WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 57 | 58 || 60 | 61 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 59 ] --

«Головною нашою силою, на яку я принаймні найбільше рахував, був полк Січових Стрільців, галичан, що стояв у Білій Церкві. Він мав півтори тисячі багнетів, був зразково дисциплінований і складався з національно свідомого елементу. Цей полк на думку організації, мав би служити ядром повстання, круг якого гуртувались би інші наші сили… Січові Стрільці – це єдиний твердий опорний пункт повстання, єдина наша [198] опорна військова сила».

Члени Директорії прибули 14 листопада до Білої Церкви, яка стала центром повстання.

Січові Стрільці вже були в поготівлі, чекаючи тільки на наказ виступу. Впродовж найближчих двох днів перевели стрілецькі представники переговори з вояцькими радами німецьких військ, у Києві і Білій Церкві, щоб забезпечити українській повстанчій акції невтральність збоку двістітисячної німецької окупаційної армії. Директорія УНР та відпоручники німецької окупаційної армії 17 листопада підписали умову. Німці зобов'язались до невтральности, а Директорія до недоторкальности, прохарчування німців та відсилки їх додому.

Січовим Стрільцям подано до відома гетьманський маніфест про злуку України з Росією, який вони прийняли з глибоким обуренням, як найтяжчу зневагу їх національнодержавницьких почувань та як зраду українських визвольних змагань. Надзвичайне одушевлення та радість викликав наказ, що Січові Стрільці переходять під нову владу Директорії Української Народної Республіки та вирушать негайно в похід на Київ.

Стрілецтво почало гарячково готуватись до збройного виступу проти гетьманомосковських сил. Білоцерківські бараки перемінилися в готовий до бою табір. Стрільці отримали бойові залізні шоломи, на яких вони припняли червоні стрічки під тризубом, як історичний символ стрілецької «Червоної Калини».

Небувалий ніколи до того часу бойовий ентузіязм опанував усе Стрілецтво. Надійшла довго ожидана хвиля помсти за зневажену українську незалежність. Це вже третій раз впродовж останніх років війни і революції довелось Українському Стрілецтву станути знову в передовій лаві на чолі збройного зриву проти смертельного, історичного ворога української нації – Московщини.

Вперше це було в вересні 1914 року, а другий раз на початку 1918 року в боротьбі проти російських комуністів.

Першою стратегічною концепцією Оперативного Штабу, який керував повстанчою акцією під командою ген. О.Осецького, була дефензива, скріплювання сил Директорії, після чого мала розпочатися воєнна акція проти московських сил, зібраних у Києві. Стрілецька Рада на своєму засіданні 30 жовтня спротивилася цьому плянові, вважаючи, що в даних обставинах тільки наглість нападу і скорість діяння є передумовою перемоги. Наказом [199] Січових Стрільців було здобути в найкоротшому часі Київ.

Оперативний Штаб прийняв змодифікований дещо плян, на основі якого доручено Січовим Стрільцям виконати тяжке й відповідальне завдання – своїми власними силами, не вижидаючи на допомогу других повстанчих формацій, негайно вдарити на Київ.

При твердій волі і рішучости діяння Січові Стрільці постановили дійти до своєї мети без огляду на небезпеки і перешкоди.

Після закінчення остаточної підготови вирушили з Білої Церкви у бойовій готовості три потяги Січових Стрільців в напрямі Хвастова і Києва. В усіх цих поїздах були уміщені перед паровозами два вагони з готовими до стрілу гарматами і скорострілами; за паровозом були криті вагони з піхотою; також на останньому відкритому вагоні були скоростріли.

Першим потягом виїхала 2-га сотня Осипа Думіна, із курінним командантом Романом Сушком, яка роззброївши гетьманську залогу, зайняла станцію Хвастів, яка від тоді стала осідком і центром Директорії і повстанського Оперативного Штабу аж до моменту здобуття Києва. Небуденна, енергійна та мовчазна постава Січових Стрільців викликала у всіх здогад, що це французи приїхали з Одеси.

Другий стрілецький транспорт вирушив вполудне 17 листопада під командою Федя Черняка. Їхала в ньому 3-тя сотня Миколи Загаєвича в силі около 120 багнетів, одна гармата з Романом Дашкевичем та чотири скоростріли. Учасник і очевидець так пише про цей транспорт: «Цей потяг потім перший почав був славний для СС бій під Мотовилівкою.

Заквітчані червоною калиною з білоцерківських лісів, їхали Січові Стрільці наче на весілля.

Сталева гармата і сталеві скоростріли, навіть і вони заквітчані були грознами червоних [200] ягідок».

В третьому потязі їхала 1-ша сотня Івана Рогульського і 4-та сотня Мирона Мареніна.

Цим потягом приїхали також до Хвастова Директорія і Оперативний та Стрілецький Штаби.

Очевидець так оповідає про це: «І поки третій стрілецький поїзд наспів у Хвастів, то другий стрілецький потяг серед нічної пітьми обережно сунув уже далі на Київ. Їхав у ньому під Мотовилівку як його командант, грознами червоної калини заквітчаний Федь Черник по [201] стрілецьку перемогу й кінець гетьманщини… і по свою смерть».

Мотовилівка а) Ворожі сили Рівночасно в Києві готовилися сили московської реакції до збройної стрічі з українським повстанчим військом. Гетьман призначив командантом своїх збройних сил генерала графа Келлера, відомого реакціонера-чорносотенця. Він скасував зараз усі статути, вироблені для української армії, і повернув статути старої російської армії. Зараз же розгромила московська офіцерня в Києві українські інституції, почала нищити бюсти та портрети Шевченка, зневажати український прапор.

Проти Січових Стрільців вирушили з Києва десять разів більші гетьмано-московські війська, які ранком 18 листопада зайняли станцію Васильків. В їх склад входила добірна дружина московських офіцерів, в силі коло 600 багнетів, цілий перший полк гетьманської гвардії Сердюків в силі понад 1000 багнетів, дуже багато скорострілів, дві сотні кінноти та один броневий потяг. Разом виносили ворожі сили понад 3000 війська.

Командантом цієї московської бойової групи був ген. князь Святополк-Мірський. Він рішив здобути Мотовилівку та вдарити на Хвастів, де був центр повстання і звідки керувала Директорія революційною акцією по всій Україні. У своїм пляні він легковажив противника, думаючи, що має проти себе тільки незорганізовані групи повстанців, які уступлять після першого наступу московських офіцерських сотень. Одначе дуже помилився.

б) Бій Того ж ранку зайняв перший відділ Січових Стрільців під командою сот. Ф.Черника станцію Мотовилівку. В його складі були: 3-тя сотня сот. Загаєвича, одна чота 2-ої сотні, сотня скорострілів, кінна розвідка хор. Бориса та бронепотяг з одною гарматою сот.

Р.Дашкевича. Цілий відділ мав коло 300 людей.

Около год. 8-ої ранку рушили Січові Стрільці зі станції Мотовилівки – до наступу з метою здобути станцію Васильків.

По обох боках залізничого шляху розвинулася в бойову лінію третя сотня. Ліворуч, [202] чистим полем, під командою хор. Володимира Стефанишина із одним скорострілом, а праворуч шляху, лісом, наступала друга половина сотні з двома скорострілами, під проводом команданта сотні сот. М.3агаєвича. Серединою наступаючої колони посувався комбінований стрілецький броневик з одною гарматою і двома скорострілами під командою сот.

Р.Дашкевича та решта піхотних частин. Кінна розвідка хор. Бориса повнила зв'язкову і розвідчу службу. Цілою бойовою операцією керував сот. Ф.Черник.

Якраз у тому часі, коли розпочався наступ Січових Стрільців, показалися на полі, на ліво від шляху, три густі ворожі розстрільні офіцерської дружини Святополк-Мірського.

Проти стрілецького броневика з'явився ворожий броневик, між якими почався артилерійський двобій. Ф.Черник зняв з броневика обидва скоростріли та, зайнявши кількасот кроків праворуч залізниці відповідну позицію, відкрив вогонь по ворожих розстрільних. На тій позиції Черник пізніше згинув.

Відділ Стефанишина найшовся вже на 400 кроків від першої московської офіцерської розстрільної. Цільним вогнем завдавав великі втрати ворожим розстрільним, що залягли на полі. Відізвалися численні московські скоростріли, яким відповідали – стрілецькі. Кілька разів зривалися москалі до наступу. 3 кривавими втратами їх відкинено.

Московська офіцерська дружина наступала вздовж залізниці, по чистому полі, і творила центральну групу військ Святополк-Мірського. На крилах йшли гетьманські Сердюки, які не були певним військом. Одна їх частина займала ліве крило гетьманських військ і посувалась лісом, де наступала півсотня Січових Стрільців під командою 3агаєвича, а друга частина на правому крилі підходила полями під село Плисецьке, де затрималася і поводилася досить пасивно.

Сердюки, що наступали лісом, малощо не спричинили розгрому Січових Стрільців, бо могли зайти на їхній тил, в моменті, коли вони стояли у важкім бою проти офіцерської дружини.

Коли сот. М.Загаєвич почув крісову і гарматню стрілянину наліво поза собою, звернувся зі своєю півсотнею фронтом до шляху, звідки чути було бій. Щоб зорієнтуватися особисто в ситуації, сот. 3агаєвич із 7-ма стрільцями пішов у напрямі залізничого шляху. Туди ж почала підсуватися за кілька хвилин півсотня під проводом хор. Степана Козака. В місці, де кінчився густий ліс і починалася лісова галявина, півсотня натрапила на більший ворожий відділ та численні ворожі групи, які прямували в напрямі Мотовилівки, щоб оточити головні стрілецькі сили, якими командував Ф.Черник. Так отже ця півсотня найшлася на тилах ворожих сил. Стрілецька розстрільна відкрила нагло крісовий і скорострільний вогонь по ворогах, між якими зчинилася паніка. Після завзятого бою розгромлено ворожі групи, які намагалися пройти лісом.

В тому ж приблизно часі зустріла стежа сот. Загаєвича інший ворожий відділ, який загрожував стрілецьким лініям наліво від шляху. Після короткої перестрілки сот. Загаєвич кинувся з своїми кількома стрільцями на ворога з багнетами та ручними гранатами. Були це Сердюки, які піддалися, але московські офіцери, яких було більше, кинулися на стрілецьку стежу. В рукопашнім бою від ворожих куль і багнетів згинув сот. М.Загаєвич та п'ять його стрільців. Своїм геройським виступом сот. Загаєвич спричинив захитання ворожих груп.

Частина ворожих сил (Сердюки), яка була уже далеко впереді, збентежилася і втратила боєздатність, коли почула далеко за своїми плечима стрілянину. Вона почала безладно відступати. Решту Сердюцьких резерв, які мали оточити сили Черника розбив хор. С.Козак зі своєю півсотнею та скоростріли хор. Я.Талпаша.

Весь час бою відбувався завзятий двобій стрілецького «броневика» Р.Дашкевича з ворожим справжнім броневим потягом.

Під час бою в лісі, наліво від залізничого шляху продовжувався завзятий бій під проводом сот. Ф.Черняка. Лави московських офіцерів напирали, не зважаючи на великі втрати, та все ближче підходили до стрілецьких становищ. Багато офіцерських скорострілів густим вогнем засипували безперервно стрілецьку розстрільну, в якій швидко почали вичерпуватися набої. Також вогонь стрілецької гармати ставав слабший. Стрільці відстрілювалися в міру можливости та держалися непохитно. Положення було грізне. Було вже багато вбитих і ранених.



Pages:     | 1 |   ...   | 57 | 58 || 60 | 61 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«РЕГЛАМЕНТ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ 11 жовтня 2012 р. м. Київ, вул. Пугачова, 12/2 Приміщення Національної академії державного управління при Президентові України (НАДУ). Актова зала, 3-й поверх. 09.00 – 10.00 Реєстрація учасників конференції 10.00 – 10.30 Урочисте відкриття конференції 10.30 – 11.50 Пленарне засідання 11.50 – 12.20 Перерва 12.20 – 13.30 Продовження пленарного засідання 13.30 – 15.00 Перерва 15.00 – 16.30 Робота секцій 16.30 – 17.00 Підбиття підсумків роботи секцій 12 жовтня 2012 р....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Ф. М. Кирилюк ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕОЛОГІЇ Присвячується 175-річчю з дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київ “Центр учбової літератури” ББК 67.1я73 УДК 340.12 (075.8) К 43 Рекомендовано Вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Витяг з протоколу № 9 від 26.06.2009) Рецензенти: Сезонов М. І. – доктор філософських наук, професор, зав. кафедри політології Харківського...»

«УДК 351 С. В. СТЕПАНЕНКО ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ І МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН У СУСПІЛЬСТВІ Розглянуто питання теорії та методології державного регулювання процесів економічного розвитку; проаналізовано трансформаційні зміни, які відбуваються в сучасному суспільстві. Ключові слова: теорія, методологія, державне регулювання, економічний розвиток, трансформаційні зміни, суспільство. The questions of theory and methodology of government control...»

«АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НАУКОВИЙ ВІСНИК АКАДЕМІЇ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Серія «ПРАВО» ВИПУСК 1 КИЇВ – 2011 УДК 340(06) Наукове фахове видання України з юридичних наук. Засновник: Академія муніципального управління. Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 8848 від 9 червня 2004 року. Схвалено Вченою радою Академії муніципального управління. Протокол № 4 від 21 квітня 2011 р. Редакційна колегія: Голова редакційної колегії – В.В. Луць, д.ю.н., професор, академік АПрН...»

«Випуск 21. 167 УДК 821. 161. 2-31 Жилін М. В., Жиліна М. С. ТИЧИНА Г. ГРАбОВИЧА І ТИЧИНА В. СТУСА У статті здійснюється спроба порівняльного аналізу двох відомих досліджень творчості П. Тичини. Уявлення про творчу біографію поета і у випадку рецепції Г. Грабовича, і в есеї В. Стуса виявляється щільно пов’язаним із власними методологічними та світоглядними настановами науковців. Відтак, поняття трагедії поета у Г. Грабовича стає неактуальним, а В. Стус свою власну трагедію проектує на життєпис...»

«УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ СУМСЬКА ОБЛАСНА НАУКОВА МЕДИЧНА БІБЛІОТЕКА Світоч ортопедо-травматологічної науки і практики Ситенко Михайло Іванович Біобібліографічнийпокажчик (до 130-річчя від дня народження) Суми-2015 Відповідальний за випуск: Пономаренко О.І., директор Матеріал підготувала: Безверха О.В., завідуюча відділом науково-бібліографічної та інформаційної роботи Комп’ютерний набір та верстка: Безверха О.В. Біобібліографічний покажчик...»

«Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Серія: Педагогіка 3’2015 Тернопіль Ministry of Education and Science of Ukraine Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Scientific Issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Section: pedagogy 3’2015 Ternopil ББК 74 Н 34 Наукові записки...»

«Економічні науки УДК 657.3: 336.647 (477) В.І. ЄФІМЕНКО, І.Ю. КОВТУН Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, Хмельницький національний університет БАЛАНСОВІ ОБМЕЖЕННЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗКРИТТЯ КОРПОРАТИВНИХ ОПЕРАЦІЙ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ БАЛАНСІ Розглянуто обмеження, властиві бухгалтерському балансу. На основі ситуаційної парадигми обґрунтовано логіку розкриття корпоративних операцій в бухгалтерському балансі. Встановлено вплив основних обмежень на подання інформації про...»

«УДК 339.9.01 В. С І Д Е Н К О, член кореспондент НАН України МОДИФІКАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ПІД ВПЛИВОМ НОВІТНІХ ФАКТОРІВ ГЛОБАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ КРИЗИ Розглянуто нові характеристики розвитку сучасного світового господарства та фак тори його іманентної нестабільності у контексті уроків глобальної фінансово економічної кризи 2008–2009 рр. і продовження пов’язаної з нею глобальної структурної кризи світо вого господарства. Глобальна фінансово економічна криза 2008–2009 рр. – найбільш...»

«РЕЦЕНЗІЇ Й ОГЛЯДИ Дзюба О. Приватне життя кОзацькОї старшини ХVІІІ стОлІття (на матерІалаХ еПІстОлярнОї сПаДщини) / Відп. ред. В.А.Смолій. – К.: Інститут історії України, 2012. – 347 с. Вихід у світ під грифом Інституту історії України НАНУ праці Олени Дзюби, у назві якої є слова «приватне життя», – цілком очікувана подія, адже ця монографія стала логічним продовженням низки публікацій зі сфери мікроісторії, що видаються інститутом у рамках започаткованої 2010 р. серії «З історії повсякденного...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»