WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 119 | 120 || 122 | 123 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 121 ] --

Д ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії завершилися практично нічим, якщо не рахувати вирішеного ще «Бе­ резневими статтями» пункту про права київського митрополита і київ­ ських монастирів на землі, що їм і раніше належали. УПЦ твердо стояла на позиціях зовсім не обтяжливої належності до Вселенського патріарха (з часів хрещення Руси-України князем Володимиром Свя­ тим у 988 р.) і не хотіла всупереч церковним канонам переходити під зверхість московського патрірха, який би швидко покінчив з фактичною незалежністю УПЦ, як це і сталося пізніше, після 1686 р.

Отже, бачимо, що один стан (міщани) загалом знайшов спільну мову з московським урядом, другий (козацтво вкупі з покозаченою українською православною шляхтою) — тільки частково, третій (право­ славне духівництво) — розійшовся в головних пунктах. Основна ж ма­ са населення Гетьманщини (селянський стан) взагалі не брала участі в цих переговорах, не будучи суб’єктом політичного права, і не могла безпосередньо впливати на укладення договору. Слід відзначити, що Гетьманщина складала приблизно третину етнічних українських зе­ мель, а інші землі (Західна Україна, значною мірою Правобережна, на­ віть Запорозька Січ) не брали участі в переговорах і не присягали цареві. Не присягали цареві як греко-католицьке, так і в цілому україн­ ське православне духівництво, чимало представників козацької стар­ шини (полковники Іван Богун, Григорій Гуляницький, Йосип Глух, Іван Сірко та ін.), не кажучи про селянство й жінок. Навіть коли й відбувала­ ся присяга, то у більшості випадків зовсім не так, як подавав у своєму «статейному списку» В. Бутурлін її часто відбирали силою, нерідко лю­ ди ухилялися від неї або називалися не своїм іменем, що уневажнювало присягу.

Все сказане переконує в тому, що договір 1654 р. був незаверше­ ним, нерепрезентативним, недосконалим і був підтриманий тільки час­ тиною українського суспільства навіть у такому, слід визнати, досить рівноправному вигляді. Завдяки своїй рівноправності від був взаємо­ вигідним і відкривав певні перспективи для обох держав, що виявилося в успішному спільному наступі проти Речі Посполитої у 1655-1656 рр.

Однак з 1656 р. московський уряд відверто й грубо порушує договір 1654 р., хисткий союз на очах став занепадати. Подальші дії Москви у цьому напрямі по смерті Б. Хмельницького в 1657 р. свідчать про агре­ сивний загарбницький характер її зовнішньої політики щодо України.

Це призвело до російсько-української війни 1658-1659 рр., яку Україна програла через вибух громадянської війни у своєму тилу. Військова по­ разка України-Гетьманщини змусила її уряд піти на укладення нового, вже нерівноправного договору з Москвою 27 (17) жовтня 1659 р. З цьо­ го моменту Українська держава перестає бути незалежною і стає авто­ номною частиною Московської імперії...

530 Ю рій М и ц и к

Етюд 2Нові документи з історії Переяславської ради 1654 р.

Переяславська рада й раніше привертала до себе увагу дослідни­ ків, а останнім часом навколо неї не припиняються дискусії не лише в наукових колах, але й серед широкої громадськості. Аналізуючи роз­ маїття літератури, присвяченої Переяславській раді, доходимо вис­ новку, що кількісно (але не якісно) у ньому переважають ті праці, які писалися з позицій російського великодержавного шовінізму. Інакше й не могло бути, враховуючи відсутність власної держави в українців протягом останніх двох з половиною віків.

У межах же Російської імперії, особливо в радянські часи, могло писатися в даному випадку тільки те, що відповідало офіційному по­ глядові. Досить згадати «Тези про 300-річчя возз'єднання України з Ро­ сією», ухвалені ЦК КПРС у 1954 р., від фальсифікованих багато в чому положень яких неможливо було відходити ні на йоту. У цих тезах особ­ ливо наголошувалось на нібито представницькому характері Переяс­ лавської ради, на одностайності українського народу, котрий, мовляв, згодився на підданство цареві й утрату своєї держави й т. д.

Завдання фальсифікаторів полегшувалося тим, що про Переяс­ лавську раду збереглося дуже мало джерел, а з уже відомих популяри­ зувалися ті, що відбивали офіційний погляд на дану подію царського уряду. Маємо на увазі насамперед «статейний список» (звіт) російсь­ кого посольства в Україну, яке очолював В. Бутурлін.

Хоча в ньому є чимало важливих фактів, однак не можна не відзна­ чити тенденційності даного джерела. Бутурлін — офіційний керівник російського посольства — був надто заангажованою в ці справи осо­ бою, щоб чекати від нього достатньо об’єктивного опису подій. До того ж він, як і інші його попередники — посли, упорядники «статейних спис­ ків» — нерідко видавав бажане за дійсне, перебільшував свої заслуги, прагнучи довести, що події розвивалися саме так, як вони мали розви­ ватися за царською волею.

Якщо говорити про українські джерела, то ті, що збереглися, (а їх ду­ же мало), значно поступаються звіту Бутурліна за своїм обсягом. За умов підросійського існування України, звичайно, переваги щодо вижи­ вання та популяризації мали ті з них, котрі відбивали позицію промосковськи налаштованих представників козацької старшини. І досі в росій­ ській історіографії охоче посилаються на стислу звістку літопису Са­ мовидця, особливо наголошуючи на словах «немалая радость межи народов стала», однак не зазначається, що автор пам’ятки (Р. Ракушка-Романовський) був правою рукою чи не найбільш промосковськи на­ лаштованого гетьмана України Івана Брюховецького. Звістка Самовид­ Д ж е р е л о з н а в ч і с т у д ії 531 ця була використана Г. Грабянкою, а через останнього — авторами ряду українських літописів XVIII ст. Критичний же відгук про дії царя що­ до України міг дорого коштувати сміливцю. Водночас офіційною істо­ ріографією замовчувалися ті українські та іноземні (німецькі, польські) джерела, які містили в собі негативну оцінку Переяславської ради та ро­ сійсько-українського союзу 1654 р. Серед них вирізняються мемуари українського шляхтича Юхима Єрлича, німецька хроніка «Театр Євро­ пи», німецькі газети 1654 р., польські хроніки та ін., у тому числі і ті, котрі досі знаходяться в архівах. Серед архівних документів слід вказати на­ самперед на лист чорнобильського протопопа — свідка приїзду в Київ посольства Бутурліна та два листи українського православного шлях­ тича Семена Павші, політична позиція якого майже тотожна позиції ши­ роко відомого Адама Киселя, з котрим Павша ще в 1632 р. обстоював на сеймі Речі Посполитої права української православної церкви. Варто відзначити, що Павша в роки національно-визвольної війни діяв у складі війська Великого князівства Литовського у північній Україні, північніше Києва та Чернігова, під Чорнобилем. Він знав цей край як свої п’ять паль­ ців, мав розгалужену агентурну мережу і регулярно надсилав своєму зверхнику, князеві Янушу Радзивіллу, цінну інформацію. Власне, він сам говорить, що своїх агентів до Києва, до митрополита Сильвестра Косова, він послав ще перед Різдвом Христовим, тобто до 25 грудня 1653 р. за старим стилем, і базує на їх свідченнях деякі дані із свого лис­ та від 12 (20) лютого1654 р. (див. нижче документ під № 2).

Частково ці документи були відомі ще Єрличу, їх знали і частково увели до наукового обігу такі українські історики XX ст., як В. Липинський та М. Грушевський. Однак їх польські оригінали ніколи не публіку­ валися, згадані історики використовували лише один список, між тим як існує по кілька списків цих документів, котрі мають між собою важли­ ві різночитання. Отже, щоб ліквідувати прикру «білу пляму» й однобіч­ ність археографічних публікацій, ми пропонуємо нижче тексти п’ятьох листів сучасників, а часом і очевидців подій Переяславської ради.

Усі вони були виявлені нами в польських архівах, насамперед Дер­ жархіві у Кракові, Бібліотеці Чарторийських у Кракові (знамениті «теки Нарушевича» кінця XVIII ст.), фамільному архіві Замойських, який збе­ рігається в АГАД (Архів Головний Давніх актів) у Варшаві. Лист чорно­ бильського протопопа до Павші був писаний тогочасною українською мовою, але копіїсти дещо її полонізували. Слід відзначити, що списки цього листа незначно різняться між собою, найважливіші різночитання ми винесли у примітки. На одному з документів є важлива приписка, яка свідчить про те, що Павша писав свої листи до князя Януша Радзивілла (1612-1655 рр.), віленського воєводи, польного гетьмана литов­ ського, а з 1654 р. — великого гетьмана литовського, а до своїх 5 32 Ю рій М и ц и к послань додав і лист чорнобильського протопопа. Інший список листів, позначених у нашій публікації номерами 1-3, ми виявили у фамільно­ му архіві Замойських (Архів Головний Актів Давніх у Варшаві, ф. «Архів Замойських». — № 3036), а також у зібранні Русецьких (Держархів у Кракові, № 31). Існують ще деякі списки. Так, нам вдалося виявити спи­ сок листа С. Павші до Я. Радзивила від 11 січня 1654 р. у рукописі № 991 (арк. 443 зв.) Курницької бібліотеки, мікрофільм якого збе­ рігається в Національній бібліотеці у Варшаві (відділ мікрофільмів, № 37233). Згадані п’ять документів дійшли до нашого часу в польськомовних копіях та перекладах. Ми подаємо тексти у головних варіантах.

Так, лист чорнобильського протопопа подаємо і за списком із зібрання Русецьких, який зберіг особливості української мови, і сполонізований, з погляду мови, список з «тек Нарушевича». Але справа не тільки в мо­ ві. Списки листів взаємно доповнюють один одного, і тому ми їх по­ даємо для повноти картини.

Уже з першого погляду видно, що дані документи подають інший образ Переяславської ради, ніж у звіті Бутурліна. Стає очевидним, що багато хто з жителів України вороже зустрів навіть саму думку про при­ сягу московському цареві й тому ухилявся від неї, що Хмельницькому доводилося силою змушувати людей до присяги, що люди часто нази­ валися, присягаючи, не своїми іменами, а це, звичайно, уневажлювало присягу. Документи проливають світло на умови договору, які обгово­ рювалися в Переяславі, але не були зафіксовані на письмі (це було зроблено, і то не по всіх пунктах, пізніше, під час переговорів у Москві послів Української держави).

Вимоги Москви здійснити нове хрещення українців, заборонити їм користуватися дорогим одягом та взуттям, заборонити винокуріння й уживання тютюну тощо викликали особливу нехіть. Хоча в основі цих даних лежать чутки, однак вони досить точно фіксують наміри царсько­ го уряду. Розкол українського суспільства щодо союзу з Москвою, про­ тести й виступи проти гетьмана, московських воєвод змусили царський уряд маневрувати та йти на поступки. Так, він відмовився від наміру за­ ново охрещувати українців, заборонити тютюн, а спроби заборонити винокуріння в Україні чинилися тільки з XVIII ст., та й то безуспішно.

Лист Тишкевича засвідчує, що царський уряд навіть пообіцяв відпусти­ ти на польський бік кордону тих українців, котрі не хотіли коритися Москві. Другий лист Павші свідчить про страту за наказом Хмельниць­ кого київського полковника Пішка нібито за його симпатії до князя Радзивілла й поставлення на його місце свого родича — Павла Яненка-Хмельницького; про те, що селяни й міщани ряду міст і сіл північної України стали переходити під литовську зверхність, що, без сумніву, було реакцією на укладення союзу гетьмана з Москвою.

Д ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії 533 Звичайно, й опубліковані нижче документи не позбавлені певних неточностей, часом викликаних недостовірними чутками, на що нами вказано в передмові та коментарі, але не можна недооцінювати даної, в цілому достовірної, інформації. Використання цих джерел поряд з уже відомими дасть змогу повніше й об’єктивніше відтворити №1

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 119 | 120 || 122 | 123 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ПЕДАГОГІЧНИЙ ПЕРСОНАЛ УДК. 370 ПІДГОТОВКА БРИТАНСЬКИХ УЧИТЕЛІВ ДО ФАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ Ольга Мілютіна У статті розкрито основні вимоги до фахової підготовки вчителів, які будуть працювати в умовах полікультурного освітнього простору Великої Британії; наведено приклади університетських програм підготовки майбутніх учителів до роботи з полікультурним контингентом учнів. Ключові слова: полікультурна освіта, полікультурна компетентність, культурний...»

«Актуальнi проблеми права: теорiя i практика. №25. 2012 бы закреплены все способы и виды социальной защиты семьи, детей и подростков, порядок и условия их предоставления, четкий порядок исчисления и выплаты доплат и денежной помощи, установление государственных гарантий их реализации. Ключевые слова: Европейская социальна хартия, социальная помощь, дети-сироты, социально-экономические права. Iurieva L.The right to social protection of the family, children and adolescents. Article. Study the...»

«Нові надходження за ІІІ квартал 2014року Ігри 1. Давидова О. Розумні ігри для малят / О. Давидова ; худож. У. Балан. К. : Мамине сонечко, 2013. 36 с. : іл. Історія України 2. Чумацький шлях. К. : ТОВ Патерик, 2013. 63 с. : іл.3. Козацька абетка : коротка історія українського козацтва для дітей і дорослих / авт. упоряд. О. Яремійчук. К. : Веселка, 2013. 80 с. : іл.4. Загребельний М. Павло Загребельний / М. Загребельний. Х. : Фоліо, 2013. с. (Знамениті українці, ISSN 978-966-03-5098-4) 5....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА Кафедра російської історії ПИТАННЯ АГРАРНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА РОСІЇ Матеріали дев’ятих наукових читань, присвячених пам’яті Д. П. Пойди Дніпропетровськ УДК 94 (470+477)–058.232.6 «11/20» ББК 63.3 (4УКР)–21+63.3 (4Рос)–21 П 35 Друкується за рішенням вченої ради історичного факультету Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (протокол № 3 від 22 жовтня...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Курдина Юлія Михайлівна УДК 94:666.1032(292.452/438.41) СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ГУТНИЦТВА НА ПРИКАРПАТТІ ТА ВОЛИНІ (КІНЕЦЬ XV – ПЕРША ПОЛОВИНА XIX СТ.) Спеціальність 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Львів – 2016 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії України та етнокомунікації Національного університету „Львівська...»

«ISSN 2077-6780 Наукові праці ДонНТУ. Серія: «Педагогіка, психологія і соціологія». № 1 (13), 2013 УДК 371.321:004 С. І. НЕТЬОСОВ (канд. пед. наук, доц.) Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, навчально-науковий інститут праці та соціальних технологій, С. Ф. НЕТЬОСОВА (вчитель-методист) Комунальний заклад «Луганський навчально-виховний комплекс спеціалізована школа І ступеня-гімназія № 42» ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ...»

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 2 (36) УДК 159.91–053.6:373]:005.591.1 Д. С. Воропаєв, О. О. Єжова Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка ЗАХОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ У статті висвітлено питання, присвячені оптимізації та корекції психофізіологічного стану організму. Зазначено, що кожен із компонентів пси фізіологічного стану організму впливає на його рівень,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» РУЖЕНСЬКИЙ МИКОЛА МУСІЙОВИЧ УДК 330.342.146 ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНСТИТУТІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ В ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Київ 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі менеджменту Інституту...»

«Київського національного торговельно-економічного університету за темою «Розвиток та структурна переорієнтація сфери товарного обігу як фактор економічного зростання» (номер державної реєстрації 0113U000505), де автором особисто сформульовано проблеми розвитку малого підприємництва в Україні, узагальнено зарубіжний досвід щодо диференціації малого, середнього і великого підприємництва та обґрунтовано основні напрями формування ефективних організаційно-правових форм господарювання суб’єктів...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ ОСВІТОЛОГІЇ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТУ (ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МОДУЛЬ) Київ – 2016 УДК 378.046.4:378.126 ББК 74.580 О-72 Затверджено Вченою радою Київського університету імені Бориса Грінченка протокол № 1 від 24 січня 2016 р. Розробники: Сисоєва Світлана Олександрівна, завідувач науково-дослідної лабораторії освітології Київського університету імені Бориса Грінченка,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»