WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 127 | 128 || 130 | 131 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 129 ] --

Далі названо наступні села: «Головенки» (суч. с. Головеньки Борзнян­ ського р-ну, що лежить південніше Нових Млинів), «Пекоровская», (суч. с. Пекарів Сосницького р-ну у 10 км від Сосниці, між Сосницею і Новими Млинами), «Зношебылинова» (суч. с. Шабалинів Коропського р-ну, котре лежить на північний схід від Пекарів), «Нехаевка» (суч.

с. Нехаївка Коропського р-ну, що лежить східніше Пекарів).

19 (9) лютого 1654 р. — Сосниці. Далі названо навколишні села:

«Киреевское» (суч. с. Киріївка Сосницького р-ну, котре знаходиться в 11 км на північ від Сосниці), «Сызнетное» (суч. с. Зметнев, що у 18 км на схід від Сосниці), «Зловки» (суч. с. Лави, що під Сосницею, на північ від неї), «Усть-Убедцкое» (можливо, суч. с. Велике Устя, що на південь від Сосниці).

20 (10) лютого 1654 р. — м. Мена. Далі названо навколишні села:

«Смаковшино» (суч. смт. Макошине, що у 12 км від Мени), «Бабичи»

(с. Баба, нині — Жовтневе Менського р-ну, що під Меною), «Деговая»

(суч. с. Дягова Менського р-ну, що в 10 км від Мени), «Коковичи» (суч.

с. Куковичи Менського р-ну у 12 км від Мени). Очевидно, того ж дня Д ж е р е л о з н а в ч і с туд ії ББЗ царські представники побували і в с. «Синявское» (суч. с. Синявка Менського р-ну, що лежить у 20 км на північний захід від Мени). Не ви­ ключено, що побували також і в с. Волинка (суч. с. Волинка Сосницького р-ну, хоч воно й лежить досить далеко на схід від Синявки), далі названо села: «Киселевское» (суч. с. Киселевка Менського р-ну, що в 10 км на північ від Мени), «Боровичи» (очевидно, суч. с. Борківка Менського р-ну), «Чернобыч» (суч. с. Чорнотичі Сосницького р-ну), «Ольшанское» (суч. с. Ольшане Сосницького р-ну), «Вербиды» (суч.

с. Верба Коропського р-ну), «Псаревка», «Мезинов» (суч. с. Мезин Коропського р-ну), «Родичев» (суч. с. Радичів Коропського р-ну), «Овдеевка» (суч. с. Авдіївка Сосницького р-ну), «Покошичи» (суч. с. Покошичі Коропського р-ну), «Хлопеники» (суч. с. Хлопеники Сосницького р-ну). Потім царські представники побували в с. Понорниця (суч.

смт. Понорниця Коропського р-ну, яке лежить на схід від Волинки), при­ чому в такому разі їхній шлях міг пролягати повз Чорнотичі й Вербу.

23 (13) лютого 1654 р. — містечко Рожественське (нині — с. Жовт­ неве Коропського р-ну), взявши різко на південь від Понорниці. Далі згадуються навколишні села: «Корелское» (суч. с. Карильське Короп­ ського р-ну), «Очавулине», «Краснополья» (суч. с. Краснопілпя Коропсь­ кого р-ну), «Згородища» або «Городище» (суч. с. Городище Коропсько­ го р-ну), «Оболодское» (суч. с. Оболоньє коропського р-ну).

24 (14) лютого 1654 р. — м. Кролевець (нині — Сумської облас­ ті). У присяжній книзі подаються довколишні села: «Олтынова» (суч.

с. Алтинівка Кролевецького р-ну), «Райгородок» (суч. с. Райгородок Коропського р-ну), «Тулиголовка» (суч. с. Тулиголово Кролевецького р-ну), «Черториское» (с. Чорториги, нині с. Шевченкове Глухівського р-ну, що лежить між Кролевцем та Глуховим).

25 (15) лютого 1654 р. — м. Глухів. Далі названо такі села: «Березавское» (суч. с. Береза Глухівського р-ну), «Улановское» (суч. с. Ула­ нове Глухівського р-ну), «Спаское» (суч. с. Спаське або Спаське поле, нині — Ленінське), «Литвиновичи» (суч. с. Литвиновичі Глухівського р-ну), «Некрасове» (суч. с. Некрасове Глухівського р-ну), «Клинов» або «Клин» (суч. смт Ямпіль Сумської обл.), «Полашкова» (суч. с. Полошки Глухівського р-ну), «Гирино» (суч. с. Гирине біля с. Княжичів Сумської обл.), «Свапково» (суч. с. Сварків Глухівського р-ну).

28 (18) лютого 1654 р. — м. Новгород-Сіверський. На своєму шляху вони, ймовірно, побували у вищезгаданих селах Береза та Клин (Ямпіль). Після списку козаків Новгород-Сіверського у присяж­ них книгах згадано наступні села: «Шептаковское» (суч. с. Шептаки Нов­ город-Сіверського р-ну), «Каменое» (очевидно, суч. с. Камінь, що сто­ їть під с. Кам’яна Слобода Новгород-Сіверського р-ну, або й сама ця слобода), «Ивойты» (дане село не вдалося ідентифікувати), «Гирино»

5Б 4 Ю рій М и цик (суч. с. Бирино Новгород-Сіверського р-ну), «Скитрое» (можливо, суч.

с. Смяч Новгород-Сіверського р-ну), «Блазова» (суч. с. Блистова Нов­ город-Сіверського р-ну), «Горбова» (суч. с. Горбове Новгород-Сіверсь­ кого р-ну), «Рихлов» (мається на увазі відомий Свято-Микільський Рихловський монастир на території суч. Коропського р-ну). При по­ дальшій подорожі на північ царські представники, ймовірно, побували у таких селах, як Шептаки, Смяч, Кам’янська Слобода.

4 березня (22 лютого) 1654 р. — м. Стародуб. У присяжній книзі згадуються такі населені пункти Стародубщини, як от: містечко Погар, м. Почеп, с. Почеп — Старе Городище, Рогово, Тубільці, Глазове, Ди­ мове, Світле, Шубурове, Ішеве, Синькове, Кашеве, містечко Топаль, Попова Гора, Бобове, Дрокова, м. Мглин. Реально московські пред­ ставники побували, очевидно, в містечку Топалі, у с. Попова Гора, с. Бобові, містечках Дроков та Мглин.

На відміну від Лопухіна й Портомоіна, царські представники, при­ значені до Ніжинського полку, датували, хоч і не завжди, час свого перебування у конкретному населеному пункті, й за їхніми свідченнями виходить, що шлях із Івангорода до Стародуба (хронологія початку й кінця подорожі відсутня) царські представники подолали з 29 січня (8 лютого) по 22 лютого (4 березня) 1654 р.

Ясно, що за такий короткий термін практично неможливо було про­ вести повноцінну роботу з приведення людей до присяги й складення списків присяглих осіб. Як і у випадку з присяжною книгою Білоцерків­ ського полку, присяжна книга Ніжинського полку теж остаточно склада­ лася після завершення місії з приведення козаків та міщан до присяги.

Ще одним аргументом на користь даного висновку є той факт, що існують принципові невідповідності і в офіційних документах царсько­ го уряду щодо міст, в яких мала відбиратися присяга.

Так, згідно з офіційним списком українських полків та міст, до котрих були послано царських представників, створеним у першій половині січня 1654 р., знаходимо такий перелік населених пунктів Білоцерківського полку:

«Белая Церковь, Ставища, Насташка, Синява, Лесевичи, Ковшоватая, Боярка, Каменой Брод, Ольховец, Шавулиха, Черной Каменец, Трилесы — пуст, Рокитная, Ольшанка, Германовка — пуста, Фастов — пуст, Дедовчино — пуст, Бышов — пуст, Рожов — пуст. 20 городов». Тут вка­ зано 19 (не 20) міст, причому 5 з них були тоді запустілими внаслідок війни та пошесті. Природно, що в присяжній книзі не знаходимо Дідовчина та Рожева, але по чотирьох інших (Германівка, Триліси, Фастів, Бишів) подано списки їхніх жителів. Могли, звичайно, помилитися й упорядники списка, але, на наш погляд, царські представники викорис­ тали тут наявні реєстри жителів цих міст. У списку йдеться також про Ніжинський полк. Тут немає особливих відмінностей, але в переліку Д ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії 565 16 міст значаться Глухів та Кобища, яких у присяжній книзі чомусь не знаходимо. У зведених даних Глухова теж немає (до нього, видно, представники й не заїжджали), зате є міста Носовка, Кобишевка, Хоза­ ри, Салтикова Дівиця та містечко Володькова Дівиця. Вони відсутні у присяжній книзі через втрату її частини.

Присяжні книги Білоцерківського та Ніжинського полків дозволяють пролити світло на малознані сторінки історії цих військово-адміністра­ тивних одиниць Гетьманщини. Ми не будемо зупинятися тут на їх де­ тальному аналізі. Підкреслимо, насамперед, той факт, що царські представники були далеко не у всіх населених пунктах, які вони вказу­ вали у своїх звітах, а тільки в головних (полкове місто й частина сотен­ них). Крім того, вони приводили до присяги тільки частину жителів цих населених пунктів, а решту без сумніву вносили пізніше у присяжні книги на підставі полкових та сотенних козацьких реєстрів, списків міщанського населення. Це мали б бути сотенні та полкові реєстри, на підставі яких потім складався Реєстр Війська Запорозького 1651 р. (піс­ ля підписання Білоцерківського миру 7 вересня 1651 р.). На жаль, він не зберігся, принаймні, на сьогодні його ще не виявлено. Доводиться користуватися Реєстром Війська Запорозького, складеним після підпи­ сання Зборівського миру 18 (8) серпня 1649 р. Тим не менш, і таке порівняння удоводнює той факт, що при складанні присяжних книг цар­ ські представники переносили прізвища козаків із сотенних реєстрів цілими блоками (так, як вони увійшли до складу Реєстру Війська Запо­ розького).

Таким чином, навіть російські джерела засвідчують брехливість міфу про нібито всенародний характер присяги населення Гетьманщи­ ни царю Олексію І.

Олександр Гуржій

З історії родів України та Росії: Герцики

Представники окремих родів Гетьманщини, таких, наприклад, як Гер­ цики, стали свідками чи сучасниками багатьох історичних подій: Хмель­ ниччини, боротьби козацької старшини за політичну владу, національ­ но-визвольних змагань, інкорпораціїУкраїни Російською імперією тощо.

Відомості про Герциків збереглися в джерелах пізнього середньо­ віччя. Одні з них представляли литовський дворянський рід (Lubny Hercyk) герба Ястржембец і походили від Щасного Петровича Герцика.

Останнього названо королівським дворянином з відповідним пожалуванням маєтків у 1551 р. Цей рід занесено до родовідної книги Вітебсь­ кої губернії (частина VI).

Безпосередньо з Україною пов’язані Герцики (або Герціки)1, поча­ ток родоводу яких йде від єврея Симона з м. Умані, який, як відомо, напередоні Хмельниччини переселився до Полтави. Охрестився 1650 р.

під ім’ям Семена. Хрестив його Тимофій Жученко — брат полтавського полковника. Мешкаючи у Полтаві, Семен Герцик торгував хутром та іншими речами2. Помер близько (точніше — до) 1667 р.

Цікавий такий факт. У середині XVII ст. з Умані на лівий берег Дніпра перебралося чимало людності3 Окремі вихідці потім посіли до­ сить високі посади в старшинській адміністрації Української держави.

А І. Скоропадський, який полишив з братом Василем Умань у 1674 p., став навіть володарем булави Гетьманщини (1708 p.). У тогочасному документі так про це написано: «...По причине сильнейшого нападе­ ния от турок и татар на Польшу і тогобочную (Правобережну. — О. Г.) Украину принуждены были, спасая жизнь свою, лишится не только движимаго и недвижимаго своего именія с грамотами и дипломами, как жалованными от королей польских и о древности фамилій их со­ вершенно заверяющими»4.

1 Внесені до родовідної книги Полтавської губернії (частина II).

2 Записка Кочубея на Орлика. 1708, февраль // Чтения в обществе истории и древ­ ностей российских. — М., 1859. — Кн. 1. — С. 146.

3 Причиною цьому були насамперед часті напади турків і татар, від яких місцеве населення пробувало врятуватися втечами, а то й зміною місця проживання.

4 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі — ЦДІА Укра­ їни). — Ф. 1219, оп. 2, спр. 976. — Арк. 84.

З іс то р ії ро д ів У к р а їй и то Р о с ії 5Б 7 Можна припустити, що схоже сталося і з Семеном (Симоном) Герциком.

Відомо, що він був одружений з Агафією, очевидно, жінкою з коза­ цької родини, яка після смерті чоловіка вдруге вийшла заміж (1667 р.) за генерального обозного Петра Михайловича Забілу (Забелу). Той по­ мер 1689 р.

Син С. Герцика — Павло Семенович — займав посаду полтавсько­ го полкового писаря (до 1675 р.), а потім дослужився до рангу полков­ ника Полтавського полку (1675-1677, 1683-1687, 1691-1695 рр.). Брав участь у так званих Азовських походах 1695-1696 рр. російських військ і українських козацьких полків у пониззя Дніпра і на фортецю Азов у хо­ ді російсько-турецької війни 1686-1699 рр. Безпосередньо він став дійовою особою, коли влітку 1695 р., одночасно з наступом на Азов, ко­ зацькі загони в складі царської армії (120 тис. чол.) під керівництвом боярина Б. П. Шереметева здобули в пониззі Дніпра Кизикермен, Тавань, а також інші турецько-татарські фортеці5.



Pages:     | 1 |   ...   | 127 | 128 || 130 | 131 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК 343 А. В. БУГАЄЦЬ, здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ Розкрито основні шляхи підвищення ефективності діяльності суб’єктів щодо попередження корисливої насильницької злочинності на залізничному транспорті. Ключові слова: суб’єкти, корислива...»

«1 НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ СИДОРЕНКО ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА УДК 37.011.3-051:005.336.5[811.161.2+821]:37.091.12:005.963(043.3) ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2013 Дисертацією є рукопис. Роботу...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – 2000. – Вип. XI Н. М. Яковенко ПРО МЕТОДОЛОГІЮ ДОСЛІДЖЕНЬ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ І РАННЬОМОДЕРНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Проблеми, про які далі піде мова, часто звично називають сучасними проблемами української історіографії. На мою думку. це окреслення надто прив'язане в нашому сприйнятті до так званих білих плям, тобто конкретних історичних сюжетів, постатей, явищ і т. ін. – важливих, але поки що мало досліджених або й зовсім...»

«ISSN: 2076-8184. Інформаційні технології і засоби навчання, 2015, Том 48, №4. УДК 37.091.31:004.9:316.77](091) Пінчук Ольга Павлівна кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу технологій відкритого навчального середовища Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, м. Київ, Україна opinchuk100@gmail.com ІСТОРИКО-АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ПЕРСПЕКТИВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАННІ Анотація. У статті подано...»

«2011. – № 3 185 Р.П. Олійничук кандидат юридичних наук (Тернопільський національний економічний університет) УДК 343.34 ГЕНЕЗИС ВІТЧИЗНЯНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ГРУПОВЕ ПОРУШЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В ДОРЕВОЛЮЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ Проаналізовано законодавчі акти дореволюційного періоду щодо групового порушення громадського порядку. Визначено особливості відповідальності за групове порушення громадського порядку у дореволюційному періоді. Ключові слова: громадський...»

«Сергей Викторович Жадан Фома. Історія з книги «Месопотамія» Серия «Месопотамія» предоставлено правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=8374843 Сергій Жадан «Фома. Історія з книги «Месопотамія»: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»; Харків; 2014 ISBN 978-966-14-7121-3, 978-966-14-7122-0 Аннотация Усім потрібна хороша робота, ніхто не любить роботодавців. Усі ухиляються від сплати податків, проте саджають зазвичай того, хто перший запропонував не платити. І що в такому...»

«Тарас Гунчак КЛЮ ЧОВІ ПРОБЛЕМИ історіографії ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ збірник статей digitized by ukrbiblioteka.org Національний університет “Києво-Могилянська академія” Тарас Гунчак КЛЮЧОВІ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІОГРАФІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (збірник статей) Київ-2011 Гунчак Т. Ключові проблеми історіографії Другої світової війни.— УВС ім. Ю. Липи. — Київ, 2011 — с. 225 В збірнику статей видатного історика і громадськополітичного діяча, професора Тараса Гунчака досліджуються проблеми української...»

«УДК 658.012.32 Оверчук В.С., Калюга Є.В., професор, д.е.н. Національний університет біоресурсів і природокористування України ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ПЕНСІЙНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ Висвітлено історію розвитку пенсійної системи в Україні, починаючи з ХІХ століття і до сьогодення. Розглянуто розвиток пенсійної реформи за часів, коли Україна була під владою інших держав, в складі Радянського Союзу та у роки незалежності, а також показано шляхи вдосконалення пенсійної системи. Ключові слова:...»

«ББК 74.00 М 69 Михайличенко О.В. Методика викладання суспільних дисциплін у вищій школі: навчальний посібник. – Суми: СумДПУ, 2009. – 122 с. Рекомендовано МОН України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18-Г-2097 від 09.10.2008) Михайличенко О.В. «Методика викладання суспільних дисциплін у вищій школі»Рецензенти: Орлов В.Ф. доктор педагогічних наук, професор (інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України); Чайченко Н.Н., доктор педагогічних...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПЕТРА МОГИЛИ КУМПАН СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА УДК 821.111”19”–131.1 Івлін Во.09 НОВЕЛІСТИКА ІВЛІНА ВО: ПОЕТИКА КОМІЧНОГО 10.01.04 – література зарубіжних країн АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Миколаїв – 2015 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі української філології, теорії та історії літератури Інституту філології Чорноморського державного університету ім. Петра...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»