WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 69 | 70 || 72 | 73 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 71 ] --

При зменшенні чисельності козацького війська автоматично зрос­ тала роль війська найманого, про яке, втім, Мазепа говорив не так докладно. В цій ситуації охотницькі полки в суто воєнному відношенні фактично посіли б статус цілком паритетний в порівнянні з козацькими, котрі, продовжуючи лишатися основою державного ладу, грали б роль номінального представництва рицарської верстви. Реальне ж військо­ ве значення лишалося б (і можливо, в перспективі зростало б) за військом найманим. Таке рольове співвідношення між традиційними (становими) і новими (найманими, позастановими) формуваннями в гетьманській армії мимоволі навіює порівняння зі структурою збройних сил Речі Посполитої, де, за умов існування й навіть періодичного скли­ кання шляхетського посполитого рушення, функцію дійсної воєнної си­ ли виконувало наймане (кварцяне) військо. Не виключено, що саме ці риси устрою кварцяного війська як аналогу охотницького, його позиціо­ нування відносно козацьких полків і були тим взірцем, на який орієнту­ вався Мазепа в побудові Козацької Речі Посполитої.

Разом із тим, перебудова власне станових (козацьких) формувань має аналоги не так на заході Європи, як на сході й, зокрема, в Московії.

Ідея відсепарування сильнішої й економічно благополучної частини служилої верстви, котра несла б на собі основний тягар війн, просте­ жується в уже згаданій нами реформі 1680 р. «Разбор» з’ясовував матеріальний стан дворян і дітей боярських, після чого найкраще за­ безпечених записували в рейтарську й копійницьку службу, що більше личила дворянському статусу, а решту — в солдати. До солдатів з числа тяглого населення приписувалися «подъемщики» («прокормщики»), на яких покладався обов’язок ведення господарства й матеріаль­ ної допомоги солдатам в несенні служби40. Принагідно зауважимо, що подібні заходи щодо посилення воєнної ролі рицарства в Західній Європі практикувалися ще з середини XV ст. Найбільших успіхів досягЙдеться про т. зв. «виборне» товариство з числа найкраще озброєних і досвідчених у військовій справі реєстровців, з яких у воєнний час формували полки змінного складу, окремі від городових.

40 Чернов А. В. Указ. соч. — С. 188.

Г е т ь м а н щ и н а під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 307 ли реформи Карла VII, котрий, зберігаючи традиційні для французько­ го рицарства ban та аггібге ban (ополчення), заходився створювати спеціальні загони — ордонансові роти, укомплектовані дворянами й озброєними слугами, що одержували жалування з королівської скарб­ ниці41. Протягом наступного століття чергові маніпуляції з найманцями та дворянством дали свої перші результати у вигляді професійних армій, котрі в умовах абсолютизму вдалося перетворити в регулярні.

В Центрально-Східній Європі, при всій специфічності соціально-по­ літичного та правового статусу служилого дворянства, ми бачимо ана­ логічні спроби збереження й активізації його воєнного потенціалу.

Проект реформування збройних сил Війська Запорозького навряд чи можна віднести до словесної «дипломатії» гетьмана Мазепи. Як на той час його співбесідник — Федір Шакповитий — належав до кола близьких дорадників цариці Софії Олексіївни і обіймав посаду судді Стрілецького приказу, однієї з чільних установ епохи регентства, що поєднувала функції військового відомства й таємного політичного сиску42. Отже, розмова з приводу власне воєнних приготувань і всіх мож­ ливих перетворень у цій сфері між Мазепою й Шакловитим мала статус цілком офіційний і, що не менш важливо, — предметний. Погляд Мазепи на найманство й організаційно оновлене козацтво саме як на паритетний шлях подальшого розвитку власної армії й плани по його впорядкуванню обгрунтовує ще декілька суттєвих моментів. Спеціаль­ но вкомплектовані виборними козаками частини, що формувалися з різних регіонів на період війни й існували окремо від реєстрових, стали чи не основною ударною силою в походах на нижньодніпровські фор­ теці у 80-90-х pp. XVII ст. Трохи пізніше гетьман робить спробу пере­ вести ідею постійного поділу реєстровців на виборних і підпомічників у практичну площину: у березні 1701 р. глухівському сотнику Олексієві Турянському наказано розписати козаків 4 засеймських сотень (Глухівської, Кролевецької, Коропської та Воронізької) на «лучшее» та «подлійшое» товариство, з яких перші повинні були завжди бути гото­ вими до військових виправ, а другі «тому виборнійшому товариству всякое всегда до подему належитое чинити вспомогателство»4.

Другий блок заходів стосувався власне найманства. Діставши в спадок від свого попередника охотницьке військо як вже цілком уста­ лену формацію, Мазепа заразом успадкував і ті хронічні проблеми, котрі заважали його справному існуванню. Найголовнішою з них була 41 Разин Е. В. История воєнного искусства. — Т. 2. — М., 1994. — С. 429-432.

42 Лавров А. С. Регентство царевны Софьи Алексеевны: Служилое общество и борь­ ба за власть в верхах Русского государства в 1682-1689 гг. — М., 1999. — С. 84.

43 Оглоблин О. Вказ. праця. — С. 121.

зов О л ексій С о к и р к о нестабільність фінансування. Прийняття на службу нових затяжних полків, що перейшли на Лівобережжя від Ханенка й Дорошенка в середині 70-х рр., гостро поставило проблему їх забезпечення. Оскіль­ ки реальні потреби війська виявилися набагато порядків вищими, ніж сподівалися попервах, виникла необхідність пошуку нових джерел фінансування. Спочатку її намагалися вирішити емісійними захода­ ми — випуском нової монети (мідного чеха), карбування якого го­ тувалося в Путивлі44. В 1678 р. реорганізовано систему оренд на винокуріння й шинкування горілкою, прибутки від яких мали спрямову­ ватися безпосередньо на утримання найманців45. Останні заходи дуже швидко породили цілу низку зловживань з боку орендарів, спричинив­ ши масове невдоволення нижчих і середніх прошарків населення.

Перегляд системи зборів розпочався в 1684 р., й до початку правління Мазепи оренди були «отставлены»46 Замість них гроші збирали «зо всяких шинков и куренья горелок и з гуртовых горелчаных продажей».

Однак, це, очевидно, не давало очікуваних наслідків, і вже під час свого першого посольства до Москви у серпні-вересні 1689 р. новооб­ раний гетьман прохає царів відновити оренди, щоб «от поборовъ денежныхъ посполитьство было свободно»47 У відповідь було звелено обговорити цю справу на старшинській раді й розіслати в полки листи з запитаннями, «что имъ лугче и сноснее аренду иметь или поборы давать». В лютому 1690 р. посольство генерального судді М. Вуяхевича привезло до Москви постанову старшинської ради про відновлен­ ня оренд, обсяг і ставки яких встановлювалися диференційовано по полках й не мали перевищувати певної межі. В березні того ж року їх було затверджено царями48.1 хоча під тиском різних обставин мережа оренд ще не раз переглядалася, саме вона залишалася аж до 1708 р.

основним фінансовим ресурсом для утримання охотних полків49 Ста­ 44 Акты ЮЗР. — Т. 13. — СПб., 1884. — С. 85,114; Чернов Є. І. Про грошовий обіг на Україні у XVII ст. II Історичні джерела та їх використання. — Вип. 2. — К., 1960. — С. 196-197; Шугаєвський В. До питання про грошовий обіг на Україні в 17 віці // Записки історичної секції ВУАН. — Т. 19. — К., 1925. — С. 58-59. В дискусії з приводу карбування путивльського й сєвського чехів М. Слабченко та В. Шуга­ євський так і не дійшли згоди щодо того, чи були ці монети випущені в обіг. Пор.;

Слабченко М. Чи була в Гетьманщині своя монета // Записки історичної секції ВУАН. — Т. 20. — К., 1926. — С. 64-66.

45 Акты ЮЗР. — Т. 13. — С. 717-718; Літопис Самовидця. — К„ 1971. — С. 178.

46 НБУВ. ІР. — Ф. 8, спр. 228 м. (97). — Арк. 5; Дополнения к актам историческим. — Т. 11, — СПб., 1869. — С. 166-167.

47 НБУВ. ІР. — Ф. 8, спр. 228 м. (97). — Арк. 3.

48 Там само. — Арк. 5, 27, 58-59,60-61, 81-90,102-103,111.

49 Детальніше про це див.: Романовский В. А. Феодально-крепостнические отно­ шения и классовая борьба на Левобережной Украине в конце XVII — начале Г е т ь м а н щ и н и під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 309 білізація фінансування найманого війська в даному випадку не була для Мазепи самоціллю. Йшлося про інше — закріплення системи його забезпечення, що дало б можливість для цілеспрямованого нарощу­ вання чисельності охотних полків. До такого висновку спонукає аналіз цитованих вище чолобитних статей Мазепи до царів і відповідей на них від 20 вересня 1689 р. Опріч запровадження оренди гетьману дозво­ лено «те охотные конные и пешие полки на пристойных местех для обороны от неприятелей поставить» й на власний розсуд збирати на них «прокормление с общих всего малоросийского посполитства запасовъ, как мирских такъ и духовных чиновъ»50. В продовження цього, на прохання Мазепи, «чтоб ихъ царское величество указал те полки новыми людми дополнить», було дано позитивну відповідь, причому зазначено, що «сколко числом и о томъ учинить ему по своєму разъсмотрению (курсив наш. — О. С.)»51. Таким чином, гетьманом було одержано фактичний карт-бланш на розширення чисельності найман­ ців та їх матеріально-грошового забезпечення за рахунок військового скарбу й місцевих зборів.

Якісно новий підхід до порядкування найманим військом бачимо й в організаційній царині. Попередньо існуюча структура залишала най­ вищою бойовою одиницею охотницький полк, сукупність яких не мала над собою жодного постійного керуючого органу. Від імені гетьмана різними сферами діяльності полків могли керувати генеральні осавули або Генеральна військова канцелярія, обсяги компетенції яких не були чітко розмежованими. До того ж, вони виступали не чинними команду­ вачами найманого війська, лишаючись виконавцями гетьманських до­ ручень, позбавленими адміністративної ініціативи.

Серйозну проблему в системі управління охотницьким військом становило службове старшинство найманих і козацьких полковників під час воєнних дій. Зрозуміло, що за своїм впливом, фінансовими й військово-адміністративними можливостями наймані полковники не могли конкурувати з козацькими. Матеріальна потуга старшинських родів, зміцнена мережею сімейних зв’язків і родового авторитету, ро­ била їх повновладними господарями держави, з інтересами яких муси­ ли рахуватися навіть гетьмани. Попри це, саме охотницькі полковники в якості безпосередніх речників гетьманської політики мали особливий службовий статус, який мінімалізував вплив на них козацьких «партій».

Більшість з них починала або продовжувала службу в якості гетьман­ XVIII века // Полтава. К 250-летию Полтавского сражения: Сб. статей. — М., 1959. — С. 294-300.

50 Там же. — Арк. 4-5.

51 Там же. — Арк. 15-16.

310 л е к с ій С о к и р к а ських «конфідентів», що вірно виконували волю своїх володарів. На­ лежність до прогетьманського табору, а іноді й безпосередня участь в двірцевій партії, гарантувала їм, окрім регіментарського заступництва, ще й вигідні шлюби, земельні пожалування й уряди для дітей. Однак, цього було замало, коли йшлося про ліквідацію військової монополії козацької старшини, котра під час воєнних дій не бажала миритися з роллю й статусом полковників-«некозаків».

В умовах військових походів подібні «місницькі» рахунки вкрай згубно позначалися на успішності бойових дій. В кожному конкретному випадку ситуація із старшинством, а відповідно й розподілом команд­ них функцій, правом ухвалення рішень і видання наказів потребувала спеціальних роз’яснень від гетьмана52. Починаючи з кінця 70-х рр.

XVII ст., охотницькі полки часто використовувалися для виконання функцій передових загонів, авангардів або оперативної розвідки. Як правило, з цією метою створювалися загони чисельністю 1,5-3 тис.



Pages:     | 1 |   ...   | 69 | 70 || 72 | 73 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Бердянський державний педагогічний університет Науково-дослідний інститут Історичної урбаністики Бердянська гімназія № 1 Надія Ігор Лиман, Софія Подколзіна Поширення імперських практик взаємин держави і церкви: релігійне життя Бердянська першого десятиріччя його існування Бердянськ, 2015 УДК: 94(477.7):2“18” ББК: 63.3(4Берд)5+86.3 Л 58 Рекомендовано до друку Вченою радою Бердянського державного педагогічного університету (протокол № 5 від 24.12.2014 р.) Рецензенти: доктор історичних наук,...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2013. № 29 Слово молодого автора УДК 314.113:392.1(477.53):[001.814]«175»/«179» В. В. Кручиненко ШЛЮБНИЙ СТАН СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ МИРГОРОДСЬКОГО ПОЛКУ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-ДЕМОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ (ЗА ДАНИМИ РУМЯНЦЕВСЬКОГО ОПИСУ) У статті на основі даних Генерального опису 1765 – 1769 років з позиції історичної демографії аналізується шлюбний стан сільського населення Миргородського полку. В основу аналізу покладено методики, розроблені Л....»

«Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи УДК 371 Ірина Носаченко, м. Київ ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДОРОСЛИХ (НА ПРИКЛАДІ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ) Однією з форм організації навчання в системі дорослих є заочна освіта. Вона здійснюється без відриву від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання під час настановних та заліково-екзаменаційних сесій. Загальновідомо, що поведінка студентів заочної форми...»

«Міністерство культури України Київський національний університет культури і мистецтв Наукова бібліотека Серія «Видатні постаті КНУКіМ» Випуск 2 Гусак Раїса Дмитрівна Біобібліографічний покажчик До 70-річчя від дня народження Київ – 2015 Видавничий центр КНУКіМ ГУСАК РАЇСА ДМИТРІВНА Біобібліографічний покажчик УДК 012Гусак+016:[929Гусак+78.071(477)(092) ББК 91.9:85.315я1 Г 960 Серія «Видатні постаті КНУКіМ». Вип. 2. Заснована у 2012 році Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Київського...»

«1 УДК 883 Х – 1.06 ДЕТАЛЬ У ПОЕТИЦІ МИКОЛИ ХВИЛЬОВОГО Хом’як Т.В., к. філол. н., доцент, Сєчіна А.М., студент Запорізький державний університет У статті розглядається роль художньої деталі в архітектоніці творів визначного українського письменника 20 століття Миколи Хвильового. Ключові слова : деталь, поетика, мікрообраз, портрет, символ. Хомяк Т.В., Сечина А.М. ДЕТАЛЬ В ПОЭТИКЕ НИКОЛАЯ ХВЫЛЕВОГО /Запорожский государственный университет, Украина В статье рассматривается роль художественной...»

«Наполеоніка Поле бою – місце де постійно панує хаос. Переможцем буде той, хто цей хаос контролює, свій та ворожий. – Наполеон 1. Вступ Команди та Стяги : Наполеоніка не є повністю новою розробкою. Вона є розвитком дуже успішної ігрової системи Команди та Стяги, де за допомогою Командних карт здійснюється рух, а також реалізується принцип «туману війни». Кидання кубиків дає можливість швидко та раціонально визначити результат бою. Однак Наполеоніка представляє до Вашої уваги багато нових ігрових...»

«1 ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. Мечникова Мельникова Людмила Семенівна УДК 947(477.74)(=81)”04/1856” СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ БЕССАРАБІЇ / V перша половина XIX cт. / 07.00.01 історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Одеса 1999 Дисертацією є рукопис Дисертація виконана на кафедрі історії України Ізмаїльського державного педагогічного інституту Науковий керівник — доктор історичних наук, професор Тичина Анатолій...»

«Випуск 21 ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 94 (477): 329 «ХVІІІ» Драгоманов Козуб Л.В. Спадщина М.П. Драгоманова як джерело до вивчення історії суспільно-політичного руху ХІХ ст. Комплексно досліджено позиції М.П. Драгоманова у вивченні історії суспільно–політичного руху ХІХ ст. в Україні. Проведено критичний аналіз численних джерел, узагальнено досвід історіографічних розробок досліджуваної проблеми. Ключові слова: Драгоманов М.П., Україна, ХІХ століття, суспільно–політичний рух, історіографія,...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО ПЕРЕПЕЛЮК Анна Михайлівна УДК 340.13 МЕХАНІЗМ ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА: СТРУКТУРА ТА КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ) Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі теорії держави і права Інституту держави і права ім....»

«55. Чепіга Я. Читання з поясненнями в сучасній школі на Вкраїні / Я.Чепіга // Світло. – 1913. – № 6. – С. 8-14; – № 7. – С. 12-21.56. Черкасенко С. Бережімо просвітні огнища / С.Черкасенко // Світло. – 1913. – № 4. – С. 3-6.57. Черкасенко С. Народні вчителі й рідна школа / С.Черкасенко // Світло. – 1913. – № 1. – С. 6-20.58. Чубинский М.П. Украинская национальная идея и ее правовые постулаты / М.П.Чубинский // Украинская жизнь. – 1913. – № 6. – С. 5-20. 59. Щеголев С.Н. Современное украинство....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»