WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 25 |

«УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА. Коротка історія культурного, життя українського народа. К У Р С ’, Ч І І Т Л 1 І Г Ш в У і Л ' Л Ї І І С Ь К І М Н А РО Д Н ІМ У Н ІН К ІЧ Л ІТ ІУ П. З малю нками ...»

-- [ Страница 10 ] --

ж анія“...

Аби заохотити студентів, в наказі вилічувались всі ті роскоші, що їх вони заживуть, коли підуть в ці школи: вони „въ наилутчее себя состояніе иривесть могуть, и вь офицерскіе ран ги.. содержатся на казенномъ кошг, жалованья производится по два рубли на мсяцъ, и сверхъ того свободная квартера, дрова и свчи и доволная нища дается имъ, и для услуженія онредляется слуга“ ])...

Такі накази посилали в Київ дуже часто ввесь XVIII вік.

Катехизис віри на Москві впорядкували українці; про катехизис українця ЛаврінаЗизанія, що той приніс його на Москву, мнтроиоліта Макарій каже: „катихизисъ, и при томъ въ такомъ обширномъ вид, въ первый разъ появлялся въ русской церкви и былъ нанечатанъ; но кажется, въ Моl) Ibidem, т. II с. 107—110, р. 1754.

–  –  –

скв не понимали тогда достаточно высокаго руководственнаго значеній этой книги“ г).

Найкращі твори проти росколу написали теж українці,— згадаймо хоча б „Ж езль ІІравленіл" 1665 р. Семена По­ лоцького або „Розыскъ о брынской вр“ 1709 р. Димитрія Ростовського 2).

В московських церковних книжках була сила помилок— і ці книжки перевіряли більше українці: це діло вони часто робили ще в Х*ІІ віці, до чого закликали їх і патріархи і царі; книжки правили й по українських зр а зк а х 3).

А коли цариця Лисавета росиочала нову Біблію, ба^ жаючи видати її без помилок, то справа ця довго не лаго­ дилась, аж поки р. 1747-го не закликали українців, київ­ ських професорів Варлаама Лащевського та Гсдеона Сломичського. Про це найсв. Синод 22 янв. 1747 р. наказував Ки­ ївському митрополиті: „По Є я Пмператорскаго Велпчества ука­ зу велно: для нкоего нужнйшаго церковпаго дла, кое производится ио имяпнымъ Е я Імп. Вел. указом ь, Кіевской Акаде­ мій изъ учителей— Богословін ієромонаха Варлаама Лащевскаго, философіи же ієромонаха Гедеона Сломиокаго, давъ имъ на нодъемъ и на подводы и иутевое содержаиіе, что ио указомъ надлежитъ, выслать в Сапкт-Петербурхъ немедленно, безъ всякихъ отмнъ и отрицапіііи...

Довго одмовлялися Лащевсыіій та Сломішський од цього великого діла, аж иоки не було наказано „выслать ихъ въ С. Петербургъ безъ всякихъ отмнъ и отлагательствъ

г) М акарій, Исторія русскоіі церкви, XI ст. -17—59.

2) А. Аріхангельскій, Изъ лекцііі, ст. 15.

3) Ш Ш ляпкинъ, Св. Д. Роетоискій, ст. 125.

.

–  –  –

въ самой скорости и иеотмнно". І воші поїхали на північ, впорядкували там Біблію і надрукували її р. 1751 х). І вже з цеї Біблії, виправленої українцями, друкують книжки св. Письма без зміни ось і тепер. Тому-то і в теперешній слав'янській Біблії можна здибати старі українські форми або старий український наголос (акцент)...

XX.

'-"•ст Л ^ Г о л и на Москві починалася нова літературна мова, Д і Д то над цією московською літературною мовою багато попрацювали наші ж українці— вони дали кращі зраз­ ки її, вони оставили на Москві свою вимову, вони принесли в російську мову силу чужоземних слів, які там лишилися й до нашого ч асу 2)...

Вплив українців на початкову літературну мову мос­ ковську був постільки помітним, що одбився навіть на пер­ ших московських письменниках 3), скажемо, у Сумарокова під цим виливом можна знайти і стару українську лексику і навіть стару українську сиктактику.

В вимові московській українці лишили помітний слід;

скажемо, перед твердою шелестовою (согласною) звук е під наголосом в московській мові завше переходить в в: твёрдын, легкій. Українська мова не знає цього закону, як не знає

х) Н. Петровъ, Акты, т. І ч. І ст. 366, 368—370.

2) И..И. Огіенко, Объ иностранныхъ словахъ, вопіедшихъ въ русскій языкъ при ГІетр Велпкоъгь; „Русек. Фил. Встн.и за 1911 р. кн. 3 -4.

3) Див. П. ЯСитецькій, Къ исторіи литерагурной русскоіі рчи въ ХІІІ вк, „Извстія Отд. р. яз. и слов. Акад. Наукъц 1903 р. кн. 2.

digitized by ukrbiblioteka.org — 105 —

його і давня слав’янська мова; і от ми бачимо, що на Мо­ скві під українським впливом, піддержаним церковно-слав’янською м вою, викидають з ужитку літературної мови звук в,— і це ми помічаємо навіть в творах Пушкина, де зна­ ходимо в рифмах: побжд'Н.ъ- Лафонтенъ, принужденно— иремнно, иросвщенный— священныіі х).

Свою вимову звука г українці поширили в Москві, і це гекання довго чутно було в літературній вимові і за ХУІІІ вік, і на початку XIX в ік у 2).

Так, навіть А. Сумароков в своїй статті: „ІІаставлсіїіе ученикамъ“ писав, що г вимовляється як латинське д тільки „въ простонародиыхъ словахъ“ 3).

Він же скаржився, що українці ніби псують на Москві ро­ сійську вимову. Він писав: „лта вмсто л іт а г.

Ломоносовъ утвсрдилъ; а не ввелъ самъ собою, ибо Малороссіяня то ввели:

а ио тому, что вс школы ими были нанолиены; такь сіє нровішціяльное произношепіе и вкоренилося, яко всигди, теби, мья и протчія Малороссіііскія ііспорченньїя виговори;

а особливо ивчія многое преобразилн... Малоросоіяицм вмсто Теб Господи— Теби Господи н вмсто Господа п о м илуй иоют'ь иногда Господи пом ы лхй н такі, даляе...

По естьли намь писать по выговору Малороссіііс.кому, такі, должны мы вмсто лпг с говорить ли т а а в.мсто только х) Е.. Буддє, Очеркъ нсторім еоізремешіаго лнтературпагорусскаго языка, Снб. 190S p., ст. 15.

Ibidem, ст. 37; Дпн. ще ст. 0, 25. Дптз. ще.4. Ша..мсиповъ, 2) Очеркъ совремеїшаго русскаго лнтературнаго измка, Спб. 191 Зр.

ст. 5 9 -6 3.

9) Сочиненія, часть X, ст. 52. М. 1782 р.

–  –  –

тильно и протч., или вмсто одкано—однякъ н иротч., из ь чево многое уже и восиріято“ х)...

Вимову genetiv’a ея (замість сё) занесли в Москву україн ц і2), і ця вимова лишилася скрізь і і о школах Росії навіть і тепер. ^Взагалі, українці занесли в Росію свій зви­ чай читання,—читати тільки так, як написано.

Про український вплив на московську мову ще з дав­ ніх віків акад. А. Шахматов пише: „Церковнославянскіп языкъ былъ перенесонъ (з Болгарії) в Россіи прожде всего на малорусскую почву, въ Кіевъ. Правда, ІІовгородъ крестился одновременно съ Кіевомъ, по онъ въ умственномъ, литературномъ отиошеніи находился въ ирямоіі завіісимостп отъ Кіева и долгое время не имлъ въ этомъ отношеніп самостоятельнаго значенія“. В Київі за старі віки утвори­ лась своя школа; „усваивая себ церковнославянское произношеніе, новгородское духовенство подражало при этомъ Кіевскому4 3). В другому місці той же акад. А. ПІахматов * пише: „Родина нашего великорусскаго литературнагоязыка— Болгарія. Но образовался онъ въ Кіев, гд испыталъ впервые благотворнеє вліяніе народной среды. Окончательно развился онъ въ Москв“...4).

Скрізь по церквах пішла наша вимова,—наш наголос, наше г, навіть наше і замість ; по церквах це було й за старі віки, а в XVIII віці зробилося річчю звичайною; а в

2) О правописаніи, Сочиненія, ч. X. М. 1782 р, ст. 26—27.

2) Е. Будде, Ibidem, ст. 28.

8) Очеркъ современнаго русскаго литературнаго языка, Спб. 1913, ст. 59—60.

4) Украинскій народъ, т. II. ст. 704.

–  –  –

придворних церквах наша вимова була заведена навіть офі­ ціально І наша українська вимова ще з найдавніших віків пішла по Росії і крепко почувалася сливе що й до поло­ вини ХІХ-го віку, чулась наша вимова не тільки в церкві, але й в мові московської інтелігенції.

Я вже раніше росказував 2), що українці занесли на Москву свої співи і наше церковне співання скрізь було перейнято на Москві і там воно лишилось аж ’до нашого часу. А в XVIII віці, за цариці Катерини наші ж українці заснували і саме національне російське співання, куди вони поклали всю свою душу, викохану на українськім ґрунті.

Де були славні композитори-українці: Д м и т р о Б орт нян­ ський (1751— 1825), родом з Глухова, що попав до Петро­ граду звичайним співаком, але його там зразу примітили і по­ слали вчитись за кордон, і М аксим Березовський (1745— 1777), з Глухова, земляк Бортнянського, що вважається найпершім російськім церковним композитором; обидва вони вчилися в Італії. Згадаю тут ще" А /т е м а В деля (f 1806 р), теслярського сина з Київа; вчився в Київській Академії, і потім дуже вславився як духовний композитор; до своїх церковних кантат він переніс багато з напіву вкраїнських пісень. Він довго працював у Москві, а потом вернувся до­ дому. За якісь, иолітічні справи, з наказу Київського губер­ натора Веделя схопили і засадили в „Смирптельный домъ“, де горемнка й помер; похований він в Київі, в Кирилівськім монастирі.

!) Див. Тимковскій, Моє опредленіе на службу, „Москвитянинъм 1852 р. ч. 20.

2) Див. вище гл II, ст. б—8.

–  –  –

І в який би бік життя московського ми не глянули, скрізь в XVII та XVIII віці побачимо вкраїнців. їх так ча­ сто кликали до Росії, що р. 1745-го встановили навіть для тих, кого викликали, постійну таксу прогонних од Київа.

Синод писав про цо Київському.митрополіті: „Понеже пысыланнымъ въ прошодшихъ годхъ изъ Кіева, Чернигова, Благорода и изъ Переяславля іеромонахомъ и иротчимъ духовнымъ персонамъ ко опредленію въ различныя въ Москв и въ Санктиетербург иослушанія на подъемъ и иутевое ихъ содержаніе и на наемъ подводъ давано бывало денегъ не по равному числу, того ради отнын уравненія ради прнказали чинить ио сому: которые когда изъ монашествующихъ позванії будутъ въ Москву или въ Санктнетербургъ какова либо ради знатнаго послушанія, напрнмръ въ Московскую Греко-Латинскую Академію въ проиоздники или учители, въ Троицкую же Сергіеву Лавру въ соборные, или въ намстника, келаря и казначея, а въ Александровскій монастмрь въ намстипка жъ или эконома н казначея, тмъ на нодъемъ и путевое содержаніе и на нодводы давать“... І була встановлена на це раз на завше постійна такса: до Москви за 800 верстов „зимнимъ путемъ по 20 рублевъ, лтомъ для коляски по 28 рублевъ“, до Петрограду за 1G24 верстві взімку 3G карб, 50 к., літом 44 крб. 50 кой. А ) А І вкраїнці невшінио їздили в Москву і потроху пере­ носили туди свою культуру. Воші доклали сил своїх на всім збудуванні нового московського життя: воші заклали там науку, вони повели літературу, вони утворили школу...

–  –  –

Самий навіть Петроград будували вкраїнці, як буду­ вали вони і північні канали...

Про український вплив на Москві осі» іцо лише проф.

П. А. Бозсонов: „Прішіельцы (малоросси) заняли здсь (вь Великоросеін,) самыя видныя и вліятельиыя мста, отъ ісрарховъ до управлепііі коіісисторііі, ими устроениыхъ, отъ восшітателей семыі царс-кой до нп;стоятслеіі монастырскнхъ, до рокторовъ, префектові» и учите лей її мн жо ироектированныхъ школъ, до кабинетныхъ и тиіюграфекихъ учоныхъ, длопроизвотнтелей, дьяковъ и сокретарей. Всо иочти иодверглось ихъ реформ, по крайності! неотразимому вліянію: богословское ученіе, нсиравленіе священнаго и богослужобиаго текста, печатаніе. дла раскола, церковная адміністрація, ироповдь, храмовое, общоственіюе и домашнєє пніе, ноты, вншность архіерейскихъ домовъ, образі» нхъ жизии, экипажи и уиряжь, одежда слуисителей, нанр. нвчихъ, вндъ и составъ школъ, предмоты и снособы учонія, содержаніе библіотекъ, правоипсаніе, выговоръ рчи устной и въ чтеніи (цорковное мягкое г вмсто твердаго), обіцественныя игры и зрлища її т. д. и т. д.“ М... Коли сюди добавимо, що вкра­ їнці були ириходськнми, придворними, ВІЙСЬКОВИМИ та ЗА К О Р­ ДОННИМИ священниками, працювали місіонерами, законовчи­ телями світських шкіл, екзамипаторами, перекладачами, иконошісцями, граверами, — це буде охоплювати ту вели­ то ку культурну роботу, що її вели в Росії українці...



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 25 |
Похожие работы:

«Збаразька централізована бібліотечна система методично – бібліографічний відділ Серія: «Широкий світ малої батьківщини» (З історії населеного пункту Збаражчини села Нижчі Луб’янки. Видання друге доповнене) м. Збараж 2014 рік «Хто не має свого минулого, той не вартий свого майбутнього» М. Рильський Ідуть роки, проходить життя, підростають нові покоління, які творять і творитимуть майбутнє краю, неньки – України. Однією з характерних рис життя сучасного суспільства є звернення до своїх коренів,...»

«Міністерство освіти і науки України Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ЛЕВАНДОВСЬКА Людмила Миколаївна УДК 94:[061.2:316.7(477.83/.86)]“1867/1939”(043.3) УКРАЇНСЬКІ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА ПЕРЕМИШЛЯ ЯК ЧИННИК ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ГАЛИЧИНИ (1867–1939 РР.) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Кам’янець-Подільський – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії...»

«УДК 01(477.8)(092) БІБЛІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА ЗЕНОНА КУЗЕЛІ: ТИПОЛОГІЧНІ РІЗНОВИДИ Ольга Хміль науковий співробітник відділу наукової бібліографії відділення “Наукова бібліографія і книгознавство” ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Бібліографія була лише однією з граней багатопланової наукової і громадської діяльності Зенона Кузелі — етнографа, фольклориста, мовознавця, лексикографа, редактора, видавця, викладача Чернівецького університету, професора Українського Вільного Університету в Празі та...»

«Наукові записки... Ключевые слова: народная зоология, структура, уровень объективности, значение. Kuibida V. PEOPLE ZOOLOGY: FORMATION, STANDARD OBYEKTYVNOSTI, STRUCTURE AND SIGNIFICANCE This articlereveals structural components of folk zoology with its divergent structure. Folk zoology is an integrated scientific field. Each component of folk knowledge is a result of different types of thinking and characterized by different objectivity level. Keywords:folk zoology, structure, objectivity...»

«Проблеми підготовки сучасного вчителя № 8 (Ч. 2), 2013 УДК 378.01 Анна Остапенко ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ДИДАКТИЧНА ПРОБЛЕМА У КОНТЕКСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ Статтю присвячено проблемі використання педагогічних технологій у навчальному процесі вищої школи. У ній представлено історію упровадження педагогічних технологій у вітчизняних вищих навчальних закладах; різні підходи вчених до трактування ключових понять «технологія», «освітня технологія»,...»

«2012. – Спеціальний випуск № 1 295 5. Гуляев А. П. Следователь в уголовном процессе / Гуляев А. П. – М., 1981.6. Гурский М. К. Соотношение дознания и предварительного следствия : лекции / Гурский М. К. – Львов, 1965.7. Гуткин И. М. Органы дознания и предварительного следствия системы МВД и их взаимодействие / Гуткин И. М. – М., 1986.8. Дубинский А. Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы : монограф. / Дубинский А. Я. – К., 1984. 9. Ищенко А. В.,...»

«Наукове життя сом “Сорокін живий! ”. Після кількох вступних фраз Тірік’ян показав на нього і за питав у аудиторії: “Хто був на тих зборах у Ґлайд Меморіал 1969 року?”. У при міщенні перебувало десь близько п’ятдесяти людей, але руку підняв лише один зі слухачів, який сидів поруч зі мною, і це був Дж.Джонсон. За два дні до конференції Едвардові Тірік’яну виповнилося вісімдесят років. На його грудях значок із написом “Сорокін живий!” Я зустрівся із Тірік’яном увечері того ж дня, і ми довго...»

«ВИДАВНИЧИЙ ДОСВІД ТОВАРИСТВ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ УДК : 002 У. П. Барабаш Українська академія друкарства СТАН ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ НА ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ КІНЦЯ ХIХ — ПОЧАТКУ ХХ СТ. (на основі діяльності Наукового товариства імені Шевченка) Подається загальний стан видавничої справи на Західній Україні кінця ХIХ — початку ХХ ст. з проекцією на сучасність. Характеризується діяльність Наукового Товариства імені Шевченка як головного осередку видавничої та наукової...»

«Побожій С.І. ПОЕТ ГРИГОРІЙ ПЕТНІКОВ У ПУТИВЛІ На літературно-мистецькій мапі Путивльщини можна знайти чимало імен митців і літераторів, які увійшли до історії російського та українського мистецтва та літератури. У зв’язку з цим мені доводилося писати про художника Петра Левченка, письменника і поета, лауреата Нобелівської премії Івана Буніна, теоретика мистецтва і театрознавця Івана Аксьонова – автора першого дослідження про Пікассо. У колі художників авангардного спрямування перебував і поет...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НОВІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ ДОНБАСУ ЗБІРНИК СТАТЕЙ КНИГА 19 ВИДАЄТЬСЯ З 1992 р. Донецьк – 2010 р. УДК 94 (477.6) Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей. Кн. 19 / Головний редактор та упорядник – З.Г.Лихолобова, д.і.н., проф. – Донецьк, ДонНУ, 2010. – 264 с. Дев’ятнадцята книга щорічника «Нові сторінки історії Донбасу» продовжує відкриття обріїв у вивченні минулого Донецького краю. На її сторінках представлені статті, серед...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»