WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 60 | 61 || 63 | 64 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 62 ] --

Стрілецька Рада не радо погодилася перебрати політично-військову владу в Києві, бо це противилося основним принципам аполітичности Січового Стрілецтва, яке ніколи не бажало впливати силою своїх багнетів на громадсько-політичне життя. Вона передбачала, що кожну військову дію чи наказ збоку Січових Стрільців політичного характеру, будуть оцінювати як надужиття влади і самоволю.

Стрілецька Команда мала в пляні скріплення боєздатности та поширення Дивізії Січових Стрільців, перед якою стояли в майбутньому важливі бойові завдання. Тому Січові Стрільці не думали залишатися в Києві та грати там політичну ролю. Вони бажали радше станути залогою в іншому районі України, щоб в сприятливіших і спокійніших обставинах попрацювати над збільшенням і скріпленням своєї бойової сили.

Та передання Січовим Стрільцям такого важливого і важкого обов'язку як безпека столиці, було доказом заслуженого довір'я до них нової влади і найширших кіл українського громадянства. Директорія, передавши Січовим Стрільцям організацію Осадного Корпусу, мала в проєкті доручити їм також організацію всієї армії УНР.

Головним завданням Осадного Корпусу була охорона майна і життя мешканців столиці та заведення ладу і порядку, в першій мірі серед багатьох нездисциплінованих військових частин, які ввійшли з Осадним Корпусом до Києва, та почали витворювати там анархію, та всякі бешкети. Були між ними частини, які відмовилися виконати наказ Команди відійти на фронт проти большевиків (обидві Дніпровські дивізії), та які, забравши з військових магазинів багато майна, відійшли пізніше до Трипілля, звідки підняли бунт проти Директорії. Появилося багато самозванчих отаманів, які користаючи з революційного хаосу, на чолі збройних відділів творили безладдя й анархію. Своїм авантюрництвом і розгнузданою поведінкою, вони підривали авторитет Директорії. Найбільш небезпечною була підривна робота, яку почали вести серед українських військових частин агенти большевицької Москви та всякі провокатори, з метою розвалити основи молодої української армії. Ця акція, на жаль, находила прихожий грунт серед національно несвідомих та нездисциплінованих частин залоги Осадного Корпусу.

Проти всіх тих явищ повели Січові Стрільці енергійну боботьбу, маючи на увазі тільки інтерес і добро української державности. Усі протидержавні виступи явних і скритих ворогів української влади ліквідовано на основі розпорядків Команди Осадного Корпусу.

Обвинувачення з цієї причини Січових Стрільців у військовій диктатурі та реакційності, які дехто кидав пізніше на них, являються з сьогоднішньої перспективи зовсім безпідставними.

Січове Стрілецтво знову стануло в обличчі повтореної трагедії української революції.

Директорія, як і УЦРада рік тому, після великого тріюмфу та могутнього зриву народних мас, опинилася перед загрозою катастрофи. Україна найшлася напередодні нової агресії московських большевиків та затяжної війни з Московщиною. В тім грізнім моменті забракло знову цієї сили, яка рішала про перемогу кожної революції та про успіх усіх визвольних змагань поневолених народів: власної, сильної армії.

Ісаак Мазепа оповідає: «Бистро, як гірський потік, виросла армія Директорії, але так само швидко почала потім розпливатися. Це була армія головно з повстанської маси селян, маси неорганізованої, яка боролася проти влади поміщиків і не мала ще потрібної свідомости для того, щоб боротися за Україну. Тому, відібравши землю назад і вигнавши [216] поміщиків, селяни почали розходитися додому».

Команда Січових Стрільців, передбачаючи це, вже від початку протигетьманського повстання звернула всі свої старшинські і підстаршинські сили на формування, вишкіл та виховання нових боєздатних частин, на створення нової формації Січового Стрілецтва, на зразок давніх стрілецьких сотень.

Крім існуючих двох полків піхоти, сформовано ще при Дивізії Січових Стрільців 3-ий полк із останків трьох Сердюцьких полків, які лишилися в Києві, а із останків 4-го Сердюцького полку і інших частин створено 4-ий полк.

На початку січня 1919 р. прибуло до Дивізії СС понад 2000 новобранців з Галичини, з яких створено 10 сотень та сформовано з них Вишкіл СС під проводом колишнього УСС, сотн. Володимира Чорнія. Бойовий стан всієї піхоти Дивізії СС мав тоді 7000 стрільців.

Знамениту частину творила Стрілецька кіннота під командою Франца Бориса, коло 200 шабель. Стрілецький Скорострільний Кіш під командою Василя Соловчука за один тільки місяць січень випустив 8 нових сотень. Найкращі організаційні успіхи мав Гарматній Кіш під командою Романа Дашкевича, сформувавши до кінця січня нові чотири легкі і дві важкі батерії. Дивізія мала тоді 10 легких і 3 важкі батерії.

В.Кучабський твердить, що коли б Дивізія мала змогу хоч би лише один місяць довше спокійно формуватися, то війна з большевицькою Московщиною була б розвинулася пізніше [217] корисніше для України, ніж це сталося.

Важке становище України

Директорія УНР найшлася серед дуже трудних внутрішніх політично-громадських обставин на Україні. Але ще важчим було в тому часі зовнішнє міжнародне положення України.

На грунті поширених ще під час гетьманського режиму большевицьких симпатій серед народних мас, їхні настрої ставали щораз то більш неприхильні до Директорії, а декуди обернулися в отверту ворожнечу, яка проявлялася в бунтах і повстаннях проти нової української влади.

Як згадано вище, найбільше таке повстання б. Дніпровців загорілося на Трипільщині під проводом от. Зеленого, де поширено провокаційні чутки, немов би Петлюра і Січові Стрільці помирилися зі Скоропадським і хочуть завести старий режим. Проти от. Зеленого вислано окрему експедицію Січових Стрільців в силі двох куренів піхоти, 8-ох скорострілів, 8-ох гармат і дивізіону кінноти, разом коло 1500 людей, під командою сот. Осипа Думіна.

Після бою під Обуховом, де згинуло кілька Січових Стрільців, та після промов стрілецьких старшин до збунтованих селян, переведено частинне роззброєння Трипільщини, бо війська експедиції мусіли вернутися до Києва, щоб його боронити перед большевицькими військами. Також 2-га і 5-та батерії артилерії СС під командою М.Кураха і В.Зарицького ліквідували ватаги большевицьких і інших повстанців на півдні України, і під Левковом та Житомиром, де розбито ватаги от. Палієнка та не допущено до жидівського погрому. Також на Херсонщині підняв повстання проти Директорії от. Григоріїв. «Хвиля анархії пронеслася [218] через цілу Україну», – говорить Ісаак Мазепа.

Рівночасно повели московські большевики наступ на Україну з півночі. На півдні України, в околиці Одеси, висадилися війська Антанти, головно французькі, яких командування і політичний провід вороже поставилися до самостійної державности України та станули на становищі реставрації російської імперії. Серед членів Директорії не було однодушности щодо відношення до обох повищих сил. Одні стояли за порозуміння з Антантою, другі за союз з большевиками. Голова Директорії В.Винниченко часто хитався й не знав, як поступити. В урядових колах запанувала загальна безпорадність. Ніхто не знав, [219] яка є політика Директорії. Запанував хаос політичної думки.

Стрілецька Рада, яка не вмішувалася до політики Директорії, висловила тоді свою думку в справі положення України. На її погляд, Директорія повинна була рішитися на тверду лінію у внутрішній і закордонній політиці, та вести рішучу боротьбу з внутрішньою анархією, щоб військо знало, яка є мета нашої боротьби, хто є нашим ворогом, як берегтися перед демагогічними гаслами ворожої пропаганди, та щоб було ясно, куди Україна прямує.

Так зродилися тоді в Стрілецькій Раді думки про потребу твердої влади, з широкими повновластями в тому грізному моменті української революції. Стрілецька Рада «ізза небезпеки, в якій находиться Рідний Край», запропонувала Голові Директорії В.Винниченкові перейняти диктаторську владу, заявляючи йому через своїх представників, що Січові Стрільці підтримають його диктатуру, безоглядно йому підпорядкуються і будуть йому помагати в переведенні його політичної і соціяльної програми. Винниченко відмовився. Те саме запропонувала Стрілецька Рада Головному Отаманові С.Петлюрі, який найбільше вибивався серед усіх членів Директорії, як людина чесна, безкорисна та великої [220] віри і енергії. Але і він відмовився від цієї пропозиції.

На день 16 січня скликали в Києві державну нараду з участю членів уряду і представників політичних партій та війська, якої метою було вислухати думку ширшого українського громадянства щодо дальшого ведення української боротьби. На цій нараді внесли представники Стрілецької Ради свій проєкт оборони загроженої державности, піддаючи думку створення тріюмвірату з диктаторськими повновластями, до якого мали б увійти Головний Отаман С.Петлюра, командант корпусу Січових Стрільців Є.Коновалець і начальник його штабу А.Мельник. Коли учасники наради почали негативно висловлюватися про цей проєкт, тоді представники Стрілецької Ради, ще до закінчення дискусії та її вирішення, відкликали свій проєкт.

Не місце тут входити в політичну оцінку та питання доцільности повищих задумів Січового Стрілецтва. Хай це розсудить історія. Та немає найменшого сумніву, що мотиви Стрілецької Ради були ідейні і чесні. Вона не керувалася бажанням влади ані честилюбністю, а тільки єдиним мотивом конечности зберегти державну самостійність України. Це був природний відрух жертвенних і ідейних людей, свідомих своєї відповідальности перед історією, які бажали рятувати загрожену незалежність батьківщини, коли бачили довкруги себе повний розвал.

Також, на нашу думку, не керувалися Січові Стрільці якимись антидемократичними або реакційними мотивами, коли видвигнули ідею сильної революційної влади та коли хотіли, щоб Україною в той грізний, переходовий час керувала тверда і відповідальна рука українських патріотів і демократів.

Січові Стрільці виконали свій революційний і громадський обов'язок, подавши державному проводові свій проєкт, в якого успішність твердо вірили і який гаряче боронили.

А що вирішив тоді для рятування України наш відповідальний політичний актив, про це пише учасник державної наради Ісаак Мазепа: «Коли після всіх цих промов представники Січових Стрільців взяли свій внесок назад, нарада нічого іншого не могла придумати, як те, [221] що, мовляв, нехай залишається все так, як було».

Після цієї наради вирішила Стрілецька Рада не вмішуватися взагалі в політичні справи, не займати ніяких відповідальних політичних становищ та не впливати на політику уряду.

В тому часі довелось Січовим Стрільцям бути активними учасниками історичної події, що відбулася в Києві 22 січня 1919 року, а саме: акту проголошення соборности української держави. Січові Стрільці, як співгосподарі столиці України, приготовили все, щоб ця знаменна маніфестація всеукраїнської державної єдности пройшла достойно. Зокрема припав їм обов'язок зустрічі численної делегації з Галичини, яку вони з військовими почестями привітали на залізничій станції почесною сотнею в повнім бойовім виряді.

Командант сотні склав звіт, прибувшому з галицькою делегацією полк. Д.Вітовському.



Pages:     | 1 |   ...   | 60 | 61 || 63 | 64 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА УМІНСЬКИЙ Сергій Антонійович УДК 37(09)(477.4:437.1) СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДЛЯ ДІТЕЙ ЧЕСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ (др. пол. XIX – 30-ті рр. XX ст.) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано в Житомирському державному...»

«2 Робоча програма Редагування навчальної і довідкової літератури для студентів за напрямом підготовки 6.020102 Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія, галузі знань 0201 «Культура» 2015 року – 24 с. Розробники: Афанасьєв І.Ю., канд. істор. наук, доцент кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка; Робоча програма затверджена на засіданні кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Протокол від 06 лютого 2015 року № 7...»

«ISSN 2074-5362. Європейський вектор економічного розвитку. 2014. № 2 (17) УДК 339.9(477) М.О. Іванова ВПЛИВ ТНК НА РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ Обґрунтовано необхідність дослідження впливу діяльності ТНК на структирізацію та розвиток національної економічної системи. Розглянуто трактування поняття ТНК різними авторами. Досліджено історію виникнення та розвитку ТНК у світовій та вітчизняній практиці. Окреслено коло необхідних передумов входу та успішної діяльності ТНК на...»

«2 КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА КАФЕДРА ФІЛОСОФІЯ «Затверджую» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи О.Б. Жильцов «»_20 р. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА “ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ФІЛОСОФІЇ” для напряму підготовки 6.020301 – Філософія Інститут суспільства 2014-2015 навчальний рік МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут суспільства Кафедра філософії ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО Проректор з науково-методичної Вченою...»

«УДК 378:001.895 ©Штефан Л.В.ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА Постановка проблеми. Інноватизація освітніх процесів спричинила перегляд усіх психологічних механізмів діяльності інженера-педагога. Серед них і педагогічна рефлексія, сформованість якої дозволяє фахівцеві проводити самоаналіз, оцінку та вироблення на цій основі корекційних заходів щодо регулювання інноваційної діяльності. Підвищена увага до рефлексивних питань спричинила...»

«НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА УДК 94(477):001.814 Ір ина МО ШИ К (Глухів) Джерельна база дослідження проблеми діяльності вищих навчальних закладів Чернігівщини у 20–30-ті роки ХХ ст. Вивчення джерел дозволяє отримати фактичні знання, що складають основу подальших висновків. Саме джерела є носієм відомостей про епоху, яка вивчається, вони дозволяють об’єктивно, критично та всеохоплююче уявити реальну картину буття. Джерела мають інформативний потенціал, розкривають світогляд суспільства епохи, що...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна На правах рукопису СУХОВЄЄНКО КАТЕРИНА ІГОРІВНА УДК 821.161.2-2 Плужник.09 ДРАМАТИЧНІ ТВОРИ Є. ПЛУЖНИКА І УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ 1920–1930-Х РОКІВ 10.01.01 – українська література Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Науковий керівник: Борзенко Олександр Іванович, доктор філологічних наук, професор Харків – 2015 ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. ДРАМАТУРГІЯ Є. ПЛУЖНИКА:...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ Гуржій Олександр Іванович доктор історичних наук, професор Біобібліографічний покажчик КИЇВ – 2015 УДК 016:94(092) ББК 91.9:63.1+63.1(4Укр)6–8я1 Рецензенти: член-кореспондент НАН України, д-р іст. наук, проф. В.М. Даниленко; д.і.н., проф. О.С. Рубльов Науковий редактор: академік НАН України, д-р іст. наук, проф. В.А. Смолій Укладач: Азарх Ірина Степанівна Г 95 Гуржій Олександр Іванович: доктор історичних наук, професор. Біобібліографічний покажчик / авт....»

«ББК 76.12 4-77 ЧОБІТ Д. Політична макуха. Броди: Просвіта, 2009. 96 с, іл. Оскільки 7 червня 2009 року Юлія Тимошенко публічно заявила, що «йде у президенти і переможе», автор вважає, що народ України має знати все про свого можливого керманича. Саме з огляду на це непорушне право народу й випущено книгу, яка на ґрунтовній документальній основі розповідає про біографію Ю.Тимошенко, її родослівну, дитинство, юність, бізнесову і політичну діяльність; висвітлює численні, повязані з нею,...»

«_ НАУКОВИЙ ВІСНИК 1 2013 _ Львівського державного університету внутрішніх справ _ З.П. Гоменюк УДК 340.12 ОНТОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ Б. КІСТЯКІВСЬКОГО ДО З’ЯСУВАННЯ ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ ПРАВА І ДЕРЖАВИ Характеризується онтологічна взаємозалежність права і держави, обґрунтована у працях Б. Кістяківського, як ідеальна форма суспільної організації, як вагомий вклад ученого у теорію правової держави. Ключові слова: право, держава, онтологічні підходи Б. Кістяківського, правова держава. Постановка проблеми. В...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»