WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 52 ] --

З о в н іш н я п о л іт и к о ге т ь м а н с ь к о г о у р я д у 225 нання під своєю владою всієї козацької України, спонукали московське керівництво пришвидшити процес обрання на Лівобережжі окремого гетьмана, цілковито залежного від Москви. Ані Я. Сомко, ані В. Золотаренко, які заявляли свої претензії на булаву й були найреальнішими претендентами на гетьманську посаду, жодною мірою не влаштовува­ ли російський уряд. Там вбачали загрозу з боку будь-кого, хто прояв­ ляв якусь самостійність і намагався відіграти більшу роль, ніж та, яка для нього була визначена. Очевидно, саме тому найбільш привабли­ вою кандидатурою для північного сусіда став кошовий гетьман запо­ рожців Іван Брюховецький, який з перших кроків на політичній арені став демонструвати свою запопадливість перед Москвою. Він пішов навіть на декларування необхідності ліквідації гетьманської форми правління в Україні. Зокрема, у листі до єпископа Мефодія (Максима Филимоновича) він зазначав, що «...нам не про гетьманство потрібно старатися, лише про князя Малоросійського від його Царської Велич­ ності. На це князівство бажано Федора Михайловича мати»3 4 У свою чергу Я. Сомко, розуміючи, що головною силою, яка може суттєво вплинути на результати боротьби за гетьманство, є саме Мос­ ква, відчайдушно намагався схилити царський уряд на свій бік. Часті посольства й активна боротьба з татарами (разом з послами до Моск­ ви направлялися полонені татари), на його думку, мали продемонстру­ вати його старанність і вірність царю. Повсякчас наказний гетьман спростовував наклепи суперників і підкреслював, що «напівляху» Брюховецькому вірити не можна3 5 Проте численні листи Я. Сомка і його успішні дії проти татарських військ та загонів правобережних козаків, а також підтримка значної ча­ стини вищого духовенства й козацької старшини не справили впливу на російський уряд. У Москві краще сприймалися відкрито промосковські, хоча й демагогічні, заяви Брюховецького. До того ж, з ряду причин Яким Сомко, як гетьман, не міг влаштовувати московську політичну еліту. Він був яскравим представником тієї непокірної козацької стар­ шини, котра зберігала вірність до тих пір, поки їй це було вигідно, й завжди болісно реагувала на будь-які спроби Москви урізати її сувере­ нітет, намагаючись будувати свої відносини з московським урядом на суворо договірній основі. Поведінка й міркування Я. Сомка змушували непокоїтись уряд Росії. Зокрема, наказний гетьман осмілювався підда­ вати критиці окремі статті Переяславської угоди 1659 р. Так, в розмові з Ф. Лодиженським він зазначив, що «...в Юрасевих пунктах поганого 34 Акты ЮЗР. — Т. 5. — С. 101.

35 Центральний державний історичний архів України (далі — ЦДІА України). — КМФ 7, оп. 1. — Спр. 290, 291. 302, 304.

В о л о д и м ир Г а з ін 22Б що написано, — гетьману не вільно за провини карати горлом, — це потрібно залишити»36. Будучи прихильником сильної гетьманської вла­ ди, Сомко вважав, що володар булави свою внутрішню політику й судочинство повинен провадити самостійно. У випадку неприйняття Москвою вказаної пропозиції, наказний гетьман погоджувався на ком­ промісний варіант: гетьман мав право чинити суд за присутності пред­ ставника московського уряду3 Але й така постановка питання не влаштовувала російське керівництво, яке прагнуло до повного контро­ лю над гетьманською владою.

Як і П. Тетеря, Сомко зі свого боку також висував програму об’єд­ нання козацької України. Для цього, на думку наказного гетьмана, необхідно було послати близько 20 тис. війська в головні правобережні міста: Чигирин, Корсунь, Умань, Канів, Білу Церкву та Брацлав, що ма­ ло б змусити польський уряд піти на укладення миру38. Для дій проти Криму наказний гетьман пропонував, зокрема, на Запорожжі побудува­ ти містечка й послати туди 10-тисячне російське військо та гармати для оборони від татар39. Без сумніву, це мало б призвести і до послаблення опозиційно налаштованого до Я. Сомка Запорожжя та поставити його під контроль гетьмана. Однак трагізм ситуації полягав у тому, що праг­ нучи об’єднання держави, і П. Тетеря, і Я. Сомко, а пізніше й І. Брюховецький були далекими від порозуміння між собою. Кожен з них саме себе бачив на чолі єдиної держави, а їх протистояння обумовлювало лише розгорання братовбивчої громадянської війни.

Москва, зважаючи на звинувачення на адресу Сомка з боку воєвод та єпископа Мефодія і його прагнення до більшої самостійності, не бу­ ла схильною довіряти наказному гетьману. Російський уряд непокоїла його надто принципова позиція щодо дій московських військ. Зокрема, Сомко заявляв, що «...від тих ратних людей чиняться злодійства вели­ кі. Переяславських мешканців б’ють, грабують і називають зрадника­ ми»4 Він наголошував, що московські війська доходять до вбивств українських жителів, і що «жити разом з ними немає ніякої можливос­ ті»4 Нарікання з його боку викликали також дії бєлгородського воєво­ ди князя Г Ромодановського. Наказний гетьман навіть вимагав, щоб той «без відома гетьмана від себе воєвод в міста не надсилав, що від 36 Актьі ЮЗР. — Т. 7. — С. 360.

37 Там же. — Т. 5. — С. 94.

38 Там же. — С. 93-94.

39 Там же. — С. 94.

40 Там же, — С. 128-129.

41 Там же. — Т. 7. — С. 368.

З о в н іш н я п о л іт и к а ге т ь м а н с ь к о г о у р я д у 227 цього людям є велике обтяження»42. Не важко здогадатися, якою була реакція в Москві після того, як там дізналися, що наказний гетьман у своїх листах до Мефодія і В. Золотаренка навіть висловлював мірку­ вання, що досить Україні перебувати «у вічному холопстві» царя, й на­ став час, щоб «з холопства звільнитися і жити за своїми звичаями».4 3 Хоча при цьому слід зауважити, що не виключена можливість припису­ вання цих слів Я. Сомку його недоброзичливцями.

Тож не дивно, що в такій ситуації сам московський цар Олексій Михайлович власноруч писав Г. Ромодановському, що потрібно «бе­ регти міцно, щоб Брюховецького не втратити, а він істинно вірний, тому що очі наші бачив и обіцявся». Воєвода, виконуючи царський наказ, на­ правив загін своїх людей для охорони Брюховецького й Мефодія44 Слід відзначити, що єпископ відігравав значну роль в політичних комбінаціях Москви. Саме через нього здійснювалося фінансування промосковськи налаштованих сил в Україні. Зокрема, на його ім’я над­ силалися кошти для роздачі прибуваючим до Мефодія посланцям з різних міст Лівобережжя4 Відповідно, діяльність єпископа знаходила належну оцінку, і не лише моральну. Так, безпосередньо перед Чорною радою, 2 червня 1663 р„ Мефодій отримав від московського князя Д. Велико-Гагіна, який на чолі 8-тисячного московського загону був від­ ряджений царем для спостереження за законністю обрання гетьмана, 300 рублів46.

Сама рада пройшла під безпосереднім контролем московських військ. Коли 17 червня з початком виборів гетьмана вона перетворила­ ся на бійку між прихильниками й противниками Сомка, то за свідчен­ ням самого Д. Велико-Гагіна, російські солдати під командою майора Страсбуха закидали натовп козаків ручними гранатами і лише таким чином навели порядок47 Однак, зважаючи на той факт, що вказані за­ ходи московських вояків змусили відступити прихильників Я. Сомка, то, очевидно, що гранатна атака була проведена саме проти людей на­ казного гетьмана4 8 42 НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15544. — Арк. 5-6.

43 Цит. за: Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст.

(1648-1676 рр.). — К., 1999. — С. 251.

44 Стецюк К. І. З історії соціально-політичної боротьби в Україні в 60-х роках XVII ст.

(Чорна рада 1663 р.) // Наукові записки Інституту історії (АН УРСР). — Т. 9. — К„ 1957. — С. 239, 242.

45 Акты ЮЗР. — Т. 5. — С. 103.

46 Там же. — С. 141.

47 Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII—XVIII ст. — Ч. 1. — К„ 1929, — С. 167-169.

48 Стецюк К. І. Вказ. праця. — С. 243.

228 В о л о д им ир Го зін Вдячний І. Брюховецький відразу після ради запропонував Д. Велико-Гагіну, щоб з Москви були надіслані в Україну воєводи з залогами.

Новообраний гетьман обіцяв їм харчування, а для московських стар­ шин — землі й сіножаті49.

Результати Ніжинської ради, різке посилення позицій Москви на Лівобережній Україні, а також усунення з політичної арени осіб, з яки­ ми, на думку Павла Тетері, можливо було дійти певної домовленості, внесло очевидні зміни у зовнішньополітичну ситуацію навколо козаць­ кої України.

Улітку 1663 р. реальністю стає зростаюча небезпека вторгнення російських військ на територію Правобережжя. Ще на початку свого гетьманування П. Тетеря писав до кримського хана про прямі погрози з боку царського уряду50. Пізніше, в листах від 2 та 12 травня 1663 р., він звертав увагу польського уряду на прибуття значних московських сил в Задніпров’я і бажання царя розпочати військові дії проти нього5 Не 1 випадково гетьман із занепокоєнням сприйняв факт приходу до влади на Лівобережжі промосковського угруповання і посилення позицій Ро­ сії в цьому регіоні. Підтверджуючи гетьманські побоювання, татарська розвідка 18 серпня 1663 р. повідомляла, що Москва готує 20-тисячне військо для походу проти Тетері52. З огляду на вказані обставини, зро­ зумілою є активізація дипломатичних зусиль П. Тетері. У листах до хана він неодноразово доводив необхідність направлення військ в Україну, вказуючи, що в інтересах як Речі Посполитої, так і Криму не допустити поширення влади Москви на Правобережжя5 3 Ці обставини безпосередньо вплинули на політику гетьмана. Уже з червня 1663 р. у ній проявилися нові тенденції тактичного характеру.

Утративши можливість мирного розв’язання проблеми об’єднання ко­ зацької України, з червня 1663 р. П. Тетеря почав схилятися до си­ лового методу. Усвідомлення того, що для боротьби з Москвою та Брюховецьким необхідно мати могутнього й надійного союзника, зму­ сило П. Тетерю до проведення більш послідовної пропольської політи­ ки. Гетьман розумів, що чи не єдиний шанс на успіх йому подає підтримка польсько-татарських військ. Вірогідним є те, що Тетеря був добре ознайомлений з існуючими суперечностями між Польщею й РоЯковлів А. Українсько-московські договори у XVIІ—XVIIІ віках II Укр. іст. журн. — 1994, — №4, — С. 130.

50 НБУВ. ІР. — Ф. II. № 15425-15487. — Арк. 239.

51 Бібліотека Музею Чарторийських. Відділ рукописів (далі — БЧ. ВР). — № 402. — Арк. 485-486, 489.

52 НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15425-15487. — Арк. 240.

53 БЧ. ВР. — № 402. — Арк. 490, 505; НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15425-15487. — Арк. 240.

З о в н іш н я п о л іт и к а ге т ь м а н с ь к о г о у р я д у ВВВ сією, тому міг розраховувати на близькість війни між ними. Саме цим він вирішив скористатися для звільнення Лівобережжя з-під влади московських воєвод, а також для усунення з політичної арени уряду І. Брюховецького. Заради цієї мети П. Тетеря пішов навіть на корекцію своєї політики в церковному питанні, зокрема, вилучив зі своєї програ­ ми вимогу ліквідації унії54. Без сумніву, це був компроміс, необхідний гетьману для того, щоб, заручившись польською підтримкою, вирішити головне завдання — поширення своєї влади на всю козацьку Україну.

У серпні 1663 р., закликаючи кримського хана надати йому допомо­ гу для походу на Лівобережжя, Тетеря повідомляв, що в даний момент під його керівництвом знаходиться 30-тисячне військо, яке іншим ра­ зом буде вже важко зібрати55. Подібні аргументи, з метою прискорення військової кампанії Польщі проти Росії, використовувалися гетьманом і в діалозі з офіційною Варшавою. При цьому слід зауважити, що якби війна з Росією не відповідала інтересам самих Польщі та Криму, то ніякі заклики П. Тетері не могли б спричинити її відновлення. З цього приводу польський історик 3. Вуйцік зазначав, що військовий похід на Москву був «з точки зору польського державного інтересу, без сумніву, обов’язковим»56.



Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди ДОНЧЕНКО ЛЮБОВ ІВАНІВНА УДК 378 (091) ПІДГОТОВКА СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ (20-30-ті рр. ХХ століття) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Харків – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди Міністерства освіти і науки...»

«ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ РАБОТЯГА ГАННА ІГОРІВНА УДК: 821.133.1. – 2.09 “19” ПОЕТИКА ПОДІЇ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ДРАМАТУРГІЇ 80-90 РОКІВ ХХ СТ. (НА МАТЕРІАЛІ П’ЄС Б.-М. КОЛЬТЕСА ТА Ф. МІНЬЯНА) 10.01.04 – література зарубіжних країн АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Миколаїв Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії світової літератури імені професора В.І. Фесенко Київського національного...»

«Теорія та історія держави і права. Філософія права УДК 343.3.7 П. Т. ЕДЕР Павло Тадейович Едер, аспірант Львівського національного університету імені Івана Франка СТРУКТУРА ТА КЕРІВНИЦТВО ВИЩОГО КРАЙОВОГО СУДУ У ЛЬВОВІ (1855–1918 РР.) У сучасних умовах в Україні значна увага до судової влади, завдання якої полягає в забезпеченні кожній людині права та справедливий судовий розгляд у незалежному та неупередженому суді. Суд є одним з основних елементів державного механізму, перш за все, в силу...»

«Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника Івано-Франківський краєзнавчий музей Богдан Томенчук Археологія некрополів Галича і Галицької землі. Одержавлення. Християнізація Івано-Франківськ ББК 63.4 (4УкрЗ) Т 56 УДК 904(24) (477/85-86) Томенчук Б. П. Археологія некрополів Галича і Галицької землі. Одержавлення. Християнізація. Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. с. У монографії представлені результати археологічних досліджень поховальних пам ’яток Галицької землі...»

«УДК 657:006.03:339.923:061.1ЄС Хомовий С.М., к.е.н. Білоцерківський національний аграрний університет ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ І СТАНДАРТИЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В статті розкрита суть застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, та їх нормативно-правової бази. Наведено основні позитивні і негативні сторони переходу України на Міжнародні стандарти фінансової звітності. Зроблено аналізі вимог до складання звітності за П(с)БО і МСФЗ. Висвітлено...»

«Мистецтвознавство ПОЛЬТ-ЛУЦЕНКО Т. М., ЗОСІМ О. Л., СІКОРСЬКА Н. В. SCHOLA CANTORUM BASILIENSIS В ГОСТЯХ У НАЦІОНАЛЬНОЇ МУЗИЧНОЇ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ ІМЕНІ П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО Schola Cantorum Basiliensis (SCB) – провідний європейський навчальний заклад, спеціалізація якого – вивчення і викладання старовинної музики. Проект «Schola Cantorum Basiliensis в гостях у Національної музичної академії України» тривав три роки (2000–2003), протягом яких спеціалісти з SCB провели чимало майстер-класів за...»

«ІСТОРИЧНІ СТУДІЇ Із нагоди 1025-річчя запровадження християнства в Київській Русі УДК 23/28:322 «Х–ХІ» В.м.ричка * ANNI MUNDI: НАРОДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ КРАЇНИ ** Розглядаються передумови та перебіг процесу християнізації Київської Русі на тлі її соціально-політичного розвитку кінця Х – початку ХІ ст. З’ясовується символічний зміст грандіозних перетворень, ініційованих князем Володимиром Святославичем, далекосяжні наслідки його цивілізаційного вибору. Ключові слова: християнізація, Київська...»

«Науковий вісник, 2003, вип. 13.1 2. Економіка України: десять років реформ/ За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 496 с.3. Злупко С. Об'єктивні передумови і національні особливості формування української економічної системи// Розбудова держави. – 1996. – № 6. – С. 46.4. Коропецький І. – С. Дещо про минуле, недавнє минуле та сучасне української економіки. – К.: Либідь, 1995. – С. 13.5. Лановик Б.Д., Лазарович М.В., Чайковський В.Ф. Економічна історія: Курс...»

«Філософія THE INDIVIDUAL BEING PHILOSOPHICAL COMPREHENSION PROBLEM IN MODERN CULTURE Gorodiskaya O. N. The individual being philosophical comprehension problem at the modern stage of culture development was considered in the article. Some types of human existence were revealed, and some strategies of human being building, its understanding and perspectives were dened and compared. Special attention was paid to the “abnormal” existence and to the possibilities of its understanding. Key words:...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 6 (32) УДК 614.253.4:159.9:612.017 Е. І. Гура Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту ТРЕНІНГ ПРОФЕСІЙНОЇ АДАПТАЦІЇ АСПІРАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ «АНТИПЛАГІАТ» Проведено дослідження основних видів плагіату й межових з ним психологічних маніпуляцій. Викладені деякі комп’ютерні, лінгвістичні та психологічні методи виявлення плагіату в науковій діяльності. Створена класифікація основних видів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»