WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 104 | 105 || 107 | 108 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 106 ] --

Мазепа живий ще гетьман і ніхто неспроможний взяти булаву і геть­ манства позбавити (курсив наш. — О. С.)»5 8 Навіть у відповіді від 5 травня 1722 р. на указ Петра І про заснуван­ ня Малоросійської колегії, коли гетьман І. Скоропадський, не маючи на що опертися, крім власного «рабського» прохання, все ж дозволяв собі нотки з теми про обмеженість влади чинного царя ним же та його попе­ редниками підписаними договорами. Зокрема, було вказано на статті Б. Хмельницького, Д. Многогрішного, І. Самойловича, які до урядуван­ ня Петра І «непорушно були утримувані» і не передбачали запрова­ дження в Україні подібних установ. Гетьман вважав владу імператора обмеженою і його власними обіцянками, зокрема, «Монаршою Грамотою», якою той І. Скоропадського як гетьмана, «з усією Малою Росією, при правах і вольностях наших, на тих же статтях, які ми, з милості пре­ дків В. В-ті, за Богдана Хмельницького та інших Гетьманів (крім Юрія і Брюховецького), мали, ціло, свято і непорушно утвердити благостиво поволив»59.

Вцілому сутність вимог до монархів-протекгорів можна передати за допомогою формули: політика монарха має відповідати потребам Ук­ раїни. Так, 18 квітня 1669 р. генеральний писар П. Дорошенка Л. Бускевич, повідомляючи Д.

Многогрішному про мету свого посольства до турецького султана, передусім наголошував, що головною спонукою підданства султанові є адекватність політики протектора потребам протегованого суспільства: «...Піддавалося військо турецькому царе­ ві, коли і християнські монархи не ласкаві, що своїми фортецями нас утверджуючи і на полі, і на морі нам, людям до війни здатним, зай­ матися не дають, а нібито тим собі сприяють, насамперед шкодять:

55 Звернення (Універсал) від імені Війська Запорозького до іноземних володарів, у якому пояснюються причини розриву з Москвою (жовтень 1658 р.) // Пам'ять сто­ літь. — 1997. — № 3. — С. 27.

56 Мицик Ю. А. З документації гетьмана Петра Дорошенка II На пошану 80-річчя професора Теодора Мацьківа. — К„ 1999. — С. 87.

57 Гуржій О. І. Гетьман Іван Скоропадський. — К., 1998. — С. 31.

58 Лазаревский А. Н. Описание старой Малороссии. — Т. 1. — С. 37.

59 Источники малороссийской истории... — Ч. 2. — С. 320.

4вг л е к с ій С т р у к в в и ч не тримає цар турецький фортецями країни, а мало не всім світом во­ лодіє...»60.

22 лютого 1671 р. чигиринські генеральні судді П. Бережицький та С. Половець у листі до короля, засуджуючи спроби підканцлера Речі Посполитої А. Ольшевського підбурити проти П. Дорошенка козацькі маси, писали: «Звольте, В. К. М-те, виявити нам свою панську ласку і не стримуйтеся, благаємо, в задоволенні всіх наших потреб. Тоді й ми, дізнавши ласки, не будемо вагатись класти свої голови за В. К. М-ть»6 1 Ця ж спрямованість прослідковується у баченні полтавським пол­ ковником Ф. Гаркушенком царського рішення виключно як такого, що забезпечує політичну стабільність у краї. Оскільки проголошення геть­ маном Д. Многогрішного вело до розриву єдності, до протистояння, то орієнтований на П. Дорошенка полковник у листі до Д. Многогрішного відмовлявся визнати його володарем найпочесніших клейнодів, під­ даючи сумнівам сам факт його утвердження на гетьманстві московсь­ ким монархом: «...А ти невідомо чи від царя православного чи від неприятеля душевного прийняв на себе такий високий уряд». Таку зая­ ву він ґрунтував на тому, що цар «не бажає і не велить нікому чинити православному народові християнському кровопролиття і непокою»62, тобто цар, як український монарх чи протектор, не може прийняти рішення, що шкодило б українським інтересам.

В орієнтаціях стосовно монарха ми знаходимо й обґрунтування права на опір. Це робив уже І. Виговський. Прикладами проілюстрував­ ши європейцям своє бачення сутності московської політики щодо Ук­ раїни як політики уярмлення, він підводив до висновку: «Для уникнення цього, виходячи з нашої невинності і закликаючи на допомогу Бога, ми змушені були і мусимо тепер чинити законний захист (курсив наш. — О. С.) і просити допомоги в сусідів заради свободи»6 3 Своїм природним правом на захист пояснювали причини війни з Москвою і генеральні старшини І. Виговського. В листі до царя від 25 липня 1659 р. вони, зокрема, вказували, що цар замість того, щоб, відповідно до прохань старшини, допомогти «міжусобицю усмирити», «в Україну свої раті прислав, які фортеці, міста, містечка, села в ніщо перетворили, людей кілька десятків тисяч в полон похапали, церкви Божі розорили і багато вчинили образ» та 12 тижнів тримали в облозі Конотоп6 4 60 Акты ЮЗР. — Т. 8. — С. 153.

61 Цит. за: Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної діяльності. — Нью-Йорк, 1985. — С. 335.

62 Акты ЮЗР. — Т. 8. — С. 254.

63 Звернення (Універсал) від імені Війська Запорозького... — С. 31.

64 Акты ЮЗР. — Т. 15. — С. 414.

М о н а р х -п р о т е к т о р у п о л іти ч н ій си стем і 4БЗ Далі старшини ще з більшою відрефлексованістю права на самоза­ хист як самого фізичного існування, так і чинного суспільно-політично­ го устрою додавали: «...Вирозуміли ми, дивуючись тому добре, що любо військо запорозьке не протягом єдиного часу короні польській противилося і за вольності свої з нею воювали, проте через кілька сот років не знали такого в краях своїх спустошення, про яке нині від право­ славних ратей оглянувши, сльозами обливати буде; що ж чи б і за ко­ лишнього часу чи могло б бути і не побажав би в. ц. в-ть задовольнити, ми Богом засвідчуючись невинно і за вольності наші стояти будемо»6 5 Такі ж орієнтації на право опору насильству, прагненню підкорити й пригноблювати підданого ми зустрічаємо і в уже аналізованому «Виво­ ді прав України» П. Орлика та його зверненні до європейських монар­ хів з приводу укладення договору з турецьким султаном.

Орієнтації на природне право чинити опір згубній щодо себе політи­ ці монарха-протектора пережили й саму Українську козацьку державу.

Так, зокрема, автор «Історії Русів» вустами І. Брюховецького, пояс­ нюючи причини бурхливої реакції Гетьманщини на укладення Москвою Андрусівського договору, казав цареві: «Отже, закріпляти його (на­ род. — О. С.) або іншому дарувати ніяк і ніхто не має права, і в против­ ному разі готов він знову боронити себе зброєю до крайньої межі і радше погодиться вмерти із зброєю в руках, як зносити ганебне ярмо від ворогів своїх. І се є істинно і незмінно, о Царю!»66 Отже, у політичної еліти України-Гетьманщини сформувалися чіткі політико-культурні орієнтації на сприйняття монарха, з яким укладався договір, як протектора політично окремішної Української козацької дер­ жави. З огляду на найтриваліше пов’язання Війська Запорозького з мо­ сковськими (російськими) монархами як його протекторами, з огляду на їх православ’я, знання про державно-територіальний устрій дуаліс­ тичної Речі Посполитої, орієнтації на російського царя передбачали його сприйняття також і як монарха політично окремішної Української козацької держави.

Це твердження цілком обґрунтовується фактами сприйняття мос­ ковського монарха як включеного до політичної системи Гетьманщини, а отже й — системи прийняття політичних рішень. Відповідно до них українська еліта збирала всю необхідну щодо певного питання інфор­ мацію, колективно формулювала проект рішення, включаючи і його імперативну частину, та передавала на затвердження монарху. Мона­ рше затвердження надавало рішенню, прийнятому в Україні, законної сили. І хоча така схема участі царя у політичній системі Гетьманщини 65 Там же. — С. 414-415.

66 Історія Русів. — К„ 1991. — С. 216.

464 О л ексій С т р у к е в и ч зазнавала, особливо після поразки І. Мазепи, серйозних порушень, вона як політико-культурна орієнтація на рівні інобуття жила у політич­ ній свідомості старшинської еліти до часу скасування інституції геть­ манства.

Дана схема не дозволяла українцям вважати законними ті рішення стосовно суспільного життя й суспільно-політичних суб’єктів Гетьман­ щини, які визрівали у надрах московського бюрократичного апарату і з’являлися на світ без попереднього прохання з українського боку. Та­ кий порядок прийняття рішень не зачіпав питань, пов’язаних з воєнни­ ми та зовнішньополітичними акціями, що мали причетність до України.

Проте і стосовно них українська сторона, насамперед у військових пи­ таннях, могла і виступати з власними ініціативами, і залучатися до при­ йняття царського рішення через надання компетентних порад. Таким чином, і в подібних справах, де провідну роль грав монарх-протектор, стосунки з ним не виходили далеко за межі схеми: указу стосовно України має передувати прохання, підготовлене її легітимним політич­ ним проводом.

Орієнтації на московського монарха як на протектора та включе­ ного до політичної системи України-Гетьманщини «легітимізатора»

прийнятих її політичною елітою рішень не призвели до орієнтацій на безумовне підпорядкування його владі. Стосовно владних заходів ца­ ря в української політичної еліти завжди існувало оцінювально-вимог­ ливе ставлення. Влада монарха бачилася делегованою Всевишнім на жорстких умовах визначеного ним же морального закону, підпорядко­ ваною Божому судові, обмеженою у власних діях самим же монархом укладеними договорами та даними обіцянками. В цілому, ставлення до монарха визначалося імперативом: політика монарха має відпо­ відати потребам України, в іншому випадку стосовно нього та його по­ літики може бути застосоване право заміни протектора та право опору.

Олена Дзюба Українське оточення гетьмана Кирила Розумовського в Петербурзі Формування особистості К. Розумовського значною мірою відбу­ валося під впливом його брата, фаворита імператриці Єлизавети, Олексія Розумовського. Сучасники відзначали його відданість родині, любов до матері, замилування рідним краєм, музикою, піснями, під­ тримку земляків. Невипадково Яків Маркович писав про нього, як про «нашого патріота»1, з допомогою якого козацька старшина мала намір повернути гетьманство. Ці риси стали характерними і для молодого Кирила, гетьманство якому забезпечив брат Олексій. Відомий дослід­ ник Гетьманщини О. Лазаревський писав про К. Розумовського, що «гетьманування його було найбільш тяжким від всіх його поперед­ ників, хоча можливо останній гетьман був найкращою людиною з-поміж них»2. Певну роль відігравало також оточення, в якому Кирило перебував після повернення з навчання за кордоном. Це в першу чергу вузьке коло його брата Олексія, до якого належали такі люди, як В. Є. Адодуров, ад’юнкт академії наук; перекладач, поет і письменник О. П. Сумароков, генерал-ад’ютант у Олексія Розумовського; І. П. Єлагін, сенатор, перший директор «над театром і музикою придворною», поет, драматург і перекладач. Але особливу роль, без сумніву, відіграв асесор академії Г. Теплов, який супроводжував молодого Кирила у по­ їздці за кордон і став на багато років його довіреною особою, по суті, був «сірим кардиналом» при ньому як президенті академії наук і геть­ мані Лівобережної України.

Повернувшись з-за кордону в 1746 р., К. Розумовський, ймовірно, спілкувався з українською депутацією, яка прибула в Петербург ще в 1745 р. для «прошения о бития в Малой России по прежнему гетману», сподіваючись на протекцію Олексія Розумовського. Депутацію очолюва­ ли члени генеральної старшини — військовий обозний Яків Лизогуб, ге­ неральний хорунжий Микола Ханенко та знатний бунчуковий товариш Василь Гудович. В Петербург наїжджала козацька старшина, яка також шукала протекції в Олексія Розумовського при вирішенні своїх справ.

1 Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. — М., 1859, — С. 162.

2 Русский архив. — 1873. — № 4. — С. 389.



Pages:     | 1 |   ...   | 104 | 105 || 107 | 108 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Андрей Анатольевич Кокотюха Леонід Кравчук Серия «Знамениті українці» Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5317853 Леонід Кравчук: Фоліо; Харків; 2009 ISBN 978-966-03-4963-6 Аннотация Леонід Кравчук – невід’ємна частина історії нашої країни. Не тільки тому що він – перший президент сучасної незалежної України, обраний українським народом. Не тільки тому що з його ім’ям нерозривно пов’язане прийняття Акта проголошення незалежності ношої держави. Його...»

«УДК 477(47)(16–17) ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У ДУХОВНИХ ЗАКЛАДАХ ЧЕРНІГІВЩИНИ ХVII–XVIII СТ. Крапивний Я. М. У статті висвітлюється проблема формування педагогічної техніки майбутніх учителів у духовних закладах Чернігівщини, розглядаються ідеї та практичний досвід розвитку професійної майстерності в освітній та виховній системі у духовних закладах Чернігівщини розглядуваного періоду. Акцентується увага на особливостях зовнішньої та внутрішньої педагогічної техніки....»

«Данило Яневський Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського Серия «Проект «Україна»» Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5317961 Проект «Україна», або Таємниця Михайла Грушевського: Фоліо; Харків; 2011 ISBN 978-966-03-5033-5 Аннотация Нова книга журналіста, телеведучого, доктора історичних наук є другою частиною навчального посібника для політиків, журналістів, політологів та любителів з написання, переписування та удосконалювання Конституції...»

«Актуальні проблеми політики. 2015. Вип. 54 ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНО ПРАВОВОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ УДК 340.15(477)''09/13'' Кормич А. І., НУ «ОЮА» ПРАВОВІ ДЕРЖАВОТВОРЧІ ІДЕЇ ЕПОХИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ В статті аналізується процес розвитку правових ідей та становлення законодавства в період Київської Русі. Розглянуто вплив правового чинника на ефективність управління та інтенсивність державотворення. Процес формування української державності нерозривно пов’язаний з розвитком правової думки, що...»

«УДК 14 ББК 87.3(4Н1М)6 Н70 Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі/ Пер. з нім. А.Онишко. Львів: Літопис, 2002. 320 с. По той бік добра та Генеалогія моралі популярні твори німецького філософа і поета Фрідріха Ніцше (1844-1900). У цих текстах порушуються проблеми добра і зла, надлюдини, у мітично-символічній, внеокопостичній формі зроблено перегляд важливих людських вартостей, подано також цікаві сентенції та інтермедії. Для широкого кола читачів. Редактор Петро Таращук Це видання...»

«Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2012 УДК 37.013.42 Стех Є. О. АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ «ПАТРІОТИЗМ» У СОЦІАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ На сьогодні гостро постає питання патріотичного виховання молоді у глобалізованому суспільстві. До першочергових завдань держави належить формування патріотизму молодого покоління як складника громадських цінностей. Патріотизм постає не як абстрактне почуття самовідданої любові до рідної землі, її народу, держави, а як любов до рідного слова, обожнювання своєї...»

«that make syntagmatic connections with the discussed lexemes are established. Also the realized semes are determined. It is shown that wide semantic connectivity is not characteristic for the discussed adjectives. Key words: opposition, adjective, meaning, adjective unit, seme, syntagmatic connection. УДК 811.124’04:736 Мосаковська Х., магістрант, КНУ імені Тараса Шевченка СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАТИНСЬКОМОВНИХ СФРАГІСТИЧНИХ НАПИСІВ У статті визначаються структурно-семантичні...»

«УДК 323 : 327.51 : 316.285 (477) «20» Володимир СКВОРЕЦЬ, доктор філософських наук, доцент, доцент кафедри соціальної філософії та управління Запорізького національного університету, експерт Українського інституту стратегій глобального розвитку і адаптації ВНУТРІШНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО КОНФЛІКТУ В УКРАЇНІ Статтю присвячено дослідженню внутрішніх об’єктивних і суб’єктивних чинників, що зумовили формування та загострення конфліктної ситуації на Сході України. Серед об’єктивних...»

«ЗМІСТ Вступ 2 1. Облік в підприємницькій діяльності 6 1.1 Облік в будівництві 7 1.2 Облік в сільському господарстві 14 1.3 Облік для водіїв 24 1.4 Облік для кравців 26 1.5 Облік для кухарів 30 2. Облік в повсякденному житті 34 3. Заробітна плата 40 4. Відпустки. Види та право надання 48 5. Розрахунок лікарняних 56 6. Службові відрядження 58 7. Податок на додану вартість та прибуток 68 8. Помилки в обліку та способи їх виправлення 71 9. Калькулятор 73 10. Порядок проведення інвентаризації 74...»

«Соловка Л. М., заступник начальника відділу інформації та використання документів Державного архіву Івано-Франківської області ГАЛИЦЬКЕ ЄВРЕЙСТВО: ВТРАЧЕНИЙ ПЛАСТ ТА РОЗІРВАНА ПАМ'ЯТЬ Щоб засвоїти уроки Голокосту, важливо не тільки показати етапи самого процесу геноциду, його наслідки і т. д. Вагоміше, на наш погляд, зрозуміти який історико-культурний пласт ми втратили. Власне без цього знання й відбувається розрив історичної пам’яті. Адже відомо, що людина вмирає двічі, перший раз фізично,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»