WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 68 | 69 || 71 | 72 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 70 ] --

За родами військо поділялося на піхотні (охочепіхотні або сердюцькі) та кінні (охочекомонні або компанійські) полки, що несли постійну службу, не розпускаючись у мирний час. Полки мали різну чисельність (від 500 до 1000 чоловік) і ділилися на роти або сотні (в піхоті) й хоругви (в кінноті). На відміну від козацьких, охотницькі частини іменувалися за прізвищами своїх командирів, котрих призначав сам гетьман. Забез­ печення війська грішми, одягом і зброєю здійснювалося централізова­ но зі скарбниці, провіантом і фуражем — за рахунок натуральних зборів з населення («стацій»)30.

Формування охотницького війська зумовлювалося фінансовим зміц­ ненням гетьманської влади, яка прагнула стабілізації соціально-по­ літичної обстановки.

Чисельність війська неухильно збільшувалася:

якщо за Многогрішного воно складалося з 3 полків, за Самойловича — з 8, то за гетьманування Мазепи — з 10 полків загальною чисельністю близько 8-9 тис. чоловік.

Помилково було б зводити роль найманців виключно до інструмен­ тарію гетьманської внутрішньої політики, як це робилося в дореволю­ ційній та радянській історіографії. Адже охотницьке військо доводило свою ефективність не тільки в палацевих переворотах, але й у захисті зовнішньополітичних інтересів Гетьманщини: війни 1676-1681 та 1686рр. з Туреччиною стали найдовшими збройними конфліктами, у яких довелося брати участь охотницькому війську. Зокрема, компанійська кін­ нота успішно використовувалася для організації розвідки, попередження й охорони головних сил. Під час битв (Бужинської 1677 р., біля Стрельникової гори 1678 р.) вона разом із козацькою кіннотою завдавала головні удари, вела контратаки, переслідування, прикривала перегруповання ос­ новних сил. У притаманних східноєвропейському регіону боях за участю 29 Сокирко О. Г. Українські найманці: (Охотницьке військо ЛівобережноїГетьманщини 1669-1672 рр.). — К., 1998. — С. 19-29.

30 Детальнішу характеристику війська див.: Дядиченко В. А. Нариси суспільно-по­ літичного устрою Лівобережної України кінця XVII — початку XVIII ст. — К., 1959. — С. 441-453; Заруба В. Охотницьке (наймане) військо на Лівобережній Україні в ос­ танній чверті XVII ст. // Записки НТШ.— Т. 225. — Львів, 1993: — С. 232-257; Сокир­ ко О. Сердюцька піхота українських гетьманів. — С. 49-63; Його ж. Українські най­ манці: (Охотницьке військо Лівобережної Гетьманщини 1669-1672 рр.). — К., 1998.

Г е т ь м а н щ и н о під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м ЗИЗ великих мас кінноти компанійці часто діяли самостійно. В цей же час кіль­ кісно й якісно зросла роль сердюцької піхоти — основної частини найма­ ного війська. ЇЇ дії на полі бою (битва біля Стрельникової гори 1678 р., в Чорній долині 1689 р.) спиралися на поєднанні маневру та щільного муш­ кетного вогню під захистом возів. Подібний рухомий табір виступав як так­ тична база для розгортання загального наступу або контратак кінноти3 1 Гетьманування Івана Мазепи без перебільшення можна віднести до кульмінації в розвитку найманства. Власне, самим одержанням бу­ лави Мазепа був значною мірою зобов’язаний підтримці охотницьких полковників на чолі з Іллею Новицьким, котрі дістали від нього щедру винагороду й не стали втручатися в заколот старшини на Коломаку32.

Подальші події показали, що новий гетьман і надалі розраховує на підтримку найманців.

Усі перелічені вище переваги найманого війська над військом ко­ зацьким були самоочевидними першою чергою для гетьмана, який спирався на його підтримку. Затяжні полки, по суті, утворили військо, паралельне козацькому, але залежне й підконтрольне лише гетьма­ нам, котрі не соромилися за його допомогою виборювати свою пер­ шість в старшинської фронди. Ця обставина автоматично зараховувала до опонентів найманства козацьку старшину, позбавлену своєї колиш­ ньої силової монополії, а відтак і впливу на ясновельможного. Пам’я­ таючи про вибори на гетьманство Многогрішного, які пройшли на зачиненому подвір’ї під дулами охотницьких мушкетів, старшинська рада ухвалила в червні 1672 р., «чтоб его царское величество их пожаловал» і компаніям «быть не указал»33. 1хоча Самойлович так і не зважив на цю постанову, а наступними Коломацькими статтями легітимність охотницького війська було поновлено, старшинська фронда, оче­ видно, ніколи повною мірою не могла змиритися з його існуванням.

31 Ширше про бойове використання найманців див.: Заруба В. Н. Украинское казацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией (последняя четверть XVII в.). — Харьков, 1993. — С. 43. 46-47, 50, 108-118; Сокирко О. Охотницьке військо Ліво­ бережної Гетьманщини в боротьбі з турецько-татарською експансією 1676-1681 рр. II Просемінарій: Медієвістика. Історія Церкви, науки та культури. — Вип. 1. — К., 1997. — С. 16-26; Його ж. Військове мистецтво українських найманців у ліфлянд­ ських кампаніях 1700-1702 рр. // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка.

Історія. — Вип. 42. — К., 1999. — С. 26-31.

32 Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Арохеографическою комисиею (далі— АЗР).— Т. 5. — СПб., 1853. — С. 211-212; Востоков А. Суд и казнь Григория Самойловича II Киевская старина. — 1889. — № 1. — С. 43-44.

33 Актты, относящиеся к истории Южной и Западной Росси, собранные и изданные Археографическою коммисиею (далі— Акты ЮЗР).— Т. 9. — СПб., 1877. — С. 916.

304 л е к с ій С о к и р к о Ще одним традиційним опонентом найманого війська були запо­ рожці, незадоволені з того, що гетьмани обходили їх жалуванням і подарунками, надаючи перевагу більш керованим і організаційно впорядкованішим компанійцям і сердюкам. Ремствуючи на те, що нині на «лежах» в реєстрових полках, де раніше квартирували запорожці, «болши сердюков и компанейцов, нежели нашего товариства, которые от многих лет уже седя, пущую докуку и утеснение людем чинят, не­ жели наше товариство», кошова старшина в численних зверненнях до Мазепи вимагала повернутися до практики часів Брюховецького, коли січовій громаді виплачувалося щедре жалування й дозволялося вільно квартирувати «на волості»34. Низовики наполегливо доводили, що лише їхню службу цінували попередники Мазепи, а не пройдисвітівнайманців, котрі тільки відбивають в них хліб і розорюють поспільство.

Цікаво, що в цій полеміці вже досить виразно вимальовується по­ гляд гетьманського правління на найманців, як на найбільш ефективну з воєнного погляду складову війська, існування якої трактується на­ гальними потребами всієї держави. Так, у листі-відповіді Івана Мазепи до запорожців від 12 лютого 1688 р. між іншим йшлося: «...понеже єсть и во всех государствах, где речи посполитые все вместе воинскими суть людми разсуждено то не без пристойнаго надобья, чтоб на­ емное войско особо было держано для скорейшего в воинском деле поступка, так здесь в Малой Росии пехотные и конные полки всегда в готовости будучие не вредят и во всем своею готовостию всег­ дашнею бывают (курсив наш. — О. С.) и готовы будут впредь защитом целости всенародной». Окрім перелічення «заслуг рыцерских», котрі виявили найманці, гетьман спеціально наголошує на їхній якісній від­ мінності від козацьких полків, пишучи, що «понеже они, где нужда показует, по указу региментарскому могут вскоре поспешити на отпор неприятелем, а те, что господарством обязаны, не могут имети такой скорости»35.

Апелювання до «річпосполитських» моделей устрою козацької держави (в тому числі військових її елементів), до якої вдавався геть­ ман, зайвий раз доводить її бачення Мазепою та його прибічниками в категоріях Гадяцьких пактів, про що вже йшлося в історіографії36. За пропагандивною риторикою стояла якщо не чітка модель нового війсь­ кового устрою й програма по його впровадженню, то, принаймні, об­ 34 Эварницкий Д. Источники для истории запорожских казаков. — Т. 1. — Владимир, 1903, — С. 95, 105, 107.

35 Там же. — С. 100.

36 Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. — Нью-Йорк; Київ; Львів; Париж;

Торонто, 2001. — С. 248-249.

Г е т ь м а н щ и н а під ц а р с ь к и м с к іп е т р а м 305 раз-уявлення щодо того, яке саме місце має посідати наймане військо у військово-політичній структурі «Козацької Речі Посполитої» — Геть­ манщині. Говорячи про «програму перетворень», «стратегію військо­ вого будівництва» Івана Мазепи, ми свідомі того, що словник тодішньої еліти Гетьманщини (навіть найбільш освіченої та знайомої з європей­ ськими реаліями) подібних понять не знав. Втім, як свідчать цитовані нами вище документи, існувало більшою чи меншою мірою усвідомлене сприйняття устрою держави та війська, їх відмінностей від сусідів, місця в ньому різних взаємопов'язаних між собою складників, що періодично потребували направи й «печаловитого рейментарского старанія».

В концентрованому вигляді приклад такої «направи» подають плани Мазепи щодо реформування структури гетьманського війська 1688 р.

Статейний список посольства думного дворянина Федора Шакловитого, яке відвідало Батурин в справах майбутнього походу на Крим в жовтні того року, серед цілої низки воєнних приготувань фіксує й проблему боєздатності козацького війська. За царським указом, в похід мали виступити «полки малороссийские городовые, домовые, старые полные, люди писменные, а не гультяи»3 У відповідь Мазепа заявив, що «чтоб казаков гультяев не было, о том он давно заботится и думает устроить это таким образом, чтоб при полках великороссийских войска козацкаго было бы не больше двадцати тысяч и во всяком случае меньше числа великороссийских войск, а достальных, сыскав бы им депо, держать по берегу». Але організаційні новації на тому не обме­ жувалися, оскільки «впредь, как он думает, осмотрясь, можно бы уст­ роить в городах небольшое число городовых козацких полков, чтоб в них козаки были самые добрые, заслуженные, оружные и конные, да держать еще охотных жалованных конных полков и сердюков тысяч с шесть, и тех сердюков для большей твердости переименовать, как государи укажут»

Отже йшлося, в першу чергу, про зміну структури й чисельності ко­ зацького війська, яка мала супроводжуватися його скороченням і укла­ денням нового реєстру, місце в якому належало б виключно «прямым»

козакам, здатним регулярно виходити в походи з власними кіньми, озброєнням і харчами, тоді як решта незаможних виконувала б роль підпомічників, допомагаючи реєстровцям в господарстві чи, в крайніх випадках, виконуючи допоміжну службу або функції резерву («сыскав им дело, держать по берегу»). Видалення з війська баласту з числа не­ 37 Востоков А. Посольство Шакловитого к Мазепе в 1688 г. II Киевская старина. — 1890. — № 5. — С. 214. Під «письменными» московський перекладач, мабуть, мав на увазі записаних у реєстр, себто спадкових козаків, що більшою мірою відповідає контексту джерела.

38 Там же. — С. 215.

О л ексій С о к и р к о ЗО Б заможних і обезземелених козаків, кількість яких наприкінці XVII ст.

постійно зростала, допомогло б значно оздоровити його, а відтак і під­ вищити боєздатність. Справа такої «направи» була більш ніж реаль­ ною й через те, що в результаті майнової диференціації поділ на виборних і підпомічників був доконаною соціальною реальністю, яку засвідчують тогочасні джерела39. Тож на заваді їй міг постати лише пе­ ребір й укладення реєстру, який не обіцяв гетьману нічого доброго, окрім опору з боку потенційних випищиків.



Pages:     | 1 |   ...   | 68 | 69 || 71 | 72 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК 821.161.2: 82 94 Віктор Дудко ХТО ПІДГОТУВАВ ПЕРШУ ПУБЛІКАЦІЮ ЩОДЕННИКА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА? Статтю присвячено історії публікації щоденника Тараса Шевченка в журналі «Основа» (1861–1862). Аналіз широкого кола друкованих і рукописних джерел свідчить, що щоденник підготував до друку не Лев Жемчужников, як прийнято вважати, а редактор журналу Василь Білозерський. Ключові слова: «Основа», друк, щоденник, дослідник. Про намір опублікувати в «Основі» Шевченків щоденник її редактор Василь Білозерський...»

«УДК 349.3(477) «19»:368.042 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФІЛАКТИЧНИХ УСТАНОВ УСРР У 20-Х РР. ХХ СТ. Мельничук М.О., асистент кафедри правознавства Вінницький національний аграрний університет Стаття присвячена аналізу нормативних актів, що регулювали порядок надання профілактичної допомоги в означений період. Висвітлено політику радянської держави в галузі охорони здоров’я. Проаналізовано практику діяльності...»

««Книгозбірня «Просвіти» ДМ ТРО донцов И дві ЛІТЕРАТУРИ НАШОЇ Д ОБ И РЕПРИНТНЕ ВІДТВОРЕННЯ ВИДАННЯ 1958 р. (Видавництво «Гомін України», Торонто). ЛЬВІВ 1991 ІІБК—84УкІ Д67 Дмитро Донцов (1883—1973) входить до історичного сузір’я найвидатніших постатей світової думки. І без перебільшення можна сказати, що, влас­ не, завдяки його довголітній титанічній праці світ побачив Україну як ве­ лику європейську державу з її героїчною історією і могутньою культурою. Хто ж такий Дмитро Донцов? Д. Донцов —...»

«Зиновій Антонюк конСПЕкт САМоУСвіДоМЛЕннЯ чАСтинА 2 ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА ДУХ І ЛІТЕРА ХАРКІВ–КИЇВ  На обкладинці використана графічна робота худ. І. Остафійчука Відповідальні за випуск: Євген Захаров, Костянтин Сігов, Леонід Фінберг Редактор: Ніна Кусайкіна Художнє оформлення: Світлана Невдащенко Комп’ютерна верстка: Олег Мірошниченко Антонюк Зиновій Конспект самоусвідомлення. Частина 2 / Харків–Київ: Дух і Літера, 2007. – 336 с. ISBN 978-966-378-058-0. © З. Антонюк, 2007 © С....»

«так виразно акцентує документальний дискурс авторського коментаря до нього 1970-х років. Підсумовуючи, можемо зазначити, що проведений аналіз фактуального та фікційного в репрезентації Г. Гріном політичної історії Латинської Америки засвідчив важливість залучення до науково-критичної інтерпретації історіоцентричних текстів обох компонентів образотворення. Поєднання засад літературознавчого неоісторизму та ідей рецептивної естетики Яуса-Ізера також сприятиме поглибленій рецепції цього типу...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Дідківський Анатолій Андрійович УДК: 271.2-426 ПРАВОСЛАВНА ЕТИКА: ГУМАНІСТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ЛЕГІТИМІЗАЦІЇ Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Рівненського державного гуманітарного університету МОН України. доктор філософських наук,...»

«Інститут Східної Європи Кафедра українознавства Університету «Львівський Ставропігіон» The Eastern-Europeanep Institute, Kafedra Ukrajinoznavstva University «L’viv Stavropigion» Володимир Прохоренко Симптоми імперського розумозамішання. До з’ясування антитези українського та російського менталітету. Історико-соціологічна канва українського питання в Росії Івано-Франківськ «СІМИК», 2015 ББК 82.3(4УКР)-7 П-29 Друкується за рішенням Кафедри Українознавства Інституту Східної Європи Університету...»

«Джерело: Читанка з філософії: У 6 книгах. – К.: Довіра, 1993. – Кн. 6: Зарубіжна філософія ХХ століття. – С. 48 – 81. Гуссерль Е. ФОРМАЛЬНА І ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ЛОГІКА. ДОСВІД КРИТИКИ ЛОГІЧНОГО РОЗУМУ ' ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНА ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА ІНТЕНЩОНАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ. ПРОБЛЕМА ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНОГО ПСИХОЛОГІЗМУ Г у с с е р л ь Е д м у н д (1859—1938) — німецький філософ, засновник феноменології. В Лейпцігу, Берліні і Відні вивчав математику,, фізику, астрономію і філософію. Його попередники з...»

«О.В. Сорокач здобувач, Львівського державного університетувнутрішніх справ ЩОДО СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ НЕВПІЗНАНИХ ТРУПІВ Досліджується генезис становлення та розвитку теорії і практики встановлення особи невпізнаних трупів Ключові слова: ідентифікація, ознаки зовнішності людини, особа, словесний портрет, невпізнаний труп, антропометричі вимірювання, дактилоскопія. Исследуется генезис становления и развития теории и практики установления личности...»

«ДО ІСТОРІЇ ІНСТИТУТУ УДК 343.9 Б. М. Головкін, доктор юридичних наук, професор, завідувач сектору дослідження проблем злочинності та її причин Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН Украни, м. Харків; Ю. О. Оберемко, молодший науковий співробітник сектору дослідження проблем злочинності та її причин Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України, м. Харків ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНА ДІЯЛЬНІСТЬ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»