WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 7 ] --

Тобто, запорозький гетьман скористався воєнною акцією проти татар як формальним приводом для налагодження політичних сто­ сунків з офіційною Москвою. Без цього посилати послів до царя озна­ чало б прирікати їх на невдачу — як з огляду на специфічну славу, що поширилася про запорожців у Московській державі під час польськомосковської війни 1617-1618 рр., так і жорстко контрольовану цар­ ським урядом процедуру пропуску іноземних послів до Москви.

Що поклали до дипломатичного багажу запорозьким послам?

По завершенні походу на татарські улуси та під Перекоп Військо Запорозьке спорядило своє посольство до Москви. Послами було об­ рано п’ятнадцять осіб. Про персональний склад посольства майже нічого невідомо, за винятком тога, що очолювати посольську місію було доручено досвідченому запорозькому дипломату Петрові Один­ цю. Послам вручили листа від Війська Запорозького до царя Михайла Федоровича, а також доручили етапувати до столиці Московської дер­ жави двох полонених татар, захоплених козаками під час їхньої остан­ ньої кампанії.

На жаль, ані з оригіналом запорозького листа до московського царя, ані з посольською інструкцією П. Одинцю та його товаришам ми не можемо ознайомитися з тієї причини, що вони не дійшли до наших днів. А проте в інших джерелах, доступних на сьогодні дослідникам, відбився основний зміст цього листа, а також важливі деталі виконання П. Одинцем та іншими запорожцями своєї посольської місії.

Про що писали запорожці царю Михайлу Федоровичу? Про це до­ відуємося з реферування їхнього листа, зробленого в лютому 1620 р. у Москві приказними дяками. Привертає увагу те, що московські пере­ 15 Там само. — Коментар до док. 185. — С. 331, 332.

Д и п л о м а ти ч н а місія В ій с ь к а З а п о р о з ь к о го 33 кладачі відштовхувалися від термінології оригіналу. Через це вони тлумачили запорозький документ як «лист» (у царській грамоті геть­ ману Петру Конашевичу та всьому Війську Запорозькому від 21 квітня (1 травня н. с.) 1620 р. він названий «грамотою»). Справді, його складе­ но за усталеною в запорозькій канцелярії формою офіційного листа із використанням політичної інституційної титулатури запорозької спіль­ ноти: «гетьман і все Військо Запорозьке».

У цьому документі запорозько-московські відносини розглянуто че­ рез таку морально значущу у політичній культурі запорозького козацтва ціннісну категорію, як «старовина». Історія взаємин запорозьких козаків із великими московськими князями та царями (як і перспектива цих вза­ ємин) представлена у їхньому листі до Михайла Федоровича в межах традиційної політичної схеми. Власне йшлося про політичні принципи, спираючись на які, козаки традиційно будували свої стосунки з інозем­ ними монархами у зв’язку із «затягуванням» до них на військову службу.

Зазначені принципи передбачали встановлення формальних під­ данських відносин запорожців зі своїми роботодавцями — інозем­ ними государями. Причому, тривалість тимчасового підданства запо­ рожців обмежувалася терміном військового найму.

Показовими щодо цього були переговори запорожців про вступ на службу до німецького імператора Рудольфа II (1594). Як випливає з щоденникових записів імператорського посла Еріха Лясоти, ці пере­ говори стосувалися укладення угоди про службу на засадах найманого війська. Для узгодження з німецькою стороною усіх деталей служби та укладення юридично правомочного договору до Рудольфа II було від­ правлено двох послів Війська Запорозького. Послів уповноважили вес­ ти переговори і, за їх результатами, підписати відповідний документ.

Козаки стояли тоді на засаді публічного визнання владного авто­ ритету іноземного (стосовно польського короля) володаря. Вони за­ свідчували готовність до служби під його титулом. Наголошували на наочних доказах виконання цієї служби, в тому числі описували здійс­ нений ними воєнний подвиг, маркований «щастям государя». Звісно, що потенційні найманці добивалися для себе відповідної матеріальної винагороди.

Загалом у надісланому імператорові листі запорозька сторона чіт­ ко окреслила свою політичну позицію. Козаки визнавали себе гото­ вими і морально охочими йому служити. Більше того, вони заявляли, що, нібито, вже служать Рудольфу II. Виразним політичним і правовим знаком такої їхньої служби був лицарський подарунок Рудольфу II.

Через своїх послів — сотників Саська Федоровича і Ничипора — козаки передавали імператору захопленого під час воєнного походу знатного полоненого, а також трофейні відзнаки ворожого війська — дві яни­ П е т р а Свс чарські корогви16. Отже, цей подарунок засвідчував визнання запо­ рожцями владної зверхності імператора, їхню готовність до рицарської служби та її наочні докази.

Концепт лицарської (військової) служби за розглянутим принципом умовного підданства і ліг в основу листа запорозьких козаків до царя Михайла Федоровича. Стосувалося це також наявної у даному доку­ менті пояснювальної схеми запорозько-московського минулого. Авто­ ри листа виходили з того, що їхні «предки» здавна служили (звісно, йшлося про військову службу) московським царям. За це вони отри­ мували від них жалування: «А в листу своем к царскому величеству гетьман и все войско писали, что они, памятуючи, как предки их прежним великим государем, царем и великим князем росийским по­ винность всякую чинили, и им служили, а за свои службы царское милостивое жалованье себе имели»1 7 Відштовхуючись від заявленої у своему листі тези про зразкову, освячену традицією, службу предкам нинішнього московського царя, запорожці висловлювали готовність так само служити й Михайлу Фе­ доровичу. Причому, вони у загальних рисах конкретизували власне розуміння служби цареві, вбачаючи у ній для себе обов’язок боротися з усіма царськими ворогами. Відповідно цар отримував можливість ви­ користовувати в таких цілях військові сили козаків («Также и они царс­ кому величеству служити готовы против его ц. в-ва неприятелей»).

Істотне уточнення позицій запорожців щодо їхньої служби цареві наявне у грамоті Михайла Федоровича гетьману Петрові Конашевичу і всьому Війську Запорозькому (від 21.IV (IV ) 1620 р.). У ній узагаль­ нено зміст запорозького листа, а також усну інформацію послів від Війська Запорозького. Цар відзначив у своїй грамоті, що козаки зая­ вили про свою прихильність до давньої традиції служби своїх предків московським царям. Михайло Федорович констатував також засвідче­ ний запорожцями намір триматися цієї політичної лінії і в майбутньому:

«В той же повинности и ныне нашему ц. в-ву быти хотите, и за по­ рогами будучи свою нам оказывати хотите против всяких неприятелей наших»18.

Як свідчать наведені рядки документа, козаки виходили із за­ сновку, що місцем їхньої служби цареві буде Запорожжя. Тобто з’ясовується, що їхній намір боротися з усіма ворогами Михайла 16 Еріх Лясота зі Стеблева. Щоденник/ / Жовтень. — 1984. — № 10. — С. 104-108.

17 Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Боярській думі, після 27.ll.

(9.ІІІ) 1620 // Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 247.

18 Грамота царя Михайла Федоровича гетьману Петрові Конашевичу, отаманам, сот­ никам і всьому Війську Запорозькому, 21.IV (1.У) 1620 // Там само. — С. 248-249.

Д и п л о м а т и ч н а місія В ій с ь к а З а п о р о з ь к о го 35 Федоровича, підкріплений покликами на «старовину», в геополітичному вимірі був цілком «запорозькоцентричним». Фактично він зво­ дився до адресованої царському урядові пропозиції скористатися козаками як знаряддям боротьби проти «бусурман», тобто в даному випадку — татар.

На цю обставину потрібно звернути особливу увагу. Як і на за­ стосовану у зв’язку із посольською ініціативою запорожців до Москви їхню традиційну методику налагодження військово-політичних стосун­ ків з іноземними монархами. Усе це дає підстави стверджувати, що практична реалізація пропозиції Війська Запорозького стати на службу до царя Михайла Федоровича принципово нічого не змінювала в укла­ ді життя запорожців. Не змінився б від цього і їхній політико-правовий статус у Речі Посполитій як підданих польського короля. Навіть зали­ шилася старою зовнішньополітична конфігурація їхніх противників, у якій традиційно перебували Кримське ханство і Туреччина.

Те, що козаки збиралися служити московському цареві на звичному для них геополітичному фланзі, підтверджує наявна у їхньому листі аргументація власної значущості та потрібності як царських слуг. Адже відповідні докази вони черпали саме з факту свого останнього походу проти татар: «А нынче были они под Перекопью и многих бусурман побили и живых поймали, и полон многой крестьянской вызволили».

Тобто, рекомендуючи Михайлу Федоровичу самих себе як царсь­ ких слуг, запорожці затребували актуальні у їхній політичній культурі ціннісні орієнтації та пріоритети. Вони пов’язувалися з морально значу­ щим чином боротьби з «бусурманами» або «ворогами Святого Хрес­ та» (згідно з усталеним у політичному словнику козаків означенням татар і турків), а також визволенням з неволі християнських бранців.

Останній штрих у цілеспрямованому творенні козаками власного об­ разу зразкових царських слуг — борців проти «бусурман» і ревнителів християнських цінностей — вносило представлення Михайлу Федо­ ровичу наочних доказів нібито вже виконуваної ними царської служби, а саме — двох полонених татар19.

Політичний підтекст цього дипломатичного жесту залежав зовсім не від кількості полонених татар, захоплених запорожцями під час рейду по кримських улусах та боїв під Перекопом восени 1619 р. (між іншим, взятих в полон не абияк, а «божиею милостею и государевым счастьем») і яких, як очікувалося, буде передано до царських рук. Адже п’ятнадцять членів запорозького посольства вже із суто «технічних»

причин не могли взяти з собою багато полонених до Москви. Та й у

–  –  –

цьому не було жодної потреби, бо полонені татари потрібні були козакам для символічного засвідчення перед царем своєї лицарської доблесті, а також наміру гідно йому служити.

Від Путивля до Москви: крізь терни московської бюрократи та політичної упередженості царського уряду Отже, взявши листа від гетьмана та усього Війська Запорозького до царя Михайла Федоровича, а під варту — двох татарських полонених, П. Одинець разом зі своїми товаришами у січні 1620 р. рушили до Москви. 16(26) числа вони були вже у Путивлі. На їхнє прибуття в місто відреагувала громіздка бюрократична машина Московської держави.

Путивльські воєводи Іван Борятинський та Микита Оладьїн дали знати про приїзд запорозьких послів царю Михайлу Федоровичу і чекали від нього указу щодо пропуску козаків до Москви, їхнього прохарчування та надання їм підвод20.

Невдовзі цар надіслав І. Борятинському та М. Оладьїну відповідний указ. Згідно з ним, запорожців належало тримати у Путивлі під місь­ кими укріпленнями доти, поки не будуть з’ясовані усі їхні наміри. Потім воєводи від себе мали видати козакам царське жалування і завернути їх додому разом із полоненими татарами. Звісно, що ні про який дозвіл на проїзд запорозького посольства до столиці цар не мав і гадки.

Однак саме тут царському уряду довелося зіткнутися із вельми неприємним для себе сюрпризом. Не дочекавшись від Михайла Федо­ ровича офіційних роз’яснень і настанов, І. Борятинський та М. Оладьїн на свій страх і ризик пропустили послів Війська Запорозького до Моск­ ви. Вони забезпечили їх на дорогу продовольством, підводами, а також двома приставами-провожатими. Ними стали чернігівські діти боярські2 Іван Черепов та Іван Борщов (Борисов).



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Педагогічний дискурс, випуск 15, 2013 Повернення праху П.І.Холодного з Цвинтаря на Волі м.Варшаві в Україну – це акт відновлення історичної справедливості, виконання нащадками умов його заповіту. Традиція вшанування його памяті, відновлена в 1990-х рр. у мм.Києві, Львові, знайшла своє продовження у мм.КамянціПодільському та Хмельницькому. Сподіваємося, що найближчим часом зявляться нові дослідження, будуть реалізовані фундаментальні проекти наукового, мистецького характеру, які розкриють повною...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ” КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ,,ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ” ЗА ТЕМОЮ,,ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання Дніпропетровськ 2012 Методичні вказівки до семінарських занять з курсу,,Історія української культури” за темою,,Історія культури...»

«О.Краузе. Зовнішня трудова міграція населенняУкраїни / О.Краузе // Галицький економічний вісник. — 2010. — №2(27).— с.26-34 (світова економіка й міжнародні економічні відносини) УДК 331.56.57 Ольга КРАУЗЕ ЗОВНІШНЯ ТРУДОВА МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ Резюме. У статті визначено мотивацію населення України до міждержавної трудової міграції, проаналізовано недосконалість вітчизняної офіційної статистики та наслідки зростання масштабів міждержавної трудової міграції. The summary. In the article is...»

«ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ ФІЛОСОФІЇ Заняття 1. Тема: Сенс та призначення філософії. Філософія Стародавнього світу. План 1. Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду.2. Філософія. Її предмет і функції. 3. Історія становлення стародавніх суспільств та філософської думки.4. Філософія Стародавньої Індії (джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки). 5. Філософія Стародавнього Китаю (канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії). 6. Загальна...»

«ПІДГОТОВКА ВИКЛАДА ЧІВ ДО ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ Рудов Б.А. Академії внутрішніх військ МВС України Анотація. У статті подано результати узагальнення питань теорії і окремих практичних аспектів інноваційної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі. Зазначено, що інноваційна педагогічна діяльність передбачає структурні компоненти: ініціювання зміни цілей освіти відповідно до засад Болонського процесу, інтегрування змісту навчально-виховного процесу,...»

«Стівен Кінг Крізь час. Темна Вежа II Темна вежа – 2 Стівен Кінг Крізь час Присвячується Донові Гранту, котрий ризикнув прочитати ці романи – один за одним. Вступ Коли тобі дев'ятнадцять (І ще про дещо) І Коли мені виповнилося дев'ятнадцять (в історіях, які ти збираєшся прочитати, це число має певне значення), гобіти були великими. Під час Великого музичного фестивалю у Вудстоці у бруді на фермі Макса Язґура бебралися десь півдюжини Меррі та Піппінів, удвічі більше Фродів і незліченна кількість...»

«ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ АКАДЕМІЇ СЕРІЯ – ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ВИПУСК 8 ЛЬВІВ Видавництво Львівської комерційної академії Вісник Львівської комерційної академії. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. – Вип. 8. – 292 с. – (Серія – Гуманітарні науки) Відповідно до Постанови Президії ВАК України (Бюлетень ВАК України № 3, 2001р., ст. 5) збірник включено до переліку фахових видань (історичні науки) Друкується за ухвалою Вченої ради Львівської комерційної академії (протокол...»

«МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНО. http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=522 Електронне наукове фахове видання Державне управління: удосконалення та розвиток включено до переліку наукових фахових видань України з питань державного управління (Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.11.2014 № 1279) № 1, 2013 Назад Головна УДК 35:303:001.8 Р. Р. Марутян, кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри національної безпеки, Національна академія державного управління при...»

«1. Галащук Б. І. П. Г. Тичина і зарубіжне слов’янство / О. О. Потебня і деякі питання сучасної славістики: Матеріали III Республік, славіст, конф., присвяч. 125-річчю з дня народж. О. О. Потебні. – X. : 1962. – С. 305 -320. 2. Довгалюк П. М. Павло Тичина – перекладач чеських та словацьких народних пісень / Нар. творчість та етнографія. – К.: 1981. – № 2. – С. 20 – 2 9. 3. З історії чехословацько-українських зв’язків. – Братислава: 1959. – 324 с. 4. Мольнар М. Чеська та словацька література в...»

«81 ІСТОРІЯ НАУКИ HISTORY OF SCIENCE C.Л. ФРАНКФУРТ І РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ ШКОЛИ АГРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Б.С. Носко ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (pochva@meta.ua) Висвітлено внесок С.Л.Франкфурта в організацію дослідних полів, Київської агрохімічної лабораторії та Миронівської дослідної станції, а також його роль у створенні Української академії наук. Підготовлено за матеріалами статті “С.М. Франкфурт і розвиток вітчизняної сільськогосподарської справи...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»