WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы



Работа в Чехии по безвизу и официально с визой. Номер вайбера +420704758365

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 6 ] --

Заіснувала отже тверда альтернатива перед українською політичною думкою, яку треба було негайно розв'язати і вирішити, а саме: чи у цій війні мають українці бути пасивними обсерваторами великих подій та як льояльні громадяни своїх держав мають залишити свою долю в руках Відня і Петербурга; або: чи українці, як зріла і свідома своєї мети нація, мають узяти в цій війні активну участь, як окрема незалежна політична і збройна сила, щоб у той спосіб самому рішати про свою історичну долю. Повища альтернатива, а зокрема зовсім нова визвольно-мілітарна ідея самостійної активної участи в війні із власною збройною силою під прапором української незалежности, – застала ширші кола українського суспільства досить неприготованими до одностайної відповіді. Тут думка українського громадянства була неодностайна і нерішуча.

І на це зложились свої природні причини. Десятками літ привикли народи Европи у своєму політичному мисленні до довголітньої стабілізації міждержавних відносин у світі, яких рівновагу ніщо не захитувало, а всі взаємні спірні проблеми полагоджувано мирно, дипломатичним шляхом. Зокрема вся політика галицьких українців та інших народів в Австрії, весь час стояла під знаком загального миру в Европі. Ніяка українська політична партія, ні ніхто із політичних діячів – не старались видвигати і актуалізувати української справи у міжнародному аспекті. Навіть теоретично ніхто цієї проблеми не обробляв. У 1912 році це було зовсім нове питання. Тому, що в минулому не грозили ніякі міжнародні воєнні конфлікти, то зовсім ясне, що ніхто із відповідальних політиків і політичних партій не мав потреби, ні обов'язку розв'язувати питання, яке становище мають зайняти українці на випадок війни. З цею справою зустрілась українська політична думка перший раз щойно восени 1912 року, як з певною актуальною і реальною проблемою.

З другого боку, як знаємо, вся політична діяльність проводу галицьких українців обмежувалась дотепер тільки до боротьби за інтереси нашого народу в межах Австрії та в своїй практичній діяльності керувалась повною льояльністю до австрійської держави, де в порівнянні з положенням російських українців – були великі можливості національного розвитку. І ця опортуністична ментальність та парляментарні і законні методи національної боротьби не допускали в тім часі думки про можливість і потребу організації та сепаратного діяння української політики та української збройної сили – на випадок конфлікту з Росією.

Так думала більшість українського громадянства під австрійською займанщиною. Воно було переконане, що після виграної війни, Австрія без нашої окремої участи в тій же війні, у власному інтересі, на основі тільки самого об'єктивного стану справи – розв'яже позитивно цілість української проблеми. Воно жило надією, що після корисного закінчення війни, будуть автоматично створені основи української самостійности, а українці як австрійські громадяни, своєю жертвою крови в рядах австрійської армії, зовсім достаточно оправдають свої національно-політичні постуляти.

Також не без значення для настроїв і думок українського громадянства в роках 1912був факт, що традиція нашої боротьби за державність і зв'язаний з тим дух військовости та розуміння ваги збройної боротьби нації – були в нашому суспільстві надто слабі – хоч би у порівнянні з поляками, які ще в живій пам'яті зберігали дорогі для них спогади та ідею збройних повстань проти Росії з 1831 і 1863 рр. Традиція і пам'ять про наше військо та його боротьбу – були в нас дуже віддалені від історичної дійсности. Проблема військовости, військової професії, військового знання, творення власного війська і т. ін. не існували в нас взагалі навіть у сфері чистої теорії. Ми вважали, що ця сторінка державносуспільного життя є монополем тільки займанницьких держав.

Вкінці не останню ролю в цьому льоялістичному та антимілітарному наставленні нашого громадянства, включно з більшістю нашої молоді, грало колективне почуття нашої меншовартости, психологічний комплекс інферіоріти, що їх так влучно висловлено в народній фразі: не поривайся з мотикою на сонце. Степанівна оповідає у згаданих вище споминах з того часу, що ту частину студентства, яка мріяла про створення власної держави шляхом збройної боротьби, а не через творення «культурних цінностей» – називано «люшнівцями», себто тими, що з люшнями вибираються на москаля, бо в руках не мали [13] крісів. Це було почуття власної слабости та недовір'я у власні сили народу, який – мовляв – національно ще малосвідомий та незорганізований і тому покищо не здібний ще бути суб'єктом та творцем своєї долі і мріяти про збройну боротьбу за свою державність, без помочі, згоди і благословення з Відня.

Оце були ті головні мотиви і причини, що на них опирався пасивізм українського суспільства в хвилі, коли вперше потряслись основи старого европейського ладу. Отже брак суб'єктивнопсихологічних передумов був причиною цього, що ідея мілітарних організацій не охопила восени 1912 р. ширших кругів українського суспільства.

Так отже ідея творення мілітарних організацій і військової підготови молоді та думка про потребу негайної організації безпосередньої боротьби за державну незалежність – стрінулась із байдужністю, а також дуже поважною опозицією серед українського громадянства, а навіть серед частини молоді. Стерлись між собою дві ідеї та почали змагатись за свою рацію. Численними викладами, дискусійними вечорами, статтями в часописах, резолюціями на публічних зборах та з'їздах – продиралась вперед поволі ця нова, революційна, немодна та дивацька для декого думка про актуальність справи української державности, невідхильність визвольно-військової проблеми та конечність популяризації військової справи серед ширших мас народу.

Проти себе станули до ідейних змагань два світогляди, два табори. 3 одного боку табір льояльних прихильників мирного та легального ходу політичних подій, що вірили в корисний для нас розвиток нашої національної справи під опікою віденської влади, табір зрівноважених громадян, що з призирством та насмішкою, а навіть з певною ворожнечею, гляділи на «фантастичні мрії» та «забаву молоді в військо», яка видавалась їм надто несерйозною в порівнянні із імпонуючими всякими кірх– і кайзер-парадами австрійського війська, – табір солідних студентів, що мали перед собою екзамени і ригорози та здобували «культурні цінності» і при громах назріваючої воєнної хуртовини мріяли про спокійне життя українського патріота; – дальше були в тому таборі блаженні віруючі, що ласкава доля принесе нашій безталанній нації в дарунку те, що їй належиться по законам правди та людської справедливости, – а вкінці були і ті, що – як казав М.Грушевський – безплатними пасажирами хотіли дістатись до царства свободи, до майбутньої України, не віддавши нічого тій страшенній боротьбі, якою вона здобувається, не побивши святочних черевиків на тій груді, на котрій тягнеться тяжкий похід до волі.

А по другому боці ідейного фронту стояв гурт молодих революціонерів, людей великої ідеї та сильної віри, що серйозною, нелукавою душею сприймали заповіти Шевченка і Франка не як святочні фрази, а як обов'язуючий моральний наказ, – що хоч молоді віком, але багаті знанням, здобутим у пильній самоосвітній праці та озброєні твердим характером – ставили перед собою як недалеку уже мету: здійснення своїми власними руками – визволення України та здобуття незалежности й волі. Це була провідна лава молодої української генерації, із уст якої тоді вперше задзвеніли щирими та правдивими звуками слова бойового Франкового гимну: «Ми поляжем, щоб славу і волю і честь, рідний краю, здобути Тобі!»

Ідейні змагання за мету і методи визвольного руху Вперше загорілась у Львові завзята боротьба думок дня 20 жовтня 1912 року на дискусійнім вечорі, улаштованім ІІ Секцією Українського Студентського Союзу ім. М.

Драгоманова, на тему: «Під нинішню хвилю», на якому змагались два протилежні погляди:

один визнавав конечність творення окремої української військової сили для боротьби за українську державу на випадок австро-російської війни та потребу підготови суспільности до цього важливого діла, – інший вважав ці пляни за дитячу примху, про яку можна говорити [14] тільки при каварняних столиках, а не на поважних спеціяльних дискусіях. Вони уявляли собі створення української держави в далекому майбутньому, і тому, на їх думку, обов'язком студентської молоді в тодішній ситуації було творення і здобування «культурних цінностей», то є вчитись і набувати знання. Цей останній погляд переміг також на загальних зборах Українського Студентського Союзу у Львові дня 15 грудня 1912 року, на яких, між іншим, ухвалено великою більшістю голосів таку резолюцію: «Може сповниться незадовго мрія нації. В городі Льва стане українська святиня науки. Нашим сердечним бажанням приспішити ту хвилю, а обов'язком витворювати культурні цінності. Той шлях найпевніше [15] заведе нас до Вольної України». Як видно із факту ухвалення цієї резолюції, то велика частина студентської молоді у Львові не була ще в тому часі (кінець 1912 року) прихильником мілітарно-державницької концепції. Її речником був студент Федь Федорців.

Крім частини студентства, наш політичний провід та загал громадянства були в тім часі зайняті акцією за український університет, виборчу реформу до сойму та справою національної автономії галицьких українців, вважаючи це все більш реальним та пекучим.

Вони були цієї думки, що справа боротьби за самостійну державність не актуальна, а творення військових організацій це нереальна робота недосвідчених та незрілих людей.

Збори українського політичного проводу т. зв. З'їзд Нотаблів, що відбувся 7 грудня 1912 року у Львові – вирішив, що з огляду на добро українського народу, на випадок оружного конфлікту між Австрією і Росією, ціла українська суспільність рішуче стане по стороні [16] Австрії, проти російської імперії, як найбільшого ворога України. Резолюція ця винесена в атмосфері досить сильної воєнної паніки – на жаль, була надто однобока, бо не висловлювала ніякого українського національно-державного застереження. Не підкресливши самостійницьких аспірацій України, вона відповідала загально пануючим тоді серед українського громадянства австрофільським настроям.

Зате більше заінтересування значенням української проблеми на міжнародному форумі на випадок світової війни ми бачимо між студентством в його організації «Академічна Громада», де того самого дня виголосив відчит відомий письменник Василь Пачовський, на тему: «Українська справа під теперішню хвилю». Цей відчит був прийнятий із великим одушевленням та викликав дуже оживлену дискусію. З огляду на свою актуальність та державницьке наставлення він був поширений з поминенням цензури у циклостилевому виданні по всій Галичині, та був зразковою промовою для багатьох зборів і віч. Він сильно спопуляризував між масами справу військових організацій та зактуалізував питання [17] української державности.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«_ Серія юридична _ _ tional process and characteristics of communist education among students and faculty Faculty of Law LSU Franko in these chronological limits. Key words: ideological and political work, the Marxist-Leninist ideology, sovietization, communist education, stalinism. Стаття надійшла 02 вересня 2013 р. І. Є. Словська УДК 342.53 РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ У статті йдеться про становлення вітчизняного парламентаризму в добу національно-визвольних...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДУБОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК 327.5 ГЕОПОЛІТИЧНЕ СУПЕРНИЦТВО У КІБЕРПРОСТОРІ ЯК ЧИННИК ВПЛИВУ НА НАЦІОНАЛЬНУ БЕЗПЕКУ УКРАЇНИ 21.01.01 – основи національної безпеки держави (політичні науки) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук Київ – 2016 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Національному інституті стратегічних досліджень. Науковий консультант: доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і...»

«Переяславські Сковородинівські студії. Випуск 2, 2013. УДК 821.161.2(477.54/.62)Сковорода Надія Плугатарьова (Харків) А. М. НІЖЕНЕЦЬ: ВШАНУВАННЯ СКОВОРОДИНІВСЬКИХ МІСЦЬ НА ХАРКІВЩИНІ Стаття присвячена розгляду науково-громадської діяльності А.М.Ніженець, вивченню її ролі в організації заходів зі вшанування та увічнення пам’яті Г.Сковороди в місцях його перебування на Харківщині. Ключові слова: Г.Сковорода, А.Ніженець, науково-громадська діяльність, Харківщина. Статья посвящена рассмотрению...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА САКУН АЙТА ВАЛДУРОВНА УДК 130.2:141.7 СУЧАСНІСТЬ В КОГНІТИВНОМУ ПРОСТОРІ МИСЛЕННЯ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії   Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук Київ – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М. П....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА Інститут соціальних наук Кафедра міжнародних відносин МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 6.030401, 7.030401 -«Міжнародні відносини» Одеський національний університет імені І.І. Мечникова Методичні рекомендації щодо підготовки та оформлення курсових, кваліфікаційних та дипломних робіт...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ІМЕНІ М. В. ЗУБЦЯ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКА ТВАРИН Міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск Київ, 2015 УДК 636.082.25 Рекомендовано до друку вченою радою Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН 26 лютого 2015 р. (протокол № 435) РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Гладій М. В. – доктор екон. наук, професор, академік НААН (відповідальний редактор); Полупан Ю. П. – доктор с.-г. наук (заступник відповідального...»

«Мирон КаПРаль (Львів) СвоєрідніСть київСького маґдебурзького права: нотатки на марґінеСі нової книги про київ кінця XV – першої половини XVII Століть Наталя Білоус, авторка рецензованої книги про київську владу ранньомодерного періоду до епохи Хмельниччини1, віддавна працює над міською тематикою і є знаним фахівцем з історії Києва. Ще на початку 1990-х, очевидно зі студентських років, вона почала цікавитися урбаністичною тематикою та збирати відповідні матеріали. Поступово зацікавлення молодого...»

«306 Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 17/2008 Наталя ЛИЦУР МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ МІСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ У МІЖВОЄННІЙ ПОЛЬЩІ (1921–1939) У контексті дослідження історії Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. важливою проблемою залишається питання матеріального становища української міської інтелігенції. Саме в цей час інтелектуальна еліта стала провідною ланкою суспільства, яка відігравала важливу роль в усіх сферах життя краю. Вона виступала провідником...»

«Формування ринкової економіки. 2012. № 27 7. Офіційний web-сайт Центру соціально-економічних досліджень САSE Україна. — [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://www.case-ukraine.kiev.ua, рубрика «Новини та анонси», розділ «Звіт про світову конкурентоспроможність».8. Міжнародна конкуренція: форми, методи та основні тенденції розвитку [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://kimo.univ.kiev.ua/MEO/63.htm 9.Теорія конкурентних переваг [Електронний ресурс]. Режим доступу :...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА РАХМАЙЛОВ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ УДК 316.334.3:1(091):321.64 РЕФЛЕКСІЯ ПЕРЕДУМОВ ІДЕОЛОГІЇ ФАШИЗМУ В СОЦІАЛЬНІЙ ФІЛОСОФІЇ НІМЕЧЧИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ СТ. – ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.) 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Житомирського державного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»