WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 133 |

«УКРАЇНА ТА РОСІЯ •• ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ І СОЦІОКУЛЬТУРНИХ вшносин Збірник наукових праць Київ 2003 Затверджено до друку вченою радою Інституту історії України НАН України Р е д а к ц і ...»

-- [ Страница 10 ] --

Запорозькі посли ухилилися від відповіді на запитання про сто­ сунки короля з німецьким імператором і папою, посилаючись на те, що «от них тот край отдален». Що ж до польсько-турецьких відносин, то вони оцінили їх як мирні. Причому особливо наголосили, що хоча козакам заборонено робити морські виправи проти Туреччини з Дніп­ ра, однак ця заборона не поширюється на подібні виправи з малих річок, а також походи проти Кримського ханства: так запорозькі посли тлумачили Роставицьку угоду 1619 р. Висловлене І. Грамотіним при­ пущення про замах польського короля на віру вони не підтвердили («Посяганья на них от польского короля никоторово не бывало»)3 7 На думку П. Куліша — першого публікатора документів, пов’язаних із запорозьким посольством 1620 р. до царя — той факт, що козацькі посли нічого не сказали думному дякові про релігійні утиски право­ славних в Україні та Білорусії, свідчив про їхню байдужість до інтересів православ’я. Він зазначив: «...якщо б роздратування ченців, священи­ ків, міщан та дрібної української шляхти проти уніатської ієрархії було спільним почуттям козацького війська, то представники його у Москві мали добру нагоду засвідчити себе християнськими воїнами, повідо­ мивши хоч яку-небудь сенсацію на користь релігії, гнаної католицьким урядом. Однак козаки, пропонуючи царю свої послуги, жодним словом не натякнули на своє різновір’я з королівським урядом»3 8 37 Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Посольській палаті, 27.ll (9.III). 1620. — С. 246, 247.

38 Кулиш П. А. Материалы для истории воссоединения Руси. — С. 91.

4Б П е т р а Сас Категоричний висновок П. Куліша про конфесійну індиферентність запорозьких козаків не можна прийняти. Його спростовують проправославні політичні позиції та орієнтації запорожців, що спостерігалися як до, так і після посольства Війська Запорозького 1620 р. до царя.

Як у такому разі бути із зверненою до думного дяка фразою П. Один­ ця про те, що «замаху на них від польського короля ніякого не було»?

Спробуємо пояснити її, виходячи з конкретики політичного діалогу і. Грамотіна з П. Одинцем, а також враховуючи деякі опосередковані факти, що могли тоді вплинути на козацьких дипломатів. Насамперед подивимося на змістове навантаження запитання, адресованого І. Грамотіним своїм співрозмовникам: «...здеся, в Росийском государстве слух был понесся, что польской Жигимонт король учинился с турским в миру и в дружбе, а на их веру хочет наступити, и они б про то обявили, как король польской ныне с турским и с папою, цесарем. И на веру от них какова посяганья нету ль».

З наведеного уривка неважко переконатися, що «наступ» на віру стосувався Сигізмунда III, тоді як «замах» («посяганье») на віру про­ ектувався на «них», тобто за формальною логікою — усіх перелічених у тексті світських володарів, а також папу римського. Відповідь запо­ розьких послів на запитання І. Грамотіна була позбавлена віроспо­ відної термінології і прямих покликів на конфесійну тему. П. Одинець, який, вірогідно, особисто давав пояснення думному дякові, по суті зредукував його запитання про віру до одного аспекту, а саме до «замаху на них з боку польського короля». Інакше кажучи, він не сприйняв запитання І. Грамотіна як таке, що стосується антиправославної політики польського уряду в широкому розумінні, або, при­ міром, спільних дій у цьому напрямку короля та папи. Фактично це запитання звелося для П. Одинця до приблизно такого формулю­ вання: «Чи польський король замірявся завдати удару по козаках?».

Як зазначалося, запорозькі посли визнали необґрунтованою таку постановку питання. Для П. Одинця, як особи, наближеної до гетьмана П. Сагайдачного, подібна відповідь була цілком логічною. Адже керів­ ник запорозького посольства, утім як і його рядові члени, безперечно претендували на місце у реєстровому війську, а тому не вбачали особисто для себе великої трагедії у проведенні польським урядом Роставицької комісії— єдиної події, що у контексті сприйнятого П. Один­ цем запитання могла бути трактована як «наступ» або «замах» на запорожців. Зрозуміло, що при виконанні посольської місії особисті мо­ тиви не могли бути визначальними для П. Одинця та його товаришів.

–  –  –

Козацькі посли мусили керуватися виробленими колективно запорозь­ кою спільнотою політичними підходами. Недарма вони наголосили у Москві на пункті Роставицької угоди, згідно з яким застерігалися певні зовнішньополітичні інтереси Війська Запорозького (дозвіл їм на мор­ ські походи з малих річок проти Туреччини, а також походи проти Криму), у чому, до речі, можна було вбачати певний аргумент на користь позитивної оцінки стосунків козаків із польським королем.

Можливо політика польського уряду щодо православної церкви та конфесійних прав православних у Речі Посполитій була бездоганна, через що запорозькі посли і не висловили до неї ніяких претензій?

Справді, пов’язані з цією темою офіційні декларації польської влади позірно вирізнялися конструктивністю. Принаймні це стосувалося прий­ нятої на вальному сеймі 1618 р. постанови «Про грецьку релігію».

У цьому документі зазначалося, що «повним заспокоєнням грецької релігії» займеться черговий сейм (на екстраординарному сеймі 1619 р.

це питання не розглядалося), а до його скликання, запевняли учасники сейму, «духовних і світських людей грецької релігії залишаємо у спокої, при вільному і звичайному богослужінні, щодо якого не повинно бути • примусу і правного притягнення».

Навряд чи подібні сеймові заклинання, які за прикметним збігом обставин з’явилися саме в той час, коли Річ Посполита мала нагальну потребу в козацькому війську у зв’язку із польсько-московською війною 1617-1618 рр., могли істотно вплинути на запорозьких послів. їхню політичну наївність не варто перебільшувати. І хоча відповідь П. Одинця на поставлені І. Грамотіним запитання з політико-конфесійним ухилом виглядає експромтом, вочевидь, вона необхідно мала бути пов’язана з настановами, які посли отримали перед від’їздом до Москви від по­ літичних провідників Війська Запорозького. Тим більше, що церковнорелігійні проблеми явно стукалися у двері запорозьких політиків напе­ редодні радикального організаційного оновлення українсько-білоруської православної церкви, яке відбулося 1620 р.

Можна стверджувати, що восени 1619 р. у церковних, а також світських політично активних колах українського суспільства визрів твердий намір відновити ієрархію православної церкви. Розпочалася політична підготовка до цього акту. Про це можна судити з одного прикметного документа, виявленого нами у Головному архіві давніх актів у Варшаві. Йдеться про складену у Києві на початку листопада 1619 р. православними церковними і світськими особами петицію.

Автори якої хотіли донести зміст документа до короля, сенату та «Речі 40 Конституція варшавського вального сейму 1618 р. // Volumina legum. — Т. 3. — Pe­ tersburg, 1859. — S. 158.

48 П е т р а Сое Посполитої» через посередництво новопризначеного київського во­ єводи Томаша Замойського4 1 Цей документ присвячено темі відновлення православної церковної ієрархії. У ньому наголошено на фактах релігійних утисків та порушенні конфесійних прав православних у Речі Посполитій, насамперед, на тому, що польський король, по суті, не дає свого дозволу на ви­ свячення константинопольським патріархом київського митрополита.

Тим часом, як зазначалося у петиції, такий стан речей суперечить церковним канонам і постановам. Заборонна політика Сигізмунда III стосовно православної конфесії йде врозріз з освяченою віками віт­ чизняною церковно-релігійною практикою. Вона порушує права та привілеї української шляхти, на дотримання яких присягали свого часу польські королі («...що нам діється всупереч духовним канонам і постановам, а також супроти посполитому праву, привілеям і консти­ туціям, які нам служать і стверджені присягами славної пам’яті польських королів та довготривалим і спокійним володінням упро­ довж шістсот літ»).

Виходячи з цього, а також зважаючи на відповідні сеймові обіцянки православним шляхтичам, автори петиції висували перед політичним режимом Речі Посполитої вимогу дозволити православним на основі синодальних актів самостійно обирати митрополита та єпископів:

«...щоб нам, згідно із нашими правами, звичаєм і давньою [практикою] вживання, а також сеймовими обіцянками дозволено було мати мит­ рополита і наших старших через нашу елекцію відповідно до сино­ дальних актів»42.

Таким чином, спираючись на аргументацію, почерпнуту зі сфери канонічного церковного права, церковно-релігійну традицію, що набу­ ла моральної сили «старовини», а також права і привілеї шляхетського стану, автори петиції чітко означили свої політичні та правові пре­ рогативи щодо обрання кандидатур на київського митрополита і єпис­ копів. їх належало висвячувати за канонічними правами православної церкви. Щодо цього впадає в очі одна прикметна деталь. У петиції не зроблено якогось застереження стосовно того, що рукопокладення в 41 Томаш Замойський посів сенаторський уряд київського воєводи 1619 p., після того, як його звільнив Станіслав Жолкевський (Nowak T. Pierwsza ргбЬа zatoienia wojskowej uczelni technicznej w Polsce w XVII w. // Studia і materiaty do historii wojskowosci. — T. XI, cz. 1. — Warszawa, 1965. — S. 15).

42 Усі разом християни руського народу, духовні і світські, київські обивателі релігії східної церкви до київського воєводи, 24.Х (З.ХІ). 1619 // Archiwum Glowne Akt Dawnych w Warszawie (далі— AGAD). Archiwum Zamojskich (далі— AZ), dz. 1.337. — S. 8, 9.

Д и п л о м а ти ч н о м ісія В ій с ь ка З а п о р о з ь к о го 49 сан митрополита та єпископів конче мало бути здійснене констан­ тинопольським патріархом.

А тим часом у Москві перебував впливовий ієрарх Східної церкви — єрусалимський патріарх Феофан III. У червні 1619 р. він взяв участь у нареченні та висвяченні московського патріарха Філарета (в миру Федора) Микитовича Романова (реального співправителя свого царственного сина Михайла Федоровича), який хотів надати цій церемонії схожість із царським вінчанням43.

Про таку місію патріарха Феофана у Московській державі, безпе­ речно, знали в Україні. В тому числі і автори петиції, написаної 3 лис­ топада 1619 р. й адресованої до владної верхівки Речі Посполитої.

Навряд чи можна сумніватися у тому, що вони і собі хотіли скориста­ тися допомогою єрусалимського патріарха. А йшлося про відновлення ієрархічної структури українсько-білоруської православної церкви.

Якщо таке припущення вірне, то логічно виникає запитання: хто був причетним до написання зазначеної петиції? Відповідь на нього дасть можливість визначити політико-організаційне ядро руху за відновлен­ ня православної церковної ієрархії. Можна буде спробувати з’ясувати і те, у якій проекції стосовно цього ядра перебували провідники Війська Запорозького. Світло на це може пролити інформація, що міститься у заключній фразі даного документа. Отже, звертаючись до київського воєводи (імовірного посередника між православними колами, які сто­ яли за петицією, і польським королем та іншими центральними інсти­ тутами політичної системи Речі Посполитої), автори відомого нам звернення себе позначили так: «Вашої вельможності, нашого ми­ лостивого пана, безустанні богомольці і найнижчі слуги. Усі разом християни руського народу, духовні і світські київські обивателі релігії Східної церкви підпорядкування святого отця константинопольського патріарха»4 4 Вжитий у наведеній фразі визначник «безустанні богомольці» (Ьодотосіїсу из1а\м'сгпі) вказує на те, що текст петиції написано особою, яка представляла київське духовенство. Хто ж міг бути цією особою?



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 133 |
Похожие работы:

«Деякі тенденції процесу політичної соціалізації молоді Наталія Пробийголова, асистент кафедри політології Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Автор статті здійснює спробу виокремлення та аналізу основних тенденцій процесу входження молодої людини в політичний простір, пошуку шляхів подолання абсентеїзму та політичного нігілізму в молодіжному середовищі. Нині в Україні спостерігається значна різниця між сутнісними характеристиками політичної соціалізації молоді та інших...»

«Стівен Кінг Крізь час. Темна Вежа II Темна вежа – 2 Стівен Кінг Крізь час Присвячується Донові Гранту, котрий ризикнув прочитати ці романи – один за одним. Вступ Коли тобі дев'ятнадцять (І ще про дещо) І Коли мені виповнилося дев'ятнадцять (в історіях, які ти збираєшся прочитати, це число має певне значення), гобіти були великими. Під час Великого музичного фестивалю у Вудстоці у бруді на фермі Макса Язґура бебралися десь півдюжини Меррі та Піппінів, удвічі більше Фродів і незліченна кількість...»

«А. Пучков. Поэтика античной архитектуры. 2008 крытие каменец подольского сюжета, правильное и надежное его закругление. Хочется, чтоб у «Castrum Camenecensis» была столь же удачливая судьба, как и у самого Castrum Camenecensis, столь же внимательные читатели, сколь внимателен его нынешний туристообразный зритель. Когда текст этой рецензии верстался, оказалось, что книгу О. Пламеницкой отметили на львовском книжном Форуме издателей специальной отметиной: малые жюри «Научные библиотеки» и...»

«Ш ОШ ОШ І Літературна критика УДК 82.0 ББК 83.3 (0) П 50 Подіщук Ярослав. РЕвізії пам’яті : літературна крити­ ка / Я. О. Поліщук. Луцьк ; ПВД «Твердиня», 2011. 216 с.(Бібліотека альманаху українців Европи «Зерна»; 62) Ц я книжка вміщує вибрану літ ерат урну критику авт ора з ост анніх років. Однак її своєрідність зумовлена об’єктом аналізу, який становить поетика пам ’ят і в акт уальній словесності. Саме в цьому ракурсі Ярослав П оліщ ук аналізує літ ерат урний потік, виділяючи в ньому твори,...»

«ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРИ УДК 72.01, 72.03 Канд. арх., доц. Ладан Т.М. Кафедра основ архітектури та архітектурного проектування Київський національний університет будівництва і архітектури ХУДОЖНІЙ ГЕРМЕНЕВТИКО-СЕМІОТИЧНИЙ МЕТОД ФОРМОУТВОРЕННЯ (КОНСТРУКТИВІЗМ) Анотація. Пропонується звернення до синтезу мистецтв шляхом поєднання таких видів просторових мистецтв як архітектура та зображувальне мистецтво (жанр: живопис, графіка, скульптура, фотографія) на контрасті з існуючою забудовою, для...»

«ПОЛИТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ И ИНСТИТУТЫ УДК 321.01 Д.М. Баланюк Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського 65020, Одеська обл., м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26 E-mail: pdpu@paco.net ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЇ ЯК ОБ'ЄКТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ Розглядаються теоретико-методологічні підходи щодо аналізу міграції як поширеного сучасного явища, як об'єкта державного регулювання в контексті політологічного аналізу. За невеликий історичний період, за який міграція...»

«УДК 340.12 Тимченко О. П. ФІЛОСОФСЬКА СПАДЩИНА М. БЕРДЯЄВА У РОСІЙСЬКОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ В статье исследуются критические оценки философского наследия Н. Бердяева в российской научной и философской мысли. Анализируются четыре периода творчества мыслителя: социологический (психологический), исторический (космический), этический (персоналистский), эсхатологический. Рассмотрены взгляды Н. Бердяева на историю и культуру, проанализировано его понимание сути исторического процесса. Ключевые слова:...»

«  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЧЕРКАС Борис Володимирович УДК: [364.467+330.3]321.111«13/14»ЗАХІДНІ ВОЛОДІННЯ УЛУСУ ДЖУЧИ ХІІІ – XIV СТ.: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК 07.00.02 всесвітня історія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Київ 2015   Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАН України. Науковий консультант:...»

«Б.М. ПІНЧЕВСЬКА ТВОРЧІСТЬ ЄВРЕЙСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ 1900–1939 РОКІВ Корсунь-Шевченківський «Корсунський видавничий дім «Всесвіт» УДК 726. 3. 023. 1–035. 3. 034(477. 8) ББК 85.1 П 32 Спеціальність 26.00.01 теорія та історія культури Пінчевська Б.М. П 32 Творчість єврейських художників Східної Галичини 1900–1939 років: монографія / Б.М. Пінчевська. – Корсунь-Шевченківський: Корсунський видавничий дім «Всесвіт», 2013. – 220 с.; іл. ISBN 978-966-2652-00-0 Монографію присвячено питанню...»

«ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ ЗБІРНИК ТЕЗ XLІІ науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Залізничний транспорт: сучасні проблеми науки» 21 листопада 2012 р. Київ 2012 УДК 656.2:658 Збірник тез XLІІ науково-практичної конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Залізничний транспорт: сучасні проблеми науки». – К.: ДЕТУТ, 2012. – 318 с. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ – голова оргкомітету, перший проректор, к.т.н., проф.; Брайковська Н. С. –...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»