WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 82 | 83 || 85 | 86 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 84 ] --

У відповідь на це розлючена Катерина II наказала Синоду судити А. Мацієвича, а сама його «справа» набула яскравого політичного за­ барвлення.

Заарештованого митрополита привезли до Москви і надалі поводи­ лися з ним як з державним злочинцем. В зв’язку з цим Катерина II напи­ сала записку генерал-прокурору Синоду такого змісту: «Сьогодні вночі привезли Враля3 (брехуна. — О. П.), якого треба висповідати. Приїз­ діть до мене, він буде тут у палаці»40. Під час одного з таких допитів — «сповідей», який проводив керівник Таємної канцелярії, кат і садист С. Шешковський у присутності Катерини II, А. Мацієвич настільки різко висловлював своє обурення з приводу його арешту й завданих зну­ щань, що імператриця затулила вуха, а самому арештанту «закляпили рота», тобто встромили у рота дерев’яного кілка.

1 квітня 1763 р. Синод у складі 6 суддів, своїх членів, розпочав суд, а вже 7 квітня було винесено вирок, затверджений одразу ж імператри­ цею, за яким А. Мацієвич, «за його тяжкі провини і за образу її імпера­ торської величності»41, був позбавлений сана митрополита і засланий в якості простого ченця, а практично в’язня, до Карельського Микольського монастиря Архангельської губернії із забороною писати і спілку­ ватися з іншими ченцями цього монастиря.

А незадовго перед тим, у середині травня 1763 р., відбулася ганеб­ на й неканонічна процедура позбавлення А. Мацієвича митрополичого сану в судовій залі Христової Патріаршої палати в Санкт-Петербурзі, куди його привели під посиленим конвоєм. За свідченням одного з уча­ сників цього дійства, посошника митрополита Арсенія — Олександра Золотоустова, події відбувалися наступним чином: «При вході Митро­ 38 Там само. — С. 453.

39 Відтоді, з ініціативи і за наказом імператриці Катерини II, це прізвисько було «офіційно» закріплено за А. Мацієвичем.

40 Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Назв, праця. — С. 467.

41 Там само. — С. 467 ЗБ4 О л ексій П у тр о полита в судову залу всі взори присутніх звернулися на нього: Арсеній входив без страху й без смутку! Навпаки, видно було його сильний гнів на своїх Собратів... Він чинив і говорив самовладно, ніби був у себе в єпархії... Секретар перечитав наказа про зняття сану. Митрополит, ви­ слухавши це, голосно й твердо сказав: Добре мені, бо ти смирив мене, Боже! А цариця Катерина за це не матиме християнської кончини!...

При такому видовищі наруги над архіпастирем один тільки Московсь­ кий митрополит Тимофій не міг стриматися від сліз і заплакав»43.

Далі О. Золотоустов описав, як А. Мацієвич сам зняв з себе одяг і ознаки митрополита, не давши цього зробити суддям, які обступили його. Останні почули з вуст А. Мацієвича лише прокляття на свою ад­ ресу, які, за переказами, точно збулися, і його мучителі один за одним усі померли страшною смертю, включно і Катерина II44.

Поспішність, з якою було вчинено розправу над відомим церковним діячем і вченим-богословом, до того ж літньою і хворою людиною, пояснювалася, окрім особистої ворожості до нього з боку імператриці, ще однією надзвичайно важливою обставиною, про яку ні на суді, ні у вироку не було сказано жодного слова. За донесеннями агентів Таєм­ ної канцелярії, Катерині II було відомо про опозиційні настрої серед ви­ щого духовенства і, зокрема, членів Синоду щодо урядової політики применшення місця і ролі церкви в суспільстві взагалі і проведення секуляризації церковних і монастирських маетностей, зокрема. Було остаточно встановлено, що фактичним керівником цієї опозиції був ми­ трополит Ростовський А. Мацієвич45. В складній внутрішньополітичній ситуації, що склалася в країні після двірцевого перевороту 28 червня 1762 р. і вбивства Петра III, Катерина II не наважилася вдатися до ма­ сових репресій щодо вищих ієрархів православної церкви. Аби уникну­ ти розголосу й скандалу, насамперед міжнародного, було вирішено завдати головного й вирішального удару по фактичному лідеру вищого православного духовенства в особі А. Мацієвича, а решту залякати або підкупити, що й було здійснено, зокрема, щодо членів Синоду.

Більше того, розправу над митрополитом Арсенієм було підступно здійснено саме руками його фактичних однодумців і учасників цієї так званої «змови єпископату», в якій було задіяно немало й земляків А. Мацієвича — священиків-українців.

42 Щербацький (Щербак) Тихін Іванович, чернече ім’я Тимофій, українець, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії (1748-1757), митрополит Московський (1757-1766).

43 Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Назв, праця. — С. 472.

44 Там само. — С. 472-473; 489-492.

45 Там само. — С. 462-463.

Д в ір ц е в і ін тр и ги у р я д у К а т е р и н и II ЗБ5 Але, незважаючи на увесь трагізм свого становища, зраджений ми­ трополит Арсеній гідно тримався на суді, не назвавши жодного імені своїх спільників. Натомість за лихою іронією долі і диявольською во­ лею імператриці Катерини II чимало останніх перетворилося на суддів, заляканих владою, а від того ще більш жорстоких і немилосердних.

Та як виявилося, найстрашніші випробування чекали на А. Мацієвича ще попереду. Через 4 роки, за таємними доносами, він був звинувачений у веденні політичної агітації проти влади і, зокрема, у на­ мовленнях проти Катерини II. Так, стало відомо твердження про те, що цариця «не природна (тобто іноземка. — О. П.) і не тверда в законі (православній вірі. — О. П.) нашому». Арсеній вголос засуджував за­ гальновідомий намір імператриці укласти офіційний шлюб з фавори­ том Григорієм Орловим, а також лаяв вбивць екс-імператора Івана Антоновича — царських офіцерів Чекіна і Власьєва. Він передрікав ца­ рювання в Росії «двох юнаків, які виженуть турка і візьмуть Царгород».

Цими царями, на думку в'язня, мали незабаром стати син Катерини II Павло і один з братів вбитого Івана Антоновича46. Внаслідок цього під особистим контролем Катерини II було проведено швидке слідство. За вироком царського суду А. Мацієвич, позбавлений вже й чернечого звання, був розстрижений, переодягнений в простий селянський одяг і пожиттєво засланий під ім’ям Андрія Враля до м. Ревеля (Естонія) у військову фортецю-в’язницю під суворий нагляд місцевого комендан­ та. Арештанту категорично заборонялося писати й спілкуватися зі своєю сторожею. Остання не повинна була знати справжнього іме­ ні в’язня.

Характерно, що Катерина II не забувала про А. Мацієвича навіть то­ ді, коли той опинився вже в цій кам’яній могилі, склавши, зокрема, найсуворішу інструкцію, як утримувати в’язня. Уся офіційна переписка про Арсенія повинна була вестися безіменно — лише «як про певну «секрет­ ну справу». Без письмового розпорядження генерал-прокурора Вязем­ ського або самої імператриці пожиттєвий в’язень «Андрій Враль» не міг бути виданий нікому. При явному наближенні смерті останнього до­ зволялося покликати до нього священика, узявши при цьому з нього підписку «під смертною карою, що не скаже ніколи про це нікому»47 Невідомо, чи існувала вказівка щодо фізичного знищення нової «заліз­ ної маски» в разі спроби її визволення в той чи інший спосіб, але анало­ гія з вбитим перед тим (1764 р.) шліссельбурзьким в’язнем — Іваном Антоновичем — очевидна.

46 Див.: Брикнер А. Указ. соч. — С. 167.

47 Там же. — С. 168.

О л ексій П у тр о ЗББ На початку 1771 p., відчуваючи постійний страх перед можливим насильним визволенням з в’язниці митрополита-мученика, який зажив на той час ще більшого авторитету в народі, імператриця написала ко­ менданту Ревельської фортеці генерал-поручику Бенкендорфу насту­ пне: «У вас у міцній клітці знаходиться важний птах. Бережи його, щоб не вилетів! Сподіваюся, що не підведеш себе під велику відповідаль­ ність. Народ здавна дуже шанує його і привик уважати його за святого.

А він нічого більше, як великий обманець і лицемір»48.

А невдовзі розпочалося нове слідство проти А. Мацієвича. На цей раз йому інкримінували спробу втекти до Англії, а найголовніше те, що він не припиняв своїх звинувачень на адресу ненависної йому німке­ ні — російської імператриці Катерини II.

І хоч останнє слідство, як і попереднє, велося таємно під керівниц­ твом С. Шешковського, а самі матеріали цього слідства було спале­ но49, про остаточний вирокА. Мацієвичу стало відомо. Він був засудже­ ний до страти в найстрашніший спосіб — заживо похований в своїй камері, двері до якої було замуровано. За даними київського митропо­ лита Євгена Болховитинова (1822-1837), «в’язниця аж до смерті мит­ рополита вже не відчинялась. Заборонені всякі зносини з сторонніми.

А в кінці відмовили давати в’язневі не тільки одежу, але й їжу»50.

За пізнішими свідченнями одного з служителів таємної канцелярії в Москві, «Арсеній був замурований, залишилося тільки віконечко, через яке подавали їжу... Через вибиті шибки своїх двох віконочек і через за­ лізні грати митрополит кричав і благав проходячих рятувати його і не допустити померти від голоду й холоду»5 1 Замурований живцем в кам’яному мішку, А. Мацієвич, на той час в’язень № 1 Російської імперії, 28 лютого 1772 р. помер після тяжких страждань, на які його прирікла цариця Катерина II. За два дні до того до нього покликали священика Ревельської православної Миколаївсь­ кої церкви О. Саву Кондратова, аби той висповідав і запричастив вми­ раючого. Щоб священик зміг увійти до в’язничної камери, довелося вибивати замуровані двері. Перед тим, як і було передбачено спеціа­ льною інструкцією, із священика було взято розписку, що він до кінця свого життя ні з ким не буде говорити про в’язня. Подібну розписку, під загрозою смертної кари, було узято з усіх, хто брав участь у його похо­ роні, що, всупереч канонам православної церкви, відбувся, за наказом 48 Митрополит Іларіон (Іван Огіенко). Назв, праця. — С. 485.

49 Там само.

50 Там само.

51 Там само.

Д в Ір ц е в І Ін т р и ги у р я д у К а т е р и н и II ЭБ7 коменданта Ревельської фортеці, того ж дня, одразу після смерті вели­ комученика.

Закатований царськими посіпаками, Арсеній Мацієвич ще за життя став людиною-легендою, символом лицарської духовної честі, провід­ ником і ідеологом православного духовенства в Росії в цілому і укра­ їнського, зокрема. І не випадково, що громадсько-політичні погляди А. Мацієвича лягли в основу видатного документа того часу — «Пунк­ тів київського духовенства» 1767 р. до Комісії по складанню «Нового уложення». В «Пунктах», насамперед, йшлося про збереження й від­ новлення стародавніх прав і вольностей українського духовенства, що воно їх мало ще з часів Української революції середини XVII ст. Цей до­ кумент мав виразну українську патріотичну ідеологію. Остання, на дум­ ку І. Огієнка, «перейшла в «Історію Русів». В обох цих творах один дух, одна ідеологія»52.

Простеживши тривалий страдницький шлях митрополита А. Ма­ цієвича, що, зрештою, обірвався звірячою над ним розправою російсь­ кої імператриці Катерини II та її поплічників, повернімося до «справи Мировича», що мала, як засвідчили наступні події, не менш трагічний фінал. Об’єднує ці два криваві дійства, насамперед, те, що як їх замов­ никами, так і виконавцями виступами, по суті, одні й ті ж особи.

Попереднє слідство над В. Мировичем тривало десь понад місяць.

Нарешті, 9 вересня 1764 р.

особливою комісією, що складалася з сена­ тора Олсуф’єва, генерала Веймарна і президента Юстиц-Колегії Емме, було підписано вирок у «справі Мировича» наступного змісту:

«Мировичу відрубати голову і, залишивши тіло його народу на ганьбу до вечора, спалити його разом з ешафотом. Трьох капралів і трьох ря­ дових учасників бунту прогнати крізь стрій у тисячу чоловік десять ра­ зів (одного ж, більш винного, дванадцять) і заслати вічно на каторжні роботи»53.



Pages:     | 1 |   ...   | 82 | 83 || 85 | 86 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації Полтавська обласна бібліотека для дітей ім. Панаса Мирного Культура – дзеркало нації (методичні поради на допомогу бібліотекарям у роботі з юними користувачами) Полтава – 2010 Людина не існує поза культурою. Усе, що створено розумовою, вольовою, творчою діяльністю людини від часу її виникнення і є культура. Для кожного народу культура – це комплекс характерних матеріальних, духовних, інтелектуальних, емоційних рис суспільства, що...»

«УДК 340.134:352 Ю. А. Шпак Львівський державний університет внутрішніх справ, підполковник міліції, здобувач кафедри теорії та історії держави і права, начальник ІІІ курсу факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції СТАДІЇ НОРМОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ © Шпак Ю. А., 2014 Досліджується поняття “стадії нормотворчого процесу”, різні наукові підходи до класифікації цих стадій, а також подано характеристику основних...»

«1 ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО УГОЛЬНІКОВА НАТАЛІЯ СЕРГІЇВНА УДК 821.111(73)-312.9 ГУМОРИСТИЧНА ФЕНТЕЗІ У ТВОРЧОСТІ Р. АСПРІНА 10.01.04 – література зарубіжних країн АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Сімферополь – 2014 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії зарубіжної літератури і класичної філології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 318 – 321 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 318 – 321 Михайло КРІЛЬ: Вадим Ададуров. “Наполеоніда” на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. Львів: Вид-во УКУ, 2007. 560 с. В історії народів Центрально-Східної Європи час останньої третини ХVІІІ – початку ХІХ ст. є особливим як з політичного, так і з господарського й культурного...»

«КІРОВОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЩОДЕННА ЕКСПРЕС – ІНФОРМАЦІЯ ПРЕС-СЛУЖБИ 6 липня 2011 року У КІРОВОГРАДА Є ШАНС ЗАЛУЧИТИ КОШТИ ЄС І міська влада повинна докласти всіх зусиль, аби цим шансом скористатися. На цьому наголосив на апаратній нараді з керівниками виконавчих органів міської ради міський голова Олександр Саінсус. Можливість залучити для реалізації місцевих програм значні інвестиції з’явилася у зв’язку з тим, що ЄС впроваджує в Україні проект «Підтримка сталого...»

«Проблеми загальної та педагогічної психології, т. XІV, ч.5 точном уровне осознания студентами способа решения задач, неспособности продумывать последовательность своих действий, навыках решения задач путем „проб и ошибок”. Ключевые слова: теоретическое мышление, внутренний план действий (ВПД), планирование, знаково-символическая деятельность, моделирование. The article discusses the experimental data that refer to the development level of planning as a component of future chemistry teachers'...»

«СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС УДК 128+038.6 Світлана Повторева Національний університет “Львівська політехніка” ФЕНОМЕН СМЕРТІ У ДИСКУРСІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ © Повторева Світлана, 2012 Аналізуються методологічні аспекти поняття у контексті “смерть” постмодерністської філософії і художньої літератури. Доведено, що поняття “смерть людини (автора, поета, суб’єкта), а також опозиції “смерть-життя”, “смерть-безсмертя” тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні...»

«Н. Жлуктенко, канд. філол. наук, проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка ВЕКТОРИ ШЕВЧЕНКОЗНАВСТВА В НАУКОВИХ СТУДІЯХ КАФЕДРИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Статтю присвячено характеристиці напрямів і форм наукової рецепції творів Тараса Шевченка в дослідницьких студіях кафедри зарубіжної літератури Київського університету. Взаємодія компаративістичної методології та історико-літературного підходу принесла особливо плідні результати в дослідженнях 1980-х років. Ключові...»

«УДК 553.5:552.086:903.6 І. С. Нікітенко, М. Л. Куцевол1 Державний ВНЗ «Національний гірничий університет» РЕЗУЛЬТАТИ МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КОЛЕКЦІЇ СКІФСЬКОЇ КАМ’ЯНОЇ ПЛАСТИКИ З ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ІМЕНІ Д. І. ЯВОРНИЦЬКОГО Визначено види гірських порід, що використовувались скіфським населенням Середнього Придніпров’я для виготовлення кам’яних скульптур. Зроблено висновки щодо особливостей застосування кам’яної сировини та вірогідних місць її...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО На правах рукопису КУЛИК Євгенія Володимирівна УДК 027.625:004.5 ІННОВАЦІЙНІ ІНТЕРАКТИВНІ КАНАЛИ ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК З ЮНАЦЬКОЮ АУДИТОРІЄЮ ЯК ЗАСІБ МОДЕРНІЗАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ЮНАЦТВА В УКРАЇНІ 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій Науковий керівник: Любов Андріївна...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»