WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 37 ] --

Не відкидаючи перспективу набуття російського протекторату (про що свідчать листи Б. Хмельницького до Олексія Михайловича від 1 ли­ пня, 20 жовтня та 11 листопада 1650 р.), українське керівництво з огля­ ду на ненадання Московською державою військової підтримки, влітку 1650 р. активізує свої відносини з Османською імперією. Спочатку геть­ ман звернувся до яничарського воєначальника в Стамбулі Бекташ-аги та очаківського бея Мурад-паші з проханням допомогти у відновленні стосунків з султаном Мегмедом IV. У відповідь османським волода­ рем було направлене до Чигирина посольство на чолі з Осман-агою (Осман-чаушем), яке перебувало у гетьманській столиці з ЗО липня до 5 серпня 1650 р.4 Наслідком перебування турецького урядовця в Україні став лист Б. Хмельницького до турецького султана. У ньому обумовлювалися попередні умови, згідно яких Український гетьманат погоджувався на турецький протекторат. Чигирин зобов’язувався: «про­ ти кожного неприятеля (султана. — Т. Ч.) стояти»: «у держави Вашої цесарської милості не вторгатися»; «у згоді перебувати з татарами...

41 Там само.

42 Там само.

43 МісИа^омгекі ^ Квіеда ратфпісга. — Б. 554-555; Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція». — С. 93.

К о н ц е п ц ія п ол Івасал ітетно Т п ід л е гл о с ті 159 на віки в приятельстві ходити»; з відома султана і кримського хана свої «військові справи чинити»44.

Відповідь і пропозиції турецької сторони мав вислухати керівник українського посольства полковник А. Жданович, який разом з Османагою прибув на початку вересня до столиці Османської імперії. Оче­ видно, протягом 7-20 вересня послами Хмельницького в результаті переговорів з великим візирем були обумовлені основні пункти майбу­ тнього підданства Українського гетьманату султанській владі. Симво­ лом згоди Мегмеда IV взяти козацьку державу під свій захист стало вручення Ждановичу перед від’їздом до України «булави дорогоцін­ ної» для передачі її Б. Хмельницькому45. Разом з ним до Чигирина по­ вернувся й Осман-ага, що повинен був викласти гетьману пропозиції султана. Турецький посол був на прийомі у Б. Хмельницького на почат­ ку грудня 1650 р.4 6 Згідно з дослідженнями М. Грушевського, українсько-турецькі пере­ говори завершилися у березні наступного року «формальним при­ знанням України васальною державою Отаманської імперії»47 Такий висновок відомий вчений зробив на основі дослідження тексту султан­ ської грамоти на ім’я гетьмана, де йшлося про згоду турецького мо­ нарха протегувати Україні48. Про конкретні умови протекції свідчив австрійський дипломат І. Шмід, який у той час перебував у Стамбулі й повідомляв 10 березня 1651 р. до Відня про те, що козаки були звіль­ нені від данини султану й мали одне зобов’язання — нести військову службу на користь нового сюзерена49. Мегмед IV також надіслав Хмельницькому вишитий золотом кафтан, що в османській традиції міждержавних відносин означало визнання українського гетьмана за султанського підданого. Однак як тільки дійшло до практичної реаліза­ ції цієї угоди, у відносинах між Чигирином і Стамбулом почало виника­ ти певне напруження.

Навесні 1651 р. Б. Хмельницький відмовився прийняти військову допомогу турків в обмін на вимогу передачі Порті Кам’янця-Подільського. Коли ж у червні кримський хан, всупереч своїм попереднім зо­ бов’язанням, не підтримав українську армію в битві з поляками під Берестечком, гетьман звернувся з проханням до Мегмеда IV «кримсьАкты ЮЗР. — Т. VIII. — СПб., 1875. — С. 354.

45 Жерела до історії України-Руси. — Т. XII. — Львів, 1911. — С. 139; Флоря Б. Богдан Хмельницький і турецька «протекція» — С. 94.

46 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 2. — С. 185.

47 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — Кн. I. — К., 1996. — С. 54.

48 Katalog dokument6w tureckich. Dokumenty do dziejow Polski і kraj6w oSciennych w latach 1455-1672 / Opr. Z. Abrachamowicz. — Warszawa, 1959. — S. 331.

49 Жерела... — Т. XII, — C. 164.

Т а р а с Ч ухліБ 1БО ким людям учинити... допомогу» українцям50. В обмін на наказ султана хану щодо підтримки Хмельницького, Порта змусила останнього пого­ дитися на зміну попередніх домовленостей. Тепер Український гетьма­ нат (так само, як Молдавія та Валахія) був вимушений платити данину султану. Крім того, гетьман мав надати в розпорядження Османської імперії певну кількість війська для її війни з Венецією51.

Розуміючи, що Кримський ханат, незважаючи на вказівки із Стамбу­ лу, знову може зрадити, а грошей у військовому скарбі було не так ба­ гато (та і кожен бойовий полк перебував на особливому рахунку, з огляду на війну з Польщею), Б. Хмельницький вирішив знову укласти договір щодо підданства Українського гетьманату Речі Посполитій.

Тим більше, що до цього спонукала тимчасова військова поразка під Берестечком. Реакція Порти на укладення у вересні 1651 р. Білоцер­ ківського перемир’я між гетьманом і королем була досить різкою, ад­ же тепер плани реального поновлення турецького протекторату над Україною знову відкладалися на невизначений термін.

Впроваджуючи свою концепцію полівасалітетної підлеглості, геть­ ман Б. Хмельницький ще в листопаді 1650 р. заявляв, начебто «випра­ вдовуючись» перед Яном II Казимиром за стосунки з «сторонніми панами» — московським царем, турецьким султаном, трансільвансь­ ким князем і кримським ханом: «...рятуючи наші голови і запобігаючи нашому лиху, мусимо шукати собі приятелів (іноземних володарів. — Т. Ч.)»52. Під тягарем військових невдач української армії в 1651 р. геть­ ман Б. Хмельницький та генеральна старшина у вересні того ж року складають присягу на вірність «королеві і Речі Посполитій»53, яка скріп­ лювала укладену між ними Білоцерківську угоду. Однак одразу ж після акту присяги український гетьман висилає своє посольство до Москви з листом до царя, в якому, зокрема, говорилося: «...прийняли перемир’я з гетьманами коронними і Річчю Посполитою..., і сподіваємось на лас­ ку Господа Бога і на ласку Його Царської Величності»5 4 Після примирення Хмельницького з королем під Білою Церквою йому знову потрібно було «виправдовуватися» вже перед іншим ди­ настичним володарем — султаном Османської імперії. Основною при­ чиною українсько-польського перемир’я, яку зазначив гетьман у листі до Мегмеда IV від 4 листопада 1651 р., було запізнення татарських орд 50 Pami^tniki do panowania Zygmunta III, Wladyslawa IV, Jana Kazimierza / Wyd. K.

Wojcicki. — Т. II. — Warszawa, 1846. — S. 199.

51 Воссоединение Украины с Россией. — Т. III. — М., 1954. — С. 143.

52 Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. — К., 1998. — С. 63.

53 Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IX. — 4.1. — С. 365-367.

54 Цит. за: Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький... — С. 296.

К о н ц е п ц ія п о л ів в с о л іте тн о ї п ід л е гл о с ті 1Б1 при поєднанні з козацькою армією перед початком Берестецької битви.

Але, незважаючи на це, Український гетьманат залишився в «братер­ ському» союзі з Кримським ханатом. Окрім того, Б. Хмельницький наго­ лосив на своєму бажанні й надалі визнавати зверхність турецької влади: «...як також хочемо бути вірнопідданими і Вашої царської мило­ сті (султана. — Т. Ч.)»55. Більш того, гетьман знову звернувся до султа­ на з проханням дати наказ хану йти йому на підтримку, адже «ляхи, гарантовані укладеним миром, перейшли на відпочинок за Дніпро; по­ бивши їх, легко примусимо решту піддатися під владу В. ц. м. (Вашої царської милості. — Т. Ч.) [султана]»56. Ці прохання були повторені й у черговому листі Б. Хмельницького до Мегмеда IV від 27 листопада того ж року5 7 Наступного, 1652 р., коли Ян II Казимир за допомогою не дуже скла­ дної політичної комбінації змусив українського гетьмана вибирати між польською і турецькою протекцією — у березні він запропонував йому негайно виступити у військовий похід проти Туреччини, — Б. Хмельни­ цький дипломатично відмовив королю. А через деякий час у листі до коронного канцлера А. Лещинського від 24 червня 1652 р. відверто заявив, що якщо король не накаже припинити наступ на землі Укра­ їнського гетьманату, то він «змушений буде шукати собі іншого сто­ роннього пана і чужої сили, яка зможе нас захищати»5 Те ж саме було повторене Б. Хмельницьким і в листі до брацлавського воєводи С. Лянцкоронського: «...втративши все, змушені будемо шукати собі іншого стороннього пана»

Невдовзі ці погрози втілилися у відновленні гетьманом більш тісних дипломатичних стосунків з Османською імперією. На початку березня 1653 р. до Стамбулу виїхало представницьке козацьке посольство. Як засвідчував турецький хроніст XVII ст. Наїма, Хмельницький просив султана Мегмеда IV підтвердити своєю грамотою протекторат над Україною, і, як символ зміцнення сюзеренно-васальних стосунків, на­ діслати йому «стяг» і барабан60. Б. Флоря, слідом за М. Грушевським, 55 Архів головний актів давніх у Варшаві. — Ф. «Архів Скарбу Коронного», від. «Козацькі справи», папка 42, спр. 27. — № 6; Документи Богдана Хмельницького... — С. 226.

56 Документи Богдана Хмельницького... — С. 226.

57 Там само. — С. 233-234.

58 Музей Національний ім. кн. Чарторийських у Кракові. Відділ рукописів. — Теки Нарушевича, № 146. — Арк. 211-216; Документи Богдана Хмельницького... — С. 266-267.

59 Крип’якевич І. Неопубліковані листи Богдана Хмельницького 1650-1657 pp. // ЗНТШ. — Т. 149.— Львів, 1928. — С. 176-177.

60 S^kowski J. Collectanea z dziejopis6w tureckich rzeczy do historii polskiej slu±[cych. — T 1. — Warszawa, 1824. — S. 204-205.

Т а р а с Ч у хліб 1Б2 відзначав, що після здійснення відповідних актів Військо Запорозьке повинне було розглядатися як частина Османської імперії, а військо­ вий напад на нього мав розцінюватися як напад на саму імперію61. Йду­ чи назустріч проханням гетьмана, султан надіслав до України «вели­ ке» посольство на чолі з Мегмед-агою, яке перебувало у Чигирині з середини травня до кінця червня. Турецький урядовець привіз султан­ ську грамоту, де говорилося про те, «щоб був гетьман у підданих сул­ тана»62. Крім того, він вручив Хмельницькому «коруну, і шаблю, і булаву, і бунчук, і кафтан». Османський посол запевнив українське ке­ рівництво, що султан Мегмед IV надасть йому військову допомогу у вигляді десяти тисяч вояків силістрійського паші й буде постійно захи­ щати козацьку державу від іноземних вторгнень. Це були зобов’язання монарха Османської імперії як протектора України і разом з тим володаря-сюзерена стосовно гетьмана-васала Б. Хмельницького.

Обов’язки Українського гетьманату як васальнозалежної держави перед султанською владою за пропозицією турецького посольства бу­ ли наступними: 1) передача під султанське управління Кам’янця-Подільського; 2) щорічна сплата данини у розмірі 10 тисяч золотих і 10 тисяч волів та овець; 3) надання Порті своїх військових підрозділів у разі необхідності6 Також Б. Хмельницький, разом з усією старшиною, мав скласти присягу вірності султану від імені всього населення Украї­ ни. Гетьману залишалося зробити один (але чи не найголовніший!) крок до правового оформлення угоди про васальну залежність гетьма­ нату від Османської імперії, а саме — скликати Генеральну раду, яка б легітимізувала попередні українсько-турецькі домовленості.



Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Ушенко Н.В., Друзін Р.В. Еволюція інституту банкрутства в Україні УДК 347.736:631.11 (477) Ушенко Н.В., д.е.н., проф., БУМіБ Друзін Р.В., к.е.н., ст. викладач, ТНУ імені В.І. Вернадського ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА В УКРАЇНІ Досліджено еволюцію інституту банкрутства в Україні, обґрунтовано виділення 6 етапів розвитку інституту банкрутства та їх характерні риси, з’ясовано шляхи подальшого розвитку інституту банкрутства в умовах фінансової кризи. Ключові слова: банкрутство, інститут...»

«Наукові записки Вінницького педуніверситету. Сер. Географія. – 2011. – Вип. 22. УДК 910.4 (091) Кокус В.В. Географічні дослідження вчених науково-краєзнавчих товариств Правобережної України (20-ті роки ХХ ст.) У статті на основі аналізу літературних джерел розглянуто внесок вчених науково-краєзнавчих осередків Правобережної України у вивчення окремих компонентів природи регіону: геологічної будови, корисних копалин, рельєфу, клімату, водних ресурсів, ґрунтів, рослинного і тваринного світу....»

«Г.Полєтаєв ЄВРЕЇ У РАДЯНСЬКОМУ РУСІ ОПОРУ НА ЖИТОМИРЩИНІ Питання спротиву євреїв проти національного геноциду сьогодні є одним з найбільш пріоритетних до вивчення історичною наукою. Факт єврейської антинацистської боротьби опинивcя у колі уваги істориків ще на заключному етапі Другої світової війни. На той час поряд із описом реалізації нацистською Німеччиною політики переслідування євреїв, етапів еволюції антисемітської політики, організації апарату переслідування і знищення, діяльності різних...»

«1 Робоча програма навчальної дисципліни «Основний музичний інструмент» для студентів галузі знань 0202 «Мистецтво» спеціальності 8.02020401 «Музичне мистецтво» другого (магістерського) освітнього рівня.Розробник: Куришев Євген Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка Робочу програму схвалено на засіданні кафедри інструментально-виконавської майстерності Інституту мистецтв...»

«Савицька Лілія Національно-визвольний рух на Стрийщині в роки Другої світової війни Український визвольний рух від початку своєї діяльності завжди привертав увагу дослідників. Незважаючи на декількатисячний масив розвідок, окремі аспекти проблеми маловивчені або й взагалі недосліджені. Малодослідженою залишається локальна історія національно-визвольного руху. До них належить і проблема організаційного становлення та функціонування національно-визвольного руху на Стрийщині в роки Другої світової...»

«Історичні студії суспільного прогресу УДК 930.94(477)1708/1782 Бєлашов В. І. ІСТОРІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА ГЛУХІВСЬКОГО ПЕРІОДУ ІСТОРІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ 1708 1782 рр. Стаття присвячена історіографічній спадщині Глухівського періоду історії Гетьманщини, кількісній і якісній характеристиці, персоналіям історіографічного процесу XVIII ст., їх особистому внеску у написання козацьких літописів, діаріушів, щоденників, перших історичних творів спробам створення документальної бази історичних праць, формуванню...»

«Комплекс завдань з «Історії зарубіжної літератури XVII – пер. пол. ХІХ ст.» для студентів 2 курсу ФІФ (переклад) Викл. Кравченко Я.П. Програма курсу складається з двох змістових модулів та включає такі форми роботи: аудиторна робота (лекції), написання модульних контрольних робіт, виконання індивідуального науково-дослідного завдання, складання екзамену. Оскільки курс не передбачає проведення семінарських завдань, то з метою контролю ступеня засвоєння матеріалу та отримання студентами...»

«УДК 657:006.03:339.923:061.1ЄС Хомовий С.М., к.е.н. Білоцерківський національний аграрний університет ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ І СТАНДАРТИЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В статті розкрита суть застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, та їх нормативно-правової бази. Наведено основні позитивні і негативні сторони переходу України на Міжнародні стандарти фінансової звітності. Зроблено аналізі вимог до складання звітності за П(с)БО і МСФЗ. Висвітлено...»

«Польська Ю. В., Голубева М. О., Приходькіна Н. О. НаУКМА ПОНЯТТЯ ҐЕНДЕР ТА ЙОГО МІСЦЕ У РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Актуальність дослідження. Україна інтегрує у світове суспільство, де відбувається зміна багатьох усталених парадигм, культурних стереотипів і освітніх стратегій. Одним з головних пріоритетів розвитку держави стає ліквідація всіх проявів соціальної і, зокрема, ґендерної нерівності, що суперечить сьогоденним політичним реаліям. З 1 січня 2006 р. вступив у силу Закон...»

«чи жить, чи вмерти.» [5, 422]. Посередництвом образів автор протиставляє державницькі ідеї козацької старшини і християнську мораль Божого чоловіка. Відчутним у творі є протиставлення трагічного розриву між ідеальним і реальним. Отже, домінування у творчості Шевченка і Куліша ідеї козакоцентризму свідчить про те, що обидва митці бачили в козацтві (низовому чи елітному) прообраз тієї рушійної сили, яка здатна на побудову української держави. Ідея козакоцентризму у Шевченка основується на...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»