WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 100 | 101 || 103 | 104 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 102 ] --

Д іа л о г ««українського» т а «росій сь кого » 443 ґрунтя суспільних протиріч, то у ранньомодерному соціумі володіння основним таким засобом — землею повинно щонайкраще відбивати і рівні соціальної конфліктності, і питання взаємовпливів. Українські пе­ реселенські громади офіційно володіли землею як платнею за службу, помістям, себто українське звичаєве землеволодіння підводилося під московські взірці помісних землеволодінь. Крім того, накопичення зе­ мельних ресурсів місцевою світською елітою — козацькою старши­ ною — підпадало під загальноросійський процес переведення помість у вотчини й закріплення їх за собою царськими грамотами. Особливо відомою у даному разі виявилася родина сумських полковників Кондратьєвих. Крім неї, свої володіння закріпили царськими грамотами харківські полковники Донець-Захаржевські, охтирський полковник І. Пе­ рехрест, сотники в Острогозькому полку І. Сибірський, у Харківсько­ му — Ковалевські, в Сумському — низка старшин (осавул Г. Данилов, писар А. Мартинов, сотники М. Алферов, П. Доценко, С. Андрєєв)3 4 Не менш істотні впливи спостерігаються в системі управління та су­ дочинства. Слобідські «черкаські» полки виникли внаслідок реформи помісного війська на півдні Московської держави 1658-1660 рр.3 Ра­5 зом з російським помісним військом, українські слобідські козаки брали участь у виправах на Гетьманщину, сторожах на Запорозькій Січі, бу­ дівництві укріплених ліній, у Чигиринських та Кримських походах. Коза­ цькі частини перебували під управлінням російських воєначальників або бєлгородського воєводи; частими були поїздки місцевого керівни­ цтва до Бєлгорода, Курська, Москви. Майже усі полковники слобідсь­ ких полків на кінець XVII ст. мали російські боярські чини3 На відміну від Гетьманщини, слобідськими козаками наприкінці XVII — на початку XVIII ст., траплялося, керували полковники та сотники виразно російсь­ кого походження, ба навіть з дворянських, досить помітних родин.

Найяскравіші приклади цьому — охтирський полковник 1680 р. Сидір Каменєв; російський воєвода, а з 1704 р. острогозький полковник Іван Тев’яшов; російський дворянин, служилий Федір Шилов (ШидловсьНБУВ. 1Р. — Ф. II, спр. 1539. — Арк. 3 зв; Ф. XXIX, спр. 1, 158. — Арк. 3, 14; Звез- дин 3. К. К вопросу о социальных отношениях на Слободской Украине в конце XVII — начале XVIII в. II Исторические записки. — Т. 39. — М., 1952. — С. 184-185;

Описание документов и бумаг, хранящихся в Московском архиве министерства юстиции (Дал1 — Описание...). — Кн. 11. — М., 1899. — С. 407; Кн. 17. — М., 1912.— С. 69-70 тощо.

35 Загоровский В. Изюмская черта... — С. 32-33.

36 Филарет. Историко-статистическое описание Харьковской епархии. — Отд. 1. — М., 1857. — С. 199; Отд. 3. — С. 324; Данилевич В. Из истории управления Слободской Украиной в XVII в. (К биографии Острогожского черкаского полковника И. С. Саса). — [Б. м.], [б. г.], — С. 4-5; Описание... — Кн. 14. — М., 1905. — С. 139; Альбовский Е. Харьковские казаки, вторая половина XVII в. — СПб., 1914.— С. 163-164 тощо.

В о л о д и м и р М а с л ій ч у к кий), з 1694 р. ізюмський полковник3 У 80-90-х рр. сварки між козаками та старшинами царський уряд наказував розбирати місцевим адмініст­ раціям на Слобожанщині по «Соборному Уложенію»38. Усі наведені приклади свідчать про інтенсивне втручання «російського» у внутріш­ нє життя українців Слобожанщини.

Можна навести й чимало інших прикладів впливу російського «сти­ лю» життя. Йдеться і про використання російських казанів для ви­ нокуріння, і численні «великоросійські» поселення, якими володіли українські землевласники, тощо. Але, опріч цього, слід відзначити й зворотній вплив українських козацьких звичаїв на російських служи­ лих, які опинялися на прикордонні. Цікавим видається лист воєводи Шереметєва до острогозького полковника П. Буларта 90-х рр. XVII ст., підроблений під тогочасну українську ділову мову39. Показовим є і той факт, що російський служилий Ф. Шилов, потрапивши в коло козацьких старшин з потужною річпосполитською рецепцією й підкресленням власної винятковості, змінив своє прізвище на Шидловський40.

На теренах Слобожанщини поширення набуло й інше явище, коли під впливом російської орфографії українські прізвища замінювалися на патроніми із закінченням «ов», «єв». Відомий охтирський осавул і полковник Андрій Прокоф’єв4 у місцевих документах зветься також Паскою чи Несвятипаскою42. Харківський сотник В. Юр’єв відомий як В. Юрченко43. Таких прикладів чимало.

Соціально-культурна взаємодія не була позбавлена казусів та не­ порозумінь. Наприклад, нерозуміння охтирським козацьким полков­ ником Р. Кондратьєвим принципів «местничества» призвело до 37 НБУВ. ІР. — Ф. XXIX, спр. 3. — Арк. 61; попередня біографія І. І Тев’яшова: Загоровский В. П. Общий очерк истории заселения и хозяйственного освоения южных окраин России в эпоху зрелого феодализма // История заселения и хозяйственного освоения Воронежского края в эпоху феодализма. — Воронеж, 1987. — С. 19;

Ф. В. Шидловського — (Шидловский С.) Материалы для очерка служебной деятель­ ности Шидловских в Слободской Украине 1696-1727 гг. — СПб., 1896. — С. 2-3.

38 НБУВ. ІР. — Ф. XXIX, спр. 158. — Арк. 4; ЦДІА України. — Ф. 1721, оп. 1, спр. 1 Г. — Арк. 1 зв.

39 Древние грамоты и другие письменные памятники, касающиеся Воронежской гу­ бернии и частию Азова, собранные и изданы Н. Второвым и К. АлександровымДольником. — Кн. 1. — Воронеж, 1851. — С. 5-6.

40 Див.: (Шидловский С.) Материалы... — С. 2. Приблизно ця зміна відбулася 1700— 1704 рр., про що можна судити за підписами Ф. Шилова (див. ЦДІА України. — Ф. 1722, спр. 1. — Арк. 8-16).

41 Описание... — Кн. 14. — С. 218.

42 НБУВ. ІР. — Ф. II, спр. 1532. — Арк. 309; Филарет. Историко-статистическое опи­ сание... — Отд. 3. — С. 43.

43 Описание... — Кн. 14. — С. 221; Филарет. Историко-статистическое описание... — Отд. 4. — М.. 1857. — С. 187.

Д іа л о г «украТнського» т а «р осій ського » 445 ускладнень у відносинах останнього з бєлгородським воєводою Б. П. Шереметєвим44. Виявляли українські старшини і «непоштиве»

ставлення до російських відзнак. Боромлянський сотник П. Шапошник з дружиною побили московського поштового стрільця й викинули йо­ го «зерцало» до «непристойного місця»4 5 Але місцеве українське населення, місцеві козацькі старшини іден­ тифікували себе «іноземцями» «черкаской обыкности», відмінними від московських служилих. Дана ідентифікація мала під собою важливий ґрунт — «іноземство» було приводом і підставою для пільг та особли­ вого статусу.

Від «фактів» до «теорій»

Оцінки взаємовідносин російського та українського населення Слобідської України не є однозначними. Вони, насамперед, залежать від політичної кон’юнктури, оцінювання і поглядів з різних сторін куль­ турних взаємин, нарешті, від наукової толерантності та панівних па­ радигм.

Проблема взаємозв’язків та конфліктності з погляду ширших уза­ гальнень, напевно, найкраще відображена відомим і найзначнішим іс­ ториком Слобідської України Д. І. Багалієм. Визначаючи загальні риси колонізації краю, науковець висловив думку про російську колонізацію як переважно «державну», а українську— як «народну»46 Тобто йшло­ ся про те, що слобідські міста царський уряд заселяв росіянами «све­ денцами», часто не за їхньою ініціативою; «російське» заселення було частиною масштабної державної програми. У той же час українська ко­ лонізація відбувалася стихійно, за народними, себто українськими зви­ чаями, без державного спрямування. Критика російськими вченими висновків Д. І. Багалія спиралася на підкреслення вагомої ролі у засе­ ленні прикордоння Московської держави російським простолюдом і стосувалася переважно дещо ранішого періоду, коли ще не відбувало­ ся масового напливу українського елементу. Погляди Д. І. Багалія і його відповіді на закиди опонентів, напевно, слід пояснити не лише одно­ бокою джерельною базою, впливами офіційного історика-державника С. М. Соловйова чи цензурними й політичними міркуваннями47, а перш 44 НБУВ. ІР. — Ф. XXIX, спр. 151. — Арк. 120; Багалей Д. И. Материалы для истории колонизации... — Т. 1. — С. 164.

45 НБУВ. ІР. — Ф. XXIX, спр. 151. — Арк. 31 зв.

46 Багалей Д. И. Очерки из истории коонизации... — С. 126 і далі.

47 Ці твердження див.; Кравченко В. В. Д. И. Багалей. Научная и общественнополитическая деятельность. — Харьков, 1990. — С. 64-65.

В ол о д им и р М а с л ій ч у к 44Б за все методологічною підготовкою самого науковця. Д. І. Багалій, ха­ рактеризуючи українське заселення Слобожанщини, виразно тяжів до народницьких схем свого вчителя В. Б. Антоновича: історія України — історія народу, який демократичний за своєю суттю і бездержавний48.

У зв’язку з цим і конфліктність російського та українського на прикордо­ нні можна пояснити як конфлікт не стільки етнічний, а радше соціаль­ но-політичний, конфлікт між демократією та державою як апаратом насильства.

Дане твердження доволі цікаве й перспективне для подальших уза­ гальнень. Але йдеться не стільки про «російське та українське», а швидше про існування особливих прикордоних спільнот, які поглина­ ються централізованою державою. Тобто, становлення Російської ім­ перії у XVII— XVIII ст. насамперед пов’язане з ліквідацією «визнаних» та «пільгових» автономій, не лише Гетьманщини, Слобожанщини, Запо­ розької Січі, але і донських чи яїцьких козацьких привілеїв, з трансфор­ мацією демократичних принципів прикордоних російських областей.

Питання в даному разі стоїть про цілковите чи часткове винищення даних ранньомодерних прикордоних утворень.

Індивідуалізм, бодай позірна свобода пересування та промислова ініціатива на прикордонні, попередня форма діалогу авторитарного центру та місцевих, звичаєвих, демократизованих форм управління — це те, що найлегше використати для легітимізації як ліберальних цінностей, так і основ національної психології. Це й взяла на озброєння українська народницька історіографія. На сьогодні висвітлення ста­ новлення неодноманітної Російської імперії буде неповним без ви­ світлення конфліктності громадських установ та організованої форми влади, механізмів придушення державною машиною «зародків гро­ мадянського суспільства». У цей конфлікт «держави» й «спільноти», «механічного» й «органічного» на Слобідській Україні другої половини XVII ст. втягнуте на українському боці й населення прикордоння, яке можна характеризувати як «російське», від збіглих служилих до не­ слухняного донського козацтва. Тобто, так чи інакше «українське» і «російське» на прикордонні підпадає під суперечливий процес форму­ вання Російської імперії, генези громадських форм управління та нена­ жерливого «Левіафана» — держави. Переплетення форм і взаємодій культурної співпраці створило зі Слобідської України доволі колорит­ 48 Див. докладну характеристику поглядів «народників»: Гирич І. «Народництво» та «державництво» в українській історіографи: проблема змістовного наповнення по­ нять // Молода нація. — 2000. — № 4. — С. 5-30. Багато у чому колонізація українцями південно-західних просторів Росії у другій половині XVII ст. також була «державною», бо здійснювала московську державну програму залюднення прикор­ доння, наступу на південні рубежі, захисту від Кримського ханства.

Д іа л о г ««українського» Та «росій ського» 447 ний і повчальний образ, що не відповідає багатьом параметрам ви­ значених у XIX ст. класифікацій.

Ми. свідомо уникаємо широких висновків та узагальнень, залиша­ ючи питання міжетнічних відносин на Слобожанщині відкритим. Усякий діалог не є одноманітним, його не можна потрактувати надто певно й однобоко. Слід тільки закликати до перегляду старих уявлень і сте­ реотипів, до нових студій з історії Слобожанщини XVII—XVIII ст. з вико­ ристанням методів мікроісторичних досліджень, підходів соціальної та культурної антропології.



Pages:     | 1 |   ...   | 100 | 101 || 103 | 104 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 3 (37) Key words: humanitarian education, reform, process, system, religious tolerance, bilingual education, bilingual classes, content transformation, development, social status. УДК 378.1«312» О. Ю. Коржилова Сумський національний аграрний університет ВІДКРИТА ОСВІТА ЯК ГЛОБАЛЬНА ОСВІТНЯ СИСТЕМА: СТАН ТА РОЗВИТОК У статті обґрунтовано сутнісні характеристики відкритої освіти як глобальної освітньої системи та визначено...»

«  КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА       АКТУА ЛЬНІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВІСТИКИ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Випуск XХX Засновано 2000 року Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології 26 травня 2015 року                    УДК 81.161.2 ББК 81.2 Ук-5 Рецензенти: В.М. Бріцин, д-р філол. наук, проф. І.О. Голубовська, д-р філол. наук, проф. Т.В. Бовсунівська, д-р філол. наук, проф. А 43 Актуальні проблеми української лінгвістики : теорія і практика : Зб. наукових...»

«УДК 655.413:37:027.54](477.83/.86)“192/193” БОГДАН ЗАКЛИНСЬКИЙ І УЧИТЕЛЬСЬКИЙ ВИДАВНИЧИЙ ПРОЦЕС У ГАЛИЧИНІ 20–30-х рр. ХХ ст. (із матеріалів родинного архівного фонду Заклинських у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України) Єлисавета Домбровська молодший науковий співробітник відділу рукописів ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України Звертаючись до теми галицьких видавництв міжвоєнного періоду, які мали за мету видавати літературу, що служила би вихованню молодого...»

«СУЧАСНІСТЬ ЛИСТОПАД 1968 • Ч. 1 (95) Нова проза М. Нечитайла^Андрієнка та Є. Гуцала М. Прокоп про чехословацьку революцію Рік студентської революції Листи І. Дзюби, І. Світличного, Н. Світличної та Ліни Костенко; В. Чорновола; А. Т. Марченка NOVEMBER 1968 8 MUNCHEN 2, KARLSPLATZ 8/ПІ „SUASNIST Нова книга видавництва ПРОЛОГ! Вийшла з друку АНТОЛОГІЯ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ П. Н. ШІСТДЕСЯТ ПОЕТІВ ШІСТДЕСЯТИХ РОКІВ Упорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева У книзі — також...»

«93 ПИТАННЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Випуск 86 Коментована публікація УДК 821.161.2 Ольга Циганок ОПИСУ ПОХОРОНУ АМВРОСІЯ ДУБНЕВИЧА (інтермедіальний формат тексту) У контексті інтермедіальності аналізується опис похорону Амвросія Дубневича середини XVIII ст., уперше публікується оригінальний текст і віршовий переклад. У поетичному описі урочистої похоронної процесії через візуальні елементи та музичні образи взаємодіють різні види мистецтва. Ефект картини допомагають створити розгорнуті порівняння, а...»

«Хроніка М.М.ВОЛОщук (ІВанО-ФранкІВськ) МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВИЙ пРОЕКТ «ColloquIa RussICa» (2010–2014 рр.) Попри функціонування академічних інституцій, покликаних об’єднати кращий науковий потенціал навколо недостатньо розвинених напрямів, здобуток вітчизняної медієвістики (особливо з питань візантиністки, орієнталістики) за роки незалежності виявився доволі скромним. Окремі випадки захисту дисертацій, титанічна подальша праця молодих дослідників радше становлять виняток із правил. Більшість...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка На правах рукопису Печенюк Дмитро Олександрович УДК 141.311:321.7 Б.Барбер КОНЦЕПЦІЯ СИЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ БЕНДЖАМІНА БАРБЕРА Спеціальність 23.00.01 – теорія та історія політичної науки ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Науковий керівник – кандидат філософських наук, доцент Федірко Іван Павлович Київ – 2014 ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОНЦЕПЦІЇ СИЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ Б. БАРБЕРА 10 1.1....»

«СТАНОВЛЕННЯ ДМИТРА АНТОНОВИЧА ЯК ВЧЕНОГО Андрій ШАПОВАЛ Для сучасної української історичної науки актуальним є дослідження наукової діяльності та творчої спадщини видатного українського мистецтвознавця, музеєзнавця, історика культури й театру Дмитра Володимировича Антоновича, який зробив вагомий внесок у розбудову української науки і культури у ХХ столітті. У пропонованій статті автор ставить за мету простежити процес становлення Д. Антоновича як науковця та відобразити мистецтвознавчу...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ОЛІЙНИК МАРІЯ ІВАНІВНА УДК 378.091.12 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В КРАЇНАХ СХІДНОЇ ЄВРОПИ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Тернопіль – 2016     Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Тернопільському національному педагогічному...»

«Розділ 2. Соціологічні дослідження сучасного суспільства 323.212+316.4.063.4 ДОБРОВОЛЬЧІ ОБ’ЄДНАННЯ ЯК ОСНОВА ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ Резнік Олександр Станіславович – доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України У статті проаналізовано соціально-демографічний портрет членів добровільних об’єднань в Україні. За результатами моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України за 2014 р. виявлено...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»