WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 126 | 127 || 129 | 130 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 128 ] --

(на жаль, у джерелі не подається дата перебування царських представників у конкретному населеному пункті) пролягала нібито наступним чином:

Біла Церква — Ставища — Насташка — Синявка — Лісовичі — Ківшувата — Боярка — Кам’яний Брід — Вільховець — Шаулиха — Чорний Кам’янець — Рокитна — Ольшаниця — Германівка — Фастів — Бишів — Триліси.

Пишучи «нібито», ми не помилилися. Хоча саме в такій послідовно­ сті подаються списки козаків та міщан конкретних населених пунктів, однак, якщо накласти згадані населені пункти у такій же послідовності на карту, то побачимо певні невідповідності. Книгу явно укладали піз­ ніше, за попередніми записами, й припустилися внаслідок цього пев­ них похибок у послідовності подій.

На наш погляд, логічнішим виглядає такий маршрут. З Білої Церкви царські представники взяли на південь, на Ставища, потім повернули на північний схід і через Лісовичі (під Таращею, у 4 км від останньої), прибули до Насташки (нині — однойменне смт. Рокитнянського р-ну у 17 км від райцентре), потім у Синяву (нині — однойменне село у 3 км від Рокитної) та саму Рокитну. Подальша траса подорожі є вже цілком логічною. Вона пролягала через Ківшувату (суч. село Таращанського р-ну у 13 км від райцентру), а потім Лопухін та Портомоін взяли глибоко на південь, до міст, які лежали уздовж берегів рік Гнилий Тікич та Гірсь­ кий Тікич, що вже на території сучасної Черкаської області.

В їх числі:

м. Боярка (суч. село Лисянського р-ну, що у 23 км від райцентру);

м. Кам’яний Брід (суч. село Лисянського р-ну, що у 17 км від райцент­ ру); м. Вільховець (суч. село Звенигородського р-ну, що у 12 км на пів­ день від райцентру); м. Шаулиха (суч. село Тальнівського р-ну, що у 17 км на північний захід від райцентру); м. Чорна Кам’янка на р. ГірсьД ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії 559 кий Тікич (суч. село Маньківського р-ну, що у 20 км на північний схід від райцентру).

Можливий й інший варіант: із Ставищ можна було їхати безпосере­ дньо на Насташку, а після Рокитної та Синяви — на Лісовичі й Ківшувату, які знаходяться близько одна від одної.

Подальший шлях (після міст, які стояли понад Тікичем) пролягав, за свідченнями присяжної книги, через Рокитну. Такий варіант хоч і ма­ ловірогідний, але можливий. Далі царські представники, очевидно, по­ бували в місті Ольшаниці (суч. смт. Рокитнянського р-ну, що лежить на схід від райцентра). Говоримо «очевидно» тому, що подібних топонімів на Київщині кілька. Якщо, наприклад, мати на увазі суч. Малу Вільшан­ ку Білоцерківського р-ну, тоді найімовірніше, що до неї царські пред­ ставники заїхали по дорозі із Білої Церкви на Ставища або ж їдучи з берегів Гірського Тікича на шляху до Білої Церкви. Подальший шлях виглядає таким чином: м. Германівка (нині — с. Красне Друге Обухівського р-ну, що у 18 км від райцентру), тобто царські представники взяли на північ. З Германівки їхній шлях лежав на захід, на Триліси (нині — однойменне село Фастівського р-ну, у 13 км від Фастова), потім на са­ ме м. Фастів, а звідти — на м. Бишів (нині однойменне село на північ від Фастова). Потім вони, очевидно, взяли курс на Київ. Очевидно, в люто­ му 1654 р. дану місію було в основному завершено, а вже на Велик­ день, який у 1654 р. припадав на 26 березня за старим стилем, думний дяк Ларіон Лопухін був з боярами В. В. Бутурліним та І. В. Олферьєвим на обіді у царя Олексія І в Москві25.

Варто вказати на ще одну важливу обставину. Хоча дослідники звертали увагу на значні зміни в кордонах полків, що сталися у 1649рр., однак це пояснювали звичайно наслідком бойових дій, ад­ міністративними реорганізаціями тощо. Однак ніхто не звернув уваги на те, що інколи ці зміни були уявними, бо царські представники брали присягу не тільки у тому полку, до котрого їх було призначено. Аналіз обох книг, особливо Ніжинського полку, дає підстави твердити, що ці представники (очевидно, попередньо узгодивши свої дії з колегами) відбирали присягу і в частині міст сусідніх полків, особливо якщо вони знаходилися по дорозі або лежали близько від маршруту їхньої подо­ рожі, про що нижче буде сказано.

Досить химерним виглядає маршрут царських представників, приз­ начених у Ніжинський полк (стольник Михайло Дмитрієв та піддячий Степан Федоров). Вони, поза сумнівом, прибули спочатку у полковий 25 Дворцовые разряды. — СПб., 1852. — Стлб. 4056. У цьому виданні, до речі, містяться деякі матеріали, що стосуються посольства В. В. Бутурліна в Україну у січні 1654 р.

Ю рій М ицик 5БО центр — Ніжин, а потім вирушили в головні сотенні центри Ніжинського полку, не минаючи, звичайно, великих сіл, що лежали між ними. У збе­ реженій частині присяжних книг Ніжинського полку список починаєть­ ся, за всіма ознаками, із козаків та міщан Салтикової Дівиці (нині — однойменне село Куликівського району Чернігівської області, яке ле­ жить на лівому боці Десни на південний схід від Чернігова і на північ від Ніжина). Згідно із переліком населених пунктів та імен присяглих осіб виходить, що царські представники із Салтикової Дівиці начебто при­ були до Авдіївки, що під Ковчином (суч. Ковчин Куликівського р-ну у 9 км від райцентру), тобто рухалися вздовж Десни на північний захід.

Далі на їхньому шляху нібито лежала Жуківка (суч. однойменне село Куликівського р-ну за 6 км від райцентру), потім Дроздівка (суч. с. Дроздівка Куликівського р-ну, що у 9 км на південь від Куликівки). Отже, царські представники різко звернули на південь. Потім вони прибули 4 лютого (25 січня) 1654 р. до «Колчинки» (суч. Ковчин Куликівського р-ну за 9 км від райцентру), тобто виходить, що вони знову повернулися на північ. Цей маршрут виглядає абсолютно нелогічним і нераціональ­ ним. Виходячи з хронології та послідовності перебування царських представників у більших населених пунктах, можна зрозуміти і реаль­ ний маршрут, і принцип, за яким формувалися списки присяглих. Отже, московські представники прибували тільки у значніші населені пункти і приймали там присягу не лише від місцевих жителів, але й від тих, хто прибував задля цього акту з навколишніх сіл. В самі ці села представ­ ники не їздили, а лише додавали їхній опис, а також списки тих осіб (козаків та міщан), котрі там проживали і теоретично мали б складати присягу. У такому разі правильніше подавати у маршруті назви тільки більших населених пунктів, де були царські представники, а в дужках проставляти назви прилеглих сіл, у переважну більшість яких представники не заїжджали.

Продовжимо аналіз ітінерарія М. Дмитрієва та С. Федорова.

Того ж дня (25 січня за старим стилем) вони прибули з Ковчина до міста «Березова» (суч. смт. Березна Менського р-ну), тобто продо­ вжували рухатися у північному напрямі, хоча взяли вже не на північний захід, а на північний схід. Серед навколишніх сіл згадуються: «Воложское» (с. Волозьке, суч. Волосковці Менського р-ну), с. «Степановское» (суч. с. Степанівка, що під Волосківцями), с. «Столное» (суч.

с. Стольне Менського р-ну), с. «Лохнинское» (суч. с. Локнисте Менсько­ го р-ну), «Михайлове Городище».

8 лютого (29 січня) 1654 р. — м. Івангород (суч. с. Івангород Ічнянського р-ну). З навколишніх сіл згадуються: с. «Хвастовцево»

(суч. с. Фастівці Бахмацького р-ну, що лежить на схід від Івангорода, с. «Мартіновское» (суч. с. Мартинівка Ічнянського р-ну поблизу ФастівД ж е р е л о з н а в ч і с туд ії 5Б1 ців), с. «Белмачовка», с. «Махновка» (суч. с. Петрівка Борзнянського р-ну, що на північний захід від Івангорода), с. «Максимівка» (суч. с. Мак­ сим івка поблизу Рожнівки Ічнянського р-ну). Тут знову виникає якась нелогічність. Населені пункти, названі як навколишні біля Березної, ле­ жать переважно на схід від останньої. Івангород же лежить далеко на південь, тому на цьому шляху царські представники могли заїхати хіба що у Стольне. Причому нічого не говориться про те, де знаходили­ ся представники царя майже 4 дні. З Івангорода вони вирушили до м. «Сиволоч» (суч. с. Сиволож Борзнянського р-ну) і 9 лю того (ЗО січ­ ня) 1654 р. привели присутніх тут людей до присяги. Виходить, що Дмитрієв та Федоров поверталися назад! Згадано й село «Онбищи»

(суч. Омбиш Борзнянського р-ну), яке лежить якраз на шляху з Іванго­ рода до Сиволожі.

10 лютого (31 січня) — містечко «Оленовка» (суч. с. Оленівка Борзнянського р-ну), тобто просунулися ще далі на північ. Далі згаду­ ються села «Вересоч» (суч. с. Вересоч Куликівського р-ну), «Хибаловка» (суч. с. Хибалівка того ж р-ну) і «Кладкова» (суч. с. Кладьківка того ж р-ну), «Печщи» (суч. с. Печі того ж р-ну, що під Крутами). Ці населені пункти лежать далі на північний захід і знаходяться досить близько до Салтикової Дівиці, з котрої і почався опис подорожі Дмитрієва та Федо­ рова у збереженій частині книги. Ясна річ, що такий гак вони не робили, що й стверджує подальша хронологія подій.

12 (2) лютого 1654 р. — Борзна. Далі згадуються села «Загоровское» (суч. с. Велика Загоровка Борзнянського р-ну, що між Борзною та Плисками), «Плиски» (суч. с. Плиски Борзненського р-ну, яке знаходи­ ться на південь від райцентру, якраз на половині шляху до Івангорода), «Красиловское» (суч. с. Красилівка Бахмацького р-ну, що лежить на схід від Плисок), «Едутово» (суч. с. Ядути Борзенського р-ну, яке ле­ жить на північ від Борзни), «Холмов» (суч. с. Ховми, що на північний схід від Борзни), «Конашовская» (с. Кинашівка Борзненського р-ну, кот­ ре дещо на північ від Борзни), «Обтова» (дане село не ідентифіковане нами), с. «Оленовское» (дане село (Оленівка (?) нами не ідентифікова­ не). Так само незрозумілим є місцезнаходження «Новомеской» сотні:

чи тут слід розуміти частину власне Борзни (що ймовірно), чи якийсь ін­ ший населений пункт. Неясно також, що таке «Кустовская сотня».

13 (3) лютого 1654 р. — Шаповалівка (суч. однойменне село, що в 7 км на схід від Борзни). Далі згадуються села «Стрелниково» (суч.

с. Стрільники Бахмацького р-ну, котре лежить на межі із Борзенським, на схід від Миколаївки), «Старосвитцкое городище» або «Старое горо­ дище» (суч. с. Городище Бахмацького р-ну, що лежить в 14 км на північ від Бахмача, на схід від ІІІаповалівки), «Высокое» (суч. с. Високе Борз­ нянського р-ну, котре лежить на північ від Шаповалівки), «Миколаевка»

Ю рій М и цик 5Б 2 (суч. с. Миколаївка Борзнянського р-ну, що у 10 км на схід від Борзни), «Носалевка» («Солевка», тобто суч. с. Носелівка Борзнянського р-ну, котре лежить дещо на схід від Високого). Того ж таки дня царські пред­ ставники прибули до міста Бахмач і встигли й там прийняти присягу.

Далі названо наступні села: «Старий Бахмач» (очевидно, під м. Бахма­ чем), с. «Самбурцаво» (дане село не вдалося ідентифікувати), «Ку­ рен» (суч. с. Курінь, що у 3 км від Бахмача).

16 (6) лютого 1654 р. Дмитрієв та Федоров в'їхали на територію су­ часної Сумщини, прибувши до м. Конотопа. Далі згадуються навколиш­ ні села: «Поповка» (суч. Попівка, що у 6 км на захід від Конотопа), «Веревка» (суч. с. Вирівка у 6 км на захід від Конотопа), «Сосновка»

(суч. с. Соснівка Конотопського р-ну, котре лежить у 12 км на південний захід від Конотопа), Того ж дня царські представники побували в с. «Подлипное» (суч. с. Підлипне, що у 6 км на південь від Конотопа), а звідти взяли курс на Батурин.

17 (7) лютого 1654 р. — Батурин. Потім називаються наступні се­ ла: «Обмочев» (суч. с. Обмачев Бахмацького р-ну), «Митченки» (суч.

с. Мисченки Бахмацького р-ну), Красне (суч. с. Красне Бахмацького р-ну). Цікаво, що першим на шляху з Конотопа лежить Красне, потім — Митченки, потім — Батурин, врешті — Обмачев. У книзі ж їх подано у зворотному порядку. Це зайвий раз доводить, що Ніжинська присяжна книга формувалася після завершення місії Дмитрієва та Федорова і че­ рез це маршрут подавався неточно.

18 (8) лютого 1654 р. — Нові Млини (нині — однойменне село Борзнянського р-ну у 35 км від Борзни, на північний схід від останньої).



Pages:     | 1 |   ...   | 126 | 127 || 129 | 130 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2015, вип. 42 9. Калініченко В.В., Рибалка І.К. Історія України. Частина ІІІ: 1917-2003 рр.: Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2004. – 628 с.10. Волинська область за роки радянської влади (1940-1966 рр). Статистичний збірник. – Львів: Каменяр, 1969 р. – Відповід. М.Сергєєв. – 316 с. Волинська область : Адміністративно-територіальний поділ. – Відповід....»

«Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки УДК 94(477.82) “1965\1970”: 631.115 Я. М. Шабала – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, давньої та середньовічної історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки Соціально-економічний розвиток волинського села в 1965-1970 рр. Роботу виконано на кафедрі археології, давньої та середньовічної історії України ВНУ ім. Лесі Українки У статті проаналізовано урядову аграрну політику...»

«21 ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ А.О. Маслов (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна) ТЕОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИГНАЛІВ М. СПЕНСА В КОНТЕКСТІ ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ* У статті висвітлено основні положення теорії інформаційних сигналів М. Спенса з позицій теорії і практики інформаційної економіки. Зроблено комплексний аналіз становлення теорії інформаційних сигналів як складової теорії інформаційної економіки. Досліджено основні види ринкових сигналів...»

«ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З КУРСУ ФІЛОСОФІЇ Заняття 1. Тема: Сенс та призначення філософії. Філософія Стародавнього світу. План 1. Світогляд як духовно-практичний феномен. Історичні типи світогляду.2. Філософія. Її предмет і функції. 3. Історія становлення стародавніх суспільств та філософської думки.4. Філософія Стародавньої Індії (джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки). 5. Філософія Стародавнього Китаю (канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії). 6. Загальна...»

«зміст Літературні антології: марґінес чи фронтир? [вступ]................. 11 Розділ 1: Метод і словник............................................... 27 1.1. Історії теорії: між поетикою, риторикою й інтерпретацією..... 29 Гуманістика як нагода запитувати – “Підручне” знання: мистецтво і мастацтво – Пошук парадигми – Теоретичний перекрій в епоху парадокси – Від теорії до інтерпретації – Теоретики проти теорії –...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 6 (47) 2011 Мальцева Тетяна Євгенівна кандидат педагогічних наук, доцент навчальнонаукового інституту праці та соціальних технологій Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м, Луганськ, Україна) Рецензент – кандидат філософських наук, завідувач кафедри соціальної роботи ННІПСТ СНУ ім. В.Даля Сабадуха В. О. УДК 378 (093) ПЕДАГОГІЧНА І ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ М.І. ПИРОГОВА Д. В. Мірошніченко В статті проводиться...»

«446 УДК П. Ф. Стоян Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ АРХІВНОЇ СИСТЕМИ КАНАДИ: СТРУКТУРА І СТАН РОЗВИТКУ Розглянуто історіографію питання, основні джерела, структуру архівної справи Канади, основні загальнонаціональні ресурси її архівної спадщини, специфіку архівного досвіду, розвиток інтеграції у створенні національної мережі, її дескриптивної стандартизації та методичного забезпечення, структуру даних, стан інформатизації та документальний склад....»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2013, № 5 (31) УДК 371.315.6:51 І. Г. Резніченко Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини НАУКОВО-СТАТИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА РУСОВА У статті, на основі дослідження значних за обсягом джерел, включаючи маловідомі архівні документи, розглядається науково-статистична діяльність і науковий потенціал відомого вченого, етнографа, фольклориста, громадського діяча Олександра Олександровича Русова. Окреслено його...»

«176 с. 15.Постмодернизм. Энциклопедия. – Минск: Интерпрессервис; Книжный Дом, 2001. – 1040с. 16.Поэтика: словарь актуальных терминов и понятий / [гл. науч. ред. Н.Д. Тамарченко]. – М.: Изд-во Кулагиной; Intrada, 2008. – 358с. 17.Проблемы современного сравнительного литературоведения. / Под ред. Н.А.Вишневской и А.Д.Михайлова. – М.:ИМЛИ РАН, 2004. – 96с. 18.Словарь-указатель сюжетов и мотивов русской литературы: Экспериментальное издание. / Отв. ред. Е. К. Ромодановская. – Новосибирск, 2003. –...»

«Навчально-методична карта дисципліни “Основи психопрофілактики і психокорекції” лекції – 22 год., семінарські заняття – 10 год., практичні заняття – 10 год., індивідуальна робота – 6 год., самостійна робота – 54 год., модульний контроль – 6 год., залік Модуль 1 Назва Психологічна профілактика Модуля Лекції 1 2 3 Теми (1 бал тут сучасному психологічну профілактику. Лекцій (1 бал) Місце психопрофі-лактики впоняття просуспільстві Загальнеі далі) Поняття про стрес. Психопрофілактика стресових...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»