WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 128 | 129 || 131 | 132 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 130 ] --

Той факт, що його неодноразово обирали (чи призначали) на ранг полковництва, очевидно, можна пояснити кількома причинами. На­ самперед, складною суспільно-політичною ситуацією в Україні, періо­ дичними війнами, які вела Росія, а також своєрідним становищем Полтавського полку в політико-адміністративній системі Гетьманщини.

Про це, зокрема, йшлося в листі гетьмана І. Мазепи до царя Петра І та Івана V Олексійовичів від 11 липня 1691 р., де сповіщалося про черго­ ве обрання Павла Семеновича полковником і «о разных делах, касаю­ щихся до Малороссіи»6.

Специфікою Полтавського полку було те, що він менше підпадав під вплив Москви, а землі, значною мірою степові, не обіцяли місцевим старшинам великих матеріальних прибутків. Козацьке населення від­ чувало себе більш незалежним, ніж, скажімо, в північних полках. Тому і вибір старшин був, як правило, довільним (принаймні при Павлові Герцику). Помітно на тамтешнє політичне життя впливали демократичні порядки близького Запорожжя, козаки якого з полтавцями жили, за ви­ разом сучасника, «советно, что муж с женой»7 Обрання ж Павла Герцика полковником відбулося завдяки його ро­ динним зв’язкам («свойству») з генеральним суддею, а потім обозним 5 Дядиченко В. А. Участь українських козацьких полків в азовсько-дніпровських похо­ дах 1695-1696 рр. // Наукові записки Інституту історії України АН УРСР. — 1952. — Т. 4, — С. 158-187.

6 Російський державний архів давніх актів (далі — РДАДА).— Ф. 124, оп. З, спр. 766. — Арк. 1.

7 Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею (далі— Акты ЮЗР).— Т. VI. — СПб., 1869. — С. 99.

О л е кс а н д р Г у р ж ій 5Б8 Петром Михайловичем Забілою (1669-1687). До цього Павло Семено­ вич, як це засвідчив старшина В. Кочубей, ще торгував голками та шпильками на полтавському базарі, а потім склав конкуренцію в бо­ ротьбі за посаду Прокопу Левенцю. При цьому спромігся переманити на свій бік місцевих козаків8.

Восени 1676 р. полковництво перебрав на себе Федір Іванович Жученко (Жук), але незабаром втратив його, передавши Герцику. По­ тім, лише на місяць, влада перейшла до Демка Яковенка, незабаром до П. Левенця, якого здолав Павло Семенович, але вже при підтримці Ф. Жученка. Боротьба за полковництво тривала до 1683 р., коли Герцик уже вирішив діяти за підтримкою самого гетьмана І. Самойловича та його синів, обдарувавши тих коштовними подарунками.

Взагалі про характер інтриг, які велися між старшинами того часу, маємо цікавий опис в універсалі І. Самойловича від 9 березня 1679 р.

У ньому, зокрема, зазначено, що в листі на ім’я гетьмана, підписаному Д. Гужолом, Ф. Жученком і П. Герциком, є скарга на П. Левенця, ніби той погрожував їм «и безчестит их». Проте назване «товариство» про­ сило «не о разборе их жалоб, а о том, чтобы... прислали в Полтаву ко­ го из генеральной старшины для немедленнаго отобраныя от Левенца полковничьяго уряду и для передачи его другому...». Разом з тим, дея­ кі з скаржників «в той час гвалтованный, утекши на свою (левую) сторо­ ну Днепра (из-под Чигирина), по под возами криючися, песок терли».

Гетьман гнівно їм зауважив, що «не мешает прежде самим от нареканій оправдаться за те интриги, что и теперь они строят»9 Ставши полковником у 1683 р., Павло Семенович «великія чинил Жученку досады и унижения; а тут же и пану Искре (зятю Жученка), не­ навидячи его, задавал оскорбленія до гетмана всякими обидами опи­ сывал и всякаго часу искал безчестія и самое смерти их»10. Так свідчив його сучасник В. Кочубей.

I. Мазепа, який став гетьманом замість I. Самойловича в 1687 р., замінив Павла Семеновича на Ф. Жученка (до 1691 р. з невеликою пе­ рервою). Проте 1692 р. Герцик зумів добитися від Мазепи підтримки і знову посів полковництво, яке полишив 1695 р., ймовірно, вже через старість11. Сам гетьман вважав його «цікавим».

8 Записка Кочубея на Орлика... — С. 145,147.

9 Цит. за: Лазаревский А. Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVIII и XIX веках: Гамалеи, Герцики, Гоголи II Русский архив. — М., 1875. — Кн. 4. — С. 450.

1 Там же, — С. 450-451.

1 Лазаревский А. Полтавщина в XVII веке // Киевская старина. — 1891. — № 9. — С. 373.

З Іс то р ії ро дів У к р а їн и тв Р о с ії 5Б9 1692 р. ім'я Павла Герцика спробували використати в своїх воєннополітичних комбінаціях прихильники авантюрного старшини Петрика (Іваненка Петра Івановича), який протягом 1691-1696 рр. з порівняно невеликою кількістю козаків і кримськими татарами спробував висту­ пити проти царського війська, здійснив кілька нападів на Гетьманщину, але тамтешнє населення його не підтримало. А сталося це так. До Пет­ рика прибув один з козаків і почав запевняти того, що Герцик, який ра­ зом з полком розташувався поблизу Кобиляк, обіцяв з полтавцями підтримати їх у виступі проти «московитих». Насправді ж, коли до Пол­ тави надійшов універсал — заклик приєднатися до повсталих, в місті перебував сам гетьман, і він дав негативно-зневажливу відповідь. Ось як її зміст передав М. Костомаров: «Ми усі й старші й молодші дивуємо­ ся з твого безглуздя: хто тебе, таке щеня, настановив начальником...?

З якої речі ти так турбуєшся й дбаєш про наше життє? Ми знаємо, що батько твій був старцем і жив у нас у Полтаві, а ти, як був у школі, ва­ лявся по улицях між старцями і годувався під вікнами нашими недоїд­ ками. Та не тільки не був у лицарських муштрах, але й у науці домовій, а після того хоч і втерся у військову канцелярію12, то й там обікрав това­ ришів, зрадив своєму панові (гетьману. — О. Г.) і утік на Запороже! Ми не ймемо віри тому, ніби до тебе прибув калга-султан, бо не спо­ діваємося, щоб така важна особа пішла за тобою брехуном, щеням!

Мабуть який циган зібрав тисячну юрбу голодранців з татар та й удає з себе султана!»13.

Без сумніву, такого змісту лист відбивав ставлення до Петрика більшості з гетьманського оточення, в тому числі й полтавського пол­ ковника. Ймовірно, що козак, який прибув до нього, лише вдавав з себе посланця Герцика. Намір же прилучити до виступу полтавців не вдав­ ся, і нападники відступили.

Нерідко документи П. Герцик підписував як Павло Семенович, а йо­ го син Григорій — Григорієм Павловичем.

Павло Семенович, як типовий представник тогочасної державни­ цької еліти Гетьманщини, дбав про свій матеріальний добробут, а са­ ме різним чином набував маєтки. Так, від гетьмана І. Мазепи він одержав у володіння села Вакулинці, Василівку, Стасовці, Яковці.

1694 р. у полтавського жителя С. Козельського купив під міським валом двір. Думав старшина і про духовне, був меценатом. Зокрема, 1700 р.

на його кошти побудовано поблизу Ближніх печер у Києво-Печерській 12 Петрик займав посаду канцеляриста Генеральної військової канцелярії Гетьманщини.

1 Костомаров М. Мазепа II Руська історична бібліотека. — Львів, 1985. — Т. XVII. — С. 49.

570 О л е кс а н д р Г у р ж ій лаврі монастир на честь Воздвиження. Незабаром він помер. Похова­ ли Павла Семеновича на території збудованого ним храму. В церкві на стіні тривалий час висів його портрет, поки, за деякими переказами, 1857 р. не був знятий у зв’язку з похованням тут митрополита Філарета (Амфітеатрова). Ніби один з монахів вирішив, що біля могили того не­ доречно, щоб висів портрет Герцика.

Про дружину П. Герцика відомо дуже мало. В джерелах згадуєть­ ся, що після смерті чоловіка вона володіла с. Вакулинцями та с. Яковцями.

Син — Гоигорій Павлович — був наказним полтавським полковни­ ком (1705) і виявився одним із найвідданіших і палких прибічників І. Ма­ зепи та П. Орлика. Освіту здобув у Києві. Після Полтавської битви 1709 р. разом з Мазепою і шведським королем Карлом XII відступив у Бендери. Взяв участь у похованні тіла свого гетьмана в м. Галаці (Ру­ мунія). Супроводжував у еміграції П. Орлика, після обрання якого геть­ маном був призначений генеральним осавулом (1711-1719). їздив на Запорозьку Січ, Кубань, а в грудні 1711 р. — у Константинополь, де схиляв сановних осіб підтримати прагнення козацтва в еміграції на чолі з П. Орликом у виборюванні незалежності України. Проте його по­ сольство, хоча і було прийняте доброзичливо, але помітних реальних результатів не дало. Однак важливо і те, що саме виборювалося за кордоном. Так, у Константинополі Григорій Герцик разом з колишніми прилуцьким полковником Дмитром Горленком, генеральними суддею Климом Довгополим і писарем Іваном Максимовичем та ін. від імені

П. Орлика добивалися підтримати заходи, спрямовані на:

— звільнення України від панування царських можновладців і вивід російських полків;

— забезпечення самостійного управління в країні на чолі з гетьма­ ном;

— повернення всіх полонених у попередній війні та мазепинців із заслань;

— чітке встановлення кордонів Гетьманщини з Польщею та Росією, «які всім відомі»;

— відшкодування царатом українцям всіх збитків, завданих у Пів­ нічній війні14.

Після підписання в м. Яссах Прутського трактату 1711 р. між Росією і Туреччиною про припинення воєнних дій значна кількість колишніх прихильників І. Мазепи втратила надію на перемогу в своїй справі й ви­ рішила залишити Бендери, П. Орлика та повернутися в Гетьманщину, покаятися перед Петром І. Проте така можливість з’явилася лише 1 Субтельний О. Мазепинці. — К., 1994. — С. 84.

З іс т о р ії ро дів У к р а їй и т а Р о с ії 1715 р., коли їм це дозволив зробити царський уряд через свого пред­ ставника — посередника в Константинополі барона П. П. Шафірова.

Тоді повернулися прилуцький полковник Д. Горленко, генеральні обоз­ ний І. Ломиковський, писар І. Максимович та ін.

З 1715 р. Григорій Герцик проживав у Стокгольмі, куди переїхав з П. Орликом, старшинами Ф. Мировичем, Ф. Нахимовським та ін.

Шлях на Швецію Григорій Герцик з братами подолав такий. Спочат­ ку їхали через Угорщину на Відень, від нього на Стралзунт, де певний час мешкали. Далі: Руген, Сканія, в якій Герцикам виділили квартиру в Християн-штаті. Потім Григорія взяли на роботу в Крольскрон.

У шведський період, як потім признався на допиті сам Григорій Гер­ цик, П. Орлик доручив йому їхати на Запорозьку Січ, шукати підтримки у козаків, хоча вони й сумнівалися в позитивному результаті цього ак­ ту. Проте шведську владу слід було переконати в протилежному, щоб не втратити престиж політичних діячів. Тому гетьман в еміграції сам написав сфальсифіковану грамоту, на випадок відмови запорожців, і передав Герцику, щоб той у разі невдачі вислав її в Стокгольм з Бреславля1 5 1719 р. Орлик послав його в Польщу з дипломатичною місією: пе­ редати сенаторам листи з проханням про співпрацю. Крім того, перед ним поставили завдання встановити тісні контакти з запорожцями та кримським ханом. Проте, пославшись на хворобу, Григорій Павлович залишився в Польщі. Подальші події розвивалися так. Він зупинився у Варшаві в будинку Понятовського, де тимчасово мешкали Мирович і Нахимовський. Зрозумівши, що надії на швидку війну з Росією нез­ дійсненні, Герцик почав зволікати з виїздом. Коли царський резидент у Польщі кн. Г. Долгорукий довідався про нього, то відразу наказав заарештувати його. Місцева влада висловила з цього приводу рішу­ чий протест. Тоді агенти Москви вивезли свого арештанта до Росії.

У Санкт-Петербурзі, після суду16, він був ув'язнений в ПетропавлівсьДопрос Григория Герцыка об участи его в измене Мазепы // Киевская старина. — 1883. — №3, — С. 596.



Pages:     | 1 |   ...   | 128 | 129 || 131 | 132 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«для українського суспільства майбутнього, а інцестний зв'язок батько – донька – означає тотальну руйнацію родинного й повну катастрофу суспільства. Поширення інцестного мотиву в поезії Т. Шевченка свідчить про його смислову полівалентність і розгортання у психоаналітичному та суспільному ракурсах. У поезіях митця жінка (образ якої семантично паралельний образу нації, України) презентована як жертва – чоловіка, соціуму. У низці творів героїня набуває статусу Великої Матері, здобуває ознаки...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 149–161 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 149–161 БІБЛІОГРАФОЗНАВСТВО УДК 082.1:[821.161.2–2:7.077]“1898/1914” КОЛОМИЙСЬКА ВИДАВНИЧА СЕРІЯ “ТЕАТРАЛЬНА БИБЛІОТЕКА” (1898–1914): КНИГОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ Іванна СТЕПОВА Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел....»

«Василь ГОРБАЧУК Василь Горвачук БАРВИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НБ ПНУС Видавничий дім “KM ACADEMIA” Київ — 1997 M bf)-/& SlW ББК ^ тй У К Р Г67 Видання здійснене на кошти подружжя Любові та Івана Заковоротних (США) Горбачук В. Т. Г67 Барви української мови.— К. : Видавничий дім “KM ACADEMIA”, 1997.272 с, (Сер. Були, є і будемо вовіки!) ISBN 966-518-065-7 Історія української мови, переслідуваної і викорінюваної віками, її роль у формуванні національної свідомості — цій темі присвятив автор свою...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXIV Khomych I. N. Research of development of material and technical base of the archived establishments is in Ukraine in the second half of 1950-1980th. Scientific work of the Ukrainian historians-archives of the second half of 1950th 1980th in industry of material and technical base of the archived establishments is analyzed. The characteristic features of historiography process of that time are...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ XХII Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії»...»

«2 «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Рада молодих учених університету Матеріали IІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» 14 квітня 2016 року Збірник наукових праць Переяслав-Хмельницький – 2016 _ Випуск 2 (14 квітня 2016 р.) «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи» ГОСУДАРСТВЕННОЕ...»

«УДК 378.046.4 (477) Віктор ГЛАДУШ, кандидат історичних наук, доцент Інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ МЕТОДИЧНИХ СЛУЖБ В УКРАЇНІ У статті розглянуто становлення і розвиток методичних служб в Україні в кінці 1940-х – на початку 1960-х років. Висвітлено організацію і напрямки методичної роботи, яку здійснювали відділи народної освіти та обласні інститути вдосконалення вчителів. Ключові слова:...»

«1 Міністерство охорони здоров’я України Харківська медична академія післядипломної освіти На правах рукопису НЕГРЕЦЬКИЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ УДК 615.212.7 : 616.89-008.441.33:633.7 СУДОВО-ФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКАМИ НАРКОХВОРИХ З ЗАЛЕЖНІСТЮ ВІД КАННАБІНОЇДІВ (F12) 15.00.01 – технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук Науковий керівник Шаповалова...»

«Збірник наукових статей. Випуск 32. НАШІ ЮВІЛЯРИ ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, НАСТАВНИК (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.П. ШЕВЧУКА) Виповнюється 80 років з дня народження Шевчука Василя Петровича – доктора історичних наук, професора, Заслуженого працівника вищої школи України. Народився Василь Петрович 31 січня 1933 р. в селі Гурівці Козятинського району Вінницької області в сім’ї колишніх селянхліборобів, яких радянська влада на той час уже залучила до колгоспу. У селі працювала тільки семирічна школа....»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2012. № 28 Повідомлення УДК 930.2(447)»1941-1944» Л. А. Ковальська СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ РАДЯНСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКО-ПІДПІЛЬНОГО РУХУ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ Висвітлено проблеми соціальної стратифікації радянського Руху Опору (1941роки). Розглянуто кількісні показники партизанського руху в Україні, гендерні особливості формування партизанських і підпільних загонів, етнічна складова й професійна приналежність партизан та підпільників. Ключові слова:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»