WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 54 | 55 || 57 | 58 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 56 ] --

Тоді Січові Стрільці обмежились тільки на скріпленні охорони УЦРади та її президента. Дня 29 квітня дві піші сотні та сотня скорострілів із 12 скорострілами, усі в бойовому виряді, під проводом Федя Черника пішли скріпити охорону УЦРади. Вони переходили через Софійський Майдан в моменті, коли там відбувався молебень з нагоди помазання П.Скоропадського. 3аховуючи військову дисципліну, відділи Черняка пройшли спокійно в напрямі будинку УЦРади, який забезпечено скорострілами.

29 квітня проголосили зібрані в київськім цирку під охороною німецького війська великі землевласники України – генерала Павла Скоропадського гетьманом України. Січове Стрілецтво остало єдиним залишком Української Народної Республіки. На вимогу німецького командування Січові Стрільці, що були розміщені в різних місцях Києва, перейшли до Львівських касарень, забираючи з собою президента М.Грушевського з родиною. Положення в Києві було неясне. Січові Стрільці були переконані, що на їх очах загибає державна незалежність України. Іхнє обурення та нервове напруження дійшло до крайности.

Ввечорі того ж дня окремі післанці запросили до гетьмана П.Скоропадського Є.Коновальця і А.Мельника. Стрілецька Рада вирішила, щоб вони поїхали до гетьмана.

Гетьман запропонував стрілецьким представникам, щоб Січові Стрільці перейшли на його службу, та щоб на другий день урочисто продефілювали перед його палатою і в той спосіб визнали його за законну владу України. Командант Січового Стрілецтва Є.Коновалець, висловлюючи погляд цілої Стрілецької Ради, заявив, що Січові Стрільці є військом, яке служить рідному краєві та підчиняється його законному урядові, а цим урядом України до моменту доконання насильницького перевороту була для Січових Стрільців Українська Центральна Рада. Стрільці не можуть через ніч переходити з табору до табору лише тому, що хтось ставить їх перед доконаний силою факт. Вкінці ствердив, що вважає гетьманський переворот нещастям та початком лиха для України.

Коли показалось, що гетьман одного власного слова не скаже, не отримавши вказівок від німців, та що він є під впливом середовища московських офіцерів, Стрілецька Рада [181] рішила переговорювати тільки з німцями щодо дальшої долі Січового Стрілецтва.

Але надії на розмови з німецьким командуванням та його обіцянки і заспокоювання показались наївними. Два дні балачок з німцями дали їм можливість опанувати та використати положення в Києві та в цілій Україні. Збройний виступ проти німців був тепер зовсім безнадійний. 30 квітня окружено стрілецькі казарми сильними відділами німецького війська, броневиками та артилерією. Будинок УЦРади зайняли відділи московських офіцерів. Німці поставили тепер Січовим Стрільцям ультимативний наказ: перейти на службу німців або гетьмана, або скласти зброю. Збір усіх стрілецьких старшин вирішив переважаючою більшістю голосів зложити зброю, як єдиний розумний вихід із цієї трагічної ситуації. Частина стрілецьких старшин, між ними Ф.Черник, І.Андрух, І.Рогульський, М.Загаєвич і інші, заявилася за тим, щоб Січові Стрільці збройно виступили проти німецького насильства та славно полягли в бою за нашу державну незалежність, бо [182] інакше історія осудить їх за капітуляцію перед німцями.

І тут знову, як це вже було давніше в історії УССтрілецтва, воно найшлося перед серйозним, невідкладним питанням, яке треба було вирішити.

Стрілецтво вирішило не доконувати самовбивства, вважаючи, що гетьманський переворот, це тільки незначний епізод в українських визвольних змаганнях, які ще довго потребуватимуть випробуваної помочі Січового Стрілецтва. тут повторилася подібна ситуація, яка в 1914 р. заскочила УСС в Стриї (присяга Австрії) і вліті 1917 р., коли після революції на Україні, дальше існування УСС по стороні Центральних Держав видавалося зайвим.

Січове Стрілецтво для збереження своєї вояцької чести поставило німцям такі два домагання: перше, що складення зброї не сміє відбутись під загрозою німецької сили, а тільки як добровільне розформування, то значить, що німці мають відійти зі стрілецьких казарм і сусідніх вулиць, – і друге, що президента Української Центральної Ради Михайла Грушевського не сміє переслідувати ні німецька, ні гетьманська влада. Німецьке командування прийняло повищі вимоги.

Січові Стрільці виявили цим своїм домаганням глибоку пошану до президента незалежної української держави, якого вони весь час у найтяжчих хвилях вірно охороняли, за що він не раз висловлював їм свою щиру вдячність.

3ібраному полкові проголошено наказ про його розформування та про обов'язок ставитись у слушний час на нову стрілецьку збірку. Про цей трагічний момент в історії

Січового Стрілецтва так розказує його учасник:

»…Наказано зложити зброю на землю. Тут ридання озвалися в стрілецьких рядах.

Холодну сталь цілували Січові Стрільці і ламали кріси й шаблі… Пів години пізніше пусті були подвір'я стрілецьких казарм. Тільки на одному з них стояв Федь Черник, що ніяк не міг розпрощатися зі своїми скорострілами. Тут німецький старшина приступив до нього… а сотник Січових Стрільців Федь Черник погірдливо поглянув на нього і сказав: «Сьогодні ви відбираєте нам зброю, але вважайте, бо прийде час, коли разом із вашою зброєю [183] складатимете ваші голови – нам!»

Полк Січових Стрільців перестав існувати. Розбито внівець двомісячну працю українських патріотів, що бажали збудувати сильну українську армію, та мріяли про забезпечену, незалежну батьківщину.

В надії на нову Стрілецьку збірку

Пригноблені та озлоблені розходились Січові Стрільці по всій Україні, бо щиро полюбили січове товариство, горді були на свою добру славу, все готові були під стрілецьким прапором життя віддати у вірній службі Україні. Деякі огірчені вернулися до Галичини.

А два з них, тих найчутливішого серця, що не в силі були пережити тяжкого болю після складення зброї, покінчили самі з своїм життям. Один із них, гармаш із Закарпатської України, а другий галичанин із скорострільної сотні. Хоронило іх січовострілецьке товариство в саму Великодню неділю, – гармаша в Києві, а скорострільця в Таращі.

В Києві осталася Стрілецька Рада, яка діяла дальше як таємний провід Січового Стрілецтва.

Після розформування полку Січові Стрільці розійшлись по всій Україні у твердій вірі, що скоро дістануть наказ на нову збірку. Цілими відділами перейшли вони на службу при вартових і повітових сотнях та інших військових частинах, а найчисленніше влились до бригади Натієва при Запорізькім Корпусі, якого старшини і козаки були неприхильно настроєні до Гетьманщини і радо прийняли іх до себе. Січові Стрільці утворили при 2 Запорізькім пішім полку окремий курінь під проводом Романа Сушка, із чотирма сотнями під командою Миколи Загаєвича, Івана Рогульського, Івана Андруха і Михайла Турка. Роман Дашкевич сформував стрілецьку батерію при Запорізькім гарматнім полку.

Стрілецький курінь і тут здобув собі перше місце. Зокрема закріпився тоді серед Січових Стрільців їх всеукраїнський характер, в наслідок близького співжиття уродженців усіх українських земель у Запорізькім полку. Вони близько стоваришувалися із славними вояками, Запоріжцями, серед яких вони служили, а передусім із смілими і одчайдушними бойовиками, Гайдамаками, із якими лучила їх найближча дружба. Дружнє вояцьке співжиття, взаємна пошана і довір'я до решти затерли існуючі між ними спогади про старі займанницькі кордони.

Служачи в 2-му Запорізькому полку, Січові Стрільці пізнали майже усю територію України: історичні землі Запорізької Січі, області над Дінцем, східню Харківщину і північну Чернігівщину. Пізнали також селянський нарід та зжились з ним сердечно. При прощанні лишали по собі щирий жаль. Цікаву картину співжиття селян з Січовими Стрільцями в тому часі подає Роман Сушко, командант цього куреня, що повнив тоді службу охорони північних кордонів України, над Десною в Чернігівщині. Він оповідає:

«Місцеве населення в околиці м. Воронки, між Стародубом а Новгородом Сіверським, відносилось до Січових Стрільців як до свойого рідного війська. Заховалась ще там свіжа та жива козацька традиція, де селами правили сотники, а вулиці більших сіл називано числами давніх козацьких сотень. Одного Січового Стрільця, що згинув в бою з большевиками, рада села Дем'янівки рішила похоронити старим козацьким звичаєм, з козацькими почестями.

Зразу думали похоронити стрільця коло церкви, але один старий козарлюга радив, щоб поховати його при в'їзді до села, на найвищому горбі. Там все село висипало високу могилу, [184] ще й шапками для старої козацької чести землю носили…»

Національна політика гетьманської влади

Гетьманський переворот приніс з собою великі зміни національно-політичного і соціяльного характеру. Дійшовши до влади завдяки чужинецькому насильству шляхом таємного заговору, гетьманщина не виросла органічно з українського грунту, і тому від [185] самого початку вона показалась штучним і нежиттєздатним твором. Ні одна українська політична партія не брала участи в перевороті. Спираючись виключно на фізичній силі німецьких багнетів та авторитеті і впливах польського і московського або зрусифікованого поміщицтва та промислових, торговельних і фінансових кіл, як рівнож на тисячах московських офіцерів і чиновників, новий режим розпочав реакційний курс своєї політики.

Гетьманський уряд складався переважно із представників ворожих українській нації українській державності російських правих партій. Гетьман Скоропадський, що був слабою індивідуальністю, оточив себе людьми, ворожими до всього українського, і сліпо слухав їхніх порад та вказівок. Деякі свідомі українці із гетьманського оточення були в меншості і [186] без впливу на політику уряду. Майже весь національно свідомий український елемент усунено з громадських та державних інституцій. Міські, повітові і губерніяльні управи розв'язано та віддано в більшості в руки старих царських чиновників або поміщиків, ворожих Українській Державі. Формування української армії зовсім занедбано, а старшинські кадри для проєктованих 8-ох корпусів набрано найбільше з москалів.

Одночасно ішла інтенсивна організація московських військових відділів, яких сила щораз більше зростала.



Pages:     | 1 |   ...   | 54 | 55 || 57 | 58 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2014, вип. XXXVIII УДК 94(477-2)1941:94(47+57)1941/1945 Б. М. Зек ЛУЦЬК У ПЕРШІ ДНІ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ (22–25 ЧЕРВНЯ 1941 р.) У статті розглянуто перебіг подій, що відбувалися у м. Луцьку Волинської області в перші дні німецько-радянської війни. Автор характеризує місто і його значення для військ вермахту. У дослідженні розглянуто бойові дії, які проходили в Луцькому напрямку. Акцентується увага на тому, яким...»

«УДК 316.74 Тягло К. О.МОЛОДІ ЧИТАЧІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: СПРОБА ФОРМУВАННЯ НОВГО КЛАСТЕРУ Інститут соціології НАН України, відділ соціології культури та масової комунікації The article deals with readers’ practices of Ukrainian society and, in particular, readers’ practices of the young people, and also an attempt to form the general image of Ukrainian literature in the estimations of youth segment of reader audience is realized. Segmentation of youth audience is presented according...»

«Серія “Історичне релігієзнавство”. Випуск 5 85 УДК 282 (477. 43) “17/19” О. А. Буравський, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Житомирського державного університету імені Івана Франка ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО САМОДЕРЖАВСТВА ЩОДО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIII – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ СТ. У статті на основі архівних документів проаналізовано особливості політики російського самодержавства щодо землеволодіння Римо-католицької...»

«УДК 37.091.31–059.2 Юрій Олексін, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор Рівненського ОІППО ТРАДИЦІЙНІ ТА НЕТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ В СТАРШІЙ ШКОЛІ У статті проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння традиційних і нетрадиційних уроків. Зроблено висновок про те, що, творчо комбінуючи різні форми (традиційні і нетрадиційні) навчальної роботи у відповідності до мети, завдань і змісту історичної освіти, гарантовано можливо урізноманітнити навчання старшокласників на всіх...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 4 (45) 2011 УДК 378.1:37.034:177 СТАНДАРТИЗАЦІЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ “ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА” Л.Ю. Москальова У статті розкривається специфіка стандартизації у підготовці майбутніх учителів за спеціалізацією “Християнська етика”. Автор аналізує основні складові освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника вищого навчального закладу визначеної спеціалізації. Ключові слова: спеціалізація, духовність, майбутній...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАОЧНОГО НАВЧАННЯ ЮРИДИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ для студентів 2-К курсу (за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб, термін навчання – 4 роки) з підготовки здобувачів ступеня вищої освіти «Правознавство» Київ 2015 ББК Х Н246 Матеріали підготували кандидат юридичних наук, доцент Кравець В.М.; Філософія права кандидат філософських наук, доцент Симон Ю.С. кандидат філософських наук, доцент Логіка...»

«Проблеми та напрямки реформування аграрного сектору економіки В Україні головним ресурсним потенціалом є земля. А тому в історії України не тільки нині, але й з найдавніших часів аграрне питання завжди було актуальним і складним. Сьогодні, саме в аграрному секторі створюється більше третини національного доходу, формується 70% обсягу загального роздрібного товарообороту, зосереджено біля третини основних виробничих фондів, працює четверта частина населення, зайнятого в економіці України....»

«Серія «Історичне релігієзнавство». Випуск 11 93 УДК [27-726.6:27-875.26-674]«03» О. Я. Кащук, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії середніх віків та візантиністики Львівського національного університету імені Івана Франка УЧАСТь МИРЯН В АРІАНСьКІЙ СУПЕРЕЧЦІ IV СТОЛІТТЯ У статті аналізується участь мирян в аріанській суперечці IV століття. Показано, що єпископи намагалися залучити мирян до суперечки, щоб посилити власні позиції в боротьбі з противником. Участь мирян проявлялася малою...»

«19 Випуск 36 УДК 351:8:37 (477) Євсєєва Г. П., Придніпровська академія будівництва та архітектури, м. Дніпропетрвськ УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОБ’єКТ ДЕРжАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Розглядається питання про створення електронного банку термінів, що є обов’язковою умовою для реалізації державної мовної політики в багатьох європейських країнах. Ключові слова: державна мовна політика, українська термінологія, електронний банк термінів, державний комітет з термінології. Рассматривается вопрос о...»

«Шендюх Петро Терористична діяльність національно-визвольного руху у Східній Галичині в міжвоєнний період: теорія та практика Міжвоєнний період це час боротьби низки держав за незалежність та права на міжнародній арені. Це доба, яка вимагала дії та жертовності, завдяки яким можна було досягнути поставленої мети. Українська нація, яка в цей час була найбільшою бездержавною нацією, не могла стояти осторонь державотворчих процесів. Тому після поразки Української революції відновила бойові дії проти...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»