WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 29 ] --

Еліта козацької України, як уже зазначалося, пішла на прийняття про­ текції у критичний період геополітичного становища держави, щоб зберегти її від ліквідації, домогтися за допомогою Росії розгрому Речі Посполитої й поширити владу на західноукраїнські землі. Поділяючи у своїй масі незалежницькі устремління (за характеристикою, даною восени 1659 р. коронним обозним Анджеєм Потоцьким, старшини прагнули «вчинитися вільними» й вважали за найкраще, щоб «не перебувати ні під в[ашою] королівською] м[илістю], а ні під царем;

сподіваються вони цього домогтися, обманюючи і лякаючи в[ашу] ко­ ролівську] м[илість] царем, а царя в[ашою] королівською] м[илістю]»1 6 вона, усвідомлюючи вимушеність зробленого кроку, найрішучішим чином виступала проти найменших порушень російською сто­ роною умов договору. Причому, розглядала його не як віковічний акт міждержавних відносин, а як звичайну зовнішньополітичну угоду, до­ 142Акты ЮЗР. — Т. IV. — С. 44.

143Там же, — С. 130.

144Там же. — С. 128.

145Там же. — Т. XV. — С. 273.

146Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов. — Т. III. — К., 1898. — С. 382-383, 387.

12Б В ал ерій С т е п а н к о в тримання якої обумовлювалося лише корисністю для козацької Укра­ їни, в противному разі втрачалася доцільність її існування.

Російська еліта, на відміну від української, вбачала у договорі не акт міждержавних відносин, а принципово іншу сутність характеру взаємин Великої і Малої Русі. Слід погодитися із наступним мірку­ ванням з цього приводу Б. Флорі: «Русская сторона воспринимала произошедшее как акт воссоединения разных частей некогда еди­ ной Руси под скипетром правителей, находящихся в Москве. Кстати, сама эта позиция, в конечном счете, объективно предрешала, что никакой особой государственности на территории Украины быть не может (виділено нами. — В. С.), коль скоро речь идет о вос­ соединении разных частей одного в сущности народа»1 7 Даний по­ гляд на козацьку Україну як на невід’ємну складову Росії й визначав політику щодо неї Москви не тільки у перші після підписання Переяс­ лавського договору роки, але й впродовж другої половини XVII— XVIII ст.

Оцінюючи ситуацію, що склалася, М. Грушевський зазначав, що «московське правительство користувалося і сим роздвоєнням (між по­ літичними домаганнями старшини і соціальними вимогами поспіль­ ства. — В. С.) і всіми ваганнями, замішаннями, суперечностями, щоб вести далі свою централістичну політику й обмежувати крок за кроком автономію України. Воно використовувало аспірації кар’єровичів і амбітників, деморалізувало козацьку старшину, крок за кроком виторго­ вувало від неї відречення то від тої то від сеї політичної прерогативи, платячи авансами, маетностями, уступками...»1 8 4 Враховуючи сказане, не бачимо вагомих аргументів на користь думки, що для тогочасної Української держави обрання царської про­ текції було оптимальною альтернативою з-поміж можливих «поль­ ської», «кримсько-османської» і «шведської»1 9 Кожна з них у тих чи інших конкретних обставинах могла мати для неї певні позитивні ас­ пекти, проте всім їм був притаманний спільний істотний негативний момент — прагнення «протекторів» звести до мінімуму, якщо не зни­ щити зовсім, суверенітет України. Зрозуміло, договір не міг задоволь­ няти українську еліту, тому вона у пошуку оптимальнішого варіанту змінювала «протекторів», правда, не завжди успішно. Зіткнувшись із брутальним імперським втручанням Москви у внутрішньополітичне життя держави, її намаганням перетворити козацьку Україну на ро­ 147Восточные славяне в XVII—XVIII веках... — С. 10.

148Грушевський М. 250 літ// Народна газета. — 1991. — N8 12(20). — С. 6.

149Заборовский Л. В. 340 лет Переяславской рады. — С. 219; Его же. Переяславская рада... — С. 43.

П ереяслав 1Б 54 р о ку 127 сійську провінцію, вона пішла на розрив відносин з нею, уклавши 16 вересня 1658 р. Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою.

Отже, договір 1654 р. проіснував всього близько 4,5 років. Ви­ ступивши його ініціатором, українська сторона, обманувшись у своїх сподіваннях, відмовилася від нього. Представляючи собою типовий договір про прийняття протекції, він не передбачав ані «возз’єднання»

України з Росією, ані поневолення України Росією. Такі й подібні їм оцінки становлять собою плід міфотворчих зусиль істориків, публіцис­ тів, письменників, поетів та політиків. А як і чому змінився характер українсько-російських відносин пізніше — це вже інше питання, що потребує окремої розмови.

Сагит фаизов «Где Москва, где восток, где запад?»:

географическая полемика между крымским ханом Мухаммедом IV и царем Алексеем Михайловичем в 1655-1658 гг.

На 1655-1658 гг. приходится полемический обмен мнениями в пе­ реписке бахчисарайского и московского правительств (хана Мухам­ меда IV и царя Алексея Михайловича) по вопросу об уместности включения в титул московского самодержца формулы «многих госу­ дарств и земель восточных и западных, и северных отчич и дедич, и наследник, великий государь и обладатель» = «Машрик ве Магриб, ве Шималь тарафнынг ата ве бабадин олагелмиш... ве хокемдары»1 Несмотря на относительную краткость суждений с обеих сторон, поле­ мика была беспрецедентной по эмоциональному накалу, изобретате­ льности аргументации (в первую очередь, со стороны Посольского приказа) и последствиям. Беспрецедентной была и сама тема дискус­ сии. Трудно сказать, насколько часто в мировой истории соседи того или иного монарха протестовали против притязания сопредельного коронованного владетеля объявлять себя «государем» стран света (хотя притязания такого рода — в соседстве с Россией же — были, об этом ниже), но неординарность дипломатического конфликта, види­ мый смысл которого сводился к тому, чтобы страны света были отчуж­ дены (или не отчуждены) от формул сюзеренитета, бесспорна.

Первое упоминание об этой полемике принадлежит, пожалуй, С. М. Соловьеву — он в своей «Истории России» процитировал фраг­ мент письма Мухаммед-Гирея IV, полученного Посольским приказом в марте 1656 г.2 В посмертно изданной незаконченной монографии А. А. Новосельского приведены устные ответы калги, второго лица властной иерархии Крымского юрта, и князя Мухаммедшаха (Маметши) Сулешева на царскую грамоту, заявленные ими в декабре 1655 г.3 Первый, хотя и краткий, комментарий к конфликту дал Халил Иналчик, который, в частности, указал на то, что оспаривавшаяся Мухаммед-ГиТатароязычная формула извлечена из текста Бахчисарайского мирного договора 1681-1682 гг. (Российский государственный архив древних актов (далее— РГАДА). — Ф. 123, оп. 2, — Д. 64).

2 Соловьев С. М. История России с древнейших времен. — Кн. VI. — С. 13-14.

3 Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами во второй по­ ловине XVII века II Исследования по истории эпохи феодализма. — М., 1994. — С. 25-26.

«Где М о с к в а, гд е в о с т о к, гд е за п а д ? » 129 реем формула была признана ханом Адиль-Гиреем в 1670 г. с ог­ раничительным уточнением: «отчич... христиан Востока, Запада и Севера» = «Машрик ве Магриб, ве Шималь тарафында булган христианнынгата...»4. У Г. А. Санина тема актуализирована на страницах его монографии о русско-украинско-крымских отношениях 1650-х го­ дов дважды. В одном случае он цитирует решение дивана (в изложе­ нии российских посланников Д. Жеребцова и С. Титова) по поводу нового титула российского самодержца: «...Та речь пристойна одному богу, а ко государю, де, так писать не годитца. Писать будут, как писы­ вали к прежним государям и к отцу ево государеву», — и воздержива­ ется от какой-либо оценки описываемого факта5 В другом случае он расценивает формулу «...многих земель восточных и западных, и се­ верных», указанную в интитуляции октябрьского 1656 г. послания царя как «глухое упоминание», не признанное, тем не менее, крымской ад­ министрацией6.

Ход полемики

Впервые страны света были включены в интитуляцию царя в пос­ ланиях (мохаббат-наме) хану, калге и нуреддину (третьему лицу во властной иерархии Крымского юрта), доставленных в Крым 28 ноября 1655 г. Обнаружить эти письма не удалось, но текст интитуляции допу­ стимо реконструировать по следующему (во времени) посланию царя Алексея Михайловича, написанному в конце 1655 — начале 1656 г.

Оно начиналось со слов: «Божиею милостью от великого государя, ца­ ря и великого князя Алексея Михайловича, Всеа Великия и Малыя, и Белыя Росии7 самодержца и многих государств и земель восточных и западных, и северных отчича и дедича, и облаадателя...»8 При ханском дворе в ноябре 1655 г. находились российские пос­ ланники Дмитрий Жеребцов и Семен Титов. Они зачитали на аудиен­ циях новый титул (новый в отношении нового же, зачитанного весной) 4 Inalcik Н. Power relationships between Russia the Crimea and the Ottoman Empire as reflected in titulature // Passe turco-tatar present Sovietique. — Louvain; Paris, 1986. — P 200-202. Изложенное в этой же статье мнение X. Инальчика о прекращении использования царем стран света в интитуляциях после протеста Мухаммед-Гирея (Р. 200) ошибочно.

5 Санин Г. А. Отношения России и Украины с Крымским ханством в середине XVII ве­ ка. — М., 1987. — С. 99-100.

6 Санин Г. А. Указ. соч. — С. 199.

7 Написание именования русского государства в форме «Россия» утвердилось в конце XVII ст., в середине столетия писали «Росия» и «Русия».

8 РГАДА. — Ф. 123, оп. 1,1655, д. 1 4.— Л. 222.

Свгит Ф в и зо в своего государя и первыми услышали реплики представителей крым­ ского правительства. Благодаря статейному списку посланников из­ вестны устные заявления калги Гази-Гирея и бея Мухаммедшаха Сулешева. Калга: «...Бутто, де, государь их (российских посланников. — С. Ф.) всем светом владеет. А на востоке и на западе, и на севере и оприч их есть многие государства. И такою, де, гордостью преже сего мо­ сковские государи и отец ево государев не писывались, потому что то слово вымыслено не делом и богу грубо гораздо»9. Мухаммедшах Сулешев: «Если при царе Иване хотя будет так и писали, и то, де, уже задавнело, а ныне тому быть непристойно»1 Возмущенный ответ хана поступил в Москву в марте 1656 г.: «Да как мы были в походу, и от Вас в Крым с любительною грамотою пригнал гонец Иван. В Вашей грамоте написано не против прежнего, написано: Восточной и Западной, и Севе­ рной отчич и дедич, и наследник, великий государь и облаадатель. И та­ кие непристойные титлы предки Ваши нихто не писывали. Где Москва, где восток, где запад? Меж востоку и западу мало ли великих государей и государств. Мочно было то знать и такие слова не писать, всей Все­ ленной отчичам и дедичам и облаадателем пишетеся, и так лживо и непристойно писать, и непригоже. Мусюлманские и крестьянские госу­ дари, иных вер никоторые государи так себя писать не могут»1 1 Спустя месяц Посольский приказ получил еще одно письмо с про­ тестом хана. В нем присутствовали схожие аргументы1. Мохаббат-наРГАДА. — Ф. 123, оп. 1, кн. 37. — Л. 215 (в записи российских посланников Д. Жеребцова и С. Титова).

10 Там же. — Л. 215 об.

11 РГАДА. — Ф. 123, оп. 1,1656, д. 2. — Л. 15. В оригинале послания подчеркнуто, что даже османский падишах, под рукой которого находятся Мекка и Медина, не пишет себя владетелем Запада и Востока (см.: Вельяминов-Зернов В. В., Фаизханов X.

Материалы для истории Крымского ханства. — СПб., 1864. — С. 870-872). Мухаммед-Гирей в этом случае был не в полной мере прав. X. Инальчик отмечает ис­ пользование Востока и Запада в титуле Мухаммеда III, правившего в 1595-1603 гг.



Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ГАВРОНСЬКА ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА УДК 340.5 ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ В ПРАВОВИХ СИСТЕМАХ СВІТУ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Інституту політології та права...»

«198 Україна–Європа–Світ УДК 801.676+821.161 Ірина Федорів ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОГО СЛОВ’ЯНОЗНАВСТВА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. У статті авторка аналізує життя і наукову діяльність відомого українського поета й вченого – Михайла Драй-Хмари (1889–1939). Увагу приділено перекладацькій, літературознавчій та історичній спадщині науковця в галузі славістики, діяльності його як керівника слов’янознавчих студій в Україні у 20–30-х рр. ХХ ст. Ключові слова: М....»

«Економічні науки ЕКОНОМІКА ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ, РОЗВИТОК ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ УДК 331.2 О. М. БАКСАЛОВА Хмельницький національний університет ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТЕОРІЇ Й ПРАКТИКИ ОПЛАТИ ПРАЦІ В АСПЕКТІ ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ У статті проаналізовано історичні аспекти розвитку теорії й практики тарифної системи оплати праці в їх нерозривній єдності та зв'язку зі змінами в системі економічного господарювання. The paper explores the historical aspects of the theory and practice of tariff wages in...»

«241 УДК 01:001.891:027.021”1918/1941” Д. В. Устиновський Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОКАЖЧИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО ЗА 1918–1941 РОКИ І РОЗВИТОК ЗАСАД УКРАЇНСЬКОЇ БІБЛІОГРАФІЇ Досліджено бібліографічну діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у 1918–1941 рр. в аспекті підготовки та видання бібліографічних покажчиків. Висвітлено тематику основних наукових досліджень працівників Бібліотеки в...»

«620 Наукові записки. Серія “Культурологія” УДК 930.1 Лисяк-Рудницький Тетяна Ємець ЄВРОПеЙСЬКИЙ ЗА фОРМОЮ тА НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗА ЗМІСтОМ НАУКОВИЙ ДОРОБОК ІВАНА ЛИСЯКА-РУДНИЦЬКОГО Завдяки навчанню та роботі за кордоном, відомий укранський вчений та патріот Іван Лисяк-Рудницький уникнув догматизму радянської науки. Тому в умовах подолання постколоніального світогляду, його дослідження залишаються актуальними для сучасної української гуманітаристики. Ключові слова: наукова традиція, ідентичність,...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 6 (47) 2011 УДК 37.037 ЕТИМОЛОГІЧНІ ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ЛІНГВІСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОНЦЕПТУ «ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ» Н.В. Фунтікова Аналізується розуміння концепту «інтелігентність» та пов’язаних з ним – «інтелігенція», «інтелігентний», «інтелігент» в англійській, французькій, німецькій та іспанській мовах. Розглядаються етимологія слова інтелігентність та різні точки зору щодо його виникнення у російському словообігу. Простежується динаміка та...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО” НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СУДОВА ЕКСПЕРТОЛОГІЯ: ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА, ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ” Харків МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО” НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ПРАКТИЧНИХ...»

«Gnatyuk M. Poetical Shevchenkiana by Volodymyr Samiylenko The article deals with the poetical Shevchenkiana by Volodymyr Samiylenko, the generality of world-view and esthetical stances by the writers. Key words: poetical Shevchenkiana, word of Shevchenko, censorship, Ukrainian idea, national consciousness. УДК 821.161.2-1.091+141.143 Л. Задорожна, д-р філол. наук, проф., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка КОРЕЛЯТИ ЗАСАД ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКА І СВІТОСПРИЙНЯТТЯ А. ШОПЕНГАУЕРА У статті...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА На правах рукопису Відейко Михайло Юрійович УДК 393:316(364:94) «637.3» ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ V-IV ТИС. ДО Н.Е. спеціальність 07.00.005 – етнологія Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Науковий консультант Мосенкіс Ю.Л. доктор філологічних наук професор Київ, 2015 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП.. 7 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна КОЛОМІЄЦЬ ІРИНА АНАТОЛІЇВНА УДК 821.161.2-31 Копиленко.09 Творчість О. Копиленка і соцреалістична парадигма 1920–1950-х років 10.01.01 – українська література АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Харків – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України. Науковий...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»