WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 105 | 106 || 108 | 109 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 107 ] --

лени Д зю ба 4ББ У О. Розумовського був свій хор і оркестр зі співаків і музикантів з України, він багатьох з них підтримував. Його друзі (Ф. Божко, Ф. Каченовський, К. Рубановський, П. Чижевський), з якими він співав у при­ дворній капелі, дістали дворянство, а сліпий бандурист Г Любисток, поза дворянством, ще й одержав чин полковника. Пристрасть до музики й української пісні була характерною і для Кирила Розумовського. Піз­ ніше він мав власну капелу і оркестр, які виступали як в Глухові, так і в Москві та Петербурзі. її очолював відомий диригент і композитор А. Рачинський. Співаки з капели К. Розумовського брали участь у постановці першої опери російською мовою, тексти до якої написав О. Сумароков3 Ставши в 1746 р. президентом Петербурзької академії наук, К. Розумовський, без сумніву, як і його брат, сприяв багатьом своїм земля­ кам, зокрема, тим, хто прагнув навчатися в академічних гімназїі та університеті, працювати в академії наук. Опосередковано про це свід­ чить О. О. Васильчиков4, який писав, що, влаштовуючи своє помістя під Москвою в Петровському, землекопів Кирило привозив з України лише для того, щоб мати задоволення посидіти серед них і поговорити з ними рідною мовою Перебування К. Розумовського, якому на час призначення було ли­ ше 18 (за іншими даними — 20) років, на посаді президента академії оцінювалося не однозначно. Йому закидали, що він не був вченим, не мав системної освіти, і його президенство мало суто формальний ха­ рактер. Дійсно, К. Розумовський швидше мав домашню освіту. Подоро­ жуючи разом зі своїм наставником Г. Тепловим в 1744-1746 рр. по Німеччині і Франції, він слухав приватні лекції у професора Ц. Ф. Флотвеля в Кенігсберзі, у професора Ейлера в Берліні та у професора Г. Штрубе; оволодів французькою і німецькою мовами, навчався необ­ хідному при дворі етикету, танцям, фехтуванню. Можливо, цього було недостатньо для того, щоб очолити академію, однак не варто наклада­ ти новітні уявлення про неї як наукову інституцію на реалії XVIII ст. При­ значення президентів (утрималося в практиці до 1917 р.) характерне не лише для Російської академії, яка формувалася як державна інсти­ туція в бюрократичній системі управління імперії, а не як наукова доб­ ровільна і неформальна асоціація, якою, наприклад, було Лондонське королівське товариство. З іншого боку, в німецьких землях наукові то­ вариства очолювали президенти та віце-президенти, котрі мали вплив

–  –  –

при дворі чи були відомими сановниками5. На них покладалося зав­ дання домагатися сприяння академії від коронованих осіб, особливо матеріального. Разом з тим, вони спрямовували діяльність академії в інтересах двору та уряду. Безперечно, більш впливової людини при дворі імператриці Єлизавети, ніж брат Кирила Олексій, на той час не було. Тому не дивно, що президентом за сприяння Олексія було при­ значено молодшого Розумовського.

К. Розумовський виявився не гіршим президентом наукової уста­ нови, ніж його попередники, і це визнають дослідники історії Пе­ тербурзької академії наук. Так, П. П. Пекарський писав, що за часів його президенства було підготовлено і прийнято статут — «Регла­ мент императорской Академии наук и художеств», підписаний Єлиза­ ветою 24 липня 1747 р. Це був перший статут академії, оскільки Петро І не встиг виробити подібний документ. За ним академія по­ ділялася на власне академію і університет. Члени цих інституцій ма­ ли різний статус. З’явилися академіки російського походження, що особливо імпонувало імператриці Єлизаветі, а президенство впливо­ вих при дворі людей захищало академію від надмірного втручання в її діяльність сенату і колегій6.

Вихідців з Лівобережної України приваблював академічний універ­ ситет, який, за новим регламентом, розпочав свою роботу. На держав­ ний кошт в університет наказувалося відібрати ЗО «молодых и годных людей в студенты», дозволялося приймати «вільних студентів», число яких не встановлювалося7. Опікувався цим навчальним закладом М. Ло­ моносов, який, попри конфліктність свого характеру, нетерпимість до німецьких вчених, що очолювали академічну Канцелярію і прагнули контролювати всю діяльність академії, наполягав на тому, щоб зроби­ ти академічний університет доступним для представників усіх верств суспільства. При цьому він опирався на практику європейських універ­ ситетів, де студенти відзначаються своїми знаннями, а не походжен­ ням. Таким чином, в академічному оточенні К. Розумовського з’явилися земляки — студенти університету і академічні стипендіати, які в май­ бутньому стали відомими вченими, перекладачами, просвітниками, прихильниками та ідеологами автономії Гетьманщини. Багато з них підтримували дружні відносини з Розумовським протягом тривалого часу. Вони зайняли активні позиції в суспільному житті не лише ГетьКопелевич Ю. X. Возникновение научных академий. — П., 1974. — С. 235.

6 Пекарский П. П. История императорской академии наук в Петербурге. — Т. II. — СПб., 1870. — С. Х1Л/И, Х1_1Х.

7 Кулябко Е. С. Замечательные питомцы академического университета. — Л., 1977, — С. 8.

л ена Д зю б а 4Б 8 манщини, а й загалом Російської імперії, сприяли поширенню ідей Просвітництва, покладали великі надії на лицемірно декларовані Кате­ риною II реформи самодержавства, брали безпосередню участь у під­ готовці діяльності Комісії по укладанню нового Уложення.

На жаль, достатньої кількості прямих документальних свідчень про спілкування К. Розумовського зі своїми земляками в академії наук ми не маємо. Але опосередковані дані дають можливість говорити про підтримку ним вихідців з України. Ітиметься в першу чергу про Г Козицького та М. Мотоноса, вихованців Києво-Могилянської академії, а далі студентів Лейпцизького університету. У 1749 р. вони звернулися до академії з проханням взяти їх на казенний кошт. Академія надала їм невелику стипендію (100 руб. щорічно) при умові, що вони довічно слу­ житимуть їй. Маючи велику охоту до навчання і пізнання наук, і, оче­ видно, пам’ятаючи, що на них чекає довічна праця в академії, студенти не поспішали повертатися до Петербургу, незважаючи на всю злиден­ ність свого життя. В 1751 р. вони знову звернулися до академії з прохан­ ням збільшити стипендію, оскільки необхідно платити за підручники, приватні лекції, а тих грошей, які вони одержували, ледве вистачало лише на оплату квартири, їжу та одяг. їх прохання підтримав почесний член академії професор Лейпцизького університету Г. Гейнзиус і про­ сив призначити їм стипендію в 200 руб. Та академічне начальство не відзначалося щедрістю й надало їм стипендію в 300 руб. на двох, тобто додало лише по 50 руб. кожному. Але й ті гроші надходили з великою затримкою8. Та все ж завдяки казенній стипендії Г. Козицький і М. Мотоніс навчалися в Лейпцигу майже сім років. Цей приклад й, очевидно, їхня порада, надихнули ще одного студента-українця Лейпцизького університету Арсенія Безбородька з Переяславського полку звернути­ ся в 1753 р. до академії з проханням про стипендію. Він писав, що не має вже засобів до існування, обіцяв, що по закінченню навчання буде вірно служити Петербурзькій науковій інституції, надіслав свій атестат, який видав йому ректор університету9. Цікаво, що це був вже другий університет, де вчився Арсеній Безбородько. Свої студії він розпочав в університеті м. Йени. На жаль, стипендії йому надано не було.

Г Козицький та М. Мотоніс повернулися до Петербурга лише у 1757 р. й розпочали викладати в академічній гімназії грецьку і латинську мови, загальну історію, логіку. В 1759 р. вони стали ад’юнктами акаде­ мії, в 1760-1763 рр. Г. Козицькому надано право викладати в універси­ 8 Петербургский филиал Архива Академии наук (дал1 — ПФ ААН). — Ф 3, оп. 1, спр. 132. — Арк. 400.

9 Там само. — Ф. 3, оп. 1, спр. 183. — Арк. 272.

У к р а їн с ь к е о т о ч е н н я ге т ь м а н а 4Б9 теті латинське й грецьке красномовство10. Паралельно він читав в шляхетському кадетському корпусі російською мовою філософію. Вже після відставки К. Розумовського, Г. Козицького і М. Мотоноса в 1767 р.

було обрано почесними членами академії. Г. Козицький брав безпосе­ редню участь у підготовці Катериною II Наказу в Комісію по укладанню нового Уложення, очолив «Собрание, старающееся о переводе иностранних книг», залучив до діяльності в ньому своїх земляків — вихо­ ванців академічного університету та академічних співробітників, які перекладали й готували до видання твори французьких просвітників, античну та наукову літературу. Вони брали участь у виданні популяр­ них журналів в Петербурзі, активно обговорювали ідеї реформи абсо­ лютизму в Росії, побудови громадянського суспільства, де всі рівні перед законами, проповідували норми природнього права, за якими кожна людина мала право на власну свободу.

Ймовірно, Г. Козицький підтримував з К. Розумовським відносини і в часи відставки та опали останнього. Очевидно, не випадково саме його згадано, поряд з О. Лобисевичем і І. Г. Туманським, як свідка при укладанні купчої на землю, яку Розумовський у 1772 р. купив у Батурині у Теплова для побудови палацу. До речі, цю землю у 1760 р. він пода­ рував останньому, а через 12 років викупив у нього за 10 тис. руб.1 1 Після обрання К. Розумовського гетьманом Лівобережної України наплив в академічний університет українських студентів збільшився.

Зокрема, в 1752 р. до університету записались Яків та Федір Козельські, С. Дівович, О. Лобисевич. Останні, як писав пізніше Розумовський, «в академию приняты по моему собственному определению». Про всіх академічне начальство відгукувалося, що вони «понятны и прилежны и в последние годы почти одни слушали професорские лекции, кото­ рые им впредь продолжать надобно. Токмо оным еще не давано студентского обыкновенного платья, белья и других вещей»12. О. Ло­ бисевич характеризувався як такий, що мав схильність до вивчення іс­ торії та природничих наук, Ф. Ковельський — до математики. Пізніше в університеті навчалися В. Крамаренков, І. Г Туманський, І. Новицький.

О. Лобисевича і С. Дівовича внаслідок конфлікту з М. Ломоносовим бу­ ло звинувачено в тому, що вони не відвідували лекції, і виключено з університету. Тільки після втручання К. Розумовського вони були по­ новлені, однак вже не повернулися на навчання й у 1760 р. виїхали до Глухова, де Дівович став перекладачем при Генеральній військовій канцелярії. Він — автор відомого своїми автономістичними настроями 10 Кулябко Е. С. Указ. соч. — С. 96.

11 Киевская старина. — 1890. — N0 11. — С. 343.

12 ПФ ААН. — Ф 3, оп. 1, спр. 220. — Арк. 137.

л ена Д эю ба віршу «Разговор Великоросии з Малороссией». В літературі зустріча­ ється твердження, що цей вірш написано на замовлення, або ж не без впливу, гетьмана К. Розумовського, який з властивим йому запалом проникався й ідеями автономізму.

Яскравою постаттю в суспільному житті Лівобережної України став і О. Лобисевич. Взагалі родина Лобисевичів була наближена до К. Ро­ зумовського. Старший брат Опанаса Кирило був членом Генеральної військової канцелярії й відав економічними справами гетьмана, ще один брат — Павло — управляв Почепською волостю, що належала гетьману13. Навчаючись в університеті, Опанас обіймав посаду пере­ кладача Петербурзької академії наук. Як і переважна більшість києвомогилянських вихованців, він мав нахил до літературної діяльності.

Перекладав з латинської Ціцерона, Овідія, з французької — Монтеск'є.



Pages:     | 1 |   ...   | 105 | 106 || 108 | 109 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«КІРОВОГРАДСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ЩОДЕННА ЕКСПРЕС – ІНФОРМАЦІЯ ПРЕС-СЛУЖБИ 6 липня 2011 року У КІРОВОГРАДА Є ШАНС ЗАЛУЧИТИ КОШТИ ЄС І міська влада повинна докласти всіх зусиль, аби цим шансом скористатися. На цьому наголосив на апаратній нараді з керівниками виконавчих органів міської ради міський голова Олександр Саінсус. Можливість залучити для реалізації місцевих програм значні інвестиції з’явилася у зв’язку з тим, що ЄС впроваджує в Україні проект «Підтримка сталого...»

«Міжнародний науковий форум:  соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент Ukrainian Orthodox Church of Canada. Українська Православна Церква в Канаді [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.uocc.ca/. O. Kovalchuk. Bilingual education as a factor in the preservation of Ukrainian identity in Canada and their integration in the society (late nineteenth first half of the twentieth century). The article studied the issue of preserving the national language, culture, ethnicity Ukrainian...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2012. № 28 Повідомлення УДК 930.2(447)»1941-1944» Л. А. Ковальська СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ РАДЯНСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКО-ПІДПІЛЬНОГО РУХУ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ Висвітлено проблеми соціальної стратифікації радянського Руху Опору (1941роки). Розглянуто кількісні показники партизанського руху в Україні, гендерні особливості формування партизанських і підпільних загонів, етнічна складова й професійна приналежність партизан та підпільників. Ключові слова:...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» М.В.Мосьондз ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї Методичний посібник для студентів усих спеціальностей Дніпропетровськ НГУ PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com УДК 316.356.2 ББК 60.561.51 Рецензенти: В.Ю. Пушкін, канд. іст. наук, проф., зав. кафедри історії та політичної теорії, Державний ВНЗ «Національний гірничий університет». О.В. Гілюн, канд. філос. наук, доцент...»

«УДК 821.161.2-82.09 Наталія Котенко НЕОКЛАСИЧНА АНТОЛОГІЯ ЮРІЯ КЛЕНА Розглянуто неопубліковану німецькомовну антологію “Поезія приречених”, упорядковану Юрієм Кленом, до якої ввійшли поезії київських неокласиків у перекладах упорядника. Докладно проаналізовано контекст постання антології, МУРівські дискусії з питання неокласицизму та участь у них Юрія Клена. Ключові слова: Юрій Клен, київські неокласики, МУР, поетична антологія, переклади, дискусії. Київським неокласикам “щастило” на текстові...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ» САМСОНЮК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА УДК 94: 323.281(477.8)“1939/1941” ПОЛЯКИ РІВНЕНЩИНИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1939–1941 рр.) 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Острог – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії імені М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Міністерства...»

«Міжнародний юридичний вісник: збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. Вип.1 (1) 2014 УДК 343.851 О.М. Литвинов, доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ У статті досліджується актуальна проблема розробки кримінологічних засад запобігання побутовому насильству. Звернено увагу на типові детермінанти побутового насильства в Україні та визначено...»

«1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ХІЛІЄНКО Олена Володимирівна УДК 351.824.1: 665.6/.7 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Маріуполь – 2015 Дисертацією є рукопис. Дисертацію виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України...»

«283 Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції 8. Howard, P. What is scenography / Pamela Howard. — London; New York : Taylor & Francise Library, 2003. — 134 p. У статті здійснено спробу типологізації художнього рішення вистав музичних театрів Білорусі 1990–2010-х рр. В основу типології покладено розуміння сценографії як тексту — результату інтерпретації художником базових текстів постановки (музичного, хореографічного, драматургічного, режисерського). Залежно від переважної...»

«Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2014. Вып. 10. С. 139–145. Геоэкология УДК 502.174:330.131 КЛАСТЕРИЗАЦІЯ – НАПРЯМОК РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Мамчук І. В., Павленко Ю. Є. Шосткинський інститут Сумського державного університету, Шостка, miv_72@i.ua Показується, що кластеризація – це один з напрямків розвитку регіональної економіки. При цьому створення екологоорієнтованого кластера в рамках індустріального або технологічного парку сприяє забезпеченню екологічної безпеки регіону....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»