WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 55 ] --

Пішла дуже енергійна організаційна праця. Січові Стрільці показали себе незрівняними організаторами. Розпочато формування нових сотень через набір добровольців, наплив яких був великий. В Запасному курені провірювано докладно характер, минуле та мотиви зголошення до СС. Віддалювано всякий підозрілий елемент та осіб непевних з морального боку. Бувші старшини (російські чи австрійські) мусіли заявити згоду служити в СС від рядовика. Охотник мусів погодитись на строгий службовий режим. Вкінці підписував відповідне писемне зобов'язання. Найточніший добір переводив до своєї сотні скорострілів Федь Черник, бо служба в скорострільній сотні вимагала найкращої вояцької постави в боях.

В процесі вишколу відпадала частина зголошених. Заведено дуже гостру муштру і навчання.

Обережно підібраний та в основі ідейний і свідомий елемент, після переведеного основного вишколу швидко дорівняв старим сотням куреня.

Зорганізовано та введено в життя зразкову школу для підстаршин. Відновлено склад старшинських кадрів.

Стрілецьке командування іменувало стрілецьких старшин не по думці постанов українського військового міністерства, яке не признавало старшинам постійних старшинських ступнів, а тільки кваліфікувало їх на основі виконуваної службової посади.

Стрілецька Рада вирішила залишити в Січовому Стрілецтві сталі старшинські ранги. Перед іменуванням старшин Стрілецька Рада висловлювала свою опінію про фахові і моральні кваліфікації кандидата на старшину, а якщо не було застережень, то повний збір стрілецьких старшин мусів також дати свою згоду на іменування. Щойно після цього Стрілецьке командування іменувало даного кандидата старшиною Січових Стрільців.

Ця оригінальна січово-стрілецька практика при іменуванні старшин, та ці безумовно суворі вимоги, які ставилось кожному кандидатові на старшину, є доказом серйозности та почуття великої відповідальности найвищого органу Січового Стрілецтва, – Стрілецької Ради. В цьому і містилась одна з основних передумов сили і боєздатности та ідейної спаяности Січових Стрільців.

Завдяки наполегливій праці стрілецьких старшин, уже протягом кількох тижнів вишколювані і виховувані добровольці стали Січовими Стрільцями. Крім муштри та військового вишколу, звертали велику увагу на духово-моральний стан стрільців, їх бадьорий настрій, культурне і товариське відношення підстаршин і старшин до стрільців.

Зорганізовано постійну культурно-освітню працю, курси, читальні, хори, драматичний гурток, бібліотеки, реферати, дискусії, прогулянки до церков, музеїв і театрів, – одним словом, – усе, що виховувало стрільця на культурну людину та свідомого громадянина.

Старшини своїм прикладом виховували стрільців, живучи в касарні при сотнях та харчуючись разом зі стрільцями. Зокрема добре поставлено виховну і культурно-освітню працю в стрілецькій артилерії.

З кінцем квітня 1918 року, це є продовж не цілих двох місяців, на місце прорідженого куреня станув у Києві піший полк Січових Стрільців в складі трьох куренів по чотири сотні (в сотні 160-170 багнетів). Командантами куренів у тому часі були: Роман Сушко, Іван Чмола і Василь Кучабський. Команданти сотень: Андрій Домарадський, Осип Думін, Іван Рогульський, Микола Загаєвич, Іван Андрух, Микола Бісик, Федь Мамчур, Мирон Маренін, Дмитро Бочан і Іван Чорниш.

Крім піших сотень належали до полку дві сотні скорострілів, разом 16 скорострілів, обидві під командою Федя Черника.

Кінною частиною в силі 50 шабель командував Франц Борис. Артилерія СС побільшилась до двох батарей під командою Романа Дашкевича та його заступника Михайла Кураха. Січове Стрілецтво виросло на сильну військову формацію в лучній кількості около 3000 боєвиків.

Усім Січовим Стрілецтвом керував штаб з Євгеном Коновальцем у проводі. Технічно – організаційну працю провадив Андрій Мельник з помічником Михайлом Матчаком та адьютантом Грицьком Гладким.

В цьому періоді історії Січового Стрілецтва треба відмітити знаменне явище. В його склад включилось уперше поважне число наддніпрянців, які творили одну четверту частину полку.

Це вперше в історії новітніх українських збройних сил осягнено дійсну соборність зброї і боротьби. Між стрільцями із обох колишніх займанщин затерлись різниці походження.

Січові Стрільці перестали бути галицькою військовою частиною, а стають всеукраїнською формацією, у якій служать уродженці всіх українських земель, об'єднані одним стрілецьким духом, одною соборницькою ідеєю. В процесі спільних змагань і боротьби, окремі СС затрачували прикмети, набуті в літах неволі в різних займанщинах. В рядах Січових Стрільців вони духово переродились та стали вояками єдиної України.

Той соборницький дух, що від початку існування Січового Стрілецтва був його провідною ідеєю, тепер став здійсненим фактом. Січові Стрільці в своїх найшляхетніших почуваннях національної відповідальности, нищили довкруги себе вщіплену в нас в минулому нашими ворогами, отрую взаємного недовір'я та відкидали всякі підшепти і голоси, які утривалювали чужинецьке роздертя нашої нації.

Уряд Української Центральної Ради з повним зрозумінням і довір'ям ставився до організаційної, творчої праці цього передового відділу українського війська, і тому після закінченої організації повного стрілецького полку, плянував у порозумінні з командуванням та Стрілецькою Радою негайно приступити до розгорнення широкої і основної розбудови української армії. Зразком організації армії, її дисципліни і духа – мав бути створений полк Січових Стрільців. Зокрема президент Михайло Грушевський, що весь час з глибокою любов'ю та подивом і вдячністю відносився до Січових Стрільців, був тим державним мужем, який після прикрого і трагічного досвіду минулих місяців, присвятив свою особливу увагу справі організації молодої, сильної української армії. В окремій статті: «Армія» він писав у тому часі: «Коли охоронним засобом нашої держави має бути армія, треба подбати, щоб її скласти якнайкраще, влити в неї елементи здорові, надійні, дати їй напрям певний і незломний… Нам доконче потрібна хоч невелика, але добра, тверда, дисциплінована армія.

Треба раз поставитись до армії не як до якоїсь свалки, куди скидають найменш цінні, на ніщо краще непридатні елементи, а як до окраси держави і нації, ії почетну варту, куди йде все що найкраще, найбільше перейняте щирим, серйозним відношенням до держави, її демократичних, соціяльних і національних завдань, не за напасть, не за страх, а за совість, щоб віддати кілька найкращих літ сповненню найвищого громадського обов'язку: боронити [178] найвищі народні досягнення своєю кров'ю!»

Ці самі знаменні думки повторив М.Грушевський у своїй «Історії України», де він про пляни українського уряду після повороту до Києва писав так: «На чергу дня виступали пекучі, негайні справи внутрішнього упорядкування… утворення армії, власної, твердої, дисциплінованої армії, яка б в найближчих роках, поки буде змога перейти до міліційної [179] оборони, послужила запорукою політичних і соціяльних здобутків України!»

Коли Грушевський писав ці слова, мав перед собою правдивий образ майбутньої української армії: доброї, твердої, дисциплінованої. Він мав на думці, при його допомозі сформований полк Січових Стрільців, що став уже почетною вартою та окрасою держави і нації.

І так з кінцем квітня 1918 року знайшлися Січові Стрільці перед великої ваги історичним завданням – стати кадрами, основою української армії. Можливість плянової праці у досить спокійний час будила багато творчих задумів і надій. Запляновано заснувати школу старшин Січових Стрільців, що мала б бути зав'язком української військової академії.

У ній мали виховуватись молоді, майбутні провідні старшини для всієї української армії. В Січового Стрілецтва вже зродилась вимріяна візія сильної та вірної Україні армії, що в короткім часі поставить українську державність на твердий, здоровий і непохитний грунт власної сили нації.

В тому ж часі, на половину місяця травня, запроєктовано Українською Центральною Радою скликання Українських Установчих Зборів, що мали на основі власної конституції покласти тверді підвалини під незалежну українську державність.

І саме в цьому зворотному моменті нашого державного будівництва, коли розбудова власних збройних сил Української Народної Республіки починала здійснюватися, доля не заощадила українській нації нового удару, який прийшов тим разом з іншого боку.

Січові Стрільці вірні Українській Народній Республіці

Незабаром після того, як німці та австрійці прийшли в Україну, почали вони міняти своє льояльне відношення до УЦРади та стали поводитися, як завойовники України.

Проголошений в Четвертому Універсалі плян широкої земельної реформи через поділ поміщицьких маєтків, викликав незадоволення між московськими і польськими землевласниками. Вони використали прихід німецьких і австрійських військ, щоб при їх помочі не допустити до виконання того пляну. Вони робили заходи перед німецькою владою, щоб вона зліквідувала Українську Центральну Раду. До них прилучилися також московські промислові, торговельні і фінансові кола, які також не були задоволені соціяльним законодавством УЦРади. Одночасно всі вони були ворогами української державности, яку репрезентувала УЦРада.

Німці прийняли до уваги ці заходи реакційних кіл, думаючи, що великі землевласники зможуть успішніше та обильніше забезпечити Центральні Держави збіжжям, ніж маси дрібного селянства. Крім того, німецька політика почала в тому часі підготовляти плин відбудови «єдиної, неділимої» Росії, уважаючи небажаним для себе дальше існування незалежної української держави.

Німці, зговорившися з поміщицько-реакційними елементами, почали готуватися до скинення влади Української Центральної Ради. На два тижні перед гетьманським переворотом Січові Стрільці дізналися про намір німців форсувати ген. Павла Скоропадського на гетьмана України та розв'язати УЦРаду. Стрілецьке командування поінформувало тоді про це негайно президента М.Грушевського та інших членів УЦРади. На це заявив през. Грушевський, що нема чого лякатися, бо він має певні відомості, що УЦРаді [180] ніщо не грозить.

В наслідок цієї заяви президента напад німців на будинок УЦРади в дні 28 квітня заскочив Січових Стрільців неприготованих, бо не зміцнено відповідно її охорони. Того дня вдерся на залю засідань Української Центральної Ради відділ озброєних німецьких вояків, а його командант, заарештувавши декого із міністрів, розігнав засідання українського парляменту. Рівночасно дозволили німці організуватись відділам московських офіцерів та навіть озброїли їх. Центральна Рада не зробила потрібних заходів для ліквідації очевидної підготовки перевороту. Січові Стрільці не могли розігнати озброєні банди московських офіцерів, бо не мали на це наказу.



Pages:     | 1 |   ...   | 53 | 54 || 56 | 57 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 344 – 348 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 344 – 348 Мирослава КОЛОДІЙ: ҐЕТЕАНА У НАУКОВІЙ БІБЛІОТЕЦІІ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА У 2008 р. Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка виповнилося 400 років. Це найдавніша книгозбірня України; там знаходяться унікальні колекції книжкових видань. Однією з них є колекція Ґетеани – спадщина великого німецького...»

«Серія “Історичне релігієзнавство”. Випуск 4. 159 УДК 94:02:2-737(477.81)18/19 О. В. Сажок, учений секретар бібліотеки Волинського національного університету ім. Лесі Українки БІБЛІОТЕКИ ОСТРОЗЬКОГО КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО ПРАВОСЛАВНОГО БРАТСТВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Розглянуто становлення та розвиток бібліотек, заснованих Острозьким Кирило-Мефодіївським церковним православним братством у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Визначено типи та функціональне...»

«Annotation Роман Тигролови написаний І. Багряним протягом 1943-1944 рр, на літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою Звіролови (скорочений варіант Тигроловів) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки Старший Боярин. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. Сюжетна канва роману...»

«Науковий вісник, 2006, вип. 16.4 УДК 39 (477.8) Наук. співроб. Т.М. Файник, канд. істор. наук – Інститут народознавства НАН України ДЕРЕВО ЯК СИМВОЛ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ТРАДИЦІЇ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА УКРАЇНСЬКИХ ГОРЯН Житлова будівельна традиція українців Карпат уподовж віків базувалась на поєднанні прагматичних побутово-господарських потреб з турботою про забезпечення зв'язків з добрими духовними силами, з природним оточенням. Символом таких сил, зокрема, було дерево. У статті розкриваються погляди...»

«УДК 821.161. 2.09 Косарєва Г.С. (Миколаївський державний університет ім. В.О. Сухомлинського) КУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ПОЛЬСЬКОМОВНОЇ ПОЕЗІЇ ЕПОХИ БАРОКО У ПЕРЕКЛАДАХ В. ШЕВЧУКА Стаття присвячена дослідженню специфіки перекладацької майстерності В. Шевчука в царині польськомовної поезії епохи Бароко. Обґрунтовується феномен перекладів Шевчука як однієї з форм художньої рецепції твору Валерій Шевчук – самобутній письменник та науковець сучасності. Він невтомно реалізує себе як прозаїк, драматург,...»

«УДК 349.3:364.444:341.232.7 І. М. Зогий МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ На даний момент існує низка міжнародно-правових актів, що регулюють відносини щодо надання медичної допомоги. Певні питання охорони здоров'я вже отримали конвенційне закріплення, у деяких випадках доволі деталізоване (боротьба з особливо небезпечними хворобами, контроль над наркотичними речовинами тощо). Разом з тим є проблеми, які отримали певні нормативні основи, сформульовані в...»

«СКАРБНИЦЯ МЕТОДИЧНИХ ІДЕЙ батьками про хід реалізації програми, про досягнуті результати й доводити план дій на наступний рік. Обговорення результатів аналізу буде здійснюватися на засіданнях ради, методичних об'єднань, семінарах, науковопрактичних конференціях, педагогічних радах. Інформування громадськості повинне здійснюватися через шкільний сайт, публічну доповідь, публічну презентацію, звіт керівника. Таким чином, навчально-виховний процес у загальноосвітній школі має бути спрямований на...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ О.А. ІГНАТОВА О.І. СКРОЦЬКА ГЕНЕТИКА (ЧАСТИНА 1. ЗАГАЛЬНА ТА МОЛЕКУЛЯРНА ГЕНЕТИКА) КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ до вивчення дисципліни для студентів напряму 6.051401 «Біотехнологія» денної та заочної форм навчання СХВАЛЕНО на засіданні кафедри біотехнології мікробного синтезу Протокол № 19 від 05.06.09 р. Київ НУХТ 2009 О.А. Ігнатова, О.І. Скроцька. Генетика (Частина 1. Загальна та молекулярна генетика): Конспект лекцій до...»

«УДК 334.75.001.76 2009 рік І.В. Дем’яненко, канд. екон. наук, доцент Національний університет харчових технологій И.В. Демьяненко, канд. экон. наук, доцент Национальный университет пищевых технологий I.V. Demyanenko, candidate of economic performance sciences National University of Food Technologies ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОГРЕС ЯК РУШІЙНИЙ ЧИННИК ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ПОСТУПУ СУСПІЛЬСТВА ИННОВАЦИОННО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ ПРОГРЕС КАК ДВИЖУЩИЙ ФАКТОР ЦИВИЛИЗАЦИОННОГО ПРОГРЕСА ОБЩЕСТВА INNOVATION AND...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА На правах рукопису ДЕМАРТИНО Андрій Павлович УДК 94(477):355.426 «1918/1920» (043.3) Повстанський рух в Середньому Подніпров’ї України (1920ті роки) 07.00.01 – історія України ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник ДРОБОТ Іван Іванович, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Київ – 2015 ЗМІСТ ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 3 ВСТУП.. РОЗДІЛ 1 ІСТОРІОГРАФІЯ,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»