WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 61 | 62 || 64 | 65 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 63 ] --

В наступному році, коли загострилися опозиційні гетьманському уряду настрої серед Низового Війська, що було зумовлено вимушеною бездіяльністю козаків, які не дочекалися обіцяної І. Мазепою підтримки городових полків для здійснення походу на Кримське ханство, та супе­ речками з Батурином з приводу перебування значної кількості запоро­ жців у зимовий період на території Лівобережної України, А. Могила відправив на Запорожжя чергових гінців зі своїми листами. Однак їм не вдалося виконати свого завдання. Гінців перестріли підрозділи лівобе­ режного гетьмана і відіслали назад на Правобережжя, а відібрані лис­ ти були доставлені в Малоросійський приказ1 7 За віднайденими документами з’ясовано, що Москва не залишила без уваги цю подію, що було зроблено за спонуканням І. Мазепи, який найперше турбувався питанням іменування А. Могили. У своїй грамоті від 7 березня 1688 р. до П. Возніцина — резидента, який перебував у Речі Посполитій у 1688-1689 рр., царі наказували у розмовах з польсь­ кими сенаторами домагатися того, щоб король заборонив А. Могилі, а в майбутньому й іншим своїм підданим, називатися запорозькими геть­ манами. Висловлюючи свій протест, царі нагадували, що згідно з «Віч­ ним миром» польська сторона не може мати претензій до земель, якими поступилася Москві, і не повинна «тими уступленими містами і місцями, і Запорожжям ні в які держави і нікуди не писатись, і не імену­ ватись, і з титл бути виключеним»18.

П. Возніцин з’ясовував це питання, подавши його окремою статею серед цілого ряду питань, на які російська сторона прагнула отримати 15 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 230. — Арк. 347 зв.

16 Kotodziejczyk D. Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki. 1672-1699. — Warszawa, 1994. — S. 114-115.

17 Яворницький Д. І. Назв, праця. — C. 34.

18 Станіславський В. В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила — С. 122-123.

В’я ч е с л а в С тан іс л ав сь ки й відповідь, белзькому воєводі М. Матчинському. У цій статті вимага­ лось, щоб А. Могила не насмілювався іменуватись запорозьким геть­ маном, бо так не має права іменуватись не тільки такий простолюдин, але й сам король, його сенатори і всі королівські піддані19. Однак, доби­ тися свого російському представникові на цей раз не вдалося. Відпо­ відь короля була короткою та однозначною: «Як гетьману козацькому королівської величності іменувати себе, про те в договорах ніякої не­ має згадки»20. Список з переданих полякам статей та відповіді на них надійшли від П. Возніцина до Москви 16 липня 1688 р.2 1 Цікаво, що вже у цьому місяці, а саме 25 липня, до П. Возніцина від­ правлялася з Москви ще одна царська грамота. У ній знову підніма­ лись питання, пов’язані з А. Могилою. На цей раз росіянами була висловлена пропозиція, щоб він називався не запорозьким гетьманом, а «начальником» козаків, підданих короля22.

А від А. Могили продовжували їхати посланці на Січ. Один з листів правобережного гетьмана, датований 23 червня, свідчив про нові на­ магання польської сторони привернути до себе увагу та симпатії Низо­ вого Війська23. Про чергове звернення А. Могили запорожці написали І. Мазепі 17 липня та переслали його лист до Батурина. А лівобе­ режний правитель всі отримані з Січі послання відправив з власним листом до Москви, де 1 серпня з ними ознайомилося російське керів­ ництво. Окреме повідомлення про посланців А. Могили на Запорожжя було направлене з Батурина і до князя В. Голіцина24.

Москва одразу ж почала вживати заходів щодо піднятих лівобереж­ ним гетьманом питань. Були віддані розпорядження про відправку двох грамот. Одна адресувалась П. Возніцину, а інша — польському королю. Лист А. Могили пересилався російському резиденту, котрий мав, при передачі царської грамоти, показати його для ознайомлення полякам. Причому, оригінал він повинен був залишити, а віддати ко­ пію25. Відмітимо важливу деталь — при написанні грамоти до Яна Ні мали бути використані прислані І. Мазепою документи, а також листи гетьмана, котрі він раніше писав до В. Голіцина26. Це наводить на дум­ 19 РДАДА. — Ф. 79, оп. 1,1688, спр. 4. — Арк. 553.

20 Там само. — Арк. 557.

21 Там само. — Арк. 552.

22 Станіславський В. В. Гетьман Правобережної України Андрій Могила.— С. 124-125.

23 Його ж. Гетьман Андрій Могила і запорозькі козаки // Київська старовина. — 1999. — № 3. — С. 158-159.

24 Там само. — С. 158,159.

25 Там само. — С. 159.

26 Там само.

Р осійська диплом атія 273 ку про ключову роль І. Мазепи при винесенні питань щодо зносин Січі з Немировом та іменування А. Могили запорозьким гетьманом на рівень відносин Росії і Польщі.

Звертаючись до Яна III, царі висловлювали бажання, щоб А. Моги­ ла не іменувався запорозьким гетьманом та не відправляв посланців до запорожців. Причому привертає до себе увагу той факт, що у грамо­ ті з Москви була висловлена впевненість, що правобережний гетьман самовільно обнадіював козаків королівською милістю. Не вдаючись до безпосередніх обвинувачень, на що, врешті, й не було достатніх підс­ тав, царі дали зрозуміти, що їм відомо про дії польської сторони, та що Москва не залишить це без уваги. У цій грамоті іменування А. Могили знову пов’язувалось з питанням влади над українським козацтвом, в зв’язку з чим король, дотримуючись укладених угод, мав вжити жорст­ ких заходів щодо діяльності немирівського гетьмана. Згідно з посланням до короля, переговори з сенаторами мав вести П. Возніцин. Грамоти від царів до короля та резидента датуються 16 серпня 1688 р.

Виконуючи покладені на нього завдання, П. Возніцин відстоював позицію Москви на зустрічах з польськими сенаторами. Так, 20 верес­ ня, побачившись з сенаторами, очолюваними М. Матчинським, росія­ нин заявив, що А. Могила, чинячи перешкоди мирним угодам, «кілька разів до тих же їх царської величності підданих, в Запорозьку Січ до ко­ шових отаманів і до всього поспільства посилав нарочних своїх по­ сланців», закликаючи їх та називаючи себе запорозьким гетьманом.

Більше того, «і те в листі своєму доложив, що він Могила з ними запо­ рожцями пересилки має і їх королівською милістю обнадіює з волі його королівської величності». П. Возніцин наполягав, щоб король «жорсто­ ко заборонив» А. Могилі називати себе гетьманом та посилати своїх людей на Січ. Для документального підтвердження своїх слів П. Воз­ ніцин віддав сенаторам список листа з Немирова, а далі, на прохання М. Матчинського, і оригінал, отримавши обіцянку про повернення лис­ та після пред’явлення королю28.

Значним поштовхом до активізації запорозько-польських взаємин, з одного боку, а з іншого — до погіршення відносин Низового Війська з Росією та Лівобережжям, стала побудова, за рішенням Москви і зго­ дою Батурина, в липні-серпні цього року на території Запорожжя, на річці Самарі, Новобогородицької фортеці29. При зведенні фортеці ро­ сійське керівництво перш за все мало на увазі створення бази для по­ 27 Там само. — С. 160-162.

28 РДАДА. — Ф. 79, оп. 1, спр. 235. — Арк. 154.

29 Листи Івана Мазепи / Упор, та автор передмови В’ячеслав Станіславський. — Т. 1, — К.,2002. — С. 21.

В’ячв сл ов С тан ісл ав сь ки й ходу на Крим. Але існувала й інша, незадекларована її функція — контроль над Запорожжям. Для Низового Війська ця подія мала над­ звичайне значення. Адже йшлося про посягання на основи існування всього запорозького козацтва — його вольності. В більш вузькому пла­ ні запорожці втрачали певні землі для занять промислами, де тепер мали господарювати мешканці фортеці. Але більш вагомими, зрозу­ міло, були політичні втрати. Все це привело до дуже негативного спри­ йняття козаками нового укріпленого поселення на їхніх землях.

Про запорозькі настрої було добре відомо у Польщі. Там навіть по­ ширювалися чутки про початок протидії Низового Війська спробам Москви розпочати зведення укріплень на Самарі. Це яскраво ілюст­ рується повідомленням з Білої Церкви, котре стало відоме П. Возніцину. Комендант цієї фортеці писав, що І. Мазепа на початку червня займався відбором 2-х тисяч людей зі своїх полків, які мали з російсь­ ким військом йти на «річку Самару там фортецю ставити, котру мину­ лого року козаки запорозькі засновану розвалили»30. Можливо, тут йдеться про знищення запорожцями якихось укріплень, побудованих під час походу 1687 р. Але як би не було, «між рядками» цього повідом­ лення відчувається, що мова йде про небажану для Січі акцію, у зв’язку з чим росіяни та гетьманські підрозділи повинні були триматися на­ сторожі.

Зважаючи на те, що інформація про зведення фортеці йшла до Ва­ ршави від її резидентів з російської столиці й у військах у Польщі шири­ лися неправдиві чутки про розвиток справ на Запорожжі. 21-го липня 1688 р. комендант Білої Церкви писав до верхівки своєї держави, що московські й козацькі війська пішли до Самари, що «запорозькі козаки не допускають Москві будувати там місто», і ніби-то ще до злучення московських і козацьких військ татари знищили передню сторожу ко­ зацького полку31.1 хоча на початку серпня будівництво було закінчене, наприкінці місяця П. Возніцин повідомляв, що за донесеннями польсь­ ких резидентів з Москви та царських військ, «на Україні серед козаків бунти великі чиняться», через наказ звести на Самарі місто, чого вони «і чути не хочуть». Такий рішучий опір з боку Низового Війська привів ніби-то до того, що московські підрозділи були вимушені в перших чис­ лах серпня повернутися з Самари32. Від резидента ж у військах — С. Глосковського, за даними П. Возніцина, надходили відверто не­ правдиві відомості щодо дій запорожців, спрямованих проти зведення 30 РДАДА. — Ф. 79, оп. 1, 1688, спр. 4. — Арк. 562.

31 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 231. — Арк. 392-392 зв; Ф. 79, оп. 1,1688, спр. 6. — Арк. 294.

32 Там само. — Ф. 79, оп. 1, спр. 235. — Арк. 133 зв — 134.

Російсько дипл ом атія 275 фортеці. У цих даних.йшлося про загибель 5 тис. осіб та багатьох поло­ нених з числа царських військ під час бою з татарами, «і нібито тих та­ тар навели на їх царської величності ратних людей козаки, для того, щоб місто на Самарі будоване не було, тому що те козакам запорозь­ ким не любо»33.

Запорожці висловлювали своє невдоволення Новобогородицькою фортецею, направляючи свої протести до гетьмана і царів. Але оскіль­ ки вони не дали бажаних результатів, подальші намагання Січі знайти вихід зі складної ситуації привели її до усвідомлення необхідності шу­ кати підтримку за кордоном, у Польщі. Влітку і восени 1688 р. туди неодноразово їздили запорозькі посланці, скаржачись на те, що зі зве­ денням міста применшилися їхні вольності3 4 В той же час російський посланець, за наказами з Москви, постійно пильнував, чи немає нових проявів контактів з Запорозькою Січчю. І як­ що деякий час він повідомляв, що козаки до короля не їздили («ніхто тут їх не бачив і про них ніхто не чув»35), то вже незабаром така зустріч відбулася. Так, якась неназвана у донесенні П. Возніцина до князів В. Голіцина та О. Голіцина особа розповідала резиденту, що «посланці запорозькі приїжджали з Могилою, як був королівська величність під Камянкою, від Злочева в шести милях... які приносили скарги, нібито їм всякі зі сторони царської величності чиняться обтяження і вольнос­ тям їх великі утиски, чого пращури їх від королів польських не бачили».

Козаки хотіли, аби «королівська величність був до них милостивим, а вони, почувши його королівської величності милостиве до себе слово, будуть старатися як би бути, як і раніше, при королівстві польському, в чому їх королівська величність дуже обнадіював, щоб вони про те ста­ ралися і свою братію до того приводили, а він їх ніколи не відступить»



Pages:     | 1 |   ...   | 61 | 62 || 64 | 65 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ» Конкурсна робота «БУДЕТЛЯНИН ДАВИД БУРЛЮК» Захожий Віталій (група БС-83), Кузьович Наталя (група БС-81), Мунтян Віктор (група БС-82), Савченко Марія (група БС-82) спеціальність «Банківська справа» факультет «Банківські технології і процеси» Суми – 2010 Давид Давидович БУРЛЮК (22.07.1882 15.01.1967) При підготовці даної конкурсної роботи авторами було опрацьовано теоретичну і наукову...»

«Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2013 УДК 37.013.42:364-787.7-058.862(477)„16/18” Кальченко Л. В. ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬНОЇ ПРАКТИКИ ПОДОЛАННЯ Й ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (початок ХVІІ – середина ХІХ століття) Проблема попередження соціального сирітства, подолання дитячої бездоглядності й безпритульності є предметом уваги науковців і практиків, державних та громадських діячів багатьох держав світу,...»

«Наукові записки...4. Клочко В. Вінницька психоневрологічна лікарня ім. акад. О.А. Ющенка. Історичний аспект (1897Вінниця, 1997; Бірюкова Л. Сторінки історії охорони здоров’я // Чернівецька зоря. – 2002.– 16 листопада; Святиня М.Л. Аптечное дело в Украине в 20-х годах // Провізор. – 1998. №10; Сафо В. Медичні заклади на Поділлі (1790-1914) // Тези доповідей 16 Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції, Вінниця, 1997; Криворучко О.І. Стан освіти та медичного обслуговування населення в...»

«Андрій Юрійович Хорошевський Проект «Україна». Галерея національных героїв Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=6444269 Проект «Україна». Галерея національных героїв : Фоліо; Харків; 2012 ISBN 978-966-03-6082-2 Аннотация У цій книзі представлені нариси про найяскравіших особисто стей минулого та сучасності, які народилися на Україні і своєю працею та талантом прославляли цю країну і вплинули на хід її історії. Разом з життєписами знаменитих діячів...»

«УДК 711.4.01:911.375.5 Л. Онищенко-Швець начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради ФУНКЦІЇ ГРОМАДСЬКИХ ПРОСТОРІВ МІСТА: РОЗВИТОК В ЧАСІ ТА ПРОСТОРІ Постановка проблеми. Суттю утворення міста була потреба життя у спільному захищеному середовищі. Ізоляцію простору окреслювали високі мури, формували окремі права і звичаї. Городяни, реалізуючи спільні потреби, прокладали вулиці, площі, ринки – те, що ми сьогодні називаємо public space або urban public space –...»

«Педагогічний дискурс, випуск 8, 2010 4. Социальная работа в осужденными : учеб. пособ. – М. : Изд-во МГСУ, 2002. – 256 с.5. Статистичний щорічник України, 2003 р. – Державний комітет статистики України. – К. : Консультант, 2004.– 631 с. Аннотация И.И.Парфанович Функциональные возможности социальных структур по вопросам организации и поддержки жизнедеятельности несовершеннолетних девочек Социальное положение и психическое самочувствие несовершеннолетних девочек поддерживается системой учреждений...»

«Випуск 32 227 УДК 821. 161.2-1.09 Райбедюк Галина КОНЦЕПТ “ДУША” В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ АВТОРСЬКОГО ТЕКСТУ В. СТУСА У статті досліджується функціонування в поезії В. Стуса концепту “душа” та споріднених концептів метафізичного характеру, що структурують сакральне поле його тексту. Авторська репрезентація “душі” розглядається як традиційний прояв етичного буття й духовної сутності людини, носій почуттів і волі суб’єкта й водночас виводиться з усталених семантичних меж у площину психоаналізу....»

«Науковий пошук молодих дослідників Збірник наукових праць студентів №8 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» СТУДЕНТСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО НАУКОВИЙ ПОШУК МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ Філологічні науки Збірник наукових праць студентів № 8, 2013 Луганськ ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» У збірнику представлено матеріали наукових досліджень із соціальних комунікацій (журналістики, видавничої справи, реклами та...»

«О.І.Павлов, кандидат історичних наук, доцент, докторант кафедри державного управління і місцевого самоврядування ОРІДУ НАДУ Особливості демоетнічної складової сільських територій У статті розглядається специфіка етнічного складу сільського населення, типізуються сільські території за демоетнічною ознакою, обґрунтовуються напрями етнополітики. Ключові слова: демоетнічна складова, етнополітика, етноси, регіон, сільське населення, сільські території. Павлов А.И. Особенности демоэтнической...»

«ISSN 2226-2180 МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ NOTES ON ART CRITICISM Випуск 27 Київ – 2015 УДК 78 ББК 85(4 Укр) М 65 МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ: Зб. наук. праць. – Вип. 27. – К. : Міленіум, 2015. – 428 с. Збірник наукових статей Мистецтвознавчі записки має на меті висвітлення різноманітної історичної та теоретичної проблематики мистецтвознавства. Тематика статей пов’язана як із сучасною мистецькою практикою, так і з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»