WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 71 | 72 || 74 | 75 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 73 ] --

Коли шукати за причинами і тими ідейно-духовими елементами, що створили моральну силу Українського Січового Стрілецтва, яка дозволила йому втриматися при життю та пройти переможно крізь воєнні бурі та грозу революції і сповнити з повним успіхом своє історичне завдання, – то треба ствердити, що була це в першій мірі велика ідея національної єдности і солідарности у цій важливій історичній добі, та глибоке відчуття між УСС потреби одної думки та одної дії, диктованої одним національним ідеалом.

Була це ідея виплекана уже далеко до війни молодою українською генерацією, яка створивши різні ідеологічні групи та організуючи політичні партії, згідно з потребами культурної нації, зуміла одночасно ініціювати та переводити в життя спільними, об'єднаними силами всіх українців велику оборонну боротьбу за наше національне існування. Слова Франкового гимну «Хай пропаде незгоди проклята мара, під України єднаймось прапор!», або другої його пісні «Єднаймося, братаймося в товариство чесне, хай братерством, спільними трудами Вкраїна воскресне!» – не були пустою, святочною фразою, а твердим громадсько-політичним принципом тодішньої молоді.

Ідея національної солідарности і політично-партійної та ідеологічної толерантности – була проведена в життя УССтрілецтва не на основі механічного договорення згори, а як самозрозумілий, недискутований, стихійний вияв ідеології усього Стрілецтва, як наслідок довголітнього довоєнного виховання української молоді в дусі здорового патріотизму та демократичних традицій. Вступаючи в ряди Стрілецької спільноти, ніхто не мусів виступати із своєї ідеологічної, чи партійної організації, ніхто не брав на час війни відпустки від своєї групи, ані не мусів відрікатися свойого переконання і світогляду. Ідеологічна диференціяція не суперечила Стрілецькій ідеї, а навпаки, збагачувала та поширювала і поглиблювала її, узброїла її критичною думкою, даючи УССтрілецтву можливість орієнтуватися самостійно в складних політичних проблемах та правильно їх розв'язувати. Вона охоронила його перед однобокістю, шкідливими наслідками некритичної ментальности та грубими помилками в хаосі війни і революції.

Цей дух правдивого побратимства, товариської культури та демократичної толерантности серед УССтрілецтва, що був основою його моральної сили, дає нам відповідь на питання, чому Стрілецька спільнота, не удаючися до авторитету сильного, всезнайка вождя, та без застосування вождівського принципу, так достойно і успішно виконала свою історичну місію. Таким типовим прикладом вождя був Ю.Пілсудскі, який зосереджував в своїй тільки особі всю ідею, всю відповідальність і боротьбу польського легіону, що боровся проти Росії в першій світовій війні.

УССтрілецтво не мало, ані не мусіло мати у своєму проводі надто авторитетної особи з необмеженою компетенцією, яка думала б за нього, та діяла і рішила самовільно, на свою тільки відповідальність. Команданти формацій УССтрілецтва, що керували ними в різні часи, з кращим або гіршим успіхом, та визначалися більшими або меншими організаційними і фаховими здібностями, були тільки військовими командантами, в стислому розумінні того слова, без особливих вождівських прикмет.

В формації київських Січових Стрільців проблема провідництва і командування була правильно і просто розв'язана створенням окремого органу, «Стрілецької Ради».

Впродовж існування формації УСС, коли не раз приходилося самому Стрілецтву обговорювати всякі ідейно-політичні проблеми, та рішати про ідеологічне спрямування в моментах політичної кризи або про різні внутрішньо-організаційні справи, тоді приходили до слова визначніші представники УССтрілецтва і узгіднювали свої погляди та надавали їм відповідний напрям. Відбувалось це на ширших або вужчих сходинах, а часом на загальних стрілецьких зборах.

Коли траплялись внутрі УССтрілецтва якісь конфлікти, то вони ніколи не належали до проблем світоглядових або політично-партійних. Не треба очевидно уявляти собі, що ті давні часи з перед 40 років, були періодом якогось примітивного стану громадської думки і політичного зацофання, та не дорівнювали такому високому рівневі політичної активности, як сьогодні. Навпаки, треба ствердити, що горизонти світоглядового і політичного думання молоді були тоді ширші, ніж сьогодні. Між загалом Стрілецтва нуртували різні ідеологічні напрямки, з яких одні мали більше, а другі менше симпатиків, але вони не маніфестувалися на зовні на шкоду ідеї національної єдности. Зрештою, усі ці різниці відходили на другий плян перед головним, основним, спільним національним інтересом солідарної боротьби за існування нації і її державність. В процесі боротьби творилася і росла нова, визвольна Стрілецька ідеологія, що її передовими представниками були люди, які належали до різних світоглядів і політичних напрямків.

Для прикладу та для ілюстрації повищих тверджень, ми наводимо сильвети кількох передових представників УССтрілецтва, що належали до різних ідеологічних і політичних напрямків, та були їх послідовними прихильниками, а які одночасно остали прикладом високої політичної культури, шляхетної толерантности та взаємного товариського довір'я.

Вони також були найкращими репрезентантами Стрілецької ідеології, а своїми особистими духовими прикметами, особливостями характеру і вдачі так себе доповняли, що творили усі разом, своїми індивідуальностями, збірний символ Стрілецької ідеї.

Були це полковник Дмитро Вітовський, поручник д-р Володимир Старосольський, отаман Сень Горук і сотник Федь Черник.

Полковник Дмитро Вітовський – народжений в 1887 р. в селі Медуха, станиславівського повіту. Гімназію сюнчив в Станиславові і тут вперше виступив на громадське поле як голова середньошкільної Драгоманівської Громади. Студіював право на університеті у Львові, де брав активну участь в боротьбі за український університет. Перебуваючи переважно в Станиславові, він розвинув там дуже енергійну діяльність в Січовій організації, та в політичній роботі Української Радикальної Партії серед селянських мас, – як знаменитий організатор і прекрасний бесідник.

З вибухом війни став членом Української Боєвої Управи. Як сотник УСС зорганізував і виховав одну з найкращих сотень УСС і відійшов з нею на фронт в Карпати. Відзначився в боях і своєю товариською і культурною поведінкою та шляхетним характером здобув загальну симпатію і популярність серед УССтрілецтва. Вже в перших місяцях війни став його духовим провідником та ідеологом. Дуже дорожив існуванням УСС, та, не зважаючи на власне засадниче протиавстрійське наставлення, не допустив до самоліквідації Легіону УСС, передбачаючи своєю глибокою інтyіцією його важливе завдання в маибутньому.

Вітовський підкреслював наскрізь політичний характер формації УСС.

Полк. Вітовський був творцем і знаменитим виконавцем листопадової революції у Львові. Як Державний Секретар Військових Справ ЗУНР, заслужився при організації УГАрмії. Був засадничим соборником та робив дуже енергійні заходи про негайне об'єднання українських земель та створення одної Української Армії. Коли Національна Рада в Станиславові ухвалила 3-го січня 1919 р. об'єднання ЗУНР з Великою Україною, полк. Вітовський з цієї нагоди видав наступного дня «Універсал до Галицької Армії», в якому на вступі писав: «Зі сльозами радости сповіщаю Вам велике слово: Вчора упав кордон між українськими землями і від вчора ми всі вже громадяни великої Народньої Республіки».

Вкінці, як член української дипломатичної місії на мировій конференції в Парижі, в травні 1919 р., він сміливо та з повною достойністю боронив українські державні інтереси та честь Української Армії перед злобними наклепами польських делегатів. В поворотній дорозі з Парижу в Україну полковник Вітовський згинув трагічно в літаковій катастрофі 8-го липня 1919 р., під Ратибором на пруському Шлезьку, як вояк-герой, при сповнюванні прийнятих обов'язків. Поет О.Олесь присвятив пам'яті полк. Д.Вітовського один з кращих своїх віршів, який подаємо при кінці цієї книжки.

Поручник д-р Володимир Старосольський народжений в 1878 році в Ярославі. Там кінчив гімназію. Про нього ми вже згадували. Після покінчення правничих студій на віденькому університеті став одним з накращих адвокатів-оборонців у Львові. Від студентських літ до кінця свойого життя був передовим членом Української СоціяльноДемократичної Партії, а в останніх роках також її головою.

З вибухом війни був одним з перших організаторів УССтрілецтва. Тоді ж став членом ГУРади і УБУправи. Хоч не був фронтовим старшиною, але весь час існування УССтрілецтва повнив відповідальну службу в формаціях УСС та був зв'язковим між УСС а ГУР, ЗУР, СВУ і УБУ. Орієнтуючися накраще в цілості української проблеми та в її зв'язку з тодішною міжнародною ситуацією, д-р В.Старосольський був речником політичного світогляду УСС. Був він принциповим демократом і соборником. Разом з сот. Д.Вітовським були вони найкращими ідеологами УССтрілецтва. Д-р Старосольський, як політичний мислитель, був блискучим теоретиком та аналітиком політичної дійсности, а Вітовський, як активний і більш практичний діяч серед народних мас, умів популяризувати ті принципи визвольної політичної думки серед УССтрілецтва. Обидва тішилися безмежним довір'ям усього УССтрілецтва і завжди на нього заслуговували.

Після війни був Д-р Старосольський весь час політично активний. Працював також науково в соціології і політичній теорії. Був одним з найкращих оборонців в численних політичних процесах. Восени 1939 р. був арештований московськими большевиками у Львові та вивезений на заслання до Казахстану враз з родиною, де незабаром помер.

Отаман Сень Горук народжений в 1873 р. в Снятині. Після укінчення гімназії, студіював на львівському університеті, де належав до проводу «Молодої України». Мав зв'язки з РУП, друкував таємно її брошури соціяльно-революційного змісту та враз з іншими членами організації перепачковував їх на Україну. Пізніше став передовим членом новоствореної «Християнсько-Суспільної Партії» та начальним редактором її органу «Руслан». Головну свою громадську діяльність проявив в товаристві «Сокіл», як активний член управи цієї організації. Був основником і командантом стрілецького відділу при «Соколі» у Львові, т. зв.

Сокільських Стрільців.

3 початком серпня 1914 р. Горук взяв активну участь при організації УБУправи і став її членом. В жовтні 1914 р. він обняв команду сотні і відійшов з нею на фронт в Карпати. Від того часу не залишав фронту до кінця вересня 1916 р., коли попав під Потуторами в полон.

На фронті визначився от. С.Горук як один з найкращих старшин УСС. Вліті 1915 р. став командантом 1-го куреня, на чолі якого брав участь у всіх боях УСС на Поділлю. Особливо визначився його курінь в бою на Лисоні. Був зразковим командантом. Дбав про внутрішній порядок куреня та зовнішній його вигляд і охайність. Був некомпромісним педантом. Сам був незвичайно сумлінний, пильний і точний у виконуванню своїх обов'язків. Був зразком працьовитости і солідности.



Pages:     | 1 |   ...   | 71 | 72 || 74 | 75 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«чи жить, чи вмерти.» [5, 422]. Посередництвом образів автор протиставляє державницькі ідеї козацької старшини і християнську мораль Божого чоловіка. Відчутним у творі є протиставлення трагічного розриву між ідеальним і реальним. Отже, домінування у творчості Шевченка і Куліша ідеї козакоцентризму свідчить про те, що обидва митці бачили в козацтві (низовому чи елітному) прообраз тієї рушійної сили, яка здатна на побудову української держави. Ідея козакоцентризму у Шевченка основується на...»

«УДК 37.0 (520) (091) І. А. Гребеник, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка СИСТЕМА ОСВІТИ ЯПОНІЇ В ІСТОРИЧНОМУ Й СУЧАСНОМУ КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СПИРАЮЧИСЬ НА КОНЦЕПЦІЮ “ГУМАННОСТІ” У ВИХОВАННІ Гребеник І. А. Система освіти Японії в історичному й сучасному контексті розвитку спираючись на концепцію “гуманності” у вихованні. Стаття аналізує історичний й сучасний контекст розвитку системи освіти Японії, й характеризує її певні особливості, котрі притаманні лише рисам дошкільної...»

«ОСВІТА ТА КРАЄЗНАВСТВО УДК 528.9 Даценко Л. М. Київський національний університет імені Тараса Шевченка РОЗВИТОК КАРТОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ (ВІД ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ 40-Х ДО 90-Х РР. ХХ СТ.) Вивчення основ картографії як складової шкільних курсів географії залишається незмінним упродовж усього часу вивчення географії у школі. У статті здійснено історичний огляд змісту підручників та навчальних програм виданих від другій половині 40-х до 90-х рр. ХХ ст. За ними можна...»

«ЗБАРАЗЬКА ЦЕНТРАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА МЕТОДИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ВІДДІЛ Серія: „Бібліотеки Збаражчини: сторінки історії” м. Збараж ББК 91.9 Л 64 «Лише зібрання книг, бібліотека, є єдиною надією і незнищенною пам’яттю людства» (Шопенгауер, німецький філософ).Матеріал узагальнила: Т. Кульпа, завідувачка методично бібліографічного відділу ЦБС.Комп’ютерний набір: М. Бондар, Г. Ігнатьєва. Відповідальна за випуск: О. Бойко, директор ЦБС. На нашій землі книга, бібліотека користуються віддавна...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ С. Е. Зелінський ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОМПЛЕКСНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ Монографія КИЇВ – 2016 – KYIV УДК 35.082.4 З 49 ББК 67.9(4Укр)301.02 Рецензенти: Ємельянов В. М. – доктор наук з державного управління, професор, директор інституту державного управління (Чорноморський державний університет ім. Петра Могили). Кравчук І. В. – доктор наук з державного управління, доцент кафедри державної політики та...»

«УДК 94 (477):329.71 «1989/2010» М.М. ЗЕРКАЛЬ ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИСВІТЛЕННЯ ІСТОРІЇ ОСВІТИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН В УКРАЇНІ (1991-2012 рр.) На основі різнопланових наукових джерел досліджено історіографію проблеми освіти етнічних меншин на теренах України в роки незалежності. З’ясовані напрямки історичних досліджень, підходи різних науковців, політиків, дослідників, та ступінь її розкриття на сторінках наукового доробку вчених, простежено трансформцію підходів до вивчення. Ключові слова:...»

«Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Лаптин П.Ф. Историография в практическом курсе всеобщей истории на исторических факультетах пединститутов / П.Ф. Лаптин // Вопросы историографии в высшей школе (Всесоюзная конференция преподавателей историографии истории СССР и всеобщей истории университетов и педагогических институтов. Смоленск, 31 января – 3 февраля 1973 г.). – Смоленск, 1975. – С. 221; Лаптин П.Ф. Историографические элементы в лекционном...»

«Шендюх Петро Терористична діяльність національно-визвольного руху у Східній Галичині в міжвоєнний період: теорія та практика Міжвоєнний період це час боротьби низки держав за незалежність та права на міжнародній арені. Це доба, яка вимагала дії та жертовності, завдяки яким можна було досягнути поставленої мети. Українська нація, яка в цей час була найбільшою бездержавною нацією, не могла стояти осторонь державотворчих процесів. Тому після поразки Української революції відновила бойові дії проти...»

«Дискусія Олександер Домбровський ДО ПИТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРИЧНОЇ ШКОЛИ В ДІЯСПОРІ Немає сумнівів, що на фоні цілої української науки в її можливо універсальному засягу в сучасній добі динамічних змагань за націо­ нально-духове обличчя народу, особливо вітальна точка ваги спочи­ ває на нашій історичній науці з її допоміжними дисциплінами. Роз­ в ’язка акутного питання: quid est veritas historica в цілому складеному контексті східньой середньо-европейської історії взагалі, а зокрема в аспекті...»

«РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СОРОЧИНСЬКА ТЕТЯНА АДАМІВНА УДК 378.147:373.3.011.3051(477.81)„1939/1964” На правах рукопису РЕФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ РІВНЕНЩИНИ (1939-1964 рр.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Шугаєва Людмила Михайлівна Рівне-2015 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»