WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 54 | 55 || 57 | 58 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 56 ] --

Зразу ж після проголошення гетьманом Москва перед Брюховецьким постає в цілком новій політичній іпостасі — як місце, куди він вимушений приїхати, якщо хоче отримати підтвердження своїх геть­ манських повноважень. Адже на Генеральну раду в Україну царський повноважний представник прибув лише з грамотою царя, а ось для то­ го, аби отримати символи гетьманської влади — «знамя и булаву», потрібно були їхати до царської столиці, аби там «бачити государе­ ві очі»23.Як уже відзначалося вище, намагання змусити українських гетьманів відвідати з поклоном царську столицю чинилися урядом Олексія Михайловича як стосовно І. Виговського, так і Ю. Хмельниць­ кого. Проте вони не принесли бажаних результатів. І тепер, у червні 1663 р., московські політики, здавалось би, зробили безпрограшний хід, аби виманити новообраного лівобережного гетьмана на перемови­ ни в царські палати — необхідність легітимізувати свою владу повинна була спонукати новообраного регіментаря до поступливості в цьому питанні. Принаймні, до такого рішення мав підштовхнути гіркий досвід 22 Як уже неодноразово відзначалося в історичній літературі, семантика цього поняття ніяк не пов’язана зі символами трауру, а відбивала лише факт участі в ній крім козацької старшини «усього поспольства», тобто включно з «черню». Щоправда, зловіщий для традиційного християнського сприйняття чорний колір усе ж був представлений в процедурі проведення цього зібрання — з Посольського приказу було надано повноважному царському представнику на раді окольничому Д. Великогагіну так званий «царський шатер» чорного кольору. Невідомо, за яких умов, на цю обставину Великогагін звернув увагу лише вже перебуваючи в Україні. На його прохання прислати з Москви намет іншого кольору з Посольського приказу прийшла відмова, і йому довелось у терміновому порядку оздоблювати намет власними силами — за три дні до ради окольничий наказав розмалювати його маківку фарбами і золотом, а боки прикрасити «кумачем и киндяком» (Акты ЮЗР. — Т. 5. — С. 178).

23 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 218, поклик № 527. Ґрунтуючись на інформації, що містилася в листі єпископа Мефодія, відправленому до Москви зразу ж по завершенню роботи Ніжин­ ської ради, дослідник аргументовано доводить помилковість тверджень Самовидця про передачу окольничим Великогагіним новообраному лівобережному регіментареві «з своїх рук булави. І бунчука подтверждаючи на гетьманство...» (Літопис Самовидця. — с.), що згодом були некритично сприйняті М. Костомаровим, С. Со­ ловйовим, Г. Карповим та іншими істориками.

Посольства ге ть м а н а Ів а н а Б р ю х о в е ц ь ко го 243 «наказничества» Якимз Сомка впродовж 1661 — першої половини 1663 р., коли невизнання легітимності його обрання Москвою завадило йому опанувати владу на Лівобережжі. Та й, власне, нестабільне геть­ манування І. Виговського значною мірою було обумовлене напру­ женістю його взаємин з царем.

Як засвідчують рядки листа єпископа Мефодія, відправленого царе­ ві наприкінці червня 1663 р. з «чорним дияконом» Симіоном, новообра­ ний гетьман, козацька старшина і все Військо Запорозьке були розчаро­ вані («все вельми скорбят») тим, що царський повноважний представ­ ник не передав від імені Олексія Михайловича Брюховецькому знаки гетьманської влади вже на Генеральній раді під Ніжином. Крім того, місцеблюститель у своєму листі ще раз запевнював государя в цілковитій вірності Брюховецького, а також переповідав про його наміри негайно привести до покори московському монарху козаків і поспільство Право­ бережжя. Загалом же, з аргументів Мефодія випливала нагальна не­ обхідність відправки гетьманських клейнодів в Україну, без очікування з їх врученням Брюховецькому на час його візиту до Москви2 4 Уряд Олексія Михайловича й цього разу не став сумніватися в доречності пропозицій свого головного радника в українських справах, і в липні 1663 р. разом з князем Гагаріним лівобережному регіментареві було вислано гетьманські клейноди (їх вручення Брюховецькому сталося 2 (12) серпня 1663 р.)25, відклавши приїзд Брюховецького до Москви до слушних часів.

Здавалось би, що чекати на це довго не доведеться, оскільки вже у другій половині вересня 1663 р. гетьман відправив до Москви посольст­ во на чолі з київським полковником Василем Дворецьким, посольський наказ якого містив і завдання оголосити в Посольському приказі про на­ мір Івана Мартиновича взимку їхати «видеть государскіе пресвітльїе очи», сподіваючись під час цього візиту як вирішити проблеми державні, так і залагодити свої сімейні справи — «жениться на Москве».2 6 Однак, здійснити дипломатичну подорож до царської столиці взимку 1663-64 рр. не було можливо, оскільки вже на початку жовт­ ня до Білої Церкви на чолі коронної армії прибув польський король Ян II Казимир і невдовзі розпочалася його остання воєнна виправа на Лівобережжя. Зрозуміло, що загроза повномасштабного збройного 24 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 218.

25 Дополнение к тому III Дворцовых разрядов. — СПб., 1854. — С. 386.

26 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правитель­ ством... — С. 250. Загальні вимоги для претендентки було викладено нареченим перед Дворецьким, і той їх переповів у Посольському приказі: «а поняти б за себя московскаго народу вдову, себі в версту, потому что он уж есть лысым».

244 В ік т о р Г о р о б е ц ь протистояння з Річчю Посполитою та Правобережним гетьманатом за­ вадили Брюховецькому реалізувати задумане.

Тим часом, ще 24 серпня 1663 р. на Лівобережжя з Москви було від­ правлено царських уповноважених, «тайних дел» дяка Д. Башмакова та дяка Фролова з грамотою і наказом привести гетьмана і старшину до присяги по договірним статтям, що були укладені в Переяславі з урядом Юрія Хмельницького 1659 р., та вироблення нових умов27. До Глухова царські посланці прибули ще 28 вересня, а переговори з геть­ маном — через всілякі, вочевидь, свідомі зволікання останнього2 — 8 було проведено лише 17 листопада 1663 р. У результаті цих перегово­ рів постав певний сурогатний варіант29, який регулював лише окремі питання, причому, дійти згоди з чималої кількості яких сторонам так і не вдалося30. Вочевидь, гетьман сподівався повернутися до їх остаточно­ го розв’язання вже в умовах зміцнення своєї влади, що забезпечувало б певний простір для політичного маневру.

Власне, решта 1663 та весь 1664 р., окрім головного поточного зав­ дання — відбиття наступу супротивника та розвитку успіху на лівобе­ режних землях, і було присвячено цьому надзавданню всієї політики Брюховецького. Втім, серйозних успіхів досягнути так і не вдалося.

Лише пощастило відтіснити місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри від втручання в світські справи та кинути на нього тінь підозри в очах московських політиків. Так само порівняно успішними можна вважати й результати протистояння з самоуправними міськими гро­ мадами Лівобережжя, від яких у 1664 р. вдалося відібрати грамоти великих князів литовських і королів польських (начебто для заміни від­ повідними царськими грамотами), що, зрозуміло, призводило до пев­ ного послаблення їх позицій. Проте, разом з тим, були серйозні невдачі.

Зокрема, старшинський корпус Лівобережного гетьманату не справляв враження моноліту, що беззастережно визнає авторитет свого регіментаря. Раз по раз хтось зі старшин виявляв чи-то приховану, чи-то відкриту опозицію до його планів і дій. Вочевидь, саме з мотивів по­ літичної неблагонадійності гетьман позбавив полковничих перначів деяких впливових старшин, зокрема, полковників південних полків Дем’яна Гуджола та Василя Шимана-Шимановського3 1 27 Матеріали посольства опубліковано: Книги разрядные, по официальным оных спискам. — Т. 2. — СПб., 1855.

28 Це добре описано в: Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с москов­ ским правительством... — С. 255-257 29 Полное собрание законов Российской империи. — Собр; 2. — Т. 1. — № 368;

Собрание государственных грамот и договоров. — Ч. 4. — С. 152-154 30 Про самі переговори див.: Горобець В. Еліта козацької України... — С. 408-414.

31 Див.: Горобець В. Еліта козацької України... — С. 414-418.

Посольство ге ть м а н а Ів а н а Б р ю х о в е ц ь ко го 245 За таких суспільно-політичних настроїв Брюховецький не поли­ шає намірів їхати до Москви, причому, як у контексті вирішення по­ літичного завдання «власті прибавлівать», так і керуючись інстинктом самозбереження. Зокрема, ще восени 1663 р. гетьман, наляканий перспективою польського вторгнення на лівобережні землі та непо­ слуху з боку козаків — «козаки мене не слушают, не хотят собиратся», в розмові з царським воєводою грозився все кинути та «піти в Москву»32.

Активність антигетьманської опозиції як фактор впливу на Брю­ховецького

Але якщо частину заяв Івана Мартиновича можна було віднести все ж до розряду ні до чого не зобов’язуючої дипломатичної ритори­ ки, то навесні 1665 р. сталася подія, яка, вочевидь, вимагала від регіментаря все ж наважитися на поїздку до царською столиці. Справа в тому, що в цей час у Москві побував тогочасний політичний супер­ ник гетьмана єпископ Мефодій. Ведучи переговори в Посольському приказі, місцеблюститель запропонував цілу низку реформ соціаль­ но-політичного змісту, реалізація яких знаменувала б суттєве об­ меження гетьманської влади, зокрема, та претензій козацтва на політичне лідерство на Лівобережжі загалом. Так, Мефодій пропону­ вав з метою обмеження фінансових зловживань гетьманської ад­ міністрації залучити всі податні кошти, що збираються з українського населення, до царської скарбниці, щоб вони звідти витрачалися на виплати козакам за несення ними військової служби та йшли на утри­ мання російських ратних людей в лівобережних містах. Єпископ вва­ жав за необхідне негайно вивести з підпорядкування гетьману та козацькій старшині всіх міщан, збори та орендна плата з яких повинні були також надходити не гетьману, а московському монарху. У кон­ фліктах, що раз по раз виникали між гетьманським урядом і міським самоврядуванням, Мефодій радив російській владі невідступно під­ тримувати представників останнього, з приводу чого накази відповід­ ного спрямування варто було надіслати царським воєводам, що несли службу в Україні. Крім того, на думку єпископа, потрібно було істотно збільшити військову присутність Москви на Лівобережжі, для чого пропонувалося ввести додаткові військові контингенти до Києва, Переяслава, Чернігова та Остра3 3 32 Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством... — С. 258, примітка № 61.

33 Там же. — С. 281-284.

В ік т о р Г о р о б е ц ь Е4Б Реалізацію запропонованих ним нововведень Мефодій радив роз­ почати негайно, для чого просив виділити йому московських ратних людей «...около полугоры тысяч человек...» на чолі з «...знатный че­ ловек и з дьяк...», аби йому було «...надежно приехать и говорить с гетманом»34.

На початку червня 1665 р. пропозиції місцеблюстителя Київської митрополії розглядалися на засіданні Боярської думи, на якому був при­ сутній і цар. За його результатами було ухвалено рішення відкликати відправлений в Україну за подачею І. Брюховецького в лютому 1665 р.

царський указ про відібрання в київських міщан і відправку до Москви королівських привілеїв. Щодо реалізації інших пропозицій Мефодія Боярська дума не ухвалила жодних конкретних постанов. І, вочевидь, має сенс міркування В. Ейнгорна3 про те, що не останню роль в цьому відіграв той факт, що саме в червні 1665 р. український гетьман повідо­ мив керівництву Посольського приказа про свій твердий намір найближ­ чим часом особисто відвідати «білокам’яну»36, надаючи тим самим уря­ ду Олексія Михайловича можливість обговорення порушених єписко­ пом питань особисто з Брюховецьким у Москві, в стінах приказу.



Pages:     | 1 |   ...   | 54 | 55 || 57 | 58 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Збірник наукових праць 161 УДК 94 (430)(2009-2013) Андрій Мартинов ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ХРИСТИЯНСЬКОЛІБЕРАЛЬНОЇ КОАЛІЦІЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ (2009–2013 РОКИ) У статті проаналізовані головні напрямки зовнішньої політики християнсько-ліберальної коаліції ФРН. Показана специфіка дипломатії бундесканцлера А. Меркель. Досліджено взаємозв’язок між активністю німецької дипломатії та зростанням експортного потенціалу економіки ФРН. Ключові слова: Німеччина, зовнішня політика,...»

«СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ БЮЛЕТЕНЬ НОВИХ НАДХОДЖЕНЬ (вересень–жовтень) ЗМІСТ Дисертації та автореферати дисертацій Економичні науки 08.00.01 Економічна теорія та історія економічної думки Юридичні науки 12.00.01 Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень 12.00.02 Конституційне право; муніципальне право 12.00.03 Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.5 12.00.04 Господарське право; господарсько-процесуальне право 12.00.05 Трудове право;...»

«УДК 341.21 О. В. Тарасов, канд. юрид. наук, доцент кафедри міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків РАДЯНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ СУБ’ЄКТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 20 – 50 РОКІВ МИНУЛОГО СТОЛІТТЯ Однією з «вічних» тем науки міжнародного права завжди була проблематика кола суб’єктів міжнародного права [76, p. 447-473; 78, p. 5-242; 77, p. 3-44]. Не пройшла повз неї і радянська юридична наука [24; 39, c. 7-23; 41, c. 5-50; 67, 68]. Більшість...»

«МІЙ КИІВ П Як починався Київ? Шановний друже! Ти живеш у славетному місті,історія якого овіяна легендами і бере свій початок із глибокої давнини. На думку окремих істориків, стародавні племена готів називали його Дніпровим містом, грецькі мандрівники величали Самбатом, араби ж знали його як Куябу, а наші предки слов'яни називали його просто і шанобливо Києвом. Слава про Київ з ранніх часів ширилась по всьому світу. Невипадково давній літопис сповіщає, що він -. вся честь і слава, і величність і...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА НАУКОВИЙ ЧАСОПИС СЕРІЯ 15 “НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ /ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ/” ВИПУСК 2 (55) 15 Київ Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова УДК 0.51 ББК 95 Н 34 WEB сторінка електроного видання : enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/211 Збірник входить до переліку наукових видань, затверджених постановами ВАК України у яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних...»

«ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Мишкарьова Світлана Володимирівна УДК 37 : 271.2 – 737 (477.8) «1921/1939»ОСВІТНЬО-ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1939 рр.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і...»

«Розпад Радянського Союзу та міжнародні інтерпретації завершення “холодної війни”: 20 років потому _ ПЕРЕДМОВА УДК 94:327.54 (100) Бессонова Марина Миколаївна МІЖНАРОДНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ПОДІЙ “ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ”: УЧАСТЬ ЗАПОРІЖЖЯ В ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОМУ НАУКОВОМУ ПРОЕКТІ У ХХ столітті були конфлікти, які увійшли в історію як світові війни. Втім, минуле століття мало ще один тривалий конфлікт, що отримав назву “холодна війна”. Загальновідомо, що конфлікт між наддержавами поділив світ на два полюси, і...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА ДЖУМИГА ЄВГЕН ЮРІЙОВИЧ УДК 94(477.74-21):355.4:394”1914/1917”(043.3) ВПЛИВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ОДЕСИ (1914 – ЛЮТИЙ 1917 РР.) 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Одеса – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова....»

«УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ СУМСЬКА ОБЛАСНА НАУКОВА МЕДИЧНА БІБЛІОТЕКА Людина великої душі та високого інтелекту (до 75-річчя від дня народження Ігоря Дмитровича Дужого) Біобібліографічний покажчик Суми – 2015 Відповідальний за випуск: Пономаренко О.І., директор Матеріал підготувала: Безверха О.В., завідуюча відділом науково-бібліографічної та інформаційної роботи Комп’ютерний набір та верстка: Безверха О.В. Людина великої душі та високого інтелекту (до...»

«208 Україна–Європа–Світ ДОСЛІДЖЕННЯ ІЗ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УДК 94 (476) “ХХ” Оксана Валіон ПРОБЛЕМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ БІЛОРУСІ ВПРОДОВЖ 2006–2010 РР. У КОНТЕКСТІ ТЕНДЕНЦІЙ СВІТОВОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ У статті авторка досліджує проблеми модернізації й технологічного оновлення білоруських підприємств, стан і перспективи інноваційної діяльності, розробку й реалізацію інвестиційних проектів у контексті підвищення конкурентноспроможності економіки Білорусі впродовж третьої п’ятирічки із...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»