WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 72 ] --

чол., характер виконуваних задач яких перетворював їх на оперативні з’єднання на кшталт бригад чи дивізій. В цих випадках виникала необ­ хідність регулювання питань управління вже між власне охотницькими старшинами53. Все це підштовхувало до продовження посадової дра­ бини в охотницькому війську шляхом створення посади командира з’єднання, котрий за своїм статусом і функціями стояв би над окреми­ ми полковниками. Очевидно, саме з такого роду спробою зустрічаємося у випадку зі згаданим в листі генерального хорунжого В. Ломиковського до компанійського полковника І. Новицького від 14 вересня 1689 р.

«єнералом войскь охочопехотного строю». Зміст листа зводиться до повідомлення Новицького про те, що Ломиковський дозволив знятися 52 Характеристичним в цьому відношенні е зміст недатованої цидули І. Мазепи до полковника Новицького, котру за деякими ознаками можна віднести до часу підго­ товки походу на Очаків у вересні 1688 р.: «О власти Ваша Милость нетребабъ турбоватися, и через тое міти на себе от кого порозумленъе, але надобно Вашой Милости обще зовсіми панами полковниками справовати полецоное себы діло, которое моглобъ быти всімь з службою у Великих Государей Наших и у Насъ Гетмана похвалено. Тут теды прекладаемъ Вашой Милости же товариство полку Лубенского, нехай будетъ под комендою Вашой Милостиною, а и переяславці под Вашим же старшинствомъ будуть, если Панъ полковникъ Самъ не пойдеть в тую дорогу, яко до Насъ писалъ онъ вымовляючися якимис своими нужными домашными ділами, и мы ему тое далисмо наволі, насилие его в тую дорогу невыправуючи.

Аеслибы панъ полковникъ переяславский пошолъ самъ, то повиненъ онъ міти коменду над своими людми» (НБУВ. ІР. — Ф. 2, спр. 14742. — Арк. 163). Пізніше замість переяславського полковника командування козаками перебрав переяс­ лавський полковий суддя, з котрим Новицькому належало «любовне и совітно в той дорогі поступовати» (Там само. — Спр. 14699. — Арк. 105).

53 Влітку 1690 р. гетьманський універсал приписував Новицькому визначати маршру­ ти охотницьких сторож і біваків «за порадою всіх панов полковников» (НБУВ. ІР. — Ф. 2, — Спр. 14727).

Г е т ь м а н щ и н а під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 311 зі стійбищ загону «Пана Петра на Кожухове Кожуховского, Полковника и Єнерала войскь Охочопехотного Строю... в диких Полях на стражи зостаючого», видавши йому глейтовний лист для розташування на лежах54. В історіографії, здається, тільки М. Слабченко звернув увагу на цей титул, зазначивши, що, «несмотря на незначительный контингент охотных полков, один из охочепехотных полковников П. Кожуховс­ кий чрезвычайно кичился своим званием и подписывался «на Кожу­ хове Кожуховским, полковником и енералом войск охочепехотнаго строя»5 5 Втім, згаданий титул і контекст його появи видається нам більш симптоматичним, ніж просто бравада полковника. Спробуємо спершу розкрити його семантику. Виникнення посади генерала, як і самої назви, що, очевидно, походить від латинського депегаїів (загальний, головний), в європейських арміях більшістю вчених датується почат­ ком XVI ст.5 З переходом від феодального війська до найманих регу­ лярних армій, перебудовою організаційних і тактичних засад ведення воєн, титул генерала надавався командирам оперативних з’єднань (бригад, дивізій). Генеральська посада відтепер стає одночасно й війсь­ ковим званням, посідаючи в службовій драбині місце над старшими офіцерами (полковниками) — командирами кавалерійських чи піхот­ них частин. В середині — другій половині XVII ст. у Франції, а згодом і в інших європейських країнах утверджується постійна ієрархія військо­ вих звань, відносини підпорядкування й старшинства в якій, принаймні формально, будуються відповідно до службового положення, а не ро­ дового походження5 В рамках цієї системи, котра стала вихідним 54 НБУВ. ІР. — Ф.2. — Спр. 13961.

55 Слабченко М. Е. Малорусский полк в административном отношении (Историкоюридический очерк). — Одесса, 1909. — С. 111.

56 У Франції, де вживання цього титулу стосовно військової ієрархії фіксується впер­ ше, генералом називали головнокомандувача — монарха. Окрім цього існували ще два титули на позначення його безпосередніх заступників (сарйаіпе-дбпегаї та соїопеі-депегаї) і командувача всіма родами війська (іих депегаІІБ або ргае(егіи8 деле­ гат), що призначалися з числа королівських родичів, придворних чи представників аристократії (Дюпюи Э., Дюпюи Т. Всемирная история войн. — Кн. 2. — СПб; М., 1997. — С. 172-173; Советская военная энциклопедия. — Т. 2. — М., 1977. — С. 507; Епс. уу/оівкоууа. — Т. 3. — в. 32). Втім ці посади, а разом із ними й титули, мали тимчасовий характер і, будучи чинними тільки у війнах, в мирний час ска­ совувалися.

57 Це добре видно на прикладах найближчих сусідів України — Речі Посполитої й Московської держави. Зокрема, першим московським генералом став у 1667 р.

А. Шепелев — командир Московського виборного солдатського полку. За особли­ востями комплектування, управління, устрою полк належав до війська «иноземного строя», сформованого за часів Олексія Михайловича як противага дворянській кінноті й «служилым людям» (стрільцям, козакам, пушкарям). Організація нового війська, що наслідувала передусім західноєвропейські новації в організаційній і л е к с ій С о к и р к о пунктом в генезі модерної ієрархії військових чинів, можливість по­ сідання офіцером тієї чи іншої посади прямо залежала від звання, ви­ слуги років, практичного досвіду тощо. Саме тому закріплення чіткої системи звань було можливим у позастановому за своєю природою найманому війську, породивши невдоволення аристократії швидким кар’єрним просуванням «дворян шпаги», а то й просто безродних вискочнів.

Чи не перший прецедент надання генеральського чину відомий в Україні не з річпосполитського періоду її історії, а, як це не дивно, за часів Козацької революції середини XVII ст. 11 червня 1659 р. король Ян Казимир пожалував Степану Немиричу (брату відомого соратника Виговського Юрія Немирича] патент на «генеральство артилерії Ве­ ликого князівства Руського».

Як можна переконатися з вищенаведених прикладів, посада (а пізніше й звання) генерала сполучалася в першу чергу з управлінськи­ ми функціями вищого, надофіцерського рівня, коли йшлося про коман­ дування з’єднаннями родів війська — піхоти, кавалерії чи артилерії.

Підставою для надання генеральського звання було одночасне ке­ рівництво кількома військовими частинами, а відтак і урядами. Це випливає й з семантики самого терміну — «загальний, головний».

тактичній сферах, мала на меті попередити остаточний занепад старих форм збройної організації, заснованих на станових засадах.

У Речі Посполитій звання генерал-лейтенанта й генерал-майора існували від першої половини XVII ст. у військах «сисігогіетвкіедо аїЛогатепШ» — частині збройних сил, що в своїй організації взорувалася також на західноєвропейські стандарти. За «саських» часів, коли під впливом модернізаційних реформ сак­ сонської династії останні дістали особливо сильного поширення в армії, з’являється притаманний західній практиці поділ на дійсних носіїв генеральського звання ^огегеІо\л/апусИ), що посідали якусь реальну посаду, і його титулярних володарів (піейзгегІеІоууапусЬ).

58 На нашу думку, цей уряд міг бути одним з центральних у військовій і адміністра­ тивній ієрархії нової устроєвої моделі Гетьманату, котру було закладено в Гадяцькому трактаті. Втім, оскільки реалізувати її на практиці так і не судилося, це при­ значення, швидше за все, залишилося формальним. Про його можливий статус і обсяги повноважень дозволяє судити аналогічний уряд коронного генерала арти­ лерії, створений згідно сеймової постанови 1637 р. Очевидно, що запровадження цієї посади йшло рука об руку з реформами Владислава IV, котрий не тільки запровадив війська «сисігогіетвкіедо аїЛогатеШи», але й заходився над вдоско­ наленням польських збройних сил в цілому. В артилерії, зорганізованій у той же самий «західний» спосіб, що й війська «сисігогіетвкіедо аїЛогатепІи», передбача­ лося максимально централізувати управління, й відповідно зробити її використання більш ефективним. До компетенції генерала, як «віагвгедо пасі агтпаїа» входило керування цейхгаузами, підрозділами артилерійської прислуги, їхнім вишколом, закупівля і ремонт гармат, амуніції та боєприпасів до них, а також збір спеціального податку (к\л/аі1у поууєі) на потреби артилерійського парку: У військово-адміністра­ тивній сфері генерал підпорядковувався великому гетьману коронному, мусячи однак у фінансових справах звітуватися перед сеймом.

Г е т ь м а н ш и н н під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 313 Прикметно, що в юридичній і адміністративній практиці Речі Посполи­ тої титул «генерала» звичайно прикладався до назв урядів, чинність яких поширювалася на кілька територіальних одиниць або органів.

Широковідоме існування, наприклад, генерал-старости (чи просто ге­ нерала), себто старости, призначеного над кількома гродами, або генерал-возного, котрий мав відправляти свої функції в цілому воєвод­ стві чи провінції.

Все це дає достатньо підстав для трактовки саме в такому дусі функцій генерала охочепіхотного строю. Очевидно, подібний титул був необхідний в першу чергу для більш злагодженого управління сердюцькими (охочепіхотними) полками, коли вони об’єднувалися на час якоїсь воєнної виправи. Виходячи зі змісту цитованого листа, на нього покладалося командування загоном найманців, котрий охороняв кор­ дон або перебував у польовій «сторожі». З розрізнених повідомлень рубежу 80-90-х рр. XVII ст. відомо, що Кожуховський досить часто порядкував одразу кількома піхотними частинами59. Відомо, що управ­ ління одразу кількома найманими полками доручалося не тільки йому, але й іншим полковникам60.

Варто звернути увагу на те, що його носій продовжує одночасно іменуватися полковником, що дозволяє розцінювати генеральський уряд не як персональне звання, а тільки назву посади, сполучену з пев­ ними обов’язками. Залишається лише гадати про її статус в ієрархії реєстрових старшин, адже цілком імовірно, що запровадження такого титулу могло закріплювати не тільки старшинство генерала над пол­ ковниками охотницькими, але й надавати йому певну відособленість від владних зазіхань полковників козацьких. В цьому випадку охот­ ницьке військо перетворювалося б на цілком автономну військову силу із завершеною командно-управлінською системою, котра остаточно підважувала б силові можливості козацької старшини на користь геть­ мана6 1 Пунктирно окреслені нами заходи, які припали на перші роки геть­ манування Мазепи, свідчать про існування якщо не програми, то, при­ наймні, тенденцій по реформуванню військового устрою й збільшення удільної ваги найманців, що повністю узгоджується з проектом 1688 р.

Однак чи дали вони реальні результати? Через те, що реєстри охотницьких частин кінця XVII ст. до нашого часу не збереглися, майже н­ 59 НБУВ. ІР. — Ф. 2, спр. 14734. — Арк. 152; Спр. 14742.

60 НБУВ. ІР. — Ф. 2. — Спр. 14747.

61 Зрештою, передача керівництва одразу кількома сердюцькими полками в одні руки, до того ж досвідчені у військовій справі, гарантувала результативність їх використання в бою, а відтак і успішність всього походу.

л е к с ій С о к и р к о еможливо точно обрахувати ту к іл ь к іс т ь людей, яка перебувала в них.

Тим часом, з переліків виплат царського жалування українській стар­ шині й, зокрема, найманим полковникам, відомо, що їхня кількість лишалася незмінною, принаймні, до початку XVIII ст. — 7 полків62.

В 1708 р. Мазепа мав у своєму розпорядженні 10 найманих частин, але 2 новосформованих полки постали не раніше 1705 р., отже були ство­ рені вже в ході Північної війни63.

Запроваджений 1689 р. титул охотницького генерала згадується у відомих до цього часу джерелах всього лише один раз. Причини одномоментності його появи треба шукати у тій-таки військовій площині.



Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«© М. П. Лещенко, 2011 ISSN 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання. 2011. №6 (26). Режим доступу до журналу: http://www.journal.iitta.gov.ua УДК 378.124.2(092)(73) “1960/2008” Пауш Лещенко Марія Петрівна, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, e-mail: peter.leshchenko@gmail.com ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЖИТТЄВИХ РЕАЛІЙ РЕНДІ ПАУША (1960–2008): БІОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ...»

«УДК 346.2:37 Секція 4: цивільне та господарське право і процес Деревянко Б.В., професор кафедри господарського та екологічного права Донецького юридичного інституту МВС України ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ УКРАЇНИ Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. На сучасному етапі розвитку суспільства, науки і техніки в Україні продовжує мати місце недооцінка інноваційного...»

«УДК 821.161.2-6 Іванна Котяш Зародження і роЗвиток творчих рефлексій спиридона черкасенка кріЗь приЗму його епістолярію Проаналізовано та систематизовано епістолярний спадок С. Черкасенка, зокрема ту його частину, яка стосується становлення і розвитку творчих стимулів письменника. На матеріалах кореспонденцій розкрито зародження перших літературних спроб митця і розповсюдження його творів у подальшому. В дослідженні також міститься оцінка творчості С. Черкасенка провідними літературознавцями...»

«Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Миколи Островського Центр регіональної та правової інформації Хроніка культурного життя Хмельниччини: оглядова довідка за матеріалами преси та неопублікованих документів за липень 2015 року Хмельницький Культурно-мистецьке життя краю 25 липня у Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» відбувся Всеукраїнський фестиваль авторської пісні пам’яті Олександра Авагяна «Чумацький шлях» за участю друзів, знайомих, колег та родичів...»

«Михайло ЛУКІНЮК Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України 2-ге видання, виправлене Поки ми не змиємо того в ’ зкого на­ я мулу, який нанесла імперська ідеологія на нашу національну культуру, нашу історію, ми не доберемося до свого іс­ торичного коріння, не зрозуміємо свого історичного минулого в усій його склад­ ності й не отримаємо життєдайного соку для живлення нації. Анатолій Матвієнко Київ Видавництво імені Олени Теліги УДК 94(477):001.98 ББК...»

«ISSN 0203-9494. ПРОБЛЕМИ СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА. 2015. Випуск 64. С.70–80. PROBLEMS OF SLAVONIC STUDIES. Issue 64. Р.70–80. УДК: 94 (477.7) “192/193” (= 163.2) ПІДГОТОВКА БОЛГАРСЬКИХ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРЕСЛАВСЬКОМУ ПЕДТЕХНІКУМІ (20–30-ті роки ХХ ст.) Альона СЕНЮК Запорізький національний університет пр. Леніна 74, Запоріжжя, 69063 Кафедра джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін e-mail: Alena_sn@ukr.net У статті висвітлюється роль Преславського педтехнікуму...»

«Новаченко Т.В., кандидат педагогічних наук, докторант кафедри державної політики та управління політичними процесами НАДУ Феномен авторитету державного службовця в контексті глибинної психології Стаття присвячена визначенню значущості глибинного розуміння феномену авторитету державного службовця через аналіз теорії особистості К.Г.Юнга та ролі архетипів як первинних природних образів, ідей, переживань, що властиві людині як суб’єкту колективного несвідомого. Ключові слова: авторитет, державний...»

«1 УДК: 351:321.01(091) Петровський Петро Михайлович, д. держ упр., доцент, Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України, завідувач кафедри державного туправління та місцевого самоврядування, тел.: (032) 244-81-82; (032) 238-02-42; 050-317-97-47; e-mail: Petro_Petrovskyy@i.ua. Гуманітаризм як теоретико-методологічна основа подолання радянського тоталітаризму Розглянуто гуманітаризм як необхідну теоретико-методологічну основу подолання радянського...»

«Р.Ф. Ахметов, І.Р. Ахметов. Комп’ютеризація спорту УДК 796.022 Р.Ф. Ахметов, кандидат педагогічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет); І.Р. Ахметов, студент (Житомирський агроекологічний університет) КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ СПОРТУ У статті розкриваються можливості використання комп’ютерів у навчально-тренувальному процесі з фізичного виховання. Одна з найважливіших проблем наших днів – змусити економіку працювати на кінцевий результат. У спорті, по суті, нікого не потрібно змушувати перемагати....»

«Роман Крип’якевич Українське Історичне Товариство Львів, Україна МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ІВАН К РИ П ’ЯКЕВИЧ* (За матеріялами неопублікованого листування й мемуарів) Характеризуючи стосунки М. Грушевського та І. Крип’якевича, слід торкнутися більш загального питання — формування наукових шкіл в українській історичній науці, а також усіх компонентів цього процесу: підготовки наукових кадрів, видавничої роботи, створення академічної наукової організації європейського рівня і, врешті, самої...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»