WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 55 ] --

238 В ік т о р Г о р о б е ц ь палат. Так, під час переговорів гетьманського уряду І. Виговського з царським послом Б. Хитрово, що передували проведенню Переяслав­ ської генеральної ради в січні 1658 р., гетьман погодився здійснити візит до столиці Російської держави, аби там вести перемовини про характер українсько-російського договору: «якось ми постановили вско­ ре пресветлые царского величества оглядати очи, так о тех статтях поговоримо...»7 Щоправда, невдовзі стосунки Виговського з урядом Олексія Михайловича розладналися остаточно, й візит так і не відбув­ ся, оскільки з осені 1658 р., після підписання Гадяцької угоди, теорети­ чно гетьмана більше цікавила поїздка до Варшави.

Тим не менше, російський уряд від своєї вимоги не відмовився. І в таємному наказі князеві О. М. Трубецькому на його поїздку в Україну8 містилося положення, у відповідності з яким гетьман, у разі його ба­ жання повернутися у підданство цареві, мусив би їхати до Москви «царскому величеству челом ударить и пресветлые ево государские очи увидить». Необхідність такого дипломатичного вояжу обґрунтову­ валася тим, що «ево царское величество, увидя ево гетмана верное подданство, пожалует на подтверждение гетманства свою... жалува­ ную грамоту дати ему велит»9.

Ще більше наполегливості виявило московське керівництво, аби змусити Юрія Хмельницького, наступника Виговського на гетьманстві, прибути до першопрестольної, «жебым поклон... величеству отдал»1 0 Причому, в даному випадку вимога уряду Олексія Михайловича базу­ валася на відповідних правових домовленостях сторін. Адже керівнику російської делегації на переговорах з гетьманським урядом Ю. Хмель­ ницького в Переяславі восени 1659 р. князю О. М. Трубецькому вдалося закріпити присягою української сторони положення начебто «Прежних статей, каковы даны Самойлу Богданову да Павлу Тетере» 1654 р.11, 7 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собр. и изданные Архео­ графической комиссией (далі — Акты ЮЗР). — Т. 4. — СПб., 1863. — № 58.

8 Про сам наказ та мотиви його укладення див.: Яковлів А. Українсько-московські дого­ вори в XVII—XVIII віках. — Варшава, 1938; Горобець В. Від союзу до інкорпорації: укра­ їнсько-російські відносини другої половини XVII — першої чверті XVIII ст. — К., 1995.

9 Акты ЮЗР. — Т. 15. — С. 315-316.

10 Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов (далі — ПКК). — Т. 3. — К., 1898. — С. 423.

11 В історико-правничій літературі досить переконливо доведено невідповідність зміс­ ту редакції 1659 р. суті тексту угоди Б. Хмельницького з царем, укладеної в березні 1654 р. Див.: Яковлів А. Статті Б. Хмельницького в редакції 1659 р. // Ювілейний збірник ВУАН на пошану акад. М. Грушевського; Петровський М. До питання пріо статті Богдана Хмельницького // Записки Ніжинського інституту... — Т. 9. — Ніжин, 1929; Герасимчук В. До питання про статті Б. Хмельницького // Записки НТШ. — Т. 100. — Львів, 1930 та ін.

Посольство геты ивна Ів а н а Б р ю хо в е ц ь ко го 239 щодо обов’язковості такого візиту гетьмана. Зокрема, стаття 4-та реда­ кції 1659 р. положення про вільну гетьманську елекцію доповнювала такою нормою: «А по обраній гетману ездить к великому государю, ца­ рю и великому князю Алексію Михайловичу... к Москве и видети его государскіе пресветлые очи; и великий государь, его царское величес­ тво, пожалует гетмана по чину: булаву и знамя и на гетманство свою государеву жалуванную грамоту дать ему велит»12.

Варто зауважити, що, виряджаючи до Москви в середині листопада 1659 р. посольство на чолі з П. Дорошенком і А. Одинцем, на яке по­ кладалося завдання приведення у відповідність накинутого князем Трубецьким тексту договору з потребами української сторони, уряд Ю. Хмельницького не порушував питання про скасування цієї норми1 3 Але часу для її реалізації на практиці в уряду Олексія Михайловича, як і у випадку з Виговським, було не так уже й багато.

У другій половині березня 1660 р.

Юрій, намагаючись уникнути поїздки до Москви, до якої він, начебто, й сам вельми прагнув («давно я о том мышлю и шукаю способу») підготував розлогий меморандум, що містив у собі перелік цілої низки причин, які унеможливлювали його приїзд, а саме:

1) «на сесь час проезд злый, гостинцы болотистии»; 2) «певныи вести маем, же неприятеле ляхи, сполкоючися з иншими, мают нетменный замысп на украинные породы... ударыти»; 3) небезпеки появи «ляхи з турка­ ми якои змовы потаемной». А крім того, гетьман волів перед поїздкою скликати на Великдень старшинську раду, аби вже «нарадившися з всеми, охотне до... царского пресветлого величества не замедлю поспешити»1 4 Проте, як відомо, дочекавшись, поки висохнуть «гостинцы болотис­ тии», Хмельницький до Москви не поїхав, а перейшов на бік польсько­ го короля. Щоправда, визнавши зверхність Яна Казимира, гетьман також усіляко уникав особистої зустрічі з ним, на яку його закликав як сам польський монарх, так і глава його уряду, коронний канцлер Миколай Пражмовський1 5 Московська карта в політичній грі Брюховецького 1660-1665 рр.

Історичний досвід неодноразово засвідчував той факт, що частогусто передісторія тієї чи іншої історичної події важить якщо не більше, 12 Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 262-265.

13 Там же. — Т. 5. — С. 1-7.

14 Там же. — Т. 4. — С. 423-424.

15 Ог\а\ г$корі8б\« ВіЬІісйеМ Роївківі Акасіетіі №ик (Кгакбуу), ЛІ. 1065: Осіріву Іі8і6\« ЬіБкира і капсіегга М. Рга±то\«зкіедо (1660-1661). — Є. 30-40. Детальніше про це д и в. : Горобець В. Еліта козацькоїУкраїни... — С. 284.

В ік т о р Г о р о б е ц ь то, принаймні, так само багато, як і сама подія. Вочевидь, це спостере­ ження є доволі актуальним і в нашому випадку. Адже вже сам характер тієї звивистої дороги, що привела Брюховецького восени 1665 р. до Москви, а також перебіг подій, що розвивалися паралельно з цим, ба­ гато в чому обумовили і хід переговорів у Посольському приказі та цар­ ських палатах, і їх кінцевий результат. Тим більше дане зауваження набуває слушності, коли пригадати, що в подієво-історичному вимірі шлях до Москви — що задумувався Брюховецьким як політ на владний Олімп, а виявися нічим іншим, як дорогою на Голгофу, розтягнувся не на один рік.

Підготовку до своєї гетьманської подорожі до Москви восени 1665 р.

Іван Мартинович розпочав п’ятьма роками раніше, восени 1660 р. Са­ ме тоді Брюховецький, на той час лише щойно й, вочевидь доволі ви­ падково16, обраний на Січі кошовим, повертався з першого свого візиту як самостійний політик17, причому візиту до Москви, до двору російсь­ кого монарха Олексія Михайловича.

Восени ж 1660 р. царська столиця переживала вельми скрутні ча­ си. Повідомлення про нищівну поразку російської армії під командою ближнього боярина царя і воєводи В. Б. Шереметєва від польськокримських військ під Чудновом, і підписання гетьманом Юрієм Хмель­ ницьким угоди з поляками про визнання Україною зверхності польського короля спричинили справжню паніку в оточенні Олексія Михайловича.

Навіть розгром російських військ під Конотопом улітку 1659 р., як зауважував з цього приводу російський історик С. М. Соловйов, мав тут значно слабший резонанс. Адже під Конотопом загинула лише частина війська, іншій вдалося пробитися до російських кордонів. Під Чудновом же припинила своє існування ціла російська армія, що була опорою ца­ рської влади не лише в Україні, а й на всьому південно-західному порубіжжі Російської держави. Царський двір поквапом готувався до переїзду в глибину держави — в Ярославль чи Нижній Новгород.

За таких умов повідомлення Брюховецького про те, що Хмельниць­ кий підписав угоду з поляками під впливом незначної групи козацької старшини, яка не має підтримки серед широких верств козацтва, а то­ му то й не варто хвилюватися щодо можливого походу польсько-украї­ 16 Адже Іван Брюховецький був доволі новою людиною на Січі, куди він, «не при­ родний козак» (як про нього відгукувалися його опоненти), вперше прибув лише рік тому за розпорядженням свого вихованця і на той час претендента на гетьманську булаву в Україні Юрія Хмельницького.

17 Перед тим за дорученням гетьмана Б. Хмельницького в 1656 р. та гетьмана І. Виговського в 1658 р. Іван Мартинович з дипломатичними місіями вже відвідував монарші двори, відповідно князя трансільванського Д'ердя II Ракоці та короля польського Яна II Казимира.

Посольство ге ть м а н а Ів а н а Б р ю х о в е ц ь ко го 241 нських військ на Москву, було уважно вислухане й належно оцінене царськими сановниками. На Низ Брюховецький повернувся зі знаками царської милості до своєї особи, а також з «государевим жалуванням»

та боєприпасами для товариства.

І саме вдалий візит кошового до царя та його загалом достовірне прогнозування розвитку політичної ситуації в українському суспільстві до­ зволяє зміцнити власні позиції серед козацтва (принаймні тієї його части­ ни, котра все ж виявляла більше симпатій до російського царя, аніж до польського короля чи кримського хана), а також зарекомендувати себе в Москві як «доброхота царя»1. Саме після цієї вдало проведеної політич­ ної акції Іван Мартинович проголосив себе «запорозьким гетьманом» і, по суті, розпочав боротьбу за булаву гетьмана Лівобережної України1 9 З історичних документів, з аналізу яких можна реконструювати обставини боротьби Брюховецького за гетьманську булаву в 1661— 1662 рр., не має змоги встановити, чи дебатувалося під час його роз­ мов з представниками адміністрації царя чи його довіреними особами (передовсім, зрозуміло, єпископом Мефодієм) питання відвідин пре­ тендентом царської столиці. Скоріш за все, що ні. Іван Мартинович сипав доволі щедрими обіцянками перед Москвою — і цього поки що було досить для уряду Олексія Михайловича, аби переконатися в цілковитий лояльності та вірності запорожця2 Поворотним же пунк­ том в його політичній біографії стали «таємні конференції» з місцеблюстителем кафедри Київського митрополита єпископом Мефодієм восени 1662 р. в Гадячі, на яких претендент на гетьманство висловив готовність у разі своєї перемоги на виборах добиватися якомога тіс­ нішої інтеграції Гетьманату з Москвою, обмеження повновладдя геть­ мана та козацької старшини, спрямування податків з українського насе­ лення до царської скарбниці тощо21.

18 Авторство виразу, щоправда, стосовно власної особи, належить єпископу Оршанському і Мстиславському Мефодію (Филимоновичу).

19 Про обставини прийняття Брюховецьким цього досить незвичного для політичної практики України другої половини XVII ст. титулу, а також про політичні мотиви, що стояли за цим, див.: Горобець В. Еліта козацької України... — С. 354.

20 Наскільки далекосяжними були декларовані претендентом поступки російській владі, видно з тексту листа, адресованого місцеблюстителю, де він висловлюється за те, аби в Україні взагалі було ліквідовано інститут гетьманства, а управління краєм було довірено кому-небудь з московських вельмож, хоч би царському окольничому князеві Ф. М. Ртищеву: «...нам не про гетьманство треба піклуватися, тільки про князя малоросійського від його царської величності, на те князівство бажаю Федора Михай­ ловича мати, щоб порядокліпший був і береження...» (Акты ЮЗР.— Т. 5. — С. 101).

21 Детальніше про гадяцькі таємні наради єпископа та запорозького гетьмана восени 1662 р. див.: Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством... — С. 283.

В ік т о р Г о р о б е ц ь Зі свого боку, Брюховецький використовував образ людини, що має підтримку православного монарха, для того, аби остаточно схилити на свій бік рядове козацтво, православне духовенство та міщанство, що не воліло підпорядковуватися владі козацької старшини та гетьмана.

Але «Москва» в політичній практиці Івана Мартиновича поставала не лише як певний політичний символ, а й як цілком реальна військова сила, що виступала на його боці під час Ніжинської — Чорної2 — ра­ ди 1663 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 149–161 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 149–161 БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО УДК 082.1:[821.161.2–2:7.077]“1898/1914” КОЛОМИЙСЬКА ВИДАВНИЧА СЕРІЯ “ТЕАТРАЛЬНА БИБЛІОТЕКА” (1898–1914): КНИГОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ Іванна СТЕПОВА Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел....»

«УДК 371.13 Інна Червінська ББК 74.58 ЕТНОВИХОВНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ГІРСЬКОЇ ШКОЛИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ У статті розкриваються особливості виховання школярів в умовах етнічного середовища Карпатського регіону. Автор аналізує проблеми та перспективи розвитку гірської школи. Ключові слова: гірська школа, етнос, гірське середовище, виховний процес, етнічний, формування, розвиток особистості. Постановка проблеми. Всебічний розвиток особистості неможливий без відродження духовної культури та...»

«УДК: 008:06.053.52 Кунашенко О. В. Миколаївський державний аграрний університет Історія становлення культури спілкування на теренах України O. Kunashenko, Mykolayiv State Agrarian University The article deals with the basic historical stages of the formation and development of the communication culture, the problems of the foundation and development of the Ukrainian language which had the periods of suppression, negliagence and deformation in its history. Key words: communication culture,...»

«23 Збірник наукових праць УДК 32 (497.2) Віра Бурдяк ІНТЕГРАЦІЯ РЕСПУБЛІКИ БОЛГАРІЯ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У статті досліджено процес європейської інтеграції Республіки Болгарія в ЄС. Розкрито специфіку політичної трансформації, формування та функціонування урядів у Болгарії, проблеми діяльності країни в ЄС. Ключові слова: Республіка Болгарія, Європейський Союз, трансформація, європейська інтеграція, Європейський парламент. П очаток ХХІ століття позначився важливою історичною подією – вступом...»

«УДК: 338.43.02.008.4 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДОРАДНИЦТВА В УКРАЇНІ Недбалюк О.О., асистент Вінницький державний аграрний університет Дорадництво в Україні – це суспільне явище, яке має на меті сприяти відродженню сільського господарства та його стабільному прибутковому розвитку на основі специфічних методів формування нового селянина з новим типом економічного мислення, новою ринковою мотивацією і поведінкою та надає можливість цим ключовим факторам прогресу формувати нове сільськогосподарське...»

«Педагогічний дискурс, випуск 10, 2011 УДК 37.018 І.О.СІЧКО, кандидат педагогічних наук, доцент (м.Миколаїв) Взаємодія сім’ї і школи в контексті педагогічних ідей В.О.Сухомлинського Розроблена В.О.Сухомлинським система шкільно-сімейного виховання спрямована в наше сьогодення і майбутнє, повинна знайти утвердження і подальший розвиток у сучасній школі. Ключові слова: сім’я, школа, взаємодія, співпраця Постановка проблеми в загальному вигляді. Зміни, що відбулися в житті українського народу...»

«Порівняльно-педагогічні студії № 2-3 (16-17), 2013 ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УДК 37:001.8.001.36 ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Світлана Цюра Узагальнено дані вітчизняних та зарубіжних компаративних педагогічних досліджень, розглянуто методологію порівняльного аналізу як конкретно-наукову, виокремлено низку її теоретичних концептів, принципи та підходи до організації дослідження, уточнено особливості технології, завдання...»

«64 Наукові записки Національного університету «Острозька академія» УДК 811.161.2’38 Олексієвець л. С. ЄдНІСть СлОВНИКОВО-СемАНтИЧНОгО Й СлОВНИКОВО-ОрФОгрАФІЧНОгО НАПрямІВ У рОБОтІ З ВИВЧеННя рІдНОЇ мОВИ У статті досліджено теоретичні та практичні аспекти проблеми розширення словникового запасу учнів у процесі вивченні рідної мови. Ключові слова: семантика слова, активний словник, лексичне значення слова, орфографія, етимологія слова, зміст слова. В статье исследованы теоретические и...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2014. № 30-31 УДК 314(477.53)«1932/1933» Я. Є. Блоха ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ У РЕШЕТИЛІВСЬКОМУ РАЙОНІ У статті на підставі переважно спогадів та свідчень очевидців аналізується перебіг Голодомору 1932-1933 років у Решетилівському районі Полтавської (тодішньої Харківської) області. Ключові слова: Голодомор, Решетилівщина, колективізація, хлібозаготівельна кампанія, демографічні втрати. Кривавим смерчем пройшов голод 1932-1933 років по Полтавщині, обірвавши...»

«Збірник наукових праць 343 КУПЧИНСЬКИЙ О. ВИБРАНІ СТАТТІ ТА МАТЕРІАЛИ. – Т. 3: ВІДОМІ ТА МАЛОВІДОМІ ПОСТАТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКИ Й КУЛЬТУРИ / РЕД. КОЛ.: О. ВИННИЧЕНКО, Л. ВОЙТОВИЧ, І. ГИРИЧ, М. КРИКУН, Л. РУДНИЦЬКИЙ, Л. ТИМОШЕНКО, Я. ФЕДОРУК, С. ХОРОБ. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА. – ЛЬВІВ, 2011. – 665 С. – (УКРАЇНОЗНАВЧА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА НТШ. – ЧИСЛО 31) І сторія України знає чимало прикладів видатних особистостей. Кожне покоління, кожна нація пишаються такими людьми. Саме завдяки їм,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»