WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 77 | 78 || 80 | 81 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 79 ] --

л е к с ій К р е с ін він шукає посередництва Шведського королівства, Голштинського кня­ зівства, Речі Посполитої та архієпископа Стефана Яворського. Є опо­ середковані дані про те, що у зверненні до царського уряду через голштинського представника у Петербурзі Й. Штенфліхта еміграційний гетьман висував якісь політичні умови свого повернення43. Проте ці умови залишаються невідомими. Водночас, згідно з даними І. Борщака, 1720 р. П. Орлик анонімно видав написану ним книгу «Пропам’ятне письмо про те, як могутність царя небезпечна для Європи»4 4 Отже, у 1715-1721 рр. представники української еміграції та Запо­ розької Січі демонстрували згоду піти на компроміс і визнати владу Ро­ сійської держави. Водночас така відносна поступливість, зумовлена політичними обставинами, не означала відмову емігрантського уряду та запорожців від радикальнішого бачення предмета, що склалося у попередній період. Січ у згаданих зверненнях відмовлялася від осо­ бистої амністії запорожців, вимагаючи укладення договору з терито­ ріальним та організаційним її визнанням.

У 1721-1722 рр. відбувся розпад еміграційного уряду у зв’язку з пе­ реїздом П. Орлика до Отаманської Порти, переходом інших емігрантів на службу до польських аристократів, викраденням царськими уповно­ важеними Г Герцика. Тривалий час П. Орлик був напівізольований у м. Салоніках. Проте 1726 р. він активізує свою діяльність щодо відносин з Російською державою. Це було пов’язане, зокрема, зі смертю Петра І та приходом на російський трон Катерини І, а також з проведенням Суассонського конгресу європейських держав. Відповідно і зусилля П. Орли­ ка були зосереджені удвох напрямах— на досягненні порозуміння з ца­ рським урядом та на тискові на останній за допомогою третіх сторін.

Посередниками щодо досягнення порозуміння з Петербургом вис­ тупали голштинський князь та посол Священної Римської імперії у Ро­ сійській імперії Дірлінг. Судячи з листів П. Орлика до названих осіб, він сподівався на те, що йому вдасться дістати дозвіл царського уряду на амністію емігрантам, обрання його гетьманом Війська Запорозького та відновлення чинності Переяславського договору 1654 р. Водночас П. Орлик висилає ноту на Суассонський конгрес, в якій пропонує євро­ 43 Субтельний О. Мазепинці... — С. 114.

44 Борщак І. Пилип Орлик. Головні дати життя, акції і бібліографії// Стара Україна. — 1924, — № 7-8, — С. 109.

45 Борщак І. «ОИ-ІКІАМА» (Опис невиданих матеріялів про Гетьмана Орлика, його родину і оточення) // Хліборобська Україна. — 1923. — Зб. VII—VIII. — С. 353;

Ульяновський В. Пилип Орлик II. Володарі гетьманської булави. — К., 1994. — С. 470-471.

К о н с т и т у ц ій н а а в т о н о м ія У к р а їн и 341 пейським державам стати гарантами відновлення та збереження Ро­ сійською державою Переяславського договору 1654 р.46 Згадані напрями діяльності гетьмана залишаються визначальними для нього й у 1728 р. Зокрема, листи П. Орлика демонструють, що по­ середником у його відносинах з царським урядом в той час залишався голштинський князь. Гетьман також листовно звертався до російського віце-канцлера барона Остермана47 Водночас П. Орлик звернувся з меморандумом до уряду Шведсь­ кого королівстіва та з нотою до учасників Суассонського конгресу.

У цих документах він знову наголосив на тому, що Військо Запорозьке здобуло незалежність від Речі Посполитої самостійно й до об’єднання з Російською державою, акцентував увагу на добровільному, договір­ ному, вічному та взаємозобов’язуючому характері Переяславського договору 1654 р., правовий зміст якого визначав як встановлення цар­ ської протекції над українською автономією.

П. Орлик вказував на такі порушення договору з російської сто­ рони, як закріплення Андрусівською угодою 1667 р. Правобережної Наддніпрянщини за Річчю Посполитою, розміщення у Війську Запоро­ зькому російських військ. Він заперечував виборний характер влади гетьмана Д. Апостола, вважаючи, що його (на порушення норм україн­ сько-російських договорів) фактично призначив на цю посаду царський уряд. Отже, П. Орлик наполягав на тому, що Російська держава повин­ на підтвердити чинність Переяславського договору 1654 р., а європей­ ські держави — стати гарантами його непорушності48.

У своєму меморандумі до шведського уряду П. Орлик пропонував, зокрема, щоб за посередництва інших держав царський уряд згодився на його переїзд до Війська Запорозького та надання йому титулу това­ риша (заступника) гетьмана Д. Апостола, а після смерті останнього він мав обійняти гетьманську посаду49.

Російські представники на Суассонському конгресі відмовилися об­ говорювати питання, порушені П. Орликом, вказавши, що українську автономію збережено, доказом чого є обрання нового гетьмана — Д. Апостола.

Отже, оцінка П. Орликом правового змісту відносин Війська Запо­ розького з Російською державою у 1726-1728 рр. залишалася загалом незмінною. Проте наявні свідчення дають змогу твердити про появу принципово нового елемента концептуального бачення правового роз­ 46 Борщак І. Пилип Орлик. Головні дати життя, акції і бібліографії. — С. 109.

47 Борщак І. ORLIIIANA»... — С. 354.

48 Борщак І. Гетьман Пилип Орлик і Франція. — С. 95-96.

49 Ульяновський В. Пилип Орлик. — С. 472.

О л е ксій К р е с ін витку відносин з царським урядом в українській правовій думці, а саме:

запровадження міжнародних гарантій автономного статусу українсь­ ких земель у складі Російської держави. Ідея багатосторонніх гарантій української автономії вперше була висловлена П. Орликом 1711 р. у ін­ струкціях послам на переговорах з Кримським ханством50. 1726 р. така модель була запропонована еміграційним гетьманом у листі до С. Лещинського51. До ідеї української автономії у складі Російської держави така модель вперше була запропонована П. Орликом саме у 1726рр. За своїм правовим змістом модель максимально наближаєть­ ся до ідеї суверенної держави.

Після 1728 р. немає свідчень того, чи були спроби українських еміг­ рантів знайти порозуміння з урядом Російської держави. Характерною рисою цього періоду є розвиток теми політичних і правових аспектів відносин Війська Запорозького з Російською державою у працях сина Пилипа Орлика — Григорія. Окрім того, відносини з царським урядом дістали у цей період практичну реалізацію в діяльності Запорозь­ кого Коша.

Остаточний перехід Запорозької Січі у царське підданство 1733 р.

свідчив про те, що серед запорожців перемогла ідея автономного роз­ витку в межах Російської імперії. Цей крок Січі викликав появу зверне­ ного до неї листа П. Орлика від 22 квітня 1734 р. У листі, зокрема, розгорнуто викладені погляди автора на перспективи правового роз­ витку відносин українських політичних суб’єктів з Російською імперією.

Форма правління в останній визначається як тиранічна. У листі наголо­ шується на систематичних порушеннях з 1709 р. Російською державою договірних принципів відносин з Військом Запорозьким. Зокрема, це порушення автономної системи влади в українській автономії (скасу­ вання гетьманства 1722 p.), її підміна прямим правлінням царського уряду через запроваджену Малоросійську колегію, запровадження у Війську Запорозькому російських судів та російського права, розміщен­ ня тут російських військ, порушення привілеїв станів (розквартируван­ ня військ у козацьких помешканнях) тощо.

50 Кресін О. Правові проблеми відносин Війська Запорозького з Кримським ханством у діяльності першої української політичної еміграції першої половини XVIII ст. // Держава і право: Зб. наук, праць. — Вип. 8. — К., 2000. — С. 84.

51 Кресін О. Питання про юридичні аспекти відносин Війська Запорозького з Річчю Посполитою в період гетьманування Івана Мазепи (1687-1708 роки) та у діяльності української політичної еміграції XVIII століття // Держава і право: Зб. наук, праць. — Вип. 9. — К„ 2001.

К о н с т и т у ц ій н а а в т о н о м ія У к р а їн и 343 Проте П. Орлик у цьому листі не відкидає ідеї українсько-російсь­ кого співжиття.

На його думку, перебування Війська Запорозького у складі Російської держави можливе за кількох умов, які мають бути ви­ конані царським урядом, і які можна згрупувати наступним чином:

1. відновлення скасованих положень українсько-російських догово­ рів, підтвердження автономного статусу Війська Запорозького (разом із Запорозькою Січчю):

2. підтвердження чинності у Війську Запорозькому традиційного судочинства і права, підсудність його мешканців лише судовій системі автономії;

3. підтвердження непорушності посади, владних повноважень та вільного обрання гетьмана;

4. відмова від розміщення в містах української автономії російських адміністрації та залог (окрім Києва, Чернігова та Переяслава), а також розквартирування російських військ за рахунокукраїнського населення;

5. посади в адміністрації української автономії мають обіймати ли­ ше її мешканці, що належать до козацького стану;

6. військова служба має бути визнана єдиною повинністю пред­ ставників козацького стану (вірогідно, дорослих чоловіків) на користь царського уряду;

7. маєтностями у Війську Запорозькому можуть володіти лише його мешканці;

8. царський уряд має відмовитися від запровадження в українській автономії податків та повинностей52.

Цей перелік є найбільш розгорнутою програмою розвитку відносин Війська Запорозького з Російською державою, як її бачили представни­ ки української еміграції першої половини XVIII ст. Характерно, що вона не містить положень, що не були до того апробовані в українсько-ро­ сійських відносинах, і спрямована власне лише на відновлення чин­ ності Переяславського 1654 р. і похідних від нього договорів.

Водночас автор листа знав, що Січ уже оформила перехід у царсь­ ке підданство і не має можливостей порушувати такі масштабні пи­ тання перед урядом імперії. З іншого боку, П. Орлик, сам будучи чесько-білоруського походження, не міг би за умови задоволення зга­ даних вимог російським урядом претендувати на гетьманську посаду.

До того ж головною метою листа було спонукати Запорозьку Січ повер­ нутися до Кримського ханства. Отже, на нашу думку, П. Орлик був свідомий суто теоретичного характеру викладеної програми. Цей же лист містить твердження про те, що Російська держава збирається ви­ 52 Лист П. Орлика до Запорозької Січі... (23.04.1734 р.) II Архів Коша Нової Запо­ розької Січі. Корпус документів. 1734-1775. — Т. І. — К„ 1998. — С. 55-62.

344 л е к с ій К р е с ін селити запорожців за Волгу, здійснивши цим свій давній намір5 Цей мотив виселення вже не вперше використовувався І. Мазепою та П. Орликом для демонстрації демонічного характеру царської влади.

Намір виселення за Волгу, тобто, за тогочасними уявленнями, у «ди­ ку» Азію, мав бути особливо тяжким звинуваченням політиці Російської держави.



Pages:     | 1 |   ...   | 77 | 78 || 80 | 81 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З МЕТОДИЧНИМИ ВКАЗІВКАМИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІІ курсу факультету іноземної філології спеціальності „переклад (англійська, німецька, французька мови)” З курсу „ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ К. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.” Укладач: к.ф.н., доц. Ніколова Олександра Олександрівна Запоріжжя 6. Теми семінарських занять № Назва теми Кількість з/п годин 1 Тема 4. Французький символізм. 2 2 Тема 5. Театр М. Метерлінка. 2 3 Тема 6. Творчість Е. Золя. 2 4...»

«Annotation Остання частина своєрідної трилогії, яку разом із «Подвійним Леоном» складають дві попередні книги Іздрика — «Острів Крк» та «Воццек». Пошуки власного «я» та ненастанні мовні експерименти відтворюють «історію хвороби» головного героя, яка тісно переплітається з історією його кохання і є, по суті, ще однією інтерпретацією Історії як такої. Високий романтизм та нещадна іронія, філософські забави і чорний гумор — ось...»

«Шерер, ЖанБенуа.                 Літопис Малоросії,   або Історія козаківзапорожців та козаків  України, або Малоросії   1    2    Шерер, Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців та козаків України, або Малоросії: Пер. з фр. В. В. Коптілов — К.: Укр. письменник, 1994. — 311 с. ISBN 5-333-01214-8 Уперше українською (перекладів на жодну з інших слов’янських мов немає) надруковано працю французького історика XVIII століття — перший західноєвропейський твір, цілком присвячений...»

«СУЧАСНІСТЬ БЕРЕЗЕНЬ-КВІТЕНЬ 1981 Ч. 3-4 (243-244) Ю. КОЛОМИЄЦЬ: МЕТАМОРФОЗА В, ФЕДОРЕНКО: ХУТОРЯНИ М. ФІШБЕЙН: ПОЕЗІЇ В. ВАЙНТРАВБ: ЧЕСЛАВ МІЛОШ І. КОШЕЛІВЕЦЬ: ЛЬОНЯ КИСЕЛЬОВ 0. ВЕРЕТЕНЧЕНКО: МАЙСТЕР ПАЛІТРИ Е. КАПІТАЙКІН: КУРБАС І МІХОЕЛС B. ВИТВИЦЬКИЙ: ДМИТРО РЕВУЦЬКИЙ М. ФРЕНКІН: НАЦІОНАЛЬНОВИЗВОЛЬНИЙ РУХ 1917 РОКУ В РОСІЇ X. МАТЕСАНС: БАСКИ 1. МАЙСТРЕНКО: БЮ РОКРАТІЯ І ТЕХНОКРАТІЯ А. КАМІНСЬКИЙ: У СТОРІЧЧЯ «НАРОДНОЇ ВОЛІ» М. КУШНІРЕНКО: «ВОСПОМИНАНИЯ» Ст. ТИМОШЕНКА Є. ДАВИДОВ: ЗІНОВІЙ...»

«Випуск 6 9. Зборовська Н. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків / Н. Зборовська. – Львів: Літопис, 1999. Ципердюк І. Подорож крізь туман: статті та есеї / І. Ципердюк. 10.– Київ: Грані-Т, 2010. Надъярных Н.С. Случай Д. Чижевского во времяпотоке 11. национального портретирования // Аксиология перечтений / Н.С. Надъярных. – Москва: ИМЛИ РАН, 2008. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні / Д. 12. Чижевський. – Київ: Орій, 1992. Костенко Л. Записки українського...»

«ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 93/94:341.324:(477,74) Дзинглюк Оксана СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН МЕШКАНЦІВ ОДЕСИ В ПЕРІОД ОКУПАЦІЇ 1941-1944 РОКІВ У статті розглядаються внесені війною зміни в повсякденне життя людей й існування міського населення під час окупації 1941-1944 років, психологічні та фізичні випробування пересічних українців, що є одним із головних чинників для створення насиченої історичної картини зазначеного періоду. У роботі на основі архівних джерел, спогадів очевидці (зокрема,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ВІДДІЛ У СПРАВАХ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ І РЕЛІГІЙ УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ ОДЕСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ Одеські етнографічні читання Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості ОДЕСА ОНУ УДК 392.5 (477) ББК 63.5 (4 Укр) 534 В 383 Редакційна колегія: Борисенко В. К., доктор історичних наук, професор; Кожолянко...»

«3 ПИТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Випуск 84 ДО ЮВІЛЕЙНИХ ДАТ: Ф.М. ДОСТОЄВСЬКИЙ (1821 – 1881) УДК 821.161.1 „ХIX Олена Бистрова МІСТИЧНА СКЛАДОВА ПОЕТИКИ ТВОРІВ Ф. ДОСТОЄВСЬКОГО Розглядається одна зі складових поетики Ф. Достоєвського: особливості формування містичного в художніх творах. Містичність, а отже, таїна, загадковість, аналізуються в романах „Злочин і кара, „Брати Карамазови, повісті „Неточка Незванова. Ключові слова: Достоєвський, містичність, загадковість, таїна, поетика, теодицея. У...»

«О. С. Мавріна БЕЙСЬКИЙ РІД МАНСУР (МАНСУРСЬКИХ) У КРИМУ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Б ейський рід Мансур з початку XVI століття відігравав важливу роль у політичній, економічній і соціальній історії Кримського ханства. Особливо позиції роду посилились під час правління хана Сахіб-Гірея (1532–1551) [Смирнов 1887, 413–414]. З початку XVII століття рід Мансур входив до складу чотирьох “карачі беїв” [Смирнов 1887, 467], без погодження з якими хан не приймав важливих рішень. Рід Мансур зберіг...»

«Пригодій С.М., д.філол.н., проф, Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка критиЧна іСторія роМанУ е.Вортон «діМ СМіХУ» (1910–1930 роки) У статті висвітлюється критична полеміка 1910 – 1930-х років довкола роману Е.Вортон «Дім сміху». Ключові слова: інтерпретації Персі Лаббока, В.Л. Паррингтона, Е.К. Брауна, К.Д. Лівіс, Ед. Вільсона. В статье рассматривается критическая полемика 1910 – 1930-х годов по поводу романа Э.Вортон «Дом смеха». Ключевые слова: интерпретации Перси Лаббока, В.Л....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»