WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 49 | 50 || 52 | 53 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 51 ] --

Третьою силою, що виявила зацікавленість у вирішенні українсько­ го питання саме на свою користь, був Крим, за яким стояла могутня Порта. Про це свідчать документи дипломатичних відносин ханства з Москвою. Ще у травні 1661 р. кримський посол Махмет Маметша вима­ гав від Москви виведення військ з українських міст6. При цьому крим­ ське керівництво вдавалося до прямих погроз на адресу північного сусіда. Уже в грудні 1662 р. П. Шереметьєв писав до царя, що татари відкрито говорять, що «...скороїм йти війною на твої Великого Госуда­ ря українні та черкаські міста»7 2 W6jcik Z. The early period of P. Teterja's Hetmancy in the Right-Bank Ukraine (1661— 1663) // Harward Ukrainian Studies. — 1979-1980. — Vol. 3-4. — D. 959-960.

3 «Око всей великой России». Об истории русской дипломатической службы X V IXVII веков. — М., 1989. — С. 127.

4 Стороженко И. В. Западно-русские провинциальные сеймики во второй половине XVII века. — К.. 1888. — С. 26.

5 Памятники, изданные Временною комиссией для разбора древних актов (далі — ПВК). — Т. 4. — Р. 3. — К., 1859. — С. 168,170,174.

6 РДАДА. — Ф. 123, оп. 1, спр. 5. — Арк. 1-3; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут рукописів (далі — НБУВ IP). — Ф. II, № 15425Арк. 225.

7 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографическою комиссиею (далі— Акты ЮЗР). — Т. 7. — СПб., 1872. — С. 342.

З о в н іш н я п о л іт и к а ге т ь м а н с ь к о г о у р я д у В21 Стратегія Криму будувалася в руслі політики Туреччини. Порта, за­ йнята вирішенням своїх проблем у центральноєвропейському регіоні, і, не маючи можливості самій втрутитися в боротьбу за Україну, актив­ но спрямовувала в цьому напрямі політику Криму. При цьому заяв­ лялося, що ніби-то українські козаки здавна були підданими лише Оттоманської Порти8. Виявом інтересу Туреччини до України стало бу­ дівництво на південних рубежах українських земель укріплень, призна­ чених, за словами султанського уряду, для захисту Криму від нападів запорожців9 Після Чуднова Кримське ханство, вирішивши скористатися з внут­ рішніх проблем України, активізувало свою політику щодо неї. Попри постійні заяви про підтримку Польщі, метою цієї політики було по­ ступове встановлення контролю над гетьманським урядом і витіснення з політичного простору України конкурентів — Московського царства та Речі Посполитої. Одночасно українські землі розглядалися в ролі джерела збагачення, зокрема, як постійного постачальника ясиру1 0 Участь татарських загонів у військових акціях Польщі давала можли­ вість Криму зберігати постійну присутність в Україні, а відтак і вплив на українське керівництво.

З середини 1662 р. в українській політиці Криму почала проявляти­ ся нова тенденція, яка стала визначальною у наступні роки. У листі ха­ на до Ю. Хмельницького від 2 травня 1662 р. зазначалося, що якщо «...государя ратні люди чи польського короля начнуть наступати, і він би, гетьман, надіслав в Крим до Махмет-Гірея царя з повідомленням не очікуючи, і Махмет-Гірей цар ратних людей до нього, гетьмана, на допомогу надішле»1. Тож гетьмана обережно підштовхували на від­ рив як від Москви, так і від Польщі й до встановлення над Україною крим­ ської протекції. Така політика Криму мала на меті створення противаги тиску з боку Порти, який став для Бахчисараю надто обтяжливим12.

З приходом до влади гетьмана П. Тетері (січень 1663 р.) українське керівництво спробувало активізувати свою зовнішню політику. При цьому, покладаючись на свій дипломатичний досвід та вміння орієнту­ ватися в складних політичних комбінаціях, гетьман намагався зіграти на суперечностях між трьома впливовими сусідами України і таким чи­ ном створити умови для проведення самостійної політики. У листі до короля від 3 лютого 1663 р. він зазначав: «Важко описати, які безчинст­

–  –  –

ва творить орда, залишена в Україні лише для допомоги: вона здирає з бідних людей майно, завдає їм нестерпних мук, ув’язнюючи попри вся­ ку справедливість, всупереч дружбі, освяченій присягою». І далі від­ верто налаштовував Варшаву проти Криму: «...мені вже заборонено без волі хана надсилати листи до вашої королівської милості»13. У той же час на початку березня 1663 р. гетьман спорядив очолюване лисянським сотником Деменком посольство до Криму, щоб запевнити хана у приязному ставленні до нього з боку українського керівництва. Водно­ час П. Тетеря інформував, що «...від царя і короля нічого доброго не чекає»1 Є також відомості про спробу Тетері порозумітися і з Моск­ вою. Він відправив туди посольство, очевидно, з наміром прозондува­ ти ґрунт для переговорів. Ймовірно, що у відповідь на пропозиції української сторони, з Москви надійшли жорсткі вимоги присягнути на вірність царю та визнати владу московського уряду. У разі ігнорування Тетерею цих вимог у царській грамоті містилася погроза направити на Правобережну Україну московське військо1. 5 На думку Я. Дашкевича, така політика стала проявом домінування в поглядах Тетері саме незалежницької ідеї. При цьому, слушно прово­ диться паралель між ним та Б. Хмельницьким: «Тетеря — так само, як його великий попередник Богдан, — використовував три можливі для свого часу політичні карти: польську, російську, турецьку...»16.

Чи не головною проблемою, з якою зіткнувся П. Тетеря, став розкол козацької України, який фактично відбувся за гетьманування Ю. Хме­ льницького, коли після підписання Чуднівського трактату з Польщею лівобережна козацька старшина опинилася в опозиції до гетьмана.

Становище ще більше загострилося, коли в її середовищі проявилися наміри обрати свого гетьмана, що мало призвести до поділу України на два державні утворення. Складність ситуації полягала в тому, що за тих обставин, які склалися навколо козацької України, цю внутрішню проблему можна було вирішити лише в зовнішньополітичному вимірі, зважаючи на інтереси сусідів.

П. Тетеря відразу ж взяв курс на об’єднання держави. Однак його спроби встановити стосунки з лідерами лівобережної козацької стар­ шини неодмінно мали наразитися на протидію з боку Москви, яка боя­ лася втратити контроль над Лівобережжям. А підстави для цього були.

Уже під час обрання Тетері на гетьманство на раді в Чигирині там були присутні представники наказного гетьмана лівобережного козацтва

–  –  –

Якима Сомка1. 27 січня 1663 р. до Сомка з Правобережжя повернувся його посланець Жилка з листами від новообраного гетьмана18. У відпо­ відь на запити стурбованих царських воєвод про зміст листування, Сомко пояснив, що на заклики Тетері розірвати з Москвою він відповів рішучою відмовою, наголосивши на своїй вірності царю. При цьому Сом­ ко зазначив, що самого Тетерю схиляти під царську руку немає сенсу, бо той королем обласканий, зроблений секретарем, стольником поло­ цьким і отримав від польського керівництва великі маєтки. Між тим, де­ що інші відомості були надані сомковим посланцем Жилкою, який стверджував, що між Сомком і Тетерею намітилося порозуміння1 9 Інформація про таємні переговори між П. Тетерею та Я. Сомком надхо­ дила в Москву й від основного конкурента Сомка в пошуках гетьманської булави Івана Брюховецького. 11 квітня 1663 р. останній писав до князя Г Ромодановського, що Сомко й Тетеря таємно змовляються розпочати війну проти Москви і що Тетеря «...татар закликає, а Сомко царських лю­ дей грабує»20 Подібні свідчення дав і схоплений у квітні 1663 р. в Гадячі розвідник П. Тетері Парфентій Прописко, який підтвердив, що 12 квітня Сомко направив до правобережного гетьмана листа, в якому було написа­ но, щоб той «...військо своє зібрав та до ляхів відписав, щоб до нього, Те­ тері, прислав хан з Криму багатьох людей татар,... а як Тетеря військо своє збере та з Криму орда і ляхи прийдуть і він би Тетеря з тим своїм військом і з татари, і ляхи йшов на цей бік Дніпра, а він би Сомко з військом своїм на допомогу до нього буде, воювати великого государя черкаські та окраїнні міста»2 Сам же правобережний гетьман у листі до короля вже в лютому 1663 р. повідомляв, що «Сомко готовий схилитися, якщо будуть гаранти Вашої милості»22. А до кримського хана писав, що «...і Сомко, й інші схи­ ляються на наш бік і чекають лише прибуття Вашої Ханської Милості»2 3 Разом з тим, Тетеря, не обмежуючись переговорами із Сомком, надсилав листи до козацтва лівобережних полків, а також на ім’я впли­ вових церковних діячів, в яких містився заклик покінчити з протистоян­ ням задля об’єднання України2 Так 21 березня 1663 р. він направив 17 Акты ЮЗР. — Т. 7. — С. 349.

18 НБУВ. 1Р. — Ф. II, № 15412. — Арк. 19; Акты ЮЗР. — Т. 7. — С. 361, 365.

19 Акты ЮЗР. — Т. 7. — С. 365-366.

20 Там же. — Т. 5. — СПб., 1867. — С. 134.

21 Востоков А. Нежинская рада 1663 г. // Киевская старина. — 1888. — № 5.— С. 131.

22 ПВК. — Т. 4. — Р. 3. — С. 261.

23 Там же. — С. 324.

24 Акты ЮЗР. — Т. 7. — С. 366; Эйнгорн В. Очерки из истории Малороссии. Сношение малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алек­ сея Михайловича. — М., 1899. — С. 206.

224 В ол о д им ир Г а з ін до всіх жителів Лівобережжя листа, в якому закликав їх, поки не пізно, висловити свою «зичливість» законообраному гетьману, який лише в такому разі зможе їх реально захистити від польських і татарських військ2 Відомий також лист гетьмана, який було адресовано ігумену Лубенського Мгарського монастиря владиці Віктору Загоровському26.

Свою активну дипломатичну діяльність П. Тетеря поєднував з вій­ ськовими акціями. Проте, на відміну від свого попередника Ю. Хмель­ ницького, який намагався вирішити всі проблеми у відносинах з лівобе­ режним козацтвом шляхом масштабних військових операцій і захоп­ лення таких міст, як Переяслав, Ніжин та ін., Тетеря спочатку ставить завдання створити плацдарм на лівому березі Дніпра, щоб можна було звідти у майбутньому діяти проти московських військ і союзних їм ко­ зацьких полків. Тому він розпочав переправляти війська через Дніпро невеликими підрозділами з метою встановлення контролю над страте­ гічно важливими пунктами. Так, наприкінці лютого 1663 р. наказний гетьман П. Дорошенко з загоном у 2 тис. козаків зайняв Кременчук27, де відразу розпочав роботи по укріпленню фортечних мурів28. А 24 лютого надійшли відомості про облогу містечка Голтви правобережними коза­ ками2 Протягом весни 1663 р. війська Тетері в союзі з татарами заво­ лоділи Потоком, Переволочною. Водночас розгорнулися бої поблизу Гадяча, Лубен, Ічні, Лохвиці, Глинська, Недригайлова3 Окремі та­ тарські загони підійшли під Ромни й Полтаву3 ЗО травня 1663 р.

Г Ромодановський одержав повідомлення з Полтави від полковника Д. Гуджала про захоплення військами Тетері містечка Зрадецька3 2 Тож, до середини травня 1663 р. військами П. Тетері та його союзника­ ми було захоплено ряд міст і містечок на лівому березі Дніпра. Татари стояли під Голтвою та Кременчуком, а наказний гетьман П. Дорошен­ ко — в Потоці33 Сам факт приходу до влади на Правобережжі відкрито антимосковськи налаштованого гетьмана, а також його дії, спрямовані на об’єд­ 25 НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15412. — Арк. 20-21.

26 Там само. — Арк. 18-19.

27 Там само. — № 15410. — Арк. 53; Смолій В. А., Степанков В. С. Гетьман Петро Дорошенко // Укр. іст. журн. — 1992. — № 7-8. — С. 89.

28 ПВК. — Т. 4. — Р. 3. — С. 284.

29 НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15410. — Арк. 58.

30 Там само. — Арк. 54; Новосельский А. А. Исследования по истории эпохи фео­ дализма. — М., 1994. — С. 74.

31 НБУВ. ІР. — Ф. II, № 15412. — Арк. 30; № 15410. — Арк. 53.

32 Там само. — № 15412. — Арк. 32.

33 Там само. — Арк. 30.



Pages:     | 1 |   ...   | 49 | 50 || 52 | 53 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 6 (47) 2011 УДК 37.037 ЕТИМОЛОГІЧНІ ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕПТУ «ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ» Н.В. Фунтікова Аналізується розуміння концепту «інтелігентність» та пов’язаних з ним – «інтелігенція», «інтелігентний», «інтелігент» в англійській, французькій, німецькій та іспанській мовах. Розглядаються етимологія слова інтелігентність та різні точки зору щодо його виникнення у російському словообігу. Простежується динаміка та...»

«120 УДК 929 : 355.3-057.36 : 94(477) «18/19» Олександр Музичко ЖІНКИ-ІСТОРИКИ-КОЗАКОЗНАВЦІ В ІСТОРІОГРАФІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ наприкінці ХІХ – першій третині ХХ ст. Метою статті є з’ясування ролі жінок у розвитку історичної освіти, думки та науки на території Південної України у другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. Зазначено, що попри історіографічну репутацію 1920-х років як часу емансипації жінок у науці, вже у попередній період жінки мали вплив, хоч і незначний, на...»

«Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки 107 УДК: 316.2:159.953.3 Е.Г. Позднякова-Кирбят`єва Мистецтво пам'яті: від виникнення до історизму Джамбатіста Віко. Соціологічна інтерпретація Стаття присвячена розгляду історії мистецтва пам'яті від виникнення до формування концепції історизму Джамбатіста Вико. За основу аналізу беруться праці Ф. Йейтс «Мистецтво пам'яті» і Дж. Вико «Засади Нової науки про загальну природу націй». Робиться спроба екстрополяції...»

«ПАНОРАМА ПОЛІТОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ: Науковий вісник Рівненського державного гуманітарного університету Випуск 9, 2012 УДК 323 Гон М. М. ЕТНІЧНИЙ РАКУРС ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ (Рец.: Савойська С. Наукове кредо Володимира Панібудьласки у новітніх парадигмах історично-політичного простору : Монографія / Світлана Савойська. – К. : Просвіта, 2012. – 384 с.) Гон М. М. Этнический ракурс политических процессов в Украине Рецензия на монографию: Савойская С. «Научное кредо Владимира Панибудьласки в...»

«Наукові праці. Історія УДК 327.5(510+47+57)«19» Сосюкіна О. О. ВІДНОСИНИ КИТАЮ І РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ В КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКІЙ СФЕРІ ПЕРІОДУ АНТИЯПОНСЬКОЇ ВІЙНИ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.) У статті автором на основі широкого кола матеріалів проаналізовано відносини України й Китаю у культурно-мистецькій галузі початкового етапу Другої світової війни, визначено головні напрямки і перспективи. Ключові слова: Китай, СРСР, культура, мистецтво, співробітництво. В статье автором на основе широкого круга...»

«ЛІСОВЕ ҐРУНТОЗНАВСТВО © УДК 631.445.4(477.75)(23) І. В. Костенко ВПЛИВ ШТУЧНИХ ЛІСОВИХ НАСАДЖЕНЬ НА ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКО-ЛУЧНИХ ЧОРНОЗЕМОВИДНИХ ҐРУНТІВ АЙ-ПЕТРИНСЬКОЇ ЯЙЛИ Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр Виявлено негативний вплив штучних лісових насаджень, створених у середині минулого століття на Кримських нагір’ях, на гірсько-лучні чорноземовидні ґрунти Ай-Петринської яйли, що проявляється у різкому збільшенні брилисто-крупногоріхуватих агрегатів, підвищенні кислотності...»

«Збірник наукових праць 161 УДК 94 (430)(2009-2013) Андрій Мартинов ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ПРІОРИТЕТИ ХРИСТИЯНСЬКОЛІБЕРАЛЬНОЇ КОАЛІЦІЇ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ (2009–2013 РОКИ) У статті проаналізовані головні напрямки зовнішньої політики християнсько-ліберальної коаліції ФРН. Показана специфіка дипломатії бундесканцлера А. Меркель. Досліджено взаємозв’язок між активністю німецької дипломатії та зростанням експортного потенціалу економіки ФРН. Ключові слова: Німеччина, зовнішня політика,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Н. М. Діанова МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до спецкурсу «ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ ТА ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ» ОДЕСА ОНУ УДК 94(477):281.9“7/20” (075.8) ББК 63.3(4Ук)4/7-37я73 Д 44 Рекомендовано до друку Вченою радою історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Протокол № 4 від 9 грудня 2014 р. Рецензенти: Г. І. Гончарук, доктор історичних наук, професор; О. М....»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О. Б. Жильцов _20_року РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПЕДАГОГІКА ЗАГАЛЬНА Напрями підготовки 6.030102 Психологія Галузі знань 0301 Соціально-політичні науки 0101 – Педагогічна освіта Гуманітарний інститут 2014-2015 Робоча програма Педагогіка загальна для студентів напряму підготовки 6.030103 Практична...»

«ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОЇ КОМЕРЦІЙНОЇ АКАДЕМІЇ СЕРІЯ – ГУМАНІТАРНІ НАУКИ ВИПУСК 8 ЛЬВІВ Видавництво Львівської комерційної академії Вісник Львівської комерційної академії. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. – Вип. 8. – 292 с. – (Серія – Гуманітарні науки) Відповідно до Постанови Президії ВАК України (Бюлетень ВАК України № 3, 2001р., ст. 5) збірник включено до переліку фахових видань (історичні науки) Друкується за ухвалою Вченої ради Львівської комерційної академії (протокол...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»