WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 72 | 73 || 75 | 76 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 74 ] --

Необхідність реформи визріла напередодні жовківських нарад восени 1706 р., коли очікувалося вторгнення шведського війська з Білорусі. Спочатку перетворення стосувалися більшою мірою власне російських військ в Україні: указом від 29 січня 1707 р. Дмитру Голіцину наказано «ведать [к] белгородскому розряду Киев и все замки в черка­ сских городех, в которых русские люди, и для того из Белагорода над­ лежит быть вам в Киев, к будущему лету приготовление учинить, и к нам писать, а имянно во управлении артиллерии и магазинов»73. В бе­ резні того ж року голові Військового приказу Т. Стрешневу наказувало­ ся «князь Дмитрия (Голіцина. — О. С.)...за честь города Киева писать Воеводою Киевским, а не Белогородским: а ведать и Белгород со всем разрядом ему же, и Киев с прочими замками Черкаскими возьми в раз­ ряд»74. Вже в листопаді 1707 р. «фортецу Печерскую новоустроеную»

разом із козацьким гарнізоном, що перебував у ній, Мазепа передав новому воєводі75. За слушним спостереженням П. Мілюкова, в цій ре­ формі окрім переведення військової влади з Малоросійського приказу до Розрядного й, по суті, створення нового військового округу, «мы ви­ дим дальнейшую централизацию военного управления»7 Внаслідок6 цього в руках київського генерал-губернатора зосереджувалися основ­ ні функції по управлінню не тільки продовольчими складами й магази­ 71 В листі до А. Рєпніна з березня 1706 р. цар називає гетьманські війська «не­ стройными», див.: ПИБ. — Т. 4. — С. 135.

72 Масловский Д. Ф. Северная война 1700-1721 гг. Документы 1705-1708 гг. — СПб., 1892. — С. 166.

73 Бумаги императора Петра I. — СПб., 1873. — С. 83. див №68 74 Голиков И. И. Деяния Петра Великого, мудрого преобразователя России... — Т. 3. — М., 1837, — С. 228.

75 Российский государственный архив древних актов (далі — РДАДА). — Ф. 124, оп. 4, д. 137, — Л. 1.

76 Милюков П. Государственное хозяйство России в первой четверти 18 столетия. — СПб., 1905. — С. 261; Щербина В. Два київські генерал-губернатори першої поло­ вини 18 в. // Записки історичної секції Всеукраїнської Академії наук. — Т. 19. — К., 1925, — С. 80.

Г е т ь м а н щ и н о під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 319 нами, арсеналами й фортецями, але й мобілізаційними ресурсами Сєвського, Білгородського розрядів і військ, розташованих на території Гетьманщини.

Вже влітку Гетьманщиною поширилися чутки про «устроение регу­ лярным обычаем» козацьких полків, що викликало серйозне хвилю­ вання серед старшини й рядового товариства. За відсутності писаного проекту основні положення майбутньої реформи, принаймні, в першо­ му наближенні, можна відтворити, спираючись на інформацію листів Петра І та Мазепи. Передовсім ідеться про лист царя до гетьмана від 10 серпня 1707 р. з розпорядженням, «дабы вы по обнадеживательному слову к нам о кумпаниях, во всех Малороссийских палкех конечно нынешне(й) осенью и зимою определение учинили и неотложно к будушей кумпании оным готовы были, ибо из нынешних некумпанейских ничего добра, разве худа есть, понеже не имеючи определенного жа­ лованья, толко на грабеш и тот час домой уйдут»77. Про деталі «устро­ ения» й якийсь спеціальний указ з цього приводу тут не йдеться. Цар згадує про реформу як про факт, що вже обговорювався з гетьманом («по обнадеживательному слову»), лише черговий раз спонукуючи йо­ го до реальних дій.

22 серпня Мазепа в своїй відповіді обіцяє «с всяким тщателным прилежанием... старатися, дабы тот премощный вашего царского ве­ личества указ самым совершенством исполнен был»78, пишучи того ж дня канцлеру Г Головкіну листа в зовсім іншій тональності. Після по­ відомлення про царський указ городових полковників гетьман зазна­ чає, що, докладаючи всіх зусиль до його виконання, старшини «не отрицаются, токмо трудность в том усмотревают, что в указе его царс­ кого величества изображено, дабы тая компания чрез осень и зиму ус­ троена конечне была и к будущей кампании выготована, а войско рейменту моего всю осень здесь на фортификации Печерской прожи­ вет», що зашкодить козацьким господарствам, утруднюючи підготовку до наступного походу: «Над то и в том узнают не меншую трудность, что всякому з них полковнику надобно полк свой увесь в поле выпровадити, товариство, кони и оружье пересмотрети и разсудително войско перебрати, хто будет угоден, а хто неугоден до компанийской служ­ бы... И разсуждают они, полковники, что лутче б было, когда бы вес­ ною повеленное устроевалося»79.

–  –  –

Фактично, цими двома звістками, які мають автентичне поход­ ження, й обмежуються всі прямі відомості щодо реформи козацького війська в 1707 році. їх аналіз та інтерпретація почасти унеможливлю­ ються через лапідарність самих повідомлень, а надто — відсутність в нашому розпорядженні тексту царського указу «об устроении кумпаний». Якщо в листуванні Петра І та російських урядовців цей доку­ мент не згадано ані до, ані після серпня 1707 p., то на його реальне існування вказує посилання на текст указу Мазепи, що знайомив з ним полковників80.

Відносно легше прокоментувати взірець реформи. Аналогічні пере­ творення в 1700 р. були проведені у військовому устрої Слобідської України. Жалуваною царською грамотою від 28 лютого 1700 р. козакам Харківського полку було встановлено точну чисельність виборного товариства («компанійців»), «которые выбраны и написаны из казаков и из мещан в книгах», присланих в Разрядний приказ воєводою Я. Дол­ горуким в січні того ж року. Компанійцям приписувалося відбувати дійс­ ну військову службу, з власними кіньми, зброєю та спорядженням в обмін на звільнення від рубльового окладу, городової служби й право ведення безоброчних промислів. Решта козацтва мусила «помогать в службе тем конным выборным казакам, а положить на них подмоги, изверстая, и смотря по человеку, по их Черкасскому обыкновению..., чтоб те выборные казаки тою их подмогою были конны и оружейны, и в походех запасами удовольствованы»81.

Цю модель було поширено й на інші полки — Сумський, Охтирський, Ізюмський та Острогозький, сумарна чисельність компанійців яких на початку XVIII ст. становила 3500 чол. Досвід реорганізації виборно­ го товариства повністю виправдав себе, оскільки вже в 1703 р. російсь­ кий уряд, підтверджуючи слобожанські привілеї, зажадав збільшення компанійського реєстру за рахунок козацьких «свойственников» і за­ можних підпомічників. 1705-1706 рр. в полках було проведено ревізії компанійців та підпомічників, а також уточнено їхні службові обов’язки, військово-адміністративну юрисдикцію82. Після скасування воєводсь­ кого управління основні управлінські функції на місцях було делегова­ но полковникам, ранги яких прирівняно до прем’єр-майорських чинів 80 На актуальність віднайдення оригіналу указу й з’ясування його змісту вказував свого часу В. Горобець, однак цілеспрямована евристична робота автора в росій­ ських архівах наразі не дала жодних результатів. (Горобець В. М. Присмерк Геть­ манщини: Україна в роки реформ Петра І. — К., 1998. — С. 57-58).

81 Полное собрание законов Российской империи. — Т. 4. — СПб., 1830. — С. 16.

82 Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губернии) в X V IXVIII столетии. — Харьков, 1886. — С. 180-181.

Г е т ь м а н щ и н а під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 3 21 російської армії. Центральне ж управління слобідськими полками пе­ рейшло до командира новозаснованої Української дивізії, до складу якої входили й частини гетьманського регіменту83.

Судячи з усього, «перебор» реєстрових козаків так само мав на меті виділити з їх середовища найкраще підготованих і озброєних, кот­ рі могли б служити у гетьманському війську на постійній основі. Цей захід дозволяв відокремити боєздатну частину козацького війська від незаможної й соціально нестабільної «голоти», яка в умовах майнової диференціації козацького стану вже не могла справно нести воєнну по­ винність. Як не парадоксально, але ці заходи мали багато спільного з тим, що планував Мазепа в 1688 р.!

Цілком імовірно, що Мазепа навіть виступив з такою пропозицією й на Жовківській раді наприкінці 1706 р. В універсалі гетьмана Івана Скоропадського з грудня 1708 р., зокрема, згадано, що «по его жь (Мазепи. — О. С.) доношеню, въ Жовкве, (вказано. — О. С.) жебы по давному звычаю и постановленю учинити реестровыхъ козаковъ, котрые бы въ войско ходили, и за тое зъ войскового скарбу плату брали, а иншые которые бъ не были въ реестре, домовство управляли»8 4 Втім, по прошесті організаційних новацій початку 1707 р., котрі навели над Україною новий російський адміністративний «дах», знач­ но вищий від гетьманського, такого роду реформи не могли влаш­ тувати Мазепу. Будь-які зміни в козацькому стані після заснування Української дивізії й фактичного зосередження адміністративного та оперативного управління в руках київського генерал-губернатора, на­ віть якщо вони не носили принципового, модернізаторського характе­ ру, віщували для гетьмана лише втрату контролю над військом і його перетворення в подальшому на складову частину російської армії.

Приклад Слобідської України, на який посилався в своєму листі Орлик, порівнюючи заснування там «кумпаний» з гетьманською Україною, був у свідомості старшини загрозливим симптомом, пересторогою. Страх і ступінь напруження в очікуванні змін можна пояснити ще й через ста­ тус тих об’єктів, навколо яких він виникав і поширювався. Загроженість традиційних форм військового устрою України на початку XVIII ст.

небезпідставно розцінювалася її елітою (й не тільки), як початок-прецедент зміни всієї моделі влади, суспільних відносин взагалі. Значною мірою гострота відчуття небезпеки цих змін, активний опір ним частини старшини й, згодом, напружене очікування простолюдом пояснюється 83 Апанович О. М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. — К„ 1969. — С. 25;

Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — Харків, 1991. — С. 91-93; Слюсарский А. Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины.— Харьков, 1964. — С. 64-65, 67, 69, 373-374.

84 Маркевич Н. История Малороссии. — Т. 4. — М., 1842. — С. 257.

322 О л ексій С о к и р к а надзвичайно тісним зв'язком військової організації суспільства з інши­ ми його інститутами — устроєвою моделлю держави, її територіаль­ ною організацією, владною вертикаллю тощо. Очікування змін в цих сферах упродовж кількох років та ще й в умовах війни саме по собі по­ роджувало гнітючу атмосферу, що таїла в собі вибухонебезпечні еле­ менти. Очевидно, Петро і справді не наважився перевести свої плани в дійсність, керуючись чи то побоюваннями опору з боку козацтва, чи то швидким наближенням шведської армії, котра могла б захопити геть­ манське військо зненацька, під час комплектування виборних «кумпаний», послабивши таким чином оборону західного напряму. Від кінця 1707 р. ми не маємо жодної прямої чи опосередкованої згадки про долю реформи.

Так чи інакше, але на тому часовому відтинку повернення до ре­ форм вже не могло ініціюватися українською стороною. Не йшлося навіть не те що про якісь зміни в складі козацького війська, але й найманого, бодай у тих формах, що обговорювалися з Москвою ще у 80-х рр. попереднього століття. Буксування у проведенні реформ, запланованих Мазепою, інтенсивна модернізація російської військової машини, а надто — зміна з початком Північної війни геополітичної ситуації в Центрально-Східній Європі передали креативну ініціативу до рук Петра, що ясно засвідчив хай навіть і не зреалізований план щодо утворення козацьких «кумпаний» 1707 р. Після того, як в умовах постійного загрожування прав і вольностей Гетьманату Петро І запропо­ нував перебір реєстру, будь-які зміни у військовій сфері, щонайтісніше пов’язаній з устроєвою моделлю держави, віщували Мазепі й козацькій старшині втрату впливу й руйнацію звичної політичної системи.



Pages:     | 1 |   ...   | 72 | 73 || 75 | 76 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Лук’яненко О. В. Ціна життя полтавських освітян часів десталінізації / Олександр Вікторович Лук'яненко / / Сумський історико-архівний журнал. – 2011. – №XIV-XV. – С.154-160. УДК 94(477) «1953-1964» Лук’яненко О. В. «ЦІНА ЖИТТЯ» ПОЛТАВСЬКИХ ОСВІТЯН ЧАСІВ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ У статті проводиться аналіз повсякденного життя науково-педагогічної еліти часів десталінізації. Автор відтворює місце грошей у житті викладачів вищої школи. На основі архівних матеріалів відбувається пошук відповіді на запитання,...»

«Отже, наш волонтерський проект виконує важливу функцію містків між науковою спільнотою і громадянами, які є платниками податків, що фінансують нашу науку. Попри те, що за півроку виконано доволі значний обсяг роботи, проект щотижневий і навіть з позачерговими лекціями, ми плануємо не тільки продовжувати працювати, але й розширювати нашу діяльність. Ми брали участь у Днях науки НАНУ у листопаді 2014 року і плануємо долучитися до Днів науки НАНУ у травні 2015 року. Важливим напрямком нашої роботи...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ННІ ЯКОСТІ БІОРЕСУРСІВ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЯ КАФЕДРА ФІЗІОЛОГІЇ, ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ТВАРИН ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ТВАРИН У ЗАПИТАННЯХ І ВІДПОВІДЯХ І частина (нозологія, типові патологічні процеси) Методичні рекомендації для студентів ОКР “Бакалавр”, „Магістр” із спеціальності “Ветеринарна медицина” КИЇВ 2012 УДК 616-092.18,636.2 Викладені запитання і відповіді з дисципліни Патофізіологія тварин для студентів факультету...»

«вигнанця до українського міфу // Український археографічний щорічник. Нова серія, випуск 8/9.Київ-Нью-Йорк,2004.Том 11/12.С.326. 28. Totius latinitatis Lexicon opera et studio Aegidii Forcellini. Lucubratum et in hac editione post tertiam auctam auctam et emendatam a Josepho Furlanetto alumno seminarii Pattavini. Novo ordine digestum. Amplissime auctum atque emendatum cura et studio Doct. Vincentii de-Vit olim alumni ac professoris eiusdem seminarii. Praefatio et index ascriptorum latinorum...»

«Наук. зап. Вінницького держ. пед. ун-ту. Сер. Географія. – 2009. – Вип. 19. УДК 528.94:502.5 Суматохіна І.М. Сучасний розвиток еколого-геоморфологічних досліджень міських утворень і регіонів У статті розглядаються питання комплексної взаємодії існуючого досвіду в екології та геоморфології для розробки загальних підходів забезпечення сприятливого екологічного і геоморфологічного оточення міст і урбаністичних регіонів. Ключові слова: еколого-геоморфологічні дослідження, екологічний стан,...»

«Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) УДК 343.974 Калиновський Олександр Валерійович – заступник начальника відділу організації науково-дослідної роботи НАВС, кандидат юридичних наук, Ремський Віктор Васильович – заступник начальника УБОЗ ГУ МВС України в м. Києві Вплив “злодіїв у законі” на криміногенну ситуацію в Україні У статті здійснено аналіз впливу “злодіїв у законі”, кримінальних авторитетів на криміногенну ситуацію в Україні, розглянуто їх місце і роль у...»

«Леонид Ушкалов Григорій Сковорода Серия «Знамениті українці» Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5019366 Григорій Сковорода: Фоліо; Харків; 2009 ISBN 978-966-03-4594-2 Аннотация Григорій Савич Сковорода – один із найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу, поет, музикант, педагог, який сенс людського буття вбачав у самопізнанні. Його твори й зараз привертають увагу читачів, що намагаються наблизитися до глибинних витоків «мандрівного...»

«ISSN 2078-1911. ТЕЛЕТА РАДІОЖУРНАЛІСТИКА. 2015. Випуск 14. С. 132–139 TV AND RADIO JOURNALISM. 2015. Issue 14. P. 132–139 ВИБОРНІ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ВІД РЕЛІГІЙНОЇ СИМВОЛІКИ ДО ПЕРЕОДЯГАННЯ У НАРОДНИЙ АВТОРИТЕТ – (НА ПРИКЛАДІ ТЕЛЕВІЗІЙНИХ РЕКЛАМНИХ РОЛИКІВ) Володимир Грисюк Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, вул. Винниченка, 30-а, 43025, м. Луцьк, Україна, e-mail: epri-galagan@ukr.net У статті проаналізовано виборні соціально-комунікаційні...»

«Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 115 УДК 316.334.56 І.П. Шепеленко СУЧАСНИЙ МЕГАПОЛІС ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ У статті розглядаються основні напрямки дослідження сучасного мегаполіса, що репрезентовані в західних та вітчизняних соціологічних теоріях та соціальних практиках. Акцент робиться на сучасних дослідженнях соціальної структури мегаполісу, соціокультурної динаміки і мобільності, тенденцій розвитку сучасного мегаполісу. Ключові...»

«ЗБАРАЗЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ Серія: „Бібліотеки Збаражчини: сторінки історії” м. Збараж ББК 91.9 Л 64 «Лише зібрання книг, бібліотека, є єдиною надією і незнищенною пам’яттю людства» (Шопенгауер, німецький філософ).Матеріал узагальнила: Т. Кульпа, завідувачка методично бібліографічного відділу ЦБС.Комп’ютерний набір: М. Бондар, Г. Ігнатьєва. Відповідальна за випуск: О. Бойко, директор ЦБС. На нашій землі книга, бібліотека користуються віддавна...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»