WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 118 | 119 || 121 | 122 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 120 ] --

4 Акты ЮЗР. — Т. 10. — №\/111/1.

5 Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы в трех томах. — Т. 3. — М., 1954. — №№ 17,200. — С. 565; Російський державний архів давніх актів у Москві. — Ф. 150, оп. 1, 1651 р. — № 10; 1653. — № 3. Детальніше про трьох українських писарчуків та перекладачів Посольського приказу див. в енциклопедії:

Києво-Могилянська академія в іменах. — К., 2001.

Д ж е р е л о з н а в ч і с т у д ії Детальний аналіз змісту згаданих трьох редакцій «Березневих ста­ тей» із встановленням розходжень між ними та поясненням причин цього дав А. Яковлів6, і тому немає потреби розглядати дане питання.

Вкажемо тільки, що основне ядро «статей» в усіх трьох редакціях то­ тожне, а віддати перевагу котрійсь з редакцій немає достатніх підстав.

«Березневі статті» треба розглядати у тісному зв’язку з царськими резолюціями на їхні пункти, а також з відповідними царськими грамота­ ми. Так, саме в царських грамотах знаходимо апробацію чисельності реєстру Війська Запорозького в 60 тис. козаків.

Більшість статей, поданих 24 березня 1654 р., було прийнято й під­ тверджено жалуваними грамотами Олексія І. Необхідно врахувати також два послання Б. Хмельницького до царя з проханням про ствер­ дження окремих пунктів договору або ж прав та привілеїв відповідними царськими жалуваними грамотами. В цих листах, а також в усній ін­ формації гетьмана українським послам до Московської держави йшло­ ся про ствердження «прав і вольностей» України, окремих пропозицій та пунктів угоди7 У відповідь було видано 4 царські жалувані грамоти, які підготував думний дяк Алмаз Іванов, а переписали з чернеток Федір Орехов, Андрій Іванов та Тимофієв. У першій проголошувалося прий­ няття України до складу Московської держави, але водночас підтвер­ джувалися «права й вольності» всіх категорій її населення8. Другою грамотою, дуже великою за своїм обсягом, підтверджували деякі «пра­ ва й вольності» Війська Запорозького з числа тих, що згадувалися в «23 статтях», а саме в пунктах 1,2,5,7,13,149. Ще дві грамоти було ви­ дано відповідно до 5-го пункту «23 статей» й усного наказу українським послам. Цар підтверджував тут передачу «на гетьманську булаву» Чи­ гиринського староства10, а також Гадячого та Гадяцької волості (у при­ ватну власність Б. Хмельницькому та його нащадкам)11. Ще чотири 6 Яковлів А. Договір гетьмана Богдана Хмельницького з Москвою року 1654 // Ювілей­ ний збірник на пошану акад. Дмитра Івановича Багалія. — К., 1927. — С. 280-315;

Яковлів А. Українсько-Московські договори в XVII— XVIII віках // Праці Українського наукового інституту. — Т. 19. — Варшава, 1934; Яковлів А. «Статті Богдана Хмель­ ницького» в редакції 1659 року // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — Т. 1. — К., 1928. — С. 179-191; Яковлів А. Договір Богдана Хмель­ ницького з Москвою 1654 р. Історично-правові студії. — Нью-Йорк, 1954.

7 Документи Богдана Хмельницького. — № 239, 241.

8 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 3. — № 247.

9 Там же. — Т. 3. — № 248; Документи Богдана Хмельницького. — № 233.

10 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 3. — 249.

11 Памятники, изданные Киевской археографическою комиссией для разбора давних актов. — Т. 2. — Отд. 3. — К., 1898. — № 19.

526 Ю рій М и ц и к грамоти було вручено при відправці назад в Україну посольства Павла Тетері й Самійла Зарудного.

Слід відзначити, що не тільки з посольством Тетері і Зарудного тре­ ба пов’язувати укладення договору 1654 р., як досі вважалося. Деякі пункти договору обговорювалися у Москві наступним українським по­ сольством, яке очолював Филон Гаркуша, котрий був, до речі, родичем Б. Хмельницького. 21 (11) квітня 1654 р. відбулися переговори Гаркуші з царем, а також з боярами В. І. Морозовим, І. Д. Милославським, В. В. Бутурліним та Г. Г. Пушкіним. 22 (12) квітня 1654 р. на гетьманські пропозиції, передані в усній формі Ф. Гаркушею, було дано царську жалувану грамоту, якою знову стверджувалися «права й вольності»

Війська Запорозького. В ній, зокрема, говорилося: «...писали к нам, ве­ ликому государю,...ты, гетман Богдан Хмельницкой, и все Войско За­ порожское с гонцом своим Филоном Гаркушею, чтоб нам, великому государю...права и привилия, и свободы, и все добра отческие и праотческие, из веков от князей благочестивых и от королей наданые, ут­ вердити... И мы,...на то милостиво изволили прежние ваши права, и привилия, и свободы, и добра утвердити и нашими государскими гра­ мотами укрепити велел и... И хотим... по нашим жаловапьным грамо­ там на ваши права, и привилия, и свободы, и добра содержати навеки крепко и нерушимо, безо всякого пременения»1. 2 По шістьох дуже важливих пунктах з 23-х не було досягнуто зго­ ди, принаймні, збережені редакції цього не показують; зафіксовано тільки протилежні позиції обох сторін. Це стосується наприклад, статті про зовнішню політику України. Якщо український уряд прагнув прова­ дити самостійну зовнішню політику, то московський уряд намагався заборонити українському уряду зноситися з Річчю Посполитою та Ос­ манською імперією, обмежуючи цим самим суверенітет України. У збе­ режених редакціях «Березневих статей» немає відповіді на те, яким чином було розв’язано це та інші спірні питання. Вони, очевидно, не бу­ ли тоді вирішені і мали вирішуватися, так би мовити, «у робочому по­ рядку». До того часу кожна сторона в своїй практичній діяльності виходила з свого розуміння конкретного пункту договору. Так, коли мо­ сковський уряд не допустив у 1656 р. у Вільні українську делегацію на переговори з представниками Речі Посполитої та ще й уклав сепарат­ ний мир (точніше — перемир’я) з Річчю Посполитою, чим грубо пору­ шив договір 1654 р., український уряд сповна віддячив тією ж монетою.

Оскільки московський уряд припинив війну проти Речі Посполитої і ого­ лосив війну Швеції, то Україна уклала союз із Швецією й Трансільва­ нією (Семигородом) та продовжувала громити польські війська. Якщо 12 Воссоединение Украины с Россией. — Т. 3. — С. 572.

Д ж е р е л о з н а в ч і с ту д ії 527 український уряд, укладаючи союз з Московською державою, послідов­ но виступав за рівні права його учасників і сподівався реалізувати свій намір у традиційному для Західної та Центральної Європи дусі, то мос­ ковський уряд вже тоді прагнув перетворити Україну у свою власність і дивився на українців не як на союзників, а як на підданих його царської величності; з тактичних міркувань він не наголошував на цьому в мо­ мент переговорів, щедро розсипаючи обіцянки не порушувати «права й вольності» України. Не можна не сказати і про очевидні вади догово­ ру 1654 р., котрий не торкався цілої низки важливих питань міждержав­ них відносин.

Про деякі з цих питань, очевидно, йшлося ще під час переговорів у Переяславі, про що свідчать кілька листів шляхтича С. Павші, гамбур­ зька («Ординарна вівторкова газета»), німецька хроніка «Тііеаігит Еигораеит» та деякі інші. З листів видно, що московський уряд вима­ гав від українського розірвати союз з Кримським ханством, заборонити приватне винокуріння, вживання тютюну (в Московській державі тоді існувала царська монополія на винокуріння, а за паління тютюну рвали ніздрі тощо); вигнати з України євреїв, а тих, хто продовжував би торгу­ вати з ними, відлучати від церкви. Ставилися вимоги знову охрестити українців, заборонити українському простолюду носити гарні сукні й са­ п’янці тощо1 Швидше за все тут маємо справу з просоченням ін­ формації про хід переговорів у Переяславі 1654 р. Згадані вимоги московського уряду ставилися перед українським урядом, але були ним відкинуті. Деякі з цих вимог, наприклад, щодо запровадження дер­ жавної монополії на винокуріння, московський уряд висував і в подаль­ шому, як мінімум у другій половині XVII — на початку XVIII ст.

Друга група документів, які складають договір 1654 р., відбиває процес порозуміння з московським урядом міщанського стану України-Гетьманщини. Характерно, що делегація м. Переяслава на чолі з війтом Іваном Григоровичем прибула до Москви ще перед приїздом ту­ ди посольства Тетері й Зарудного. Вони привезли 3 чолобитні на цар­ ське ім’я, в котрих прохали про підтвердження прав та привілеїв міста, а також рекомендаційного листа Б. Хмельницького з цього приводу (від 27(17).02.1654 р.). Свої пропозиції делегати Переяслава підкріпили чо­ тирма привілеями Сигізмунда III та Владислава IV, королів Речі Пос­ политої. Цими привілеями місту надавалось право самоврядування (магдебурзьке право), його жителі звільнялись від деяких повинно­ стей14. 14 та 23 квітня 1654 р. цар видав 3 жалувані грамоти, в яких пов­ ністю підтверджував давні права Переяслава. Пізніше до Москви при­ 13 Бібліотека Чарторийських у Кракові. Відділ рукописів, № 147. — С. 475.

14 Акты ЮЗР. — Т. 10. — № 9; Документи Богдана Хмельницького. — № 244.

52В Ю рій М и ц и к була делегація чернігівських міщан на чолі з бурмистром Григорієм Олексійовичем, яка висунула аналогічні пропозиції, підтримані листом Б. Хмельницького від 1 березня (19 лютого) 1654 р.15. Хоча царські грамоти Чернігову не збереглися, немає підстав сумніватися в тому, що його права й вольності були підтверджені. Врешті, у червні-липні 1654 р. у Москві провадила переговори делегація київських міщан на чолі з війтом Богданом Сомковичем. Вона виклала свої пропозиції у 19 пунктах, складених не без впливу «Березневих статей», а також у двох чолобитних на ім’я царя Олексія І та боярина В. В. Бутурліна Статті й чолобитні київських делегатів було підкріплено рекомендацій­ ними листами Б. Хмельницького (від 5 травня (25 квітня) 1654 р.) та І. Виговського, генерального писаря (від 6 травня (28 квітня) 1654 р.), а також текстами 22-х документів, серед яких були привілеї Києву від різ­ них королів Речі Посполитої, універсал Б. Хмельницького від 7 лютого (28 січня) 1653 р., що не дійшов до нашого часу, та ін.17 Після вивчення боярами представлених пунктів переважна біль­ шість їх була підтверджена. Підтвердження виконувалося за зразком «Березневих статей», тільки укази по пунктах видавалися не царем, який вже вирушав у похід на Смоленськ, а московським патріархом Никоном18. Отже, фупа документів, що з’явилася в результаті пе­ реговорів з московським урядом представників трьох значних міст Гетьманщини, мала стати своєрідним зразком і для інших українських міст. Бачимо, що міщани в своїх зносинах з московським урядом відносно легко дістали згоду. Вони добилися письмових гарантій на збереженя порядків, котрі існували, тобто збереження статус-кво ук­ раїнських міст та їхнього населення.

Переговори з московським урядом проводила й УПЦ (Українська православна церква), котра тоді перебувала під омофором Вселенсь­ кого (константинопольського) патріарха. Українська церковна деле­ гація на чолі з видатним діячем УПЦ, ігуменом Свято-Микільського Пустинного монастиря, майбутнім архімандритом Києво-Печерської лаври Інокентієм Гізелем прибула до Москви у серпні 1654 р. Вона пред­ ставила свої вимоги, а також чолобитні київських монастирів, листи київського митрополита Сильвестра Косова, чернігівського єпископа

3. Прокоповича, підкріплені цілою низкою послань Б. Хмельницького та І. Виговського19. Тривалі переговори не призвели до порозуміння й 15 Документи Богдана Хмельницького. — № 235.

16 Акты ЮЗР. — Т. 10. — № ХІІІ/5, ХІІІ/9; Документи Богдана Хмельницького. — 244.

17 Акты ЮЗР. — № ХІІІ/4, ХІІІ/5, ХІІІ/9; Документи Богдана Хмельницького. — 244.

18 Акты ЮЗР. — № ХІІІ/8.

19 Там же. — № XVI.



Pages:     | 1 |   ...   | 118 | 119 || 121 | 122 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2011. Вип. 6. С. 98–108 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2011. Is. 6. P. 98–108 УДК: 028:304.4(477.83/ 86)“18/19” КНИЖНА КУЛЬТУРА, ЧИТАННЯ Й ЕТНОСОЦІАЛЬНІ УЯВЛЕННЯ ГАЛИЧАН КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст. Роман ГОЛИК Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, вул. Козельницька, 4, м. Львів, Україна, тел. (032) 270-70-22 Автор аналізує тематичний, етносоціальний та...»

«СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ТА ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ПРОЦЕС УДК 128+038.6 Світлана Повторева Національний університет “Львівська політехніка” ФЕНОМЕН СМЕРТІ У ДИСКУРСІ ПОСТМОДЕРНІЗМУ © Повторева Світлана, 2012 Аналізуються методологічні аспекти поняття у контексті “смерть” постмодерністської філософії і художньої літератури. Доведено, що поняття “смерть людини (автора, поета, суб’єкта), а також опозиції “смерть-життя”, “смерть-безсмертя” тощо є лінгвістичними конструктами, що формують дискурсивні...»

«35 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ Іван В. Коберник (Національна академія управління, м. Київ, Україна) РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСІВ ЗЛИТТЯ І ПОГЛИНАННЯ ТА ОСНОВНІ МОТИВИ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ* У статті шляхом класифікації викладено результати досліджень, присвячених систематизації й узагальненню основних мотивів здійснення угод злиття і поглинання, а також визначено й охарактеризовано 5 найбільш виражених хвиль у розвитку процесів злиттів і поглинань у США....»

«УДК 347.44 Поняття та види алеаторних договорів в цивільному праві Автор: Васильковська Олеся, студентка гр. 4512 спеціальності «Правознавство» НУК імені адмірала Макарова, м. Миколаїв Науковий керівник: Тригуб Оксана Володимирівна, викладач кафедри теорії та історії держави і права НУК імені адмірала Макарова, м. Миколаїв Реалізація принципів свободи договору і диспозитивності цивільно-правового регулювання в умовах ринкової орієнтації суспільства передбачає активне використання різноманітних...»

«УПРАВЛЕНИЕ И БИЗНЕС Література 1. Україна 2020: Стратегія національної модернізації. – [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://polit.ua/documents/2010/02/26/stra2020.html 2. Макроекономіка та макроекономічна політика: навч. посіб. / А.Ф. Мельник і ін. К.: Знання 2010. 699 с.3. Предборський В.А. Економічна безпека держави: монографія / В.А. Предборський. К.: Кондор, 2009. — 391 с. 4. Матеріали сайту [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.bre.ru/security/22843.html 5. Блауг М....»

«1 Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2014. – №1(9) УДК 343.13 В.О. Попелюшко доктор юридичних наук, професор кафедра правосуддя та кримінально-правових дисциплін, (Національний університет “Острозька академія”) СЛІДЧИЙ СУДДЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 1. Слідчий суддя як суб’єкт досудового розслідування: історія і сучасність Слідчий суддя у кримінальному процесі – французький винахід. Його прообраз було започатковано у Франкському королівстві епохи Карла...»

«Серія: ІСТОРІЯ... Історія: Методичні рекомендації щодо проведення начальної практики / В.О.Єфімова, Н.І 3. Пономарьова. – ТОВ « РАНОК – НТ «, ТОВ « АРТ – ЛТД «, Вид. гр. « Основа «, 2004. Літня школа. Нова організаційна модель освіти старшокласників / Н. Аніскіна, О.Тимощук, 4. О.Чорна. – К.: Ред. Загальнопед. газ., 2005. – 112с.Довідник учителя історії, правознавства та етики / Авт. – упоряд. О.В.Галегова, І.П.Нікітіна. – Х.: 5. Веста: Видавництво «Ранок», 2006. Шкільне методичне об‘єднання....»

«Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Центр болгаристики та балканських досліджень імені М. Дринова Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Центральна наукова бібліотека Історичний факультет Харківське міське товариство болгарської культури імені Марина Дринова Болгарська академія наук Інститут етнології та фольклористики з Етнографічним музеєм VIII ДРИНОВСЬКІ ЧИТАННЯ ПРОГРАМА МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ До 100-річчя від дня народження професора С. І....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖРЕГІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ЗВІЛЬНЕНИХ У ЗАПАС ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ М. КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЛІЛЯКОВ ВЛАДИСЛАВ ОЛЕГОВИЧ СОЦІОЛОГІЯ ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Для студентів спеціальностей 5.07010602, 5.05160201, 5.05170101 Обслуговування та ремонт автомобілів та двигунів, швейне виробництво, виробництво харчової продукції. Схвалено на засіданні методичної комісії гуманітарних та суспільних дисциплін Кривий...»

«Випуск 176. Том 188 УДК 577.4 Лебідь С. Г. РОЛЬ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ В КУЛЬТУРІ У статті розглядається сутність поняття екологічної культури. Зроблено огляд екологічних цінностей в структурі екологічної культури різних історичних періодів. Акцентується увага на ціннісному підґрунті екологічної культури. Ключові слова: екологічна культура, екологічні цінності. В статье рассматривается сущность понятия экологической культуры. Автор проводит обзор экологических ценностей в структуре экологической...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»