WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 8 ] --

Зразком і прикладом були існуючі вже від 1910 року, добре зорганізовані польські «стрілецькі дружини», які існували на основі статуту, затвердженого владою та отримували від неї поважну допомогу, як дозвіл користуватися військовими стрільницями та іншими військовими уладженнями. Їм давала військова влада для сталого вжитку кріси найновішої системи, військові шатра та інше устаткування.

Польські стрілецькі товариства (Огжелєц, Звйонзек Стжелєцкі) мали значний вплив на постання і дальшу працю українських стрілецьких організацій. Наставлені ідейно на боротьбу проти російського царату та маючи як свою мету здобуття незалежної Польщі – вони мали також ідейний вплив на кристалізацію української революційної та протиросійської ідеології.

Як уже згадано, – перспективи великих історичних подій стрясли свідомістю багатьох поневолених народів, які віддавна мріяли про свою державну незалежність та покладали великі надії на майбутній воєнний конфлікт. В першій мірі були це поляки, які почали ще в 1908 році організувати в Австрії свої перші таємні військові організації, що в 1910 р. стали масовими, легальними організаціями та вели свою роботу також на терені Східньої Галичини. Про генезу тих організацій та їхні ідейні основи – пише їх творець, Ю.Пілсудскі, між іншим, так:

«Не зважаючи на великі жертви, зложені на жертвеннику національної справи, – цей революційний рух (1904-1905 рр.) проти гнобителя – дає надто скромні, як також невиразні результати і тому приходиться поволі до переконання, що тільки військові приготування, ведені систематичио, дозволять нам в годині боротьби ставити чоло тій чи іншій займанницькій державі… Польське питання після 1863 року немилосердно викреслено. Не брали нас в рахунок у міжнародніх калькуляціях і комбінаціях. Військовий рух впроваджує знову польську проблему на европейську шахівницю. Тільки меч важить щось на терезах народів. Народ, що хотів би примкнути очі на цю очевидність, перекреслив би безповоротно своє [25] майбутнє…»

Весною 1912 року мав Пілсудскі виклад у домівці «Повітової Січі» у Львові, в якому він виявив свою давню мрію про повстання та збройну боротьбу проти москалів. Дальше говорив він про конечну потребу військової підготови та приготування збройного виступу [26] проти Московщини. Виклад зробив помітне враження на присутніх українських слухачів.

Керовані Пілсудським польські мілітарні організації, які мали добре поставлений військовий вишкіл та широку ідеологічну пропагандивну літературу під самостійницькими, протиросійськими кличами, причинилися не мало до покинення українцями байдужости та смирного вижидання подій. Особливо фахово військова та ідеологічна література польських стрілецьких організацій – була використана пізнішими українськими стрілецькими організаціями. Крім цього в підсвідомості української молоді ворушився живий мотив реакції на факт існування польських мілітарних організацій, мотив польсько-українського суперництва, який не дозволяв нам бути безборонними тоді, коли поляки почали на українських землях творити свою мілітарну силу та могли б загрозити нашим інтересам.

Надзвичайною заслугою згаданої студентської стрілецької організації під годовуванням І.Чмоли, було видавання першого українського військового, ідеологічного і фахового журналу «Відгуки». Всього вийшло в першім кварталі 1913 р. чотири числа. В цьому журналі вичерпно та зовсім ясно з'ясовано ідеологічні основи українського стрілецького руху, його програмові засади та основну мету. Є це майже єдине автентичне джерело пізнання тих ідей, що були покладені в самих початках, при народинах Українського Січового Стрілецтва. Ці ідеї остади незмінні та є основою національно-державного світогляду усіх трьох періодів стрілецької історії (Січові Стрільці До 1914 р., УСС та київські СС). Тому треба в цілості навести ті уступи із окремих статтей «Відгуків», в яких найяскравіше виступають головні елементи стрілецької ідейної системи, а які мають документальну вартість при оцінці ролі Українського Січового Стрілецтва у наших визвольних змаганнях та для студій української політичної думки.

У статті І.Вихора: «На стрічу великим подіям» бачимо вплив подій на Балканах, а зокрема переможної війни поневолених народів проти Туреччини в 1912 р. та болюче порівняння із невідрадним положенням українського народу. Автор писав у «Відгуках», лютий 1913, ст. 3-6:

«Дух волі і світла не вмер! Пішов на схід, у курні стріхи тих, які були рабами.

Греки, болгари, серби добули собі самостійність, сотворили Піємонт, звідки йшло світло і надія для їхніх братів, що остались в неволі. Сьогодня проганяють вони наїздника з Балкану… І коли тепер на передодні миру глянемо на добуток З'єдиненого Балкану, то нагадуються ті передвоєнні глузовання й кепкування з болгар, сербів, чорногорців… Побіда цих послідних, має для нас велике значення.

Бо справді мусимо критись зі сорому… Щаслива війна балканських народів є для нас дзеркалом, у якому бачимо в цілій наготі свою повну стать, усю неміч й нужду.

Нас 37,000,000!

Ми нащадки тих батьків, які своїми походами на турків, татар, поляків доказували чуда, а нині?..

В хвилі, коли заносилось на нашій землі на криваву розправу, коли земля наша мала статись одним побоєвищем, а наші люди мали йти взаємно проти себе, одні під командою австрійською, а другі під російською, у нас панувала цілковита байдужність, безділля того споконвічнього раба, який зрісся з ярмом і якому гірше вже, ні краще не жити. Місто якихсь анкет, пікловань над зорганізуванням і сотворенням власних сил, резолюція З'їзду українських нотаблів заявилася без жадних застережень за Австрією. Що за етика наших батьків і честь, коли не можуть спромогтись на щось таке, щоб відповідало достоїнству і силі нашої [27] нації… Українська академічна молодь, в хвилі, коли наш культурний дорібок може бути знищений, ухвалює, що треба вчитися. Забула сердешна, яка доля стрінула [28] Архімеда.

Глянувши на сторінки нашої історії, наглядно видко, що події стрічали нас все непідготованих… Дезорієнтація, нерозуміння справи, нездібність покористування війною між двома державами окупантами. А причина і джерело того лиха, – брак і втрата самостійницьких змагань, а навряд вщіплювання і поширювання угодових тенденцій.

Коли по однім боці кордону наш розвиток недопускаємий, а по другім спинюваний, у нас апатія і льояльність супроти ворогів вбили всякі живі змагання і немає думки, що нам треба витворити свою власну силу і тільки на їй опертись.

Немає розуміння, що тільки з сильним і дужим числяться, а чоловік слабий заслугує тільки на погорду і топтання. Такий чоловік може бути тільки прошаком і числити тільки на милостиню. Бо хоч би ти й мав право і по твоїй стороні була правда, однак як не підтримаєш свої домагання силою, так вони здадуться нінащо.

У нас на разі її не має, і такі думки стрічаються з глузованням і дивляться на їх, як на дитячу примху… Але є в нас одиниці, які трактують це як річ серйозну, конечну і можливу до зреалізовання. Тому їхнім обов'язком є тепер згуртуватись в одне тіло: ради успішнішої праці, впливу на громадянство, національне правительство, витиснути те п'ятно і підкреслювати все і всюди, що квестія самостійности мусить зайняти у нас перше начальне місце в нашій політиці і роботі і відбитись по цім і тім боці, кордону. Вона має статись нашою призмою, критеріюм нашого поступовання і життя, життя громадянського і семейного.

Лягаєш спати, стаєш рано… хай все ввижається тобі як грізне мементо, як меч Дамокля, що нарід твій закований, безчещений, а ти його член! Ти раб! А коли падатимеш під навалом праці і конатимеш в життєвій борні, то так як жовнір вмираючий в полі бачить свій рідний кут і хату і найдорожчих, так тобі ввижається образ Вольного Народа.

Але того щастя і тієї розкоші не добудеш ні кар'єрою, ні льояльністю, ні опортунізмом, ані заслонюванням себе фразою – добуванням культурних цінностей, але працею і самопосвятою.

В ювілей Генія найкращий дарунок зложимо Йому, коли за молитву свою приймемо:

«Силу рукам дай, щоб пута ломати, Ясність думкам – в серце кривди влучать, Дай працювать, працювать, працювати, В праці сконать!..»

–  –  –

«Коли серед воєнної музики і ожидання гучнішої симфонії, виринає українська справа перед форумом Европи, ми не сміємо остати байдужними і жити дальше цим сірим, безкровним «своїм життям». Отже, зорганізовання перше себе і ясне поставлення цілі і засобів ії добуття… Хоч дванадцять літ тому взад, наша молодь піднесла гасло Самостійної України, то воно сталось тільки банальною фразою. Його осквернено шуткою життя, поганою утилітарністю, погонею за вигодами життя. Прапор з девізом Вольної України опущено вниз, борці розбрелись й замовкли, а нові не наспіли.

І нині, коли на обрію являється кривава луна й б'є в наші очі, піднімімо ж оп'ять цей стяг вгору! А щоб не стрінула його доля попереднього, призадумаймось над цілями, як і добути і зреалізувати думку, леліяну в найбільшій непорочності наших душ, окрилену присягою козаків, зложеною 1709 р. Мазепі.

Вольна, Самостійна Україна! Під цим девізом хай згуртується вся наша молодь і тому слову надасть повний зміст. Хай це поставить як ціль свого життя, але… цим словом хай не спідляться ті, що його вимовляють».

[30]

У статті «Вперед до іспиту» автор І.Вихор – змальовуючи неминучість австроросійського конфлікту – так писав:

«Ціла наша мартирологія від 1654 р. говорить, що нам від Росії, нині – деспотичної, завтра – революційної, післязавтра – республіканської, якоїнебудь Росії, не надіятись нічого, бо до нас в рівній мірі відносяться всякі Савенки, Мєшнікови, Струве і інші. Всякі чорносотенці і поступовці різних відтінків.

Наразі на Україні під Росією, хоч не всюди є національна свідомість і розуміння справи, але панує загальна думка, що нам мовляв – гірше не буде й під турками. Соціяльні відносини, крайня нужда безземельного сільського пролетаріяту, витворює ненависть до сучасного режиму і чиновництва. Все те, як революційний матеріял буде поміччю в австрійсько-російській війні для нас… У всякім случаю мусимо подбати за власну силу – фізичну. Бо може зустрінути нас ця трагедія, що робитимуть на нашій землі, казатимуть про нас, але

– без нас!

Лише пасивність у майбутнім конфлікті була б для нас найгіршою і найсоромнішою; вона тільки заохотить ворогів до використання побіди в спосіб для нас некорисний; чим знова дужче боротисьмемо самостійно, розпоряджати певною силою, тоді матимем кращі вигляди і над нами перейти не посміють!

Але це хай не станеться нашою ціллю! Мусимо тямити, що гарантією нашого істновання, пристановищем нашого повного розвою, може бути тільки власна держава! Щоби ж її сотворити – мусимо все бути готові до бою… …Час протиставити опортунізмові велику ідею, що домагається діла і жерви!



Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«. УДК 94:244(091)«18/19» Ліна Медовкіна ІСТОРИЧНІ ДОЛІ ВІДОМИХ ВІЗАНТОЛОГІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. О. О. ДМИТРІЄВСЬКОГО ТА І. І. СОКОЛОВА Стаття присвячена біографіям видатних учених-візантологів, які зазнали репресій з боку радянської влади. Цей факт призвів не лише до їхньої фізичної смерті, але й сприяв зникненню цілого напряму наукових академічних досліджень. Ключові слова: візантологія, історія церкви, репресії, біографії, О. Дмитрієвський, І. Соколов. Візантологія...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ імені Г. С. СКОВОРОДИ БЕЛЯ Володимир Валерійович УДК 17.023.36 ТРАДИЦІЯ І МОДЕРНІЗАЦІЯ КИТАЙСЬКОГО СОЦІУМУ В УМОВАХ ҐЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія і філософія історії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Київського національного лінґвістичного університету МОН України Науковий керівник: доктор...»

«УДК 94 (477.83/86) “12/14” Андрій ПЕТРИК ІДЕОЛОГІЯ ГАЛИЦЬКОГО БОЯРСТВА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ГАЛИЦЬКО ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Історіографічний досвід вивчення боярства Галицько Волинської держави налі чує декілька століть. Однак ідеології та політичній платформі цього провідного сус пільного прошарку дотепер не приділено належної уваги в українській історіографії. Зауважимо, що в історичній традиції ще з ХІІ ст. утвердилася неоднозначна оцін ка галицького боярства як активних прихильників...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО ХАМУЛА ПАВЛО ІВАНОВИЧ УДК 34.023 ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Харків – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії держави і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI 86. Короленко В. Г. «На помощь русским детям!» // Слово. – 1918. – 5 октября, Помощь детям // Полесье. – 1918. – 9 ноября.87. Ліга порятунку дітей // Придніпровський край. – 1918. – 26 вересня.88. ЦДАВО України, ф. 1035, оп. 1, спр. 82.89. Держархів Харківської обл., ф. 304, оп. 1, спр. 3453.90. Держархів Харківської обл., ф. 304, оп. 1, спр. 3453. 91. Держархів Харківської обл., ф. 304, оп. 1, спр....»

«535 Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009 Олександра СтаСюк Життєвий шлях Петра КармансьКого (громадсько-політичний аспект) Відтворено основні віхи життя відомого українського поета, письменника, перекладача Петра карманського. Особлику увагу зосереджено на громадськополітичній та просвітницькій роботі в еміграції. Ключові слова: Петро карманський, педагогічна робота, еміграція, репресії. Про українського поета, письменника, перекладача й педагога,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» На правах рукопису ШЕВЧУК ВЛАДИСЛАВА ОЛЕГІВНА УДК 37:[330.313:331.101.262] ОСВІТА В СИСТЕМІ ВІДТВОРЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ Спеціальність 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Науковий керівник: Студінський Володимир Аркадійович, доктор історичних наук, доцент Київ – 2015...»

«УДК 291 О. О. Кудин, асп., КНУТШ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІСЛАМУ В СУЧАСНОМУ СВІТІ Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування ісламу в сучасному світі, а також особливостям проявлення ісламу в соціально-політичному житті західних країн. Ключові слова: глобалізація, джихад, іслам, сучасність, соціум, феномен. Ісламський феномен – це відродження релігійних традицій, способу життя та культури, прагнення політизації ісламу вщент до встановлення шаріатського ладу; підвищений...»

«ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМЕНІ А. НЕЖДАНОВОЇ ГИСА ОКСАНА АНДРІЇВНА УДК 378.4(477.83)+78.03 КРАКІВСЬКА ТА ЛЬВІВСЬКА МУЗИКОЗНАВЧІ ШКОЛИ: ІСТОРІЯ, ТИПОЛОГІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ Спеціальність 17.00.03 – музичне мистецтво Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Одеса – 2016 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі теорії та історії виконавського мистецтва Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника Міністерства освіти і...»

«Галичина Раскрываются взаимоотношения ГКЦ с националистическими партиями Галичины во Второй Речи Посполитой. Проанализировано отношение церкви к национальной идее и деятельности ОУН. Ключевые слова: Греко-котолическая церковь, митрополит, епископ, священник, ОУН. The article reveals the relationships of the Ukrainian Greek-Catholic church with the Ukrainian nationalist parties in Halychyna in the times of the Second Rich Pospolita. It analyses the church’s attitude to the national idea and OUN...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»