WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 25 |

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. Коротка історія культурного, життя українського народа. К У Р С ’, Ч І І Т Л 1 І Г Ш в У і Л ' Л Ї І І С Ь К І М Н А РО Д Н ІМ У Н ІН К ІЧ Л ІТ ІУ П. З малю нками ...»

-- [ Страница 12 ] --

І пани терплять ту саму муку, що нею за життя свого мордували кріпаків:

За те вони дрова возили, В болотах очерет косили, Носили в пекло на підпал.

Чорти за ними приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли якийсь з них приставав...1).

Стали проти кріпацтва Гулак Артемовський („Пан та собака" 1817 p., „Солопій та Х івря“), К вітка-О сно­ в’яненко („М аруся", „Сердешна Оксана", „К озы р- Дівка", „Щира любов", Марко Вовчок („Ледащ иця", „Інститутка", „Викуп*4, „Максим Тримач", „Козачка" і инші), а особливо Т. Шевченко 2). В справі визволення народа од кріпацтва наші письменники зробили багато, наша література першою пов­ стала проти цього кріпацтва.

*) Твори Івана Котляревського, 1909 p., ст. 58.

2) Див. Ан. Василько, Українська література і Кріпацтво, К. 1911 р.

–  –  –

От така наша культура. Куди б ми ие глянули, скрізь одразу побачимо, як багато утворив український народ. Куль­ тура наша давня, велика, оригінальна, самостійна, і серед слав’янських народів займає почесне місце, бере одне з перших місць. Я не міг тут докладно росказати про всю нашу кульТУРУ? ПР° все те Щ° утворив талановитий український народ, — на все це був би потрібний окремий курс, і про це ви почуєте на всіх лекціях, що читатимуться тут. Проте вже й з того, що я росказав, можна ясно бачити, що на­ родові з такою культурою повинно мати такі ж самі форми і свого державного життя...

5. І. О гієнко

–  –  –

Ш ського життя. Талановитий народ наш утворив свою велику культуру, і цю ж саму культуру поніс він і д Москви, і, як ми бачили, поміг і Москві звестись па ноги, поміг їй вибитись на культурну дорогу, щиро оддав їй ізсе, що тільки мав.

Народ наш утворив велику культуру, і міг сподіватись, іцо такою ж великою понесе її й далі. Проте культуру нашу було перервано, її глибшому розвитку силою заступили дорогу. От про це я й хочу росказати тепер,—росказати, яким тернистим шляхом йшов народ наш за останні віки.

А ні оден народ не знає такого тернистого шляху, якого зазнали українці. Ми завше несли на Москву свою культуру, свою науку, несли з щирим серцем освічених лю­ дей, а сама Москва тільки й марила, що про русифікацію.

Вона завше дивилась на нас оком дужчого силою, дивилась, як на завойований народ. Культуру нашу віками брали, охоче приймали й самих нас, проте завше тільки іі марили, аби

digitized by ukrbiblioteka.org — 131 —

й нас зробити своїми рабами, аби звести нашу мову, аби звести всі притаманні одміни наші, щоб не було видно, звід­ ки береться культура на Москві, щоб. показати, що україн­ ц і—той же само московський народ, а мова наша— тілько наріччя їхньої...

Москва ненавиділа всіх, хто не був москалем. Чужин­ ців на Москві часто катували. Лікаря Леона, що не вряту­ вав сина великого князя Івана Молодого, скатували на смерть. Лікаря Антона, що теж не врятував одного цареви­ ча, зарізали як овечку... Наляканий таким катуванням, архитектор Аристотель Фіоравеїгги, що приїхав на Москву з Венеції, став проситись додому, але великий князь звелів його за це схопити, ограбити і вкинути в в’язницю Вза­ галі, на Москві чужинців одпускалн з неохотою, аби вони не розславили Москви; згадаймо Максима Грека: скільки він не просився додому, його не одпустили...

Акад. Пипин ось так характеризує стару Москву: „ГІоглощенная задачей созиданія государства, все больше ухо­ дившая въ своє исключительное міровоззрніе, Москва вмст съ тмъ впадала въ. ту религіозную и національную ііотерпимость, которая должна была закрить ее китаііской стной отъ всякнхъ иноземцсвъ и иноврцевъ, порождала крайнєє національнос высокомріс, а иакоисцъ преграждала путь къ просвщепію: потому что націоналыюо высокомріс было вмст религіознымъ фаиатизмомъ, и вс иноврныо народы представлялись поганими, съ которыми нользя имть общенія... Занодозрны были сами греки, Литовскал Русь

г) А. ІІы п и н ъ, ІІсторін русекоіі литературы, шгд. ‘, Сгіб.

1902 p., т. П ст.

–  –  –

н Малая Русь также оказались подь большимъ сомнніемъ...

Впослдствіи, московскіе люии, съ отличавшимъ ихъ высокомріемъ, относились свысока и недоврчиво къ западнорусскимъ богословамъ“ Вчений ІІуфендорф ось так характеризував москалів в своїй книжці: „Вступ до історії європейських держав1, 4 що був перекладений за царя Петра І на московську мову:

„Зазорны же русскіе и невоздержательны суть, свирпы и кровежаждущи человцы, въ вещахъ благополучныхъ без­ чинно и нестерпимою гордостыо возносятся; въ нротивныхъ же вещахъ низложеннаго ума и сокрушенкаго; ко прибглли и лихв, хитрастыо собираемой, никакой же народъ паче удобенъ есть. Рабскій народъ рабски смиряется, и жестокостыо власти воздержатися въ повиновеніи любятъ, и якоже вс игры, въ бояхъ и ранахъ у нихъ состоятся, тако бичевъ и плетей у нихъ частое есть употребленіе“ 2).

Бужинсышй, що перекладав цю книжку Пуфендорфову, проминув був нечемне цо місце. Але цар, довідавшись про пропуск, звелів Бужинському нічого не минати в книжці...

* Кращі сини України не корилисъ московській нівеліровці і не забували про культурність свого народу. Роздра­ тований гр. II. Румянцев писав р. 1760-го про українців-патріотів: „Эта небольшая частица людей инако не отзілваетея, что они изъ всего свта отличные люди, и что нтъ ихъ сильне, нтъ ихъ храбре, нтъ ихъ умне, и нигд нтъ ничого хорошаго, ничего полезнаго, ничего нрямо свободнаго, !) Ibidem, ст. 303, 318.

2) Акад. П екарскіи, Наука и литература прн Петр I, 1862 p., ст. 396.

–  –  –

чтобъ имъ годиться могло, и вс, что у нихъ єсть—то лучш всегоа 1)...

Проте в цих словах роздратованої людини чимало ссть і святої правди.,.

В Київі іце здавна, бувало, скоса поглядали на Мо­ скву. „Въ К іев— пише акад.ІІш іин - относились къ московскимъ людямъ съ нкоторымъ пронебреженіемъ, каісъ къ людямъ невжествеинымъ, — что и подтверждалось тмъ фактомъ, что Москва нуждалась въ помощи Кіевлянъ въ тхъ книжныхъ длахъ, которыя были тогда ея первостепеннымъ цсрковнымъ и государственнымъ интересомъ и гд у москвичей въ самомъ дл недоставало иногда простого знанія грамматики. Такое Пречиста Печорська, заступниця богонедоврчивое отношеніе ІЪ дюОивої України; з «Служебника»

московскимъ людямъ мы 1029 р.

встртимъ не только у наиболе ревностныхъ привержендевъ кіевской школы, но даже у такого мирнаго человка, какъ Димитрій Ростовскій“ -).

Проф. М. С. Грушевскій, Очркъ исторіи украипскаго народа, изд. ‘ -, Спб. 1906 р. ст. 397.

2) А. Ныпинъ, Исторія русской литературы, вид. 2, Снб.

1902 р. ст. 341.

–  –  –

країїіці на Москві завше були новаторами, завше перед вели у всяких новинах та реформах. Це були дрожчі культурні,—і не дурно ж богобоязлива Москва прозивала їх єретиками.

Сама Москва, особливо ї ї вище духовенство, були стра­ шенно консервативними. „До насъ положено,—лежп оно такь во вки вковъа, — це була найперша заповідь па Москві.

Тому не диво, що на Москві вкраїнців не злюбили і завше скоса поглядали на їх та їхню науку, особливо вище духовенство.

Українська церква, що віки була вільною і незалеж­ ною, набула собі своїх притаманних звичаїв. „Московскіе люди—пише Пиііиіі—не понимали возможности подобныхъ мстныхъ отличій,— хотя само благочестіе московское отлнчалось яркимъ, именно мстнымъ характеромъ; виослдствіи востоЧные патріархи указывали такія мстныя черты въ московской церкви и при этомъ объясняли, что разлпчіе въ обрядахъ не вредитъ существу вры, что обрядъ не есть „догматъа (какъ думали въ Москв); но московскіе люди были убждены, что ихъ церковныя формы — единственныя правильныя, и обличали въ неиравославіи тхъ, у кого на­ ходили какія-либо отличія отъ московскаго обряда, „прибылыя статьи иныхъ връ". Такъ они обличали грузинъ, а наконецъ самихъ грековъ; армяне считались прямо єрети­ ками; западно-русскихъ людей перекрещивали* І коли українець попадався до рук цеї консервативної партії, він не міг легко вийти на волю. Так, р. 1561 до

х) Исторія русской литературы, т. II ст. 321.

–  –  –

Москви приїхав українець-чернець Яків (Ісаія) Кам’янчанин, де його й спіткали всякі „бесчестіе. и злостраданіе, и озлобленія и иаруганіе",— вороги зняли поголоску, ніби Яків єретик.

І бідного монаха схватили і вислали перше до Вологди, а потім заслали в Ростов; там його вкинули у в’язницю, де Яків й проседів довгих 20 років і нанисав де-кільки своїх гарних творів г)..9 і Українці на Москві дуже визначались своєю культурою, і через це їх завше прозивали єретиками та винуватили в вольподумстві. |Так, скажемо, ось в якім нечуванім волмюдумстві винуватили нашого Знзанія: він пише в своїй кинзі „прилоги изъ книгь Єзоиа, франкскаго мудрсца", винуватили його ще й за те, що він „и огонь и звзды, что на твердії небесної!*4, нрозьіває животными та звірями 2), — цеб-то пише про зодіаки (називає зодіаки Р ака, Овна і т. и.)...

Винуватили його въ тому, що він в книзі своїй писав „о кругахъ небесныхь и о иланетахъ, и о зодіак, и о затмніи солнца, о гром и молніи, о ІІерун, о кометахъ и о прочихъ звздахъ, потому что т статьи изь книги Астрологіи; а книга Астрологія взята отъ волхвовъ еллинскихъ и оть идолослужителей и съ правовріемъ нашимъ не сходн а“ 3)...

г) Проф. Д. И. Абрамовичъ, Къ лнтературноіі д-Ьятельмниха Камянчаиина, 1913 p., ст. І—X; ішд. „Обід. Люб* н о с т їі Др. Ппсьм.“ № 181. Див. ще рецензію Z. Огіенко, „Україна" за 1914 р. кн. І ст. 12-ї—125.

2) Проф. П. Морозовьу еофанъ ІІрокопоішчъ, какъ писатедь, Спб. 1880 р. ст. 35.

3) А. ІІыпинъ, Исторія русской литературы, вид. 2, Снб.

1902, ст. 323.

–  –  –

*) „Русск. Историч. Библіотека“, II, 601 —602.

2) Потребникъ мірской и иыоческій 1639 p., ст. 338—348;

див. И. Ш ляпкинъ, Св. Дим. Ростовскій, ст. 100.

3) „Русск. Ист. Библ«. II, 601-602.

–  –  –

церковнымъ правиламъ,—для принятія ихъ въ православную церковь достаточно было мропомазаніе, такъ какъ обрядъ креіценія надъ ними былъ уж соворшенъ“ 1)...

A р. 1655-го на Москві розбірали важне питання,— -чи то можна пускати українців до церкви і чи можна ходити до їх з требами. Архіерей не порішив такого складного пи­ тання і передав його Никону, а патріарха й наказав: „Если кто не истинно креіценъ, обливаїгь, тхъ крестити слова, а умершихъ погребати"2)...

Тому нема нічого дивного, іцо вже р. 1653 Іван ІІеронов, що мав тоді велику силу, просив царя: „Ахъ, увы, благо­ честивішій царю! Вонми глаоу и молонію твонхъ государевыхъ богомольцевъ... Молимг тя, и паки молимъ тя, госуь дарь, иностранныхъ иноковъ, ересей вводптелеіі, вг совтъ ь не принимай“ Звичайно, це був натяк на вкраїнців...

І навіть пізніше крепко наказували, аби українців»

коли вони приїздять до Москви,— „ісриц въ вр свидтельствовати“ 4)...

А в кінці ХІІ-го віку на Москві знялася велика буча про церковну науку українців та про їхню віру,— це в топ час, як рішали питання, коли на службі' Божій преосуществляються св. Дарі, бо українці учили одне, а на Москві було друге5).

*) Исторія русской литературм, т. II ст. 321.

2) Акты Юридическаго быта Россіи, т. І ст. 274.

8) Прибавленія къ Твор. св. отцеві», ч. XIX ст. 300.

4) Проф. П. Морозовъ, еофанъ Про копо вич'ь, ст. 58.

5) Див. про цю бучу у проф. II. Ш ляпкина, Св. Д. Ростовскій, гл. III і IV.

<

–  –  –

ї духовенство зизом поглядало на вкраїнців і кляло їх за їхні реформи,—воно кляло їх за їхній спів, за нову ка­ зань у церкві, за одіж, за книжки, за науку і за саму віру.



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС УДК 128+038.6 Світлана Повторева Національний університет “Львівська політехніка” ФЕНОМЕН СМЕРТІ У ДИСКУРСІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ © Повторева Світлана, 2012 Аналізуються методологічні аспекти поняття у контексті “смерть” постмодерністської філософії і художньої літератури. Доведено, що поняття “смерть людини (автора, поета, суб’єкта), а також опозиції “смерть-життя”, “смерть-безсмертя” тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 5 (31) УДК 796.011.3-057.875:796.41 Н. Г. Козубенко, С. В. Гвоздецька Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ (НА ПРИКЛАДІ ГІМНАСТИКИ) Головною проблемою в розв’язанні завдань підвищення ефективності навчання та якості підготовки майбутніх фахівців є проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності...»

«347 ДО ІСТОРІОГРАФІЇ НІМЕЦЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНІ УДК 94(477) «19» Тетяна Гошко До історіографії німецького права в Україні В статті розглянуто історіографічні дослідження над німецьким правом в Україні протягом першої половини ХХ ст. Ключові слова: німецьке право, українська історіографія першої половини ХХ ст. В статье рассмотрено историографические исследования, посвященные немецкому праву в Украине, которые проводились в первой половине ХХ в. Ключевые слова: немецкое право, украинская...»

«л.В.коВпак* пРИРОДООХОРОННА пОЛІТИКА В УКРАЇНІ: ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ (1991–2011 рр.) У статті висвітлюються головні напрями та шляхи реалізації природоохоронної політики у 1991–2011 рр. Ідеться також про участь України у міжнародній співпраці в галузі поліпшення екологічної ситуації у світі. На початку ХХІ ст. в Україні, як і в усьому світі, загострилися проблеми охорони довкілля. Природа з її частими повенями, надзвичайної сили цунамі і посухами нагадувала людям не забувати...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» ЧАЙКА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА УДК 330.341.4 СТРУКТУРНИЙ РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Дніпропетровськ – 2012 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі економічної теорії і правознавства ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ХАРКІВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШІ СУМЦОВСЬКІ ЧИТАННЯ Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій», присвяченої 95-річчю з часу заснування Харківського історичного музею 17 квітня 2015 р. Харків «Майдан» УДК 069.01 : 745/749 :929 : 930 ББК 79.1(4УКР)я5 : 63.2/3(4УКР)я5 Д 22 Друкується за рішенням...»

«1 КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ На правах рукопису НАУМОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ Прим. № УДК 343.265.2 ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ З ВИПРОБУВАННЯМ ВАГІТНИХ ЖІНОК І ЖІНОК, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ВІКОМ ДО СЕМИ РОКІВ 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник Рябчинська Олена Павлівна доктор юридичних наук, професор Запоріжжя – 2015 ЗМІСТ ВСТУП..5 РОЗДІЛ 1. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД...»

«ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ЗАСОБАМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ІСТОРІЄЮ МАТЕМАТИКИ О.М.МУХІНА Україна, Чернігів, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського Реформування сучасної шкільної освіти на основі положень Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», а також Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ століття зумовлює вивчення та осмислення історичних надбань української педагогічної науки й практики. Вагомий...»

«УДК792.8.071.2”19” Ольховська О.С. ОПТИМІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ АКТОРІВ ДРАМАТИЧНОГО І БАЛЕТНОГО ТЕАТРУ ЗА ДОПОМОГОЮ СЦЕНІЧНОГО ЖЕСТУ В статье рассматривается структура сценического жеста, синтезирующего элементы внутренней и внешней техники артиста. Автор доказывает ключевое значение сценического жеста в процес се наиболее точного прочтения сценического образа артистом драматического и балетного театра. Ключевые слова: театрально-хореографическое образование, драматический театр,...»

«6. У відповідності до вимог, передбачених державними освітніми стандартами, до кожного навчального елементу модуля додається перелік основних знань і умінь.7. Для кожного модуля визначається перелік основних питань і задач, які використовуються для систематизації й узагальнення знань і умінь та усвідомленого самостійного володіння ними в стандартних та нестандартних ситуаціях.8. Кожний модуль забезпечується списком рекомендованої літератури, методичними рекомендаціями щодо роботи над навчальним...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»