WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 62 | 63 || 65 | 66 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 64 ] --

1. Січові Стрільці, які разом з масами Українського Народу скигули гетьмана і зломали його реакційний режим, виступивши проти гетьмана по проголошенні його маніфесту з 14-го листопада 1918 року, яким він хотів прилучити Україну до Москви – боролись, боряться і будуть боротись за суверенність Українського Народу і за його Самостійну Республіку.

2. Стоючи принципово на плятформі самостійної Української Народньої Республіки і тим самим визнаючи суверенність Українського Народу в вирішуванні всіх справ політичних і господарських, уважають Січові Стрільці, що тільки Український Народ має право вирішувати по своїй волі і без усякого вмішування чужих сил, які б вони не були, також найважнішу з економічних справ, а саме справу земельну. – Український народ має свої політичні й культурні сили, які без чужинців вирішать його життєві справи. Вся земля на Україні належить Українському Народові, і тільки Український Народ має право розпоряджатись землею. Во ім'я цих справедливих засад проливали Січові Стрільці свою кров і від них ніколи і – перед ніким не відступали і не відступлять.

3. Стоючи на цих засадах, заявляють Січові Стрільці, що все будуть карним і слухняним військом кожного українського народоправного Правительства, яке стоятиме на плятформі самостійности Української Народньої Республіки й признання Українському Народові всієї землі в його розпорядимість. Щодо форми влади, то Січові Стрільці були тими, які охороняли Трудовий Конгрес Українського Народу в часи, коли він не виявив був свойого обличчя, а тепер, коли представники Українського Трудового Народу знову підтвердили, що стоять на плятформі самостійности Української Народньої Республіки, Січові Стрільці з тим більшим запалом підпиратимуть радянську владу на місцях, яка заводить лад і порядок.

Стомлені тяжкими боями, змучені недовір'ям народу, який несправедливо думав, що Січові Стрільці схочуть піддержати ті сили, які стремлять до поневолення Українського Трудового Люду, Січові Стрільці відійшли, щоб переорганізуватися і з новими силами рішуче і твердо, як все, ударити на всіх, хто б посмів посягнути на здобутки революції Українського Народу.

З народом йшло, йде й буде йти Січове Стрілецтво.

В березні 1919 року.

За Стрілецьку Раду: Отаман Євген Коновалець, Отаман Андрій Мельник Д-р Осип Назарук.

Ця Деклярація є ствердженням і розвиненням тих ідей і політичних принципів, які Січове Стрілецтво усе визнавало і проголошувало. Вона визнає беззастережний принцип суверенности і народоправства Української Народної Республіки, та потверджує революційний і демократичний характер Стрілецької спільноти та її солідарність із змаганнями й інтересами народу. В цій Деклярації знову виявлено правильне розуміння обох рушійних сил української революції: національної і соціяльної, та їх взаємну пов'язаність. З неї видно, яку велику ролю відогравав тоді соціяльний момент в українській політиці.

Дехто з істориків української революції говорить про «полівіння» Січових Стрільців, маючи на увазі їх заяву, що вони будуть підтримувати радянську владу на місцях. Цей погляд не є правильний, бо згадана теза не є доказом якоїсь засадничої зміни Стрілецької ідеології.

Якщо Січові Стрільці охороняли Трудовий Конгрес та солідаризувалися цілковито з усіми його постановами, то згадка про радянську владу на місцях відноситься до т. зв. «трудових рад», які згідно з Універсалом Трудового Конгресy з 28 січня 1919 р. та з законом Директорії «Про місцеві конгреси і ради трудового народу», мали бути організовані на місцях для боротьби з контрреволюцією і анархією, та для контролі над діяльністю місцевих органів [227] влади.

Ті місцеві «ради трудового народу» не були «радянською владою» в стислому значенні того слова. Зокрема, вони не були «владою», як їх неточно названо в Деклярації, бо до них не належали ні законодавчі, ні адміністраційні функції. Вони були тільки контрольними органами діяльности місцевих адміністраційних властей Директорії та їх урядовців, та мали з ними співпрацювати в заведенні ладу й порядку. Вони також були управнені намічати урядові УНР кандидатів на вищі посади місцевих властей.

Січове Стрілецтво визнало потребу закріплення соціяльних здобутків української революції та прихилилося до ідеї революційної форми влади на Україні, установленої волею українського трудового народу, репрезентованого Трудовим Конгресом і Директорією.

Був це одночасно вияв орієнтації на власні сили українського народу, всупереч політичній лінії тодішнього уряду Директорії, зложеного з правих українських угрупувань, та очолюваного Остапенком, який орієнтувався на Антанту. Січове Стрілецтво було наставлене проти союзу з Антантою та проти переговорів з французьким військовим штабом в Одесі, який вимагав від Директорії скасування державної суверенности Української Народної Республіки, та усунення від державного проводу Винниченка, Чехівського і Петлюри. З другого боку, переговори Директорії з французьким штабом викликали недовір'я народних мас до Директорії та були добрим аргументом для большевицької пропаганди.

Хоч Січові Стрільці не раз деклярували своє політичне кредо, то все таки вони заховали засадничо свою аполітичність та не бажали впливати активно на вирішування державних справ. Але голос Січового Стрілецтва та його опінія – усе були поважним, авторитетним чинником, що формував тодішню політичну думку. Представники Стрілецької Ради висловлювали офіційно свою опінію в засадничих справах державної політики під час різних нарад, скликуваних урядом, на які їх усе запрошували. Вони усе солідаризувалися з лінією зовнішньої і внутрішньо-державної політики тих політичних партій, що заступали [228] тоді більшість трудового населення України.

Тодішній міністер пропаганди при уряді Директорії УНР, Никифор Григоріїв, стверджує зовсім виразно існування авторитетної політичної опінії Січового Стрілецтва. Він подає, що після відступу Директорії до Винниці, коли українська революція найшлася в трагічному становищі і постало питання: з ким іти? самим, чи з народом? з комуністами, з поляками, чи з Антантою? – тоді вирішальну ролю відогравали Січові Стрільці, хоч самі, як вояки, в [229] політику не втручалися.

Стрілецька Рада – провідний орган Січового Стрілецтва

Згадана вище т. зв. Проскурівська Деклярація не була проголошена Командуванням СС, ані окремими особами з-поміж Січового Стрілецтва. Вона була політичним актом особливої інституції, створеної Стрілецькою спільнотою, а саме, багато разів уже згадуваної вище, т.

зв. Стрілецької Ради, яка від початку існування формації Січових Стрільців була їх властивим проводом і відповідальним репрезентантом.

На цьому місці треба дещо сказати про цю дуже важну, керівну інституцію Січового Стрілецтва.

Подумана в січні 1918 р., як дорадча колегія Команданта – Стрілецька Рада стала в процесі праці і боротьби СС вирішним органом Січового Стрілецтва в усіх засадничих і важливих справах, а зокрема в справах ідеологічного, політичного та організаційного характеру.

Вона складалася з Команданта Січового Стрілецтва, із старшин, що займали вищі командні становища, а також із кооптованих старшин. Кількість її членів виносила спершу сім, а пізніше до п'ятнадцяти старшин. Стрілецька Рада відбувала формальні засідання, на яких основно обговорювано справи, що були на денному порядку, та які вирішувано шляхом голосування, або взаємного узгіднення думок.

Опінія і постанови Стрілецької Ради обов'язували Стрілецьке Командування. Усі засадничі справи, що торкалися основ та методів організації Січового Стрілецтва та його існування, усі справи політичного значення, усі важливі проблеми внутрішнього організаційного характеру та питання зовнішньої репрезентації, а навіть деякі справи чисто військового характеру – не рішав сам Командант СС, а передавав їх на вирішення Стрілецької Ради. Стрілецька Рада вирішувала також згадані справи з ініціятиви своїх членів. Цілий ряд політичних та зовнішньо-репрезента ційних функцій виконував Командант СС на виразне доручення Стрілецької Ради.

Існування побіч властивого Командування формації СС такого керівного органу як Стрілецька Рада – видається на перший погляд ненормальним явищем, що суперечить духові та загальним принципам організації армії. Та в дійсності так не було.

Січове Стрілецтво, як військова формація, було твором української революції і тому мало усі типові признаки революційного війська, що постало і діяло серед дуже трудних і складних суспільно-політичних відносин. Воно створилося на засадах добровільности, для оборони української державної незалежности, як продовження існуючої уже до 1914 року і під час світової війни військово-політичної формації, що мала власну ідеологію та багату визвольно-бойову традицію. Весь командний склад Січових Стрільців в першому році іх існування – це були майже колишні Українські Січові Стрільці або активні члени передвоєнних Стрілецьких організацій. І вони саме створили Стрілецьку Раду, як авторитетний провід своєї формації, що в той революційний час мав стояти на сторожі визвольної Стрілецької ідеї і її репрезентувати.

Стрілецька Рада не була колективом осіб, вибраних формально, чи призначених довільно Командантом. Була це група осіб, які ще до початку війни клали ідейні та організаційні основи новітнього українського військового руху. Під час війни це були передові, досвідчені старшини УСС, що пройшли весь процес ідейного росту та бойового досвіду Стрілецтва. Вони також перебрали пізніше ініціятиву відновлення своєї формації та відповідальність за неї серед бурхливих хвиль української революції. Їх в'язали глибока визвольна ідея, близьке знайомство, спільна стрілецька доля та взаємне довір'я, що були основою цієї внутрішньої ідейно-моральної сили, яка оправдала існування Стрілецької [230] Ради, як рішального і відповідального органу Січового Стрілецтва.

Командант СС, Є.Коновалець, був рівночасно головою Стрілецької Ради, та беззастережно узнавав її авторитет, передавав на її обміркування і вирішення усі важніші справи ССтрілецтва і респектував її постанови. Він стверджує також у своїх спогадах на багатьох фактах – цю провідну і рішальну ролю Стрілецької Ради, наводячи цілий ряд [231] важливих і відповідальних дій, які він виконував на її доручення. 3 другого боку, він добре орієнтувався в складних ситуаціях української революції та правильно розумів ролю Січового Стрілецтва, і тому, завдяки своєму особистому і політичному тактові та організаційним здібностям – він умів об'єднати, розбіжні часом, погляди членів Стрілецької Ради.

Стрілецька Рада була також єдиним голосом публічної опінії усього Січового Стрілецтва. В першій мірі її заслугою було задержання правильної ідейно-політичної, державницької і революційно-демократичної лінії, за весь час існування і боротьби Січового Стрілецтва.



Pages:     | 1 |   ...   | 62 | 63 || 65 | 66 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (АНТИЧНА)» для студентів І курсу ФІФ (філологія) викладач: доцент Кравченко Я.П. Рекомендації до організації процесу підготовки до семінарських занять на першому курсі Семінарські заняття з курсу «Історія зарубіжної літератури» покликані доповнити, узагальнити й систематизувати лекційний матеріал, розвинути навички роботи з художніми текстами й науковими джерелами, стимулювати пізнавальну активність студентів. Успішне проведення семінару...»

«ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ УДК 355.426 С.О. Вовк, доцент, канд. істор. наук Луганський національний університет імені Тараса Шевченка вул. 30-тя Перемоги, 39/907, м. Луганськ, 91011 E-mail: Vovk_sa_1979@mail.ru ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ЛОКАЛЬНИХ ВІЙН Розглядається феномен громадянської війни як особливий вид локальних війн. Автор доводить, що стандартна дефініція локалізації громадянської війни в рамках однієї держави з точки зору сучасної політики не відповідає дійсності. Ключові...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ» САМСОНЮК ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА УДК 94: 323.281(477.8)“1939/1941” ПОЛЯКИ РІВНЕНЩИНИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ (1939–1941 рр.) 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Острог – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії імені М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія» Міністерства...»

«Annotation AM™ — книга, яка пасуватиме не лише шанувальникам високочолого письма, а й ентузіастам хитромудрих сюжетних колізій. Із запропонованих Автором текстових пазлів кожен Читач зможе укласти власну Історію. AM™ — традиційний роман в новелах, а водночас — літературний ребус, друкований кубик-рубик, словесна гра, інтелектуальний ендшпіль і просто доміно. _ В авторській редакції _ Дизайнер обкладинки Юрій Іздрик Іздрик Розділ перший. ПЕРСОНИ І ПЕРСОНАЖІ Ґвинтові сходи...»

«УДК 343 А. В. БУГАЄЦЬ, здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ Розкрито основні шляхи підвищення ефективності діяльності суб’єктів щодо попередження корисливої насильницької злочинності на залізничному транспорті. Ключові слова: суб’єкти, корислива...»

«219 Збірник наукових праць УДК 82.161.2 (09) “XIX/XX” А. Кримський Антон Гловацький ЛІТЕРАТУРНІ ТА НАУКОВІ ВЗАЄМИНИ АГАТАНГЕЛА КРИМСЬКОГО З ВИДАТНИМИ УКРАЇНСЬКИМИ ДІЯЧАМИ КІНЦЯ XIX – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ XX СТОЛІТТЯ У статті висвітлено літературні та наукові взаємини А. Кримського з видатними українськими діячами кінця XIX – першої чверті XX століття. Особливу увагу звернено на особисту співпрацю вченого з І. Франком, Б. Грінченком, Лесею Українкою та О. Кобилянською. Ключові слова: А. Кримський,...»

«Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” ТАРАСЮК ІВАН ІВАНОВИЧ УДК 728.012(477)”19/2” ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНОГО ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКИХ САДИБ ВОЛИНІ ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ. ТА ЇХ РОЗВИТОК В СУЧАСНИХ УМОВАХ 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури Львів – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Східноєвропейському національному університеті ім. Лесі Українки...»

«УДК 373.21:37.035(477) І. М. Цюпак, Херсонський державний університет ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ НА ОСНОВІ ВИВЧЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ВИХОВАТЕЛІВ ХЕРСОНЩИНИ Цюпак І. М. Особливості організації трудового виховання дітей на основі вивчення педагогічного досвіду вихователів Херсонщини У статті описано особливості організації трудового виховання дітей на основі вивчення педагогічного досвіду вихователів Херсонщини. Розкрито досвід майстрів педагогічної праці. Ключові...»

«Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика) УДК 343.341 Ткаченко Володимир Володимирович – ректор Міжгалузевої академії управління, доктор історичних наук, професор, Кузьмін Сергій Аркадійович – провідний науковий співробітник Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, кандидат юридичних наук, Шамара Олександр Володимирович – учений секретар Національної академії Служби безпеки...»

«СУЧАСНІСТЬ СІЧЕНЬ 1981 Ч. 1 (241) В. ВОВК: ІЗ ЗБІРКИ «МАНДАЛЯ» І. СМОЛІЙ: У ВОВЧОМУ ЛІГВІ М. ЮРСЕНАР: ФУҐҐЕРИ З КЕЛЬНУ Б. РУБЧАК: МЕАНДРАМИ ВІРИ ВОВК Ю. Ш.: ПРО ЦЕРКВИ РАДОСЛАВА ЖУКА РОЗМОВА З ЙОНАСОМ ЮРАШАСОМ X. МАТЕСАНС: ПРОБЛЕМА КАТАЛЬОНІЇ А. КАМІНСЬКИЙ: СМЕРТНА КАРА В СРСР І. КАЧУРОВСЬКИЙ: НАЩАДОК «КРИВАВОГО БАНДУРИСТА» Ю. ЛИТВИН: ОСТАННЄ СЛОВО «SUASNIST» JANUAR 1981 MtJLLERSTR. 33, RGB., 8000 Mt)NCHEN 5 У ближчих числах «Сучасности» запляновано вмістити серед іншого такі матеріяли: — нові...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»