WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 18 ] --

Ситуація для Московії ускладнювалася й тим, що в приготуваннях Шагін-Ґірея засвітилися українські козаки. В кінці липня до Розрядного приказу надійшла відписка Рильського воєводи М. Гагаріна з повідом­ ленням, зробленим на підставі вивіданих розвідником К. Якимовим у Білій Церкві та Києві відомостей, що «кримський цар вийшов з Криму з багатьма людьми, а йде де, государ, на твої государеві міста, а з ним, государ, запорізьких козаків 800 чоловік, а ті, государ, козаки прийшли до нього без гетьманського відома»56. З іншого флангу, донського, надійшла споріднена інформація. Вивідувачі воронезького воєводи говорили наприкінці серпня, що Шагін-Ґірей закликав своїх союзників запорожців до походу на Москву, «...і запорозькі козаки з ним були і з ним на Московську державу іти не захотіли»5 Більше того, ці ви­ відувачі вели мову про прагнення калги через свого посла вплутати в справу ще й Польщу і що «король до кримського царя і до калги Шин-Ґірея писав, щоб звав до себе на допомогу запорізьких черкас», бо сам король нібито «запорізьким черкасам велів іти на Московську державу і запорізькі черкаси того не послухали і до нього не пішли»58.

При ближчому розгляді не вся інформація, що надійшла до Москви з Воронежа та Рильська, виглядає переконливою. Зокрема, явно недо­ стовірними є новини про позицію Польщі59. Але повідомлення воєвод влучно передавали загальний образ ситуації — дальшу підготовку Шагін-Ґірея, його спроби використати своїх союзників-козаків та різно­ голосся в середовищі останніх. Те, що частина запорожців усупереч волі старшини вирішила приєднатися до калги, виглядає цілком реаль­ 54 РДАДА. — Ф. 210. — Новгородський стіл. — Стб. 8. — Арк. 137.

55 Новосельский А. А. Борьба Московского государства с татарами... — С. 150-146.

56 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 1. — С. 57.

57 Там же. — С. 58.

58 Там же. — С. 58-59.

59 Неймовірно, щоб в умовах наростання напруги напередодні козацько-польської війни Варшава вдавалася до таких кроків. Не поставала проблема залучення до можливих антимосковських дій польських чинників чи козаків і під час візиту кримського посла до Варшави в перших числах березня. Навіть в листі Шагін-Ґірея до короля та до коронного гетьмана С, Конецьпольського відсутні будь-які порухи в цьому напрямкові (див. Baranowski В. Polska a Tatarszczyzna... — S. 38-39). Вірогідність ще одного, пізнішого, посольства від калги сумнівна. Про це мовчать польські джерела, а го­ ловне московські посли в Криму О. Прончищев та Р. Болдирєв, добре поінформовані про інші кримські справи і про посольство до Варшави початку 1625 р. теж. Згадані посли повідомили навіть фантастичну інформацію, що нібито «турському царю відо­ мо вчинилося, что у царя і в калги з польським королем на тому, що, помирившись, їм йти було разом на турського міста суходолом, а черкасами і козакам іти на турського ж міста морем»( РДАДА. — Ф. 123. — 1625, №11. — С. 12).

М о с ко в с ь ко д е р ж а в о 81 ним. Перша половина 1625 р. була позначена загостренням козацькотатарських стосунків. У своєму статейному спискові О. Прончищев та Р. Болдирєв детально описали ситуацію, про яку інші джерела гово­ рять обтічними натяками.6 Каменем спотикання для союзників стала зовсім не зрада Шагін-Ґіреєм козацьких інтересів перед Польщею, як писав М. Грушевський61, а невдача потужного, скоординованого з дон­ цями травневого походу під Трапезунд, де нападників погромила ту­ рецька флотилія, яка підійшла до міста на п’ятий день штурму62. Роз­ гнівані запорожці списали поразку на подвійну гру калги: «Шан-Ґірейцаревич відпускав нас з Дніпра турського воювати, а сам до турського з вісю послав, що ми йдемо під його міста воювати: така його правда».

Гнів козаків був настільки сильним, що навіть виникла ідея розірвати стосунки з калгою. Ще до повернення на Січ запорожці переобрали старшину й «відсторонили тих, хто з Шан-Ґіреєм мирився». В Криму очікували від козацької флотилії ворожих дій. Сам Шагін-Ґірей мусив перепрошувати козаків. Вже із Січі запорожці надіслали до Бахчисарая листа, в якому перерахували всі свої претензії й погрожували випра­ вою на Крим. Цар і калга мусили висунути до Перекопу частину свого війська6 Утім, далі голосних заяв діло не пішло. Але оголивши хист­ кість козацько-татарського союзу, цей конфлікт був спроможний викли­ кати розбіжності в середовищі українських козаків, а звідси й зазначений вище різнобій з приводу долучення до планованого калгою москов­ ського походу.

О. Прончищев та Р. Болдирєв вирушили з Криму у вересні. Зібрані ними свідчення, схоже, стали для Москви одним із останніх сигналів, який змусив перейти від тактики пасивного вичікування й збирання інформації до активного втручання в справи по всьому фронту — від орди Великого ноґаю до українських козаків. При цьому заходи Москви засвідчують, що повідомлення послів про кризу в козацько-татарських стосунках не навіяли їй думки про затухання військового союзу козаків з Шагін-Ґіреєм. Так само не розхолодили й новини про султанів наказ Магмет-Ґіреєві виступити в похід на Польщу та про козацьке повстання 60 Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Т. VII. — С. 540.

6 М. Грушевському заперечив ще О. Новосельський, слушно зауважуючи, що коли б військовий союз між козаками й татарами було розірвано влітку, Варшава не мала б необхідності вимагати подібного від козаків по Куруківській катастрофі (Новосельский А. А. Борьба Московского государства... — С. 117.). Статейний список О. Прончищева та Р. Болдирєва остаточно пояснює притлумлені натяки попа Філіпа на допитах в Москві (джерело, яке використав М. Грушевський) щодо козацько-та­ тарської напруги.

62 Див. Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва... — С. 165.

63 Ширше про цедив.: Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва... — С. 167-168.

В ік т о р Б р е х у н е н к о під орудою М. Жмайла. Невипадково ще задовго до з’ясування того, що запорожці під час повстання зверталися до кримців за допомогою проти Варшави64, Москва поновлює призупинені в 1624 — на початку 1625 рр. спроби заборонити зносини донських козаків із Січчю. У такий спосіб вона пробує розірвати вісь Дніпро-Дон як одну із вірогідних ланок задумуваної Шагін-Гіреєм антимосковської спілки. Адже в умо­ вах домінування українських козаків у запорозько-донських стосунках Дон вважався партнерами Шагін-Ґірея по військовому союзу за одну з точок опори і в стосунках з мусульманськими сусідами, і в змаганнях з Варшавою. У 1624-1629 рр. українським козакам вдалося підпоряд­ кувати своїм інтересам дії Війська Донського на турецько-татарському напрямі. Завдяки запорожцям донці частково долучилися до підтримки Магмет- і Шагін-Ґіреїв під Кафою, а від середини 1624 р. спрямовували енергію лише на Туреччину. Крім того, більшість морських походів з Дону в 1624-1625 рр. і далі до 1629 рр. були спільними, українськодонськими, а найпотужніші з них органічно вписувалися в тактичну лінію запорожців на кримсько-турецькому напрямі.

Руйнуючи спілку українських та донських козаків, Москва могла розраховувати відразу на кілька вигод. Забивався клин у вибудовува­ ний Шагін-Ґіреєм антимосковський пояс Волга — Дніпро. Без підштов­ хування з боку запорожців участь донців у анти московських акціях Криму ставала практично нереальною. Українські козаки позбувалися своєї опори у ділянці кримсько-турецьких заходів. Ослаблення для Порти загрози з боку Дону при збереженні, а то й посиленні — з боку Дніпра, позитивно відбилося б на турецько-московських стосунках, полегшило б московській дипломатії досягнення тут трьох головних завдань — остаточне устійнення мирних відносин, скріплення намірів султана зруйнувати козацько-татарський союз й польсько-кримське порозуміння шляхом примусу татар до набігів на українські землі, зреш­ тою, роздмухування суперечностей між Стамбулом та Варшавою.

Власне курс на розірвання зв’язків українського козацтва з Доном Москва бере з початку 20-х рр, відколи остаточно з’ясувалася посутня роль запорожців у здійснюваних з Дону морських і сухопутних походах, цих дошкульних ударах по новій московській політиці щодо Криму й Туреччини. Підхід Москви вперше реалізували царські грамоти до Війська Донського від 29 травня, 17 червня та 20 вересня 1622 р., у яких містилися категоричні заборони на будь-які контакти з укра­ їнськими козаками як збудниками неприязні між государем і мусуль

–  –  –

манськими сусідами на півдні6 У березні 1623 р. московський тиск посилився. На Дон був споряджений спеціальний посланець князь М. Бєлосельський з широким колом завдань щодо вивідування реаль­ ного стану українсько-донських стосунків та наказом суворо вимагати від донців виконання антизапорозьких вимог.

Неефективність таких зусиль виявилася мало не відразу, а прихід у 1624 р до Магмет-Шагін-Ґіреїв під Кафу козацького загону з Дону від­ тінив це особливо чітко. Однак поновлені восени 1625 р. заходи всеодно ґрунтувалися на тих самих інструментах: інших Москва в тих умовах застосувати не могла. Більшою була лише рішучість. Якщо в 1622рр. справа обмежилася голослівними заборонами, то в царській грамоті від 22 жовтня 1625 р. донцям прямим текстом нагадувалося про «опалу», накладену на них у часи Бориса Годунова. До того ж грамота містила вапгїіо, яке передбачало за продовження морських походів та стосунків з українськими козаками фактично той самий комплекс пока­ рань, який застосовувався в передсмутну добу: відмова від практики надсилання царського жалування, «заказ» на довіз на Дон запасів, за­ борона приймати донських козаків у порубіжних містах66. Для збільшен­ ня ефекту в Москві заарештовують козаків військової станиці Олексія Старова, перетворюючи їх на заручників поведінки Війська Донського і прозоро наголошуючи на цьому в тексті грамоти6 7 Така загостреність, ба навіть екзальтованість, як ніщо інше відби­ ває велику стурбованість Москви тими загрозами, якими віяло від козацько-татарського військового союзу в умовах рішучої налаштованості Шагін-Ґірея на антимосковський похід. Переконання, що цей союз побільшує небезпеку походу та склад його можливих учасників, вираз­ но проступає також із наказів порубіжним воєводам за 1626 р. Серед українських новин Розрядний приказ на чільне місце ставив вісті про козацько-татарські стосунки, а особливо про те, «на кого Щин-Ґірей стояти буде і запорізькі черкаси з ними ідуть, і на кого хочуть допо­ магати»6 Вивідувачів, які принесуть ці новини, слід було негайно допитати, а відповідні відписки направити до Москви «нашвидкуруч».

Саме добра поінформованість останньої про кримські справи та пере­ біг козацько-татарських зносин дозволила їй з’ясувати для себе факти послаблення та зникнення загрози (відповідно в 1628-1629 рр.). Оче­ видно тому пом’якшується й стиль чергової царської грамоти на Дон 65 Ширше про мотиви і сутність цієї політики Москви див.: Брехуненко В. А. Стосунки українського козацтва... — С. 151-154.

66 РИБ, — Т. XVIII. — С. 246.

67 Там само.

68 РДАДА. — Ф. 210. — Білгородський стіл. — Стб. 25. — Арк. 167 В ік т о р Б р е х у н е н к о В4 (від 2 вересня 1727 р.), з якої зникає вапс^о69. Москві були відомі усі деталі загострення внутрішньополітичної ситуації в ханаті, роль Поль­ щі та запорожців у відчайдушних спробах Магмет- і Шагін-Ґіреїв повер­ нути владу, подробиці походів запорожців з союзними татарами на Крим та смерті кількох проводирів українських козаків, а також Магмет-Ґірея70.

У підсумку ж не викликає сумнівів тісна політична заангажованість Москви у справу козацько-татарського військового союзу 1624-1629 рр.



Pages:     | 1 |   ...   | 16 | 17 || 19 | 20 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Розвиток системи державного управління в Україні УДК 35.073.51 Б. П. КОЛЕСНІКОВ ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ: НООСФЕРНА ПАРАДИГМА Проаналізовано  засади  ноосферної  пададигми  державного  управління розбудовою  інформаційного  суспільства.  Показано  основні  напрямки трансформації світоглядних засад державного управління у процесі переходу від  ментальності  “суспільства  ризику”  до  ментальності  “ноосферного суспільства”.  Обґрунтовано  необхідність ...»

«УДК 657.471 В.Є. Швець Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра обліку і аудиту ДОСВІД ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ ЗА ЧАСІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ © Швець В. Є., 2012 Розглянуто маловідомі факти обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємств торгівлі за часів УНР. На прикладі однієї з перших праць з цього питання, авторства О.Грановського, розкрито зміст основних елементів обліково-аналітичного забезпечення...»

«Збірник наукових статей. Випуск 32. РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО УДК 902/904 (477.41) «18» Олександр Юрченко (Переяслав-Хмельницький) ІСТОРІОГРАФІЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ ХІХ СТ. У статті зроблено огляд історіографії ХІХ ст. з вивчення старожитностей та археологічних пам’яток Переяславщини (Переяславський та прилегла до нього частина Золотоніського повіту Полтавської губернії). Ключові слова: історіографія, Переяславщина, археологічні знахідки,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА ТЕРНО Сергій Олександрович УДК: 37.091.33: 94 – 057.87 МЕТОДИКА РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ 13.00.02 – теорія та методика навчання (історія та суспільствознавчі дисципліни) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі «Запорізький...»

«Т.Ф. Денисюк. Історіографічний аналіз розвитку змісту початкової освіти України у 50 – 90-х роках XX століття УДК: 373.3.011.33(091)(477) Т.Ф. Денисюк, аспірант (Інституту педагогіки АПН України, м. Київ) ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ЗМІСТУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ У 50 – 90-Х РОКАХ XX СТОЛІТТЯ У статті здійснено історико-педагогічний аналіз наукових і практичних доробок з розвитку змісту початкової освіти в історії вітчизняної педагогіки; визначено етапи розвитку змісту початкової освіти....»

«ІСТОРІЯ ОСВІТИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ УДК 378.4 О.М. Кін, доцент Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди вул. Артема, 29, м. Харків, Україна, 60001 ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІДЕЙ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ОСВІТИ Встановлено та проаналізовано передумови становлення та розвитку студентського самоврядування в Україні. Розглянуто роль університетів, які діяли на принципах колегіальності, характерні риси студентства, як соціальної групи в контексті...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА На правах рукопису Відейко Михайло Юрійович УДК 393:316(364:94) «637.3» ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЄВРОПІ V-IV ТИС. ДО Н.Е. спеціальність 07.00.005 – етнологія Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Науковий консультант Мосенкіс Ю.Л. доктор філологічних наук професор Київ, 2015 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ВСТУП.. 7 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ...»

«ISSN 2409-6806 НАУКОВІ ЗАПИСКИ НАцІОНАльНОгО УНІВерСИтетУ «ОСтрОЗьКА АКАдемІя» Серія «Історичні науки» Збірник наукових праць ВИПУСК 24 Острог Видавництво Національного університету «Острозька академія» УДК 94(082) ББК 63 Н 34 Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету «Острозька академія» Протокол № 7 від 26 лютого 2015 р. Збірник входить до переліку фахових видань з історичних наук (постанова ВАК України від 10.03.2010 № 1-05/2) та включений до міжнародної наукометричної...»

«Педагогічний дискурс, випуск 15, 2013 УДК 930.001 Л.О.ГОЛУБНИЧА, кандидат педагогічних наук, доцент (м.Харків) Класифікація джерел історіографії педагогічної персоналії У статті розглядається ступень розробки української педагогічної історіографії. Представлено ідею розвитку останньої. Досліджено особливості умовної класифікації педагогічно-історіографічних джерел, що містять інформацію про педагогічну персоналію. Надано визначення джерела педагогічної історіографії. Значну увагу приділено...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА УДК [271.2:322](477) «1917/1930» На правах рукопису ЩЕРБАНЬ МИКОЛА ВОЛОДИМИРОВИЧ ВІДНОСИНИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ І РОСІЙСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1917 – 1930 РР.) Спеціальність 09.00.11 – релігієзнавство (історичні науки) Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник Балух Василь Олексійович доктор історичних...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»