WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 9 ] --

Д и п л о м а т и ч н а місія В ій с ь к а З а п о р о з ь к о го 41 Невдовзі по їх прибутті Михайло Федорович видав указ про прийом послів Війська Запорозького у Посольській палаті. Йдеться, власне, про Посольський приказ. Це була одна з найважливіших центральних установ Московського царства. Посольський приказ відав організацією зовнішніх зносин. Його діяльністю керував думний дяк, а формально очолював сам цар. До обов’язків посольських дяків входило, зокрема, приймати грамоти, що їх привозили з собою іноземні посли, а також вести з ними попередні переговори. У XVI ст. іноземних послів, які прибували до Москви, розміщували на особливих дворах. На початку XVII ст. у Китай-городі на Ільїнці для них був влаштований Посольсь­ кий двір. Офіційний прийом послів супроводжувався помпезним цере­ моніалом і відбувався у кілька етапів. Спочатку цар давав послам урочисту аудієнцію і приймав від них вірчі грамоти. Через кілька днів відбувалася ще одна аудієнція, під час якої цар повідомляв послам, що для переговорів з ними він призначив кількох бояр. Прийоми у царя могли відбуватися по кілька разів, а на завершення їх влаштовувалася прощальна аудієнція2 8 Отже, перший офіційний прийом послів Війська Запорозького від­ бувся 27 лютого (9 березня за н. ст.) у Посольській палаті. їх урочисто приймали глава Посольського приказу думний дяк Іван Грамотін та дяк Сава Романчуков. Цьому передувало запрошення запорожців до Посольської палати, передане через прикомандированого до них при­ става — стрілецького сотника Якова Бескова. У його супроводі П. Оди­ нець та інші члени запорозького посольства пішки попрямували до Кремля. На їх честь було вишикувано стрільців у чистому одязі і без зброї («в то время стояли в городе стрельцы в чистом платье бес пищалей»)29.

Загалом, згідно з традиціями царського двору, що вирізнялися східною пишнотою церемоній та близькою до церковної обрядовістю, зустрічі іноземних посольств належало організовувати якнайпишніше.

Урочистість та велелюдність зустрічі залежала як від рівня посольської делегації, так і від ступеня зацікавленості московського уряду у зв’яз­ ках з державою, яку ця делегація представляла. В подібних цере­ моніях, як-от під час зустрічі перського посольства на початку 40-х рр.

XVII ст., іноді брали участь десятки тисяч людей («И всего на встрече кизылбашсково посла было всяких людей 50287 чел. Для посолсково ж приходу за городом и в городе по улицам до Большово Посольсково 28 Шмидт С. О. У истоков российского абсолютизма: Исследование социально-по­ литической истории времени Ивана Грозного. — М., 1996. — С. 394, 418, 444;

Рогожин Н. М. Указ. соч. — С. 17, 74, 75.

29 Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Посольській палаті, 27.ll (9.III) 1620 // Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 245.

П е т р а Нас двора были московские стрельцы всех приказов, и пушкари, и затинщики, и посадцкие, и жилецкие всякие люди в цветном платье без ружья»)3 0 Зрозуміло, що на честь запорозької посольської делегації ніхто не збирався влаштовувати таке помпезне церемоніальне дійство. Біль­ ше того, кількома десятиліттями по тому козацьких послів прийма­ тимуть у Москві з більшими почестями. Наприклад, на відміну від П. Одинця, чигиринському полковнику Федору Вешняку, посланому 1649 р.

гетьманом Богданом Хмельницьким на чолі посольства до царя Олексія Михайловича, не довелося йти на прийом пішки:

прикріплений до українських послів пристав подав йому коня із царських стаєнь із сідлом та вуздечкою. Зі зброєю в руках, тобто за правилами «великого чину» (посольська церемонія) було вишикувано і почесний стрій стрільців3 1 Неважко здогадатися, що більша увага офіційної Москви до по­ сольської місії Ф. Вешняка порівняно із посольством, очолюваним П. Одинцем, пояснювалася неоднаковою зацікавленістю царського уряду у відносинах з українськими козаками на початку 20-х та напри­ кінці 40-х рр. XVII ст., тобто під час Національно-визвольної війни. Утім, хоча прибуття П. Одинця та його товаришів на дипломатичний прийом і було порівняно скромним, однак воно відбулося у межах церемонії зустрічі, що символізувала посольські почесті. А це свідчило про те, що у столиці Московської держави Військо Запорозьке трактували як до­ сить важливого політичного контрагента.

Прийом запорозької посольської делегації у Посольській палаті розпочався з етикетних люб’язностей, що пролунали з уст І.

Грамотіна:

він розпитував запорожців про дорогу до Москви й умови їхнього об­ лаштування у столиці. Потім дяки звернулися до актуальної конкретики дипломатичного прийому. Вони заявили, що цар дізнався про посоль­ ство до нього Війська Запорозького із «кримськими язиками» та про­ пуск його до Москви з донесення своїх путивльських воєвод. П. Одинцю та його товаришам було запропоновано публічно засвідчити мету сво­ го посольства, а також розповісти про обставини останнього походу козаків проти татар, вбачаючи у ньому причинний зв’язок з теперіш­ ньою посольською місією запорожців.

Від запорозької делегації слово узяв П. Одинець. У своїй посольсь­ кій промові він, серед іншого, зазначив: «Прислали их все Запорожское 30 Новохатко О. В. Указ. соч. — С. 204,205, 220,225.

31 Процедура прийому у царя Олексія Михайловича послів гетьмана Б. Хмельниць­ кого на чолі із чигиринським полковником Ф. Вешняком, 5 (15). VI 1649 // Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России (далі — Акты ЮЗР). — СПб., 1861. — Т. 3. — С. 317.

Д и п л о м а т и ч н а м ісія В ій с ь к а З а п о р о з ь к о го 43 войско, гетман Саадачной стоварыщи бити челом государю, обьявляя свою службу, что они все хотят ему, великому государю, служить го­ ловами своими по прежнему, как оне служили прежним великим рос­ сийским государем и вь их государских повелениях были, и на недругов их ходили, и крымские улусы громили. А ныне они по тому же служат великому государю, ходили из Запорог на крымские улусы»32.

Наведений фрагмент посольської промови П. Одинця переконує, що оратор строго дотримувався концепту козацької служби цареві, який опредметився в адресованому Михайлу Федоровичу листі Війська За­ порозького. Тобто, П. Одинець у своєму виступі означив (по суті у поза­ часовому вимірі) політичну орієнтацію запорозьких козаків, спрямовану на формальне підданство цареві на ґрунті виконання ними лицарської (військової) служби, за яку належить певне монарше жалування.

У його промові можна вирізнити такі ключові тези: а) служба Війська Запорозького московському цареві освячена давньою традицією; б) за­ порожці підтверджують свою готовність і надалі додержуватися цієї традиції; в) власне кажучи, вони вже виконують таку службу, що має антикримську спрямованість і потребує відповідної винагороди: «И с тою службою и сь языки присланы оне к государю, и в том волен бог да царское величество, как их пожалует. А татар они отдали преж того, а они всеми головами своими хотят служить его царскому величеству, и его царские милости к себе ныне и вперед искать хотят»3 3 Прикметно, що аналогічну політико-правову формулу служби цареві, в тому числі посилаючись на традиції козацьких предків, експлуатував на початку Національно-визвольної війни Б. Хмельницький задля військо­ вого і політичного зближення з російським царем. Виразний сигнал у цьому напрямку, причому із застосуванням напрацьованого раніше за­ порозькою дипломатією ідейного інструментарію у сфері взаємин з мос­ ковськими царями, гетьман подав Олексію Михайловичу після Корсунської битви 1648 р. Зокрема, це добре видно з його листа до севського воєводи Зам’ятні Леонтьева, до якого він звернувся з проханням, щоб той «былъ ласковымъ приятелемъ Войску Запорожскому, намъ, слугамъ своимъ, и до царя его милости Алексея Михайловича, свЬтила руского, милостивою заступою быть изволилъ, чтобы о насъ, слугахъ своихъ, вЬдалъ. А мы, какъ издавна предки наши Войска Запорожского царю его милости всякую доброчиненность чинили, и нынЬ на томъ стоимъ»34.

32 Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Посольській палаті, 27.ll (9.111)1620.-0.246.

33 Там само.

34 Лист гетьмана Б. Хмельницького до севського воєводи Замятні Леонтьева, 8(18). VII 1648 // Акты ЮЗР. — Т. 3. — С. 208.

П е тр о Сое Можна помітити, що у змістовому відношенні даний текстуальний уривок генетично пов’язано із засадничими принципами політичної моделі служби цареві, на яку спиралося посольство на чолі з ҐІ. Одинцем у 1620 р. Йдеться про те, що у листі Б. Хмельницького до севського воєводи 3. Леонтьева гетьман наголосив на ролі козаків як діючих монарших слуг; обґрунтував їхню царську службу покликами на відповідну практику запорозьких предків; підтвердив вірність Війська Запорозького саме такому політичному курсу. У цьому зв’язку не зайвим буде взяти до уваги слушне спостереження В. Смолія та В. Степанкова, що в цей час Б. Хмельницький не шукав царського підданства ані для України, ані для Війська Запорозького3 5 Як зазначалося, у посольській промові П. Одинця перед думними дяками тема служби запорожців цареві прямо кореспондувалася із поняттям царського жалування. Навряд чи можна сумніватися у тому, що під останнім керівник посольства Війська Запорозького розумів щось інше, ніж звичну для козаків матеріальну винагороду за військову службу у вигляді грошей та сукна. Так само, до речі, на початку Національно-визвольної війни дивився на царське жалуван­ ня Б. Хмельницький, який клопотався про «государеве грошове жа­ лування» для козаків. Щоправда, у його більш пізніх документах поняття царського жалування могло мати інше забарвлення, на­ приклад, у листі до боярина Бориса Морозова (1651) гетьман просив свого адресата, «чтобы еси заступити за насъ до его царского вели­ чества изволилъ, чтобы его царское величество насъ изъ жалованья своего царского не выпущалъ, понеже мы становимся завсегда слу­ гами его царскому величеству. Желаемъ того, чтобъ онъ, яко пра­ вославный христианский царь, на в сі земли государствовалъ»36.

Взявши до уваги політичний контекст, у якому в даному випадку вжито поняття «царське жалування», правомірно вирізнити такі його змістові значення: царська ласка у широкому розумінні, політична протекція. Утім, таке тлумачення вислову «царське жалування» ви­ ходило за межі понятійного апарату, яким оперували запорозькі посли у Москві в 1620 р.

–  –  –

Тема міжнародних стосунків Речі Посполитої. Довкола православ­ ного конфесійного питання в Україні Тим часом прийом у Посольському приказі П. Одинця та інших послів Війська Запорозького тривав. Вислухавши заяву П. Одинця щодо мети очолюваного ним посольства, а також його розповідь про похід на кримські улуси, І. Грамотін схвалив прагнення козаків служити цареві й пообіцяв доповісти про результати своєї зустрічі із запорож­ цями «царської величності бояр», тобто Боярській думі. Принагідно він окреслив подальшу процедуру розгляду ініційованих запорозьким по­ сольством питань у вищих владних інстанціях Московської держави.

За його словами виходило, що бояри зроблять відповідне подання цареві, на підставі якого той прийме остаточне рішення. Далі І. Гра­ мотін перевів розмову із П. Одинцем та його товаришами в інше русло.

Його цікавили стосунки польського короля з турецьким султаном, па­ пою римським, німецьким імператором, а також чутки про те, що Сигізмунд III «на их веру хочет наступити», і наскільки вони правдиві.



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«2 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА» КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О. Б. Жильцов _ 20 року РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПЕДАГОГІКА Напрям підготовки 6.010203 Здоров'я людини Гуманітарний інститут 2014 – 2015 навчальний рік ББК 74.Р3Я73 Структура програми типова. Години відповідають робочому навчальному плану. Заступник директора...»

«Централізована бібліотечна система Деснянського району м. Києва Бібліотека ім. Ю. Гагаріна для дітей Київ у полум`ї війни Інформаційна довідка 2014 рік Друга світова війна обернулася для Києва низкою трагічних подій, незліченими людськими втратами та матеріальними збитками. Пропонуємо вам відтворити події цього періоду за допомогою не тільки книг, але й кадрів фотоплівок. Видання підготовлене за матеріалами фондів бібліотеки за період 1970-2004 років та інтернет ресурсів. Використані книги та...»

«ВАСИЛЬ МАРОЧКО ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр. К и їв 2 0 0 7 ББК 63.3 (4Укр) М26 Серія: “ Голодом ори” Марочко Василь. Голодомор 1 9 3 2 -1 9 3 3 рр. Київ, 2007. 64 с. Книжка в науково-популярному форматі оповідає про одну з найтрагічніших сторінок української історії геноцид українців в 1932-1933 рр. шляхом спланованого комуністичною владою голодомору. Висвітлюється так­ тика й стратегія уряду С Р С Р та керівництва В К П (б ) на знищення українського села, руйнівні наслідки насиль­ ницької...»

«Питання історії держави і права Вісник № 1 [72] В. Єрмолаєв, член-кореспондент НАПрН УДК 340.15:321.1(477) України, доктор юридичних наук, професор Національного університет у «Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого» Богдан Хмельницький про проблеми і перспективи українського державотворення (до 365-річчя Національної революції 1648 р.) Стаття присвячена вивченню і осмисленню проблем та перспектив укранського державотворення в ході Національно-визвольної війни 1648–1654 рр. унаслідок...»

«Наукові праці вчених (монографії, навчальні посібники, публікації) Кількість наукових праць вчених Полтавської державної аграрної академії за 2012-2015 роки одиниць Рік № Показник з/п 2012 2013 2014 2015 Кількість наукових видань, опублікованих протягом року, всього 1.1 у т.ч. монографій 20 8 12 20 навчальних посібників 1.2. 50 29 31 13 підручників 1.3. 7 3 2 0 публікацій (статей) 1.4. 671 636 1115 691 у т.ч. публікації у Scopus 1.4.1. 2 1 9 8 Кількість наукових праць вчених Полтавської...»

«НАУКОВЕ ЖИТТЯ Науковий семінар з проблем боротьби з тероризмом та злочинами терористичної спрямованості 21 травня 1998 р. Науково-дослідним інститутом вивчення проблем злочинності Академії правових наук України та Національною юридичною академією України ім. Ярослава Мудрого проведено науковий семінар на тему «Проблеми боротьби з тероризмом та злочинами терористичної спрямованості». В роботі семінару брали участь провідні науковці та практики, зокрема: Ю. Грошевий — академік АПрН України,...»

«УДК 1(09)(477) «18»+329.12 Сергій Йосипенко МИХАЙЛО ДРАГОМАНОВ ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ЛІБЕРАЛЬНА КУЛЬТУРА1 На основі аналізу проблем рецепції та дослідження творчої спадщини Михайла Драгоманова розглянуто можливі шляхи реактуалізації його ідей. Обґрунтовано, що така реактуалізація можлива за умови переосмислення ретроспективних підходів до його спадщини, що склалися у межах прогресистських філософій історії, та поміщення його ідей в контекст європейської ліберальної культури за допомогою методів...»

«УДК 327.5 (5-15) Ясір Арафат і боротьба за кордони Палестини Автор: Поддубняк Дарина, студентка IІІ курсу спеціальності «Міжнародні відносини» ЧДУ імені Петра Могили, м. Миколаїв Науковий керівник: Дмитриченко Ігор Володимирович, канд. юрид. наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права НУК імені адмірала Макарова, м. Миколаїв В роки Другої світової війни від рук нацистів загинуло 6 млн. євреїв. Трагедія європейського єврейства спонукала до активізації сіоністського руху, який...»

«4. Прокопчук В.С. Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення й розквіту : іст. нарис / В.С. Прокопчук, Л.Ф. Філіпнюк; Кам’янець-Поділ. нац. ун-т, наукова бібліотека. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – С. 139. В статье рассматривается деятельность культурно-просветительной работы читального зала исторического факультета. Ключевые слова: культурно-просветительная работа, история, воспитательный процесс, массовые мероприятия. The article deals with the...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2015, № 2 (46) УДК 37.014.5:371.4:371.11(477)«192» І. І. Гавриленко Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ А. С. МАКАРЕНКА У статті на основі аналізу низки основоположних нормативно-правових документів державних органів управління освітою в Україні першої половини ХХ століття автор розкриває нормативні засади управлінської діяльності А. С. Макаренка в період...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»