WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 78 |

«Annotation Книга описує становлення, розвиток, діяльність та зникнення Українських Січових Стрільців, їх збройні чини. Окремо описується діяльність стрільців в ...»

-- [ Страница 52 ] --

Хоч ці перші добровольці, які зголосились до Січових Стрільців, були ідейним та національно свідомим елементом, то багато з них, пояснюючи фальшиво принципи демократії, захопилось новою ідеєю радянського ладу в війську. Агітатори, яким залежало на тому, щоб знищити українську збройну силу та не допустити до зорганізування здисцицлінованого куреня Січових Стрільців, ширили між Стрільцями недовір'я та ненависть до старшин. Внаслідок цього почали показуватись в курені ознаки безпорядків, безладдя в касарні, та часті мітинги. В перших тижнях існування куреня, його вартість була дуже мала. Але ідейна і патріотична більшість стрілецтва давала надію, що всі перешкоди переможеться.

В першій половині січня 1918 року прибула до Києва з табору полонених у місті Дубовка над Волгою більша група бувших старшин і підстаршин УССтрільців: А.Мельник, В.Кучабський, Р.Сушко, П.Пасіка, Д.Герчанівський, Ф.Микуляк, М.Матчак та інші, які як рядовики вступили в склад куреня Січових Стрільців. Разом із дотеперішніми старшинами та стрільцями (УСС), які вже були в складі куреня: – Ф.Черником, І.Чмолою, А.Домарадським, В.Семцем і іншими, – вирішили вони зреорганізувати Курінь Січових Стрільців та утворити з нього здисципліновану та боєздатну військову формацію.

На 19 січня 1918 року скликали курінні збори-віче всіх стрільців, на яких прийшло до остаточного бою між прихильниками виборности старшин і мітингового ладу в курені, та тими, які були за суворою дисципліною. Ці останні вияснили присутнім шкідливість радянського ладу в війську та безумовну потребу послуху наказам старшин. Вони доказували, що серед панівного довкруги розвалу й безладдя, тільки твердо здисципліноване та ідейне військо зможе відвернути ту велику небезпеку, що надтягає з півночі на Україну.

Збори були дуже бурхливі, бо прихильників радянства підтримував присутній на них голова Всеукраїнської Ради Військових Депутатів та грозив роззброїти Січових Стрільців. Момент був критичний, бо від постанови зборів залежало дальше існування Січових Стрільців.

Гарячі патріотичні промови старшин та деяких стрільців, переважно бувших УСС, вирішили перемогу стрілецької, державницької ідеї. Приявне на зборах Січове Стрілецтво майже одноголосно скасувало вояцькі ради в курені та постановило підчинятись без застереження наказам старшин та твердій військовій дисципліні.

Установлено однак новий чинник в організації куреня, що аж до кінця існування Січових Стрільців відіграв вирішну ролю в їх історії, а саме т. зв. «Стрілецьку Раду», яка мала на майбутнє вирішувати всі справи ідеологічного, політичного, а також організаційного значення. В її склад входив командант Січових Стрільців, команданти сотень та підібрані ними старшини.

На місце команданта куреня сот. О.Лисенка, назначено командантом Січових Стрільців Євгена Коновальця.

Перша Стрілецька Рада виробила основний плян реорганізації Січового Стрілецтва, при якому мав залишитись тільки кращий, ідейний і бойовий елемент, а решту мали звільнити. Рівночасно мусіли стрільці підписати заяву, що будуть готові боротись також проти Австрії. В казармі, що містилась в Духовній Семінарії на Подолі, заведено суворий лад. Обмежено вихід з казарми та примушено всіх спати в казармі, а не по приватних мешканнях, як це діялось у всіх інших частинах київського гарнізону. Заведено систематичну військову муштру, навчання та культурно-освітню працю, головно виклади і гутірки на політичні і біжучі теми. Старшини перебували вдень і вночі при стрільцях та працювали з повним самовідреченням. Щоб створити здисципліноване військо, старшини самі, власним прикладом, на кожному кроці впливали на стрільців і в цей спосіб здобули собі їхнє повне довір'я та пошану. Вже в короткому часі показались добрі наслідки нового стрілецького ладу в курені, який став передовою частиною українського війська в Києві.

В тому ж часі змінено назву куреня на «І Курінь Січових Стрільців», відкидаючи дотеперішній додаток про його галицько-буковинське походження. З тою хвилею стали Січові Стрільці всеукраїнським військом. І такою всеукраїнською, військовою формацією, і своєю ідеологією, і своїм особовим складом були Січові Стрільці весь час свойого існування.

Командантом усієї формації Січових Стрільців був Євген Коновалець, який керував загальними організаційними і політичними справами при співучасті Стрілецької Ради.

Командантом куреня піхоти призначено Андрія Мельника, а курінним адьютантом Михайла Матчака. Курінь піхоти складався з двох сотень, з яких кожна мала понад 200 стрільців. І-ою сотнею командував Роман Сушко, 2-ою Іван Чмола. Крім цього була там запасна сотня (100 стрільців) під командуванням Василя Кучабського та сотня скорострілів (150 стрільців) під командуванням Федя Черника. Невеличким відділом гармашів командував Роман Дашкевич.

Усі команданти сотень і відділів – це передвоєнні активні члени й провідники Січових Стрільців та майже всі старшини Українських Січових Стрільців.

Ідеологічні та організаційні принципи Січових Стрільців Стрілецька Рада, переорганізовуючи курінь, обдумала основно свій плян, та обхопила в ньому всі проблеми, які треба було розв'язати при творенні основ нової революційної армії.

Практику сліпого послуху, автоматичного виконування наказів, ізоляцію офіцерської касти від вояцтва, тупоумну бездушність, що робила вояка і старшину манекінами реакційного мілітаризму, треба було відкинути. На їх місце треба було впровадити нові організаційні принципи при творенні революційного війська, які відповідали б вимогам хвилі і здоровому розумові та були оперті на глибокому знанні суспільної психології і революційної практики.

І той гурт старшин І Куреня Січових Стрільців, який входив у склад Стрілецької Ради та займав старшинські становища, був до цього діла добре підготований. Вони, як старшини УСС, пройшли добру школу військової і громадсько-політичної практики та воєнного досвіду. Студії суспільних наук в полоні та практична обсервація процесу російської революції, збагатила остаточно їх суспільно-політичний світогляд. Безпомічність та безсильність молодої української влади стали для них безпосереднім поштовхом до рішучого творчого діла: творення сильної, боєздатної української революційної армії. І це своє військове знання та досвід вони сформулювали в певну систему організаційних правил, які в процесі боротьби Січових Стрільців були доповнювані та вдосконалювані. На її основі будувалася вся організація куреня Січових Стрільців та пізніших формацій, в першій мірі в Білій Церкві перед повстанням проти гетьмана.

З огляду на їх вагу подаємо в цілості ці правила, прийняті Стрілецькою Радою І-го [172]

Куреня Січових Стрільців в Києві дня 19 січня 1918 року:

1. Всяка демократизація устрою – але не духа армії – шкідлива. Армія мусить бути цілком централістичною установою, в якій відповідальність є лише перед зверхниками, ніколи перед підчиненими.

2. Дисципліни в революційній армії не можуть творити ні мертві приписи, ні кари, лише: віра в одну ідею, особистий вплив старшин на його підчинених, як розумної і владної одиниці, військові зайняття, внутрішній лад, точно означений наказами, та культурно-освітня праця.

3. Основною ідеєю Січового Стрілецтва є: «Самостійна Українська Народна Республіка, зложена з усіх українських земель, із таким внутрішнім устроєм, який вирішить вільна воля українських громадян без впливу війська з його насильницьким багнетом». В цій ідеї повинні виховувати Січового Стрільця його старшини, щоб він завсіди знав, за віщо повинен збройно боротися. Зі стрілецьких рядів слід безпощадно викинути кожного, хто не є готовий за цю ідею полягти, во ім'я засади – «якість перед скількістю».

4. Від стрілецького старшини вимагається: щоб терпів усі ті незгодини, які терпить його стрілець, чи в бою, чи в мирі, і так особистим прикладом скріплювати витривалість рядовика; щоб завше відносився до свого стрільця привітливо і з рівним настроєм, але не входив із ним у тісні товариські «фамільярні» зносини, бо вони підкопують його повагу, отже й дисципліну, і щоб не потурав настроям і бажанням вояцької маси, якщо вони шкідливі для військової справи, але завжди йшов назустріч бажанням своєї частини, щоб зробити сіре життя в казармі різноманітним і приємним; щоб рішуче вмів виступити проти безладдя, навіть коли б такий виступ погрожував його життю; щоб у бою був прикладом сміливости й холоднокровности, не вагаючись для прикладу наражувати своє життя; щоб у виконанні своїх обов'язків був взірцем самопосвяти.

Прикмети старшини революційного війська ціняться вище його фахововійськового знання. Тому старшини займанницьких армій – австрійської та російської – мусять починати службу в Січовому Стрілецтві від рядовика, щоб доказати, що справа збройної боротьби за українську державність їм цінніша від їхнього старшинського ступня, і виявити такі прикмети характеру, в першу чергу почуття обов'язку на підрядних постах, які доказували б здібність стати старшиною теж у Січових Стрільцях.

5. Брак військового зайняття розвалює військо. Час вояка мусить бути заповнений так, щоб вільних годин у нього було менше, ніж зайнятих.

6. Ніяких провин, зокрема провин проти дисципліни, не можна лишати безкарно. Найменшою карою є докір старшини, найбільшою – виключення з рядів Січового Стрілецтва. Тілесних і принизливих кар Стрілецтво не знає ніяких. Але всякі кари (з рівночасним виключенням із Стрілецьких рядів) і кара смерти є допущені за всяке свавілля у відношенні до мирного населення, бо безчинства руйнують дисципліну й перемінюють військо в озброєну юрбу.

7. Виховання Січового Стрільця повинно викликати в нього в першу чергу почуття особистої чести, в другу – почуття гордощів на Січове Стрілецтво, бо це необхідні і підставові прикмети доброго вояка. Інтенсивною культурно-освітньою працею слід поширити світогляд Січового Стрільця, бо чим вояк більше освічений, тим кращий.

Щойно маючи перед собою текст по вищих організаційних правил, можемо зрозуміти загадку: в який спосіб зуміло Січове Стрілецтво поєднати у своїй праці і боротьбі ті прикмети вояка, які характеризували Січового Стрільця як здисциплінованого бойовика, з принципами демократії, революційного світогляду та кличами свободи й рівности. І ми бачимо глибоку розв'язку цієї проблеми в першій тезі тих принципів, де сказано, що армія є своєрідною організацією і не може бути побудована на засадах формальної, устроєвої демократії. 3верхники (старшини) не є відповідальні перед підчиненими. Але дух війська повинен опиратись на основних засадах демократичної ідеї. Дух посвяти, віра в ідею та довір'я до старшини, культурна поведінка та привітливе відношення старшин до стрільців, виховання в Стрілецтві почyггя особистої гідности та особистої чести, однакова мета босротьби – це все елементи людської, демократичної ідеї, яка не має нічого спільного з всякими демагогічними гаслами, що їх довкруги кидала злочинна большевицька пропаганда і які темна маса приймала.



Pages:     | 1 |   ...   | 50 | 51 || 53 | 54 |   ...   | 78 |
Похожие работы:

«ВИПУСК №19 Олександр ЗАВАЛЬНЮК Кам’янець-Подільський ДМИТРО БАГАЛІЙ І ТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1918 – 1919 роки) Серед української наукової еліти, яка в добу Української революції активно прилучилася до національного відродження, був Дмитро Іванович Багалій. На жаль, зазначений аспект його біографії зовсім не досліджувався. У працях, присвячених життю і діяльності Д.І. Багалія і виданих ще за радянських часів, ця тема фактично замовчувалася. У кращому разі...»

«Т.В. Яхонтова. Риторичні та мовні особливості опису результатів дослідження в сучасних англомовних наукових статтях УДК 811.11’06’42 Т.В. Яхонтова, кандидат філологічних наук, доцент (Львівський національний університет) РИТОРИЧНІ ТА МОВНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ НАУКОВИХ СТАТТЯХ Стаття присвячена розгляду і порівнянню риторичних стратегій аргументації та деяких вербальних засобів їх текстового втілення в описах результатів досліджень у сучасних...»

«впізнавання і невпізнавання, знайдення і втрати, які, за М. Бахтіним, є схожими за цілісністю просторово-часових визначень [3, 248], а також мотивами гри, маски, сміху, котрі залишаються цікавим об‘єктом для ґрунтовних наукових досліджень Винниченкових детективів останнього періоду.1. Баран Г. Роман-пантопія Володимира Винниченка «Сонячна машина»: проблематика, особливості поетики / Г.Баран – Дрогобич: Вимір, 2001. – 194 с. 2. Бахтин М. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство. 2008. Вип. 3. С. 191 –199 Ser. Bibliology. 2008. Is. 3. P. 191–199 УДК 02 (477.83/86)-051 Б.Барвінський “1908/1947” “НАГОРОДА ЗА КРИВДУ” ЧИ “СПОВНЕННЯ ОБОВ’ЯЗКУ”: БІБЛІОТЕЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БОГДАНА БАРВІНСЬКОГО (1908–1947) Ольга КОЛОСОВСЬКА Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна, тел. (032) 239-43-78 Висвітлено участь Б. Барвінського в організації бібліотечної справи...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА ПУСТОВІТ НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА УДК [316.3:1+930.1]:004.9 ПРИРОДА АКСІОСФЕРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Спеціальність 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Житомир – 2015 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського Харківського...»

«Худояр Л.В. З історії адміністративного процесу в Запорозькій Січі: на матеріалах Архіву Коша Нової. 11 Полное собрание русских летописей (далі – ПСРЛ). – Т. 2. Ипатьевская летопись. – СПб., 1908. – Стлб. 776. 12 Там само. – Стлб. 486–488. 13 Головко О. Б. Князь Роман Мстиславич та його доба: Нариси з історії політичного життя Південної Русі ХІІ – початку ХІІІ століття. / О. Б. Головко. – К.: Стилос, 2001. – С. 186; : Котляр М. Дипломатія галицьких і волинських князів ХІІ–ХІІІ ст. / М. Котляр...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Іванов Є.О., Ченцов О.І., Шевченко В. П.ДИСКРЕТНА МАТЕМАТИКА РОБОЧИЙ ЗОШИТ з українсько-англійським тематичним словником Комбінаторика Теорія алгоритмів КИЇВ-2011 Іванов Є.О., Ченцов О.І., Шевченко В. П. Дискретна математика. Робочий зошит з українсько-англійським тематичним словником. Комбінаторика. Теорія алгоритмів. – К., 2011. – 75 с. У книзі подано матеріали для вивчення другого та третього модулів «Комбінаторика» та «Теорія...»

«Наталія Ідріс АНТИУКРАЇНСЬКІ НАСТРОЇ У МІСТАХ УСРР ЗА ДОБИ “УКРАЇНІЗАЦІЇ” У 20 – НА ПОЧАТКУ 30-Х РР. ХХ СТ. У статті досліджено антиукраїнські настрої, що за доби радянської “українізації” були поширені у зросійщених містах УСРР. Вивчення впливу цього чинника на характер і темпи “українізації” міст потрібні для дієвого й ефективного планування та проведення національної політики у державі тепер. Ключові слова: українофобія, українська культура, українська мова, російська мова. Молода незалежна...»

«АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНСЬКОЇ РСР ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ МІЖВІДОМЧИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗАСНОВАНО В 1975 р. ВИПУСК 14 КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1988 В сборнике освеїдаются некоторне проблеми развития сопгалистіщєекого о б щества и мирового социалнстического содружества в свете решений ХХУД с ь е з за КШС и очеоедннх сьездов коммунистических и рабочих партий братских стран. Основное внимание уделено твооческому вкладу марксистско-ленинских партий в оазработку...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ М. Ф. Котляр Княжа служба в Київській Русі Київ-2009 УДК 94(100)“05/.” Котляр М.Ф. Княжа служба в Київській Русі. – К.: Інститут історії України НАН України, 2009. – 251 с. Розглядаються виникнення і діяльність владних органів Давньоруської держави ІХ–ХІІІ ст. Йдеться про народження й еволюцію державності, характер і особливості княжої влади, княжі двори ХІІ– ХІІІ ст., розповідається про придворних і військових службовців у Києві та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»