WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 52 | 53 || 55 | 56 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 54 ] --

Павло Тетеря розумів згубність такої ситуації для України. Катаст­ рофічні наслідки втручання сусідніх держав у її внутрішні справи та неприхована боротьба між ними за Україну призводили лише до розо­ рення і спустошення останньої. Гетьман знову міняє свою тактику, усвідомлюючи, що лише мирним шляхом, завдяки поступкам та комп­ 76 НІБЬгіа сіуріотасіі роївківі. — Т. 2. — \Narszawa, 1982. — в. 179.

В олодим ир Г в зін ромісам, можна погасити полум’я повстання. На необхідності підпи­ сання мирного договору з Москвою Тетеря наголошував і в інструкції послу П. Бережицькому від ЗО травня 1664 р.7 Та й пізніше гетьман продовжував плекати ідею необхідності укладення миру з Москвою як головного засобу для встановлення спокою в Україні. Зокрема, про це говорилося в інструкції від 28 червня 1664 р. послам С. Половцеву та Й. Куриленку, що вирушали до Варшави. Гетьман знову порушував пи­ тання про створення вільних від польської адміністрації козацьких ста­ росте, які б «передали козакам — а панів у них зовсім не було б»78. А в інструкції Г. Гуляницькому, що відправлявся з посольством до Варша­ ви (липень 1664 р.), вкотре вказував на необхідність проведення пере­ говорів з північним сусідом, які повинні «гарантувати встановлення миру в Україні»7 9 Не даремно гетьман, як першочергове завдання, висував мир з Ро­ сією. П. Тетеря розумів яким дестабілізуючим в умовах наростання громадянської війни є роль російсько-польського протистояння, яке ру­ йнувало край, вносило розкол в українське суспільство й унеможлив­ лювало об’єднання держави.

Отже, зовнішньополітичні зусилля гетьманського уряду в період першої половини 60-х рр. XVII ст. були спрямовані на створення спри­ ятливих умов для відновлення єдності козацької України. Основною з цих умов було забезпечення повної автономії у внутрішній політиці й усунення тиску з боку сусідніх держав. Проте пошуки виходу зі складної геополітичної ситуації, який вбачався гетьману у досягненні своєрідного паритету між протидіючими в Україні впливами, повсякчас наражалися на спротив з боку сусідніх Польщі, Росії та Кримського ханства, які цілеспрямовано намагалися реалізувати свої політичні ін­ тереси щодо України. Фактично українське керівництво опинилося в глухому куті, коли об’єктивною реальністю стала неможливість прове­ дення повністю самостійної політики. У той же час, жоден з можливих союзників не міг і не бажав виступити гарантом становлення незалеж­ ної держави на теренах України.

–  –  –

Посольство гетьмана Івана Брюховецького до Москви 1665 року: правові підстави та політико-соціальні мотиви візиту Дипломатична місія гетьмана Лівобережної України Івана Мартиновича Брюховецького до Москви восени 1665 р. — передовсім з огля­ ду на її політичні наслідки, а саме: ухвалення так званих Московських статей 1665 р., що суттєво обмежували автономію Гетьманату, за­ проваджували в українських містах правління царських воєвод і спрямовували податні кошти з лівобережного населення до царської скарбниці, — посідає особливе місце в українській історії другої поло­ вини XVII ст. Згадка про неї є обов’язковим атрибутом, очевидно, усіх без винятку узагальнюючих курсів вітчизняної історії, де, як правило, служить промовистою ілюстрацією гріхопадіння козацької старшини в історичну добу, що в літературі отримала досить таки колоритну, однак не зовсім історично коректну назву — Руїна1.

А, втім, згаданий сюжет заслуговує на увагу ще й з інших, доволі важ­ ливих, причин. Адже поїздка лівобережного гетьмана до Москви ство­ рювала прецедент у стосунках правлячої верстви Гетьманату з росій­ ським монархом, оскільки до цього часу, незважаючи на наполегливість російської сторони з цього приводу, жоден з козацьких гетьманів так і не наважився їхати до «білокам’яної», аби там постати перед очима вели­ кого государя. Так само, до речі, як після вояжу Івана Мартиновича його наступники не поспішали з цим, і лише в гетьманування Івана Мазепи, після його широковідомого візиту 1687 р. такі подорожі козацьких зверхників стануть звичним явищем українсько-російських взаємин2.

1 Варто зауважити, що в історіографії навіть початок відліку цієї доби прив'язують до сходження в 1663 р. на вершину політичної влади на Лівобережній Україні Івана Брюховецького. Наприклад, див.: Яковлів А. Українсько-московські договори в XVII— XVIII віках. — Варшава, 1934. — С. 81. Але, вочевидь, такий погляд мало відповідає реаліям соціально-політичного життя, а базується, передовсім, на емоційному спри­ йнятті гетьманування Брюховецького чи перенесенні якихось пізніших колізій (на­ приклад, прийняття ним умов Московських статей 1665 р.) на початок його гетьма­ нування. Адже 1663 р. лише підбив підсумки того, що відбувалося в козацькій Україні, принаймні, з кінця 1660 р., і не більше того. Детальніше про це див.: Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варша­ вою, 16541665. — К.. 2001.

2 Відвідини Москви Дем’яном Ігнатовичем (Многогрішним), Петром Дорошенком чи Іваном Самойловичем, відповідно в 1672, 1676 та 1687 рр., не можна брати до уваги, оскільки ці подорожі відбулися не з їх власної волі, а з примусу та, навіть, під гзБ В ік т о р Г о р о б е ц ь Унікальність цієї місії обумовлюється і небаченою до тих пір мас­ штабністю дипломатичної акції українських гетьманів у стосунках з ца­ рем3, а також запропонованою новизною соціальних трансформацій Гетьманату. Тут, передовсім, мається на увазі пожалування Брюховецькому боярського чину, а вищій козацькій старшині — дворянства.

Візит Івана Мартиновича до Москви 1665 р. позначився ще й довго­ очікуваним одруженням вже «лисого» нареченого з «девкой московс­ кого народу», котру в українській історіографії тривалий час вперто ідентифікували як «княжну» і боярську доньку4. А крім того, візит супро­ воджувався низкою — на превелике задоволення істориків — зафіксо­ ваних у джерелах деталей побутового життя козацької старшини та царського двора, зазвичай не згадуваних в офіційних документах.

Зважаючи на перераховані вище обставини, до візиту І. Брюхове­ цького в Москву інтересу дослідників не бракувало. Згадки про цей гетьманський вояж містяться вже в творах козацьких літописців другої половини XVII— XVIII ст. Пізніше московські сюжети біографії лівобере­ жного гетьмана стають обов’язковим атрибутом усіх праць, присвяче­ них політичній чи соціальній історії України 1660-х рр. Отож, більш чи менш поширені згадки про цей візит зустрічаються в працях М. Косто­ марова, С. Соловйова, С. Єгунова, В. Ейнгорна, А. Востокова, Г Кар­ пова, М. Петровського, В. Романовського, К. Стецюк, Я. Дзири, В. Смолія, В. Степанкова, О. Гуржія, В. Газіна та інших5. Причому, зважаючи вартою, і тоді, коли до їхньої офіційної титулатури міцно прикріпилася частка «екс».

У такому ж підневільному стані відвідав російську столицю в 1672 р. і претендентневдаха на гетьманську булаву Іван Сірко.

3 Тут у порівняння може йти лише кількісний склад української делегації на вар­ шавський сейм 1659 р., що мав ратифікувати Гадяцьку угоду 1658 р. Тоді козацька делегація також нараховувала близько п’ятисот осіб.

4 Детальніше про цей зріз проблеми див.: Горобець В. «Хочю [...] поняти б за себя московскаго народу вдову...» (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) // Соціум. Альманах соціальної історії. — Вип. 2. — К., 2003. — С. 149-164.

5 Карпов Г. Мефодий Филимонович — єпископ мстиславский и оршанский, блю­ ститель Киевской митрополии (1661-1668 года) // Православное обозрение. — 1875. — № 1-4, 6,11,12; Костомаров Н. И. Руина // Костомаров Н. И. Исторические монографии и исследования— Т. 15. — СПб., 1882; Петровський М. Нариси історії України XVII — початку XVIII століть (Досліди над Літописом Самовидця). — Харків, 1930; Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст.

(1648-1676 рр.). — К., 1999; Эйнгорн В. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича. — М., 1899;

Дзира Я. І. Вступ // Літопис Самовидця / Вид. підготував Я. І. Дзира. — К., 1971; Ро­ мановский В. А. Перепись населения Левобережной Украины 1666 года, ее органи­ зация и критическая оценка. — Ставрополь, 1967; Гуржій О. І. Українська козацька держава в другій половині XVII— XVIII ст.: кордони, населення, право. — К., 1996;

Газін В. В. Гетьманство Павла Тетері: спроба подолання суспільно-політичної кризи в Українській державі (1663-1665 рр.): Автореф. дис.... канд. іст. наук. — К., 2001.

Посольство ге ть м а н а Іввна Б р ю х о в е ц ь ко го 237 на загалом різко негативне ставлення до особи гетьмана Брюховецького, що має в історіографії доволі давні традиції, оцінки його диплома­ тичного заходу 1665 р. як в народницькій, так і державницькій, як у радянській, так і неодержавницькій історіографіях напрочуд солідарні й, зрозуміло, однозначно негативні.

Неважко помітити й те, що не вельми привабливий статус «подножія його царської величності», що закріпився за Брюховецьким в істо­ ріографії, часто-густо заважає відділити справжні політичні прорахунки гетьмана від дій, вчинених під тиском непереборних обставин. І лише останнім часом спостерігаються намагання відійти від такого канону, аби спробувати відсторонено реконструювати історичні реалії, що­ правда, більшою мірою це стосується вже завершального періоду геть­ манування Брюховецького. У більшості ж праць і надалі увага акцен­ тується як на самозрозумілому факті, що не потребує додаткових коментарів, на думці, висловленій свого часу ще М. Костомаровим, стосовно того, що гетьман Брюховецький, щойно прибувши до Москви, добровільно «вдарив чолом» російському монарху про такі поступки у сфері політичної самосправності Гетьманату, про які російська влада і не мріяла6 Хоча уважний аналіз хронології подій цього посольства викликає щире здивування хоч би вже тим фактом, що це саме «щой­ но» розтяглося більше, аніж на місяць (!), ставлячи тим самим під сум­ нів сам постулат щодо добровільності ініціатив, які лягли трохи згодом в текст українсько-російського договору 1665 р.

Політичне та правове обґрунтування візиту гетьмана до Москви

Перш ніж говорити про мотиви та політичне тло візиту Івана Брюхо­ вецького до Москви 1665 р., вочевидь, варто наголосити на тому, що ця поїздка мала досить давню передісторію та навіть чітко окреслене правове підґрунтя.

Щодо першого, то тут можна пригадати хоч би те, що московське керівництво, починаючи з другої половини 1650-х рр., ставило перед українськими гетьманами вимогу про їх особисті відвідини царських 6 Одним з прикладів такого спрощеного трактування історичних реалій, пов'язаних з візитом І. Брюховецького до Москви 1665 р., сучасною російською історіографією може слугувати праця петербурзької дослідниці Т. Яковлевої, котра в одній зі своїх останніх розвідок досить безапеляційно стверджує, що український гетьман, укла­ даючи договір 1665 р. (у роботі його помилково датовано 1666 р., але з контексту зрозуміло, що йдеться саме про Московську угоду 1665 р.), «...уже не дорожил и титулом гетмана, погнавшись за званием боярина...» (Яковлева Т. Украинская шляхта и государственная идея в годы Освободительной войны // Національновизвольна війна українського народу середини XVII століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. — К., 1998. — С. 140).



Pages:     | 1 |   ...   | 52 | 53 || 55 | 56 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА СКУРТУЛ ГАННА СЕРГІЇВНА УДК: 821.161.2:82-3:314.7 „19/20” (043.5) ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ ЕМІГРАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ. 10.01.01 – українська література Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ-2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Запорізькому національному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент...»

«за № 391/3684 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.minfin.gov.ua. 4. П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. за № 392/3685 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.minfin.gov.ua. 5. Лист Міністерства фінансів України «Методичні рекомендації щодо суттєвості у бухгалтерському обліку і звітності» від 29.07.2003 № 04230-04108...»

«Соловка Л. М., заступник начальника відділу інформації та використання документів Державного архіву Івано-Франківської області ГАЛИЦЬКЕ ЄВРЕЙСТВО: ВТРАЧЕНИЙ ПЛАСТ ТА РОЗІРВАНА ПАМ'ЯТЬ Щоб засвоїти уроки Голокосту, важливо не тільки показати етапи самого процесу геноциду, його наслідки і т. д. Вагоміше, на наш погляд, зрозуміти який історико-культурний пласт ми втратили. Власне без цього знання й відбувається розрив історичної пам’яті. Адже відомо, що людина вмирає двічі, перший раз фізично,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 318 – 321 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 318 – 321 Михайло КРІЛЬ: Вадим Ададуров. “Наполеоніда” на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку ХІХ століття. Львів: Вид-во УКУ, 2007. 560 с. В історії народів Центрально-Східної Європи час останньої третини ХVІІІ – початку ХІХ ст. є особливим як з політичного, так і з господарського й культурного...»

«33 Юридичні і політичні науки УДК 323.2 /477/ «738» /045/ Н. В. ПИЛЬГУН Ю. О. КОЛИЧЕВА фАКТОРИ ВПЛИВУ НА СОцІАЛЬНО-ПОЛІТИчНУ НЕСТАБІЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ Актуальність матеріалу, викладеного в статті, зумовлена проблемою в удосконаленні та упорядкуванні діяльності державних органів влади і покращення матеріального становища населення в Україні. Досліджено та визначено основні фактори, що спричиняють соціально-політичну нестабільність в Україні. Вказано та обґрунтовано механізми щодо застосування...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВНЗ «НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ» На правах рукопису МАТВІЙЧУК АНАСТАСІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 347.121.2 ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Науковий керівник Стефанчук Руслан Олексійович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної...»

«Надія МИРОНЕЦЬ Надія МИРОНЕЦЬ (Київ) ЛИСТУВАННЯ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА З СЕРГІЄМ ЄФРЕМОВИМ (1905–1916) Листування В. Винниченка з С. Єфремовим ще не введене до наукового обігу, не було воно предметом спеціального ні археографічного, ні джерелознавчого дослідження. Більше того, довгий час ці документи вважалися втраченими. Г. Костюк – найкращий знавець закордонного архіву В. Винниченка і автор чи не єдиної відомої нам статті про стосунки цих двох відомих українських культурних і...»

«ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Мишкарьова Світлана Володимирівна УДК 37 : 271.2 – 737 (477.8) «1921/1939»ОСВІТНЬО-ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1939 рр.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і...»

«О. С. Мавріна БЕЙСЬКИЙ РІД МАНСУР (МАНСУРСЬКИХ) У КРИМУ В ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Б ейський рід Мансур з початку XVI століття відігравав важливу роль у політичній, економічній і соціальній історії Кримського ханства. Особливо позиції роду посилились під час правління хана Сахіб-Гірея (1532–1551) [Смирнов 1887, 413–414]. З початку XVII століття рід Мансур входив до складу чотирьох “карачі беїв” [Смирнов 1887, 467], без погодження з якими хан не приймав важливих рішень. Рід Мансур зберіг...»

«КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВІСНИК НИЖНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ Об‘єктивне зростання ролі кожного громадянина в перехідний період свідчить, що набуття суспільством нових соціальних форм в більшому чи меншому ступені залежить від всіх членів суспільства. Отже, небайдужість і активна громадянська позиція не в останню чергу сприятимуть зрушенню співвідношення деструктивних і конструктивних наслідків трансформації на користь останніх. Перспективним напрямком у подальшому дослідженні є аналіз модернізації системи...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»