WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 55 | 56 || 58 | 59 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 57 ] --

Збираючись до Москви, щоб «бачити пресвітлі царські очі», Брюховецький прагнув не лише засвідчити власну лояльність до династії Романових, а й мав цілком прагматичну мету — «власті собі прибавливать»37. Потреба в цьому існувала хоч би тому, що опозицію своїм діям, спрямованим на зміцнення гетьманського проводу, Іван Мартинович зу­ стрів не лише з боку місцеблюстителя, а й від деяких впливових козаць­ ких старшин. Зокрема, про підозрілу тональність дипломатичного спіл­ кування лівобережного гетьмана з кримським ханом повідомляв 24 жовт­ ня (с. с.) 1664 р. у розмові з бєлгородським воєводою князем Б. О. Рєп­ ніним кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, наголошуючи на то­ му, що в ханських листах містилися пропозиції жити їм «...братцкою любовю как бывшей гетман Богдан Хмелницкой...», але для цього— «...в черкаских бы де городех московских людей не было...»3 8 Ще більш категоричним у своїх висновках був лідер промосковськи налаштованого сегменту лівобережної козацької старшини київський полковник Василь Дворецький, котрий 21 березня (с. с.) 1665 р. звер­ нувся з листом до начальника Посольського приказу вологодського на­

–  –  –

місника П. М. Салтикова, де вказував на те, що гетьман їх, «старих і вірних цареві», полковників зненавидів і змістив з урядів. Зокрема, Дворецький вказував на те, що Брюховецький змістив з посади полтав­ ського полковника Д. Гуджола та зіньківського — В. Шимана-Шимановського, підпорядкувавши обидва полки своїй довіреній особі — генеральному бунчужному3 (тобто Григорію Витязенку40). Крім того, старшина стверджував, що гетьман здійснив спробу його заарештува­ ти, коли він повертався з Москви, і до цього часу не припинив своїх пе­ реслідувань, чинить різні утиски вірній цареві старшині, покладаючись у всьому на свого порадника «Захарочку» (генерального писаря Захарія Шийкевича) «...что он примыслит на том всем становитца»4 1 Змалювавши всі ті негаразди, які зараз кояться в Україні, Дворець­ кий просив Салтикова видати указ, аби гетьман «...до городов дела неимал, пусть войском владеет, а городами воеводы, понеже городы гетманов портят, з городов пожитков наживши не хотят быть послуш­ ны никому»42. Крім того, він просив змусити Брюховецького виконувати постанови статей 1659 р., якими гетьману заборонялося без «суполной ради полковников» зміщувати старшин з полковницьких урядів, навіть коли б стала явною зрада когось з них43. Цікаво, що не спо­ діваючись на обізнаність свого адресата в українських справах, Дво­ рецький навіть надіслав йому копію тих статей — «...для лутчего уразумения... »44. Але не лише добре знання тогочасного права демон­ стрував київський полковник. Він також уміло апелював до історичних прецедентів, застерігаючи впливового московського діяча від того, щоб Брюховецький не вчинив з ними, як свого часу вчинив і. Виговсь­ кий з М. Пушкарем4 5 Через деякий час, 16 серпня (с. с.) Дворецький надіслав до Мало­ російського приказу листа, в якому запевняв, що більшість полковників не заперечуватимуть проти надходження з України податків на користь не гетьмана, а царя. Більше того, він пропонував запровадити такий порядок, щоб воєводи, «...жіючіе на Вкрайне...», володіли там мает­ ностями, і тоді не потрібно буде нікого (малося на увазі — гетьмана) просити виділити хліб на прожиток московським ратним людям46. Пол­

–  –  –

ковник наполягав також на тому, щоб збирання податків в Україні здій­ снювала не гетьманська адміністрація (оскільки вона використовує зібрані ресурси у своїх корисних інтересах), а московські воєводи47 Дослідники відзначають, що пропозиції В. Дворецького знаходили підтримку і в інших старшин, зокрема, переконливим прибічником тако­ го курсу Москви зарекомендував себе генеральний писар Степан Гре­ чаний4 8 За умов, що склалися на середину 1665 р. — розкол старшинського корпусу, шанси І. Брюховецького на успішне завершення московської місії були надзвичайно мізерні. Вельми прикметним, на наш погляд, є уже той факт, що по прибутті до російської столиці 11 (21) вересня 1665 р. представницької української делегації (крім гетьманського уряду і козацької старшини, до неї входили також представники православ­ ної церкви та міського самоврядування) В. Дворецький і С. Гречаний поселилися не разом з усіма «на посолском болшом дворе», а окре­ мо — щоб їм було зручно спілкуватися з керівником російської делега­ ції на переговорах П. Салтиковим «...для дел великого государя, а дела за ними есть много...»

Московські переговори 1665 р.: механізми явні та приховані

В історичній літературі побутувала думка, що І. Брюховецький ще 15 вересня (с. с.) «уговорил полковников, прельстивши их надеждами на большие царские милости, ударить челом государю всеми малороссийскими городами...»5 Однак, уже В. Ейнгорн, проаналізувавши документи, які стосувалися перебування української делегації в Моск­ ві, дійшов висновку, що ініціатором цього був не гетьман, а російська сторона. Він же, навпаки, тривалий час активно заперечував проти цього5 Так, уряд Олексія Михайловича поставив перед гетьманом ви­ могу стосовно надходження українських податків до скарбниці царя вже 20 вересня (с. с.) 1665 р.5 Дослідники стверджують, що вимоги ро­ 47 Там же.

48 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 302.

49 Там же. — С. 307; РГАДА. — Ф. 124, оп. 1, дело 433. — Л. 23.

50 Див.: Карпов Г. Киевская митрополия и московское правительство во время соеди­ нения Малороссии с Великой Россией // Православное обозрение. — 1874. — № 8, 9; Костомаров Н. И. Руина... — С. 102-103; Эйнгорн В. Сношения малорос­ сийского духовенства с московским правительством... — С. 303-304.

51 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 303-304.

52 Акты ЮЗР. — Т. 6. — № 1. — С. 19.

Посольство ге ть м а н а Ів а н а Б р ю х о в е ц ь ко го 249 сійської сторони, оприлюднені на переговорах П. Саптиковим, цілком ґрунтувалися на пропозиціях єпископа Мефодія, переданих півроку то­ му5 У відповідь і. Брюховецький переконував царських бояр у тому, що грошових зборів з лівобережних жителів у царську скарбницю зби­ рати «...отнюдь немочно; да и заводить то ныне не надобно, потому время воинское и шаткое, поставят себе в оскорбление, и чаят от того шатости...»54. Як компромісний варіант гетьман пропонував збирати для утримання московських ратних людей спочатку непрямі податки — з млинів, відкупів, торгівельних операцій тощо. Причому, робити це ра­ див «...не по болшому...», аби населення поступово звикалося з цим, а «...сперва б им было не тягостно...»55.

І лише 11 (21) жовтня Брюховецький запропонував передавати і натуральні, і грошові податки з українського населення до царської скарбниці, проте їх збір мали здійснювати українські урядники5 Але6 російську сторону не задовольнив такий порядок організації фінансо­ вої справи, і П. Салтиков наполіг на тому, щоб збирання, прийом коштів і збіжжя на зберігання, контроль за дотриманням порядку в цій справі тощо перебували не в компетенції козацької адміністрації, а пред­ ставників царської адміністрації — воєвод, кількість яких в Лівобереж­ ній Україні відтепер мала збільшитись у два рази. Крім організації фінансової справи, в компетенцію воєводського правління передава­ лося також управління некозацьким населенням українських міст і сіл, яке в такий спосіб виводилося з-під козацького підпорядкування5 7 Крім цього надзвичайно радикального нововведення до схеми ор­ ганізації стосунків Війська Запорозького з російським царем, виробле­ ний за результатами переговорів новий українсько-російський договір (так звані Московські статті 1665 р.58) підтверджував заборону гетьман­ ському уряду на проведення зовнішньополітичної діяльності, а також передбачав, окрім підпорядкування Київської митрополії московсько­ му патріарху, висвячення останнім на митрополичу кафедру до Києва 53 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 303.

54 Акты ЮЗР. — Т. 6. — № 1. — С. 19.

55 Там же.

56 Див.: Источники малороссийской истории. — 4.1. — М., 1858. — С. 142-144.

57 Там же.

58 В оригіналі статті 1665 р. не мали ніякої назви. Лише на переплетінні було зроблено напис «Статті Івана Брюховецького». У листуванні російського уряду з гетьманом вживалася назва «Статьи московського постановленья». І лише Д. Бантиш-Каменський вперше назвав їх Московськими статтями, і саме ця назва утвердилась в історіографії (Акты ЮЗР. — Т. 6. — № 41. — С. 103; Бантыш-Каменский Д. Н.

История Малой России. — С. 195; Эйнгорн В. Указ. соч. — С. 307).

В ік т о р Г о р о б е ц ь м осковського церковного ієрарха «...для лучшіе всего народа под ру­ кою его царского величества крепости и утверждения...» (щоправда, дане положення мало умовний характер — його впровадження в життя передбачалося після апробації константинопольським патріархом).

Щодо особи ініціатора цього надзвичайно важливого нововведен­ ня (його реалізація означала б принципову нову якість інтеграції України до корони Романових) думки вчених істотно різняться. Так, А. Яковлів вважав, що ним був не хто інший, як єпископ Мефодій та його прибічники, які в такий спосіб хотіли звести на кафедру першого, котрий, як уже зазначалося вище, був висвячений на єпископство саме представником Московського патріархату5 Однак, на нашу думку, більш слушною є гіпотеза В. Ейнгорна щодо авторства цього положення політичного супротивника місцеблюстителя — гетьмана Брюховецько­ го, котрий намагався таким чином нівелювати втручання українських церковних ієрархів у внутрішньополітичне життя України, підпорядку­ вавши їх московському святителю60.

Решта положень Московського договору 1665 р. була менш ради­ кальною. Загалом, вони підтверджували недоторканість козацького устрою, гарантували збереження козакам та їх вдовам наявних при­ вілеїв, конституювали право козацтва після смерті гетьмана вільними голосами обирати його наступника. Щоправда, право гетьманської елекції обмежувалося низкою застережень. Так, вибори нового регіментаря мали проводитися лише з дозволу царя, елекційна рада вважала­ ся правомірною лише за умови присутності на ній уповноваженого царського представника, гетьманські клейноди в часи міжгетьманства відбиралися від Війська Запорозького і мали бути повернутими вже піс­ ля обрання нового гетьмана. Причому передбачалося, що меншу бу­ лаву, прапор і гармати офіційний представник царя буде вручати новообраному регіментареві на генеральній раді, а велику булаву, «знамя болшое» і царську жалувану грамоту він зможе отримати лише в «царствующем граде, Москве». Усе це ще більше посилювало зале­ жність гетьманської влади від царя.

Політико-правові наслідки Московського договору 1665 р.

Загалом же, оцінюючи політико-правовий зміст Московського дого­ вору 1665 р., варто наголосити на тому, що його норми, відбиваючи загальну тенденцію до обмеження російською владою політичних пре­ 59 Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII—XVIII віках. — С. 88.

60 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 312-313.

Посольство ге ть м а н а Ів а н а Б р ю х о в е ц ь ко го 25 1 рогатив гетьманської адміністрації, суттєво відрізнялися від попередніх кроків у цьому напрямі своїм радикалізмом. Адже політико-правовий статус Козацького гетьманату, що означувався договором 1654 р. як автономія політична, а згідно з положеннями статей Ю. Хмельницького 1659 р. трансформувався у форму адміністративної, відтепер набирав ознак автономії станової, заперечуючи тим самим претензії козацтва на роль українського «народу політичного».



Pages:     | 1 |   ...   | 55 | 56 || 58 | 59 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ 199 УДК 1:63:1 Г.Д. Берегова, доцент, канд. пед. наук Херсонський державний аграрний університет вул. Р.Люксембург, 23, м. Херсон, 73006 E-mail: gberegova@meta.ua ГІЛОЗОЇЗМ ЯК ТЕОРІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ В АНТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ Розглядається гілозоїзм як вчення про живу природу, що виникає у вченнях давньогрецьких натурфілософів у вигляді ранньої форми панпсихізму. Накреслено логічний шлях розвитку філософського вчення про одухотвореність космосу, матерії, світову душу, живу та здатну...»

«Наукові праці. Історія УДК 327.5(510+47+57)«19» Сосюкіна О. О. ВІДНОСИНИ КИТАЮ І РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІЙ СФЕРІ ПЕРІОДУ АНТИЯПОНСЬКОЇ ВІЙНИ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.) У статті автором на основі широкого кола матеріалів проаналізовано відносини України й Китаю у культурно-мистецькій галузі початкового етапу Другої світової війни, визначено головні напрямки і перспективи. Ключові слова: Китай, СРСР, культура, мистецтво, співробітництво. В статье автором на основе широкого круга...»

«УДК 008:130.124.4 А.Р. Бекірова, старший викладач (Кримський державний інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь) ДУХОВНІСТЬ – ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У статті розкрито суть поняття „духовність”, його зміст, який визначає формування громадянської культури особистості. Акцентовано увагу на важливості розуміння духовної культури свого народу. На початку третього тисячоліття пріоритетного значення в освіті набуло формування громадянської культури, що пов'язане із загальним...»

«СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ БЮЛЕТЕНЬ НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ (січень – лютий) ЗМІСТ Дисертації та автореферати дисертацій Філософські науки 09.00.09 Філософія науки Юридичні науки 12.00.01 Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень 12.00.02 Конституційне право; муніципальне право 12.00.03 Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.4 12.00.04 Господарське право; господарсько-процесуальне право 12.00.06 Земельне право; аграрне право; екологічне право;...»

«НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Основні напрями наукової роботи •Львівські вчені в інтелектуальному дискурсі другої половини XX – початку XXI ст.: Біобібліографічний аспект •Історія Наукової бібліотеки Львівського університету •Дослідження української друкованої книги кінця XVIII – початку XX ст. у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка •Вивчення окремих книжкових колекцій видатних діячів науки і культури з метою розкриття та популяризації бібліотечних фондів...»

«Актуальнi проблеми права: теорiя i практика. №25. 2012 бы закреплены все способы и виды социальной защиты семьи, детей и подростков, порядок и условия их предоставления, четкий порядок исчисления и выплаты доплат и денежной помощи, установление государственных гарантий их реализации. Ключевые слова: Европейская социальна хартия, социальная помощь, дети-сироты, социально-экономические права. Iurieva L.The right to social protection of the family, children and adolescents. Article. Study the...»

«Віктор ГУМЕНЮК УДК 792.071.2.028(477.42)“1945/195” Віктор ГУМЕНЮК ПРОВІДНІ АКТОРИ ТЕАТРУ В ПОВОЄННОМУ ЖИТОМИРІ У статті розглянуто мистецьку діяльність драматичного театру Житомира другої половини 40-х – початку 50-х років ХХ століття. Автор прагне окреслити творчі постаті провідних акторів житомирської сцени тих часів, таких як Петро Бойко, Василь Луппа, Володимир Сохацький, Олександр Свінцицький, Михайло Хорош, Марко Терещенко, Сергій Карпенко, Валентина Стороженко, Клеопатра Тимошенко....»

«МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ На правах рукопису ЧЕРНОВОЛ СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 347.44(477) НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР ЯК ДЖЕРЕЛО ПРАВА 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник – Погрібний Ігор Митрофанович кандидат юридичних наук, доцент Харків – 2015 ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЗ «ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА» ХАДЖ АСААД НІХАД ЛОУТФІ УДК [94 (450) : 327] «1945 – 1957» (043.3) УЧАСТЬ ІТАЛІЇ У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНІЙ ІНТЕГРАЦІЇ, 1945–1957 РР. 07.00.02 – Всесвітня історія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Луганськ – 2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії та міжнародних відносин Державного закладу...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Ф. М. Кирилюк ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ Присвячується 175-річчю з дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київ “Центр учбової літератури” ББК 67.1я73 УДК 340.12 (075.8) К 43 Рекомендовано Вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Витяг з протоколу № 9 від 26.06.2009) Рецензенти: Сезонов М. І. – доктор філософських наук, професор, зав. кафедри політології Харківського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»