WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 123 | 124 || 126 | 127 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 125 ] --

ь У списку з архіву Замойських цей полк названо помилково «КпгумегїБкі» (Кривенський), хоча не виключено, що дану назву подано за іменем Кривенка, котрий був певний час в період Національно-визвольної війни брацлавським полковником.

с У списку з архіву Замойських тут збережено дуже важливу деталь: «уу гупки РегеіаББ к іт » (у переяславському ринку).

Ю рій М и ц и к 54Б powrbcili. Putk Humanski niemato im zabiom (?) na Kamienbrodzied odgromit. To tez mi z Zadnieprza zapewne przyniesiono, jakoby katmucka orda z doficami pod niebytnosc harisk^, gdy byt z Chmielnickim, niemat^ szkod? w Krymu poczynili, t? mi nowin? zapewnq przyniesiono, o kt6rej waszej ksciej mosci dobrodziejowi donosze.

Бібліотека Чарторийських у Кракові. BP. — № 147. — С. 383-384. Копія к. XVIII ст. Тек­ стові листа передуе заголовок, зроблений копіїстом: «Kopia listu рапа Pawsze, rotmistrza j. k. тбі, do kscia j. тбі wojewody wilenskiego», тобто: «Копія листа пана Павші, ротмістра його королівськоїмості, до князя його шості віленського воєводи». Інший список даного листа виявлено нами: АГАД. — Ф. «Архів Замойських», № 3036. — С. 174-175. Він є чітко датованим 11 лютого 1654 р. У даному списку є деякі відмінності від того тексту, що взятий за основу публікації. Вони зазначені нижче.

Як тільки дійшла до мене відомість з Чорнобиля від тамтешнього отця протопопа, котрий, спеціально приїхавши з Точистого Лісу до чор­ нобильського села і подолавши при цьому 6 миль, скерував оцього ли­ ста до свого підстарости, який знаходиться при мені. Сьогодні мені було принесено цього листа. Прочитавши його, я тут же посилаю заради ліпшої відомости вашої князівської мости, мого милостивого пана добродія як сам оригінал мені відданого листа, так і його копію, котру я переписав. З нього ваша князівська мость зволиш зрозуміти, що тут, в обох Українах1, сталося. Доповідаю однак вашій князівській '1 мості і то, що Кропивенський і Полтавський полки відірвалися від Хмельницького, не хотіли [козаки] присягати московському цареві й виникли ганебні заворушення. Одного разу ці гультяї під час брання вівса [московитами] раптово побили киями чимало москви, й забрали в них овес. Сам Хмельницький перебуває у великому страху. Оце йому сказали, що «ми за кішки не будемо наших душ продавати, як ти сам продав і зрадив свого пана». Силою взяли присягу в чорнобильців і то від небагатьох, а тамтешні міщани, невдячне прийнявши москву, роз’їхалися по різних містах і містечках і виглядають війська [Речі Посп­ олитої], як Бога. Доповідаю й про те, що й уся Україна зичить того ж самого. Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягнули й присягати не хочуть і з тим декларувались що воліють померти, ніж присягати московському цареві. З цією декларацією вони [й досі] зали­ шилися. І то вашій князівській мості доповідаю, що 4 лютого орда знову напала на Україну й, бувши в самій Білій Церкві, учинила немало

–  –  –

шкоди й назад повернулася. Уманський полк немало в неї ясиру [?] відбив на Каміньброді (Кам’яному Броді. — Ю. М.). І то також принесе­ но мені з Задніпря1, як певне, що нібито калмицька орда з донцями від "1 час відсутності хана, коли він був з Хмельницьким, вчинили немалу шкоду в Криму. Оцю новину мені було принесено як достовірну, про яку я доповідаю вашій князівській мості добродієві.

Коментарі до документу № З ^ Під «двома Українами» треба розуміти в даному контексті правобережну і лівобе­ режну частини Гетьманщини.

М «Задніпрям» називали Лівобережну Україну.

–  –  –

Powr6ciwszy od j. тб і pana s^ndeckiego, zastatem postancow moich, ktbrzy si? powr6cili od Chmielnickiego і z chudob moich infectis rebus, bo ten zdrajca, rozerwawszy tig? z hanem, sam і Ukrain? oddat w r?ce cara moskiewskiego, gdzie przy moich postahcach podat Kij6w, oddat wszystk?

Czernigowszczyzne, Kijow і Braclaw az po sam? Teterew, gdzie гбіпі ponajezdzali moskalowie, az do Pawotoczy, odbieraj^c posessiones no­ stras. Pan B6g nas coraz wi?kszym przynasladuje karaniem, strzez Boie, zeby az nie do ostatniej zguby Rzptej і nas samych. М ату praeoculis upadek, pono siia tam takich na sejmie, со tego wiedziec nie chcet, zaz to nie sejmowe awizi і rzecz sama rada mi by si? nie bawi6, poniechac priwaty, przemilczyc choc do boli, wolnijszemu czasowi exorbitancye роіесіб, a teraz junctis viribus za r?ce si? wziqwszy, praevenire hostem, anizeli radami si? bawi6, о koto Lublina przyjmowa6 nieprzyjaciela, bo go pewnie po Wilkiej nocy we dwie, najdatej lub trzy niedzieli, b?dziem mieli koto Lublina, jako moi wyrozumie6 mogli, bytby і pr?dzej, tyiko na tamt? wojska patrzct ktore szty ku Smofensku, Potockowi, aby sity nasze roztargnqwszy, mogli facilius nas podej6. Chmielnicki sam tedwo nie sub custodia, con­ ference mu z ni z kim nie pozwalajq, kozacy te i samo w sobie distrakti, nie wiedzq, gdzie si? maj^ obrocid, patrz^ na rzeczy, bo to publicatum od moskwy і kto chce lubo z chtop6w, lubo z stlachty, lub z kozak6w, bydz pod wtadz^ moskiewsk^, aby si? do nich wiqzat, cum juramento, kto nie chce, aby za Te[te]rew ust?powali. To tyiko, ze nuliam tyranidem exercent na tych, kt6rzy ust?puj^, dobrowolnie si? od nich odzywajq. Т у т zaS, ktbrzy Ю рій М и ц и к 54В przy nich wi^zali si?, przechowanie carskie і wszelakie wolno§6i obiecuje.

Porwoni (?), zabitej smierci z swemi obietnicami. Ju2 tedy do w. m., m. m.

pana, jako do tego, ktory ad davum Rpltae siedzisz, pisze, chciej persuadere tym ich mciom, ktorzy sub praefektu boni publici, zwykli priwat dochodzic, niech poniechaj^, res non patiture moram. Posytac do hana, wiem, ze ku ustudze j. k. mci і Rzpltej posle kilkadziesi^t tysi?cy. Ci niech od Humania prezentujq. si?, a wojska nasze, ktdrekotwiek s^, niech si? ku Dubnowi kupi^. Tam sedem belli uczyni6, nim pospolite ruszenie nastqpi, bez ktorego impossibile obej$6 si?. Teraz by nie wadzito і ad confederates principes pisad, tylko obawiam si?, aby religia wstr?tu jakiego wotosliemu і muttanskiemu nie czynita, bo ten pretext Moskwa wzi?ta przed si?, ze cokotwiek czyniq, pretextem wiary czyniq. Ut ut est nie zawadzi jednak postal a pr?dko і czynic wszystko sine mora. W inszych materiach nie pisze, tempori cedere musz?, bo te i przeszte rzeczy magis reprehendi, quam corriga possunt. Ten rok poprawid moze, co si? opuScito w przesztym roku, jakoz B6g pobtogostawi przeciw krzywoprzysi?zcom і wiarotomcom pokoju swi?tego. Tylko zebysmy w zgodzie a mitoS6i sine invidia trzymajqc si?, jednej a zdrowej rady, czynili, co, daj Boze, ex animo opto. A teraz tasce si? oddaj?, w ktorej abym byt chowany, etc.

Dan w Woystawicach d. 1 marcii 1654 roku.

Бібліотека Чарторийських, у Кракові. — Відділ рукописів. — № І47. — С. 517-518. — Копія кінця XVIII ст. Текстові листа передує заголовок: «1654, d. 1 marty. Kopia listuodj.

me pana Tyszkiewicza tit. w. czeme., tyt$. starosty, do j. тбі pana kancferza koronnego», « 1654, дня 1 березня. Копія листа від його мості пана Тишкевича, воєводи чернігівсь­ кого, житомирського старости, до його мості пана коронного канцлера».

Повернувшися від його мость пана сондецького, я застав моїх посланців, котрі повернулися від Хмельницького, з моїми худобами.

Цей зрадник, розірвавши лігу з ханом, сам віддався в руки московсь­ кого царя й Україну віддав. У присутності моїх посланців він віддав Київ, віддав усю Чернігівщину, Київ і Брацлав, аж по сам Тетерів, куди понаїжджали різні москалі аж до Паволочі, відбираючи наші володіння.

Господь Бог дає нам усе більшу кару. Боронь Боже, щоб не призвело це до останньої згуби Речі Посполитої і нас самих. Маємо очевидний упадок, але маса є таких на сеймі, котрі не хочуть цього бачити. Однак це не сеймовські авізи, сама справа наказує мені не марнувати часу.

Треба полишити привати, змовчати аж до болю, доручити кращому часові упорядкування ексорбітанцій, а тепер треба мужам спільно, взявшись за руки, випередити ворога, а не бавитися нарадами, бо напевно доведеться приймати ворога коло Любліна. Після Великодня за два або щонайбільше за три тижні будемо мати ворога коло Люб* Д ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії 549 ліна, як мої люди могли довідатися, а то й швидше. Дивляться тільки на ті війська, котрі йшли до Смоленська й Полоцька, щоб, розбивши наші сили, легко могли б до нас підійти. Сам Хмельницький ледве не під охороною [перебуває], йому не дозволяють ні з ким вести переговори.

Козаки ж розгублені, не знають, куди обернутися, вичікують. А з Москви було оголошено таке: хто хоче з селян, зі шляхти чи козаків бути під мо­ сковською владою, щоб приєднувались до них під присягою, а хто не хоче, то щоб відійшов за Тетерев. Тільки й того, що ніякої тиранії не бу­ де щодо тих, котрі відступлять [за Тетерів] і добровільно від них відій­ дуть. А тим, які прийдуть до них (Москви. — Ю. М.), обіцяють царське жалування й усякі вольності. Смерті подібні [??] ці обіцянки.

Тому до вашої мості, мого мостивого пана, заради блага Речі Посполитої пишу:

зволь порадити тим їхмостям, котрі звикли добиватися приватного ін­ тересу: нехай покинуть дискусії, а займуться цією самою обороною, бо справа наглить. Треба послати до хана, знаю, що він пришле задля по­ слуги його королівської мості і Речі Посполитої кілька десятків тисяч [орди]. Вони нехай діють з боку Умані, а наші війська, які тільки є, нехай збираються коло Дубна, вчинивши там базу для війни, поки не прибуде посполите рушення, без якого неможливо обійтися. Не завадило б до союзних правителів написати, тільки боюся, щоб не вчинилося ніякої прикрости в релігії молдавському та валаському [господарям], бо цей привід узяла [на озброєння] Москва: усе, що вона чинить, — усе чинить під приводом [захисту] віри. Не завадить однак послати і швидко без тяганини. Про інші справи не пишу; мушу шанувати час, надолужувати про минулі речі, щоб поправити їх.

Цей рік може виправити те, що втратили в минулому році, і Бог поб­ лагословить [нас] проти порушників присяги і святого миру. Тільки щоб ми в згоді й любові, без заздрощів, тримаючись однієї, здорової ради, чинили, що, дай Боже, станеться.

А тепер віддаюся милості [вашій мості], у котрій був досі й т. д. Дано у Войславицях дня 1 березня 1654 року.

№5

–  –  –

Pan B6g tepszym swiadkiem ostaje, ze mdi sobie tego iyczyt і iyczq, jakobym wcz6sniej dawatem wiedzie6 w. ks. m., co si? tu, w tych Ukrainach dzieje, comkoJwiek miat, a pewnej wiadomoS6i nie omieszkiwatem donosi6 w. ks. m., і po te czasy nie ustawuj^c w pracy mojej, pilnego starania przektadatem, iem jednak lubeczan і tozewczow, po roznych miastach 550 Ю рій М и ц и к mieszkaj^cych, tak w Czernihowie, Nteynie, Ostrzu, Kozielcu, do tegom przywiodt, te wierneni і szczyremi poddanemi w. ks. m., p. m. m., ofiarowali si? bydz і u mnie bywaj^ і te uniwersaty ode mnie rozestali, ofiaruj^c mi to, te і drugich mieli do tego przywodzic, aby byli iyczliwemi krolowi jego m6i, p. n. m; tak te і сі chtopi ze wsi lubeckich, z t? stron? Dniepru mieszkajqcych, tejze cnoty dotrzymad obiecowali, co, daj Panie Boe, aby zisciii, і owiadomiad mie o nieprzyjacielu ofiarowali; zaraz iz Kozielca byli u mnie kupcy niekt6rzy z leguminami dla przedaly onych і сі tez cnot? і wiar?



Pages:     | 1 |   ...   | 123 | 124 || 126 | 127 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Методика використання посібника Права людини для дітей: посібник для вчителів та тренерів Цей посібник був розроблений Координатором проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Міністерством юстиції України у рамках проекту «Підвищення рівня правової обізнаності стосовно прав людини та механізмів їхнього захисту». Проект був започаткований Міністерством юстиції України та Координатором проектів ОБСЄ в Україні у 2010 році з метою підвищення обізнаності широких кіл громадськості з правами людини, а...»

«УДК 343.35-048.66(477)(091) А. В. Лещенко, слухач магістратури 2-го року навчання юридичного факультету ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”; науковий керівник – доц. кафедри цивільно-правових дисциплін і банківського права ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, канд. юрид. наук С. В. Мирославський ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ У статті здійснено спробу розглянути історичний шлях виникнення...»

«ЮВІЛЕЇ 338 ЮВІЛЕЇ УДК 930.25(477) “1944/2014” Я. С. КАЛАКУРА, М. Г. ЩЕРБАК* 70 РОКІВ АРХІВОЗНАВЧІЙ КАФЕДРІ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Висвітлено процес зародження та розвитку в Київському університеті архівознавчих, джерелознавчих та історіографічних досліджень, а також 70-річний досвід діяльності кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки з підготовки архівістів. Ключові слова: Археографічна комісія; Київський університет; кафедра архівознавства. Архівознавство,...»

«ЮРИДИЧНИЙ ЧАСОПИС НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ, № 2 (10), 2015 УДК 024:343.81(477)«1919» Ісаков Павло Миколайович – кандидат історичних наук, доцент кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінальновиконавчої служби БІБЛІОТЕЧНА РОБОТА У В’ЯЗНИЦЯХ УСРР У 1919 РОЦІ На основі аналізу архівних документів висвітлено бібліотечну роботу у в’язницях УСРР 1919 р. у нормативноправовій і практичній площинах. Наведено раніше невідомі важливі факти щодо цього питання. Ключові слова:...»

«Педагогічний дискурс, випуск 12, 2012 УДК 378.037:2-472 (045) Ю.І.БЛАЖЕВИЧ, кандидат історичних наук (м.Хмельницький) Актуалізація викладання курсу релігієзнавства як важливий чинник виховання духовності та толерантності студентської молоді, професійної підготовки фахівців початкової ланки освіти В цій статті автором на основі вивчення останніх досліджень та публікацій вітчизняних і зарубіжних вчених висвітлено проблему актуалізації викладання курсу релігієзнавства як важливого чинника...»

«Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014 УДК 37(091)(477)-051Ушинський УДК 371.4Ушинський КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ ПРО ІДЕЮ ДИТЯЧИХ САДКІВ У “ЗАГАЛЬНІЙ СКАРБНИЦІ ПЕДАГОГІЧНИХ НАДБАНЬ ЛЮДСТВА” На початку ХІХ ст. в умовах реформування дошкільної освіти педагогічна спадщина основоположника вітчизняної педагогіки Костянтина Дмитровича Ушинського не тільки не втрачає своєї актуальності і життєвості, а й потребує подальшого глибинного вивчення і використання. Проблемам висвітлення різних...»

«1 КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА НАДУРАК Віталій Вікторович УДК 17.01 ЕТИЧНИЙ ВИМІР КОНЦЕПЦІЇ НООСФЕРИ спеціальність: 09.00.07 – Етика АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі філософії Науковий керівник доктор філософських наук, професор Ларіонова Вікторія Костянтинівна, Прикарпатський національний...»

«ISSN 1992-5786. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах ІСТОРІЯ ПЕДАГОГІКИ УДК 378.147:371.13 О.С. БЄЛЯКОВА ІДЕЇ А.С. МАКАРЕНКА ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ДІТЕЙ Статтю присвячено розгляду ідей А.С. Макаренка щодо проблем формування загальної культури безпритульних дітей. Приділено увагу загальній культурі, що є результатом виховання. Ключові слова: загальна культура, безпритульні діти, виховання. Актуальність теми полягає в необхідності...»

«109 Цинкаловський і Волинь: Науковий збірник / Відп. ред. Г.В. Бондаренко.– Луцьк, 1998. – С. 14-16. Володимир Крот Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права Кременчук гРОМАДСЬКО-ПОЛІтИЧНА ДІЯЛЬНІСтЬ М. гРУШЕвСЬКОгО в твОРЧОСтІ ІСтОРИКІв УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ М. Грушевський належить до найвизначніших постатей української історії кінця ХІХ початку ХХ століття. Його громадськополітична діяльність мала помітний вплив на розвиток українського національного руху....»

«Історичний архів УДК 94(470+477): 330.83 О. В. Малишев КУСТАРНИЦТВО РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XIX – НА ПОЧАТКУ XX СТ. І В СРСР У 20-ТІ РОКИ XX СТ.: ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ Досліджено проблему кустарництва в офіційній економічній стратегії царського самодержавства наприкінці XIX – на початку XX ст. і радянської влади в 20-ті роки XX ст. Виявлені основні етапи діяльності дореволюційних і радянських органів влади щодо дослідження й розвитку кустарної промисловості. Установлені...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»