WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 39 ] --

ма з першої половини XVII ст. козацька тактика тиску на потенційного протектора — «лякати» одного монарха іншим. Окрім того, українсь­ ким послам наказувалося нагадати цареві, що польський «король нині універсал свій присилає до всього посольства (українського. — Т. Ч.), московські договори в XVII— XVIII віках. — Варшава, 1934; Його ж. Договір Богдана Хмельницького з Москвою року 1654. — Нью-Йорк, 1954; Іваницький С. Переяс­ лавський договір з 1654 р.: Правна якість заложеного цим договором відношення сторін. — Нью-Йорк, 1954; Оглоблин О. Українсько-московська угода 1654 року. — Нью-Йорк, 1954; Попов С. Юридична природа злучення України з Москвою // Літера­ турно-Науковий вісник. — К., 1914 та інш.

76 Акты ЮЗР. — Т. X. — СПб., 1878. — С. 445-452.

77 Документи Богдана Хмельницького... — С. 323-325.

78 Воссоединение Украины с Россией. — Т. III. — С. 559-560.

К о н ц е п ц ія п ол іввсалітетноТ п ід л е гл о с ті 1Б7 щоб до нього прихилялися»7 Саме таким чином, перед загрозою повернення українців до польської чи набуття турецької протекції, Олексій Михайлович мав пришвидшити з оформленням васалітетної залежності Українського гетьманату.

Наприкінці березня 1654 р. московський цар погодив (з певними ви­ правленнями і доповненнями) 11 статей, які разом з «жалуваними гра­ мотами» козацькому, шляхетському, міщанському станам, а також духівництву, були привезені до Чигирина українськими послами. Більш детально зупинимося на розгляді «прав», які надавав московський цар Українській державі у сфері зовнішньополітичної та зовнішньоеконо­ мічної діяльності. У пункті 14-му «статей», направлених Б. Хмельниць­ ким до Москви, вони були окреслені так: «Посли, які від віку з чужих земель приходять до Війська Запорозького, щоб пану гетьману і Війсь­ ку Запорозькому, які б були до добра, вільно прийняти, щоб те його ца­ рській величності у гнів не було; а щоб мало проти його царської величності бути повинні ми його царській величності сповіщати»8 От­ же, йшлося про правове визнання фактично незалежної української дипломатії, яка утвердилася задовго перед тим. Єдине невелике «са­ мообмеження», згідно прохання гетьмана, повинно було стосуватися можливих «антимосковських» починань послів іноземних держав, які прибували в Україну. У такому випадку Хмельницький заявляв, що бу­ де повідомляти про це своєму протекторові.

Олексій Михайлович, очевидно, після довгих роздумів і вагань, зат­ вердив цей пункт у наступній редакції: «Послів з добрими справами приймати (гетьману. — Т. Ч.) і відпускати, а в яких справах приходили і з чим відпустили, про те писати до Государя; а які посли прислані від кого будуть з противною справою Государю, і тих затримувати і писати про них Государю; а без Государевого указу їх не відпускати; а з Турським султаном і з Польським Королем без указу Государя не зсилатися»8 Отже, Б. Хмельницький мав повідомляти про всі свої зовнішньо­ політичні кроки під час прийняття іноземних посольств в Україні. Крім того, він повинен був затримувати в себе тих послів, які б намовляли гетьмана до виступу проти царя. Певне обмеження стосувалося і від­ носин козацької держави з Річчю Посполитою й Османською імпе­ рією — зноситися лише за «указом Государя». Таким чином, з усіма іншими державами, з якими у період з 1648 до 1654 рр. були встанов­ лені двосторонні зв’язки — Австрією, Бранденбургом, Валахією, Ве­ нецією, Кримом, Молдавією, Трансільванією, Швецією, Прусією, — 79 Там же.

80 Документи Богдана Хмельницького... — С. 324.

81 Бантыш-Каменский Д. Н. Источники малороссийской истории.— Ч. 1. — М., 1858. — С. 65.

Т а р а с Ч ухл іб 1БВ Україна могла проводити самостійну дипломатію, не орієнтуючись на вказівки з Москви.

Керівництво Війська Запорозького висловило бажання платити да­ нину (фіксованою грошовою сумою) московському цареві, згідно уста­ лених у східноєвропейському регіоні традицій, що концентрувалося, зокрема, у принципі: «як збирав турецький султан із Угорської, Мультянської та Волоської землі»82. Саме так заявляли українські посли під час березневих переговорів у Москві. «Как по иных землях дан вдруг отдаетца, волили бы есьми и мы, чтоб цену давать ведомую от тех лю­ дей, которые твоему царскому величеству належат»83, — говорилося у п. 15-му відправлених до Москви «лютневих» статей Б. Хмельницько­ го. Однак цей пункт був затверджений в іншій редакції— з українського населення мав збиратися спеціальний податок з подальшою його пе­ редачею російському представникові в Україні.

З огляду на те, що зобов’язання новообраного протектора перед «гетьманом з усім Військом Запорозьким» були спрямовані на обме­ ження пропонованих цим колективним підданим «прав і привілеїв» (що переконливо засвідчило не лише «редагування» московською сторо­ ною пп. 14, 15, але й ігнорування деяких інших пропозицій української сторони), Б. Хмельницький робить все можливе для того, щоб не скли­ кати Генеральну раду й, таким чином, відтягнути затвердження січне­ во-березневих домовленостей з Росією. Від часу приїзду українських послів з Москви із погодженими царем «статтями» протягом квітня-грудня 1654: р. та наступного часу питання щодо скликання Генеральної ради задля ратифікації досягнутих рішень навіть не ініціювалося украї­ нським правителем. Отже, сюзеренно-васальні домовленості з царем (як перед тим з султаном) так і не були затверджені найвищим законо­ давчим органом Української держави й не легітимізовані з точки зору правових норм, які склалися на середину XVII ст. в Центрально-Східній Європі. А тому можемо говорити лише про їхній номінальний характер.

Доказом цьому є продовження дипломатичних стосунків Війська Запорозького з Османською імперією та Кримським ханатом8 і, що 4 найголовніше, ряд цілеспрямованих кроків Б. Хмельницького щодо прийняття протекторату Шведської корони. Вони розпочалися ще у 1652-1653 рр. й відновилися в червні 1654 р., коли гетьман надіслав листа до І. Радзейовського з пропозицією укладення військового союзу 82 Акты ЮЗР. — Т. X. — С. 441.

83 Документи Богдана Хмельницького... — С. 324.

84 Проблеми українсько-турецьких та українсько-татарських відносин протягом 1654 р.

(а також їхню історіографію) грунтовно досліджено у книзі: Федорук Я. Ф. Міжна­ родна дипломатія і політика України. 1654-1657. — Част. 1:1654 рік. — Львів, 1996.

К о н ц е п ц ія п ол івв салІтетноТ п ід л е гл о с ті 1Б9 проти Речі Посполитої'85. Перед тим, у лютому (менше ніж через два місяці після Переяслава!), Хмельницький звертається до султана Мегмеда IV з проханням про заступництво Османської імперії та про­ довжує обмінюватися посольствами з його васалом — Кримським ханатом86. Весною в Стамбулі перебували представники гетьмана, які одержали від султана згоду на продовження стосунків з Кримом87. Са­ ме тому 16 квітня Б. Хмельницький писав до Іслам-Гірея, що гетьма­ нат «на вічні часи» не порушить взаємної присяги про «братерський союз» і «приязнь»88. Показовою також є оцінка Б. Хмельницьким у цьо­ му листі своїх дій щодо прийняття московської протекції: «Що ж до Мо­ скви, з якою ми вступили в дружбу, то ми це зробили згідно з порадою Вашої Царської Милості (хана. — Т. Ч.). А з усього бачимо, що ляхи стягають людей з різних земель на нашу загибель, то чому б і ми не ма­ ли цього (домовленостей з Московською державою. — Т. Ч.) робити?

Бо краще мати більше друзів...»89. У відповідь на це послання та посо­ льство полковника С. Савича кримський хан у травні надіслав геть­ ману свою грамоту90. Про те, як український гетьман усвідомлював визнання васальної залежності від російського царя, якнайкраще свід­ чать його слова на адресу Олексія Михайловича, які він висловив його послу Бутурліну незадовго до смерті, влітку 1657 р.: «Я піддався не для того щоб робити те, що скажеш... Я з польським королем перед тим бився, щоб вернути свободу собі і козакам...»9 1 Проблеми генези та еволюції українсько-шведських стосунків за доби Б. Хмельницького певним чином вже були висвітлені у вітчи­ зняній та зарубіжній історіографіях92. Зупинимося лише на основних 85 Там же. — С. 364-365.

86 Державний архів Львівської області. — Ф. 26: Львівський університет, р. 1932, оп. 4, спр. 629 (Сгеге\«ко УУ.-в. РггеЬіед (кіаіап игаіеппусИ СИтіеІпіскіедо чу ІаІасИ 1654лг6\л/, 1932). — Арк. 82-83.

87 Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеция в середине XVII в. — М., 1981, — С. 47.

88 Памятники, изданные Киевскою комиссиею для разбора древних актов. — Т. III. — К., 1898, — С. 193-196.

89 Там же.

90 Акты ЮЗР. — Т. X. — С. 588-597.

91 Цит. за: Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття.

Причини і початок Руїни. — К., 1998. — С. 212.

92 Див., наприклад: Каманин И. Договоры Богдана Хмельницкого с Польшей, Швецией и Россией // Сборник статей и материалов по истории Юго-Западной России. — Вып. 2. — К., 1916. — С. 93-108; Крип’якевич І. Данило Олівебергде Грекані дипло­ мат часів Хмельниччини // Доба Богдана Хмельницького (До 400-річчя від дня народження Великого гетьмана). 36. наук, праць. — К., 1995. — С. 235-242; Владимирский-Буданов М. О взаимоотношениях Богдана Хмельницкого с Швецией в 1655-1657 гг. // Доба Богдана Хмельницького. — С. 253-264; Олянчин Д. Опис Т а р а с Ч ухл іб 17П моментах міждержавних відносин між українським гетьманом та швед­ ським королем, характеризуючи їх через призму полівасалітетної мо­ делі зовнішньої політики гетьманату. Отже, наприкінці серпня 1655 р., перебуваючи поблизу Камянця, Хмельницький, у відповідь на при­ буття до нього шведського посла Ю. Торквата, повідомляє у листі до короля Карла X Густава про свою радість, «що згідно з нашими (Війсь­ ка Запорозького. — Т. Ч.) давніми проханнями, обіцяє (Карл X. — Т. Ч.) нам довір’я, захист і дружбу»9 Якщо під обіцянкою «дружби» між гетьманом і королем, згідно уявлень володаря України, розумівся про­ цес укладення двостороннього договору, то згадка про «довір’я і за­ хист» засвідчувала не що інше, як бажання Б. Хмельницького визнати протекцію («protectionem») Карла X Густава. Але коли в жовтні під Львовом розпочалися безпосередні переговори, український гетьман трохи змінив тональність своїх звернень і листів. «...Його Милість шведський король нехай приймає те, що йому дав Господь Бог в його розпорядження, а що нам Господь Бог поміг визволити Україну свою руську, при цьому я стою»,9 — ці слова Хмельницького до львівських міщан засвідчили ту велику напругу в ході українсько-шведських пере­ говорів, яка виникла через суперечку стосовно приналежності західно­ українських територій.

Ця проблема не була вирішена й протягом наступного року, а тому гетьман використовує випробуваний дипломатичний хід. 12 червня він звернувся до царя Олексія Михайловича зі скаргою на Карла X Густа­ ва, що той відбирає «рубіж князівства Російського по Віслу ріку»9 5 Таким чином, не погоджуючись з гетьманом як васалом царя, король, на переконання Хмельницького, вступив у конфлікт з Московською державою. А тому володар Українського гетьманату висловив бажан­ ня воювати проти Шведського королівства, якщо той буде «проти­ витися Вашій Царській Величності»96.

Вже на початку липня така позиція Хмельницького «дивним чином»

стає відомою королю Швеції. Очевидно, що це було інспіроване геть­ подорожі шведського посла на Україну 1656-1657 рр. I I ЗНТШ. — Т. 154. — 1937. — С. 41-69; Кордуба М. Боротьба за польський престол по смерти Володислава IV // Жерела до історіїУкраїни-Руси. — Т. X II.— Львів, 1911; МатяхВ. «Шведська карта»

у політичних комбінаціях Богдана Хмельницького (з приводу неопублікованих праць І. П. Крипякевича та М. Ф. Владимирського-Буданова) //Доба Богдана Хмельниць­ кого. — С. 235-242; КиЬаІа І. \Л/оіпа товківигека г. 1654-1655. — Кгак6\«, 1910;

КиЬаІа І.. УУоіпа вгууеска м гоки 1655 і 1656. — 1_\«6\«, 1913.

у 93 Документи Богдана Хмельницького... — С. 438-439.

94 Там само. — С. 456-457.

95 Там само. — С. 502.



Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК 94(477) „1919” Томюк І.М. Військовий інститут Сухопутних військ Національного універститету “Львівська політехніка” ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ВИМУШЕНОГО ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ З ДОБРОВОЛЬЧОЮ АРМІЄЮ УРЯДУ А. ДЕНІКІНА (ЛИСТОПАД – ГРУДЕНЬ 1919 р. ) © Томюк І.М., 2008 Простежено на основі історичних джерел причини тимчасового переходу Української Галицької Армії на бік Добровольчої армії Збройних сил Півдня Росії восени 1919 р. Traced, on the basis of history sources, reason of...»

«Розділ 2. Соціологічні дослідження сучасного суспільства 323.212+316.4.063.4 ДОБРОВОЛЬЧІ ОБ’ЄДНАННЯ ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ Резнік Олександр Станіславович – доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України У статті проаналізовано соціально-демографічний портрет членів добровільних об’єднань в Україні. За результатами моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України за 2014 р. виявлено...»

«412 І. С. Корчемна Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського м. Київ АРХІВНА СПАДЩИНА Ф.П. ШЕВЧЕНКА В ФОНДАХ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО У СВІТЛІ СУЧАСНОЇ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИ Документи члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії України, видатного фахівця з історії України на різних етапах її розвитку Ф.П. Шевченка, які зберігаються в особовому архівному фонді (ф. 349) Інституту...»

«Дослідження міжнародної економіки : зб. наук. праць. Вип. 1 (66). – К. : Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 2011. – С. 125–139. УДК 339.2 (477+478+479) Кобилянська Л.М., к.е.н., м.н.с. відділу зовнішньоекономічних досліджень ІСЕМВ НАН України ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ-УЧАСНИЦЬ ГУАМ Статтю присвячено історичній еволюції регіонального об’єднання ГУАМ — особливостям умов його заснування, етапам інституційної трансформації, перспективам перетворення з переважно політичного...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна НІКОЛЕНКО ВАДИМ ВІКТОРОВИЧ УДК 316.728:573023 ГАСТРОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР 22.00.01 – теорія та історія соціології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора соціологічних наук Харків – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, Міністерство освіти і науки України Науковий...»

«УДК 625.163(9) ПОТАПЕНКО Людмила Леонідівна, Науково-виробниче підприємство «Елна» (м. Київ) РОЗВИТОК ЛІСОЗАХИСНИХ НАСАДЖЕНЬ ЯК ЗАСІБ СНІГОБОРОТЬБИ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ЗАЛІЗНИЦЯХ (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) Боротьба зі сніговими заметами на залізницях була й залишається важливою умовою їх надійного функціонування в зимовий період. Одним із найбільш важливих її засобів є використання лісових захисних насаджень. Суперечлива історія розвитку захисних лісових смуг в другій половині ХІХ...»

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Т. Г. ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ, ЕТНОЛОГІЇ ТА ПРАВОЗНАВСТВА імені О. М. ЛАЗАРЕВСЬКОГО JUVENIA STUDIA Збірник студентських наукових праць Випуск 3 Видавництво «Десна Поліграф» Чернігів УДК 930 (41/99)+37 ББК Ч48+3(0)+Т5+Х Ю 14 Редакційна колегія: Кеда М. К. (голова редколегії), Петровська Ю. М. (заступник голови редколегії), Еткіна І. І., Скороход В. М., Щербина С. В., Коваленко О.О., Віхрова І. О., Пеньковець О. В. Відповідальний за...»

«Шолом Алейхем ЙОСИФ Оповідання джентльмена -Можете сміятися з мене, напишіть про мене, коли хочете, фейлетон, навіть книгу, — я вас не боюся, кажу вам наперед, бо я, бачте, не з лякливих. Я не лякаюся письменника, не гублюся перед лікарем, не червонію перед адвокатом і зовсім не умліваю від захвату, коли мені кажуть, що хтось вчиться на інженера. Я теж колись учився, сам був колись гімназистом. Правда, гімназії я не закінчив через одну історію з дівчиною. В мене...»

«Сергій КОШОВИЙ Київ ЖИТТЄПИС ШАН ЦЗЮНЯ У КНИЗІ СИМА ЦЯНЯ ШИ ЦЗІ, ІСТОРИЧНІ ЗАПИСИ Розглянуто життєпис (біографію) державного діяча Стародавнього Китаю, який проливає світло на його діяльність в царстві Цінь з огляду на впроваджені суспільнополітичні реформи та піднесення цього царства серед інших. Даний життєпис є джерелом для вивчення історії Китаю періоду Чжаньго, борючі царства (далі – Чжаньго). Іноді можна зустріти назву цього періоду як царства, що воюють, епоха воюючих держав, Мак-Ніл у...»

«Роман Крип’якевич Українське Історичне Товариство Львів, Україна МИХАЙЛО ГРУШЕВСЬКИЙ ТА ІВАН К РИ П ’ЯКЕВИЧ* (За матеріялами неопублікованого листування й мемуарів) Характеризуючи стосунки М. Грушевського та І. Крип’якевича, слід торкнутися більш загального питання — формування наукових шкіл в українській історичній науці, а також усіх компонентів цього процесу: підготовки наукових кадрів, видавничої роботи, створення академічної наукової організації європейського рівня і, врешті, самої...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»