WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 125 | 126 || 128 | 129 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 127 ] --

Власне про перебіг самої ради гамбурзька газета повідомляє стис­ ло. У повідомленнях йдеться про підготовку ради та події, що відбува­ лись після неї. Увагу авторів повідомлень в першу чергу привертали дії гетьмана Богдана Хмельницького. Насамперед, повідомлялося про його зустріч у Переяславі з сімома московськими воєводами та свяще­ никами, котрі їх супроводжували; про присягу гетьмана на вірність цареві Олексію І, після чого склало присягу ще 1500 козаків. Як досте­ менно відомо, на Переяславській раді було близько 200 осіб, отже у повідомленні явно йдеться про початок складання присяги цареві у містах Гетьманщини. Тоді ж, як свідчить газета, гетьман дозволив московським гарнізонам стати у Києві, Чернігові, Чорнобилі, а згідно з іншими свідченнями, ще й у Білій Церкві та Немирові. Тут авто­ ри газетних повідомлень сплутали дозвіл на тривале перебування в українських містах московських гарнізонів (Київ) і тимчасове під час підготовки до наступу проти Речі Посполитої. Повідомляється, що мос­ ковські священики нібито переосвятили православні храми, а сам Хме­ льницький був заново охрещений, що явно є недостовірним.

Про умови українсько-російського союзу гамбурзька газета подає достовірні дані, принаймні, звістки про деякі з них зустрічаємо в окре­ мих польських та німецьких джерелах, наприклад, у фундаментальній хроніці «Театр Європи», яка тоді ж видавалась у Франкфурті-на-Майні.

Згідно з цими умовами український уряд мав розірвати союз з Кримсь­ ким ханством, відмовитися від підданства польському королеві, забо­ ронити вживання тютюну та алкогольних напоїв (у останньому випадку явно йдеться про заборону вільного винокуріння й запровадження дер­ жавної монополії на цей вид діяльності), вигнати євреїв з України, а тих, хто продовжував би із ними торгувати, відлучати від церкви.

Неодноразово у повідомленнях газети йдеться про зростання не­ вдоволення українців ухвалами Переяславської ради, про відмову присягати цареві багатьох козаків, зокрема, Уманського полку та уман­ ського полковника (тут, ясна річ, йдеться про Йосипа Глуха), а також полковника Івана Богуна, котрому уряд Речі Посполитої поспішив за­ пропонувати за це «запорізьку булаву», бажаючи замінити Богуном Хмельницького. До речі, на сьогодні відоме звернення уряду Речі Пос­ политої до Богуна з пропозицією перейти на бік короля.

Описуються у газеті і військові приготування російських та українсь­ ких військ, а також армії Речі Посполитої, у лавах якої перебувало чи­ мало німецьких найманців; події першого з двох вальних сеймів 1654 р;

відмічається прагнення короля налагодити союз з кримським ханом, турецьким султаном, трансильванським князем Д’єрдем І Ракоці та Д ж е р е л о з н а в ч і с туд ії 555 молдавським господарем. Згадується і про польське посольство до Ту­ реччини, яке очолював М. Бєгановський. Його турки тепло зустріли, а українське, що прибуло майже одночасно, було нібито заслано на га­ лери, а його керівника — страчено.

Як бачимо, правдива інформація газети примхливо перепліталася з недостовірною. Повідомлення гамбурзької газети суперечать статей­ ному списку московського посла Василя Бутурліна, котрий нерідко видавав бажане за дійсне, і в той же час відповідають свідченням без­ посередніх учасників подій: чорнобильського протопопа та інформато­ рів українського шляхтича на службі Речі Посполитої Семена Павші.

Вони описували хід Переяславської ради зовсім по-іншому, ніж це подано у статейному списку Бутурліна. Дійсно, Переяславська рада викликала неоднозначну реакцію в українському суспільстві, що межу­ вало з розколом, причому, на користь союзу з Москвою висловилася лише незначна частина населення Гетьманщини. Тому немає ніяких підстав сумніватися у свідченнях гамбурзької газети про те, що багато хто з козаків «не хотів цього чинити (тобто складати присягу цареві. — Ю. М.), були дуже неодностайні», у її повідомленнях про якісь завору­ шення в Україні.

Умови договору 1654 р., наведені в «Ординарній вівторковій газе­ ті», розходяться із тими, що збереглися у «Березневих статтях», але очевидно, що вони відбивають якісь реальні факти, ймовірно, попе­ редні усні домовленості, досягнуті у Переяславі. Так, московський уряд вже тоді прагнув запровадити монополію на винокуріння, але без­ успішно. Цього він не досяг навіть у XVIII ст.! Дійсно, у тодішній Москов­ ській державі ще існувала заборона на паління тютюну, на проживання у країні євреїв, тому логічно, що московський уряд прагнув завести в Україні подібні порядки, але й цього йому не вдалося зробити.

Що стосується даних про арешт і заслання київського митрополита Сильвестра Косова, то вони є недостовірними. Однак ця звістка з’яви­ лася не на порожньому місці. Відомо, що митрополит і українське пра­ вославне духовенство взагалі відмовилися присягати Олексію І, не бажаючи, щоб українська православна церква корилася московському патріархатові. Позиція митрополита викликала роздратування Б. Хме­ льницького, і, очевидно, гетьманські погрози були сприйняті за чисту монету, що й спричинило появу звістки про арешт С. Косова.

Хоча у відомих документах, що відбивають умови договору 1654 р., укладеного представниками козацького та міщанського станів у Москві у березні 1654 р., не згадується про заборону українцям носити одяг польського крою, а простолюду — одяг з дорогого імпортного сукна та чобіт-сап’янців, однак збереглися джерела 1654-1657 рр., які засвід­ чують насильства московських воєвод над союзниками — українськи­ Ю рій М и цик 55Б ми козаками в Білорусі. Зокрема, полковник Іван Нечай скаржився на те, що царські воєводи відрізають козакам «оселедці» на головах.

Досить достовірними є дані про прибуття в Україну відомого росій­ ського дипломата А. С. Матвєєва з грошима для виплати Війську Запо­ розькому. В окремих числах газети зустрічаються цікаві дані про задум грошової реформи у Московській державі, про подарунок Б. Хмельни­ цькому царського каптана, про повернення з України до Москви царсь­ кого дипломата Родіона Стрешньова. Варто відзначити наведений у газеті колоритний факт, який свідчив про «любов» українського народу до московитів, які тоді ще не встигли розперезатися в Україні: щоб убезпечити своє життя на зворотньому шляху, посол мусив навіть по­ голити свою голову по-козацьки!

Вищезгадані свідчення гамбурзької газети проливають додаткове світло на Переяславську раду та укладення договору 1654 р., який оформив військово-політичний союз і об’єднав дві держави у своєрідну конфедерацію. Саме ці дані надходили до Європи й інформували за­ рубіжну громадськість про події, що відбувалися в Україні. Вони не втратили своєї актуальності й нині...

Етюд 4Із студій над присяжними книгами 1654 р.

Після відомої Переяславської ради 18 (8) січня 1654 р. було досягну­ то домовленості про те, що в Гетьманщині буде складено присягу на вір­ ність цареві Олексію І. З свого боку В. В. Бутурлін, голова великого московського посольства, присягнув від імені царя українській стороні.

Це, щоправда, заперечують деякі історики, переважно російські. Для нас у даному випадку не це є важливим, оскільки йтиметься лише про ті документи, які мали засвідчити присягу населення Гетьманщини цареві.

Слід підкреслити, що всупереч нав'язуваному російською історіо­ графією міфу, присяга на вірність цареві давалася далеко не всіма жи­ телями України і далеко не на всій її території. Ця присяга мала відбутися тільки в межах Гетьманщини, і то не всієї (це приблизно чет­ верта частина етнічних українських земель). Не присягала й Запорозь­ ка Січ. В самій Гетьманщині від присяги було звільнено, із зрозумілих причин, неповнолітнє населення. Жіноцтво було відсторонене від при­ сяги внаслідок упослідженого становища жінки в тогочасному європей­ ському суспільстві, не кажучи вже про азіатське (досить сказати, що в твердині демократії — Англії — жінки добилися виборчих прав тільки на початку XX ст.!). Було відсторонене від присяги й українське селян­ ство, яке складало більшість населення. Православне духовенство (більше в Гетьманщині не було ніякого!) категорично відмовилося при­ Д ж е р е л о з н а в ч і студЛГ 557 сягати цареві, не бажаючи ламати церковні канони й переходити під зверхність іншого патріарха. Залишаються отже тільки козаки з покозаченою шляхтою та міщанство. Але й серед цих станів не було односта­ йності. Частина українського суспільства щиро дала присягу, оскільки поділяла тодішню позицію керівництва Гетьманщини (гетьман Богдан Хмельницький, генеральний писар Іван Виговський та деякі ін.) щодо укладення пакту з Московською державою. Але вже тоді значна части­ на українського суспільства виступила проти цього. Так, відомо, що ви­ значні керівники Української держави, як от: полковники Іван Богун, Йосип Глух, Григорій Гуляницький, Іван Сірко та ін., відмовилися при­ сягати. Слід підкреслити, що від українців присягу нерідко брали си­ лою, тому люди або ухилялися від неї, тікаючи в інші населені пункти, навіть переходячи на польський бік, як це робили жителі Чорнобиля, або називалися під час присяги не своїм іменем, що уневажнювало цей акт20.

Для прийняття присяги на Гетьманщину було відправлено спе­ ціальних царських представників, які мали з цією метою об’їхати голов­ ні населені пункти конкретного полку, приймаючи присягу і в менших населених пунктах, що траплялися на їхньому шляху. Вони по завер­ шенні своєї місії звітували спеціальними документами, які частково збереглися.

Дані джерела можна поділити на 3 категорії:

1) список 18 полків Гетьманщини, куди було послано представників царського уряду для прийняття присяги21;

2) присяжні (переписні, записні) книги Білоцерківського та Ніжинсь­ кого полків22;

3) зведені дані з усіх присяжних книг23.

Перший та третій документи, до речі, дуже лаконічні (кілька сто­ рінок) були вже видрукувані та проаналізовані24. Найціннішими є при­ 20 Мицик Ю. Полин-корінь. Скільки діяв українсько-російський договір 1654 року? // Старожитності. — 1991. — № 1. — С. 10-11; Мицик Ю. А. Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. — Дніп­ ропетровськ, 1996; Мицик Ю. А. Нові документи до історії Переяславської ради 1654 р. II Розбудова держави. — 1997. — N8 2. — С. 39-42.

21 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 3. — № 226; Другий список вміщено в Актах ЮЗР (Т. X. — С. 239-240).

22 Російський державний архів давніх актів. — Ф. «Малороссийские дела», 1654, № 2 (присяжна книга Білоцерківського полку); № 3 (присяжна книга Ніжинського полку).

23 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 3. — № 232.

24 У 10-у томі «Актов ЮЗР» подавалися незначні фрагменти з описом полкових міст і сумарними даними щодо кількості присягаючих осіб. Нами було видано фрагмент ніжинської присяжної книги, який стосується Батуринської сотні: Кравець М., Ми­ цик Ю. З присяжних книг Ніжинського полку 1654 р. (Батурин) // Сіверянський літопис. — 2001. — № 5. — С. 20-37.

558 Ю рій М и цик сяжні книги (термін умовний, так само, як і інші), котрі збереглися, на жаль, тільки по двох полках Гетьманщини, та й то не повністю. Бракує початку присяжної книги Ніжинського полку з його найціннішою части­ ною — переліком полкової старшини й власне списку козаків та міщан полкового центру — Ніжина та ще деяких важливих населених пунктів.

Присяжні книги містять цінний опис головних населених пунктів полку (міст, містечок, великих сіл), унікальний ономастичний матеріал (хоча треба враховувати типові для московських писців перекручення в написанні українських прізвищ) і, з огляду на це, вони вже підготовле­ ні нами разом з Мариною Кравець (Торонтський університет) до друку окремою книгою.

Керівником місії для Білоцерківського полку російським урядом було призначено стольника Леонтія Ларіоновича Лопухина та піддячо­ го Якова Портомоіна. Маршрут їхньої подорожі у січні 1654 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 125 | 126 || 128 | 129 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«УДК 929 Браун: 327.5 Ладига Л. І., Ладига О. І., м. Луганськ ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ У КОНЦЕПЦІЇ БЕЗПЕКИ ЛЕСТЕРА БРАУНА Проаналізовано погляди Л. Брауна на суспільство в еру глобалізації. Визначені модель і риси міжнародної безпеки в глобальному суспільстві. Акцент робиться на значенні екологічної культури для безпеки суспільства. Ключові слова: міжнародна політика, глобальна реальність, екологічна проблема. Важлива роль в усвідомленні політичного аспекту глобальних проблем, взаємозв'язку історії,...»

«ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА сучасному прикладному та декоративному мистецтві. Окрім того, можемо зазначити, що перспективи подальшого поглибленого дослідження означеного культурно-мистецького явища є очевидними. ЛІТЕРАТУРА 1. Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. – 639 с.2. Крип’якевич І. З історії Гуцульщини / Іван Крип’якевич. – Львів, 1929. – 10 с. 3. Лащук Ю. Косівська кераміка / Юрій Лащук. – К.: Мистецтво, 1966. – 81с. 4. Німець...»

«Науковий часопис. Корекційна педагогіка тенденції розвитку наукових досліджень наукової школи та їх значення у процесі вдосконалення підготовки фахівців корекційної освіти. Ключові слова: спеціальна педагогіка та психологія, теорія, історія, фундаментальні дослідження, професійна підготовка дефектологів. Гладуш В.А. Вклад академика В.И. Бондаря и его научной школы в теорию и историю специальной педагогики и психологии. В статье рассматриваются основные научные труды академика В.И. Бондаря и...»

«УДК 626.8 (477.7) Бахтіарова Л. І. Чорноморський біосферний заповідник НАН України вул.Лермонтова,1 м. Гола Пристань, Херсонська обл.,75600, Україна, e-mail:bahtiarova.l.i@nas.gov.ua ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЙ В ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї. ПОВІДОМЛЕННЯ 1. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ В РЕГІОНІ Зроблений аналіз поглядів низки дослідників на необхідність зрошення земель півдня України. Коротко висвітлені наслідки масштабного зрошення в Північному Причорномор’ї. Обгрунтована необхідність та економічна...»

«. 5, 2014 УДК 613. 955 +796.011.3(092) Надія Коцур (Переяслав-Хмельницький) ПРІОРИТЕТНІ НАУКОВІ НАПРЯМИ ПРОФЕСОРА М.А. КУДРИЦЬКОГО В ГАЛУЗІ ШКІЛЬНОЇ ГІГІЄНИ І ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (1919 -1929 рр.) У статті проаналізовано основні здобутки професора М.А. Кудрицького в галузі шкільної гігієни і фізичного виховання; розкрито його діяльність у наукових товариствах та Всеросійській спілці лікарів. Встановлено, що на початку 20-х рр. ХХ ст. М.А. Кудрицький працював позаштатним науковим співробітником в...»

«УДК 371:378 О.А. Дубасенюк, доктор педагогічних наук, професор (Житомирський педуніверситет) РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАСОБАМИ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗНАНЬ У статті розглядаються результати експериментальної роботи, спрямованої на розвиток у майбутніх учителів спеціальних педагогічних знань на основі впровадження в учбовий процес розвиваючої технології навчання. Упродовж багатьох років метою освіти було набуття знань, умінь та репродуктивно-адаптивний рівень їх засвоєння....»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ імені М. В. ЛИСЕНКА На правах рукопису МОЛЧАНОВА Тетяна Олегівна УДК 780.616.432:782/785 „./20”(092) МИСТЕЦТВО ПІАНІСТА-КОНЦЕРТМЕЙСТЕРА: ІСТОРИЧНИЙ І МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС-АНАЛІЗ Спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства Науковий консультант: КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна, доктор мистецтвознавства, професор ЛЬВІВ – 2016 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..5...»

«Кримінальне право та кримінологія УДК 343.36 С. Є. ДІДИК Сергій Євгенович Дідик, кандидат юридичних наук, науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ВІД ХАБАРНИЦТВА ДО НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ СУДДІВ: ЕВОЛЮЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА Розвиток норм сучасної кримінальної юстиції коріниться в історії права, що надає сучасним дослідникам повчальні уроки, які потрібно знати й уміти їх використовувати. Дослідження пам’яток кримінальної юстиції надає можливість знайти відповіді...»

«Збірник наукових статей. Випуск 33. УДК 27-772(477) «20» Ярослав Потапенко (Переяслав-Хмельницький) ІсториКо-полІтиЧнІ та соцІоКУлЬтУрнІ наслІДКи впроваДЖення псевДорелІгІйноЇ КонцепцІЇ « рУссКого МІра» в сУЧаснІй УКраЇнІ У статті осмислюються з позицій кросдисциплінарного аналізу особливості та наслідки активних спроб впровадження в українському соціокультурному просторі псевдорелігійної концепції «Русского міра», котра виконує роль важливого пропагандистсько-маніпулятивного чинника...»

«№ 2/ 2010 47 Подальший  напрямок  дослідження.  В  подальших  дослідженнях планується поглиблене  вивчення художньо-стилістичних особливостей та композиційних принципів об’єктів садово-паркового мистецтва Черкащини.Література: 1.  Архитектурная композиция садов и парков / Под общ. ред. А. П. Вергунова. – М.: Стройиздат, 1980. – 254 с. 2.  Косаревский И. А. Государственный заповедник «Софиевка». – К.: Издательство академии архитектуры УССР, 1951. – 55 с....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»