WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 61 ] --

Бій під Мотовилівкою був вирішним ударом по головній московській силі. Він розгромив ворога та його самопевність і надію на перемогу. Дальший розвиток та мета протигетьманського повстання були вирішені. Упадок і зайняття Києва були тільки питанням часу. Відгомін про розгром московських сил недалеко Києва, був тою іскрою, що розпалила вогонь всенародної революції. Німецькі військові кола, що все ще хиталися та були поважною небезпекою для успішного повстання, щойно після розгрому військ Святополк-Мірського переконалися наочно про силу і розмах повстанчого руху та перестали бути загрозою для Директорії.

Жертвенний та геройський характер виступу Січових Стрільців скріпив історичне значення їхньої перемоги. Дальшу долю української державности у великій мірі врятував рішучий чин Січових Стрільців.

Правильний погляд висловив про це один з ближчих співробітників Симона Петлюри, пполк. О.Доценко. Він заявив: «Треба тут констатувати історичну справу, що невідомо, якби розвинулись події без участи Січових Стрільців. Започатковане в Білій Церкві Січовими [210] Стрільцями повстання розгорнулося у всенаціональну, величню повстанську стихію».

Блискуча перемога Січових Стрільців 18 листопада 1918 р. була важливою історичною подією, яка започаткувала новий період українських визвольних змагань під проводом Головного Отамана Симона Петлюри. Під верховним командуванням С.Петлюри розпочали Січові Стрільці під Мотовилівкою тяжкий і кривавий шлях, яким довелося йти Українській Армії до нової затяжної боротьби за незалежну державність, в нових, дуже трудних умовах української революції.

Січові Стрільці вже від початку свойого існування, від листопада 1917 р., стояли в близькім діловім і службовім зв'язку з тодішнім Генеральним Секретарем Військових Справ Симоном Петлюрою. Під час спільних боїв з большевиками на Лівобережжі в січні 1918 р.

та з початком лютого в київських боях за Арсенал, Петлюра пізнав і полюбив Січових Стрільців і став їх приятелем. Незабутня була зустріч Петлюри з старшинами СС на заініційованій ним товариській вечері в Києві з початком березня 1918 р., де він особисто познайомився з усіма старшинами та з кожним декілька хвилин говорив. Один з учасників цього вечора оповідає: «Ці повні взаємної симпатії і дійсної щирости сходини, оставили у [211] всіх стрілецьких старшин незабутнє враження».

Біла Церква зв'язала Симона Петлюру і Січових Стрільців в нерозривну дружбу та створила між ними відношення взаємного довір'я та відповідальности. Мотовилівський бій цю дружбу закріпив. Січові Стрільці стали в майбутньому важливою опорою праці і боротьби Симона Петлюри. Вони оправдали це довір'я як передова бойова формація військ Української Народної Республіки та як вірна охорона Уряду і Штабу Дієвої Армії УНР в їх [212] найкритичніших хвилинах.

Ці незабутні моменти наших визвольних змагань, коли Петлюра приїхав з тюрми до Білої Церкви між Січових Стрільців, оспівали поети і народні співці в своїх піснях і думах.

При кінці цієї книжки подаємо одну з таких народних пісень, яку в 1919 р. співали [213] бандуристи між українським військом. Є це «пісня про Петлюру».

Облога столиці й організація її здобуття

Після Мотовилівського бою Січові Стрільці зайняли того ж дня станцію Васильків.

Розгромлені недобитки московських сил втекли до Києва, де виникла жахлива паніка, бо вони розказували про Січових Стрільців, як про непереможне військо. На другий день зайняли стрілецькі сотні Глеваху та Боярку. 20-го листопада зайнято Гатне, а 21-го після цілоденного завзятого бою здобуто Юріївку.

20-го листопада наспіла в розпорядження Стрілецької Команди перша поміч із повстанських сил – Чорноморський Кіш із Бердичева в силі 500 багнетів. 22 листопада поведено з новими силами наступ на Київ. Січові Стрільці здобули Крюківщину і в запеклім бою зайняли станцію Жуляни. На бік Січових Стрільців перейшов цілий Сердюцький Лубенський кінний полк під командою старшини ген. штабу Юрія Отмарштейна, що став пізніше визначним штабовим старшиною Січових Стрільців. Тому, що фронт Чорноморців заломився під натиском московських офіцерських відділів, і плянований наступ не вдався, припинено дальшу офензивну акцію на Київ до часу, доки не наспіють більші сили.

Відомість про переможний бій Січових Стрільців під Мотовилівкою та про їх похід на Київ голосно залунала по всій Україні та була гаслом і закликом до всенародного повстання.

Вона надхнула широкі народні маси духом боротьби та вірою в перемогу. Директорія оголосила мобілізаційний маніфест до українського народу. Десятки тисяч озброєних селян станули до боротьби під прапори Директорії Української Народної Республіки.

В Стрілецький табір в Білій Церкві напливали тисячі повстанців, яких формували в сотні і курені оставші старшини СС під проводом сот. А.Домарадського. Була це дуже важка праця порядкувати масу селян та перетворювати її в військові частини, не маючи відповідно налагодженого організаційного апарату, це значить старшин і підстаршин, які змогли б ці частини здисциплінувати.

Оголошення загальної мобілізації було – на думку Стрілецької Ради – передчасне та непродумане. Вона була того погляду, що належить від самого початку повстання приступити до організації боєздатної і здисциплінованої армії під проводом ідейних та бойових старшин і підстаршин. Вона вважала, що невишколені та нездисципліновані війська, до яких на основі загальної мобілізації напливе багато непевних і здеморалізованих елементів – спричинять в майбутньому хаос і безладдя в військовій організації та в бойових операціях. На жаль, ці передбачення Стрілецької Ради справдилися в короткому часі.

Мобілізація народних мас при браку військового апарату давала можливість появитися багатьом самозванчим командантам різних частин, без моральних та фахових кваліфікацій.

В той спосіб зродилася т. зв. «отаманія», яка накоїла багато лиха в наших визвольних змаганнях.

На плечі Січових Стрідьців покладено завдання організації багатотисячних селянських мас. Стрілецькі старшини і підстаршини, яких було небагато, працювали без відпочинку, день і ніч, із надзвичайною енергією та з найбільшою самопосвятою. Рівночасно несли Січові Стрільці головний тягар бойових операцій на фронті під Києвом. Стрілецьке постачання зодягало і озброювало в Білій Церкві і Хвастові зорганізовані нашвидку сотні і курені та відсилало їх в розпорядження Стрілецького штабу в Боярці. Великого сприту, організаційного хисту та тяжких її зусиль вимагало постачання всього фронту під Києвом, яке з великим успіхом зорганізували стрілецькі старшини.

Стрілецький штаб в Боярці розбудовував свою формацію, доповняв існуючі та творив нові сотні і курені зі змобілізованих повстанців, настановляючи на старшинські становища молодших стрілецьких старшин та підстаршин. Формовано нові скорострільні сотні в окремім скорострільнім Коші під командою Василя Соловчука. Стрілецька артилерія з одної батерії розвинулася в полк із сімома батеріями.

Протягом десяти днів від Мотовилівського бою створено Дивізію Січових Стрільців, зложену з двох полків піхоти і одного полку артилерії. Так поширили січові стрільці свою формацію до великої військової групи в кількості 6000 бойовиків.

Але стрілецькі старшини, під старшини та стрільці порозходилися по новостворених сотнях і куренях та батеріях та розгубилися між масою нового вояцтва. Новостворена дивізія не дорівнювала вже своїм характером і боєздатністю білоцерківському Січовому Стрілецтву.

Про цей період історії Січових Стрільців пише один із його найактивніших учасників:

«Січові Стрільці робили на посторонніх у тих днях враження загіпнотизованих, людей сліпих і глухих на все, що довкруги діється, які знають лише одну мету: організацію здобуття столиці… «Святі якісь люди йдуть на Київ», – іноді говорили селяни. «Вони нічого для себе не бажають. Усе дають за волю народу». Були це часи ніколи перед тим і ніколи потім незрівняного героїчного підйому Січового Стрілецтва, про який із найвищим подивом [214] висловлювалися всі очевидці».

Повищі слова В.Кучабського вповні потверджує голова Директорії В.Винниченко:

«Військове становище наше було не з блискучих. Не було офіцерів, не було одягу, не було зброї… Розуміється, в два-три тижні неможливо зорганізувати, навіть у найкращих обставинах, армії. І треба зазначити, що Січові Стрільці робили просто чудеса енергії, спритности, сміливости і працездатности… Українське селянство і робітництво, сформоване Січовими Стрільцями в сильне, дисципліноване й озброєне військо, почало все [215] виразніше і виразніше перемагати…»

В наслідок ультимативного домагання німців, повстанчі війська з наказу Верховного Командування УНР відступили вночі з 29 на 30 листопада з-під Києва на лінію віддалену 25 верстов від столиці. Бої під Києвом припинено до часу виїзду німців з України. Не зважаючи на це перемир'я з німцями, Верховне Командування, зорганізувавши достаточно повстанські збройні сили, наказало роззброїти німців на всьому Правобережжі. Цей наказ виконано 8 грудня, майже без бою. Тільки в Хвастові і Білій Церкві прийшло до важких боїв з німцями, в яких брала участь також одна сотня скорострілів Січових Стрільців з броневим потягом.

Решта німців стягнулася до Києва, заявляючи про свою невтральність.

Рівночасно йшла організація військових частин під Києвом. Крім дивізії Січових Стрільців сформовано ще дивізію Чорноморців і дивізію Дніпровську, яку зібрав отаман Зелений на Трипільщині. Із тих трьох дивізій утворено наказом Верховного Командування з 3 грудня, Осадний Корпус, на чолі з командантом Січового Стрілецтва Євгеном Коновальцем. 8 грудня приділено до Осадного Корпусу ще 2-гу Дніпровську дивізію, та інші військові групи, які називано дивізіями, бригадами або куренями. Перед наступом на Київ Осадний Корпус рахував коло 50000 бойовиків і 48 гармат.

13 грудня рушив Осадчий Корпус в складі чотирьох дивізій, разом понад 20000 багнетів, на Київ. 14 грудня після артилерійської підготови почався загальний наступ. Зараз після полудня спротив гетьманських військ заломався. Увечері відділи Січових Стрільців і Дніпровців зайняли столицю.

Січові Стрільці співгосподарі визволеної столиці

Після визволення Києва, Директорія передала Січовим Стрільцям військову владу в Києві, вважаючи, що тільки вони зможуть завести лад і безпеку в столиці. Цей дуже відповідальний обов'язок адмініструвати столичним містом під час революції був получений з небезпекою встрявання військових чинників в політику та вмішування в справи громадсько-політичного характеру. Ця небезпека була тим більша, що Директорія не дала Команді Січових Стрільців певних директив щодо поступування в основних політичних справах, як рівнож в багатьох складних проблемах місцевого значення.



Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«УДК 32. 019.5+929 Інна Михайлівна СТАРОВОЙТЕНКО, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук (м. Київ) РОДИНА ЧИКАЛЕНКІВ У ГРОМАДСЬКОКУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ Розкрито роль і внесок у громадсько-культурне життя України родини відомого українського громадсько-політичного діяча, мецената, видавця, майнового землевласника Є. Х. Чикаленка — дружини Марії Вікторівни, дітей Ганни, Вікторії, Лева та Петра....»

«58 Ф. А. Винокурова Державний архів Вінницької області ОСОБОВІ АРХІВНІ ФОНДИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ЯК ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ ЄВРЕЇВ ВІННИЧЧИНИ У НІМЕЦЬКІЙ ТА РУМУНСЬКІЙ ЗОНАХ ОКУПАЦІЇ У 1941–1944 РР. У повоєнний період у Державному архіві Вінницької області (ДАВО) почався процес збирання архівних документів з метою увіковічнення пам’яті подій, пов’язаних з Голокостом та опором нацистській політиці геноциду. Різні за походженням і змістом матеріали у своїй сукупності багатоаспектно...»

«Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 6, 2010 УДК 1:316.3+340.12 Ю. Ю. Калиновський, доктор філософських наук, доцент СОЦІАЛЬНІ САНКЦІЇ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОМУ КОНТИНУУМІ Здійснено філософсько-правовий аналіз соціальних санкцій як засобу виховання правосвідомості. Проаналізовано різновиди соціальних санкцій та їх можливий вплив на суспільну правосвідомість. Доведено, що через санкції суспільство вимагає від індивіда певної...»

«36 КИРИЧЕНКО КАТЕРИНА УДК 94(474.5) + 930.2 Катерина Кириченко Створення «замовних» творів історичного змісту на початку XVI ст.: Велике князівство Литовське та Московське князівство У статті аналізується спільне та відмінне у методах створення ідеологічних творів, що виникають у Східній Європі на початку XVI ст. у Молдавському князівстві, Великому князівстві Литовському та Московському князівстві. Також звертається увага на коло використаних при укладанні джерел та ставленні до них авторів цих...»

«СТАНОВЛЕННЯ ДМИТРА АНТОНОВИЧА ЯК ВЧЕНОГО Андрій ШАПОВАЛ Для сучасної української історичної науки актуальним є дослідження наукової діяльності та творчої спадщини видатного українського мистецтвознавця, музеєзнавця, історика культури й театру Дмитра Володимировича Антоновича, який зробив вагомий внесок у розбудову української науки і культури у ХХ столітті. У пропонованій статті автор ставить за мету простежити процес становлення Д. Антоновича як науковця та відобразити мистецтвознавчу...»

«Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна ВАХУЛА БОГДАН ЯРОСЛАВОВИЧ УДК 007:316.77]:[316.422:004.738.5]:323(477)20 СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ЯК МЕХАНІЗМ ПОЛІТИЧНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук Харків – 2016 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка...»

«Відділ соціокультурної та інформаційно-видавничої діяльності ЖОУНБ імені Олега Ольжича Випуск ІІ (квітень – червень 2014 року) Культурна та мистецька Житомирщина на сторінках преси (інформаційний бюлетень) КУЛЬТУРНА ТА МИСТЕЦЬКА ЖИТОМИРЩИНА НА СТОРІНКАХ ПРЕСИ. КВІТЕНЬ — ЧЕРВЕНЬ 2014 Інформаційний бюлетень Видання публікує бібліографію статей у газетах Житомирської області, що висвітлюють питання культури Житомирщини, самодіяльну народну творчість, образотворче мистецтво, події в...»

«Огляд актуальних новин законодавства за січень 2014 року Зміст ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ НА 2014 РІК 1. ЗБІЛЬШЕНО РОЗМІР ДОБОВИХ ВИТРАТ У 2014 РОЦІ 2.3. ЗМІНИ ДО ДЕЯКИХ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ІЗ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЩОДО ЗВІТУВАННЯ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ЗА СТАРИМИ ФОРМАМИ. 6 4.5. ФОРМУ ПОДАННЯ УТОЧНЮЮЧОГО РОЗРАХУНКУ З ПДВ БУДЕ ЗМІНЕНО З 1-ГО ЛЮТОГО 6. ЗАТВЕРДЖЕНО МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОЦІНКИ ПОЗИТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ ІСТОРІЇ ЗАТВЕРДЖЕНО ФОРМУ ЗВІТУ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ 7. 8....»

«лонг Д а ф н і с і Хлоя Полюючи на о. Лесбосі1, у гаю німф я побачив картину, гарнішої од якої мені не доводилось оглядати. Па ній, оцій /а//;було зображено любовну повість. Чудовий гай: багато в ньому дерев, квітів, вологи. Джерело щедро живить вологою і квіти, / дерева. Та над усе ця картина приваблювала очі мистецьким виконанням, а ще вражала доля закоханих. Про неї знали скрізь в околиці, і багато чужинців приходило сюди: одні помолитись німфам, інші — оглянути картину, на якій було...»

«Наукові праці вчених Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини у фондах Наукової бібліотеки (бюлетень нових надходжень за січень-березень 2015 р.) Авраменко, О. Б. Основи інтелектуальної власності [Текст] : навчально-методичний посібник / Авраменко О. Б. ; [рец. Цибульов П. М., Азізов Т. Н.] ; МОН України, Уманський ДПУ імені Павла Тичини. – Умань : Жовтий О. О., 2014. – 134 с. : табл. – Бібліогр. в тексті. 6 прим. Адаптивне фізичне виховання [Текст] : навчальний...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»