WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 34 ] --

Вченими вже було відзначено, що легітимація гетьманської влади під час урядування Б. Хмельницького відбувалася через посилання останнього на jus occupationis (С. Величенко)1та формування ним ко­ нцепції jus divinum (С. Плохій)2. Але і «право захоплення», і «божест­ венне право», як правило, застосовувались заради узаконення внутрішньополітичних владних претензій гетьмана Війська Запорозь­ кого щодо України й не були переконливим аргументом для волода­ рів сусідніх країн. Саме тому Б. Хмельницький намагається добитися зовнішньополітичного визнання через оформлення династичного шлюбу свого старшого сина з донькою молдавського господаря В. Лупула Розандою3 Але в цьому випадку, зважаючи на тогочасні політико-культурні традиції, лише сини Тимоша й Розанди Хмельницьких-Лупулів вважалися б «принцами крові» й могли здійснювати свої владні повноваження щодо тієї чи іншої території. Крім того, фо­ рмуванню князівської династії Хмельницьких могли завадити і суб’єк­ тивні фактори (як-то вбивство когось із подружжя або потенційних нащадків), що і підтвердилося невдовзі, коли у 1653 р. було смерте­ льно поранено гетьманича.

Саме тому головним завданням Б. Хмельницького, починаючи з другої половини 1648 p., на нашу думку, було утвердження Україн­ ського гетьманату як васальнозалежної держави під протекторатом якогось із монархічних дворів Заходу (Трансільванія), Сходу (Росія), Півдня (Туреччина) чи Півночі (Швеція). Як заявляв у серпні 1649 р. з цього приводу сам Б. Хмельницький, «...я буду триматися того пана (монарха. — Т. Ч.), який мене ласкаво з Божої ласки держить в своїй 1 Величенко С. Володарі і козаки: замітки до проблеми історичної легітимності і тяглості в українській історіографії XVII— XVIII ст. // Месііаеуаііа ІІсгаіпіса: менталь­ ність та історія ідей. — Т. І. — К., 1993. — С. 117-121.

2 Плохій С. Божественне право гетьманів: Богдан Хмельницький і проблема ле­ гітимності гетьманської влади в Україні // Месііаеуаііа исгаіпіса: ментальність та історія ідей. — Т. III. — К., 1994. — С. 86-110.

3 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний пор­ трет. — К.. 1993. — С. 317-319.

К о н ц е п ц ія п о л ів а с а л іт е т н о ї п ід л е гл о с ті 147 опіці»4. Зважаючи на те, що політика на утвердження міжнародної ле­ гітимації через прийняття протекторату когось із іноземних монархів відбувалася майже одночасно у всіх вищезазначених геополітичних напрямах й зумовлювалася специфікою status quo Війська Запорозь­ кого (а воно як до, так і після 1648 р. перебувало у підданстві королів Речі Посполитої), ці зовнішньополітичні заходи поступово трансфор­ муються в концепцію полівасалітетної підлеглості новоутвореного під час революційних подій державного організму.

Безумовно, творцем цієї концепції був ніхто інший, як гетьман Б. Хмельницький. Спираючись на довголітні традиції міжнародної діяль­ ності українського козацтва, він зумів, як буде висвітлено нижче, не відмовляючись від сюзеренітету польського короля, забезпечити вхо­ дження козацької держави до міжнародної спільноти на умовах прий­ няття номінального васалітету від турецького султана, московського царя й шведського короля. Тим самим у міжнародних відносинах було узаконене право гетьмана Війська Запорозького на володіння Украї­ ною, яка досі сприймалася світовими володарями лише як провінція Речі Посполитої.

Грунтуючись на нарративних джерелах першого (міжнародні до­ говори Українського гетьманату, дипломатичне листування Б. Хмель­ ницького із східними та західними монархами) та другого (інструкції гетьмана багаточисельним українським посольствам, переписка гене­ ральної старшини з урядовцями інших країн тощо) ряду й викорис­ товуючи наукові досягнення вітчизняної й зарубіжної історіографії, спробуємо обгрунтувати висловлену гіпотезу щодо започаткування Б. Хмельницьким концепції полівасалітетної підлеглості Українського гетьманату як держави, що виникла в результаті збройного повстан­ ня «рицарського люду» східних воєводств Речі Посполитої протягом 1648-1649 pp.

Але насамперед коротко охарактеризуємо взаємовідносини між майбутнім гетьманом Війська Запорозького Б. Хмельницьким та коро­ лем Речі Посполитої Владиславом IV перед початком відомих подій, у 1646-1647 pp., коли більшого (ніж у попередні десятиліття) визнання набуло правове становище козацької корпорації. У цей час, після довгих років «заборонних» постанов польсько-литовських владних ор­ ганів, Військо Запорозьке нарешті одержує довгоочікуваний королівсь­ кий привілей, в якому певною мірою окреслювався не лише його соціально-політичний статус, але й дозволялося проведення контро­ льованої польським монархом зовнішньої політики.

4 Памятники, изданные Киевскою комиссиею для разбора древних актов. — Т. 1. — Отд. III, — К., 1898, — С. 464.

Торос Ч ух л іб 14В Свого часу окремі аспекти козацько-польських стосунків у передре­ волюційний період були грунтовно досліджені С. Соловйовим, В. Чермаком, М. Грушевським, В. Голобуцьким та Б. Флорею5. Польський історик В. Чермак ще наприкінці XIX ст. зробив висновок про те, що у квітні 1646 р. представники козацької старшини (серед яких був і Б. Хмельницький) перебували у Варшаві, де отримали з рук Владислава IV два привілейних листи. Перший з них дозволяв виступити козаць­ кому війську в морський похід проти Османської імперії, другий — збільшував реєстр Війська Запорозького до 12 тисяч6. Єдине застере­ ження стосувалося того, що ці два документи повинні бути секретними до часу оголошення Річчю Посполитою війни Туреччині. Ці «глейтовні»

листи були скріплені особистою печаткою польського короля7 Надані «вольності» спричинили справжній «психологічний перево­ рот» у свідомості не лише козацтва, але й усього українського населен­ ня Речі Посполитої. Адже, як відзначив російський вчений Б. Флоря, протягом десятиріч у середовищі українців зберігалося стійке уявлен­ ня щодо свого нерівноправного становища в державі «двох народів»8 А тепер вони, спираючись на королівську протекцію, могли «мати при боці шаблю і переслідувати своїх кривдників»9— представників магна­ тства та шляхти.

Згідно свідчень сучасників, під час другої зустрічі з Б. Хмельниць­ ким, що відбулася у 1647 р., Владислав IV подарував тому свою шаблю. Вже згодом, у 1648 р., опосередковано підтверджуючи це,

Хмельницький говорив одному з польських послів М. Собеському:

«Навіщо казав (Владислав IV. — Т. Ч.) нам вольності шаблею дістава­ ти»10. Поряд з іншими причинами, надання королем Війську Запорозь­ кому вищеназваних привілеїв спричинило до посилення сепаратистських тенденцій серед його провідників та більшої частини різних верств українського суспільства й було вміло використано козацькою верхів­ кою як доказ законності збройного виступу у 1648 р.

5 Czermak W. Plany wojny tureckiej Wladyslawa IV. — Krakdw, 1895; Грушевський М.

Історія України-Руси. — T. VIII. — К., 1995. — С. 463-464; Голобуцкий В. Дипло­ матическая история освободительной войны украинского народа. 1648-1654 гг. — К., 1962. — С. 77; Флоря Б. Запорозьке козацтво і плани турецької війни Владисла­ ва IV // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: 36. наук, праць. — К., 1992. — С. 79-104.

6 Czermak W. Plany wojny... — S. 305.

7 Ibid; Флоря Б. Запорозьке козацтво... — С. 84.

8 Флоря Б. Запорозьке козацтво... — С. 100-101.

9 Соловьев М. С. История Росссии с древнейших времен: в XV кн. — Кн. 3. — Т. X. — М., 1879. — С. 193.

10 Michalowski J. Ksi^ga pami^tnicza. — Krakdw, 1864. — S. 120-121.

К о н ц е п ц ій п о л ів а с а л іт е т н о ї п ід л е гл о с ті 149 Відзначимо, що з початком Української революції (до укладення Зборівського трактату 1649 р.) характер стосунків між Військом Запо­ розьким та Польською короною майже не змінився. З точки зору сю­ зеренно-васальних відносин, вони на той час відбувалися ще між суб’єктами одного державно-політичного тіла (Речі Посполитої) — ко­ ролем, який був для козацтва «дідичним» сюзереном, й «гетьманом з усім Військом Запорозьким» — «колективним васалом». Саме так, в усвідомленні української сторони, вони розвивалися від часу правлін­ ня короля Стефана Баторія.

Вже в одному з перших листів до короля Владислава IV, що був на­ писаний у червні 1648 р., після гучних перемог над коронною армією на Жовтих Водах й під Корсунем, гетьман Б. Хмельницький окреслив своє васальнопіддане становище як «найнижчий підніжок і вірнопідданий»

польського монарха й висловив «вірність підданства нашого (Війська Запорозького. — Т. Ч.) з вірною рицарською службою...»11. Разом з тим, він нагадав сюзеренові про надані їм раніше «права, привілеї, вій­ ськові вольності» та про їхнє порушення від «українних старост і дер­ жавців», які протягом довгого часу «кривдять і ображають» козацький загал. Це й стало причиною збройного виступу Війська Запорозького, але не проти короля, а проти річпосполитських урядовців, які, на думку гетьмана, не «могли бути добрими приятелями В. К. М.-ті, П. н. м. (ва­ шої королівської милості пана нашого милостивого. — Т. Ч.)», проте були королівськими підданими. А тому Б. Хмельницький просив Вла­ дислава IV пробачити йому «гріх» порушення сюзеренно-васальних стосунків (він полягав у самовільному збройному виступі проти інших королівських васалів) та залишити Військо Запорозьке при «давніх правах і вольностях» («сіаи/пусії рга\масЬ і ууо/поэаасЬ»)12.

Частково про зміст цих «прав і вольностей» можемо дізнатися, ре­ конструювавши за допомогою методу «від противного» текст «Інструк­ ції послів від Війська Запорозького» до польського короля, який був доданий до згадуваного вище листа13. Тут насамперед йшлося про економічні («майнові») права козацтва на «хутори, сіножаті, луки, ниви, зорані поля, ставки, млини», «бджолині десятини і поволівщину» та ін­ шу власність («все, що тільки комусь з панів урядників сподобається»).

На другому місці стояло право забезпечення вільного життя батьків і матерів козаків (щоб за них «чини і всяку повинність» не відбувати) та козацьких вдів. Вочевидь, тут йшлося саме про права українських (реєстрових чи городових) козаків, адже, як засвідчується на початку 1 Памятники, изданные Киевскою комиссиею... — Т. 1. — Отд. III. — С. 118-125;

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). — К., 1961. — С. 33-36.

12 Документи Богдана Хмельницького... — С. 33-36.

13 Там само. — С. 36-39.

Т а р а с Ч ц хл іб «Інструкції...», їх ущемляли «українні» урядовці. У наступних пунктах вже говорилося про забезпечення військових привілеїв (вольностей) козаків на Запорожжі («па Іарогоіе»), Це можливість здобуття «коза­ цького хліба» в морських та сухопутних походах; заняття уходництвом (полювання на звіра та рибальство) й несплата з цього чиншу; звільне­ ння від різних видів робіт на користь полковників, призначених варшав­ ським урядом для керування реєстровими полками на Січі.

Крім цього, король мав забезпечити платню («яку ми (Військо Запо­ розьке. — Т. Ч.) вже п’ять років не отримуємо») для шеститисячного реєстру (згідно «Інструкції...» посли мали просити у Владислава IV збільшити реєстр на шість тисяч осіб й «залишитися у числі 12000») та охорону, згідно «давніх вольностей» православного духовенства14. Та­ кож Владислав IV повинен був підтвердити надані «попередніми св.

пам’яті польськими королями» ргМІедіа еґ ІіЬеііаіез. Лише за відновле­ ння перерахованих умов Військо Запорозьке погоджувалося вірно слу­ жити своєму сюзеренові.



Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«кирилловской печати. XVIXVIIІ вв. Каталог изданий, находящихся в Государственной библиотеке СССР им. Ленина.Выпуск 1. 1574 первая половина XVII века.М.,1976. 25. Степовик Дмитро. Передмова // Степовик Дмитро. Історія української ікони Х-ХХ століть. Видання друге,стереотипне.К., 2004. 26. Ольга Ніколенко, д-р філол. наук, проф. ФОРМИ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В РОМАНІ О. С.ПУШКІНА «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН» У статті йдеться про явище інтертекстуальності та про макрой макрорівні його в романі О. Пушкіна «Євгеній...»

«Розділ XI Права, свободи та обов'язки людини і громадянина   Основою прав с можливість їх використання. Бідність сама по собі с порушенням багатьох прав. Б. Кістяківський   §1. ПРАВА ЛЮДИНИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ   У сучасних публікаціях, підручниках процес формування концепції основних прав людини найчастіше пов'язують із такими джерелами, як Білль про права (Англія, 1689 p.), Петиція про права (1628 p.), Декларація незалежності (США, 1776 p.), Декларація прав людини і громадянина (Франція,...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІСТОРИК І ВЛАДА Київ 2016 УДК 930.1(44) ББК 63.3(4Укр) І 90 Історик і Влада. Колективна монографія / Відповідальний редактор В.Смолій; творчий керівник проекту І.Колесник. – К.: Інститут історії України НАН України, 2016. – 543 с.Рецензенти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Геннадій Боряк доктор філософських наук, професор Валентин Онопрієнко Авторська група: Ірина Колесник творчий керівник проекту Віталій...»

«© Д.О. Терлецький, 2013 УДК 510.2 Д.О. ТЕРЛЕЦЬКИЙ МНОЖИНИ ЯК СУКУПНОСТІ СУТНОСТЕЙ-ОБ’ЄКТІВ Вступ. Поняття «множина» є центральним для теорії множин і одним із фундаментальних понять для математики в цілому, але окрім цього це поняття має важливе та глобальне значення в життєдіяльності людини. Ми використовуємо множини повсякденно в своїй розумовій діяльності у процесі сприйняття, аналізу, порівняння, пошуку, класифікації тощо. Свідомо або підсвідомо створюємо множини, оперуємо ними,...»

«Держава і право · Випуск 60 цію власних соціальних та економічних інтересів (для них сприйняття національної ідеї суто прагматичний вчинок зовнішнього плану). «Націонал-патріоти», для яких українська національна ідея – це внутрішнє переконання, ідейний мотив мислення і дій16. Водночас лише останні мають в основі своєї ідентичності яскраво виражену етнічну складову. На сьогодні українська політична наука та соціологія мають достатню теоретичну базу, інтелектуальні та матеріальні ресурси для...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА ВИПУСК 22 СЕРІЯ: ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ КИЇВ – 2016 Наукові записки КУТЕП. Вип. 22, 2016. Серія: «Філософські науки» КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА НАУКОВІ ЗАПИСКИ КУТЕП ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ВИПУСК 22 (Серія: філософські науки) КИЇВ – 2016 Наукові записки КУТЕП. Вип. 22, 2016. Серія: «Філософські науки» ББК 72 я5 Збірник наукових праць засновано 2001 року Фахове видання з філософських наук затверджено постановою...»

«УДК 82.091::821.161.2+821.112.2 Ольга Чик РОМАНИ ВИХОВАННЯ “ЛЮБОРАЦЬКІ” АНАТОЛІЯ СВИДНИЦЬКОГО, “ХМАРИ” ІВАНА НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО, “ЛІТОПИС ПТАШИНОЇ СЛОБОДИ” ВІЛЬГЕЛЬМА РААБЕ, “ЕФФІ БРІСТ” ТЕОДОРА ФОНТАНЕ ЯК СІМЕЙНІ ХРОНІКИ Проаналізовано романи виховання “Люборацькі” А. Свидницького, “Хмари” І. Нечуя-Левицького, “Літопис Пташиної Слободи” В. Раабе, “Еффі Бріст” Т. Фонтане та визначено у них ознаки жанрового різновиду роману сімейної хроніки. Для організації художнього часу в романах характерна...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ “ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА” ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІСТОРІЯ Випуск 26 Видається з 1995 р. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Петро Сіреджук. Яблунівський ключ у 1752 р. УДК 93/94 ББК 63 В53 Затверджено до друку вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 4 від 31 березня 2015 р.). Видання внесено до Переліку...»

«Наукові праці. Історія УДК 94 (430+520) «1933/1936»:327 Білоконь А. О. СТАНОВЛЕННЯ НІМЕЦЬКО-ЯПОНСЬКИХ ВІДНОСИН: 1933-1936 рр. У статті йдеться про становлення відносин між Німеччиною та Японією протягом 1933-1936 рр. На основі матеріалів Національного архіву Яп онії було зроблено частковий аналіз міждержавного співробітництва напередодні Другої світової війни. Ключові слова: Антикомінтернівський пакт, Друга світова війна, дипломатичні відносини, німецько-японські відносини, фашистський блок. В...»

«2012. – № 1 107 8. Костовська К.М. Місце правозастосовної техніки в юридичній техніці // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – Вип. 11. – С. 37-39.9. Черданцев А.Ф. Теория государства и права. – М., 2002.10. Чухвичев Д.В. Логика, стиль и язык закона // Право и политика. – 2005. – № 2.– С. 140-151.11. Дзейко Ж.О. Поняття юридичних конструкцій як засобів юридичної техніки // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 1 (75). – С. 5-17. Надійшла до редакції 28.02.2012 В.Т. Окіпнюк кандидат...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»