WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 75 | 76 || 78 | 79 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 77 ] --

1708 р., за свідченням П. Орлика, частина полковників та генераль­ них старшин висловила колективне прохання до гетьмана вступити у відносини із шведським королем. Цього разу вони рішуче відмовилися від ідеї переговорів з царем. Матеріали, подані в тому ж джерелі, дають змогу припустити, що безпосереднім приводом для такого рішен­ ня став наказ Петра І про спалення поселень на шляху руху армії Кар­ ла XII25 Отже, на нашу думку, рішення чільних представників влади Війська Запорозького про вихід з Російської держави було прийняте 21 Субтельний О. Мазепинці... — С. 32.

22 Письмо Орлика к Стефану Яворскому. — С. 14-15.

23 Там же. — С. 5.

24 Там же. — С. 8-9.

25 Там же. — С. 22-23.

332 л е к г ій К р е с ін лише перед неминучою загрозою економічного знищення та окупації території української автономії.

Погляди старшини в період гетьманування І. Мазепи на правові ас­ пекти відносин Війська Запорозького з Російською державою відби­ вають історико-літературні твори С. Величка та Г Грабянки. Літопис Г. Грабянки був закінчений автором 1710 р. Твір С. Величка датується пізнішим часом — 1720-ми рр., проте автор відійшов від практичної державної діяльності саме восени 1708 р., тоді ж втратив доступ до до­ кументальних джерел. Отже, на нашу думку, обидва твори відбивають погляд на українсько-російські відносини саме часів гетьманування І. Мазепи.

С. Величко вважає Переяславський договір 1654 р. вічним актом, затвердженим взаємною присягою гетьмана та російського посла (за царя). Форму відносин сторін він визначає як протекцію царя над Украї­ ною, при цьому чітко відділяє поняття «протекції» як договірного під­ данства від поняття «підданства» — власне підданства безумовного, вважаючи, що перехід Війська Запорозького у відносинах з царським урядом до другої моделі є неприпустимим. На його думку, відповідно до договору 1654 р. головним обов’язком української автономії щодо царя була військова служба. Обов’язком же російської сторони було «непорушне збереження» прав і вольностей українців (станових прав. — О. К.) та захист від зовнішніх ворогів.

Автор наголошує на тому, що пізніше царі неодноразово змінювали положення договорів з Військом Запорозьким, звужуючи автономні права останнього та порушуючи цим принципи Переяславського дого­ вору 1654 р. С. Величко не засуджує гетьманів, що вийшли з-під влади царя, вважаючи, що право на це їм дали порушення згаданого до­ говору. Проте він виступає за повніше використання можливостей відновлення первинного правового змісту відносин суб’єктів шляхом переговорів з царським урядом26.

Г Грабянка одним з головних мотивів укладення Переяславського договору 1654 р. з українського боку називає релігійний. В принципі ав­ тор схвалює відмову від пропозицій інших монархів, навіть вигідних, зважаючи саме на цей релігійний момент. Головним положенням Пе­ реяславського договору для автора є автономна система формування та функціонування владних структур Війська Запорозького з підпоряд­ куванням гетьмана лише царю. Ці права українців є невід'ємними, і ли­ ше за умови їх дотримання можливе мирне перебування під владою 26 Величко С. Літопис. — Т. І. — К„ 1990. — С. 29, 132, 136-138, 240, 278; Т. II. — К..

1990, — С. 11, 19, 299.

К о н с т и т у ц ій н о а в т о н о м ія У к р о їй и 333 царя. Г. Грабянка, як і С. Величко, наполягає на мирному вирішенні пи­ тань українсько-російських відносин27 Значно радикальніші погляди на відносини з царським урядом вис­ ловлювала у 1700-1708 рр. Запорозька Січ. Опозицію Січі викликала побудова на її території фортець з російськими та козацькими (городо­ вими) залогами. Лист до Петра І кошового К. Гордієнка 1702 р. демон­ струє ідею про вільне обрання запорожцями суверена та про договірні відносини між ними, що є взаємозобов’язуючими. їх порушення з боку суверена, на переконання кошового отамана, призведе до припинення підданства. Те ж саме продемонстувала запорозька старшина столь­ нику Ф. Протасьєву під час візиту останнього на Січ 1703 р. Запорожці вимагали від нього присяги за царя на дотримання автономних прав та територіальної цілісності Запорожжя28. Фактично ж у першому десяти­ літті XVIII ст. Запорозька Січ відмовлялася протягом кількох років від присяги царю. Більше того, наприклад, 1707 р. К. Гордієнко через цар­ ського уповноваженого погрожував Російській державі війною (реаль­ но — війною проти залог російських фортець у пониззі Дніпра)29 Отже, Запорозька Січ була єдиним українським політичним суб’єктом, що у цей час виступала у відносинах з царським урядом з радикальних позицій.

На нашу думку, наведені позиції українських політичних сил у Вій­ ську Запорозькому та Запорозькій Січі демонструють загалом єдине розуміння правових аспектів відносин цих суб’єктів з Російською дер­ жавою. Усі вони наголошують на договірному характері входження українських політичних утворень під владу царя, вважають відповідні укладені документи взаємозобов’язуючими і безстроковими за дією.

В цих позиціях простежується думка: Військо Запорозьке та Запорозь­ ка Січ мають право — за умови порушення з боку царя принципів укла­ дених договорів (у випадку Запорозької Січі йдеться про неписані договірні принципи відносин васала з сувереном) — на вихід з Російсь­ кої держави та обрання іншого суверена. Водночас оптимальнішим шляхом вирішення таких ситуацій їм видається відновлення поруше­ них норм шляхом переговорів.

27 Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. — К., 1992. — С. 12, 53, 65, 96, 121, 136-137,140,145-146, 220-221.

28 [Лист кошового отамана К. Гордієнка до Петра І від 23.10.1702 р.]// Эварницкий Д.

Источники... — Т. І. — С. 928-929; Поездка в Сечь стольника Протасьева... с царским жалованьем к запорожским козакам // Там же. — 938-939; [Звіт Ф. Про­ тасьева про поїздку на Запорозьку Січ 1703 р.] // Там же. — Т. II. — С. 1279-1287.

29 Письмо Г Головкина к боярину Тихону Никитичу (январь 1707 г.) // Эварницкий Д.

Источники... — Т. I. — С. 994.

л е к с ій К р е с ін Отже, на початку XVIII ст. ідея розвитку української державності у формі автономії у складі Російської держави себе не вичерпала. Прак­ тика кінця XVII ст. продемонструвала успішне функціонування та ево­ люцію на плюралістичній основі виробленої попередніми десятиліттями моделі відносин Війська Запорозького з царським урядом. Будучи ди­ намічними, правові основи таких відносин максимально наближува­ лися до реальних політичних та соціальних процесів в українській автономії, що вигідно відрізняло ці відносини, наприклад, від іншої тра­ диційної моделі договорів Війська Запорозького з Річчю Посполитою.

Відомі події осені 1708 р., а саме проголошення урядом І. Мазепи виходу Війська Запорозького з Російської держави, окрім того, що були безпосередньо спричинені вступом на територію української автономії шведських військ, свідчили також про несприйняття значною частиною українських політичних сил політики Петра І, а не правових принципів українсько-російських договорів, які цар протягом тривалого часу ігно­ рував і порушував. Неминучий при цьому сплеск засудження російської політики щодо Війська Запорозького, правова та політична легітимізація розриву з царем зовсім не означали відхід українських політичних сил від ідеї відновлення порушених принципів української автономії у складі Російської держави. Ця правова традиція була продовжена не тільки під час обрання гетьманом І. Скоропадського, але й відродилася у таборі прибічників нового курсу І. Мазепи після смерті останнього.

Правові і політичні аспекти українсько-російських відносин стали темою пропагандистської війни, що розгорнулася відразу після зміни політичного курсу І. Мазепою. Зокрема, гетьман висунув у своїх листах та універсалах восени 1708 р. низку пояснень свого кроку. Він вказував на численні порушення договірних основ українсько-російських від­ носин: по-перше, на введення до українських міст додаткових російсь­ ких гарнізонів та перебирання воєначальниками останніх влади над населенням; по-друге, на плани царя з реформування козацького військового та територіально-адміністративного устрою, по-третє, на неспроможність царя організувати захист української автономії від зо­ внішнього вторгнення; по-четверте, на посилення визиску українського населення та насильства російських війську Війську Запорозькому, що підривають економіку автономії. Також І. Мазепа згадував надмірне ви­ користання царем козацьких підрозділів, що веде до військового зане­ паду української автономії та непоправних демографічних втрат3 0

–  –  –

Значна частина старшини і рядового козацтва, що свідомо чи ви­ падково опинилася серед прихильників нового політичного курсу І. Ма­ зепи, перейшла наприкінці 1708 — у 1709 рр. на бік І. Скоропадського.

Звичайно, такий перехід не супроводжувався укладенням якихось до­ кументів політичного характеру. Уже на еміграції, ще за життя І. Мазе­ пи, у першій половині 1709 р. частина української старшини почала схилятися до повернення в царське підданство. Це угруповання нама­ галося вирішити питання через посередництво молдавського господа­ ря, миргородського полковника Д. Апостола та константинопольського патріарха31.

Після смерті І. Мазепи у 1709 р. та протягом усього періоду перебу­ вання українських політичних емігрантів у межах Оттоманської Порти (по 1714 р. включно) тема відносин Війська Запорозького з Російською державою стала однією з головних у їхніх політичних і політико-правоьих працях. Вона була широко представлена у трактаті «Короткий ви­ від причин, якими Україна з Військом Запорозьким побуджена або властиво змушена була вийти з московської протекції» 1709 р. Пам’ят­ ка проголошує, що Військо Запорозьке, вийшовши під час Визвольної війни Б. Хмельницького зі складу Речі Посполитої, перейшло під про­ текцію Кримського ханства. Проте через численні утиски воно добро­ вільно перейшло під протекцію царя. При цьому українці зважали на спільність православної віри суб’єктів. Умови прийняття протекції було викладено у договорі й закріплено взаємною присягою. Зміст Переяс­ лавського договору 1654 р. документ викладає так: «...уряд москов­ ський зобов’язується на вічні часи заховувати і обороняти Військо Запорозьке і народ свобідний руський при їх правах, законах і свобо­ дах ненарушно; землі українські не сміє прилучати до володінь своїх і сусідам не дозволить порушити цілості їх; війну, чи оборонну чи зачіп­ ну, проти спільних ворогів обох держав мають сі держави вести спільно і одна другій помагати»32. Отже, договір названо вічним та взаємозобов’язуючим. Військо Запорозьке, згідно з перекладом документу з лати­ ни М. Грушевського, визнано державою, а населення — «свобідним народом» (в українських документах XVI і— XVI11 ст. вживається словос­ получення «вільний народ»).

падскому (от 30.10.1708) // Источники малороссийской истории, собранные Д. Бантишем-Каменским и изданные О. Бодянским. — Т. І-ІІ. — М., 1859. — С. 173-174;

Универсал гетмана Скоропадского (від 8.12.1708) // Там же. — С. 200,203.

31 Субтельний О. Мазепинці... — С. 50.

32 Грушевский М. Шведсько-український союз 1708 року // Великий українець: Мате­ ріали з життя та діяльності М. С. Грушевського / Упор. А. Демиденко. — К., 1992. — С. 51-52.



Pages:     | 1 |   ...   | 75 | 76 || 78 | 79 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск 24 Львів, 2008 С. 167-176 УДК 595.7+591.5 К.М. Гоблик 1, І.Я. Капрусь 2 ІСТОРІЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ НОГОХВІСТОК (COLLEMBOLA) ЗАКАРПАТТЯ Гоблик К.М., Капрусь И.Я. История и перспективы исследования ногохвосток (Collembola) Закарпатья // Науч. зап. Гос. природоведч. музея. – Львов, 2008. – Вып. 24. – С. 167-176. На основании критического анализа литературных данных в хронологической последовательности изложены сведения об изученности...»

«414 Україна–Європа–Світ УДК 327.362 (477.84) Ігор Саківський ПАЦИФІКАЦІЯ В ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ У статті проаналізовано перебіг, методи та результати пацифікації в Тернопільському воєводстві. Жорстокі репресивні заходи не змогли завадити розвитку українського самостійного руху. Ключові слова: пацифікація, ОУН, Тернопільське воєводство. Д ослідження історії, особливо минулого, ХХ сторіччя, є актуальним у сенсі вивчення та осмислення болючих питань. Накопичення та аналіз фактів є одним із...»

«УДК 930.1 С.В. Сініченко доцент кафедри міжнародної інформації та інформатики Київського міжнародного університету ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ СТОСУНКІВ МІЖ М.П. ДРАГОМАНОВИМ ТА С.А. ПОДОЛИНСЬКИМ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЧАСОПИСУ «РУССКАЯ СТАРИНА») У статті автор за матеріалами часопису «Русская старина» досліджує маловідому сторінку української історії, а саме особисті стосунківи між М.П. Драгомановим та С.А. Подолинським. Спираючись на історичний матеріал, автор доводить, що думка про...»

«УДК 168.522:378.663 ДО ПРОБЛЕМИ НОВОЇ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГМИ У ЗМІСТІ АГРАРНОЇ ОСВІТИ Н.М. КОСТРИЦЯ, докторантка * Стаття присвячена пошуку нової технології культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників на засадах національної історико-культурної спадщини. Парадигма, культура, культурологічна підготовка, зміст освіти, зміст підготовки. Актуальність дослідження. Сучасні реалії суспільно-економічного життя в Україні спонукають до зміни системи аграрної освіти, її реформування,...»

«УДК 477.63 «1804» Кавун М.Е. НЕВІДОМА ІНІЦІАТИВА МІСЬКОГО ГОЛОВИ ТА КУПЕЦЬКОЇ ГРОМАДИ КАТЕРИНОСЛАВА ЩОДО ПОЖАЛУВАННЯ МІСТУ ГЕРБУ ТА ПРИВІЛЕЇВ (1803–1804 РР.) Вводяться до наукового обігу раніше невідомі архівні документальні матеріали щодо пожалування Катеринославу гербу та привілеїв. Ключові слова: Катеринослав, міський герб, міський голова, купецька громада, Петро Четвериков, Іван Шевелєв. Вводятся в научный оборот неизвестные ранее архивные документальные материалы относительно пожалования...»

«УДК 378 (091) Т.П.Танько, кандидат педагогічних наук, професор (Харківський педуніверситет) МУЗИЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У ПЕДВУЗАХ УКРАЇНИ (40-50-ТІ РР. ХХ СТ.) Стаття присвячена розгляду історичного аспекту музичної підготовки майбутніх педагогічних кадрів у педвузах України. Аналіз здійснено на базі архівних матеріалів та монографій першої половини ХХ століття. У роки Великої Вітчизняної війни питанням розвитку системи підготовки музично-педагогічних кадрів, у силу...»

«238 А. А. Кисельова Державний комітет архівів України м. Київ УКРАЇНСЬКІ АРХІВНІ РЕСУРСИ В ІНТЕРНЕТІ Інтернет не знає меж – він надає унікальну можливість розповісти про себе та зацікавити потенційних дослідників матеріалами, які зберігаються на його веб-сайтах. Так, відомості про українські архіви в Інтернеті представлено на веб-сайті Державного комітету архівів України веб-сторінкою „Архіви в Україні” (http://www.archives.gov.ua/Archives/) на основі спеціального довідника про склад і зміст...»

«ВІСНИК МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ СЕРІЯ: ФІЛОСОФІЯ, КУЛЬТУРОЛОГІЯ, СОЦІОЛОГІЯ, 2011, ВИП. 2 Список використаної літератури 1.Баранова Н.М. Естетична своєрідність національно-культурної традиції / Н.М. Баранова // Практична філософія. – 2004. – № 2. – С. 206-212.2.Бойко Н.В. Моральнісний критерій оцінки сучасних явищ художньої дійсності / Н.В. Бойко // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої літератури: зб. наук. праць. – К.: Міленіум, 2003. – Вип. ХI, Ч.1. С. 199...»

«Наукові записки. Серія “Психологія і педагогіка” УДК 159.923 Смеричевський Е. Ф. ПРОБЛЕМА ОСОБИСТОСТІ В ІСТОРІЇ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ У статті досліджується проблема особистості в історії світової психології, різноманітні її інтерпретації, розглядаються методологічні аспекти досліджування особистості. Ключові слова: особистість, індивід, свідомість, разум, безсвідоме, культура, стадії розвитку особистості. В статье исследуется проблема личности в истории мировой психологии, различные ее...»

«Наталія Котенко НЕП’ЯТІРНЕ ГРОНО КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ Київські неокласики — загадковий феномен в історії українського модернізму: групи неокласиків офіційно не існувало, програм і статутів вони не випускали, назву їм начебто нав’язали вороги-опоненти, однак їхній вплив на українську культуру ХХ століття без перебільшення був грандіозним. Українська література внаслідок іманентних особливостей розвитку (відсутність яскравого періоду класицизму) та історико-політичних обставин (вічне страждання...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»