WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 64 | 65 || 67 | 68 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 66 ] --

67 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр 237. — Арк. 869 зв. — 870 зв.

68 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 236. — Арк. 1092-1096 зв;Ф. 79, оп. 1,1691, спр. 2.— Арк. 662-665.

69 Там само. — Ф. 79, оп. 1,1692, спр. За. — Арк. 33.

Р осійська диплом атія ЕВ5 А наприкінці липня Б. Михайлов повідомляв, що в Польщі ходили розмови про заворушення як серед запорожців, так і серед донських козаків та калмиків. Причому, йшлося про рішучі антиросійські дії.

Козаки нібито «городки, котрі московські люди на рубежі побудували, розорили і викорінили зовсім»70.

Поляки явно пов’язували певні надії й з повстанням П. Іваненка, сподіваючись на його успішне розгортання. Попервах вони мали відо­ мості про приєднання до орди приведеної новим «татарським гетьма­ ном» 8 тис. запорожців та говорили про можливість прилучення до них ще й городових козаків. Саме про це запитували у Б. Михайлова на зус­ трічі 19 липня 1692 р. пристав від поляків X. Сірута та покоєвий дворя­ нин короля Я. Окраса, на словах висловлюючи занепокоєння такими новинами. Вони зазначали, що коли Ян III дізнався про похід царських військ на ворога, то «був дуже втішений», але коли взнав, що з втечею П. Іваненка почалось повстання на Запорожжі, до якого приєдналась орда, «дуже про те печалиться»71. Б. Михайлов, звичайно, все це від­ кидав, говорячи про відсутність у запорожців причин для бунту, не­ здатність колишнього канцеляриста до серйозних дій, вірність Війська Запорозького царю та й загальну неправдивість усіх цих відомостей.

При розмові резидента підтримав посланець І.

Мазепи Молчан, різко відповівши на слова поляків, що вони про царську сторону журяться:

«Кадук того візьми, хто так тужить і затіває. Я сам більше Запорожжя знаю, ніж хто інший»72. Це й стало закінченням розмови. А вже того ж дня Б. Михайлов дізнався, що з Білої Церкви до Яна III приїхав піп від запорожців та 10 козаків. Вони донесли королю, що запорожці, з’єднав­ шись з ордою, хотіли йти під прикордонні міста. Але коли з’явилися ца­ рські війська, то вже думають інакше, і не раді, що так учинили73.

Цікавою для нас у цьому випадку була реакція Яна III, думаємо, відвер­ та: «...і король був про те невеселий, і їв за столом з великим сумяттям, що проти думки його вчинилось»74.

Намагаючись слідкувати за взаєминами поляків з Кримом і Туреч­ чиною, які при об’єднанні могли бути дуже серйозними противниками, Москва й надалі не випускала з поля зору можливе ініціювання україн­ ськими козаками, в тому числі й запорожцями, агресивних планів щодо Російської держави. Зокрема, в грамоті від 27 жовтня 1692 р. до Б. Ми­ хайлова царі наказували дізнатись про мету приїзду до польського коТам само. — Ф. 79, оп. 1,1692, спр. 4.— Арк. 98.

71 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 242. — Арк.212-213 зв.

72 Там само. — Арк. 213-214 зв.

73 Там само. — Арк. 214 зв.

74 Там само. — Арк. 214 зв.-215.

В’я ч е с л в в С тан ісл ав сь ки й 2ВБ роля посланця від кримського хана. Підозрюючи підготовку польських та литовських військ до нападу на підвладні Російській державі землі, після порозуміння Варшави з Бахчисараєм, царі прагнули дізнатися про причину планів розміщення на Поліссі, поблизу Києва і по Дніпру військових підрозділів на зиму. Резидент мав провідати, чи немає у них «якогось неприятельського наміру, і чи не хочуть на малоросійський край, чи під Київ наступити війною, несподівано, і в який час, взимку, чи навесні». При цьому не залишалися поза увагою можлива підтримка короля з України. Б. Михайлов мусив підтримувати постійні контакти з цісарським резидентом, мати з ним «ласкаві розмови», щоб, зокрема, «у нього про королівські наміри вивідувати всякими способами», чи дійсно у поляків є така думка, «щоб їм, вчинивши спочатку в Україні сумяття, наступити на нашу великих государів сторону війною, з’єднав­ шись з татарами і в який час». На резидента покладалось завдання слідкувати, аби цієї осені та взимку поляки зі своїми союзниками таєм­ но не вчинили миру з «неприятелем». Особлива увага зверталась на необхідність з’ясувати, «хто їм полякам щодо запорожців і щодо горо­ дових козаків (нібито вони за деякі їм від старшини утиски, до зради схильні) надію чинить», і хто і з яким завданням посланий в Україну, і чи не має серед української верхівки прихильників польської сторони7 5 В цей же час поляки виявляли зацікавленість подальшими діями П. Іваненка. За повідомленням Б. Михайлова (грудень 1692 р.), у Речі Посполитій кружляли чутки, що запорожці з ханським гетьманом і та­ тарською ордою мають намір «іти на Україну»7 6 На початку 1693 р. Москва знову поставила перед Варшавою питан­ ня про неприпустимість прийняття козаків на постійну військову службу та на поселення на Правобережжі. З цією метою в грамоті до резидента від 19 січня царі, торкаючись питання переходу на Лівобережжя з Драбовки осадника Д. Федорова (у відповідь на закиди поляків, царська гра­ мота фактично повторювала аргументацію І. Мазепи, запропоновану ним у листі від 28 грудня 1692 р.77), зазначали, що «завжди звикли вони козаки служити за платню тимчасово», та, на противагу претензіям Вар­ шави, нагадували про прийом на польську сторону багатьох запорож­ ців. У зв’язку з цим згадувалося й прийняття загонуЯ. Гладкого, постав­ лення його полковником, а також прислані до нього поляками докумен­ ти, як один з найяскравіших прикладів неправомірних дій Польщі. Царі підкреслювали, що резидент повинен говорити сенаторам про необхід­ ність дотримання умов «Вічного миру», які порушуються прийняттям коТам само. — Ф. 79, оп. 1,1692, спр. 4. — Арк. 177-180.

76 Там само. — Ф. 79, оп. 1,1693, спр. 2. — Арк. 152.

77 Там само. — Арк. 38-53.

Р осійська диплом атія Є87 заків на проживання та у полки у Білій Церкві, Немирові й інших місцях.

Б. Михайлов повинен був добиватися спеціального королівського указу комендантам і полковникам, які жили на порубіжжі, з забороною чинити так надалі, а тих запорожців, котрі до цього часу знаходилися на службі, вимагалося без затримок відправляти у царську сторону78.

Ці ж питання знову згадувалися в царських грамотах Б. Михайлову, які датуються 7 та 29 квітня 1693 р. У останній йшлося про прийняття навесні цього року в Немирові 300 запорожців та заборону С. Палію та іншим полковникам приймати козаків з царської сторони. В ній, зокре­ ма, нагадувалось й про те, хто служить під командуванням С.

Палія:

«...а в полку у нього козаки всі втікачі з нашої великих государів сторо­ ни, з малоросійських міст і з Запорожжя»79.

Маємо дані й про ряд зустрічей російського резидента з представ­ никами Речі Посполитої, на яких піднімались питання, пов'язані з коза­ цькими переходами. Так, 15 березня 1693 р. на зустрічі з Панами Рада Б. Михайлов нагадав про службу запорожців у Речі Посполитій. На це йому відповіли, що у прийнятті козаків за платню, зокрема, тих, що при­ йшли минулого року, «ніякої противності на сторону царської велич­ ності немає», тому що вони найнялися до королівської величності «промисли чинити над неприятелями в оборону всьому християнст­ ву». Що було б краще, запитували у резидента, якби запорожці без діла були у царській стороні, чи воювали з ворогом «по королівському заклику», від чого обом державам «є прибуток спільний»?8 0 За кілька днів Б. Михайлов знову передавав царські вимоги присла­ ному до нього з відповідями на підняті раніше питання посланцю від польської верхівки писарю І. Павловському. Зокрема, резидент гово­ рив про королівську заборону щодо закликів запорожців на службу81.

Разом з тим, поляки продовжували поширювати чутки про «непос­ тійність» козаків. 1 квітня 1693 р. до Б. Михайлова завітав цісарський резидент Ю. Шимонський. Він, зокрема, повідомив, що часто чує від поляків, «нібито козаки непостійні», в тому числі й підпорядковані Мос­ кві. Цісарський резидент висловив думку, що вони говорять так, «за­ тіваючи, чого на ділі не можуть учинити, то на словах вимишляють».

Ю. Шимонський аргументував це власним досвідом, зазначивши, що добре знає поляків, бо живе серед них вже 9 років і зрозумів, що вони не бажають добра ні царям, ні цісарю. Тому обом сторонам треба беТам само. — Арк. 123-134.

79 Там само. — Арк. 302,406-408.

80 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 242. — Арк. 447-448 зв.

81 Там само. — Арк. 485,487 зв.

гав В ’я че с л а в С тан ісл ав сь ки й регтися їх, «як самої злої трутизни»82. Тоді Б. Михайлов, очевидно, спо­ діваючись дізнатися більше, після запевнення у вірності Москві як запорожців, так і городових козаків, заявив, що полякам, що перебу­ вають з росіянами у вічному мирі, на царську сторону ніякого зла заду­ мувати неможливо, та й від них цього не чекають. На що цісарський резидент сказав, що від поляків обом державам добра не буде, бо вони «дружбу тримають» з французами і татарами, а австрійському послу і йому на всі пропозиції відповідають «політиками і фіглями»83. Не забу­ ваючи, що Ю. Шимонський, характеризуючи ті чи інші політичні події, природно, виходив з інтересів своєї держави, зазначимо, що його мір­ кування про розповсюдження поляками чуток щодо «непостійності»

козаків, а отже наявності в них антиросійських намірів, не розходяться з іншими даними, котрі свідчать про прагнення Варшави до підбурення українців.

22 квітня 1693 р., зустрівшись з руським воєводою М. Матчинським, Б. Михайлов говорив про відповідь коронного канцлера Е. Денхофа на питання, підняті у царських грамотах, в тому числі повторив вимогу що­ до королівського указу про повернення раніше прийнятих козаків на Запорожжя та заборону приймати їх у майбутньому. На це воєвода ла­ конічно сказав, що вже раніше «відповідь учинена пристойна і інакше перетлумачити того більше неможливо»84.

Польський уряд надалі так і не виконував вимог Москви. Він зробив спробу представити військову службу козаків як явище нетривале та взаємовигідне для Речі Посполитої і Російської держави, а факти посе­ лення запорожців на Правобережжі заперечив. Приміром, поляки в кінці квітня 1693 р. заявляли посланцю, що козаки приймаються тимча­ сово і за грошову платню, в чому немає нічого ворожого до російської сторони, оскільки вони воюють з неприятелем «в оборону всьому хрис­ тиянству, від чого обом державам є пожиток спільний»85. А щодо запорожців, приведених Я. Гладким, в травні Б. Михайлов одержав від­ повідь польського уряду, що ці козаки, «нікого не пограбувавши і ніяких грошей не взявши, і нікому не зрадивши, прийшли не на поселення, а на війну святу» проти ворога86.

16 травня позиція М. Матчинського з цього питання залишилась та­ кою ж, не даючи Москві надії на просування справи: «...а про козаків відповідь йому посланцю вчинена раніше і говорити про те багато да­ 82 Там само. — Арк. 476-476 зв.

83 Там само. — Арк. 476 зв. — 477.

84 Там само. — Арк. 501 зв., 503.

85 Там само. — Ф. 79, оп. 1,1693. спр. 2. — Арк. 228.

86 Там само. — Арк. 425.

Російсько дипл ом атія Е89 ремно»87. А 26 травня 1693 р., на переговорах з литовським канцлером і М. Матчинським, Б. Михайлов знову говорив про прийом з царської сторони навесні в Немирів біля 300 запорожців88. Далі ж, коли зайшла мова про надання царями С. Палію допоміжних військ і похід цих підро­ зділів без королівського відома, резидент, зі свого боку, заявив, що ко­ ли це сталося чи надалі станеться, то нарікати ні на що. Адже мова йде про спільні воєнні промисли «над неприятелем хреста святого». При цьому він говорив про фастівського полковника, що той служить коро­ лю, пишеться полковником королівської величності і що «в полку у нього козаки — всі втікачі з їх царської величності сторони і з малоро­ сійських міст, і з Запорожжя, і розставлені в державі королівської ве­ личності, по містам і містечкам, в Поліссі та в інших місцях»8 Крім9 того, Б. Михайлов висунув вимогу, щоб надалі угоди «Вічного миру»



Pages:     | 1 |   ...   | 64 | 65 || 67 | 68 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Вегетационный период в Украинских Карпатах в условиях современного климата Скриник О.А. Используя данные о среднесуточной температуре воздуха за 1961-2010 гг., полученные в рамках международного климатического проекта CARPATCLIM, проведено исследование особенностей вегетационного периода в Украинских Карпатах. Выявлено изменение дат начала, окончания и продолжительности вегетационного периода в 1986-2010 гг. по сравнению с 1961-1985 гг. Установлена зависимость выявленных изменений от метода...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Н. М. Діанова МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до спецкурсу «ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ» ОДЕСА ОНУ УДК 94(477):281.9“7/20” (075.8) ББК 63.3(4Ук)4/7-37я73 Д 44 Рекомендовано до друку Вченою радою історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Протокол № 4 від 9 грудня 2014 р. Рецензенти: Г. І. Гончарук, доктор історичних наук, професор; О. М....»

«Науковий вісник. – 2015. – Вип. 15 Academic papers collection. – 2015. – Issue 15 “ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ” “DEMOCRATIC GOVERNANCE” УДК 336:368.914 О. Буряченко ПЕНСІЙНА СИСТЕМА УКРАЇНИ: ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ Наведено етапи розвитку пенсійної системи в Україні за період з початку ХІХ ст. і до сьогодення. Показано генезис пенсійної реформи у ті часи, коли Україна була під владою інших держав, у складі СРСР та у роки незалежності. Показано розвиток законодавства, що стосується пенсійного...»

«РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ 11 жовтня 2012 р. м. Київ, вул. Пугачова, 12/2 Приміщення Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ). Актова зала, 3-й поверх. 09.00 – 10.00 Реєстрація учасників конференції 10.00 – 10.30 Урочисте відкриття конференції 10.30 – 11.50 Пленарне засідання 11.50 – 12.20 Перерва 12.20 – 13.30 Продовження пленарного засідання 13.30 – 15.00 Перерва 15.00 – 16.30 Робота секцій 16.30 – 17.00 Підбиття підсумків роботи секцій 12 жовтня 2012 р....»

«УДК 82-29 Л.В. Закалюжний, студент 5 курсу історичного факультету (Житомирський державний університет ) ЖАНР ІСТОРИЧНОЇ ДРАМИ-ХРОНІКИ ТА ЙОГО ЗМІСТОВЕ НАПОВНЕННЯ У статті розглядається термін історична драма-хроніка у зв’язку з його змістовими ознаками. На прикладах п’єс Шекспіра автор розкриває особливості історичної хроніки як жанру епічної драми. Історичні хроніки – загальноприйнятий термін для позначення п’єс на сюжети з вітчизняної історії В. Шекспіра, його старших сучасників, так званих...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА До 210-річчя Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна ІСТОРІЯ КАФЕДРИ РОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ Харків – 2016 2 ІСТОРІЯ КАФЕДРИ РОМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ УДК 811.13’0:378.4.096(477.54)ХНУ ББК 81.2(4УКР-4ХАР)г И-89 Рецензенти: В. Г. Пасинок – доктор педагогічних наук, професор, декан факультету іноземних мов, завідуюча кафедрою методики та практики викладання...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ БЄЛЄЙ Станіслав Ігорович УДК 321.01:341:238 КОНЦЕПЦІЯ «ДЕРЖАВИ СЕРЕДНЬОЇ СИЛИ» В СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ Спеціальність 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Миколаїв – 2015 Дисертація є рукопис. Роботу виконано на кафедрі міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ «Затверджую» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О.Б. Жильцов «»_2015 р. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ДУХОВНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ДОХРИСТИЯНСЬКОЇ ДОБИ Напрям підготовки 6.020301 «Філософія» Інститут суспільства 2014-15 навчальний рік Духовність українського етносу дохристиянської доби: Робоча програма для студентів галузі знань 0203 «Гуманітарні науки», напряму підготовки 6.020301 «Філософія». Розробник:...»

«Національна академія правових наук України Південний регіональний центр Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЩО ПОРУШУЮТЬ ПРАВО НА ЯКІСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ Монографія За загальною редакцією члена-кореспондента Національної академії правових наук України Є. Л. Стрельцова Одеса Фенікс УДК 343.347:615.2/3(477) ББК 67.408:52.8(4Укр) 3685 Рекомендовано до друку Південним регіональним центром НАПрН України та Вченою...»

«10. Шанский Н. М. Фразеология современного русского языка / Изд. 2-е, испр. и доп. / Н. М. Шанский. – М. : Высшая школа, 1969. – 232 с. Анотація У статті розглядається такий прийом застосування фразеологізмів, як подвійна актуалізація, виявляються форми її реалізації відповідно до типу актуалізаторів – елементів, що формують контекст фразеологізму і контекст його етимологічного прототипу. фразеологізм, трансформація, подвійна Ключові слова: актуалізація, контекст фразеологізму, актуалізатор....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»