WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 | 52 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 50 ] --

271Дополнения к тому Ш-му Дворцовых Разрядов. — С. 192 272РДАДА. — Ф. 210, оп. 9, од. зб. 292. — Арк. 85-86.

273Там само. — Оп. 14/1, од. зб. 192. — Арк. 32.

21Б А н д р ій Б ул ь в ін сь ки й 31 липня), або на північ (Тульський, 5 серпня)274. Татари розоряли села і поселення, не намагаючись штурмувати міста. За деякими даними, вони спалили до 10 тис. дворів і захопили або вбили 27 тис. чоловік2 5 Напади татар на південні повіти змусили російську державу скон­ центрувати головну увагу на них, відсунувши питання встановлення безпосереднього контролю над територією Війська Запорозького на другий план. У Москві, очевидно, зробили висновок про можливий по­ хід татарсько-козацького війська на саму столицю.

З серпня за царським наказом Трубецькой послав князів Ромода­ новського і Куракіна з їхніми полками у Бєлгород для «оберігання...

українних міст і смуги» від татар276. 4 серпня «по кримським вістям, ука­ зав государ на Москві робити місто земляне і по місту острог». Нав­ колишні жителі з сім’ями і пожитками наповнювали Москву, навіть поширювалися чутки, що государ від’їжджає за Волгу, в Ярославль.

6 серпня в головні монастирі, які знаходились біля Москви, були від­ правлені обложні воєводи277, а 8 серпня цар наказує вислати на велику засічну смугу, зокрема, на тульскі, виневські та рязанські засіки, додат­ кові контингенти солдат і стрільців2 8 7 Нарешті, 16 серпня Трубецькой отримав царську грамоту з по­ відомленням про те, що йому на допомогу від Брянська рухається окольничий кн. П. О. Долгорукий. Трубецькому наказується з усім військом, яке він має у своєму розпорядженні, відійти і стати обозом між Путивлем і Севськом, або Рильськом і Путивлем, «або де пристой­ ніше, і укріпитись валом земляним і оберігати великого государя укран н і міста від татар і від черкас»

Таким чином, можна зробити декілька висновків.

1. Регулярні воєнні дії можна умовно розділити на три етапи. Пер­ ший етап охоплює події кінця вересня — середини грудня 1658 р., дру­ гий етап війни тривав з середини грудня 1658 р. до другої половини 274Там само. — On. 9, од. зб. 292. — Арк. 74-75; Воронежский край с древнейших времен до конца XVII века. Документы и материалы по истории края. — Воронеж, 1976. — С. 138; Загоровский В. П. Указ. соч. — С. 279; Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 242;

Соловьев С. М. Указ. соч. — Кн. 6. — С. 50.

275Podhorodecki L. Chanat krymski i jego stosunki z Polskq. w XV-XVIII w. — Warszawa, 1987. — S. 200; Александров В. А. Организация обороны южной границы Русского государства во второй половине XVI— XVII в. II Россия, Польша и Причерноморье в XVI-XVIII вв. — М., 1979. — С. 170.

276Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 242, 245; АМГ. — Т. 2. — С. 677.

277Дополнения к тому Ill-му Дворцовых Разрядов. — С. 194-196; Новгородский Хро­ нограф XVII в. — С. 306.

278Собрание узаконений Русского государства. — СПб, 1874. — Т. 1. — С. 480.

279Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 245.

У кр аїн сько-російсь ка війна 1 Б 5 8 -1 Б 5 9 рр. 217 березня 1659 р., вирішальний третій етап — з кінця березня до початку серпня 1659 р.

2. Українсько-російська війна закінчилась розгромом основних сил царського війська, які вторглись на українську територію, і вигнанням їх за межі України.

3. Основні бойові дії завершились приблизно 4 липня (військо кн. Трубецького відступило до р. Сейм), а війна в цілому — на початку серпня 1659 р. Винятком тут була облога росіянами козацького гарнізо­ ну у Старому Бихові, яка тривала аж до 4 грудня 1659 р.

4. Воєнна перемога козацько-татарського війська в Україні була беззаперечною, але не повною, оскільки в руках опозиціонерів і мос­ ковських гарнізонів залишались Київ, Гадяч, Полтава, Черкаська Грунь та декілька інших міст.

5. Воєнна кампанія на півдні Білорусі у межах українсько-російської війни завершилась локальною перемогою московських військ.

6. Московська держава внаслідок розгрому своїх військ під Соснівкою та татарсько-козацького походу у внутрішні райони країни на поча­ тку серпня змушена була відсунути з розряду першочергових завдання встановлення повного військово-політичного контролю над територією Війська Запорозького. У цілому стосовно України вона перейшла з нас­ тупальної в оборонну позицію.

7. Розпуск гетьманом Виговським своїх військ і накази кн. Трубецькому з Москви відправити частину полків у Бєлгород, а самому з основними силами відступити від кордону в район Севська свідчили про те, що сторони на даному етапі вимушені змиритись з існуючим станом речей і не планують у найближчому майбутньому відновлен­ ня воєнних дій.

8. Розпочаті з другої половини липня переговори про місце з’їзду представників сторін для «приборкання кровопролиття» та «згоди»

свідчили, що Москва під тиском воєнних невдач була готова до перего­ ворів з урядом гетьмана І. Виговського та враховування позиції україн­ ської сторони.

Отже, під впливом конотопської поразки Московська держава з ак­ тивного наступального стану щодо України переходить до пасивного, оборонного. Однак напади, за московським проханням, донських і за­ порозьких козаків на татарські улуси в Криму, які змусили хана з військом повернутись додому280, необхідність підкорювати деякі ліво­ бережні міста, в яких засіли або московські гарнізони, або опозиційно до гетьмана налаштовані козаки, а головне те, що лівобережні полков­ ники, розчарувавшись в остаточно затверджених польським сеймом

280Там же. — Т. 7 — С. 296. А н д р ій Б ул ь в ін сь ки й

формулюваннях Гадяцького договору, вирішили заслужити прощення Москви, принісши в жертву гетьмана Виговського281, не лише не дали останньому змоги скористатись зі своєї блискучої військової перемоги, але, як показав час, призвели в кінцевому результаті як до політичного програшу всієї кампанії в цілому, так і до трагічного завершення ним власної політичної кар’єри.

Головний урок українсько-московської війни 1658-1659 рр. і Коно­ топської битви, як її вершини, для українського керівництва полягав у наочному підтвердженні правильності вперше сформульованої ще Б. Хмельницьким концепції про стратегічну важливість союзу із Кри­ мом для становлення Української держави. Виступ татар на боці гетьманського уряду, по-перше, знівелював чисельну перевагу цар­ ської раті, а по-друге, дав Виговському суто військову стратегічну пе­ ревагу, оскільки під одним командуванням були об’єднані одна з найкращих у Європі піхот — козацька й одна з найкращих у Європі кіннот — татарська. За обома цими вирішальними компонентами мо­ сковське військо значно поступалось війську союзників, що у поєд­ нанні з полководницькою майстерністю гетьмана Виговського й обумовило результати битви.

На нашу думку (і це підтверджують події перших років війни з поля­ ками 1648-1654 рр. та українсько-російської війни 1658-1659 рр.), союз Війська Запорозького та Кримського ханства був непереможним альянсом у Східній Європі. Він громив і королівські, і магнатські, і цар­ ські війська. Але тільки-но союз із Кримом внаслідок різних причин роз­ ривався, Військо Запорозьке одразу опинялось у критичному стані, оскільки не мало достатньо ресурсів для самостійного довготривалого протистояння експансіоністському тиску двох своїх сусідів — великих на той час держав Східної Європи, які боролись за панування у цьому регіоні, — Речі Посполитої та Московського царства. Союз із татарами, вважаємо, мав ту важливу політичну перевагу, що Бахчисарай, на від­ міну від Москви чи Варшави, не мав ані планів, ані можливостей ін­ тегрувати Україну до складу своєї держави, а задовольнявся лише відносно невеликими, хоча часом і дуже обтяжливими компенсаціям.

Можливо, історія Східної Європи й Української держави розвивалась би зовсім в іншому руслі, якби гетьманським урядам Б. Хмельницького та І. Виговського вдалося більш тривалий час задіювати союз із тата­ рами в стратегічних інтересах України.

281 Яковлева Т. Г Начальный этап Руины: Социально-политическое положение и внешняя политика Украины конца 50-х годов XVII века: Дисс. канд. ист. наук. — К., 1994, — С. 424-430.

Володимир Газін Зовнішня політика гетьманського уряду

України в першій половині 60-х рр. XVII сг.:

спроби відновлення єдності держави Початок 60-х рр. XVII ст. для Української козацької держави озна­ менувався подальшим загостренням внутрішньополітичної ситуації, а також появою нових, досить небезпечних тенденцій, які визначали її зовнішньополітичне становище. На тлі послаблення гетьманської вла­ ди, яке виявилося в роки правління Юрія Хмельницького, все чіткіше стали вимальовуватися експансивні наміри щодо козацької України її сусідів — Польщі, Криму, а також Росії. При цьому, стали помітними но­ ві риси стратегічного характеру, які визначали їх політичні зусилля в напрямі вирішення українського питання на свою користь.

Росія, зазнавши восени 1660 р. відчутної військової й політичної по­ разки під Чудновим, прагнула відновити втрачені в Україні позиції.

З одного боку, московське керівництво намагалося спертися на опози­ ційну гетьману лівобережну козацьку старшину й докладало зусилля, щоб не допустити її розгрому Ю. Хмельницьким, а з іншого — ще спо­ дівалося переконати гетьмана розірвати союз з Польщею й повер­ нутися під царську руку. Зокрема, друге завдання покладалося на наказного гетьмана Якима Сомка, який і мав, на думку російських уря­ довців, переконати Хмельниченка відступитися від Польщі. Попри це, Москвою вже тоді не виключалася можливість поділу українських зе­ мель. Так, у жовтні 1662 р., відправляючи посольство в складі думного дворянина А. Ордин-Нащокіна та думного дяка Г Богданова на пере­ говори з делегацією Речі Посполитої, московський уряд спорядив його інструкцією, в якій говорилося, що в разі виникнення труднощів у ви­ рішенні «українського питання», «...черкас би поділити для заспокоєн­ ня» і, щоб вони «...поділені були по Дніпру і володіли ними Царська Ввеличність по цій стороні, а Королівська Величність по тій стороні Дніпра і щоб черкаси під тими великими монархами утримувалися»1 У свою чергу, експансіоністські плани щодо козацької України вино­ шував й польський уряд. Річ Посполита, що прагнула зміцнити свою владу на Правобережжі, докладала зусилля, аби не допустити зрос­ тання промосковських настроїв серед козацтва та запобігти можливого 1 Російський державний архів давніх актів у Москві (далі — РДАДА). — Ф. 79, оп. 1, спр. 24. — Арк. 24-25.

В ол о д им ир Г а з ін 22D укладення українсько-кримського союзу2. На відміну від московського керівництва, польський королівський двір не бажав іти на будь-які поступки й твердо стояв за відновлення своєї влади на всій території козацької України. У Варшаві вимагали повернення «своїх законних»

територій згідно з умовами Полянівського мирного договору 1634 р., коли Польщі належали Смоленськ, Київ та все Лівобережжя3 Польська еліта покладала надії на успішну широкомасштабну війсь­ кову кампанію на зразок тих, які відбувалися на початку століття. Така по­ літика знаходила підтримку і в шляхетсько-магнатських колах, особливо тих, які втратили свої східні маєтки4. У 1662 р. король, йдучи назустріч ви­ могам шляхти, пообіцяв, що після вступу польських військ на територію України стане можливим повернення колишніх власників до своїх маєт­ ків. Ян Казимир заявив, що оскільки козацький постій «...ніколи не існував у воєводстві Брацпавському, ні в шляхетських, ні в коронних землях, а в Київському — в земських маєтках, то на першому ж сеймі у цих землях його буде заборонено. Крім того буде наказано комісарам, призначеним для складання реєстру, щоб в маєтностях земських шляхетських і пансь­ ких містах, козаки не вписувалися до реєстру, і щоб в майбутньому зали­ шалися під владою своїх панів, як були раніше»5 Це був план фактичної ліквідації державності на українських землях.



Pages:     | 1 |   ...   | 48 | 49 || 51 | 52 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК [023+929] Ілля Вугман «1890-1929» Таїсія Іванівна КІВШАР, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, доктор історичних наук, професор (Київ) БІБЛІОТЕЧНА БІОГРАФІКА В КОНТЕКСТІ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО БІБЛІОТЕКОЗНАВСТВА В УКРАЇНІ: ДІЯЛЬНІСТЬ ІЛЛІ ВУГМАНА (1890–1929 рр.) Розглянуто проблеми бібліотечної біографіки в радянському бібліотекознавстві Україні 20-х років ХХ ст., проаналізовано біографічну інформацію малодослідженого одеського періоду життєвого та творчого...»

«Проблеми підготовки сучасного вчителя № 9 (Ч. 1), 2014 УДК 372.23 Наталія Міськова ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У МАТЕМАТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У статті розглядаються проблеми використання інноваційних технологій на заняттях з «Методики викладання математики», запропоновано шляхи впровадження інноваційних технологій у математичній підготовці студентів педагогічних закладів та визначені перспективи розвитку. Досліджується роль викладача у...»

«ІСТОРИЧНІ І ПОЛІТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, №4 (54), 2013 р. ББК Т3 (4УКР) 614-725 ПИТАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ОСВІТЛЕННІ І. І. СОКОЛОВА Л. Ю. Медовкіна АНОТАЦІЯ Стаття присвячена аналізу праці І. І. Соколова, яка мала історико-археографічний характер, тобто одночасно вводила в обіг нові документи, надавала їхній переклад та містила коментарі щодо історичного контексту подій. Завдяки виявленим та опублікованим листам і матеріалам патріархів Мелетія Піга та Кирила Лукаріса, І....»

«УДК 340.134:352 Ю. А. Шпак Львівський державний університет внутрішніх справ, підполковник міліції, здобувач кафедри теорії та історії держави і права, начальник ІІІ курсу факультету з підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції СТАДІЇ НОРМОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ © Шпак Ю. А., 2014 Досліджується поняття “стадії нормотворчого процесу”, різні наукові підходи до класифікації цих стадій, а також подано характеристику основних...»

«БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК УДК: 336.2 Кощинець М. І. аспірант кафедри прикладної економіки ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ТА АУДИТУ В СУДОВІЙ СИСТЕМІ Koshchynets M. postgraduate department of applied economics LEGAL PRINCIPLES OF INTERNAL CONTROL AND AUDIT OF THE JUDICIARY АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена актуальним питанням внутрішнього контролю та аудиту органів судової влади, інституційному аспекту становлення таких органів і їх повноваженням. КЛЮЧОВІ СЛОВА: внутрішній контроль, аудит,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ. М.П.ДРАГОМАНОВА БЕЛАНЮК МАРИНА ВАСИЛІВНА УДК 344.3 (477) (09)(043.3) СТАНОВЛЕННЯ ОРГАНІВ ВІЙСЬКОВОЇ ЮСТИЦІЇ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ (1939–1942 РР.): ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії...»

«Педагогічний дискурс, випуск 15, 2013 47. Стебницький П. Борис Грінченко: нарис життя та діяльності/ П. Стебницький – К., 1920. – 81 с.48. Сухомлинська О. Історико-педагогічний процес: нові підходи до заг. проблем / Ольга Сухомлинська. – К. : АПН, 2003. – 68с.49. Тараненко П. Шкільна практика українського фашизму / П. Тараненко // Комун. освіта. – 1932. – № 4– 5. – С. 92–108.50. Творча спадщина Б. Грінченка і Українська національна їдея: матеріали Всеукр. наук. конф. до 145 – річчя. з дня...»

«Наукові праці Кам’янець Подільського національного університету імені Івана Огієнка 15. Татомир Я. Діточа бібліотека на селі як форма національно громадянського виховання дітвори / Ярослав Татомир // Рідна школа.– 1934.– Ч.1.– С.19 21.16. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (ЦДІАУЛ).17. Там само, ф.206, оп.1, спр.278.– 14 с.: Звіт про діяльність товариства за 1934 р.18. Там само, спр.287.– 14 с.: Звіт про діяльність товариства за 1935 р. 19. Там само, спр.320.– 11 с.:...»

«Джерела Архівні документи: Державний архів Дніпропетровської області 1. Шаповал І. М. Особовий фонд. Документи (листи, публікації, фотографії) про кобзаря Корнієвського Олександра Самійловича. ФР-6119. Од. зб. 337. 45 арк.2. Шаповал І. М. Особовий фонд. Документи (статті, публікації, фотографії, листи) про кобзаря Омельченка Андрія Федоровича. ФР-6119. Од. зб. 345. 210 арк.3. Шаповал І. М. Особовий фонд. Переписка кобзаря Омельченка Андрія Федоровича з колегами і учнями. ФР-6119. Од. зб. 346....»

«Володимир Яворівський «Що ж ми за народ такий?.» К н и га чет ве рт а Хроніка розчарування і надії Київ «Український письменник» УДК 821.161.2-92 ББК 84(4Укр)6-4 Я22 Це четверта книга публіцистики відомого письменника і депутата Верховної Ради України, написана за матеріалами радіопередачі «20 хвилин з Яворівським». У книзі охоплено період 2006–2009 років. До видання увійшли відкритий лист до чинного на той час Президента України Віктора Ющенка, а також публіцистичні роздуми В. Яворівського над...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»