WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 102 | 103 || 105 | 106 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 104 ] --

НБУВ. ІР). — Ф. II, од. зб. 15403. — Арк. 5, 7.

452 О л ексій С т р у к е в и ч Визнання царя та імператора своїм монархом при одночасному на­ голошенні на принципі стосунків з представниками сусідніх суспільств, «як вільний з вільним та рівний з рівним», пронизує всю літературу вій­ ськових канцеляристів, рукописні збірники. У нашому Контексті це теж може бути використане на користь твердження про сприйняття елітою Гетьманщини московського монарха монархом окремішної України.

Чітко відрефлексовано цю орієнтацію у «Розмові Великороси з Мало­ росією», де Україна зображається окремим суспільством, очоленим своїм монархом, який одночасно був монархом і для російського сус­ пільства: «Не думай, чтоб ты сама была мой властитель, но государь твой и мой общий повелитель1 7 Факт визнання московського царя, а потім імператора, монархом політично окремішної України беззаперечно вказує на те, що він роз­ глядався як складова політичної системи Гетьманщини, а отже й си­ стеми випрацювання, прийняття та реалізації політичного рішення.

Виходячи з орієнтацій на харизму царя, на богонатхненну природу йо­ го влади, будь-яке рішення могло набути чинності лише після монар­ шого указу. Акт монаршого указу означав для підданих узаконення планованої справи помазанником Божим. Такі орієнтації стосовно мо­ нарха ми фіксуємо, зокрема, у листі чинів Війська Запорозького від 9 жовтня 1657 р. до царя з приводу узаконення їх рішення стосовно вибору гетьмана: «...Смиренно просимо і молимо: зволь в. ц. в-те своїм государським благословінням і високомудрям вище іменованого гетьмана нашого, згодно старшиною і черню обраного підкріпити і утвердити»1 8 Показово, що П. Дорошенко, незважаючи на те, що не був підданим царя, але, очевидно, зважаючи на нього як на єдиного незалежного православного монарха, теж шукав затвердження його рукою своїх за­ гальносуспільних рішень. У квітні 1669 р. гетьман писав: «...Оскільки не для єдиного себе про настільки великі справи молити дерзаю, але для всього миру, яких, невіглаством і простотою заснованих, милістю і щедротами в. ц. пр. в-ті затверджений і упостійнений бути може, спо­ діваюся як на єдиного православного монарха...»1 9 Опираючись спробам першої Малоросійської колегії організувати в Гетьманщині збір податків «з усіх безобхідно, державних і старшинсь­ ких пожитків», генеральні старшини зверталися 26 березня 1723 р. до офіційного Петербургу, наголошуючи на тому, що російська установа діє поза царським указом: «Чого заради над указ імператоської велич­

–  –  –

ності, не узгодивши з військовою генеральною канцелярією, укази при формулярах своїх в полки засилає і збори неналежні збирати каже, і за яким указом?»2 Подібним чином Д. Апостол протистояв спробам командирів розквартированих в Гетьманщині російських полків вико­ ристовувати для своїх потреб різноманітні українські ресурси: «Ясно­ вельможний новини без указу Й. І. В-ті собою установляти не дерзає і їм (мова про стародубську старшину. — О. С.) не дозволяє»21.

Проте орієнтації, точніше, тверді позиції на виконання політичного рішення лише після його легітимації царем зовсім не заперечували участі української сторони у процесі випрацювання цього рішення.

Найвиразніше характер, сутність включеності російського монарха до політичної системи Гетьманщини фіксувалися формулою: «за волею вашою государською, а нашим проханням». У такому вигляді її зустрічаємо, наприклад, у зверненні І. Самойловича до царя від 26 жовтня 1677 р.2 Формулювання означало, що монарха старшини потребували для надання легітимності потрібним і підготованим в Україні рішенням.

Насамперед це стосувалося найактуальнішого питання у процесі соціально-економічного становлення й утвердження нової еліти — на­ копичення земельних маєтків. Незважаючи на факт надання землі Військом Запорозьким і його репрезентантами, старшини шукали ле­ гітимації відповідних рішень у царському указі. Така орієнтація, а відпо­ відно й вимога, фіксувалася у Переяславсько-Московському договорі, за яким цар повинен був дати жалувані грамоти на володіння майном.

Керуючись таким сприйняттям незалежного монарха, відповідних гра­ мот для себе уже в березні 1654 р. домагалися П. Тетеря та С. Богданович-Зарудний. Цей же аспект сприйняття московського монарха ми бачимо актуалізованим старшинами й пізніше, наприклад, у чолобит­ ній ніжинського сотника І. Шматовича про видачу йому царської грамо­ ти на володіння «с. Черняхівкою і Крутипольським грунтом», якими він уже давно володів відповідно до королівських привілеїв23. Подібна ви­ мога знайшла своє відображення й 1669 р. у ході переговорів щодо змісту Глухівських статей. З українського боку наполягалося на вклю­ ченні до договору статті, згідно з якою «гетьман і вся старшина, вва­ жаючи товариша заслуженого у війську Запорозькому» і надавши йому маєток, могли б із впевненістю сподіватися на затвердження свого

–  –  –

рішення царем: «...Щоб по чолобиттю і заступленню гетьманському великий государ нам свою грамоту видати велів...»24. Сприйняття монарха-суверена як легітиматора рішень українських інституцій щодо земельних маєтків багаторазово засвідчують універсали І. Мазепи2 5 У межах даної орієнтації старшини розглядали і справи, що сто­ сувалися прийняття ними політичного рішення у такому значущому питанні, як вибори гетьмана. Вибори мали здійснюватися самим стар­ шинством. На царя ж покладалася лише функція легітимації уже прий­ нятого рішення. Як сформульовано в згадуваному листі про вибори І. Виговського, від царя потребувалося лише «підкріпити і утвердити...

старшиною і черню обраного» гетьмана26.

Так само бачив роль монарха і Я. Сомко: «А як государю, — перека­ зував ці слова кн. Б. Мишецький, — вони раду між себе учинять, і кого старшиною оберуть, і вони про указ до тебе, Великий Государю, писа­ ти стануть»2 Відповідно до таких уявленнь поводилися учасники Козелецької ради2 8 Дана орієнтація чітко фіксується і в найкритичніші для політичної системи Гетьманщини часи. Витлумачення взаємин між царем і україн­ ським суспільством через її призму ми знаходимо, зокрема, в «Про­ ханні» гетьмана І. Скоропадського 1718 р. У третьому пункті цього документа ставилася вимога, щоб українці вибирали «начальство» «за древнім звичаєм, вільними голосами із народу малоросійського, хто обраний буде, і за відпискою про те до двору Й. Ц. В-ті, їх признача­ ти»29. Ще чіткіше ця орієнтація висловлена у пункті про дозвіл на обра­ ння переяславського полковника «вільними голосами», «а хто обраний буде, про того, вимагаючи Указу, писати буде (гетьман. — О. С. )»30.

Такою ж дана орієнтація залишалася до останніх років існування Гетьманщини. Так, учасники з’їзду старшин 1763 р., готуючи прохання до Катерини II, пропонували включити до нього пункт про «вільне ма­ лоросійському народу обрання...гетьмана», з наступним підтвердже­ нням вибору імператрицею31.

24 Акты ЮЗР. — Т. 8. — С. 25-26.

25 Універсали Івана Мазепи 1687-1709. — Київ; Львів, 2002. — С. 113,144, 155,176, 178, 214, 286, 305, 325, 331, 372.

26 Акты ЮЗР. — Т. 4. — С. 38.

27 НБУВ. ІР. — Ф. II, од. зб. 15407. — Арк. 19.

28 Там само. — Од. зб. 15584. — Арк. 18, 31.

29 Источники малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантыш-Каменским и издан­ ные О. Бодянским.— Часть 2.: 1691-1722. — М., 1859. — С. 281.

30 Там же, — С. 282.

31 Прошение малороссийского шляхетства и старшин вместе с гетманом о восстанов­ лении разных старинных прав Малороссии // Укр. іст. журн. — 1993. — № 9.— С. 92.

М о н а р х -п р о т е к т о р у п о л іти ч н ій си стем і 455 Аналогічне бачення старшиною алгоритму прийняття і узаконення суспільно-значущого рішення ми спостерігаємо і стосовно питань внут­ рішньополітичного життя Гетьманщини. Його можна прослідкувати на прикладі як встановлення за І. Самойловича32, так і скасування за і. Мазепи оренди на продаж горілки. 20 жовтня 1692 р. гетьман І. Мазе­ па підготував відповідне міркування («мнение») для поінформування царя. Яким же бачився йому механізм прийняття та втілення рішення?

Старшини зберуть всю необхідну інформацію з цього питання, запро­ понують разом з гетьманом на з’їзді рішення і передадуть його на за­ твердження монарху: «...і досконалого у той час про ту справу його Монаршого Указу просити будемо». Старшини і гетьман були впевне­ ні, що обґрунтований проект указу цар неодмінно затвердить, бо ке­ руватиметься «превисоким своїм розумом і премудрим розглядом», тобто природними засадами розумної необхідності, якими керувалися й вони. За такої умови І. Мазепа готовий був формулювати: «...у всіх справах, і в найменших випадках Указу їх Монаршого дотримуємо, так найбільше про дотримання їх пречесних Монарших Грамот повинність Нашу... знаємо»33.

Кампанія з відновлення орендної плати на роздрібний продаж го­ рілки 1694 р. відбувалася за тим же порядком і завершилася прохан­ ням І. Мазепи від 8 квітня 1694 р. про «одержання і утвердження тих оренд указом»3 4 Отже, стосовно ролі монарха у механізмі прийняття рішень стар­ шинське коло випрацювало дві позиції: з одного боку, готовність дотри­ муватися указів свого монарха, а з іншого — потребу грати провідну роль у ході підготовки указу, тобто політичного рішення. Саме вони мали збирати інформацію, розробляти констатаційну, мотиваційну й імперативну частини майбутнього указу. Сам же акт «монаршого зат­ вердження», підписання «монаршого указу» розглядався як надання легітимності рішенням, прийнятим в Україні.

Таким чином, формула:

«...По силі ї. і. в-ті указів і малоросійських прав», яка стосувалася управління українськими справами, виглядала «тёмностию» — поєд­ нанням непоєднуваного — тільки для представників російського сус­ пільства, хоча й доволі освічених, як, наприклад, Г Теплов3 5 І хоча така схема участі царя у політичній системі Гетьманщини зазнавала серйозних порушень у період після поразки І. Мазепи, особ­ 32 НБУВ. ІР. — Ф. II., од. зб. 18221. — Арк. 2; Акты ЮЗР. — Т. 13. — С. 462.

33 Источники малороссийской истории... — Ч. 2. — С. 5-7.

34 3 епістолярної спадщини І. Мазепи / Упор, та автор передмови В. В. Станіславський, — К., 1996, — С. 112-113.

35 Теплов Г. Записка о непорядках II Кулиш П. Записки о Южной Руси. — Т. 2. — СПб., 1857. — С. 184.

45Б л е к с ій С т р у к е в и ч ливо у сфері призначення українських старшин до вищих ешелонів влади, відповідні політико-культурні орієнтації продовжували жити. Як наслідок, серед пропозицій у ході складання уже згадуваного «Прохан­ ня малоросійського шляхетства» 1763 р. з’явився пункт про створення сейму, де всі рішення пропонувалося приймати більшістю голосів, а роль імператриці мала б полягати у їх «конфірмації»36.

Описаний нами порядок мав ще один вагомий аспект, що стосуєть­ ся визначення ролі царя у механізмі прийняття рішень. Цар не міг прий­ няти стосовно України-Гетьманщини, її устрою, її суб’єктів указу без згоди української сторони, а точніше, без попереднього прохання з ук­ раїнського боку як основи майбутнього указу. Якщо указ визрівав десь у надрах московської (російської) адміністративної машини, він не сприймався старшиною як легітимний.

Дана орієнтація була дуже чітко визначена. Старшини відводили царю роль виключно «легітимізатора» своїх рішень. Відомий вислів І. Виговського на адресу московського політикуму: «...Вам потрібен та­ кий гетьман, щоб взявши за хохол та й водити» — стосувався саме си­ туацій з приводу спроб проведення щодо України рішень, прийнятих у Москві, без будь-якої участі української еліти. Стольник П.

Скуратов, перебуваючи в Чигирині у травні-червні 1658 р., передавав цареві сло­ ва гетьмана: «А що, государю, в Білій Церкві воєводі бути, про те до те­ бе великого государя він не писав; як воєвода приїхав, так і поїде:



Pages:     | 1 |   ...   | 102 | 103 || 105 | 106 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Леонид Ушкалов Григорій Сковорода Серия «Знамениті українці» Текст предоставлен правообладателем http://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=5019366 Григорій Сковорода: Фоліо; Харків; 2009 ISBN 978-966-03-4594-2 Аннотация Григорій Савич Сковорода – один із найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу, поет, музикант, педагог, який сенс людського буття вбачав у самопізнанні. Його твори й зараз привертають увагу читачів, що намагаються наблизитися до глибинних витоків «мандрівного...»

«КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА МИКОЛА ВАСЬКІВ МАТЕРІАЛИ З ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ТА ГЕНОЛОГІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» і «магістр») Навчальний посібник для студентів-філологів вищих навчальних закладів КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ – 2010 УДК 82–31 (075.8) ББК 83.0 я73 В19 Васьків М. Матеріали з історії літературознавства та генології для самостійної роботи студентів: Навчальний посібник. –...»

«УДК : (334.735 : 338.222) : (81 : 33) Ю. В. Тимченко, к.е.н., доцент кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» КООПЕРАЦІЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ ЛІТЕРАТУРІ 20-Х РОКІВ ХХ СТ. Анотація. Проаналізовано проблеми кооперації в економічній літературі 20-х років ХХ ст.; досліджено напрями розвитку кооперативних організацій та їх місце і роль у господарській системі періоду НЕПу. Ключові слова: кооперація, кооперативні організації,...»

«КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВИГОВСЬКА НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА УДК 070:004.032.6(477.64)(043.5) МУЛЬТИМЕДІЙНІСТЬ ТА КОНВЕРГЕНТНІСТЬ ЯК ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА 27.00.04 – теорія та історія журналістики АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій Запоріжжя – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Класичному приватному університеті, м. Запоріжжя. доктор наук із соціальних комунікацій, професор Науковий керівник –...»

«191 Випуск 27 УДК 82-6:94 (477+438) Котяш І. А., Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. акад. С. Дем’янчука, м. Рівне ІСТОРІЯ еПІСТОЛЯРІЮ В УКРАїНСЬКОМУ ТА ПОЛЬСЬКОМУ ЛІТеРАТУРОЗНАВСТІ У статті розглядається український та польський епістолярний жанр, його теоретичне осмислення та літературна практика. Висвітлено історію становлення та розвитку епістолярію у літературознавстві. Ключові слова: епістолярій, епістолографія, автор, лист, кореспонденція, листування. В статье...»

«СУЧАСНІСТЬ Е. Андієвська: Крива з базарів страшного суду — В. Дер­ жавин: А форизм и — М. Нечитайло-Андріснко: Сальон ма­ дам Т. — В. Безрудько: Нейтрино залишається в серці — С. Чорниш : Божественні пастки — А. Карий: Постачання й обслуговування населення У країни — К. Митрович: Чи генерал де Ґолль відкриє залізну завісу? — Б. Осадчук: Югославія зблизька й здалека — Д. Соловей: Національне питання в ленінській теорії і практиці — Б. Винар: Матеріяли до історії економічних дослідів на еміграції...»

«УДК 94 (477):329.71 «1989/2010» М.М. ЗЕРКАЛЬ ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ (1991-2012 рр.) На основі різнопланових наукових джерел досліджено історіографію проблеми освіти етнічних меншин на теренах України в роки незалежності. З’ясовані напрямки історичних досліджень, підходи різних науковців, політиків, дослідників, та ступінь її розкриття на сторінках наукового доробку вчених, простежено трансформцію підходів до вивчення. Ключові слова:...»

«ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ УДК 94(477.51)«18» Петро Пиріг, Олександр Любич СОЦІАЛЬНО ЕКОНОМІЧНЕ Й АДМІНІСТРАТИВНО ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ ЧЕРНІГОВА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ У статті порушується проблема соціально економічного й адміністративно політичного становища Чернігова в першій половині ХІХ століття. Територія й забудова міста, стан промисловості, торгівлі, функціонування міського самовря дування – далеко не повний перелік питань, висвітлених у дослідженні на основі залучення великої кількості...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА На правах рукопису БУДНИК Олена Богданівна УДК 37.134 : 372.4 : 37.013.78 ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Науковий консультант: ВАСЯНОВИЧ Григорій Петрович, доктор педагогічних наук, професор Житомир...»

«Андрій ФЕЛОНЮК (Львів) НЕОПУБЛІКОВАНИЙ НАРИС ЄВГЕНА ЗАВАЛИНСЬКОГО ПРО ПОЛЬСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ВІДНОСИНИ У XV–XVII СТОЛІТТЯХ Під час пошуку матеріалів про життя та наукову діяльність малознаного українського сходознавця Євгена Завалинського (1911–1993)1 вдалося натрапити на неопублікований нарис його авторства, під назвою “Польща заборолом культури”2. Учений планував надрукувати його в журналі “Життя і знання”. Із таким проханням він звернувся у недатованому листі3 до редактора часопису Василя...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»