WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 56 | 57 || 59 | 60 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 58 ] --

Стрілецька Рада звернула особливу увагу на духово-ідейне виховання Стрілецтва, на оформлення його моралі і характеру та на громадсько-політичне освідомлення. «Стрільці не знають, що значить «назад», – було кличем виховання в Білій Церкві.

Зокрема виховання почуття особистої гідности й чести та власної вартости розвинуло в Стрілецтві дуже позитивну прикмету почуття січово-стрілецької гордости та свідомости приналежности до передового революційного війська. В критичних хвилях та тяжких переживаннях це шляхетне почуття було для Січового Стрілецтва великою моральною опорою.

Добрі висліди організаційної і вишкільної праці в Білій Церкві треба завдячувати ідейній та саможертвенній праці стрілецьких старшин. Свідомі своєї відповідальности вони працювали без відпочинку, самі пильно вчилися та підготовлялися. Своєю роботящістю і посвятою були вони живим прикладом для стрільців. Та висока військова мораль стрілецького старшинства, незвичаина солідність стрілецької організаційної праці спричинили те, що в короткому часі, впродовж шести тижнів, створено сильний військовий відділ.

Один із передових старшин Січових Стрільців, який брав активну участь в вишколі в Білій Церкві – твердить, що Січове Стрілецтво осягнуло тоді вершок своєї боєздатности, якій ніколи не дорівнювало.

Стан Окремого Загону Січових Стрільців напередодні протигетьманського повстання, це є дня 15 листопада 1918 року: курінь піхоти, зложений з чотирьох сотень, разом бойового стану 20-ох старшин і 474 багнетів; одна скорострільна сотня – 12 скорострілів; одна легка батерія – 4 польові гармати; кінна розвідка – 30 шабель та інші менші допоміжні відділи.

Разом бойовий стан виносив 46 старшин і 816 стрільців.

Окремий Загін СС складався в двох третіх із галичан, а в одній третій частині із наддніпрянців. Ціла 4-та сотня складалася з молоденьких новобранців із Білоцерківщини, які протягом тільки десятиденного вишколу стали такими добрими бойовиками, що в критичному положенні йшли на багнети проти кількакратно сильнішого ворога. Так отже і тут, у Білій Церкві, Січове Стрілецтво мало в своїм складі уродженців усіх українських земель.

Підготова до боротьби проти московської загрози

Впродовж жовтня московські впливи на Україні скріпились до того ступня, що почався вже одвертий наступ на українську державність. І хоч під натиском Українського Національного Союзу до гетьманського уряду увійшло хвилево кілька українців, то вони не могли вже завернути тієї московсько-реакційної навали, що від кількох місяців пляново опановувала Україну. Не існувала українська збройна сила, яка змогла б зліквідувати сформовані на Україні сильні московські військові відділи. Кінець укранської державности став неминучий.

В останніх днях жовтня повідомив голова Українського Національного Союзу, Володимир Винниченко, відпоручників Стрілецької Ради Андрія Мельника і Федя Черника, [192] що Національний Союз постановив виступити проти гетьманщини, бо якраз були певні докази, що гетьман підготовляє федерацію України з Росією. Далі заявив Винниченко в присутності М.Шаповала і ген. О.Осецького, що Національний Союз поклав усі свої надії і пляни на Січове Стрілецтво і тому центром повстання буде Біла Церква. У відповідь на те, делегати Стрілецтва зложили заяву, що Січове Стрілецтво для рятування ідеї української державности піде в передовій лаві всенародного повстання навіть проти переважаючих сил ворога.

Стрілецька Рада одобрила заяву своїх відпоручників, і для виготовлення пляну та технічної підготови Січових Стрільців до повстання і для означення його реченця доручено Федеві Черникові виїхати до Києва, до Повстанчого Оперативного Штабу.

З усією енергією підготовлялось Стрілецтво до бойового виступу. Заряджено спеціяльні вправи для вишколу стрільців у вуличних боях. Громаджено звідусіль запаси амуніції. Праця йшла вдень і вночі. Стрілецтво добре розуміло свою ролю.

Діялось це все якраз тоді, коли галицькі українці після листопадового зриву змагались із поляками в кривавих вуличних боях у Львові за посідання цього важного історичного, політичного та стратегічного центру. Боротьба була затяжна та вимагала багато жертв з огляду на польське населення міста та брак воєнно-технічних засобів. Щоб дістати ці дуже потрібні для боротьби засоби, вислано зі Львова до гетьманського уряду делегацію з д-ром О.Назаруком на чолі, яка мала просити гетьмана цієї помочі. Але делегація – крім матеріяльної помочі почала просити також про поміч військову, а саме про вислання Загону Січових Стрільців на галицький фронт.

Тому, що в тій справі єдиним вирішним чинником була Стрілецька Рада, д-р Назарук виїхав до Білої Церкви і тут виступив особисто на засіданні Стрілецької Ради з пропозицією негайного вимаршу Січових Стрільців до Львова. Свій внесок піддержував він чуттєвими аргументами, був дуже схвильований, говорив про галицький П'ємонт та про плян пізнішого походу проти Росії і навіть старався зворушити членів Стрілецької Ради гнівом та [193] прокляттям батьків, якщо Січові Стрільці не підуть боронити Львова.

З присутніх на цьому засіданні 8-ох членів Стрілецької Ради та 4-ох окремо запрошених старшин, усіх уродженців Галичини, після довшого та грунтовного обговорення справи, тільки один прихилився до пропозиції д-ра Назарука. Всі інші члени і учасники засідання заявилися проти виїзду до Галичини та вирішили, що Загін Січових Стрільців буде боротись за визволення столиці України – Києва та за установлення там влади Української Народньої Республіки.

Блискучим речником членів Стрілецької Ради, які заявилися проти виїзду до Галичини, був Федь Черник, душа білоцерківського Січового Стрілецтва. Він найбільш переконливо та гаряче аргументував конечність оборони української державности з Києва.

Це історичне рішення Стрілецької Ради з дня 13 листопада 1918 р. належить до найсвітліших маніфестацій січово-стрілецької національно-політичної думки. Воно було висловом їхньої державницької і всеукраїнської ідеології та є документом глибокого патріотизму її учасників. Це не був формальний військовий наказ, ані сyгестія вождя чи політиків, які веліли Січовим Стрільцям в тім часі рятувати загрожену українську державність у серці України. Це була та провідна державницька ідея українського стрілецького руху, яка народилася ще в перших передвоєнних Стрілецьких організаціях, яка не знала займанницьких кордонів, не благотворила ніякої української области, а знала тільки один український народ від Кубані до Сяну.

Один з передових старшин Січових Стрільців, пізніший їх історик, учасник засідання

Стрілецької Ради з 13 листопада, так змальовує тодішні настрої:

«Для СС Київ був ціллю мрій, бажань і змагань. Не пригадую собі ні одного випадку, щоб якийнебудь стрілець після того, як стало відомим, що Галичина проголосила свою самостійність, виявив був охоту їхати негайно туди. Певно, що кожний СС був душею в своїй тіснішій батьківщині і бажав їй якнайкращих успіхів, але себе вважав щасливим вибранцем долі, призваним нею на виконання ще більшого всеукраїнського завдання, яким був одyшевлений.

Боротьба за дійсно українську державу на Наддніпрянщині, за повалення і розторощення огидного і зненавидженого російського чорносотенного кубла, це було в понятті СС головнішим, ніж боротьба у Львові. Київський фронт був для СС головним, львівськнй дрyгорядним. Він розумів, що доля Соборної Україин [194] вирішиться над Дніпром, а не у Львові».

Стрілецька Рада керувалась у своєму рішенні такими головними мотивами: Від самого початку формування Січових Стрільців, їх виховувано в тому дусі, що вони є революційним військом, яке має стояти на сторожі української державности, і тому не можна його відтягати далеко від центру саме тоді, коли ця державність загрожена. Центром української державности є Київ, а не Львів, і з Наддніпрянщиною впаде теж Галичина. Якщо СС підуть на Львів, а Україна стане базою відбудови єдиної Росії, большевицької чи реакційної, то результат тимчасової перемоги у Львові все одно пропаде, бо поміж Польщею і Росією Галичина ніяк втриматися не зможе. Для чого ж тоді не дозволити Січовим Стрільцям полягти під Києвом, бодай на спогад про геройську боротьбу за українську державу та для історичної маніфестації на доказ, що Україна вже ніколи не об'єднається добровільно з Московщиною. Смерть Січового Стрілецтва виховуватиме майбутні покоління українського [195] народу, який зірветься ще колись до боротьби за свою державність і тоді здобуде її.

Ці останні мотиви переважили серед членів Стрілецької Ради, бо при малих силах Стрілецтва у порівнянні з масою вишколеного московського офіцерства, яке боронило Києва, невеликі були вигляди на перемогу. Тому було дуже правдоподібним, що Січовому Стрілецтву прийдеться полягти в цій боротьбі.

Такої ж думки був і голова Директорії, В.Винниченко, а також Симон Петлюра, що сказав тоді: «Хіба ж можна думати, що чотирма гарматами й кількома сотнями людей ми розіб'ємо гетьмансько-німецькі полки? Я знаю, що всі ідемо на смерть. Але ми мусимо пожертвувати собою. Це має бути крик розпуки народу, котрого насильно женуть в обійми [196] ненависної Москви».

Соборницьке становище Січових Стрільців спопуляризувало цю зрозумілу вже сьогодні кожному свідомому українцеві правду, що тільки через вільний материк, тільки від центру й основи українських земель може бути здійснена національно-державна соборність і об'єднання України. А виразом цієї правди став уже тоді в Білій Церкві клич: «Через Київ, на Львів!» Рік пізніше, під цим кличем пішли на Київ об'єднані українські армії.

Як показалося пізніше, повище рішення було зовсім оправдане і мілітарно і політично.

Січові Стрільці на чолі всенародньої революції

14 листопада гетьман сформував новий уряд, що складався з прихильників царської Росії та видав грамоту, у якій м. ін. проголосив, що Україні «першій належить виступити в справі утворення всеросійської федерації, якої конечною метою буде відновлення великої Росії… Глибоко переконаний, що інші шляхи були б загибеллю для самої України, я кличу всіх, кому дорога її майбутність, тісно зв'язана з будуччиною і щастям усієї Росії, з'єднатися [197] біля мене і стати грудьми на захист України і Росії…»

Повище проголошення гетьманом ліквідації української незалежної державности та об'єднання України з Московщиною викликало надзвичайне обурення серед українського громадянства і було остаточним сигналом до повстання. На чолі протигетьманського повстання станула Директорія Української Народної Республіки, вибрана Українським Національним Союзом, із Володимиром Винниченком як головою і Симоном Петлюрою як головним отаманом українського війська.

Основною і єдиною збройною силою Директорії, що мала розпочати повстання, як ударна бойова група, був Окремий Загін Січових Стрільців. Національний Союз майже нічого не зробив в справі військової підготови повстання. Голова Директорії В.Винниченко так висловився про ролю Січових Стрільців:



Pages:     | 1 |   ...   | 56 | 57 || 59 | 60 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Збірник наукових статей. Випуск 32. НАШІ ЮВІЛЯРИ ВЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ, НАСТАВНИК (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.П. ШЕВЧУКА) Виповнюється 80 років з дня народження Шевчука Василя Петровича – доктора історичних наук, професора, Заслуженого працівника вищої школи України. Народився Василь Петрович 31 січня 1933 р. в селі Гурівці Козятинського району Вінницької області в сім’ї колишніх селянхліборобів, яких радянська влада на той час уже залучила до колгоспу. У селі працювала тільки семирічна школа....»

«УДК 94(5):903’15:327 В.В. КУЗОВКОВ ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ ТА МУСУЛЬМАНСЬКИЙ СВІТ У Х ст. В статті досліджується характер зв’язків Хозарського каганату з мусульманським світом у Х ст. Автор звертає увагу на те, що в цей час відбувається трансформація двосторонніх зв’язків. Попередні військові конфлікти хозар з Халіфатом відходять у минуле. Більш важливе місце в хозарсько-мусульманських відносинах відтепер відіграють торгівельні контакти. Ключові слова: Хозарський каганат, Арабський халіфат,...»

«КООРДИНАЦІЙНА РАДА КРАЇН СНД І БАЛТІЇ З ПИТАНЬ ТЕОРЕТИЧНОГО І ПРАКТИЧНОГО РЕЛІГІЄЗНАВСТВА УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ ЦЕНТР РЕЛІГІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ І СВОБОДИ МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР ПРАВА І РЕЛІГІЄЗНАВСТВА УНІВЕРСИТЕТ імені БРИГАМА ЯНГА ВІДДІЛЕННЯ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА ІНСТИТУТУ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С. СКОВРОДИ НАН УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ СВОБОДИ РЕЛІГІЙНА СВОБОДА Збірник наукових статей з теми «СВОБОДА РЕЛІГІЇ І МІЖРЕЛІГІЙНИЙ ДІАЛОГ: ГЛОБАЛЬНІ ВИМІРИ Й ЛОКАЛЬНІ ВИЯВИ» Науковий щорічник...»

«ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА ІМЕНІ КОРОЛЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО ЧЕРНОВОЛ СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА УДК 347.44(477) НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР ЯК ДЖЕРЕЛО ПРАВА 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Київ – 2016 Дисертацією є рукопис Робота виконана у Харківському національному університеті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України кандидат юридичних наук,...»

«ПАВЛО ШТЕПА московство ЙОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЗМІСТ, ФОРМИ й ІСТОРИЧНА ТЯГЛІСТЬ Книга друга Видав Семен Стасишин Торонто Paul Shteppa Moskovism Its Origin, Substance, Forms and Historical Continuity Copyright by Author Toronto Молодим борцям за волю України присвячує автор. ЗМІСТ Книга 1-а. В с т у п.. І І Походження Москвина.. 7 II Мова і література М о с к в и н а. Іб III Ледарство і володюзтво Москвина. 28 ЗУ Безвласність і злодійство Москвина. 32 • У Безбожництво і розпуста Москвина. Ц2...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» Д.В. Колісник, М.В. Мосьондз, Л.О. Колісник ВКЛЮЧЕННЯ ВИПУСКНИКІВ ГІРНИЧОМЕТАЛУРГІЙНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ПРОФЕСІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СФЕРИ СУСПІЛЬСТВА (Дніпропетровський регіон) Монографія Дніпропетровськ НГУ УДК 316.444.5 ББК 60.56 К 60 Рекомендовано до друку вченою радою Державного ВНЗ «НГУ» (протокол № 9 від 13.11.2014). Рецензенти: В.І. Бузило, д-р техн. наук, проф. кафедри підземної...»

«Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 20, 2008 российском обществе: конституционно-правовое исследование. Автореферат диссертации на соискание ученой степени д.ю.н. – М.: МГЮА, 2002. – 435 с. 6. Морозов С.П. Лоббирование как явление в политическом процессе, 2002. – http://www.dialogvn.ru/uk/2002/n03/s02-3-01.htm. 7. Политология для юристов: Курс лекций/ Под ред. Н.И.Матузова, А.В.Малько., М:Юрист, 1999. – 651 с. 8. Словарь иностранных слов. М., б.в., 1988. – 561...»

«УДК 32. 019.5+929 Інна Михайлівна СТАРОВОЙТЕНКО, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук (м. Київ) РОДИНА ЧИКАЛЕНКІВ У ГРОМАДСЬКОКУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ Розкрито роль і внесок у громадсько-культурне життя України родини відомого українського громадсько-політичного діяча, мецената, видавця, майнового землевласника Є. Х. Чикаленка — дружини Марії Вікторівни, дітей Ганни, Вікторії, Лева та Петра....»

«1 ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. І.І. Мечникова Мельникова Людмила Семенівна УДК 947(477.74)(=81)”04/1856” СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ БЕССАРАБІЇ / V перша половина XIX cт. / 07.00.01 історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Одеса 1999 Дисертацією є рукопис Дисертація виконана на кафедрі історії України Ізмаїльського державного педагогічного інституту Науковий керівник — доктор історичних наук, професор Тичина Анатолій...»

«Національний університет «Києво-Могилянська академія» Наукова бібліотека Публікації в пресі про НаУКМА та публікації викладачів НаУКМА за червень 2013 року ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ. Вип.2.1. Андрійчук І. Гейдар Алієв – лідер двох епох / Інна Андрійчук // Культура і життя. 2013. 7 червня (№ 23). С. 15. У презентованому виданні Лідер двох епох. Азербайджансько-українські відносини через призму життя і діяльності Гейдара Алієва значне місце відведено азербайджансько-українським відносинам під...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»