WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 51 | 52 || 54 | 55 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 53 ] --

Січові Стрільці у своїх організаційних тезах блискуче розв'язали і сформулювали трудні і вічні проблеми: демократія і військо, наказ і свобода, ці формальні антитези, що почавши від французької революції, ворушили і ворушать умами передових політичних мислителів.

Про внутрішній устрій держави – по думці повищих принципів – має вирішити тільки вільна воля її громадян, при чому виразно застережено, що цей вільний вияв волі населення має відбутись без впливу війська. Це мудре становище Січових Стрільців є доказом їхньої пошани до закону, до народоправства, до вияву волі народу, як єдиного джерела правопорядку і ладу громадського, відкидаючи одночасно рішуче всяке вмішування війська у внутрішні справи держави. І Січові Стрільці весь час свойого існування дуже суворо додержувалися засади своєї аполітичности, не вмішувались ніколи самовільно у внутрішні політичні українські проблеми, не мали ніколи амбіції старатись за участь у владі та навіть відмовились від прийняття пропонованого їхньому репрезентантові високого становища в уряді. Тому всякі протидержавні підшепти та інтриги не находили в Січових Стрільців ніякого відгуку і ніяка політична партія чи група не змогла найти в них особливої піддержки чи симпатії. Суверенність Самостійної і Соборної Української Республіки була їх найвищою ідеєю, а готовість полягти за цю ідею – їх життєвою програмою. І це становище Січових Стрільців охоронило їх перед популярним на Україні явищем отаманії та можливим закидом надужиття військової сили для політичних цілей.

І тому Січові Стрільці були військом модерним, революційним і демократичним, вірним своїй основній ідеї: Самостійної, Соборної Української Народної Республіки. Цю основну свою ідею вони видвигнули ще перед 22.І.1918 року та більш як рік перед 22.І.1919 року.

Озброєні залізною дисципліною та високими ідейними засадами демократії, Січові Стрільці виправдали вповні ті надії, які на них поклала Українська Центральна Рада.

Перша зустріч з дійсністю

Після большевицького перевороту в Московщині найшлась Україна перед безпосередньою загрозою московсько-большевицької агресії. Большевики рішили за всяку ціну повалити владу Української Центральної Ради. Опираючись на змосковщенім населенні міст, вони підготовляли переворот в Києві та інших містах України. В тій цілі повели шалену агітацію між рештками зукраїнізованих полків, стараючись перетягнути їх на свій бік. І це їм, на жаль, в багатьох випадках удавалось.

В другій половині січня 1918 р. почали московські большевики наступ на Україну.

Українська Центральна Рада найшлась у надзвичайно важкому положенні. Не зорганізовано навіть малої армії, зложеної хоч би з кількох, але певних і здисциплінованих полків. Лиш невеликі та незорганізовані військові частини були готові боронити Україну. Деякі відділи почали формувати щойно тоді, коли большевики, під командою Муравйова і Антонова, зайняли вже Полтаву. Зукраїнізовані полки заявляли невтральність, а деколи переходили на сторону ворога. Геройська оборона Крутів, ідейною але військово невишколеною сотнею київських студентів, закінчилась трагічно.

Для Січових Стрільців надійшла пора виступити вперше до боротьби на оборону загроженої української волі. Перший бойовий наказ для Січових Стрільців дістала 23 січня 1-ша сотня під командою сот. Р.Сушка, в силі около 200 бойовиків. Вона виїхала разом з сотнею Чорних Гайдамаків (Юнацькою Школою) в напрямі Полтави з завданням стримати наступаючі большевицькі сили. «З Чорними Гайдамаками, оповідає командант сотні СС, ми відразу заприязнились. Це була дійсно «юнацька школа». Дисципліна у них була повна. Це було не те, що ми бачили по інших частинах київського гарнізону. Дисципліна і постава [173] нашої сотні, що нагадувала регyлярне військо, імпонували дуже юнакам…»

Під станцією Кононівка Чорні Гайдамаки і Січові Стрільці стримали большевиків, але після тяжкого бою уступили перед десятикратно більшими силами ворога.

При відвороті до Києва стрінулись Січові Стрільці вперше із трагічною дійсністю української революції. На станції Бровари стояв зукраїнізований полк ім. Наливайка в силі 1400 багнетів. Під впливом большевицької агітації він збирався вдарити на Київ, проти Української Центральної Ради. Висланий із того полку підривник, якого зловлено, намагався висадити в повітря поїзд Січових Стрільців ладунком піроксиліни. Сотня Січових Стрільців, при допомозі деяких старшин того полку, роззброїла 1400 салдатів. Забрано 2500 крісів, 75 скорострілів, 8 гармат та багато іншого воєнного матеріялу.

Командант сотні, яка переводила повищу операцію, в своїх споминах таке говорить про цю трагічну подію: «Стрільці хоч і раділи з самого переведення, то гірко відчували цю трагедію народу. Дикі азіяти з Муравйовим тиснули на Київ, а український полк, так гарно озброєний, доводилося роззброїти. Завелика була в них несвідомість. Не дивно, що нас прийняли Наливайківці за чехословаків. Бо де ж то? В той час, коли «воля» панувала на Україні, являється сотня дисциплінована, слухняна, з поняттям порядку, спаяна одним духом, без жадоби грабунку і насильства! Це не могли бути українці в понятті місцевого [174] населення: це мусіли бути тільки – чужинці».

Та подія була великою трагедією для Січових Стрільців. Їм було незрозуміле, що в грізнім моменті для столиці України, коли українська влада палкими відозвами закликала всіх вірних синів України ставати до зброї на оборону загроженої волі, досвідчені і добре вишколені українські полки не тільки не ставали під прапор Української Центральної Ради, але навпаки організовано переходили на сторону ворога України. А невеличка, ідейна і вірна Україні горстка Січових Стрільців, замість того, щоб посвятити себе всеціло боротьбі з ворогом та підготовитися до оборони української влади, була змушена звернути свої багнети проти рідного, несвідомого брата, проти озброєного yкраїнського полку… Бої Січових Стрільців на вулицях Києва В тім часі, коли проти большевицьких військ на Лівобережжі змагався в нерівнім бою Лівобережний Кіш під проводом Симона Петлюри та 1-ша сотня Січових Стрільців, в самім Києві вибухло грізне большевицьке повстання. Воно поставило в стан поважної загрози українські сили в місті та зокрема саме існування української влади.

В днях 27 до 29 січня зайняли большевицькі диверсанти київський арсенал, всі залізничі двірці, частину міста Поділ та серед завзятих вуличних боїв почали просуватися в напрямі середини міста, де в будинку Педагогічного Музею відбувалися безперервно засідання Української Центральної Ради під проводом Михайла Грушевського.

В обороні УЦРади станули до боротьби тільки зібрані на швидко невеликі частини з давніх зукраїнїзованих полків та різні окремі відділи Вільного Козацтва. Та вони, не зважаючи на велику хоробрість, не мали бойових успіхів, бо кількістю були невеликі, а крім цього не були об'єднані кріпкою та одностайною організацією й стислим бойовим пляном.

Добре держалися рештки зукраїнізованих полків на Печерську, а під Арсеналом – сотні Вільного Козацтва, що складалися із студентства й робітництва, а зокрема т. зв. Дніпровська [175] сотня і полк ім. Гордієнка. Сили большевицьких повстанців були більші та краще зорганізовані. Вони складалися з місцевого московського населення.

Курінь Січових Стрільців був від першого моменту повстання в гострім бойовім поготівлі, підготовляючись інтенсивно до сподіваного вирішного бою. Прочищувано кулемети, випробовувано кріси, йшли вправи як поводитись у вуличних боях. В полудне 29 січня настала критична ситуація. Большевики дійшли під Хрещатик та Бібіківський бульвар, на Пирогівську вулицю і зайняли готель «Прага», віддалений тільки на чотириста кроків від будинку УЦРади, який вони почали сильно обстрілювати. УЦРада якраз засідала в повному складі. Стрілецька казарма в Духовній Семінарії була окружена большевиками та відрізана від центру міста і від УЦРади.

Деякі відділи оборонців Центральної Ради обсадили найближчу околицю її будинку, відстрілюючись майже безнадійно. Так отже вся українська влада, члени Генерального Секретаріяту і Української Центральної Ради найшлися в крайній небезпеці, а українська державність перед очевидною можливістю ліквідації. Вся еліта української нації, увесь її провідний актив, творці і автори Четвертого Універсалу, президент Михайло Грушевський та його співробітники при віднові української державности, опинились несподівано перед загрозою неминучого фізичного знищення. Українська нація найшлась в критичнім моменті своєї історії.

У цій тяжкій історичній хвилині Командант Січового Стрілецтва негайно видав наказ Куреневі Січових Стрільців виступити в бій. Курінь отримав бойове завдання вдарити в головну большевицьку групу, що наступала з Подолу, зіпхнути її по Великій Володимирській назад за Дніпро та зліквідувати повстання також на Подолі. Тому, що 1-шу сотню перед кількома днями вислали на фронт проти большевиків на Лівобережжя, до бою Виступили:

2-га сотня Івана Чмоли в силі около 180 багнетів та Сотня скорострілів Федя Черника із 8 скорострілами та 120 стрільцями. Усі інші стрілецькі відділи з 2-ма скорострілами залишились як резерва у казармі під командою Василя Кучабського. Усією бойовою акцією мав керувати Андрій Мельник.

Старшина-учасник і очевидець цього тяжкого, славного першого бою Січових Стрільців [176] в столиці України, що почався по полудні 29 січня 1918 року, – так його змальовує:

«Хто не хоче полягти, хай відступить на бік!» – заявлено перед виступом Січовим Стрільцям. Не відступив ніхто. В год. 2,45 по полудні входова брама в казармі відчинилася, на ній станув грузовик зі скорострілом і відкрив огонь по большевиках, що залягли від Львівської. Рівночасно під проводом Петра Пасіки пішов у бій перший стрілецький відділ. Він швидко зайняв Львівську і вдарив на Сінну Площу.

Тут зав'язався короткий, але надзвичайно кривавий бій. Там один із перших був важко ранений Петро Пасіка. На заімпровізованім броневику за кілька хвилин полягла вся залога. Один тільки наводчик у живих остався і, не відриваючись від скоростріла, ні на хвилину не переставав обстрілювати большевиків. Тут рішив удар Січових Стрільців на багнети й ручні гранати. Сінну Площу здобуто.

Після того перший відділ Січових Стрільців під проводом Федя Черника пробіг Велику Житомирську серед вогню, що сипався з домів. Від будинку Старокиївського Поліцейського Участку, що на розі Великої Житомирської та Великої Володимирської, густо обсадженого сильним большевицьким відділом, він стрінув важкий опір. Тут два стрілецькі скоростріли підсунулися аж під будинок і своїм огнем розторощили ворожий скоростріл, що стояв у брамі будинку.

Тридцять стрільців вдерлися в браму й ручними гранатами здобули поверхи будинку, одну кімнату беручи за другою. Самих полонених узяли тоді поверх 70. В околиці Трьохсвятительської відділ стрінув непереможний ворожий опір. Ввесь час на тилах першого стрілецького відділу не вгавали постріли з будинків. На них раз-у-раз мусіли звертатися стрілецькі скоростріли. Здобута вулиця нарешті втишилася.

Такі величезні втрати мав перший стрілецький відділ, що вночі довелось післати йому на підмогу одну чоту новобранців, щоб робила службу на його тилах.



Pages:     | 1 |   ...   | 51 | 52 || 54 | 55 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Мельничук «_2_»_березня 2015 р. ПРОГРАМА ФАХОВОГО ІСПИТУ для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «Магістр» (повна форма навчання) Напрям підготовки 0305 Філологія спеціальність – 8.02030302 «Англійська мова та література» Схвалено Вченою радою факультету іноземних мов Протокол № _2_ від 19 лютого 2015 р. Голова ради Кушнерик В.І. Чернівці 2015 Вимоги до знань і вмінь,...»

«6. Schrter, Jens. «Discourses and Models of Intermediality».— CLCWeb: Comparative Literature and Culture 13.3. — 2011. Режим доступа: http://docs.lib.purdue.edu/clcweb/ vol13/iss3/3.7. Борисова И.Е. Интермедиальный аспект взаимодействия музыки и литературы в русском романтизме : дис.. канд. культурологии. — СПб., 2000. — С. 11.8. Подробнее об этом см.: Савинова А.Г. Синестезия как своеобразие миромоделирования и особенность стиля прозы Н. В. Гоголя : дис.. канд. фил. наук. Томск, 2010;...»

«Соціальна педагогіка: теорія та практика № 3, 2012 УДК 37.013.42 Стех Є. О. АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ «ПАТРІОТИЗМ» У СОЦІАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІЙ НАУЦІ На сьогодні гостро постає питання патріотичного виховання молоді у глобалізованому суспільстві. До першочергових завдань держави належить формування патріотизму молодого покоління як складника громадських цінностей. Патріотизм постає не як абстрактне почуття самовідданої любові до рідної землі, її народу, держави, а як любов до рідного слова, обожнювання своєї...»

«Специфікація обміну повідомленнями між ПЗ Організації та Системою Інтернет-еквайринга АТ Укрексімбанк Редакція від 23.06.2015 http://www.eximb.com/ia/spec/ ЗМІСТ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ 3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ АВТОРИЗАЦІЙНОГО ЗАПИТУ (AUTHORIZATION REQUEST) 3.1. ГАЛУЗЕВІ ДОПОВНЕННЯ АВТОРИЗАЦІЙНОГО ЗАПИТУ 3.1.1. ДОДАТКОВІ ПОЛЯ ДЛЯ ГАЛУЗЕВИХ ДОПОВНЕНЬ ТИПУ “AI” 4. ОБРОБКА АВТОРИЗАЦІЙНОГО ЗАПИТУ СИСТЕМОЮ 5. ФОРМАТ ВІДПОВІДІ НА АВТОРИЗАЦІЙНИЙ ЗАПИТ (AUTHORIZATION...»

«117 УДК 94: 26 (477. 41/42) 18 Наталія Рудницька (м. Житомир) ГАСКАЛА: ШЛЯХ ДО АСИМІЛЯЦІЇ ЧИ СПОСІБ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСТВА НА ВОЛИНІ У ХІХ СТ. У статті проаналізовано діяльність єврейського просвітницького руху – Гаскали у Волинській губернії у ХІХ ст. Визначено його значення для збереження та розвитку єврейства в регіоні. Ключові слова: євреї, Волинь, Гаскала, асиміляція, збереження ідентичності. Гаскала – єврейське просвітництво, рух, який виник серед євреїв Німеччини у XVIII ст....»

«УДК 82.0 М. С. Довіна Теорія міфу в сучасній гуманітаристиці У статті проаналізовано підходи до осмислення міфу як ключової категорії гуманітаристики в ХХ ст. Автор статті доводить, що в ХХ–ХХІ ст. міф репрезентовано як вербалізацію індивідуального чи колективного підсвідомого (психоаналітичний напрям), засіб долучення до колективної історії (французька соціологічна школа), символічну форму культури (культурологічна лінія), особливу комунікативну систему (структурологічний напрям) чи засіб...»

«270 Україна–Європа–Світ УКРАЇНСЬКА І ЗАРУБІЖНА БІОГРАФІСТИКА УДК 94 (477) Юрій Древніцький ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ У ПРАЦЯХ ВОЛОДИМИРА СТАРОСОЛЬСЬКОГО У статті проаналізовано доробок В. Старосольського в галузі теорії держави і права, зокрема, охарактеризовано його погляди на еволюцію та ознаки правової конституційної держави. Ключові слова: В. Старосольський, держава, влада, право, політика. Ш ирота постановки проблеми, увага до проблем методології, розгляд еволюції форм держави і права в...»

«ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА Єршова Людмила Михайлівна УДК 37.017(477) «18/19» ТРАНСФОРМАЦІЯ ВИХОВНОГО ІДЕАЛУ У ВІТЧИЗНЯНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ (ХІХ – початок ХХ століття) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Науковий...»

«СТАНОВЛЕННЯ ДМИТРА АНТОНОВИЧА ЯК ВЧЕНОГО Андрій ШАПОВАЛ Для сучасної української історичної науки актуальним є дослідження наукової діяльності та творчої спадщини видатного українського мистецтвознавця, музеєзнавця, історика культури й театру Дмитра Володимировича Антоновича, який зробив вагомий внесок у розбудову української науки і культури у ХХ столітті. У пропонованій статті автор ставить за мету простежити процес становлення Д. Антоновича як науковця та відобразити мистецтвознавчу...»

«для українського суспільства майбутнього, а інцестний зв'язок батько – донька – означає тотальну руйнацію родинного й повну катастрофу суспільства. Поширення інцестного мотиву в поезії Т. Шевченка свідчить про його смислову полівалентність і розгортання у психоаналітичному та суспільному ракурсах. У поезіях митця жінка (образ якої семантично паралельний образу нації, України) презентована як жертва – чоловіка, соціуму. У низці творів героїня набуває статусу Великої Матері, здобуває ознаки...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»