WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 38 ] --

Така рада відбулася наприкінці червня — на початку липня 1653 р., і на ній після довгих суперечок було відхилено умови турецької сторони щодо підданства. Не останню роль у такому рішенні законодавчого органу козацької держави відіграв сам Хмельницький. Згідно пові­ домлень російських агентів зі Стамбулу, український правитель при відсиланні турецьких послів говорив їм: «...города (Кам’янця-Подільського. — Т. Ч.) не можу дати, ні іншої ніякої дані, я не маю держави ба­ гатої... тільки якщо люди військові, якщо знадобляться султану, бути мені готовим на його службу»6 4 Причина відмови Стамбулу полягала не лише в надмірних вимогах Туреччини, але й у тому, що варіант з прийняттям османського протек­ 61 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — Кн. 2. — К., 1997. — С. 784,1545.

Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція». — С. 98-99.

62 Воссоединение Украины с Россией. — Т. III. — С. 289, 302.

63 Там же.

64 Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція». — С. 101.

К о н ц е п ц ія пол Іввсал ітетн оГ п ід л е гл о с ті 1БЗ торату був, на нашу думку, всього-на-всього певним відволікаючим ма­ невром української дипломатії. Він мав відвернути урядові кола Речі Посполитої від головного напряму зовнішньої політики Українського гетьманату, який, починаючи з 1649 р., намагався одержати протекцію «православного володаря» — царя Московської держави. З іншого бо­ ку, декларація бажання визнати зверхність Османської імперії викори­ стовувалася Б. Хмельницьким як своєрідний засіб тиску на Росію з метою змусити її монарха прийняти рішення «вступитися» за «одновір­ ців» перед Польською короною.

Ще від початку 1649 р. гетьман Хмельницький періодично одержу­ вав від царя Олексія Михайловича «милостиве жалування» на по­ треби Війська Запорозького. За це російському монархові обіцялося «послуги наші (Війська Запорозького. — Т. Ч.) рицарські... і голови на­ ші покладати за твою царську величність проти всякого неприятеля християнського»65. Активізація українсько-російських стосунків припа­ дає на 1651 р., коли, як припускаємо, Б. Хмельницький остаточно зрозумів безперспективність укладення взаємовигідного договору з ко­ ролем Яном II Казимиром та усвідомив декларативність пропонованої (у відповідь на прохання української сторони) турецької і трансільван­ ської протекцій. Протягом року гетьман тричі особисто звертався до московського царя (9 і 19 березня; 18 липня); двічі направляв посоль­ ства до Москви (січень-березень; серпень-листопад); зустрічав царсь­ кого посла (березень-липень); неодноразово приймав посланців від путивльського воєводи, який був посередником між царем і гетьманом (липень, вересень, листопад, грудень); писав листи до білгородського воєводи С. Прозоровського (1 і 8 січня, 20 вересня, 24 листопада, 18 грудня), боярина Б. Морозова (11 березня; 18 липня), ярославсько­ го намісника І. Милославського (18 липня). Квінтесенцією всіх цих за­ ходів української сторони були слова Б. Хмельницького в листі до Олексія Михайловича від 19 березня 1651 р.: «...як ми перед тим бажа­ ли, так і зараз твоїй царській величності бажаємо, щоб нам государем і царем був, на всі землі царствував»6 Тенденція прийняття «царству­ вання», яке означало не що інше, як здобуття собі надійного протекто­ ра, зберігалася й у наступному році.

Протягом 1652 р. Б. Хмельницький знову тричі безпосередньо апе­ лює до московського царя (9 січня; 24 вересня; 12 листопада), відси­ лає до нього два посольства (січень-квітень; липень) та посланців від путивльського воєводи (лютий, травень), листується з путивльським воєводою Ф. Хілкевим (21 лютого; 1 і 20 березня, 12 квітня, 17, 24 і 65 Історія України в джерелах і матеріалах. — Т. III. — С. 158-159.

66 Документи Богдана Хмельницького... — С. 216.

Т в р ас Ч ухл іб 1Б4 28 травня, 13 і 31 липня, 24 вересня, 18 жовтня). Все це стало причи­ ною того, що від початку 1653 р. відбуваються значні зміни у відноси­ нах гетьманату як з Московською державою, так і з Річчю Посполитою.

Крім того, новий виток дипломатичного протистояння був викликаний надто вже шокуючою пропозицією Б. Хмельницького, який запропону­ вав кандидатуру російського царя як посередника під час перманент­ них українсько-польських переговорів.

Таким чином, виникла зовсім інша конфігурація у сюзеренно-ва­ сальних стосунках між королем Яном II Казимиром та Військом Запо­ розьким на чолі з гетьманом Б. Хмельницьким, який заявив, що задля «тривалого миру» з Польщею «упросили Й. М. (його милості. — Т. Ч) московського царя, п. н. м. (пана нашого милостивого. — Т. Ч.), щоб він, використавши свою повагу, ласкаво й милостиво підтримав наші прохання, які торкаються віри, церков і вольностей Вашої Королівської милості Війська Запорозького»67. Це було висловлено в листі до поль­ ського короля, датованого березнем 1653 р.

З іншого боку, така рішуча заява гетьмана певним чином розв’язу­ вала проблему українсько-російських переговорів. Якщо досі вони ве­ лися в основному таємно, то відтепер Б. Хмельницький (хоча і в односторонньому порядку) міг офіційно зноситися з царським урядом.

Вже від цього часу, зважаючи на обмін посольствами між Чигирином і Москвою, почали окреслюватися умови, на яких Україна буде прийма­ ти протекцію московського царя. Спочатку вони полягали в наступ­ ному: російський монарх, з свого боку, мав забезпечити військову допомогу проти «ляхів» й не «попускав віри нашої православної і цер­ ков східних в поругання це»68, а у відповідь український гетьман буде вірно «служити» цареві. Коли в листопаді 1653 р. Л. Капуста привіз із Москви царську грамоту з рішенням Земського собору прийняти Украї­ нський гетьманат під «міцну руку» Олексія Михайловича, Б. Хмельни­ цький зі старшиною її «радісно прочитав». Пізніше в листі до російських представників В. Бутурліна, І. Алфер’єва та Л. Лопухіна подякував ца­ реві за згоду надати протекцію, але знову ж наголосив на проханні щодо військової допомоги проти ПОЛЯКІВ.

Елементом тиску на московський уряд, як вже відзначалося вище, була політика переконання царя в серйозності українсько-турецьких пе­ реговорів, що тривали з початку 1653 р. і начебто мали завершитися прийняттям османського протекторату. У квітні того ж року про це заяви­

–  –  –

ли у Москві гетьманські посли С. Мужиловський і К. Бурляй70. Саме від цього часу з гетьманської канцелярії почали «витікати» тексти турець­ ких грамот, які з відомих причин відразу ж попадали у руки російським дипломатам71. Промовистим було й висловлення самого Б. Хмельниць­ кого у розмові з посланцями путивльського воєводи Ф. Хілкова: «...не відійти мені бусурманських невірних рук... приводить мені Бог обладану бути і слугою невірному царю (султану. — Т. Ч.)»72. Мабуть саме тому одним з головних аргументів учасників російського Земського собору була теза про те, що необхідно якомога швидше прийняти українців «під високу руку» царя, а то вони піддадуться «бусурманам». Безпосереднім поштовхом до скликання гетьманом козацької ради в Переяславі, як до­ слідили сучасні історики, стало укладення мирного договору у грудні 1653 р. між Кримським ханатом та Річчю Посполитою73.

Хід та рішення січневої ради в Переяславі 1654 р., за участю пред­ ставників не лише козацького, а й інших станів України, неодноразово висвітлювалися у вітчизняній та зарубіжній історіографіях74. Загально­ відомим став факт невдоволеності Б. Хмельницького та генеральної старшини складанням лише однобічної присяги на вірність новому сю­ зерену. Адже, згідно усталених у Західній та Центрально-Східній Євро­ пі принципів, він також мав присягнути в тому, що буде захищати ршіедіа еґ //Ьегїаїев свого добровільного васала.

З огляду на розробленість питання про політико-правовий зміст Переяславсько-Московського договору75, зупинимося лише на його 70 Там же. — С. 263; Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція». — С. 101.

71 Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція». — С. 102.

72 Воссоединение Украины с Россией. — Т. III. — С. 320.

73 Степанков В. С. Кам'янецька угода й Переяславська рада: спроба дослідження по­ літичних наслідків Жванецької кампанії // Українсько-російський договір 1654 p.: Нові підходи до історії міждержавних стосунків. — К., 1995. — С. 13; Федорук Я. О. Міжна­ родна дипломатія і політика України 1654-1657.— 4.1:1654 рік.— Львів, 1996.— С. 15.

74 Новітня історіографія проблеми «Переяслава 1654 р.» викладена в наступних пра­ цях: Плохий С. Н. Освободительная война украинского народа в латиноязычной историогрфии середины XVII века. — Днепропетровск, 1983; Смолій В. А., Степан­ ков В. С. У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу середини XVII ст. — К., 1992; Цибульський В. Переяславська угода 1654 року в зарубіжній історіографії (1945-1990) — Рівне, 1993; Горобець В. Еліта козацької України у пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654-1665. — К„ 2001; Його ж. Переяславсько-московський договір 1654 p.: причини і наслідки істо­ ріографічної традиції та історичні реалії //Українсько-російський договір 1654 p.: Нові підходи до історії міждержавних стосунків. — К., 1995. — С. 14-27; Мицик Ю. Сучасна історіографія Національно-визвольної війни середини XVII ст. // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. — Вип. 7. — К., 2000. — С. 263-268;

Basarab J. Perejaslav 1654: A Historiografical Study. — Edmonton, 1982 та інш.

75 Див., наприклад: Розенфельд И. Б. Присоединение Малороссии к России (1654Историко-юридический очерк. — Петроград, 1915; Яковлів А. УкраїнськоТ а р а с Ч ухл іб 1ББ характеристиці з точки зору сюзеренно-васальних стосунків між Мос­ ковською державою в особі її царя та суб’єктами Українського гетьма­ нату — Військом Запорозьким і гетьманом.

«Служити прямо і вірно у всіх справах і повеліннях царських» зго­ джувалася українська сторона, але на умовах зобов’язань московсь­ кого монарха «в тому всьому пожалування і милость свою царську указати»76. Під «тим всім» розумілося 23 пункти прохання уряду коза­ цької держави від 17 лютого 1654 р. до представника династії Романових щодо їхнього васального підданства. Олексій Михайлович, так само як і королі Владислав IV та Ян II Казимир, насамперед мав підтве­ рдити «права і вольності наші військові, які з віків бували у Війську За­ порозькому (пп. 1,2, 7-12, 21,23), а вже потім «вольності» українських станів — шляхетства, міщанства і духовенства, «надані з віків від кня­ жат і королів» (пп. 3,4,13,17,18). Це мало бути затверджене грамота­ ми з «печатями вислими». Всі інші «люди всякі» (нижчі стани) мали жити згідно усталених норм (п. 17). Обумовлювалися також повнова­ ження гетьмана (п. 5, 6), питання військової співпраці (п. 19, 20), зов­ нішньополітичні (п. 14,22) та зовнішньоекономічні (п. 15,16) проблеми функціонування Української держави77. Ці побажання Б. Хмельницько­ го і «всього Війська Запорозького» мали донести цареві посли С. Богданович-Зарудний і П. Тетеря, які з кінця лютого перебували у Москві.

Затримка із відповіддю російської сторони — цар мав погодити приве­ зені пункти та висунути свої вимоги, згідно яких він збирався проте­ гувати Україні, — змусила Хмельницького 21 березня звернутися з додатковим листом до своїх послів. У ньому наказувалося, що під час ведення переговорів необхідно пригадати росіянам, що незадовго до ради у Переяславі турецький султан «...на всі статті наші і права і віри і вольності дозволяв і ніякої дані від нас не вимагав, тільки щоб ми на війну були готовими»7 Отже, тут знову застосовувалася відо­ 0.



Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК 94(477) «1941/1944» Боган С. М., КОЛАБОРАЦІОНІСТСЬКІ ОРГАНИ ПРАВОПОРЯДКУ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ У 1941-1944 РОКАХ У статті автор розглядає колабораціонізм українських поліцейських у період Другої світової війни. У ній показана діяльність органів правопорядку на окупованій німецькими та румунськими військами території Півдня України у 1941роках. Ключові слова: міліція, поліція, органи самоврядування, злочини. В статье автор рассматривает коллаборационизм украинских полицейских во время Второй...»

«MISCELLANEA науці. Під впливом цієї традиції упорядниця листування Михайла Грушевського і Юрія Сірого несвідомо “відібрала” псевдонім “Магін” від Мартирія Галіна, приписавши його, як і попередники О. Дей, Б. Ясінський, О. Колодій та інші, Теодотові Галіпу. Якщо ми вже знаємо, що “Магін” – це Мартирій Галін, то ким же був цей діяч? Знаємо в загальних рисах, що був ученим-медиком. А детальніше? Про нього є невеличка біограма в першому томі “Енциклопедії українознавства” (з видозміною написання...»

«СУЧАСНІСТЬ ЛЮТИЙ 1989 — Ч. 2 (334) Г. Кочур: ФЕНОМЕН МИКОЛИ ЛУКАША Г. Крук: ПОРАДА МИХАЙЛА КМІТА А. Зємба: КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В ПОЛЬЩІ І УКРАЇНЦІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Д. Марплз: УКРАЇНА ЗА М. ГОРБАЧОВА ISSN 0585-8364 НОВІ ВИДАННЯ ВИДАВНИЦТВА «СУЧАСНІСТЬ» Юрій Шевельов УКРАЇНСЬКА МОВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ДВАДЦЯТОГО СТОЛІТТЯ (1900-1941). Стан і статус 1987, 295 стор. З англійської переклала Оксана Соловей. ISBN 3-89278-000-5 Ціна: 12 ам. дол. (безкислотний папір) Автор змальовує політичну...»

«УДК 008:130.124.4 А.Р. Бекірова, старший викладач (Кримський державний інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь) ДУХОВНІСТЬ – ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У статті розкрито суть поняття „духовність”, його зміст, який визначає формування громадянської культури особистості. Акцентовано увагу на важливості розуміння духовної культури свого народу. На початку третього тисячоліття пріоритетного значення в освіті набуло формування громадянської культури, що пов'язане із загальним...»

«_ Серія юридична _ _ tional process and characteristics of communist education among students and faculty Faculty of Law LSU Franko in these chronological limits. Key words: ideological and political work, the Marxist-Leninist ideology, sovietization, communist education, stalinism. Стаття надійшла 02 вересня 2013 р. І. Є. Словська УДК 342.53 РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ У статті йдеться про становлення вітчизняного парламентаризму в добу національно-визвольних...»

«УДК 316.343. 32+281.9 (091) (477.83/86) “11/14” Андрій ПЕТРИК БОЯРИ ТА ЦЕРКВА ГАЛИЧИНИ Й ВОЛИНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІТОПИСНИХ ТА АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Стосунки боярства з представниками церковного прошарку Галичини та Волині в сучасній історіографії досі не знайшли належного висвітлення, переважно через бідність та фрагментарність джерельної бази. Інакше стоїть справа з боярством та церквою Північної Русі, яким присвячено ряд праць російських істориків1, що насвіт люють відносини між церквою і...»

«2013 р., вип. 33 (86) ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 51(092) Г.М. АНТОНЕНКО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО МАТЕМАТИКА О.В. ПОГОРЄЛОВА У статті охарактеризовано основні віхи життя та напрями діяльності видатного українського математика Олексія Васильовича Погорєлова. Його науково-педагогічну діяльність відзначено високими державними та міжнародними нагородами, а наукові досягнення дали поштовх розвитку нового напряму геометрії – геометрії “в цілому”. Ключові слова: математика, геометрія,...»

«21 ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ А.О. Маслов (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна) ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ М. СПЕНСА В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ* У статті висвітлено основні положення теорії інформаційних сигналів М. Спенса з позицій теорії і практики інформаційної економіки. Зроблено комплексний аналіз становлення теорії інформаційних сигналів як складової теорії інформаційної економіки. Досліджено основні види ринкових сигналів...»

«266 &task= view&id=31&Itemid=29.10. Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность / Рорти Р. – [Пер. с англ. И. Хестановой и Р. Хестанова]. – М.: Русское феноменологическое общество, 1996. – 282 с.11. Русакова О.Ф. PR-Дискурс: Теоретико-методологический анализ [Электронный ресурс] / О.Ф. Русакова, В.М. Русаков. – Режим доступа: http://www.madipi.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=27%3Ap r-&catid=59%3Apr&Itemid=10. 12. Синельникова Л.Н. Пиар-коммуникация в системе новых научных...»

«ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ И ИНСТИТУТЫ 1 УДК 329.273 В.С. Наконечний Київський національний університет імені Тараса Шевченка СЕПАРАТИЗМ: ПОНЯТТЯ ТА ПІДХОДИ ДО ТЛУМАЧЕННЯ Розглядається поняття про виникнення, розвиток та здолання різних форм сепаратизму. Історія політичного розвитку цивілізації – це перманентний процес зникнення старих та утворення нових держав, як основної форми політичного співіснування етносів. Причини розпаду здавалося б непорушних імперій криються у низці факторів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»